ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

11 вересня 2019 року

Сєвєродонецьк

Справа № 360/2854/19

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Секірської А.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Пономарьової О.І.,

представників сторін:

від позивача - Джунь С.В., довіреність від 01.01.2019 № 8;

від відповідача - не прибув;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» до Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

04.07.2019 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» (далі - позивач, ПрАТ «ЛИНІК») до Державної казначейської служби України (далі - відповідач, ДКСУ) з вимогами про:

- визнання бездіяльності Державної казначейської служби України, пов`язаної з тривалим невиконанням і зупиненням виконання судового рішення у адміністративній справі № 820/18718/14, протиправною;

- зобов`язання Державної казначейської служби України здійснити дії щодо виконання судового рішення у адміністративній справі № 820/18718/14 шляхом безспірного списання коштів державного бюджету за чергою, яка існувала станом на час зупинення провадження з безспірного списання коштів державного бюджету.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2015 у справі № 820/18718/14 стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача бюджетну заборгованість у розмірі 18 662 437,25 грн та пеню у розмірі 2 691 292,08 грн за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2015 рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПрАТ «ЛИНІК» відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 18.09.2018 касаційну скаргу ПрАТ «ЛИНІК» задоволено, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2015 скасовано, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2015 залишено без змін.

На виконанні в ДКСУ з січня 2019 року перебувають виконавчі листи від 10.12.2018 у справі № 820/18718/14, видані за наслідками набрання чинності постановою Верховного Суду від 18.09.2018 про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача:

1) бюджетної заборгованості в розмірі 18 662 437,25 грн;

2) пені у розмірі 2 691 292,08 грн за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ.

Зазначені обставини підтверджуються отриманим позивачем листом від ДКСУ від 21.05.2019 № 5-06/8790, яким повідомлено, що вказані вище виконавчі документи прийняті казначейством. Також зазначено, що відповідач не вбачає можливим безспірне списання коштів за виконавчими документами по справі № 820/18718/14 у зв`язку з наявністю обставин для зупинення безспірного списання коштів відповідно до пункту 13 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ від 03.08.2011 № 845, і повідомлено, що про наявність вказаних обставин відповідач повідомив позивача листом від 09.07.2018 № 5-08/182-11117.

У вказаному листі відповідач свої дії обґрунтував наявністю підстав для рішення про зупинення з посиланням на листи СБУ від 15.07.2016 та від 11.09.2017 з грифом «Для службового користування» та рішенням Ради національної безпеки та оборони від 21.06.2018 «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), затверджених Указом Президента України від 21.06.2018 № 176/2018».

Позивачем направлено відповідачу лист від 02.08.2018 № 130000/100000-0426 з нормативним обґрунтуванням неправомірності дій щодо зупинення стягнення.

За твердженням позивача, не може бути підставою для зупинення виконання судового рішення наведене у листуванні відповідача рішення РНБО від 21.06.2018. Указ Президента України від 21.06.2018 № 176/2018 та пункт 493 Додатку № 2 до рішення РНБО від 21.06.2018 є актом індивідуальної дії, оскільки стосується прав або інтересів осіб, до яких застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), дія якого вичерпується його виконанням - введенням в дію рішення РНБО від 21.06.2018.

Оскільки це є актом індивідуальної дії, він не стосується прав або інтересів позивача, тому що позивач не є особою, стосовно якої вводяться в дію персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), визначені в пункті 493 Додатку № 2, акт не містить положень, які б встановлювали чи обмежували права та обов`язки ПрАТ «ЛИНІК», в тому числі щодо отримання ним стягнутого в судовому порядку відшкодування ПДВ.

Закон України «Про санкції», як і рішення РНБО від 21.06.2018, не містять такого виду спеціальних санкцій (обмежень) як зупинення виконання судових рішень, тим більше відносно самостійної юридичної особи української юрисдикції, якою є ПрАТ «ЛИНІК», і яка не перебуває під санкціями.

Крім того, зазначеними нормами тимчасово (в період з 19.05.2018 по 21.06.2018) надавалась можливість блокування належних юридичній особі активів (коштів), а саме блокування здійснювалося лише тих коштів, які надходили на особові рахунки юридичних осіб, які перебували під санкціями, або якщо кошти надходили на рахунки від таких (що перебувають під санкціями) осіб на рахунки інших осіб у відповідності з підпунктом 7 пункту 1 постанови НБУ від 01.10.2014 № 654 «Про забезпечення реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». Отже, правова природа зупинення виконання рішення суду і блокування активів (коштів) є різною і регулюється різними нормами законодавства. Водночас, ані Закон України «Про санкції», ані підзаконні акти такого права як зупинення виконання судового рішення не передбачають.

З огляду на наведене, у відповідача були відсутні правові підстави для зупинення виконання судового рішення у справі № 820/18718/14, оскільки ним були безпідставно застосовані нормативні акти індивідуальної дії, до яких позивач відношення не мав.

З посиланням на норми Конституції України, Бюджетного кодексу України, Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 № 45), постанову Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 812/245/17, позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 09.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, витребувано докази від відповідача та Служби безпеки України (арк.спр. 1-2).

Ухвалою суду від 17.07.2019 перенесено підготовче засідання у зв`язку з відрядженням судді (арк.спр. 90).

Ухвалою суду від 30.07.2019 відкладено підготовче засідання та повторно витребувано від Служби безпеки України докази (арк.спр. 110).

05.08.2019 за вх. № 41489/2019 від СБУ надійшов лист на виконання ухвали суду від 09.07.2019 (арк.спр. 118).

Ухвалою суду від 29.08.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні (арк.спр. 132).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві та відповіді на відзив від 30.07.2019 за вх. № 40254/2019 (арк.спр. 114-116).

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

У підготовчому засіданні представник відповідача заперечувала проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві від 29.07.2019 за вх. № 39746/2019 (арк.спр. 97-100) та запереченнях на відповідь на відзив від 15.08.2019 за вх. № 42916/2019 (арк.спр. 123-124). Так, на виконанні у ДКСУ обліковуються виконавчі документи про стягнення бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість та/або пені на користь ПрАТ «ЛИНІК». Власником акцій ПрАТ «ЛИНІК» є ПАТ «НК «Роснефть» (м. Москва, Софійська набережна, 26/1). Разом з тим, Указом Президента України від 14.05.2018 № 126/2018 введено в дію рішення РНБО України від 02.05.2018 «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», згідно із яким ПАТ «НК «Роснефть» включено до переліку юридичних осіб, наведеного у додатку 2 до цього рішення, та застосовано до ПАТ «НК «Роснефть» наступні види обмежувальних заходів: 1) блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном; 2) обмеження торговельних операцій; 3) запобігання виведенню капіталів за межі України.

Указом Президента України від 21.06.2018 № 176/2018 введено в дію Рішення РНБО України від 21.06.2018 «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», згідно із яким обмежувальні заходи, застосовані до ПАТ «НК «Роснефть», змінено та викладено в наступній редакції: 1) запобігання виведенню капіталів за межі України; 2) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах.

З огляду на приписи постанови Правління НБУ від 01.10.2015 № 654 «Про затвердження реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» забороняється проведення операцій, які: 1) мають на меті, сприяють або можуть сприяти уникненню обмежень, установлених спеціальними економічними та іншими обмежувальними заходами (санкціями); 2) порушують, сприяють або можуть сприяти порушенню обмежень, установлених спеціальними економічними та іншими обмежувальними заходами (санкціями). За інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті ПАТ «НК «Роснефть», ПрАТ «ЛИНІК» фактично не здійснює господарську діяльність з IV кварталу 2014 року «у зв`язку з форс-мажорними обставинами в Україні». Викладене свідчить про те, що перерахування сум бюджетного відшкодування ПДВ та/або пені на користь ПрАТ «ЛИНІК» може сприяти подальшому виведенню капіталу ПАТ «НК «Роснефть» за межі України, оскільки підтвердження здійснення товариством господарської діяльності на території України та підтвердження намірів використання присуджених сум коштів в господарській діяльності товариством відповідачу не надано.

Крім того, листами Служби безпеки України від 15.07.2016 та від 11.09.2017 з грифом «Для службового користування» повідомлено ДКСУ про здійснення перевірочних заходів щодо ПрАТ «ЛИНІК» на предмет вчинення його службовими особами дій, спрямованих на фінансування тероризму та порушено питання призупинення операцій з бюджетними коштами щодо товариства.

Таким чином, на теперішній час відповідачем вбачається наявність підстав для зупинення безспірного списання коштів на користь ПрАТ «ЛИНІК» відповідно до пункту 13 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.

Щодо визнання бездіяльності протиправною, представник відповідача зазначила, що згідно судової практики, а саме постанови Верховного Суду України від 27.06.2017 по справі № 800/313/15 як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно - правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Інтереси держави у сфері бюджетного відшкодування ПДВ та/або пені полягають у забезпеченні правомірного обігу бюджетних коштів, додержанні законодавчого порядку відшкодування, а також у визнанні та фінансуванні лише законних підстав відшкодування.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.

Приватне акціонерне товариство «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» (ПрАТ «ЛИНІК»), код ЄДРПОУ 32292929, зареєстроване як юридична особа 16.12.2002, 22.07.2004, № запису 1 381 120 0000 000009, місцезнаходження - 93113, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Свердлова, буд. 371, офіс 1-а, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 10.09.2019 за № 1005732064 (арк.спр. 139-142).

Державна казначейська служба України, код ЄДРПОУ 37567646, зареєстрована як юридична особа (орган державної влади) 16.02.2011, № запису 1 070 102 0000 042750, створена на підставі Указу Президента України від 09.12.2010 № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», місцезнаходження - 01601, м. Київ, Печерський район, вул. Бастіонна, буд. 6, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 10.09.2019 за № 1005732065 (арк.спр.143-144).

Відповідно до пунктів 1 та 2 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Казначейство є учасником системи електронних платежів Національного банку. Казначейство у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також дорученнями Кабінету Міністрів України і Міністра фінансів.

Підпунктом 5 пункту 3 Положення № 215 визначено, що Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2015 у справі № 820/18718/14 за адміністративним позовом ПрАТ «ЛИНІК» до Міжрегіонального ГУ Міндоходів України в особі Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Луганську Міжрегіонального ГУ Міністерства доходів і зборів, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про стягнення бюджетної заборгованості та пені за несвоєчасне відшкодування суми позовні вимоги задоволено в повному обсязі; стягнуто з Державного бюджету України на користь ПрАТ «ЛИНІК» бюджетну заборгованість у розмірі 18 662 437,25 грн, стягнуто з Державного бюджету України на користь ПрАТ «ЛИНІК» пеню у розмірі 2 691 292,08 грн за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, стягнуто з Державного бюджету України на користь ПрАТ «ЛИНІК» витрати по сплаті судового збору в розмірі 49945,08 грн (арк.спр. 13-15).

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2015 у справі № 820/18718/14 задоволено апеляційні скарги відповідачів, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2015 по справі № 820/18718/14 скасовано, ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позову ПрАТ «ЛИНІК» відмовлено (арк.спр. 29-32).

Постановою Верховного Суду від 18.09.2018 у справі № 820/18718/14 касаційну скаргу ПрАТ «ЛИНІК» задоволено, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2015 у справі № 820/18718/14 скасовано, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2015 залишено в силі (арк.спр. 33-37).

Судове рішення у справі № 820/18718/14 набрало законної сили18.09.2018.

Харківським окружним адміністративним судом 10.12.2019 видано ПрАТ «ЛИНІК» виконавчі листи по справі № 820/18718/14 про:

1) стягнення з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» (код ЄДРПОУ 32292929) (п/р НОМЕР_1 у АТ «ОТП-Банк», м. Київ, МФО 300528) бюджетної заборгованості у розмірі 18 662 437,25 грн (вісімнадцять мільйонів шістсот шістдесят дві тисячі чотириста тридцять сім гривень 25 коп.) (арк.спр. 17);

2) стягнення з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» (код ЄДРПОУ 32292929) (п/р НОМЕР_1 у АТ «ОТП-Банк», м. Київ, МФО 300528) пені у розмірі 2 691 292,08 грн (два мільйони шістсот дев`яносто одна тисяча двісті дев`яносто дві гривні 08 коп.) за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ (арк.спр. 18).

16.04.2019 позивачем направлено до ДКСУ запит (вих. № 130000/100000-30) щодо отримання інформації про хід виконання судового рішення з вимогою надати інформацію про те, яке саме ДКСУ вживає заходи щодо виконання виконавчих листів у справі № 820/18718/14 (арк.спр. 19-20), який отримано відповідачем 19.04.2019 (арк.спр. 21).

27.05.2019 за вх. № 0318 ПрАТ «ЛИНІК» отримано відповідь ДКСУ від 21.05.2019 № 5-06/8790 «Про надання інформації», в якій зазначено, що виконавчі документи по справі № 820/18718/14 прийняті Казначейством. Разом з тим, на сьогоднішній день безспірне списання коштів за виконавчими документами не вбачається можливим у зв`язку з наявністю обставин, що є підставами для зупинення безспірного списання коштів відповідно до пункту 13 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ від 03.08.2011 № 845. Про наявність вказаних обставин Казначейством інформовано Товариство, зокрема, листом від 09.07.2018 № 5-08/182-11117. Після усунення обставин, що унеможливлюють безспірне списання коштів, Казначейством буде розглянуто питання перерахування коштів на користь Товариства (арк.спр. 23).

У листі від 09.07.2018 № 5-08/182-11117 ДКСУ надавало відповідь на звернення ПрАТ «ЛИНІК» від 05.06.2018, зазначивши, що за наявною у Казначейства інформацією одним із власників акцій та вигодонабувачів Товариства виступає ПАТ «НК «Роснефть» (м. Москва, Софійська набережна, 26/1). Згідно із рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 21.06.2018 «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», затверджених указом Президента України від 21.06.2018 № 176/2018, ПАТ «НК «Роснефть» включено в перелік юридичних осіб, до яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції). Крім того, листами СБУ від 15.07.2016 та від 11.09.2017 з грифом «Для службового користування» порушено питання призупинення операцій з бюджетними коштами, присудженими на користь товариства. З огляду на викладене, безспірне списання коштів на користь Товариства зупинено згідно з пунктом 13 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (арк.спр. 24).

02.08.2018 за № 130000/100000-0426 позивачем направлено до Голови ДКСУ звернення з проханням повідомити коли і на підставі якого письмового документа (рішення, розпорядження тощо) відбулась подія із зупинення виконання судових рішень за кожною із зазначених у запиті адміністративних справ, під яким номером в черзі на виконання безспірного списання коштів бюджету перебували виконавчі листи за цими справами на момент їх зупинення, інформацію щодо заходів про виконання безспірного списання коштів бюджету і строків повернення заборгованості на цей час у разі відновлення у черзі ПрАТ «ЛИНІК» (арк.спр. 25-26).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Спірним питанням у даній справі є наявність чи відсутність правових підстав у ДКСУ для невиконання судового рішення про стягнення на користь ПрАТ «ЛИНІК» бюджетної заборгованості з податку на додану вартість та пені внаслідок зупинення безспірного списання коштів державного бюджету на підставі листів Служби безпеки України від 15 липня 2016 року та від 11 вересня 2017 року з грифом "Для службового користування" та рішення Ради національної безпеки і оборони України від 21 червня 2018 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", яке введено в дію Указом Президента України від 21 червня 2018 року № 176/2018.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення., визначає Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 (далі - Порядок № 845).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 845 у цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів (абзац другий);

боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання (абзац третій);

виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України "Про виконавче провадження" (абзац четвертий);

стягувачі - фізичні та юридичні особи, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів, державні органи (посадові особи) за рішеннями про стягнення коштів в дохід держави (абзац шостий).

Рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій) (пункт 3 Порядку № 845).

Відповідно до підпункту 6 пункту 16 Порядку № 845 органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку.

Безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету або у заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів (абзац перший пункту 19 Порядку № 845).

Казначейство здійснює в порядку черговості надходження виконавчих документів безспірне списання коштів державного бюджету в розмірі, встановленому судом або узгодженому органом державної фіскальної служби із стягувачем, та перераховує такі кошти на рахунок стягувача, зазначений у виконавчому документі або його заяві про виконання рішення про стягнення коштів (абзац п`ятий пункту 23 Порядку № 845).

Згідно з пунктом 4 порядку № 845 органи Казначейства:

1) забезпечують у випадках, передбачених цим Порядком, зберігання виконавчих документів та ведення їх обліку. Після виконання у повному обсязі виконавчого документа суду або іншого органу (посадової особи) такий документ повертається до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав з відміткою про його виконання;

2) вживають заходів до виконання виконавчих документів;

3) розглядають письмові звернення (вимоги) щодо виконання виконавчих документів осіб, які беруть участь у справі, державних виконавців, а також прокурорів - учасників виконавчого провадження.

Під час виконання виконавчих документів органи Казначейства відповідно до підпункту 6 пункту 5 Порядку № 845 мають право відкладати, зупиняти безспірне списання коштів і їх перерахування стягувачам у випадках, передбачених законом та цим Порядком.

Зупинення безспірного списання коштів здійснюється у разі: 1) зупинення судом виконання: виконавчого документа; рішення про стягнення коштів; 3) звернення до суду із заявою про заміну особи (боржника, стягувача) правонаступником; 4) наявності інших передбачених законом обставин (пункт 13 Порядку № 845).

Після усунення обставин, що були підставою для зупинення безспірного списання коштів і їх перерахування стягувачам, виконавчий документ виконується відповідно до цього Порядку в порядку черговості, що утворилася на момент усунення таких обставин (пункт 14 Порядку № 845).

Оскільки на виконанні у Державній казначейській службі України перебуває виконавчий документ про безспірне списання коштів державного бюджету за судовим рішенням про стягнення надходжень бюджету (стягнення з Державного бюджету України на користь платника податків бюджетної заборгованості з податку на додану вартість та пені), на спірні правовідносини не поширюється дія Закону України від 05 червня 2012 року № 4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", яким держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб`єкти: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Щодо невиконання відповідачем судового рішення про стягнення на користь позивача бюджетної заборгованості з податку на додану вартість та пені внаслідок зупинення безспірного списання коштів державного бюджету на підставі листів Служби безпеки України від 15 липня 2016 року та від 11 вересня 2017 року, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 1 та частиною першою статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2229-XII «Про Службу безпеки України» (далі - Закон № 2229-XII) визначено, що Служба безпеки України - державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України; на Службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці.

До завдань Служби безпеки України також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України (частина друга статті 2 Закону № 2229-XII).

Пунктом 7 частини другої статті 25 Закону № 2229-XII Службі безпеки України, її органам і співробітникам для виконання покладених на них обов`язків надається право ініціювати згідно із законом питання накладення на невизначений строк арешту на активи, що пов`язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, зняття арешту з таких активів та надання доступу до них за зверненням особи, яка може документально підтвердити потреби в покритті основних та надзвичайних витрат.

Особливості провадження у справах за зверненням Служби безпеки України щодо накладення арешту на активи, що пов`язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, зняття арешту з таких активів та надання доступу до них визначені КАС України (до 15.12.2017 статтею 183-4, після 15.12.2017 статтею 284).

Отже, накладення арешту на активи, що пов`язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, зняття арешту з таких активів та надання доступу до них можливо лише судовим рішенням на підставі позову Голови Служби безпеки України або його заступника.

Листи Служби безпеки України від 15 липня 2016 року та від 11 вересня 2017 року з грифом "Для службового користування" не є рішенням суду щодо накладення арешту на активи, які пов`язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН.

Листом від 05.08.2019 за вх.№ 41489/2019 Служба безпеки України на виконання вимог ухвали суду повідомила, що на адресу Державної казначейської служби України 15.07.2016 та 11.09.2017 надіслано ряд інформувань, що містять конфіденційну інформацію щодо можливого протиправного проведення операцій з бюджетними коштами посадовими особами підприємств, установ, організацій, які знаходяться на тимчасово непідконтрольній українській владі території, у тому числі щодо приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія". Другі примірники вказаних інформувань знищені у встановленому законом порядку (арк.спр. 118).

На запит ДКСУ щодо витребування листів СБУ надало відповідь від 20.10.2018 № 8/1/2-11556, в якій зазначено, що листи СБУ від 15.07.2016 та від 11.09.2017, які мають гриф обмеження доступу «Для службового користування», стосуються діяльності не лише ПрАТ «ЛИНІК», а й інших суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим копії вказаних листів не можуть бути надані до суду (арк.спр. 106).

Згідно з додатком 1 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085 (у тому числі і в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 № 79-р), до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, ніколи не входило місто Лисичанськ (Лисичанської міської ради) Луганської області, в якому зареєстроване та здійснює господарську діяльність приватне акціонерне товариство "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія".

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком. Відповідно до Додатку в розділі "Луганська область" перший пункт "Міста обласного значення" під номером 8 зазначено: місто Лисичанськ (Лисичанська міська рада).

Таким чином, місто Лисичанськ (Лисичанська міська рада) Луганської області є населеним пунктом, на території якого з 14.04.2014 здійснювалась та здійснюється по теперішній час антитерористична операція, а не населеним пунктом, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Отже, надана відповідачу Службою безпеки України інформація щодо можливого протиправного проведення операцій з бюджетними коштами посадовими особами ПрАТ «ЛИНІК» внаслідок знаходження на тимчасово непідконтрольній українській владі території, не відповідає дійсності.

З викладеного слідує, що листи Служби безпеки України не є нормативно-правовим актом або рішенням органу владних повноважень, не є рішенням суду щодо накладення арешту на активи, які пов`язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, а носять інформаційно-рекомендаційний характер для Державної казначейської служби України при здійснення бюджетного відшкодування на користь платників податків, які знаходяться на тимчасово непідконтрольній українській владі території.

Отже, у розумінні підпункту 6 пункту 5 та підпункту 4 пункту 13 Порядку № 845 листи Служби безпеки України від 15.07.2016 та від 11.09.2017, на які посилається відповідач, не є іншими передбаченими законом обставинами для зупинення безспірного списання коштів державного бюджету на користь позивача.

Щодо невиконання відповідачем судового рішення про стягнення на користь позивача бюджетної заборгованості з податку на додану вартість внаслідок зупинення безспірного списання коштів державного бюджету на підставі рішення Ради національної безпеки і оборони України від 21 червня 2018 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», яке введено в дію Указом Президента України від 21 червня 2018 року № 176/2018, суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції» (далі - Закону № 1644-VII) з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції).

Відповідно до частини другої статті 1 Закону № 1644-VII санкції можуть застосовуватися з боку України по відношенню до іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб`єктів, які здійснюють терористичну діяльність.

Тобто, Закон № 1644-VII передбачає, що санкції можуть бути застосовані по відношенню як до іноземної юридичної особи, так і до юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 1644-VII підставами для застосування санкцій є:

1) дії іноземної держави, іноземної юридичної чи фізичної особи, інших суб`єктів, які створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, сприяють терористичній діяльності та/або порушують права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства та держави, призводять до окупації території, експропріації чи обмеження права власності, завдання майнових втрат, створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінного здійснення громадянами України належних їм прав і свобод;

2) резолюції Генеральної Асамблеї та Ради Безпеки Організації Об`єднаних Націй;

3) рішення та регламенти Ради Європейського Союзу;

4) факти порушень Загальної декларації прав людини, Статуту Організації Об`єднаних Націй.

Відповідно до частини третьої статті 3 Закону № 1644-VII підставою для застосування санкцій також є вчинення іноземною державою, іноземною юридичною особою, юридичною особою, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземцем, особою без громадянства, а також суб`єктами, які здійснюють терористичну діяльність, дій, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, стосовно іншої іноземної держави, громадян чи юридичних осіб останньої.

Частиною першою статті 4 Закону № 1644-VII визначено, що видами санкцій згідно з цим Законом є: 1) блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном; 2) обмеження торговельних операцій; 3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України; 4) запобігання виведенню капіталів за межі України; 5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань; 6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами; 7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах; 8) заборона користування радіочастотним ресурсом України; 9) обмеження або припинення надання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж загального користування; 10) заборона здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також державних закупівель у інших суб`єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом; 11) заборона або обмеження заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів та повітряних суден до повітряного простору України або здійснення посадки на території України; 12) повна або часткова заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції згідно з цим Законом; 13) заборона видачі дозволів, ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах на території іноземної держави; 14) припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави; 15) заборона здійснення Національним банком України реєстрації учасника міжнародної платіжної системи, платіжною організацією якої є резидент іноземної держави; 16) заборона збільшення розміру статутного капіталу господарських товариств, підприємств, у яких резидент іноземної держави, іноземна держава, юридична особа, учасником якої є нерезидент або іноземна держава, володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу або має вплив на управління юридичною особою чи її діяльність; 17) запровадження додаткових заходів у сфері екологічного, санітарного, фітосанітарного та ветеринарного контролю; 18) припинення дії торговельних угод, спільних проектів та промислових програм у певних сферах, зокрема у сфері безпеки та оборони; 19) заборона передання технологій, прав на об`єкти права інтелектуальної власності; 20) припинення культурних обмінів, наукового співробітництва, освітніх та спортивних контактів, розважальних програм з іноземними державами та іноземними юридичними особами; 21) відмова в наданні та скасування віз резидентам іноземних держав, застосування інших заборон в`їзду на територію України; 22) припинення дії міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; 23) анулювання офіційних візитів, засідань, переговорів з питань укладення договорів чи угод; 24) позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення; 25) інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом.

Рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо іноземної держави або невизначеного кола осіб певного виду діяльності (секторальні санкції), передбачених пунктами 1-5, 13-15, 17-19, 25 частини першої статті 4 цього Закону, приймається Радою національної безпеки та оборони України, вводиться в дію указом Президента України та затверджується протягом 48 годин з дня видання указу Президента України постановою Верховної Ради України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту прийняття постанови Верховної Ради України і є обов`язковим до виконання (частина друга статті 5 Закону № 1644-VII).

Рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб`єктів, які здійснюють терористичну діяльність (персональні санкції), передбачених пунктами 1-21, 23-25 частини першої статті 4 цього Закону, приймається Радою національної безпеки та оборони України та вводиться в дію указом Президента України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту видання указу Президента України і є обов`язковим до виконання (частина третя статті 5 Закону № 1644-VII).

Пунктом 2 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 21 червня 2018 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 21 червня 2018 року № 176/2018, застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до окремих фізичних і юридичних осіб та внесено зміни до санкцій, застосованих відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 травня 2018 року «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 14 травня 2018 року № 126, виклавши додатки 1 та 2 до зазначеного рішення у редакціях, що додаються (арк.спр. 149).

Згідно з додатком 2 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 21 червня 2018 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" за порядковим номером 493 до публічного акціонерного товариства «Нафтова компанія "Роснефть» (публичное акционерное общество «Нефтяная компания "Роснефть»), основний державний реєстраційний номер - 1027700043502, ідентифікаційний номер платника податків - 7706107510 , місцезнаходження юридичної особи - 615035, Російська Федерація, м. Москва, наб. Софійська, 26/1, на три роки застосовані такі персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) як запобігання виведенню капіталів за межі України та заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах.

Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 21 червня 2018 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введене в дію Указом Президента України від 21 червня 2018 року № 176/2018, яким застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до окремих фізичних і юридичних осіб та внесено зміни до санкцій, застосованих відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 травня 2018 року «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 14 травня 2018 року № 126, є актом індивідуальної дії, оскільки стосується прав або інтересів осіб, до яких застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції).

Відповідач безпідставно поширює запроваджені рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 21 червня 2018 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» обмежувальні заходи (санкції) щодо публічного акціонерного товариства «Нафтова компанія «Роснефть» (публичное акционерное общество «Нефтяная компания «Роснефть»), яке є іноземною юридичною особою, на ПрАТ «ЛИНІК», яке є юридичною особою, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи. Позивач не є особою, стосовно якої вищевказаним рішенням Ради національної безпеки і оборони України вводяться в дію персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції).

З урахуванням вищенаведеного, положення постанови Правління Національного банку України від 01 жовтня 2015 року № 654 «Про забезпечення реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», на які посилається відповідач в обґрунтування заперечень проти позову, до спірних правовідносин не застосовуються.

Отже, у розумінні підпункту 6 пункту 5 та підпункту 4 пункту 13 Порядку № 845 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 21 червня 2018 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», яким застосовані обмежувальні заходи (санкції) щодо публічного акціонерного товариства «Нафтова компанія «Роснефть» (публичное акционерное общество «Нефтяная компания «Роснефть») як іноземної юридичної особи, на яке посилається відповідач, не є іншими передбаченими законом обставинами для зупинення безспірного списання коштів державного бюджету на користь позивача.

З огляду на викладене, невиконання ДКСУ виконавчих листів, виданих Харківським окружним адміністративним судом 10.12.2019 у справі № 820/18718/14 про стягнення з Державного бюджету України на користь ПрАТ «ЛИНІК» бюджетної заборгованості в сумі 18 662 437,25 грн, та про стягнення з Державного бюджету України на користь ПрАТ «ЛИНІК» пені в розмірі 2 691 292,08 грн за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ обумовлено безпідставним зупиненням безспірного списання коштів державного бюджету, за відсутності передбачених законом обставин для зупинення безспірного списання коштів державного бюджету на користь позивача.

Також суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 02.05.2018 у справі № 812/245/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» (далі також - ПАТ «Луганськтепловоз») до Державної казначейської служби України, за участю третьої особи - Служби безпеки України, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії щодо виконання виконавчого листа, в якій, зокрема, зазначено:

«Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що листи Служби безпеки України від 15 грудня 2015 року, 25 лютого 2016 року, 01 серпня 2016 року, 26 серпня 2016 року, на які відповідач посилається, як на підставу для зупинення безспірного списання коштів на користь ПАТ «Луганськтепловоз», за своїм змістом є інформаційним повідомленням про те, що після переміщення позивача на контрольовану державною владою територію Луганської області виробничі потужності останнього залишились за своїм попереднім місцем знаходження. Вказану інформацію Служба безпеки України просить враховувати при вирішенні питання про можливість відкладення списання коштів на користь позивача, однак, листи не містять жодних заборон щодо виконання рішення суду.

У зазначених листах відсутня будь-яка інформація щодо відкритих кримінальних проваджень стосовно позивача.

Тобто, зазначені листи носять лише рекомендаційний характер.

Верховний Суд звертає увагу на те, що пункт 13 Порядку № 845 містить вичерпний перелік підстав для зупинення безспірного списання коштів, який розширеному тлумаченню не підлягає, а листи Служби безпеки України не визначені чинним законодавством як підстава для зупинення безспірного списання коштів».

Посилання відповідача на судову практику Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2017 по справі № 826/11876/16 про оскарження дій ДКСУ щодо зупинення виконання рішення суду про бюджетне відшкодування ПДВ на підставі пропозицій (листів) Національного антикорупційного бюро України, судом оцінюються критично, оскільки частиною п`ятою статті 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, правовідносини у справі, що розглядається, і у справі № 826/11876/16, не є тотожними.

Стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Верховний Суд України у постанові від 24 листопада 2015 року по справі № П/800/259/15 (21-3538а15) зазначив, що сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити. Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим (№ рішення в ЄДРСР 54398764).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Зважаючи на обставини справи, суд вважає, що невиконання ДКСУ виконавчих листів про стягнення з Державного бюджету України на користь ПрАТ «ЛИНІК» бюджетного відшкодування з ПДВ та пені за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ внаслідок безпідставного зупинення безспірного списання коштів державного бюджету є протиправною бездіяльністю відповідача, що свідчить про наявність правових підстав для зобов`язання відповідача до вчинення необхідних дій з метою відновлення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів позивача.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на викладене, позов належить задовольнити повністю, лише зі словесним коригуванням обраного позивачем способу судового захисту, який відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним:

- визнати протиправною бездіяльність ДКСУ щодо невиконання виконавчих листів, виданих Харківським окружним адміністративним судом 10.12.2018 у справі № 820/18718/14 про стягнення з Державного бюджету України на користь ПрАТ «ЛИНІК» бюджетної заборгованості у розмірі 18 662 437,25 грн та про стягнення з Державного бюджету України на користь ПрАТ «ЛИНІК» пені у розмірі 2 691 292,08 грн за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, внаслідок безпідставного зупинення безспірного списання коштів державного бюджету;

- зобов`язати ДКСУ вчинити дії щодо виконання виконавчих листів, виданих Харківським окружним адміністративним судом 10.12.2018 у справі № 820/18718/14 про стягнення з Державного бюджету України на користь ПрАТ «ЛИНІК» бюджетної заборгованості у розмірі 18 662 437,25 грн та про стягнення з Державного бюджету України на користь ПрАТ «ЛИНІК» пені у розмірі 2 691 292,08 грн за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, шляхом безспірного списання коштів державного бюджету за чергою, яка існувала станом на час зупинення безспірного списання коштів державного бюджету.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 1921,00 грн згідно із платіжним дорученням від 26.06.2019 № 1097 (арк.спр. 3).

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що позовні вимоги носять немайновий характер і позов підлягає повному задоволенню, відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України суд присуджує позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Державної казначейської служби України понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» (ідентифікаційний код 32292929, місцезнаходження: 93113, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. ім. В. Сосюри (Свердлова), буд. 371, офіс 1-А) до Державної казначейської служби України (ідентифікаційний код 37567646, місцезнаходження: 01601, м. Київ, Печерський район, вул. Бастіонна, буд. 6) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо невиконання виконавчих листів, виданих Харківським окружним адміністративним судом 10 грудня 2018 року у справі № 820/18718/14 про стягнення з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» бюджетної заборгованості у розмірі 18 662 437,25 грн та про стягнення з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» пені у розмірі 2 691 292,08 грн за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, внаслідок безпідставного зупинення безспірного списання коштів державного бюджету.

Зобов`язати Державну казначейську службу України вчинити дії щодо виконання виконавчих листів, виданих Харківським окружним адміністративним судом 10 грудня 2018 року у справі № 820/18718/14 про стягнення з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» бюджетної заборгованості у розмірі 18 662 437,25 грн та про стягнення з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» пені у розмірі 2 691 292,08 грн за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, шляхом безспірного списання коштів державного бюджету за чергою, яка існувала станом на час зупинення безспірного списання коштів державного бюджету.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної казначейської служби України (ідентифікаційний код 37567646, місцезнаходження: 01601, м. Київ, Печерський район, вул. Бастіонна, буд. 6) на користь приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" (ідентифікаційний код 32292929, місцезнаходження: 93113, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. ім. В. Сосюри (Свердлова), буд. 371, офіс 1-А) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 16 вересня 2019 року.

Суддя

А.Г. Секірська