Провадження № 3/127/4897/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2019 р.

м. Вінниця

Вінницький

міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Бернади Є.В.

за участю секретаря судового засідання Шевченка О.В.,

представника Вінницької митниці ДФС Вихристюк В.Д.,

особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, керівника товариства з обмеженою відповідальністю «АБС 83», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбаченої частиною першою статті 483 Митного кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 31.05.2019 р. о 10.59 год. в пункт пропуску «Могилів-Подільський – Отач» відділу митного оформлення «Автомобільний» митного поста «Дністер» Вінницької митниці ДФС в напрямку «в`їзд в Україну» прибув вантажний автомобіль марки Man, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та причіп, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з вантажем «текстильні вироби та аксесуари згідно фактури в кількості 595 місць, вагою брутто 20877 кг», що слідував в режимі «імпорт» з Р. Болгарія в Україну.

Для здійснення митних формальностей представник перевізника – ПП Гарант – водієм транспортного засобу, громадянином України ОСОБА_2 , подав наступні документи: СARNET ТIR №ХF НОМЕР_3 ; СМR. №393529 від 29.05.2019 р.. INVOICE №14181 від 29.05.2019 р., згідно яких у вищевказаному транспортному засобі переміщується товар: «1. Білизна постільна: простирадла з бавовни - 1823 шт., код УКТЗЕД 6302310000; 2. Ганчірка для миття посуду, трикотажна - 108 шт. УКТЗЕД 6307101000; 3. Застібка-блискавка - 12500 шт. код УКТЗЕД 9607190000; 4. Текстильні килимові покриття та килими для підлоги, ткані, нетафтингові, нефлоковані, ворсові машинного способу виробництва, оброблені, готові, із синтетичних волокон, різних кольорів, (100% поліестер): 2902,93 м2, код УКТЗЕД 5702429000; 5. Ручка кулькова - 600 шт., код УКТЗЕД 9608109900; 6. Ізоляційна стрічка - 85.54 кг., код УКТЗЕД 3919101200; 7 Трикотажне полотно поперечногов`язаного переплетення, пофарбоване, до складу полотна входять: волокна бавовни 95%, лайкри 5%. Трикотажне полотно без покриття та просочення, загальною шириною 200+/-1 см, всього: 9682,94 кг., код УКТЗЕД 6006220000; 8. Сітчаті полотна (тюль) з синтетичних комплексних поліефірних ниток, не трикотажні, без візерунків, одноколірні - 1200,38 кг., код УКТЗЕД 5804101000; 9 Тканина, яка імітує шкіру (шкірзамінник) з тисненням, що складається з трикотажного полотна поперечнов`язаного переплетення на основі 100% поліефіру (поліестеру) - 988.88кг. код УКТЗЕД 5903209090; 10. Текстильні аксесуари - 146,64 кг., код УКТЗЕД 9606210000; 11. Шкарпетки дитячі - 24720 пар, Шкарпетки жіночі – 13104 пари, Шкарпетки чоловічі - 24804 пари, код УКТЗЕД 6115950000; 12. Майки дитячі з бавовни - 1250 шт., код УКТЗЕД 6109100000; 13. Труси дитячі з бавовни - 2460 шт. Труси жіночі з бавовни - 600 шт., код УКТЗЕД 6108210000; 14. Халат з бавовни - 314 шт., код УКТЗЕД 6208910000; 15. Нічні сорочки - 112 шт., код УКТЗЕД 6108310000».

Згідно з митною декларацією типу ІМ40ЕЕ № UA12500/2019/927719 від 30.05.2019 р. товар слідує від відправника Barlek Capital S.A. Free Zone – Rousse 7000, Bul, Tutrakan 71, Bulgaria, на адресу отримувача – Товариство з обмеженою відповідальністю «АБС 83» на умовах поставки RCA-Ruse відповідно до контракту № 270519 від 27.05.2019 р.

Під час здійснення митних формальностей прийнято рішення про проведення додаткових форм митного контролю, а саме: митного огляду товару та транспортного засобу. За результатами проведеного повного митного огляду вищевказаного товару в присутності керівника товариства з обмеженою відповідальністю «АБС 83» ОСОБА_1 посадовими особами Вінницької митниці ДФС було встановлено, що у вантажному відсіку та причепі транспортного засобу з реєстраційним номером НОМЕР_1 НОМЕР_2 фактично знаходиться товар: 1. Білизна постільна: простирадла з бавовни - 80 шт., код УКТЗЕД 6302310000; 2. Ганчірка для миття посуду, трикотажна - 108 шт., УКТЗЕД 6307101000; 3. Застібка-блискавка - 12500 шт., код УКТЗЕД 9607190000; 4. Текстильні килимові покриття та килими для підлоги, ткані, нетафтингові, нефлоковані, ворсові машинного способу виробництва, оброблені, готові, із синтетичних волокон, різних кольорів, (100% поліестер): 2902,93 м2, код УКТЗЕД 5702429000; 5. Ручка кулькова - 600 шт., код УКТЗЕД 9608109900; 6. Ізоляційна стрічка - 85.54 кг. вага нетто, код УКТЗЕД 3919101200; 7. Трикотажне полотно поперечногов`язаного переплетення, пофарбоване, до складу полотна входять: волокна бавовни 95%, лайкри 5%. Трикотажне полотно без покриття та просочення, загальною шириною 200+/-1 см, всього: 9682,94 кг., код УКТЗЕД 6006220000; 8. Сітчаті полотна (тюль) з синтетичних комплексних поліефірних ниток, не трикотажні, без візерунків, одноколірні - 1200,38 кг., код УКТЗЕД 580410І000; 9. Тканина, яка імітує шкіру (шкірозамінник) з тисненням, що складається з трикотажного полотна поперечнов`язаного переплетення на основі 100% поліефіру (поліестеру) - 988.88 кг. вага нетто, код УКТЗЕ, 5903209090; 10. Текстильні аксесуари - 146.64 кг., код УКТЗЕД 9606210000; 11. Шкарпетки дитячі - 24720 пар. Шкарпетки жіночі - 13104 пари. Шкарпетки чоловічі 24804 пари, код УКТЗЕД 6115950000; 12. Майки дитячі з бавовни - 1250 шт. код УКТЗЕД, НОМЕР_4 ; 13. Труси дитячі з бавовни - 2460 шт. Труси жіночі з бавовни - 600 шт. код УКТЗЕД 6108210000: 14. Халат з бавовни - 314 шт., код УКТЗЕД 6208910000; 15. Нічні сорочки - 112 шт., код УКТЗЕД 6108310000. 16. Покривала постільні «gold home collection» з інших текстильних матеріалів 100% поліестр - 1640 шт., код УКТЗЕД 6304199000», що не відповідає даним зазначеним в ТСД.

Отже, після проведення митного огляду вантажу встановлено, що фактично транспортним засобом з реєстраційним номером НОМЕР_5 переміщується на 1723 одиниць менше товару «Білизна постільна: простирадла з бавовни, код УКТЗЕД 6302310000 (ставка мита 12%). Натомість, у вантажному відсіку виявлено не зазначений у товарно-супровідних документах та митній декларації № UA12500/2019/927719 від 30.05.2019 р. товар «Покривала постільні gold home collection» з інших текстильних матеріалів 100% поліестр – 1640 шт., код УКТЗЕД 6304199000 (повна ставка мита 40%).

Таким чином, громадянин України ОСОБА_1 , керівник товариства з обмеженою відповідальністю «АБС 83» вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом надання одним товарам вигляду інших та подання до органу доходів і зборів, як підстави для ввезення на митну територію України товару «Покривала постільні gold home collection» з інших текстильних матеріалів 100% поліестр – 1640 шт., код УКТЗЕД 6304199000 документів, які містять неправдиві відомості щодо їх найменування та кількості, а саме: Invoice № 14181 від 29.05.2019 р.

ОСОБА_1 в судовому засіданні винуватість у вчиненні правопорушення не визнав та суду пояснив, що брокер при оформленні документів зробив помилку під час здійснення перекладу документів, зазначивши різні найменування товару. Однак, товар практично однаковий. Очолюване ним товариство перевіряє отриманий товар на митниці під час його митного оформлення, тому він фізично не міг подати недостовірні відомості, оскільки митне оформлення товариством не проводилось і відповідно перевірка товару не здійснювалась.

Митна декларація товариством не подавалась, оскільки було подано електронне повідомлення. Крім того, турецький товар не підпадає під повну митну ставку.

Товариство отримує документи електронною поштою, а на митницю подає попереднє повідомлення. При цьому водієві надається код, який він повідомляє під час перетину кордону та прямує до пункту призначення, де товариство і здійснює митне оформлення отриманого товару. Автомобіль рухався в режимі транзиту і його повний огляд відповідно до Конвенції TIR мав здійснюватися в точці призначення, тобто на Київській митниці.

Про невідповідність товару він дізнався після дзвінка з митниці. Після прибуття на митницю він, як керівник товариства, мав намір усунути виявлені розбіжності, однак йому в цьому було відмовлено.

Зауважив, що в травні порушено кримінальну справу відносно Могилівських митників, тому усі транспортні засоби товариства піддаються повній перевірці.

Представник митниці – Вихристюк В ОСОБА_3 Д.– вважає, що винуватість ОСОБА_4 підтверджена матеріалами справи. Зауважила, що посилання останнього на ненадання можливості усунути виявлені розбіжності в кількості та найменуванні товару не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки останній спробував вчинити такі дії після фактичного виявлення правопорушення. Крім того, вважає, що ОСОБА_4 як керівнику товариства було достеменно відомо, що саме переміщується через митний кордон, однак ним не було вжито заходів для усунення невідповідностей.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що він, як інспектор митного поста, здійснював митний контроль автомобіля. Після аналізу документів, використання системи аналізу ризиків, перевірки товариства та автомобіля по базах даних було прийнято рішення про проведення часткового огляду автомобіля. Під час зазначеного огляду було виявлено невідповідність відомостей, зазначених в інвойсі, тому про це повідомили керівника підприємства і направили відповідну службову записку на встановлення коду товару. В подальшому було отримано відповідь, що код товару, зазначеному в інвойсі, не відповідає коду фактично виявленого товару, тому було проведено повний огляд транспортного засобу.

Заслухавши пояснення представника митниці, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Зі змісту частини першої статті 458 Митного кодексу України (далі – МК) порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Адміністративна відповідальність, передбачена частиною першою статті 483 МК настає у разі вчинення переміщення або дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

З матеріалів справи вбачається, що 31.05.2019 р. о 10.59 год. в пункт пропуску «Могилів-Подільський – Отач» відділу митного оформлення «Автомобільний» митного поста «Дністер» Вінницької митниці ДФС в напрямку «в`їзд в Україну» прибув вантажний автомобіль марки Man, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та причіп, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з вантажем «текстильні вироби та аксесуари згідно фактури в кількості 595 місць, вагою брутто 20877 кг», що слідував в режимі «імпорт» з Р. Болгарія в Україну.

Для здійснення митних формальностей представник перевізника – ПП Гарант – водієм транспортного засобу, громадянином України ОСОБА_2 , подав наступні документи: Сarnet ТIR № ХF 83228305; СМR. № 393529 від 29.05.2019 р. та Invoice №14181 від 29.05.2019 р., згідно з якими у вищевказаному транспортному засобі переміщується товар: «1. Білизна постільна: простирадла з бавовни - 1823 шт., код УКТЗЕД 6302310000; 2. Ганчірка для миття посуду, трикотажна - 108 шт. УКТЗЕД 6307101000; 3. Застібка-блискавка - 12500 шт.. код УКТЗЕД 9607190000; 4. Текстильні килимові покриття та килими для підлоги, ткані, нетафтингові, нефлоковані, ворсові машинного способу виробництва, оброблені, готові, із синтетичних волокон, різних кольорів, (100% поліестер): 2902,93 м2, код УКТЗЕД 5702429000; 5. Ручка кулькова - 600 шт., код УКТЗЕД 9608109900; 6. Ізоляційна стрічка - 85.54 кг., код УКТЗЕД 3919101200; 7 Трикотажне полотно поперечногов`язаного переплетення, пофарбоване, до складу полотна входять: волокна бавовни 95%, лайкри 5%. Трикотажне полотно без покриття та просочення, загальною шириною 200+/-1 см, всього: 9682,94 кг., код УКТЗЕД 6006220000; 8. Сітчаті полотна (тюль) з синтетичних комплексних поліефірних ниток, не трикотажні, без візерунків, одноколірні - 1200,38 кг., код УКТЗЕД 5804101000; 9 Тканина, яка імітує шкіру (шкірзамінник) з тисненням, що складається з трикотажного полотна поперечнов`язаного переплетення на основі 100% поліефіру (поліестеру) - 988.88кг. код УКТЗЕД 5903209090; 10. Текстильні аксесуари - 146,64 кг., код УКТЗЕД 9606210000; 11. Шкарпетки дитячі - 24720 пар, Шкарпетки жіночі – 13104 пари, Шкарпетки чоловічі - 24804 пари, код УКТЗЕД 6115950000; 12. Майки дитячі з бавовни - 1250 шт., код УКТЗЕД 6109100000; 13. Труси дитячі з бавовни - 2460 шт. Труси жіночі з бавовни - 600 шт., код УКТЗЕД 6108210000; 14. Халат з бавовни - 314 шт., код УКТЗЕД 6208910000; 15. Нічні сорочки - 112 шт., код УКТЗЕД 6108310000».

Згідно з митною декларацією типу ІМ40ЕЕ № UA12500/2019/927719 від 30.05.2019 р. товар слідує від відправника Barlek Capital S.A. Free Zone – Rousse 7000, Bul, Tutrakan 71, Bulgaria, на адресу отримувача – Товариство з обмеженою відповідальністю «АБС 83» на умовах поставки RCA-Ruse відповідно до контракту № 270519 від 27.05.2019 р.

Під час здійснення митних формальностей прийнято рішення про проведення додаткових форм митного контролю, а саме: митного огляду товару та транспортного засобу. За результатами проведеного повного митного огляду вищевказаного товару в присутності керівника товариства з обмеженою відповідальністю «АБС 83» ОСОБА_1 посадовими особами Вінницької митниці ДФС було встановлено, що у вантажному відсіку та причепі транспортного засобу з реєстраційним номером НОМЕР_1 НОМЕР_2 фактично знаходиться товар: 1. Білизна постільна: простирадла з бавовни - 80 шт., код УКТЗЕД 6302310000; 2. Ганчірка для миття посуду, трикотажна - 108 шт., УКТЗЕД 6307101000; 3. Застібка-блискавка - 12500 шт., код УКТЗЕД 9607190000; 4. Текстильні килимові покриття та килими для підлоги, ткані, нетафтингові, нефлоковані, ворсові машинного способу виробництва, оброблені, готові, із синтетичних волокон, різних кольорів, (100% поліестер): 2902,93 м2, код УКТЗЕД 5702429000; 5. Ручка кулькова - 600 шт., код УКТЗЕД 9608109900; 6. Ізоляційна стрічка - 85.54 кг. вага нетто, код УКТЗЕД 3919101200; 7. Трикотажне полотно поперечногов`язаного переплетення, пофарбоване, до складу полотна входять: волокна бавовни 95%, лайкри 5%. Трикотажне полотно без покриття та просочення, загальною шириною 200+/-1 см, всього: 9682,94 кг., код УКТЗЕД 6006220000; 8. Сітчаті полотна (тюль) з синтетичних комплексних поліефірних ниток, не трикотажні, без візерунків, одноколірні - 1200,38 кг., код УКТЗЕД 580410І000; 9. Тканина, яка імітує шкіру (шкірозамінник) з тисненням, що складається з трикотажного полотна поперечнов`язаного переплетення на основі 100% поліефіру (поліестеру) - 988.88 кг. вага нетто, код УКТЗЕ, 5903209090; 10. Текстильні аксесуари - 146.64 кг., код УКТЗЕД 9606210000; 11. Шкарпетки дитячі - 24720 пар. Шкарпетки жіночі - 13104 пари. Шкарпетки чоловічі 24804 пари, код УКТЗЕД 6115950000; 12. Майки дитячі з бавовни - 1250 шт. код УКТЗЕД, НОМЕР_4 ; 13. Труси дитячі з бавовни - 2460 шт. Труси жіночі з бавовни - 600 шт. код УКТЗЕД 6108210000: 14. Халат з бавовни - 314 шт., код УКТЗЕД 6208910000; 15. Нічні сорочки - 112 шт., код УКТЗЕД 6108310000. 16. Покривала постільні «gold home collection» з інших текстильних матеріалів 100% поліестр - 1640 шт., код УКТЗЕД 6304199000», що не відповідає даним зазначеним в ТСД.

З акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу випливає, що такий огляд було проведено з 11.15 год. 31.05.2019 р. по 03.06.2019 р.

На електронну адресу суду надійшли копії листа за підписом менеджера Baltex Capital S.A. на ім`я ОСОБА_1 від 02.06.2019 р. про можливу наявність неточностей назв товару, тому пропонувалось провести ідентифікації отриманого товару перед його митним оформленням, а також копія листа представника ТОВ «АБС 83» ОСОБА_6 на ім`я начальника Вінницької митниці про взяття до уваги зазначеного листа від 08.06.2019 р.

Представник митниці та свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні повідомили, що рішення про частковий огляд транспортного засобу та товару, що ним перевозився було прийнято відповідно до статті 338 МК після аналізу наданих до митного оформлення документів, використання системи аналізу ризиків, перевірки товариства та автомобіля по відповідних базах даних. ОСОБА_1 в судовому засіданні правомірність такого рішення оспорював, посилаючись на те, що такий контроль могла здійснювати лише митниця місця призначення, тобто митниця у Хмельницькому.

Як вже було зазначено судом вище, для здійснення митних формальностей представник перевізника – ПП Гарант – водій транспортного засобу ОСОБА_2 подав до митного органу наступні документи: Сarnet ТIR № ХF 83228305; СМR. № 393529 від 29.05.2019 р. та Invoice №14181 від 29.05.2019 р.

ОСОБА_1 в судовому засіданні посилався на те, що очолюваним ним товариством до митних органів було подано попередню митну декларацію, і з поданих документів не було можливості точно повідомити, який саме товар переміщуватиметься через митний кордон до його представлення для митного оформлення. ОСОБА_1 в судовому засіданні неодноразово наголошував на тому, що митне оформлення товару згідно з положенням міжнародних конвенцій мало здійснюватись у митниці призначення, що представником митниці в судовому засіданні заперечувалось.

Для розуміння суті правовідносин необхідно зупинитись на поняттях зазначених документів. Отже, Carnet TIR (книжка МДП) – це митний товаросупровідний документ, який дає право перевозити вантажі через кордони держав в опломбованих митницею кузовах автомобілів чи контейнерів з використанням спрощених митних процедур. Інвойс (інакше кажучи рахунок-фактура) – в міжнародній комерційній практиці документ, який надається продавцем покупцю та містить перелік товарів, їх кількість і ціну, за якою вони постановлені покупцю, формальні особливості товару (колір, вага тощо), умови поставки та відомості про відправника і одержувача. Тобто фактично інвойс є розрахунково-платіжним документом, який передбачає лише виставлення певних сум до сплати покупцем за товари, що поставляються (або вже поставлені) чи послуги, що надаються (або вже надані).

Тому для надання правової кваліфікації правовідносин, що виникли в даному випадку і які є предметом судового розгляду, необхідно звернутись до відповідних міжнародних нормативно-правових актів, якими зазначені правовідносини регулюються.

Згідно з визначенням, наданим у пункті «а» статті 1 Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП) 1975 року, ратифікованої Законом України № 117/94-ВР від 15.07.1994 р. «Про участь України у Митній конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенції МДП 1975 року) (далі – Конвенція), термін «операція МДП» означає перевезення вантажу від митниці місця відправлення до митниці місця призначення з дотриманням процедури, так званої процедури МДП, встановленої у цій Конвенції.

Для розуміння суті правовідносин, що виникли, необхідно роз`яснити визначення понять, якими оперує Конвенція та інші нормативно-правові акти щодо міжнародних вантажних перевезень.

У пункті «f» статті 1 Конвенції зазначено, що термін «митниця місця відправлення» означає будь-яку митницю Договірної Сторони, де для всього вантажу або частини його розпочинається міжнародне перевезення з дотриманням процедури МДП.

Термін «митниця місця призначення» відповідно до визначення, наданого у пункті «g» статті 1 Конвенції, означає будь-яку митницю Договірної Сторони, де для всього вантажу або частини його закінчується міжнародне перевезення з дотриманням процедури МДП.

Термін «проміжна митниця» згідно з визначенням, наданим у пункті «h» статті 1 Конвенції, означає будь-яку митницю Договірної Сторони, через яку дорожній транспортний засіб, состав транспортних засобів або контейнер ввозиться або вивозиться в ході операції МДП.

Слід зауважити, що згідно з пунктом 2 розділу І Порядку реалізації положень Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенції МДП) 1975 року, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 95 від 20.11.2017 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.12.2017 р. за № 1496/31364 (далі – Порядок) надано визначення термінів, що використовуються у Порядку, зокрема, митниця місця відправлення (далі - митниця відправлення) - будь-яка митниця ДФС, у якій починається операція МДП для усіх товарів або їх частини; митниця місця призначення (далі - митниця призначення) - будь-яка митниця ДФС, у якій закінчується операція МДП для усіх товарів або їх частини; проміжна митниця - будь-яка митниця ДФС, через яку автотранспортний засіб, зчеп дорожніх транспортних засобів в`їжджає на територію України або виїжджає з неї під час перевезення товарів на умовах Конвенції МДП.

Отже, пункт пропуску «Могилів-Подільський – Отач» відділу митного оформлення «Автомобільний» митного поста «Дністер» Вінницької митниці ДФС є проміжною митницею в розумінні вищенаведених визначень Конвенції.

Зі змісту частини першої статті 5 Конвенції випливає, що вантажі, перевезені з дотриманням процедури МДП у запломбованих дорожніх транспортних засобах, запломбованих составах транспортних засобів або запломбованих контейнерів, як правило, звільняються від митного огляду в проміжних митницях. Проте, частиною другою статті 5 Конвенції передбачено виняток із наведеного правила, згідно з яким з метою запобігання зловживанням митні органи можуть у виняткових випадках і, зокрема, у разі наявності підозри в порушеннях провадити в цих митницях огляд вантажів.

Також статтею 19 Конвенції визначено, що в антажі та дорожній транспортний засіб, состав транспортних засобів або контейнер повинні пред`являтися в митниці місця відправлення разом із книжкою МДП. Митні органи країни відправлення повинні вживати необхідних заходів для того, щоб упевнитися в точності вантажного маніфесту, і для накладення митних печаток і пломб або для контролю митних печаток і пломб, накладених під відповідальність згаданих митних органів належним чином уповноваженими особами.

Частиною першою статті 22 Конвенції визначено, що за винятком випадків огляду вантажів, що провадиться митними органами відповідно до положення, що утримується в пункті 2 статті 5, співробітники проміжних митниць кожної з Договірних Сторін визнають, як правило, печатки і пломби, накладені митними органами інших Договірних Сторін, за умови, що вони не пошкоджені. Однак ці співробітники можуть, якщо це обумовлено необхідністю контролю, накладати додатково власні печатки і пломби.

Порядок оформлення книжки МДП під час ввезення товарів на митну територію України визначений розділом IV Порядку, згідно з пунктом 1 якого під час ввезення товарів на митну територію України з метою подальшого їх поміщення у відповідний митний режим власник книжки МДП подає книжку МДП для оформлення проміжній митниці, де здійснюється її реєстрація в Журналі реєстрації. Зі змісту абзацу другого пункту 1 розділу IV Порядку випливає, що проміжною митницею перевіряється статус книжки МДП за допомогою автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» та відповідність даних, зазначених у вантажному маніфесті книжки МДП, даним, зазначеним у товаротранспортних документах.

Отже, і Конвенція, і Порядок наділяють проміжну митницю правом здійснення митного контролю. Форми митного контролю передбачені частиною першою статті 336 МК, з-поміж яких пунктом 2 якої передбачено митний огляд (огляд та переогляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляд та переогляд ручної поклажі та багажу, особистий огляд громадян).

Згідно з частиною першою статті 338 МК огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення, пред`явлених органу доходів і зборів (у тому числі для перерахунку та зважування), проводиться в можливо короткий строк після прийняття рішення про його проведення. При цьому частиною другою статті 338 МК визначено, що за результатами застосування системи управління ризиками огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення може бути ідентифікаційним – без розкриття пакувальних місць і без обстеження транспортного засобу, частковим – з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу та повним – з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу.

Окрім наведеного, частиною п`ятою статті 338 МК визначено, що крім випадків, зазначених у частинах другій – четвертій цієї статті, огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів.

При цьому слід зауважити, що постановою Кабінету Міністрів України № 467 від 23.05.2012 р. затверджено Вичерпний перелік переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення органами доходів і зборів України (далі – Перелік).

Представник митниці та свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні повідомили, що рішення про проведення огляду переміщуваного товару за допомогою транспортного засобу Man, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом, реєстраційний номер НОМЕР_2 , було прийнято за результатами аналізу даних в електронній базі даних. Зокрема, з електронної бази даних було встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за порушення митних правил. На підтвердження зазначеної тези представником митниці було надано відповідні витяги про складання на ОСОБА_1 ряду протоколів про адміністративне правопорушення, пов`язане з порушенням митних правил. Разом з тим, зі змісту статті 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КпАП) випливає, що особа або підлягає стягненню, або справа підлягає закриттю. Це взаємовиключні види постанов у справі про адміністративну відповідальність. Слід також зауважити, що у теорії права виділяють чотири стадії юридичної відповідальності охоронного характеру: стадія загального стану (виникнення підстав для притягнення до відповідальності, яке виникає з моменту порушення), стадія притягнення до відповідальності (встановлення компетентними органами суб`єкта правопорушення і дослідження обставин справи про правопорушення ), стадія встановлення юридичної відповідальності (прийняття рішення про застосування санкції) і стадія настання юридичної відповідальності (виконання стягнення).

З огляду на викладене етап притягнення до відповідальності у справах про адміністративні правопорушення дійсно настає з моменту складання адміністративного протоколу і полягає у діях компетентних органів, спрямованих на те, щоб довести факт правопорушення, вину особи у його вчиненні та накладення санкцій за це. Однак, у статтях КпАП, які регулюють цю стадію юридичної відповідальності (ст. 256 - 258, 266 та ін.), мова йде про особу, яка притягається до відповідальності («особа, яка притягається до адміністративної відповідальності»). Тобто про особу, яку поки тільки намагаються притягти до відповідальності, на що вказує недосконала форма дієслова: «притягається», а не «притягнута» (аналогічно «тягнули» vs «витягнули»). Притягнутою ж до адміністративної відповідальності особа може бути не раніше винесення рішення судом або іншим компетентним органом. На це вказує той факт, що згадка про особу, яку притягнуто до відповідальності, з`являється лише у статті 294 КпАП, де мова йде про можливість такої особи оскаржити постанову судді у справі про адміністративне правопорушення. Причому особу можна вважати притягнутою до відповідальності тільки в тому випадку, якщо рішенням уповноваженого органу на неї було накладено адміністративне стягнення і це рішення набрало законної сили, оскільки юридична відповідальність – це передбачені законом вид і міра державно-владного (примусового) несення особою втрат благ особистого, організаційного і майнового характеру за вчинене правопорушення.

Отже, у випадку з адміністративною відповідальністю така відповідальність має місце лише якщо на особу накладено одне з адміністративних стягнень, зазначених у розділі 3 КпАП. Якщо ж ніяких стягнень на особа не накладено, то й говорити про те, що особа притягнута до відповідальності, не можна. Саме тому посилання представника митниці на зазначені нею витяги з електронної бази про складання на ОСОБА_7 протоколів про порушення митних правил без відповідних процесуальних документів (постанов у справі) не свідчить про те, що ОСОБА_7 був притягнутий до адміністративної відповідальності.

Як вже судом було зазначено, у Переліку наведені підстави, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення органами доходів і зборів України. Зазначений перелік є вичерпним. Разом з тим, ні в протоколі про порушення митних правил, ні в посиланнях в судовому засіданні представник митниці зауважували, що рішення про проведення додаткових форм митного контролю було прийняте під час здійснення митних формальностей без наведення конкретної підстави для проведення зазначеного огляду.

Також слід зауважити, що чинне митне законодавство України передбачає різні митні режими. Зокрема, частиною першою статті 75 МК визначено, що імпорт (випуск для вільного обігу) – це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України. Зі змісту частини першої статті 90 МК випливає, що транзит – це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

ОСОБА_1 в судовому засіданні повідомив, що товар на Могилів-Подільській митниці (як слідує з матеріалів справи, це митний пост «Дністер» Вінницької митниці ДФС) був поміщений у митний режим транзиту згідно з приписами Конвенції та його подальше митне оформлення в митний режим імпорту мало відбуватись у місці призначення, тобто Хмельницькою митницею.

У зв`язку з наведеними необхідно також зауважити, що чинне митне законодавство розмежовує поняття документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості (стаття 53 МК) та документів, що використовуються для декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у митний режим транзиту (стаття 94 МК). Також чинне митне законодавство, зокрема Глави 9 і 10 МК розмежовують методи визнання визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування; а також визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України в митних режимах, відмінних від митного режиму імпорту.

Порядок переміщення товарів через митний кордон України регламентований Главою 28 МК, загальні положення щодо митного оформлення – Главою 39 МК, а декларування – Главою 40 МК.

Згідно з частиною першою статті 194 (Глава 29) МК у разі ввезення товарів на митну територію України декларант або уповноважена ним особа попередньо повідомляють орган доходів і зборів, у зоні діяльності якого товари будуть пред`явлені для митного оформлення, про намір ввезти ці товари.

Разом з тим, частиною першою статті 198 МК регламентовано, що органу доходів і зборів в пункті пропуску через державний кордон України згідно із статтею 335 цього Кодексу подаються документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації та необхідні для прийняття рішення про пропуск їх через митний кордон України.

Винятків із наведеного правила згідно з приписами частин другої та третьої зазначеної статті в судовому засіданні не встановлено.

Відповідно до частини першої статті 247 (Глава 39) МК митне оформлення здійснюється в місцях розташування відповідних підрозділів органів доходів і зборів протягом робочого часу, встановленого для цих органів. При цьому в частині четвертій зазначеної правової норми зроблено застереження, згідно з яким митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через територію України в митному режимі транзиту, здійснюється органом доходів і зборів, у зоні діяльності якого починається транзитне переміщення.

В судовому засіданні встановлено, що вимоги, передбачені статтею 194 МК, щодо попереднього повідомлення органів доходів і зборів про намір ввезти товари на митну територію України було виконано і ТОВ «АБС 83» подано попередню митну декларацію у формі електронних документів.

Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 259 МК попередня митна декларація повинна містити відомості, достатні для ввезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України та забезпечення доставки їх до органу доходів і зборів призначення.

Відповідно до частини четвертої статті 259 МК за рішенням органу доходів і зборів, яким оформлена попередня митна декларація, випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму за попередньою митною декларацією, яка містить всю необхідну для цього інформацію, може бути здійснено після переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України без пред`явлення їх цьому органу доходів і зборів.

Зі змісту частини п`ятої статті 259 МК випливає, що рішення про випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму без пред`явлення їх органу доходів і зборів за попередньою митною декларацією, яка містить всю необхідну для цього інформацію, приймається органом доходів і зборів, яким оформлена така попередня митна декларація, на основі результатів аналізу ризиків у строк не більше чотирьох робочих годин з моменту пропуску цих товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.

Також частиною тринадцятою статті 259 МК визначено, що у разі, якщо попередня митна декларація містить лише відомості, достатні для ввезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України та забезпечення їх доставки до органу доходів і зборів призначення, або після оформлення попередньої митної декларації змінюються заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, для випуску товарів декларантом або уповноваженою ним особою подається додаткова декларація.

Відповідно до частини першої статті 261 МК у разі подання відповідно до статей 259 і 260 цього Кодексу попередньої, тимчасової або періодичної митної декларації декларант або уповноважена ним особа повинні протягом строків, визначених відповідно до цього Кодексу, подати органу доходів і зборів додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою, тимчасовою або періодичною митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку.

При цьому частиною четвертою статті 261 МК визначено, що додаткова декларація подається до відповідного органу доходів і зборів, яким була оформлена відповідна попередня, тимчасова або періодична митна декларація.

Згідно з частиною першою статті 263 МК митна декларація подається органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, протягом 10 робочих днів з дати доставлення цих товарів, транспортних засобів до зазначеного органу.

Порядок прийняття митної декларації регламентований статтею 264 МК. Зі змісту частини другої зазначеної статті випливає, що відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 335 МК під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають органу доходів і зборів в паперовій або електронній формі такі документи та відомості ( при перевезенні автомобільним транспортом): а) документи на транспортний засіб, зокрема ті, що містять відомості про його державну реєстрацію (національну належність); б) транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні); в) визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності); г) комерційні документи (за наявності) на товари, що перевозяться, які містять відомості, зокрема, про найменування та адресу перевізника, найменування країни відправлення та країни призначення товарів, найменування та адреси відправника (або продавця) та отримувача товарів; ґ) відомості про кількість вантажних місць та вид упаковки; д) найменування товарів; е) вага брутто товарів (у кілограмах) або об`єм товарів (у метрах кубічних), крім великогабаритних вантажів.

Частиною другою статті 335 МК визначено, що незалежно від виду транспорту, яким здійснюється переміщення товарів, під час прибуття товарів у пункт пропуску через державний кордон України надаються документи (відомості) або їх реквізити, у тому числі засобами інформаційних технологій (або у вигляді електронного документа), які підтверджують дотримання заборон та/або обмежень згідно із законами України щодо пропуску товарів через митний кордон України, крім тих, що необхідні виключно для поміщення товарів у митний режим.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 335 МК під час надання органу доходів і зборів попереднього повідомлення про намір здійснити переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України органу доходів і зборів надаються такі документи та/або відомості, у тому числі засобами інформаційних технологій для ввезення товарів на митну територію України: а) заява встановленої форми про намір здійснити ввезення товарів на митну територію України (попереднє повідомлення або попередня митна декларація); б) відомості про найменування, обсяг (кількість) та вартість товарів, які планується ввезти на митну територію України; в) вид транспорту, яким планується здійснити ввезення товарів на митну територію України; г) назва пункту пропуску через державний кордон України (органу доходів і зборів), через який планується ввезення товарів; ґ) відомості про документи, що підтверджують дотримання встановлених відповідно до закону заборон та/або обмежень щодо пропуску товарів через митний кордон України.

Разом з тим, частиною другою статті 266 МК визначено, що перед подачею митної декларації декларант має право з дозволу органу доходів і зборів здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів.

Згідно з частиною четвертою статті 266 МК у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

Відповідно до статті 40 Конвенції митні органи країни відправлення і країни призначення не вважають власника книжки МДП відповідальним за розбіжності, що можуть бути встановлені в цих країнах, якщо ці розбіжності стосуються відповідно до митних режимів, що застосовувалися до або після операції МДП і до яких власник зазначеної книжки не мав жодного відношення.

Отже, за результатами судового розгляду зазначеної справи слід зробити наступні висновки.

Судом вже було зазначено вище, що проміжна митниця (в даному випадку – Вінницька митниця) вправі здійснювати заходи митного контролю за дотримання умов, визначених митним законодавством. Представник митниці в судовому засіданні посилалась на те, що заходи митного контролю було здійснено у зв`язку з нехарактерним маршрутом транспортного засобу. Така підстава для проведення митного контролю у вигляді огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення органами доходів і зборів України передбачена пунктом 4 вичерпного Переліку. Тому посилання ОСОБА_1 на порушення Вінницькою митницею гарантій, встановлених Конвенцією, в зв`язку зі здійснення огляду транспортного засобу на території митного поста «Дністер» Вінницької митниці ДФС суд відхиляє, як такі, що не ґрунтуються на вимога закону і спростовані матеріалами справи.

Разом з тим, в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 як керівником ТОВ «АБС 83» до митного органу було подано попередню митну декларацію. Під час переміщення імпортованої продукції через митний кордон в точці перетину державного кордону України перевізником для митного оформлення було надано відповідний перелік документів. Відомості, зазначені у попередній митній декларації та документах, поданих для митного оформлення у пункті пропуску узгоджуються між собою. Однак, під час проведення митного контролю виявлено невідповідність переміщуваного товару з відомостями у документах, поданих для митного оформлення. ОСОБА_1 як керівник товариства був позбавлений права на здійснення фізичного огляду товару з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів. Натомість ОСОБА_8 як керівник товариства звернувся до відправника з відповідним листом, у якому зазначено виявлені невідповідності. Після цього відправником було направлено ОСОБА_1 як керівнику товариства підтвердження допущення помилки при оформленні товаросупровідних документів. Зазначені відомості ОСОБА_1 було надано митному органу під час проведення митних формальностей, однак зазначені відомості не були прийняті до уваги. Посилання представника митниці на те, що зазначені відомості не можуть бути взяті судом до уваги суд оцінює критично. Зокрема, огляд товару, що переміщувався через митний кордон, проводився з 11.15 год. 31.05.2019 р. по 16.33 год. 03.06.2019 р. При цьому лист про виявлені неточності ТОВ «АБС-83» було отримано 02.06.2019 р., твердження ОСОБА_1 про відмову в його прийнятті під час митного оформлення службовими особами Вінницької митниці, в судовому засіданні спростовані не були. Крім того, з наданих представником Вінницької митниці витягів випливає, що з товариства на адресу Вінницької митниці 03.06.2019 р. електронною поштою надходили документи, однак відомості про зазначені документи представником митниці повідомлено не було. Тому суд вважає, що в даному випадку саме митниця несе тягар спростування твердження ОСОБА_1 про належне повідомлення митних органів про невідповідність переміщуваного товару відомостям, що містяться у товарно-супровідних документах.

Отже, аналізуючи надані суду матеріали, суд приходить до переконання, що в судовому засіданні було підтверджено факт подання ОСОБА_1 як керівником товариства попередньої митної декларації, що містить відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, зокрема, щодо відсутності посилання на переміщення через митний кордон 1640 шт. покривал постільних, натомість зазначення про переміщення аналогічної кількості простирадл. Однак посилання представника митниці на невідповідність у кількості товару суд оцінює критично, як такі, що не ґрунтуються на досліджених у судовому засіданні документах. Разом з тим, в судовому засіданні також встановлено, що таке подання ОСОБА_1 відбулось не з його вини, оскільки в судовому засіданні документально підтверджено допущення зазначеної помилки відправником. При цьому митним органом при оформленні протоколу про порушення митних правил, а представником митниці в судовому засіданні належним чином і поза розумним сумнівом не спростовано зазначені твердження ОСОБА_1 , про те, що він не міг знати, що на митному терміналі відправника помилились, натомість він був позбавлений права здійснити фізичних огляд переміщуваного товару з метою виконання імперативної норми щодо подання додаткової митної декларації під час митного оформлення в митниці призначення. Також представником митниці не спростовано твердження про те, що відповідні відомості про допущену помилку, які направлені відправником, представником товариства було подано до митниці для врахування під час проведення митних формальностей. Слід зауважити, що митні формальності тривали з 31.05.2019 р. по 03.09.2019 р., відповідна заява подавалась до митниці 02.06.2019 р. (тобто до закінчення митних формальностей і складання протоколу про порушення митних правил) та 08.06.2019 р. (тобто після їх закінчення). Тому суд вважає, що в судовому засіданні ОСОБА_1 було доведено, що таку декларацію (уточнюючу декларацію після подання попередньої митної декларації) ним було подано у митниці призначення й оформлено переміщуваний товар, окрім зазначених покривал, які вилучені та поміщені на зберігання до Вінницької митниці.

Суд враховує рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 р. відповідно до якого адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпція, в тому числі й закріпленою в статті 62 Конституції України.

Європейським судом з прав людини в рішенні від 10.02.1995 р. у справі «Аллене де Рибемон проти Франції» зазначено, що сфера застосування принципу невинуватості значно ширше, ніж це представляється: презумпція невинуватості обов`язкова не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, але і для всіх інших суспільних відносин.

Таким чином, правові підстави для ствердження про те, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки протиправних, винних (умисних або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на порушення митних правил, відсутні.

Відповідно до статті 487 МК, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до положень МК, а в частині, що не регулюється ним - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Здійснюючи аналіз наданих суду доказів у їх сукупності, з урахуванням принципу презумпції невинуватості, закріпленого у статті 62 Конституції України, а також з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд прийшов до висновку, що об`єктивними даними не підтверджено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 483 МК, а тому відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись статтями 483 МК, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбаченої частиною першою статті 483 Митного кодексу України, – закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: