ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2019 Справа № 908/1356/19

м.Запоріжжя

За позовом Фізичної особи-підприємця Ялпачика Вадима Федоровича ( АДРЕСА_1 )

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (69035, м. Запоріжжя/, вул. Сталеварів, 14)

про стягнення суми 72259,65 грн.,

суддя Колодій Н.А.

При секретарі: Лола Н.О.

За участю представників сторін:

Від позивача - не з`явився

Від відповідача - Чалаплюк В.В. (дов. № 32 від 01.01.19)

СУТНІСТЬ СПОРУ:

03.06.2019 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Ялпачика Вадима Федоровича до Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про стягнення суми 71489,11 грн., з яких: сума 69234,65 грн. заборгованості (безпідставно утримані грошові кошти), сума 580 грн. - 3% річних, сума 1674,46 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою суду від 10.06.2019 відкрито загальне провадження у справі № 908/1356/19, підготовче засідання призначено на 08.07.2019. У підготовчому засіданні 08.07.2019 оголошено перерву до 24.07.2019, про що сторони повідомлені під розписку. Ухвалою суду від 24.07.2019 продовжено строк підготовчого провадження, закрито підготовче провадження, судове засідання призначено на 03.09.2019.

08.07.2019 від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій збільшено розмір 3% річних та інфляційних втрат. Просить стягнути з відповідача суму 69234,65 заборгованості (безпідставно утримані грошові кошти), суму 854 грн. - 3% річних, сума 2171 грн. - інфляційні втрати.

Заява про збільшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду 24.07.2019.

Таким чином, предметом судового розгляду є вимоги про стягнення з відповідача суми 69234,65 заборгованості (безпідставно утримані грошові кошти), суми 854 грн. - 3% річних, суми 2171 грн. інфляційних втрат.

У судове засідання 03.09.2019 представник позивача не з`явився. У попередньому підготовчому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, з наступних підстав. 11.04.2007 між позивачем та відповідачем був укладений договір постачання електричної енергії № 67. У грудні 2018 позивач перерахував на рахунок відповідача в якості попередньої оплати за електричну енергію суму 69664,79 грн. З 01.01.2019 була анульовано ліцензію ПАТ "Запоріжжяобленерго" на право провадження господарської діяльності передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами. З січня 2019 поставку електричної енергії позивачу здійснювало ТОВ "Запоріжжяелектропостачання". Між тим, сума попередньої оплати позивача за електричну енергію станом на 01.01.2019 становить 69234,65 грн. З метою повернення суми попередньої оплати, позивач неодноразово звертався до відповідача з листами-вимогами, однак листи залишені відповідачем без реагування, сума попередньої оплати повернута не була. У зв`язку з цим, позивач, на підставі ст.ст. 11, 610, 625, 1212, 1213 ЦК України, ст.ст. 202, 2205 ГК України, просить суд стягнути з відповідача суму безпідставно утриманих коштів в розмірі 69234,65, суму 854 грн. - 3% річних та суму 2171 грн. інфляційних втрат.

Представник відповідача позовні вимоги не визнає, при цьому погодився з доводами позивача про наявність кредиторської заборгованості перед ФОП Ялпачиком В.Ф . в розмірі 69234,65 грн. Посилається на те, що грошові кошти знаходяться в розпорядженні ПАТ "Державний ощадний банк України" і неповернення коштів відбулося не з вини відповідача. ПАТ "Запоріжжяобленерго" зверталося до банку з вимогами про повернення коштів, які надходили від споживачів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання товариства, однак ПАТ "Державний ощадний банк України" безпідставно повертає без виконання платіжні доручення товариства, які спрямовані на повернення коштів споживачам. Також відповідач зазначив, що договір № 67 від 11.04.2007 не втратив свою чинність і кошти сплачені за ним можуть бути використані для зарахування в порядку виконання договору про розподіл електричної мережі між позивачем та відповідачем. Крім того, на даний час ПАТ "Запоріжжяобленерго" ведеться робота про врегулювання таким спорів мирним шляхом. Вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань є безпідставними, оскільки на суму попередньої оплати річні та інфляційні не нараховуються.

З наведених підстав просить суд відмовити в задоволені позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

За приписами ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача на підставі наявних в справі матеріалів.

У судовому засіданні 03.09.2019 після закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

11.04.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго" (станом на час розгляду справи - Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго", постачальник електричної енергії, відповідач у справі) та Фізичною особою-підприємцем Ялпачиком Вадимом Федоровичем був укладений договір про постачання електричної енергії № 67, відповідно до умов якого постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною, зазначеною у додатку 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу", а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (розділ 1).

Відповідно до пункту 2.3.4 договору споживач зобов`язався оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатка № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» та додатка № 5 «Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії».

Пунктом 9.4 договору визначено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2007. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії.

Згідно з ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6 та 7 статті 276 ГК України закріплено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, позивач у грудні 2018 перерахував попередньою оплату за електричну енергію в загальному розмірі 69664,79 грн. Зазначене підтверджується копіями банківських квитанцій від 12.12.2018 на суму 15664,79 грн., від 14.12.2018 на суму 34000 грн., від 14.12.22019 на суму 10000 грн., від 16.12.2019 на суму 10000 грн.

13.11.2018 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято постанову № 1415 "Про видачу ПАТ "Запоріжжяобленерго" ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом".

Відповідно до п. 1 вказаної постанови, НКРЕКП видано ПАТ "Запоріжжяобленерго" (код ЄДРПОУ 00130926) ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме: на території Запорізької області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності ПАТ "Запоріжжяобленерго", та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно з законодавством).

У пункті 2 постанови НКРЕКП вказано: анулювати ПАТ "Запоріжжяобленерго" (код ЄДРПОУ 00130926) з 01 січня 2019 року ліцензію на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, видану відповідно до постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04 вересня 1996 року № 73, та ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, видану відповідно до постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04 вересня 1996 року № 74, на підставі пункту 13 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії".

Таким чином, з 01.01.2019 ПАТ "Запоріжжяобленерго" не є електропостачальником та не може згідно вимог закону здійснювати діяльність з постачання електричної енергії.

31.01.2019 ПАТ "Запоріжжяобленерго" виставило позивачу рахунок № 67/1а від 31.01.2019, з якого вбачається, що сума до сплати становить 0,00 грн., сальдо на користь ФОП Ялпачика В.Ф . станом на 01.01.2019 становить 69234,65 грн.

31.01.2019 позивач звернувся до Структурного підрозділу ПАТ «Запоріжжяобленерго» Мелітопольського міського району електричних мереж з вимогою повернути суму 69234,65 грн. переплати за електроенергію.

Оскільки відповідач відповіді на вимогу не надав, суму 69234,65 грн. не повернув, позивач звернувся за даною позовною заявою до суду.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В частині 2 статті 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інші юридичні факти.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 598 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Як було наведено вище, відповідно до постанову НКРЕКП від 13.11.2018 № 1415 з 01.01.2019 ПАТ "Запоріжжяобленерго" анульовано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами.

Згідно з ч. 2 ст. 45 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до цього Закону, кодексу систем розподілу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Відповідно до ч.1 ст. 47 цього Закону оператору системи розподілу забороняється здійснювати діяльність з виробництва та/або передачі, та/або постачання електричної енергії, крім випадків, визначених частиною одинадцятою цієї статті.

Згідно з п. 56 ст.1 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності.

Тобто, ПАТ "Запоріжжяобленерго" з 01.01.2019, згідно з постановою НКРЕКП від 13.11.2018 № 1415, є оператором системи розподілу електричної енергії та не може згідно вимог закону здійснювати діяльність з постачання електричної енергії.

Враховуючи те, що зобов`язання за договором постачання електричної енергії № 67 від 11.04.2007 в частині надання ПАТ «Запоряжжяобленерго» еклектичної енергії позивачу припинили свою дію з 01.01.2019, то ПАТ "Запоріжжяобленерго" з 01.01.2019 не є належним отримувачем грошових коштів, як передплати за постачання електричної енергії за січень 2019, перерахованих ФОП Ялпачиком В.Ф .

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Листом від 31.01.2019 позивач звернувся до Структурного підрозділу ПАТ «Запоріжжяобленерго» Мелітопольського міського району електричних мереж з вимогою повернути суму 69234,65 грн. Даний лист отримано відповідачем 31.01.2019, про що свідчить штам вхідної кореспонденції ПАТ «Запоріжжяобленерго» ММРЕМ.

Відповідач доказів повернення позивачу суми 69234,65 грн. суду не надав.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача безпідставно утриманих грошових коштів в розмірі 69234,65 грн. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи відповідача щодо неможливості повернення вказаних грошових коштів у зв`язку із знаходженням їх в розпорядженні ПАТ "Державний ощадний банк України" та посилання на те, що останній всупереч умов договору банківського рахунку не здійснює повернення цих грошових коштів, не спростовують висновків суду покладених в основу судового рішення, оскільки вказані обставини не звільняють відповідача від обов`язку повернути ці кошти. Гарантоване право позивача на захист своїх порушених прав та законних інтересів не може ставитись в залежність від невиконання Банком платіжних доручень на повернення коштів та неврегульованості питання щодо повернення коштів з рахунків зі спеціальним режимом використання і, відповідно, не є підставою для відмови у задоволенні поданого ним позову.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму 854 грн. - 3% річних за період з 08.02.2019 по 08.07.2019 та суму 2171 грн. інфляційних втрат за загальний період з лютого 2019 по червень 2019.

Слід зазначити, що нарахування річних позивачем здійснено з урахуванням частини 2 статті 530 ЦК України, а саме після спливу семиденного строку з дня отримання вимоги про повернення авансового платежу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, за вимогою кредитора зобов`язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

З аналізу норм ст. 625 ЦК України випливає, що у вказаній статті визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт), в тому числі й на позадоговірне зобов`язання, що виникло на підставі статті 1212 ЦК України.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд встановив, що його зроблено вірно.

Перевіривши розрахунок втрат від інфляції, суд вважає за необхідне скоригувати в частині визначення періоду нарахування інфляційних втрат з урахуванням пункту 3.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» яким визначено, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. Не виходячи при цьому за межі зазначеного позивачем максимального розміру інфляційних нарахувань.

Так, правильним є період з березня по червень 2019, інфляційні втрати при цьому складають 1460,33 грн.

Таким чином до стягнення підлягає сума 854 грн. - 3% річних та сума 1460,33 грн. інфляційних втрат.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись 129, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14; код ЄДРПОУ 00130926) на користь Фізичної особи-підприємця Ялпачика Вадима Федоровича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; номер запису в ЄДР про включення до Єдиного державного реєстру відомостей про фізичну особу-підприємця: 20880170000000728) суму 69234 (шістдесят дев`ять тисяч двісті тридцять чотири) грн. 65 коп. заборгованості (безпідставно утриманих грошових коштів), суму 854 (вісімсот п`ятдесят чотири) грн. - 3% річних суму 1460 (одну тисячу чотириста шістдесят) грн. 33 коп. інфляційних втрат, суму 1902 (одну тисячу дев`ятсот дві) грн. 11 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11.09.2019.

Суддя Н.А. Колодій