Справа №: 343/1614/19

Провадження №: 3/0343/339/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2019 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

судді - Монташевич С.М.,

з участю секретаря - Шикор Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов від Долинського відділення поліції Калуського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківськійобласті щодо притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, пенсіонера, що отримує пенсію по інвалідності загального захворювання II групи згідно з посвідченням №106556, одруженого, до адміністративної відповідальності не притягувався,

за ст.173 КУпАП,

за участю: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,

захисника - адвоката Білянського Н.С.,

В С Т А Н О В И В:

у Долинський районний суд Івано-Франківської області поступили матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 №077911 від 31.07.2019, ОСОБА_1 03.07.2019 близько 12.00 год в с. Гошів біля гідрометеологічного поста вчинив скандал з ОСОБА_2 , в ході якого ображав її різного роду образливими словами, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП. Правопорушенням матеріальної шкоди не заподіяно.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні дрібного хуліганства не визнав та повідомив, що він перебував на території свого господарства в АДРЕСА_1 , яке огороджене подвійною огорожею. В цей час прийшли три особи та почали вчиняти якісь дії на його земельній ділянці. Гідрометеорологічний пост в даний час не діє, там стоїть самовільно збудована споруда, яку встановили на земельній ділянці, переданій йому для обслуговування будинку, та яка завдає багато шкоди його угіддям. Тому він попросив цих людей покинути його територію. Нецензурно в їх сторону не виражався, був у своєму саді і тільки просив покинути їх його територію та не нищити його майно.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Білянський Н.С. подав до суду клопотання, в якому просить справу №343/ НОМЕР_2 /19 про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, а протокол серії АПР18 №077911 від 31.07.2019, складений капітаном поліції Долинського ВП в Івано-Франківській області Тряско В.Б., скасувати. Клопотання обгрутновує тим, що вказаний протокол не відповідає дійсності та обставинам справи, вимогам ст. 173 КпАП України, ст. 256 КпАП України, а саме:

- обставини справи, викладені в протоколі та матеріалах справи, не відповідають дійсності. 03.07.2019 близько 12.00 год ОСОБА_1 , перебуваючи у себе вдома за адресою АДРЕСА_1 , почув гучний звук зі сторони річки Лужанка. Рухаючись на звук він помітив, що частину його огорожі пошкоджують і скидують в річку невідомі йому особи. Він зреагував адекватно, вказавши на правопорушення зі сторони осіб, які його вчинили. Та гучним голосом наказав покинути його територію. ОСОБА_1 застосував протидію, захищаючи свої цивільні права від посягань на його приватну власність. Гідрометеорологічний пост, про який йде мова у протоколі про адміністративне правопорушення та матеріалах справи, знаходиться на прибудинковій території ОСОБА_1 і саме законність знаходження цього поста там є спірним питанням, яке розглядається судами різних інстанцій вже не один рік. В матеріалах даної справи відсутні будь-які докази того, що випадок стався на території гідрометеорологічного поста;

- складання протоколу по справі про адміністративне правопорушення, що є важливим доказом по цій справі, відбулося із грубим порушенням норм чинного законодавства. Беручи до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. А в даному випадку протокол про адміністративне правопорушення був складений 31.07.2019, коли сама подія відбулася 03.07.2019. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсіонер, не працює, місцезнаходження та місце проживання його відоме, згідно із письмових пояснень ОСОБА_2 , які є в матеріалах справи. Мотиву приховуватись від можливого правопорушення у нього не було - отже, самі терміни виявлення та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності свідчать про те, що протокол серії АПР18 №077911 від 31.07.2019 необхідно скасувати та справу №343/1614/19 закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. В даному випадку головним доказом по справі є протокол про адміністративне правопорушення, в якому доказів про місце вчинення правопорушення капітан поліції Тряско В.П., який склав протокол, не надав, свідки, які могли б підтвердити дану подію в протоколі також відсутні. Фото- чи відеодоказів до матеріалів справи також не надходило, тобто докази скоєння адміністративного правопорушення ОСОБА_1 - відсутні;

- місце вчинення адміністративного правопорушення не є громадським місцем, а приватною власністю ОСОБА_1 та порушення громадського порядку і спокою громадян ОСОБА_1 не завдав, а тільки захищав свою прибудинкову територію від посягань на його приватну власність.

Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , доводи його захисника, вивчивши матеріали адміністративної справи, приходить до таких висновків.

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з положеннями ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Частиною 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 251 КУпАПрегламентовано, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

В силу ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як передбачено ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає адміністративній відповідальності та встановити інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Склад адміністративного правопорушення включає в себе ознаки, які характеризують зовнішній прояв поведінки особи, його спрямованість та наслідки; ознаки, що характеризують правопорушника і його психічне ставлення до скоєного. Відповідно ознаки складу адміністративного правопорушення об`єднаються у чотири групи (елементи): об`єкт адміністративного правопорушення, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, суб`єкт адміністративного правопорушення та суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення. Всі зазначені елементи складу адміністративного правопорушення є обов`язковими. Суб`єктивна сторона - відображає психічне ставлення особи до скоєного діяння і наслідків, що наступають в результаті цього діяння. Вина особи - є необхідним елементом суб`єктивної сторони.

Фабулою ст. 173 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність наступає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.

Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що привели до порушення громадського порядку і спокою громадян.

Громадська небезпека дій правопорушників проявляється в тому, що дрібне хуліганство певною мірою дезорганізує весь комплекс суспільних відносин, що склалися, а дії правопорушників спрямовані проти забезпечення нормального життя, суспільно-політичної діяльності громадян. Дрібне хуліганство необхідно відрізняти від таких схожих дій, як самоправство, приниження гідності, нанесення побоїв, або інших проступків, які мають наслідком адміністративну відповідальність (поява у нетверезому стані у громадських місцях, порушення правил руху і т. ін.).

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною нормою, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Громадський порядок урегульована правовими та іншими соціальними нормами система суспільних відносин, що забезпечує захист прав і свобод громадян, їх життя і здоров`я, повагу честі та людської гідності, дотримання норм суспільної моралі.

Поняття "громадського порядку" розглядається в широкому та вузькому значенні. У широкому значенні громадський порядок система, порядок суспільних відносин, що складаються під впливом соціальних норм при провідній ролі правових норм. У такому розумінні громадський порядок створює сприятливі умови для успішного розвитку суспільства загалом, ефективного функціонування його соціальних інститутів і всієї політичної системи. У вузькому значенні громадський порядок розумівся як система відносин, що складаються при знаходженні громадян у громадських місцях: на вулицях, площах, у садах, у громадському транспорті, видовищних заходах, підприємствах торгівлі та громадського харчування і т.п. Для громадських місць є характерним: доступність їх для населення, необхідність забезпечення громадян можливістю користуватися правами, що їм належать, захисту їхнього життя і здоров`я, честі, гідності та майна.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під`їзди, а також підземні переходи, стадіони (ст. 1 Закон України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення" від 22.09.2005 p. № 2899-IV).

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.

Як вбачаєтьсяз протоколупро адміністративнеправопорушення серіїАПР18№077911від 31.07.2019 ОСОБА_1 поставлено впровину вчиненнядрібного хуліганства,тобто скандалз ОСОБА_2 ,в ходіякого вінображав їїрізного родуобразливими словами. Тобто, мова йде про словесну сварку між двома особами.

Відносно місця вчинення правопорушення, то в протоколі серії АПР18 №077911 від 31.07.2019 вказано с. Гошів Долинського району біля гідрометеорологічного поста, при цьому точної адреси місця знаходження цього поста не зазначено, жодних документів, які б свідчили про його місце розташування до протоколу не долучено, хоча встановлення місця вчинення правопорушення є обов`язковою умовою для визначення наявності чи відсутності в діях особи складу правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

При цьому ОСОБА_1 зазначає, що він просив осіб покинути територію його господарства, що за адресою АДРЕСА_1 Гошів, на підтвердження чого долучає світлини з місця події та копію рішення Гошівської сільської ради від 08.06.2007 про передачу йому у приватну власність земельних діялнок.

За наявності таких суперечливих даних суду не преставляється можливим встановити точне місце правопорушення, а, відповідно, і перевірити, чи являється воно громадським місцем, загальнодоступним для всіх громадян.

Крім протоколу про адміністративне правопорушення ссерії АПР18 №077911 від 31.07.2019, в матеріалах справи наявні: супровідний лист про направлення начальнику Долинського ВП Хомину В.Д. матеріалів, зареєстрованих в Журналі обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Націоанльної поліції України ГУПН в Івано-Франківській обалсті за №3434 від 03.07.2019 для їх розгялду в порядку Закону України "Про зверенення громадян" (а.с.2); рапорт старшого інспектора чергового Долинського ВП Ярича В.М. від 03.07.2019 (а.с.3); протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 03.07.2019 від ОСОБА_2 (а.с.4); письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від 03.07.2019 та ОСОБА_1 від 31.07.2019, в яких вони виклали обставини, що стосуються подій, які мали місце 03.07.2019. Зокрема, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вказують про те, що земельна ділянка ОСОБА_1 межує з ділянкою, на якій знаходиться гідропост "Гошів", та що вказаний громадянин вчинив з ними скандал, а також штовхав та застосовував іншу фізичну силу (а.с.5-8).

Відповідно до вимог закону формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним із зазначенням місця, часу, способу його вчинення, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.

Суд не має права у постанові за підсумками розгляду справи вказувати на кваліфікуючі ознаки правопорушення, які не зазначалися у протоколі про адміністративне правопорушення, адже у цьому випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами ст.ст. 213, 221 КУпАП є лише розгляд справи.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Матеріалами справи про адміністративне правопорушення та доказами, здобутими в судовому засіданні, встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник конфлікт. Проте, що ці дії ОСОБА_1 призвели до порушення спокою громадян та громадського порядку, в судовому засіданні не здобуто жодного доказу, оскільки з матеріалів справи не можливо встановити точне місце вчинення правопорушення, мотиви і форми вини, тобто, чи вчиняючи протиправні дії ОСОБА_1 мав умисел на порушення громадського порядку чи його дії були спрямовані в сторону однієї особи, а не невизначеного кола осіб. Крім того, у своїх поясненнях ОСОБА_2 зазначає про застосування відносно неї фізичної сили, що не поставлено в провину особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, а суд не вправі виходити за межі обставин, зазначених у протоколі чи самостійно встановлювати кваліфікуючі ознаки правопорушення, оскільки таким чином перебере на себе функції обвинувача, що є не припустимим. Отже, невизначення точного місця вчинення правопорушення, невстановлення на що були спрямовані дії ОСОБА_1 : на нанесення побоїв особам чи на порушення громадського порядку, де ці дії були вчинені: у громадському місці чи на території господарства останнього, унеможливлює розглянути дану справу у точній відповідності з законом.

Крім того, у протоколі не вказані такі обов`язкові умови дрібного хуліганства як порушення громадського порядку та спокою громадян, а відтак, не можливо встановити чи такі мали місце, як і встановити чи має місце в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, який поставлений йому в провину.

У рішеннях від 30.05.2013 року у справі № 36673/04 «Малофєєва проти Росії» та від 20.09.2016 року у справі № 926/08 «Карелін проти Росії», Європейський суд з прав людини зауважив, що формулювання правопорушення, викладене у фабулі постанови про адміністративне правопорушення, слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведена не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За змістом завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення та загальних норм Конституції України (ст.62) та Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведена належними доказами, а будь-які сумніви і протиріччя повинні трактуватися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні достатні дані, які б свідчили про те, що 03.07.2019 мали місце дії ОСОБА_1 , спрямовані на порушення громадського порядку та спокою громадян з хуліганських мотивів, які вчинені у громадському місці, а тому суд приходить до висновку про відсутність в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, про яке йдеться у протоколі серії АПР18 №077911 від 31.07.2019.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі встановлення відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин провадження у даній справі слід закрити.

Крім того, суд приймає до уваги, доводи захисника Мищака С ОСОБА_5 про те, що згідно з ч. 2 ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. В даному випадку подія трапилася 03.07.2019, а протокол складено 31.07.2019, що є порушенням вказаної норми.

Згідно зі змістом ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:

1) про накладення адміністративного стягнення;

2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;

3) про закриття справи.

Серед вказаних постанов, постанови про скасування протоколу про адміністративне правопорушення немає, відповідно суд не вправі вирішувати питання про скасування протоколу про адміністративне правопорушення, про що у своєму клопотанні просить захисник Мищака С ОСОБА_6 В.

На підставі викладеного, ст. 173 КУпАП, керуючись ст.ст. 247, 283-285, 287-291 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 Кодексу України про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 (десяти) днiв до Івано-Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя С.М. Монташевич