ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа

№ 554/3557/19 Номер провадження 33/814/743/19

у 1-й інстанції Січиокно Т. О. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М.

ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2019 року

. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М.,

за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 06 червня 2019 року, -

ВСТАНОВИВ:

Цією постановою, провадження у справі відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , працюючу головним бухгалтером ПрАТ «Завод Лтава»,

за ч.1 ст.163-1 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Мотивуючи вказане рішення, суддя вказав, що у протоколі зазначені факти вчинення адміністративних правопорушень, пов`язаних із заниженням податку на прибуток на загальну суму 1130686,79 грн., у тому числі по періодам: за 1 квартал 2016 року на суму 793547,18 грн., за 2 квартал 2016 року на суму 149858,39 грн., за 3 квартал 2016 року на суму 179176,98 грн., за 4 квартал 2016 року на суму 8104,23 грн. підтверджені.

З огляду на те, що правопорушення є триваючим та на момент складення протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, тобто станом на 15.04.2019 року, закінчилися строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, дійшов висновку про закриття провадження в справі.

Не погоджуючись з рішенням суду, до апеляційного суду з апеляційною скаргою звернулась ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі просить постанову суду скасувати та закрити провадження за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення.

На обгрунтування вимог вказує, що ПрАТ «Завод Лтава» цілком правомірно відобразило наслідки здійсненних господарських операцій у податковому обліку. Всі управлінсько-господарські документи були досліджені під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, жодних недоліків при їх виданні, оформленні встановлено не було.

Зазначає, що ПрАТ «Завод Лтава» не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства, допущені її контрагентом, а ПрАТ «Завод Лтава» провело реалізацію продукції у чіткій відповідності до вимог чинного законодавства та підтвердило операцію відповідними документами. Жоден правовстановлюючих документ контрагентами не оскаржений та не скасований.

В процесі перевірки та визначення її результатів встановлено, що в ПрАТ «Завод Лтава» фінансовий облік ведеться у повній відповідності до вимог законодавства, тому дана обставина унеможливлює визнання заводу та його головного бухгалтера порушником податкового законодавства.

Вислухавши ОСОБА_1 , яка повністю підтримала подану нею апеляційну скаргу з підстав в ній зазначених, перевіривши матеріали справи вважаю, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Однак, судом першої інстанції вимоги зазначеної норми закону в повній мірі дотримані не були, що призвело до прийняття рішення, сумнівного з точки зору його законності та обґрунтованості.

Обґрунтовуючи доведеність вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, суддя місцевого суду послався як на доказ, на акт перевірки, проведеної Харківським управлінням офісу ВПП ДФС №35/28-10-50-07-12/14308479 від 15.04.2019 року. Однак, як вбачається з матеріалів провадження, такий документ у справі відсутній, а є лише в наявності витяг із зазначеного акту, що містить в собі лише дані вступної частини Акту, п.2.1-2.5.1 та висновки Акту, за відсутності даних на підтвердження таких висновків, тобто суд послався на доказ, який не міститься в матеріалах справи, порушивши, таким чином, приписи ст.ст.251, 252 КУпАП.

Окрім того, вважаю, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , суддею суду першої інстанції порушено і норми матеріального права, а саме ч.1 ст.163-1 КУпАП.

Відповідно до загального визначення адміністративного правопорушення у ст.9 КУпАП обов`язковою ознакою складу правопорушення, у тому числі передбачених ст.163-1 КУпАП, є вчинення особою певної дії або її бездіяльність, які згідно зі ст.256 КУпАП мають бути конкретно визначені у протоколі.

Ст. 163-1 КУпАП є бланкетною правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права. Основна особливість бланкетної диспозиції полягає в тому, що така норма має загальний зміст.

Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП.

Зазначаючи в оскаржуваній постанові фактичні обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, суд першої інстанції посилається на порушення нею положень Податкового кодексу України, вказуючи при цьому статті та пункти статей зазначеного нормативного акту, водночас, поза увагою суду залишилося те, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення відповідальною особою статті та пункти Податкового кодексу України, які й були продубльовані в постанові суду, носять загальний характер та містять визначення вживаних у Кодексі понять, визначення об`єкту та бази оподаткування.

Згідно зі ст. 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення повинен містити, крім іншого, також суть адміністративного правопорушення і нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Однак, посадові особи Харківського управління офісу ВПП ДФС при складанні протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.163-1 КУпАП щодо ОСОБА_1 зазначеної норми не дотримались. Як вже зазначалось вище у постанові, ч.1 ст. 163-1 КУпАП є бланкетною правовою нормою, а тому в протоколі повинно бути зазначено конкретну суть кожного порушення ОСОБА_1 відповідної норми Закону, якщо таке було допущено, чого посадовими особами зроблено не було та дана обставина залишилася поза увагою судді першої інстанції.

За таких обставин, постанова судді Октябрського районного суду м.Полтави від 06 червня 2019 року не може вважатися законною, обґрунтованою та вмотивованою, а відтак підлягає безумовному скасуванню.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 06 червня 2019 року щодо ОСОБА_1 скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-1 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Полтавського

апеляційного суду В.М. Герасименко