ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/9517/19 Суддя першої інстанції: Клочкова Н.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Бєлової Л.В. та Кузьмишиної О.М.,

при секретарі - Кузик О.С.,

за участю:

представників позивача: - Федчишена В .В. ,

- Левандовського Ч.Ч.,

представника відповідача: - Бельдяги С.В.,

представника третьої особи: - Іонової О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Санок Раббер Компані» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2019 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Санок Раббер Компані» до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Київгума» про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

31 травня 2019 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду, Вх. № 640/9951/19 Акціонерним товариством «Санок Раббер Компані» було подано заяву про забезпечення позову (до пред`явлення позову в порядку п. 2 ст. 150 КАС України), в якій заявник просив:

- вжити заходи забезпечення позову, а саме - зупинити дію рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 17.04.2019 року №АД-412/2019/441-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну пробок гумових медичного призначення походженням з Республіки Польща та Китайської Народної Республіки», згідно з яким: застосувала остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару, що має такий опис: пробки гумові медичного призначення, що класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодом 4016 99 97 90, походженням з Республіки Польща шляхом запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита для Республіки Польща 40,65%.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 червня 2019 року у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Санок Раббер Компані» про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, Акціонерним товариством «Санок Раббер Компані» було подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просив скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 червня 2019 року та постановити нову, якою вжити заходи забезпечення позову.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було не повно досліджено обставини, що мають значення для справи, не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

12 серпня 2019 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 29587, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого Мінекономрозвитку вважає рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим, оскільки Акціонерним товариством «Санок Раббер Компані» не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

30 серпня 2019 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 31777, представником третьої особи було подано пояснення по справі, відповідно до змісту яких, ТОВ «Київгума» не погоджується з доводами, зазначеними в апеляційній скарзі, вважає їх необґрунтованими, такими, що суперечать діючому законодавству України, натомість ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.06.2019 року такою, що винесена у відповідності до норм чинного законодавства, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так, приймаючи рішення про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що Акціонерним товариством «Санок Раббер Компані» у вказаній заяві та в адміністративному позові не доведено обставини, які б вказували, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся стане неможливим.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає такий висновок суду першої інстанції обґрунтованим, виходячи з наступного.

Статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи (частина перша статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому, позов, згідно з частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Слід зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

У постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ» зазначено, що суд, при розгляді заяв про забезпечення позову має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Так, зі змісту заяви про вжиття заходів забезпечення позову вбачається, що 17.04.2019 року Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі прийнято рішення №АД-412/2019/4411-03 про введення проти Польських виробників антидемпінгових заходів - додаткового мита у розмірі 40,65% на гумові пробки медичного призначення, яким, на думку заявника, неправильно розрахована демпінгова маржа та встановлена необґрунтована ставка антидемпінгового мита для Республіки Польща у розмірі 40,65%.

Щодо протиправних дій Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, заявник зазначає саме про складання ним документу "Остаточна інформація щодо фактів і висновків за результатами антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну пробок гумових медичного призначення походженням з Республіки Польща та Китайської Народної Республіки" відповідно до Рішення Міжвідомчої Комісії з міжнародної торгівлі №АД-386\2018\4411-05 від 20.04.2018 р.

Дії Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, на думку позивача, є протиправними з огляду на протиправність наданих Мінекономрозвитку до Комісії документів з неправильними розрахунками, а саме "звіту, матеріалів та висновків про результати проведення розслідування"; протиправність наданих Мінекономрозвитку до Комісії документу "Остаточна інформація щодо фактів і висновків результатами антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну пробок гумових ведичного призначення походженням з Республіки" відповідно до Рішення Міжвідомчої Комісії з міжнародної торгівлі №АД-386/2018/4411-05 від 20.04.2018 р. з неправильними розрахунками.

Відтак, з рішенням №АД-412/2019/4411-03 від 17.04.2019 року заявник не погоджується, у зв`язку з чим має намір оскаржити його до адміністративного суду.

За доводами заявника, у випадку невжиття заходів забезпечення позову, про які він просить, це унеможливить поновлення прав та інтересів позивача, оскільки неможливо повернути у часі стягнення антидемпінгового мита у розмірі 40,65%, яке запроваджено Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі.

Крім того, заявник послався на очевидні ознаки протиправності дій комісії, які, на думку позивача, підтверджуються в т.ч. висновком експерта №04/05/19 від 29.05.2019 року.

Варто наголосити, що обґрунтовуючи свою заяву про вжиття заходів забезпечення позову до подання позову, заявник посилається на обставини, якими фактично можуть бути обґрунтовані в майбутньому позовні вимоги, та які будуть оцінюватись судом під час вирішення справи по суті. За таких обставин, висновок суду в цій справі на даній стадії шляхом забезпечення позову з підстав, на думку позивача, наявності ознак очевидної протиправності оскаржуваного рішення фактично можуть стати вирішенням справи по суті до подання позову та початку його розгляду, що є неприпустимим на цьому етапі.

Крім того, варто звернути увагу, що в провадженні Окружного адміністративного суду м. Києва перебуває адміністративна справа № 640/10503/19 за позовом Юридичної особи за законодавством Республіки Польща Акціонерного товариства «Санок Раббер Компані» до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, Міністерства економічного розвитку та торгівлі України про визнання протиправними дій Міністерства економічного розвитку та торгівлі України із складання документу «Остаточна інформація щодо фактів і висновків за результатами антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну пробок гумових медичного призначення походженням з Республіки Польща та Китайської Народної Республіки» надісланого супровідним листом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №4411-07/12724-07 від 25.03.2019 року; скасування частково рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 17.04.2019 року № АД - 412/2019/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну пробок гумових медичного призначення походженням з Республіки Польща та Китайської Народної Республіки», в частині згідно з яким: застосувала остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару, що має такий опис: пробки гумові медичного призначення, що класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодом 4016 99 97 90, походженням з Республіки Польща шляхом запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита для Республіки Польща - 40,65% прийняте на підставі оскаржуваного документу «Остаточна інформація щодо фактів і висновків за результатами антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну пробок гумових медичного призначення походженням з Республіки Польща та Китайської Народної Республіки» надісланого супровідним листом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №4411-07/12724-07 від 25.03.2019 року.

Разом з тим, відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень, позивачем в межах вищевказаної адміністративної справи заяви про забезпечення позову подано не було, хоча предмет спору є тотожним із даною адміністративною справою.

Щодо доводу позивача про те, що після стягнення антидемпінгового мита у розмірі 40,65%, в подальшому для позивача буде неможливим його повернення, в разі отримання позитивного рішення суду, слід зазначити наступне.

Так, відповідно до п.4 ст. 275 Митного кодексу України антидемпінгове мито встановлюється відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об`єктом демпінгу, що заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди національному товаровиробнику.

Частиною 2 ст. 17 Закону України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» передбачено, що встановлене Комісією спеціальне мито сплачується імпортером товару в Україну незалежно від інших податків і зборів (обов`язкових платежів), які справляються при імпорті в Україну.

Відповідно до п.7 ст.1 Закону України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» імпортер - суб`єкт господарсько-правових відносин, який декларує надходження на митну територію України товару (товарів).

Стаття 24 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» передбачає процедуру повернення сплачених сум антидемпінгового мита.

Так, імпортер може вимагати повернення сплачених сум антидемпінгового мита, якщо ним доведено та Комісією прийнято відповідне рішення про те, що величину демпінгової маржі, на підставі якої розраховувалася ставка цього мита, було знижено до нуля або до рівня, нижчого за величину попередньо розрахованої демпінгової маржі, на підставі якої справлялося антидемпінгове мито.

Для повернення сплачених сум антидемпінгового мита імпортер подає відповідну заяву до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. У цій заяві повинна міститися інформація про митні органи, які здійснювали митне оформлення товарів, що обкладалися антидемпінговим митом. До заяви додаються документи, які підтверджують ввезення в країну імпорту товарів, їх митне оформлення та сплату антидемпінгового мита протягом шести місяців від дати прийняття Комісією рішення про справляння остаточного антидемпінгового мита, або від дати, коли було прийнято остаточне рішення про справляння сум, що гарантують сплату попереднього антидемпінгового мита.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, терміново надсилає Міністерству оригінали зазначеної заяви та доданих до неї документів, а їх копії - Комісії та Міністерству фінансів України.

Заява про повернення сплачених сум антидемпінгового мита є належно обгрунтованою за умов, що вона містить точну інформацію про сплачені суми антидемпінгового мита та супроводжується всіма митними документами про розрахунки та сплату цих сум. Заява повинна також містити обгрунтування нормальної вартості та експортних цін в країну імпорту експортера або виробника, які сплатили антидемпінгове мито у строк, визначений у частині другій цієї статті.

Аналогічні приписи містяться у Закону України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну».

З наведеного вбачається, що Акціонерне товариство «Санок Раббер Компані», як іноземна юридична особа, що є експортером пробки гумової медичного призначення походженням з Польщі, не розмитнює товар в режимі імпорту і, власне, не сплачує 40,65 % антидемпінгового мита, застосованого до товару, зазначене мито сплачується українськими імпортерами товару.

Повернення сплаченого антидемпінгового мита українським імпортерам, врегульовано нормами спеціального законодавства, відтак, доводи позивача про неможливість повернення в подальшому помилково/надміру сплаченого антидемпінгового мита та необхідність застосування з цією метою на даному етапі заходів забезпечення позову, не підтверджені належними та допустимими доказами та спростовуються вказаним вище.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що заявником не наведено достатнього обґрунтування щодо наявності обставин за яких невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Санок Раббер Компані» - залишити без задоволення, ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 червня 2019 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 241, 242, 310, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Санок Раббер Компані» - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 червня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О.Є.Пилипенко

Судді Л.В.Бєлова

О.М.Кузьмишина

Постанова складена в повному обсязі 10 вересня 2019 року.