-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ПОСТАНОВА
Іменем України
10 вересня 2019 року
Київ
справа №826/14653/17
адміністративне провадження №К/9901/46189/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мороз Л.Л.,
суддів: Гімона М.М., Кравчука В.М.,
секретар Шосенко К.М.,
за участю представника позивача, представника відповідача, представника третьої особи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "Укрнафта" до Державної служби геології та надр України (далі - Держгеонадра), товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Аркона Газ - Енергія" про скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ПАТ "Укрнафта" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2017 року у складі головуючого судді Кузьменко А.І. та
постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року у складі колегії суддів: головуючого судді Чаку Є.В., суддів Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.,
встановив:
14 листопада 2017 року ПАТ "Укрнафта" звернулось до суду з позовом, в якому просило:
- скасувати наказ Держгеонадра від 15 травня 2017 року № 217 "Про надання спеціальних дозволів на користування надрами" (далі - Наказ №217) в частині пункту 4 додатка № 1 щодо надання на 20 років спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку з подальшим видобуванням нафти, газу Свистунківсько-Червонолуцького родовища ТОВ "Аркона Газ - Енергія";
- визнати недійсним спеціальний дозвіл від 18 травня 2017 року № 4830 (далі - Дозвіл № 4830), виданий ТОВ "Аркона Газ - Енергія" на геологічне вивчення нафтогазонасосних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка) Свистунківсько - Червонолуцького родовища.
Позов обґрунтовано тим, що 19 червня 2017 року ПАТ "Укрнафта" стало відомо про те, що ТОВ "Аркона Газ-Енергія" отримало спеціальний дозвіл від 18 травня 2017 року № 4830 на геологічне вивчення нафтогазоносних надр Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища, у тому числі дослідно-промислову розробку з подальшим видобуванням. Проте, позивач вважає, що його надання відбулось з порушенням, оскільки ПАТ "Укрнафта" мало переважне право на отримання такого дозволу, що є, на думку позивача, антиконкурентними діями з боку Держгеонадра. До того ж, відповідачем не дотримано процедуру надання оспорюваного спеціального дозволу, а саме не проведено аукціон, оскільки Держгеонадра на своєму офіційному сайті в порушення пунктів 8, 19, 25 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615 не оприлюднювало наказів за результатами розгляду всіх заявок ТОВ "Аркона Газ-Енергія" на отримання спеціального дозволу Свистунківсько-Червонолуцького родовища. Хоча попередні відмови у погодженні надання надр у користування є підставою для відмови в наданні спеціального дозволу без проведення аукціону.
Також ПАТ "Укрнафта" в обґрунтування позовних вимог зазначило, що незважаючи на те, що позивач здійснив всі необхідні дії для підготовки родовища до промислової розробки, неодноразово звертався до Держгеонадра з заявами та додатковими документами на отримання відповідного спеціального дозволу, в наданні такого дозволу йому було відмовлено, проте, на думку позивача, Держгеонадра згідно з Порядком проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 594 мав би виставити такий спеціальний дозвіл на аукціон за наслідками якого визначався б переможець.
Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 19 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою від Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року, залишив без розгляду адміністративний позов ПАТ "Укрнафта" з огляду на те, що останнє пропустило шестимісячний строк звернення до суду, оскільки позивач, на думку суду, фактично оскаржує відмову Держгеонадра від 12 липня 2016 року у наданні спеціального дозволу ПАТ "Укрнафта". При цьому позивачем не заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, не надано доказів поважності причин пропуску такого строку, а також враховано позицію позивача, який не заперечує факту обізнаності щодо наявності порушеного права з липня 2016 року.
26 березня 2018 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ПАТ "Укрнафта", у якій посилаючись на порушення судами норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, які перешкоджають подальшому провадженню у справі, скаржник просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди в порушення конституційного принципу щодо можливості особи, права та інтереси якої порушені, звертатися за захистом до суду, завдань адміністративного судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, в оскаржуваних судових рішеннях не звернули увагу на зміст позовних вимог, дійшли суперечливого висновку щодо його обґрунтування, невірно розтлумачивши їх зміст та інтерпретували на власний розсуд.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 05 квітня 2018 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.
20 та 24 квітня 2018 року до суду касаційної інстанції від ТОВ "Аркона Газ-Енергія" та Держгеонадра відповідно надійшли відзиви на зазначену касаційну скаргу, в яких, вони, зокрема, зазначають, що обґрунтування позовних вимог підтверджує, що позивач пропустив шестимісячний строк на звернення до суду. При цьому, ТОВ "Аркона Газ-Енергія" вказує на штучний характер позову та зловживання правами.
Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду заслухав доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Частиною 2 статті 122 КАС передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зауважує, що у цій справі визначальним є правильне визначення моменту, з якого починається перебіг строку для звернення до суду.
Суди попередніх інстанцій виходили з того, що днем, коли позивач дізнався про порушення своїх прав є 18 липня 2016 року, тобто день, коли позивач отримав відмову Держгеонадра від 12 липня 2016 року у наданні спеціального дозволу ПАТ "Укрнафта".
З вказаними висновками колегія суддів не погоджується з таких причин.
Як вбачається зі змісту частини 2 статті 122 КАС початок шестимісячного строку обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Безперечним та, на переконання суду, очевидним є те, що у вказаній нормі мова йде про ті порушення прав, свобод чи інтересів, які позивач пов`язує безпосередньо з оскарженими ним рішеннями, діями чи бездіяльністю.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За правилами частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Із змісту адміністративного позову, поданого 14 листопада 2017 року, вбачається, що ПАТ "Укрнафта" оспорює акти індивідуальної дії (окремі положення наказу Держгеонадра від 15 травня 2017 року № 217 "Про надання спеціальних дозволів на користування надрами" та спеціальний дозвіл від 18 травня 2017 року №4830). Обґрунтовуючи необхідність їх скасування, позивач, окрім інших доводів щодо порушення суб`єктом владних повноважень процедури надання спеціального дозволу ТОВ "Аркона Газ-Енергія", дійсно зазначає також і про протиправність відмови Держгеонадра у наданні позивачу спеціального дозволу у липні 2016 року. Проте, причиною зазначення вказаних обставин позивачем є звернення уваги на антиконкуренті дії з боку Держгеонадра при наданні спеціального дозволу ТОВ "Аркона Газ-Енергія". При цьому, матеріали справи не містять процесуальних документів, які б змінювали предмет позову або його обґрунтування.
Таким чином, предметом позову у цій справі є наказ від 15 травня 2017 року та спеціальний дозвіл від 18 травня 2017 року і позивач вважає, що саме цими актами порушено його права. Тому, з метою визначення початку перебігу строку на звернення до суду у цій справі необхідно встановити, коли позивач дізнався, або повинен був дізнатись про порушення своїх прав саме у зв`язку з прийняттям оскаржених ним актів.
Очевидно, що про порушення своїх прав у зв`язку з прийняттям певних актів неможливо дізнатись до моменту їх прийняття.
Таким чином, оскільки з позовом про оскарження наказу від 15 травня 2017 року та спеціального дозволу від 18 травня 2017 року позивач звернувся 14 листопада 2017 року, шестимісячний строк не закінчився, навіть у випадку його обчислення з дня винесення оскаржених актів.
Суди попередніх інстанцій зазначили, що звертаючись до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним адміністративним позовом, позивач фактично не погоджується з відмовою Державної служби з геології та надр України у наданні ПАТ «Укрнафта» спеціального дозволу на користування надрами від 12 липня 2016 року, викладеною в листі № 11887/13/12-16. Суди також вказали, що позивач не заперечує факту обізнаності щодо наявності порушеного права з липня 2016 року, коли ним отримано відмову у наданні дозволу. Тому, саме з вказаною датою суди пов`язують початок перебігу строку на звернення до суду.
Проте, вказані висновки судів є помилковими, оскільки з обставин справи вбачається існування, принаймні, двох епізодів правовідносин, які ПАТ «Укрнафта» вважає такими, що порушують його права: 1. Це факт відмови у наданні спеціального дозволу ПАТ «Укрнафта» у 2016 році. 2. Факт надання спеціального дозволу ТОВ "Аркона Газ-Енергія".
Зазначена обставина щодо відмови у наданні дозволу ПАТ «Укрнафта» є однією з матеріально-правових підстав позову, тобто його обґрунтуванням, але не предметом позову. Натомість, визначальним є те, що у цій справі оскаржено саме надання спеціального дозволу ТОВ "Аркона Газ-Енергія". Тому, як зазначалось, визначення моменту початку перебігу строку на звернення до суду необхідно пов`язувати з датою, коли позивач дізнався про порушення своїх прав у зв`язку саме з прийняттям оскаржених ним актів щодо надання дозволу іншій особі.
Між тим, запропонований судами попередніх інстанцій підхід до питання визначення моменту, з якого починається перебіг строку звернення до суду, призвів би до об`єктивної неможливості позивача вчасно звернутись до суду у цій справі. Так, якщо вважати, що моментом, коли позивач дізнався про порушення своїх прав у спірних правовідносинах, є дата отримання ним відмови у наданні спеціального дозволу, тобто 18 липня 2016 року, то було б неможливо вчасно, протягом шести місяців від цієї дати, оскаржити акти від 15 травня 2017 року та від 18 травня 2017 року. Іншими словами, існувала б ситуація, коли перебіг строку звернення до суду щодо оскарження актів суб`єкта владних повноважень почався б ще до прийняття цих актів.
Це ще раз підтверджує, що обчислювати початок перебігу строку на звернення до суду необхідно з моменту, коли особа дізналась чи повинна була дізнатись про порушення своїх прав саме актами, які оскаржуються, тобто з дня, коли особа дізналась, чи повинна була дізнатись про їх існування.
Суд дійшов висновку, що залишення позову у цій справі без розгляду з мотивів пропущення позивачем строку на звернення до адміністративного суду є необґрунтованим.
Окремо суд звертає увагу на той факт, що на етапі проведення підготовчого засідання категорія «день, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів» передбачає встановлення моменту, коли особа дізналась про стверджуване нею порушення прав, тобто про існування рішення, дії, чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які, на думку позивача, порушують його права. Питання ж чи дійсно оскаржені рішення, дії, чи бездіяльність є порушенням прав з`ясовується під час судового розгляду.
Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, дійшов висновку, що для залишення позову у цій справі без розгляду є ще одна підстава, а саме позов має очевидно штучний характер.
З таким висновком також не можливо погодись з наступних причин.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Пунктом 3 частини 2 статті 45 КАС передбачено, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.
Законодавство не містить легітимного визначення «спору, який має очевидно штучний характер».
Проте, за загальним правилом слово «штучний» означає «надуманий», «вигаданий», «несправжній».
Тому, на переконання суду, штучним належить вважати спір, якого в дійсності не існує, а позов поданий для досягнення іншого результату, має іншу мету, ніж та, що вказана у вимогах позову.
Наприклад, штучність позову очевидна за наявності спорів між пов`язаними особами (про що достеменно відомо судді й що випливає з матеріалів позову), коли де-факто обидві сторони представлені одними особами або ж у випадку, коли позов подається з метою перешкоджання іншому провадженню (наприклад для зупинення останнього).
Суд вважає, що висновки апеляційного суду щодо штучного характеру цього спору є передчасними, оскільки такі висновки потребують встановлення фактичних обставин справи та дослідження доказів, що може бути здійснено лише на стадії розгляду справи по суті, а не у підготовчому засіданні.
Так, перелік дій, які проводить суд у підготовчому засіданні визначений у статті 180 КАС, і серед них відсутнє з`ясування обставин справи та дослідження доказів.
Таким чином, з`ясування питання, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, належить здійснювати на стадії розгляду справи по суті.
Зокрема, доводам позивача, що надання ТОВ "Аркона Газ-Енергія" спеціального дозволу порушує його права та що суб`єктом владних повноважень порушено процедуру надання оспорюваного спеціального дозволу, як і усім іншим доводам учасників справи, які стосуються суті спору, може бути надано оцінку лише під час розгляду справи по суті.
Частиною 2 статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, та ці порушення не були усунуті апеляційним судом, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення судів попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 345, 149, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
п о с т а н о в и в :
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укрнафта" задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року скасувати.
Справу № 826/14653/17 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
Л.Л. Мороз
М.М. Гімон
В.М. Кравчук ,
Судді Верховного Суду
скопійовано
-
скопійовано
-
