Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.09.2019 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді – Бедьо В.І.,

за участю секретаря судового засідання – Торчинович Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми індексації аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _1 звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення суми індексації аліментів, яку мотивує тим, що 18.07.2007 року рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області шлюб між нею та ОСОБА_2 розірвано. Від даного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася донька ОСОБА_3 , яка проживає разом з нею та знаходиться на її повному утриманні. Згідно з вказаним рішенням відповідач повинен виплачувати аліменти на утримання їх доньки у твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн.

Зазначає, що у подальшому, починаючи з липня 2007 року до грудня 2008 року, відповідач проводив сплату нарахованих аліментів. Проте, вже з 2009 року і до сьогоднішнього дня відповідач ухилявся від їх сплати, в результаті чого, її матеріальний стан різко погіршився. Вона витрачає власні кошти на сплату комунальних послуг та придбання одягу, взуття, медикаментів, продуктів харчування тощо.

У зв`язку із зростанням індексу інфляції протягом 2009-2018 років відбулося знецінення розміру аліментів, а законом передбачено, що розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації. За весь період прострочення сплати аліментів індексація ні органом державної виконавчої служби, ні судом не провадилася.

Вважає, що ОСОБА_2 , як батько, повинен належним чином виконувати свої батьківські обов`язки щодо створення необхідних умов для всебічного розвитку та виховання дитини, її матеріального забезпечення.

Враховуючи несплату відповідачем встановлених аліментних платежів та їх індексацію, позивач звертається до суду з вимогою про стягнення з нього встановленої законом суми індексації аліментів на утримання неповнолітньої ОСОБА_3

Зауважує, що виходячи з розрахунку заборгованості за аліментами, беручи до уваги розмір щомісячного платежу, який підлягав до сплати відповідачем, з урахуванням фактично сплачених сум по 500 грн. за період з липня 2007 року по грудень 2008 року щомісяця, визначаючи розмір суми індексації аліментів як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць та приросту індексу споживчих цін, який був встановлений у січні 2009 року - квітні 2018 року у відсотках, поділений на 100, установлено, що сума індексації аліментів за період з січня 2009 року по квітень 2018 року становить 69488 грн., про що надає розрахунок суми індексації аліментів.

Також позивач наголошує на тому, що застосування ч. 1 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» в даному випадку узгоджується із правовим висновком, викладеним Верховним Судом України у справі № 6-113/цс13 від 06.11.2013 року. Оскільки в Україні діє Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, вважає, що є всі законні підстави для подання даного позову.

На підставі наведеного, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її – ОСОБА_1 користь суму індексації аліментів за період з 2009 по квітень 2018 року у загальному розмірі 69488 грн. за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.04.2018 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання.

05.07.2018 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву та письмові докази, згідно з яким просять відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , вважаючи вимоги позивача необґрунтованими, незаконними, а викладені у позовній заяві обставини, якими обґрунтовано позовні вимоги, такими, що не відповідають фактичним обставинам. Зауважує, що позивачем вказано, що відповідач не виконує свої батьківські обов`язки та не сплачує аліменти на користь своєї неповнолітньої дитини, починаючи з 2009 року. Однак, наведене спростовується довідкою, виданою Ужгородським МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області від 14.09.2017 року № 38746, на виконанні в якому перебуває виконавче провадження № 10785443 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти. Відповідно до даної довідки не існує жодної заборгованості ОСОБА_2 по сплаті аліментів, навпаки має місце переплата по аліментах у розмірі 23927 грн. Надалі щомісячні платежі з вересня 2017 року включно до сьогоднішнього дня підтверджені чеками. З вересня 2017 року до сьогодні також має місце переплата в розмірі 7884 грн., і в цілому така складає суму переплати в розмірі 31811 грн.

Крім того, представник відповідача звертає увагу на те, що відповідач сплачує аліменти у більшому розмірі, аніж та, що була визначена рішенням суду, розмір аліментів складав в основному 1000 грн. щомісяця і більше. Платником (відповідачем) самостійно збільшено розмір обов`язкових щомісячних платежів – аліментів, і, таким чином, компенсовано знецінення вартості гривні та включено індексовані суми у щомісячні платежі, що виключає їх повторне стягнення.

Посилаючись у відзиві на Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 (із змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України № 141 від 28.02.2018 року), лист від 15.12.2016 року № 1107/0/66-16/16 Міністерства соціальної політики України щодо індексації грошових доходів населення, представник відповідача вказує, що відповідач ОСОБА_2 є приватним підприємцем і самостійно проводить відрахування аліментів і тому він наділений правом індексації виплати за його рахунок, що ним і фактично і виконано.

Представник відповідача вважає, що вимоги позивача залишені законодавчого підґрунтя і є незаконними, обґрунтовані недостовірними і недопустимими доказами. Посилання на розрахунок, як на беззаперечний доказ, проведений приватним підприємцем за відсутності будь-якої інформації про його освіту, спеціальність, а також, за відсутності свідоцтва, яке б підтверджувало право вказаної особи на проведення такого роду роботи та надання висновків у даній галузі, відсутності посилання на відомості та матеріали, які використовувалися при проведенні розрахунків і наданні висновку і (що важливо) на основі відомостей, що не відповідають дійсності, є безпідставним. Зазначає, що відповідач ОСОБА_2 виконує належним чином покладені на нього зобов`язання, своєчасно щомісяця сплачує аліменти в межах його фінансових можливостей (враховуючи те, що на його утриманні перебуває ще двоє дітей у сім`ї, у якій він фактично проживає).

Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися, при цьому надіслали до суду заяву, згідно з якою просять провести розгляд справи без їх участі, зазначивши, що всі заявлені позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять такі задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення справи до суду не надходило.

За приписами ч. ч. 1, 2, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що сторони перебували у шлюбі, від якого мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.07.2007 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано, неповнолітню дитину – доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишено проживати разом з матір`ю та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки аліменти у розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з 31.05.2007 року і до досягнення донькою повноліття.

На виконання вказаного рішення видано виконавчий лист, який пред`явлено до виконання.

У своїх позовних вимогах позивач просить суд з стягнути з ОСОБА_2 на її користь суму індексації аліментів за період з 2009 року по квітень 2018 року у загальному розмірі 69488 грн. за прострочення сплати аліментів на утримання їх доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виходячи з наданої таблиці з розрахунком індексації суми 500 грн. у відповідності до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року № 1282-ХІІ за вказаний період, складеним приватним підприємцем ОСОБА_4 , посилаючись на несплату відповідачем встановлених аліментних платежів та їх індексацію.

Матеріалами справи встановлено, що на виконанні в Ужгородському МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області перебуває виконавче провадження, зареєстроване у АСВП за № 10785443, з виконання виконавчого листа № 2-3049 від 29.07.2007 року, виданого Ужгородським міськрайонним судом, про стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів у розмірі 500 грн. щомісячно. Згідно з наявними квитанціями про сплату аліментів, наданих державному виконавцеві ОСОБА_2 09.10.2018 року щодо сплати аліментів на користь стягувача ОСОБА_1 та заяв останньої, що містяться в матеріалах виконавчого провадження про отримання коштів в рахунок погашення аліментних зобов`язань, встановлена наступна заборгованість (переплата) за період: 2007 рік – переплата 2,00 грн.; 2008 рік – переплата 13528,00 грн.; 2009 рік – переплата 12,00 грн.; 2010 рік – недоплата 3495,00 грн.; 2011 рік – недоплата 1992,00 грн.; 2012 рік – заява стягувача про отримання аліментів по 500,00 грн. за 12 місяців; 2013 рік – заява стягувача про отримання аліментів по 500,00 грн. за 12 місяців; 2014 рік – заява стягувача про отримання аліментів по 500,00 грн. за 12 місяців; 2015 рік – заява стягувача про отримання аліментів по 500,00 грн. за 12 місяців, крім того переплата 2604,00 грн.; 2016 рік – заява стягувача про отримання аліментів по 500,00 грн. за 12 місяців, крім того переплата 4576,00 грн.; 2017 рік – заява стягувача про отримання аліментів по 500,00 грн. за 6 місяців, крім того переплата 13150,00 грн.; 2018 рік – переплата 9332,00 грн.. Загальна сума переплати, що підлягає до стягнення станом на 10.10.2018 року згідно з виконавчим листом складає 37717,00 грн.

Вказані обставини підтверджуються довідками державного виконавця Ужгородського МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області від 14.09.2017 року за № 38746 та від 10.10.2019 року за № 60540.

Крім того, з доданих представником відповідача до відзиву дублікатів банківських чеків вбачається, що ОСОБА_5 поповнено картковий рахунок ОСОБА_1 на суми: 29.06.2018 року – 3000 грн.; 29.06.2018 року – 1000 грн.; 29.05.2018 року – 998 грн.; 30.04.2018 року – 998 грн.; 20.12.2017 року – 1002 грн.; 29.01.2018 року – 1000 грн.; 28.02.2018 року – 998 грн.; 08.03.2018 року – 348 грн.; 22.03.2018 року – 998 грн.; 14.09.2017 року – 1000 грн.; 30.10.2017 року – 1002 грн.; 29.11.2017 року – 1002 грн.; 31.12.2017 року – 502 грн.

Відповідач ОСОБА_2 є директором ТОВ «Закарпатпапір», що підтверджується довідкою директора товариства про доходи від 11.10.2018 року за № 1.

Відтак, доводи позивача, викладені у позові про те, що з 2009 року і до сьогоднішнього дня відповідач ухилявся від сплати аліментів і у нього наявне прострочення сплати аліментів на утримання доньки не заслуговують на увагу та спростовуються вищенаведеними довідками державного виконавця Ужгородського МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області та дублікатами банківських чеків.

Відповідно до ч. 2 ст. 184 СК України розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

До 12.06.2016 року спеціального закону про індексацію аліментів не було прийнято, а в Україні діяв Закон України «Про індексацію грошових доходів населення». У частині першій статті 2 цього Закону визначені об`єкти індексації грошових доходів населення; при цьому розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, до цих об`єктів не відносився.

Верховний Суд України у своїй постанові від 06.11.2013 року, прийнятій у справі № 6-113цс13 висловив позицію про те, що розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, на підставі частини другої статті 184 СК України, підлягає індексації за аналогією закону згідно з пунктом 8 статті 8 ЦПК України у порядку, передбаченому Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».

17.05.2016 року прийнято Закон України № 1368-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі», пунктом 1 розділу І якого внесено зміни до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Цим Законом, зокрема, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, включено до переліку об`єктів індексації, визначених у частині першій статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Закон України від 17.05.2016 року № 1368-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі» набрав чинності 12.06.2016 року.

Відповідно до положень частин першої-четвертої статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (у редакції, чинній до 24.12.2015 року) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсоток. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Законом України від 24.12.2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у частині першій статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» величину «101» замінено величиною «103».

Таким чином, з 24.12.2015 року індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлено в розмірі 103 відсотки.

З правового аналізу ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» слідує, що індексація аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі проводиться лише в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлено в розмірі 101 відсотки до 24 грудня 2015 року, з 24 грудня 2015 року така індексація проводиться в разі перевищення 103 відсотки.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 26 вересня 2018 року у справі № 127/8260/17-ц, провадження № 61-1118св18.

Відповідно до офіційних даних опублікованих на офіційному веб-порталі Державної служби статистики України, індекс спожитих цін на товари та послуги у січні 2009 року - 102,9 %, у лютому 2009 року - 101,5 %, у березні 2009 року - 101,4 %, у квітні 2009 року - 100,9 %, у травні 2009 року - 100,5 %, у червні 2009 року - 101,1 %, у липні 2009 року - 99,9 %, у серпні 2009 року - 99,8 %, у вересні 2009 року - 100,8 %, у жовтні 2009 року - 100,9 %, у листопада 2009 року - 101,1 %, у грудні 2009 року - 100,9 %, у січні 2010 року - 101,8, у лютому 2010 року - 101,9 %, у березні 2010 року - 100,9 %, у квітні 2010 року - 99,7 %, у травні 2010 року - 99,4 %, у червні 2010 року - 99,6 %, у липні 2010 року - 99,8 %, у серпні 2010 року - 101,2 %, у вересні 2010 року - 102,9 %, у жовтні 2010 року - 100,5 %, у листопаді 2010 року - 100,3 %, у грудні 2010 року - 100,8 %, у січні 2011 року - 101,0 %, у лютому 2011 року - 100,9 %, у березні 2011 року - 101,4 %, у квітні 2011 року - 101,3 %, у травні 2011 року - 100,8 %, у червні 2011 року - 100,4 %, у липні 2011 року - 98,7 %, у серпні 2011 року - 99,6 %, у вересні 2011 року - 100,1 %, у жовтні 2011 року - 100,0 %, у листопада 2011 року - 100,1 %, у грудні 2011 року - 100,2 %, у січні 2012 року - 100,2 %, у лютому 2012 року - 100,2 %, у березні 2012 року - 100,3 %, у квітні 2012 року - 100,0 %, у травні 2012 року - 99,7 %, у червні 2012 року - 99,7 %, у липні 2012 року - 99,8 %, у серпні 2012 року - 99,7 %, у вересні 2012 року - 100,1 %, у жовтні 2012 року - 100,0 %, у листопаді 2012 року - 99,9 %, у грудні 2012 року - 100,2 %, у січні 2013 року - 100,2 %, у лютому 2013 року - 99,9 %, у березні 2013 року - 100,0 %, у квітні 2013 року - 100,0 %, у травні 2013 року - 100,1 %, у червні 2013 року - 100,0 %, у липні 2013 року - 99,9 %, у серпні 2013 року - 99,3 %, у вересні 2013 року - 100,0 %, у жовтні 2013 року - 100,4 %, у листопада 2013 року - 100,2 %, у грудні 2013 року - 100,5 %, у січні 2014 - 100,2 %, у лютому 2014 року - 100,6 %, у березні 2014 року - 102,2 %, у квітні 2014 року - 103,3 %, у травні 2014 року - 103,8 %, у червні 2014 року - 101,0 %, у липні 2014 року - 100,4 %, у серпні 2014 року - 100,8 %, у вересні 2014 року - 102,9 %, у жовтні 2014 року - 102,4 %, у листопаді 2014 року - 101,9 %, у грудні 2014 року - 103,0 %, у січні 2015 - 103,1 %, у лютому 2015 року - 105,3 %, у березні 2015 року - 110,8 %, у квітні 2015 року - 114,0 %, у травні 2015 року - 102,2 %, у червні 2014 року - 100,4 %, у липні 2015 року - 99,0 %, у серпні 2015 року - 99,2 %, у вересні 2015 року - 102,3 %, у жовтні 2015 року - 98,7 %, у листопада 2015 року - 102,0 %, у грудні 2015 року - 100,7 %, у січні 2016 року - 100,9 %, у лютому 2016 року - 99,6 %, у березні 2016 року - 101,0 %, у квітні 2016 року - 103,5 %, у травні 2016 року - 100,1 %, у червні 2016 року склав 99,8 %, у липні 2016 року - 99,9 %, у серпні 2016 року - 99,7 %, у вересні 2016 року - 101,8 %, у жовтні 2016 року - 102,8 %, у листопаді 2016 року - 101,8 %, у грудні 2016 року - 100,9 %, у січні 2017 року - 101,1 %, у лютому 2017 року - 101,0 %, у березні 2017 року - 101,8 %, у квітні 2017 року - 100,9 %, у травні 2017 року - 101,9 %, у червні 2017 року - 101,6 %, у липні 2017 року - 100,2 %, у серпні - 2017 року 99,9 %, у вересні 2017 року - 102,0 %, у жовтні 2017 року - 101,2 %, у листопаді 2017 року - 100,9 %, у грудні 2017 року - 101,0 %, у січні 2018 року - 101,5 %, у лютому 2018 - року 100,9 %, у березні 2018 року - 101,1 %, у квітні 2018 року - 100,8 %.

Отже, за період з грудня 2015 року по квітень 2018 року індекс споживчих цін не перевищив поріг індексації, який законодавцем установлено на рівні 103 %, унаслідок чого вимоги позивача щодо стягнення індексації за цей період не є законними та обґрунтованими.

Крім того, прийнятим 17.05.2016 року Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі» внесено зміни до Законів України «Про індексацію грошових коштів населення», «Про виконавче провадження». Цим Законом, зокрема, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, включено до переліку об`єктів індексації, визначених у ч. 1 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових коштів населення», а також внесено зміни до ст. 74 Закону України від 21.04.1999 року «Про виконавче провадження», якою регламентовано порядок стягнення аліментів, а саме: покладено обов`язок на державного виконавця обчислювати суму індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі. Зі змісту цієї статті випливає, що обов`язок державного виконавця обчислювати, зокрема, суму індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, не є безумовним та не поширюється на всі виконавчі провадження, які перебувають у державного виконавця. Такий обов`язок виникає за наявності зазначених у статті підстав, зокрема, у разі звернення сторони виконавчого провадження з відповідною заявою.

У чинному Законі України від 02.06.2016 року «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначено у ст. 71. Цією статтею, на відміну від ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року, з урахуванням вказаних вище змін, якою передбачений обов`язок державного виконавця обчислювати суму індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, була чинною у період з 12 червня 2016 року до 05 жовтня 2016 року, при цьому позивач не зверталася із заявами про проведення індексації по аліментам.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення – встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 9 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» передбачено, що індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами підприємцями, які проводять відповідні відрахування аліментів із доходу платника аліментів.

Відповідно до п. 10-4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 (із змінами), визначено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється з місяця, в якому призначено аліменти.

Для аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі, що були призначені до червня 2016 року, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з дня набрання чинності Законом України від 17 травня 2016 року № 1368-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі», а саме в Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року № 1282-XII.

Оскільки індекс споживчих цін розраховується в цілому за місяць, то обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється з місяця, в якому набрав чинності зазначений Закон.

Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, індексується у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. При цьому розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, разом із сумою індексації не повинен перевищувати 50 % грошового доходу платника аліментів.

Дана правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 20.01.2016 року у справі № 6-2759цс15.

Виходячи з вищевикладеного, а також беручи до уваги, що оскільки до втрати чинності старої редакції Закону України «Про виконавче провадження» розрахунок індексації аліментів відносився до повноважень державного виконавця, в провадженні якого перебував виконавчий лист, суд дійшов висновку, що у частині проведення індексації аліментів до червня 2016 року вимоги позову також не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 13, 76, 81, 89, 141, 223, 258, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми індексації аліментів – відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області В.І. Бедьо