ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2019 року м.Дніпро Справа № 904/2013/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Березкіна О.В. (доповідач)

суддів: Дарміна М.О., Іванова О.Г.( зміна складу колегії суддів відбулась на підставі розпорядження керівника апарату суду від 10.09.2019 року)

при секретарі Грачові А.С.

Представники сторін:

від позивача: Бєлік С. П., ордер серії ДП №000015 від 10.09.2019 р., адвокат;

від позивача: Нехаєнко О. А., , представник;

від відповідача-1: проедставник не з`явився;

від відповідача-2: проедставник не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Нехаєнка Олександра Анатолійовича, м. Кам`янське, Дніпропетровська область

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2019 року, ухвалене суддею Колісник І.І., повний текст якого складений 24.06.2019, у справі № 904/2013/19

за позовом Фізичної особи-підприємця Нехаєнка Олександра Анатолійовича, м. Кам`янське, Дніпропетровська область

до відповідача-1: Заводського відділу державної виконавчої служби міста Кам`янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, м. Кам`янське, Дніпропетровська область

відповідача-2: Приватної виробничо-комерційної фірми "Амур", м. Житомир

про скасування арешту з майна

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Фізична особа-підприємець Нехаєнко Олександр Анатолійович звернувся до Заводського відділу державної виконавчої служби міста Кам`янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області та Приватної виробничо-комерційної фірми "Амур" із позовом про скасування арешту майна боржника - приватного підприємця Нехаєнка Олександра Анатолійовича та оголошення заборони його відчуження, накладеного постановою Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції б/н від 12.08.2010, та зареєстрованого 27.08.2010 за № 10181722 реєстратором Дніпропетровська філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2019 року у справі №904/2013/19 відмовлено у задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця Нехаєнка Олександра Анатолійовича до Заводського відділу державної виконавчої служби міста Кам`янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про скасування арешту з майна.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач - Фізична особа-підприємць Нехаєнко Олександр Анатолійович звернувся з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне з"ясування обставин справи, недоведеність обставин, які господарський суд визнав встановленими, просив рішення господарського суду скасувати повністю, та ухвалити нове рішення, яким скасувати арешт з майна майна боржника - приватного підприємця Нехаєнка Олександра Анатолійовича та оголошення заборони його відчуження, накладеного постановою Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції б/н від 12.08.2010, та зареєстрованого 27.08.2010 за № 10181722 реєстратором Дніпропетровська філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що судом не було враховано та не надано оцінки, що матеріали виконавчого провадження знищені, в зв`язку із спливом строку давності, а відповідачу-2 позивачем погашена заборгованість ( на його прохання) наданням його контрагенту послуг на суму заборгованості.

Судом не взято до уваги та не надано оцінки тому, що відповідач-2 не знаходиться за місцем реєстрації, відшукати його не має можливості і він не вимагає погашення заборгованості за виконавчим документом, строк пред`явлення до виконання якого сплив.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.07.2019 року прийнято до розгляду апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Нехаєнка Олександра Анатолійовича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2019 року у справі № 904/2013/19, розгляд справи призначено на 11.09.2019рік.

У зв`язку з відпусткою суддів Кузнецової І.Л., Широбокової Л.П. за розпорядженням керівника апарату суду від 10.09.2019року, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого для розгляду апеляційних скарг у справі №908/960/19 визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Березкіна О.В. (доповідач), судді - Іванов О.Г., Дармін М.О.

В судовому засіданні апелянт та його представник підтримали доводи апеляційної скарги, просили рішення суду скасувати.

Представники відповідача-1- Заводський відділ державної виконавчої служби міста Кам`янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, м. Кам`янське, Дніпропетровська область в судове засідання не з`явились.

При цьому, Заводський відділ державної виконавчої служби міста Кам`янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області надав клопотання, в якому просив розглядати справу без участі його представника, та зазначив, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи позивача, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

До суду апеляційної інстанції представники відповідача -2 Приватного виробничо-комерційної фірми "Амур", м. Житомир не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надали.

Відповідно до ч.11,12 статті 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки в судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Відповідно до статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим кодексом для вручення судових рішень.

Статтею 242 ГПК України, яка регламентує порядок вручення судового рішення, зазначено, що днем вручення судового рішення є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, або відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами, за відсутності представників сторін, оскільки про час та місце розгляду справи вони повідомлені в належний спосіб у справі достатньо матеріалів для розгляду апеляційної скарги, а відкладення розгляду справи є правом, а не обов`язком суду, яке залежить від наявності обставин, які унеможливлюють вирішення спору.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, згідно з Порядком ведення державного реєстру судових рішень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006р. за № 740, кожна фізична або юридична особа має загальний доступ до судових рішень, внесених до Реєстру. Відкритий доступ користувачів до електронних копій судових рішень здійснюється цілодобово та безоплатно через офіційний веб-портал ДСА.

Таким чином , представники відповідача-1,2 мають можливість ознайомитись з текстами процесуальних документів по вказаній справі в державному реєстрі судових рішень.

В судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.07.2010 у справі № 28/151-10 розірвано договір на виконання підрядних робіт № 26/06, укладений 26.06.2009 між Нехаєнко О.А. та Приватною виробничо-комерційною фірмою «Амур»

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Нехаєнка Олександра Анатолійовича на користь Приватної виробничо-комерційної фірми "Амур" сплачену суму авансу у розмірі 33455 грн. 50 коп., 60219 грн. 90 коп. неустойки, 1490 грн. 13 коп. державного мита й 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с. 12-13).

На виконання зазначеної постанови 23.07.2010 Господарським судом Дніпропетровської області видано наказ (а.с. 14).

Як вбачається з листів Заводського відділу державної виконавчої служби міста Кам`янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - Заводський ВДВС міста Кам`янське, орган виконавчої служби) № 10757 від 08.04.2019, №12536 від 22.04.2019 на запит адвоката Бєліка С.Ф. на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 21017276 за наказом Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2010.

Відповідно до постанови від 12.08.2010, виданої Заводським ВДВС міста Кам`янське, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна по боржнику Нехаєнко О.А. 27.08.2010 було зареєстровано запис про обтяження № 10181722.

Звертаючись до відповідача - Заводського відділу державної виконавчої служби міста Кам`янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області та Приватної виробничо-комерційної фірми "Амур" із позовом про скасування арешту з майна, позивач-фізична особа- підприємець Нехаєнко Олександр Анатолійович посилався на те, що виконавчий документ було повернуто стягувачу без виконання у 2014 році, повторно виконавчий лист до виконання не пред`являвся, строки виконавчого провадження закінчились, виконавче провадження знищено, а тому наявні всі підстави для скасування арешту майна, вжитого постановою державного виконавця, оскільки арешт усього ( невизначеного) майна, належного апелянту, порушує його права на розпорядження майном за відсутністю вимог до нього, як боржника.

Відмовляючи в задоволенні позову, господарський суд першої інстанції виходив з того, що виконавче провадження № 21017276 за наказом Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2010 не закінчувалось, а сам наказ був повернутий органом виконавчої служби не органу, що його видав - господарському суду, а стягувачу відповідно до пункту 2 частини першої статті 47 Закону, що не є підставою для скасування арешту. Крім того, суд зазначив, що позивачем не вказано про те, яке саме приватне право (майнове, немайнове), що йому належить, порушено відповідачами. Правомірність дій, зокрема органу виконавчої служби, не оспорює. З огляду на обраний ним спосіб захисту - зняття арешту з майна жодним чином це майно (рухоме, нерухоме) не індивідуалізує, своє право на нього жодними доказами не підтверджує, як не підтверджує й існування самого факту спору про право на нього чи будь-яких перешкод у користуванні чи розпорядженні ним.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України « Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Як встановлено судом першої інстанції, 27.06.2014 постановою органу виконавчої служби наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2010 у справі № 28/151-1 було повернуто стягувачеві згідно з пунктом 2 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження"( у редакції, яка діяла на час винесення постанови), виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Частиною 5 цієї статті було передбачено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно

пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Статтею 22 Закону передбачено, що виконавчі документи пред`являються до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 08.04.2019 до органу виконавчої служби наказ суду повторно на виконання не надходив (а.с. 19, 20), тобто, строк пред`явлення наказу до виконання, закінчився.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 49 Закону України « Про виконавче провадження» ( у редакції, яка діяла на час здійснення виконавчих дій), виконавче провадження підлягає закінченню у випадку закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення.

5 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України « Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року, згідно ч.6,7 Прикінцевих та Перехідних положень якого рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Статтею 39 Закону передбачені випадки, коли виконавче провадження закінчується:

1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення;

2) затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення;

3) припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника;

4) прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5) скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;

6) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі або оплатно вилучена;

7) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів;

8) визнання боржника банкрутом;

9) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом;

10) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ;

11) надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону;

12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини;

13) непред`явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 41 цього Закону;

14) якщо стягнені з боржника в повному обсязі кошти не витребувані стягувачем протягом року та у зв`язку з цим перераховані до Державного бюджету України;

15) якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна (за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене майно), недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя, а також якщо майно, яке є предметом іпотеки, передано іпотекодержателю або придбано ним відповідно до вимог Закону України "Про іпотеку" за виконавчим документом про звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотеки;

16) погашення, списання згідно із Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", її дочірньою компанією "Газ України", Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), перед постачальниками електричної енергії за спожиту електричну енергію, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням.

Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Відповідно до статті 40 Закону, у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, виконавче провадження № 21017276 було передано на зберігання до архіву державної виконавчої служби й після закінчення трирічного терміну згідно з Порядком роботи з документами в органах державної виконавчої служби (затв. Наказом Міністерства юстиції України від 18.12.2009 № 2392/5) було знищено.

Постанова про арешт майна Нехаєнка О.А. від 12.08.2010 не збереглась.

Таким чином, колегія суддів констатує, що виконавче провадження не закінчено у відповідності до порядку, передбаченого Законом України « Про виконавче провадження», а матеріали виконавчого провадження знищені.

Відповідно до ч.5 статті 60 Закону України « Про виконавче провадження» у редакції до 5.10.2016 року, у всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Статтею 59 Закону України « Про виконавче провадження» у редакції, яка діє з 5.10.2016 року, яка регламентує правовідносини щодо зняття арешту з майна, передбачено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду ( ч.5)

Відповідно до статті 2 Закону України « Про виконавче провадження» у редакції від 02.06.2016 року, виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад, як розумності строків виконавчого провадження.

З огляду на вищезазначені обставини, а саме те, що виконавче провадження не завершено протягом майже 9 років, оскільки наказ був виданий 23.07.2010 року, повернутий стягувачу без виконання 27.06.2014 року, до теперішнього часу повторно до виконавчої служби не надходив, строки пред`явлення до виконання закінчились, враховуючи те, що матеріали виконавчого провадження знищені за закінченням терміну зберігання, а у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна під реєстраційним номером обтяження 10181722 до теперішнього часу на підставі постанови Заводського ВДВС від 12.08.2010 зареєстрований арешт невизначеного майна, всього нерухомого майна фізичної особи Нехаєнка Олександра Анатолійовича (а.с. 18), колегія суддів вважає, що зазначені обставини є саме тими іншими випадками, які надають суду право зняти арешт з майна за наявності незавершеного виконавчого провадження.

При цьому, висновки суду про те, що позивач не зазначає існування самого факту спору про право на нього чи будь-яких перешкод у користуванні чи розпорядженні ним, є безпідставними з огляду на те, що тривалість виконавчого провадження, незавершення виконавчого провадження у розумні строки, відсутність відомостей про повторне пред`явлення виконавчого документу до виконання, знищення матеріалів виконавчого провадження, за умови існування до теперішнього часу арешту невизначеного переліку майна та заборони його відчуження, свідчать про порушення засад виконавчого провадження в частині розумності строків, співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.

З огляду на вищезазначені обставини, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення заявлених вимог в частині зняття арешту майна боржника - приватного підприємця Нехаєнка Олександра Анатолійовича та оголошення заборони його відчуження, накладеного постановою Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції б/н від 12.08.2010, та зареєстрованого 27.08.2010 за № 10181722 реєстратором Дніпропетровська філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України.

Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Нехаєнка Олександра Анатолійовича - задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2019 року у справі № 904/2013/19- скасувати.

Позовні вимоги фізичної особи-підприємця Нехаєнка Олександра Анатолійовича - задовольнити.

Скасувати арешт майна боржника - приватного підприємця Нехаєнка Олександра Анатолійовича та оголошення заборони його відчуження, накладеного постановою Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції б/н від 12.08.2010, та зареєстрованого 27.08.2010 за № 10181722 реєстратором Дніпропетровської філії державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 13.09.2019року

Головуючий суддя О.В.Березкіна

Суддя О.Г.Іванов

Суддя М.О.Дармін