ПОСТАНОВА

Іменем України

05 вересня 2019 року

Київ

справа №812/275/16

адміністративне провадження №К/9901/26062/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В. М.,

Шевцової Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Старобільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2016 року (головуючий суддя - Геращенко І.В., судді - Арабей Т.Г., Міронова Г.М.) у справі

за позовом ОСОБА_1

до Старобільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області

про визнання протиправними та скасування висновків, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

04 квітня 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Старобільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (далі - відповідач, Старобільська ОДП ГУ ДФС у Луганській області), в якому, з урахуванням уточнення від 18.06.2015 (а.с.49-53), просив суд визнати протиправними та скасувати висновки № 27 від 03.06.2015 та № 255 від 11.11.2015 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» Старобільської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області в частині невідповідності вартості майна (майнових прав), набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», наявній податковій інформації про доходи, отримані із законних джерел.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що під час проведення перевірок Старобільською ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області не досліджені обставини, які підтверджують чи спростовують факт набуття майна - автомобіля Mercedes-Benz 108DKA, із законних джерел отримання доходів. Відповідачем під час перевірки не враховано, що обов`язок працівників міліції подавати щороку до 1 квітня за місцем служби декларацію про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за минулий рік за формою і в порядку, що встановлені Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» закріплено в частині чотирнадцятій статті 18 Закону України «Про міліцію» Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у зв`язку з прийняттям Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» від 17.05.2012. Тобто, у 2006 році законом не було передбачене обов`язкове декларування майна, доходів, витрат і зобов`язань фінансового характеру за минулий рік для працівників міліції, чим і пояснюється відсутність даних про автомобіль та його вартість в наявній податковій інформації про майно за 2005 рік. Також, позивач вказав, що автомобіль Mercedes-Benz 108DKA придбано його батьком ОСОБА_2 , який має у власності певну кількість земельних ділянок та здійснює їх обробку, отримуючи дохід від такої діяльності, та в подальшому подаровано позивачеві.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13 червня 2016 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 було відмовлено.

Відмовляючи в позовних вимогах, суд виходив з того, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 27.11.2005 НОМЕР_1 , власником автомобіля Mercedes-Benz 108DKA, реєстраційний номер НОМЕР_2 , є ОСОБА_1 , право керування має ОСОБА_2 . Таким чином, вказаними доказами підтверджується, що при купівлі автомобіля стороною угоди був не батько позивача, а сам позивач, право власності якого оформлено у встановленому Законом порядку. Також, суд зазначив, що позивачем ні фіскальному органу в ході проведення перевірки, ні суду не було надано нотаріально посвідченого договору дарування валютних цінностей на суму приблизно 10 тисяч доларів США (пояснення ОСОБА_2 ), укладеного в письмовій формі між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , як не надано й інших доказів придбання автомобіля саме ОСОБА_2 , а не позивачем. Таким чином, суд погодився з висновками податкового органу, що вартість майна (майнових прав), вказаного (вказаних) ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за минулий рік, набутого (набутих) ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_1 із законних джерел.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 червня 2016 року скасовано.

Прийнято по справі нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Старобільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправними та скасування висновків - задоволено.

Визнано протиправними та скасовано висновки № 27 від 03.06.2015 року та № 255 від 11.11.2015 року про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади» Старобільської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області в частині невідповідності вартості майна (майнових прав) набутого на час перебування на посадах визначених у пунктах 1-10 частини 1 статті 2 Закону України «Про очищення влади», наявній податковій інформації про доходи, отримані із законних джерел.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Старобільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 1157,52 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції вказав, що надаючи правову оцінку спірним висновкам відповідача, суд першої інстанції не врахував відсутність точної вартості придбаної позивачем автівки з посиланням на належні письмові докази та обставини, за якими саме він був придбаний, що є порушенням Старобільською ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області абзацу 3 підпункту 3 пункту 3 Порядку № 1100. Крім того, суд зазначив, що в статті 1 Закону України «Про громадянство України» зазначено, що фінансова допомога від членів сім`ї визначена законними джерелами існування. При цьому, як вбачається з наданих позивачем у судовому засіданні апеляційної інстанції доказів, які колегія суддів згідно до порядку, передбаченого частиною 2 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, вважала за можливе дослідити, а саме: довідки виконкому Райгородської сільської ради Новоайдарського району Луганської області № 740 від 26 липня 2016 року та копії домової книги, ОСОБА_1 , 1982 року народження прописаний в АДРЕСА_1 а, з 08 вересня 1998 року по теперішній період, і фактично проживав разом з батьками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в 2005 році. Таким чином, колегія суддів вважала достовірно встановленим придбання позивачем, який на той час мешкав з батьками та мав загальний бюджет, у 2005 році автомобіля Mercedes-Benz 108DKA, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який використовує його батько для сімейних потреб, за рахунок законних джерел існування, що не було враховано відповідачем при наданні висновків № 27 від 03.06.2015 року та № 255 від 11.11.2015 року про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади» Старобільської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області в частині невідповідності вартості майна (майнових прав), набутого на час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини 1 статті 2 Закону України «Про очищення влади», наявній податковій інформації про доходи, отримані із законних джерел.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

17 серпня 2016 року відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2016 року, в якій просив її скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що суд першої інстанції вірно зазначив, що наявним у справі доказами підтверджується, що при купівлі автомобіля стороною угоди був не батько позивача, а сам позивач, право власності якого оформлено у встановленому Законом порядку. Крім того, з пояснень батька позивача можна зробити висновок, що він подарував сину (позивач) не автомобіль, а грошові кошти на його придбання. Проте, нотаріально посвідченого договору дарування вказаних валютних цінностей ані податковому органу, ані суду під час розгляду справи позивачем надано не було. Вказує, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано посилався на відсутність обмежень щодо вартості дарунків близькими особами (родичами), позаяк близькі особи - це особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом та мають взаємні права та обов`язки. Натомість позивач не проживав з батьками, а лише був прописаний за їх адресою, отже не можна стверджувати, що вони пов`язані спільним побутом.

Позивачем до Суду надані заперечення на касаційну скаргу, в яких позивач вказав, що судом першої інстанції не було враховано того факту, що в даному випадку мало місце не два окремих правочини (дарування грошових коштів та придбання автомобіля), а один правочин на користь третьої сторони, як то передбачено статтею 636 Цивільного кодексу України, який було оформлено спеціалізованою фірмою - ТОВ «Східукрторг». Крім того, позивач вказав на те, що суд першої інстанції не вжив ніяких заходів для перевірки відомостей, зазначених у наданих письмових доказах, а саме не допитав свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Також, позивач зазначив, що у спірному висновку відсутні посилання на документи, які б підтверджували, що джерело отримання коштів на придбання згаданого автомобіля було незаконним, та що вартість автомобіля перевищувала доходи, отримані із усіх законних джерел, а не тільки суми заробітної плати. Просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 04 вересня 2019 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 27.12.2004 проходить службу в органах внутрішніх справ, що підтверджується трудовою книжкою (а.с. 81).

Старобільською ОДПІ 09.04.2015 отримано запит Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка від 01.04.2015 № 553 про проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», щодо ОСОБА_1 , начальника навчально-методичного центру ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка (а.с. 69), з наступними додатками: копією заяви про проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади» (а.с.70), копією паспорту громадянина України, копією декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік, в рядку 35 «Автомобілі легкові» розділу IV «Відомості про транспорті засоби» підрозділу А «Транспорті засоби, що перебувають у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта, та витрати декларанта на їх придбання (користування)» позивачем зазначено автомобіль Mercedes-Benz 108DKA, 1998 року випуску (а.с.11-17), копією трудової книжки та копією ідентифікаційного номера.

Під час проведення перевірки відповідачем надсилались запити про надання відомостей відносно ОСОБА_1 до: Центральної бази даних ДФС України щодо отриманих доходів та наявність в якості засновника підприємств; Державної інспекції сільського господарства України; Центру надання послуг, пов`язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування Білокуракинського, Новоайдарського, Новопсковського та Старобільського районів (на правах відділу, м. Старобільськ), підпорядкованого УДАІ ГУМВС України у Луганській області; Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті; Державного агентства земельних ресурсів України; Державної авіаційної служби України; Національного банку України; Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Новоайдарського РУЮ Луганської області.

Згідно відповіді Центру надання послуг, пов`язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування Білокуракинського, Новоайдарського, Новопсковського та Старобільського районів (на правах відділу, м. Старобільськ), підпорядкованого УДАІ ГУМВС України у Луганській області від 15.05.2015, вих. № 65/19-1621, за ОСОБА_1 зареєстрований автомобіль Mercedes-Benz 108DKA, 1998 року випуску, дата реєстрації 29.11.2005. Інформація про вартість транспортного засобу відсутня у зв`язку із закінченням терміну зберігання архівної інформації (а.с. 79).

Позивачем на вимогу фіскального органу надано письмові пояснення від 27.05.2015, в яких останній зазначив, що право власності на автомобіль Mercedes-Benz 108DKA підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 , виданим 29.11.2005, вартість автомобілю він не знає, бо автомобіль придбаний у 2005 році за кошти батьків, а відповідні документи (рахунок-фактура), що підтверджують вартість купівлі відсутні (а.с.71).

Також позивачем надано додаткові письмові пояснення від 02.06.2015 на вимогу фіскального органу, в яких зазначено, що вартість автомобіля на момент купівлі складала приблизно 10-11 тисяч доларів США, угода купівлі-продажу оформлена на території МРЕВ УДАІ УМВС в Луганській області (а.с.72).

Старобільською ОДПІ 03.06.2015 складено висновок № 27 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», в якому зазначено, що «за результатами проведеної перевірки з урахуванням письмових пояснень ОСОБА_1 та підтвердних документів встановлено, що ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за минулий рік вказано достовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутого (набутих) ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 -10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», які відповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права) ОСОБА_1 . За результатами проведеної перевірки з урахуванням письмових пояснень ОСОБА_1 та підтверджуючих документів також встановлено, що вартість майна (майнових прав), вказаного (вказаних) ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за минулий рік, набутого (набутих) ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_1 із законних джерел. Перевіркою виявлено невідповідність вартості автомобіля Mercedes-Benz 108DKA, вказаного ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за минулий рік, набутого ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_1 із законних джерел. Щодо спростування вищезазначеного факту ОСОБА_1 надано письмове пояснення (вх. 1775 від 03.06.2015), в якому зазначено, що даний автомобіль придбаний за кошти батьків приблизно за 10000 доларів у 2005 році. Документи, що підтверджують вартість купівлі - відсутні» (а.с. 73).

Луганським державним університететом внутрішніх справ імені ім. Е.О. Дідоренка 27.10.2015 на адресу відповідача направлено лист № 2041 з пропозицією провести додаткову перевірку відносно ОСОБА_1 (а.с. 82), за результатами розгляду якого проведено додаткову перевірку.

Позивачем 05.10.2015 надано відповідачеві письмові пояснення, в яких зазначено, що він проходить службу в органах внутрішніх справ з грудня 2004 року, у листопаді 2005 року у місті Луганську його батько, ОСОБА_2 , купив автомобіль Mercedes, 1998 року випуску. Точну вартість автомобіля не знає, документи, що підтверджують його вартість, не збереглися. Зі слів батька, вартість покупки складала 10000 доларів США. За бажанням батька автомобіль зареєстрований на ім`я позивача в МРЕВ Старобільського району (а.с. 76).

Також, позивачем в ході проведення додаткової перевірки надано відповідачеві письмові пояснення ОСОБА_2 (батька позивача), згідно яких у листопаді 2005 року у м. Луганську ОСОБА_2 купив автомобіль Mercedes Vito 108d, 1998 року випуску, державний номер НОМЕР_2 . За його бажанням, під час перереєстрації автомобіля в МРЕВ міста Старобільськ власником автомобіля вказано сина, ОСОБА_1 . Точну вартість автомобіля не пам`ятає. Документи, які підтверджують його вартість, не збереглися. Автомобіль постійно знаходиться у користуванні ОСОБА_2 через те, що син працює за межами Луганської області, а автомобіль знаходиться в селі (а.с. 77).

Відповідачем 11.11.2015 складено висновок № 255 про результати додаткової перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», в якому наведено ті ж висновки, що і у висновку від 03.06.2015 № 27, а також зазначено, що для спростування вищезазначеного факту ОСОБА_1 надано письмове пояснення (вх. 1775 від 03.06.2015), що автомобіль придбаний за кошти батьків приблизно за 10000 доларів у 2005 році і зареєстрований. Документи, що підтверджують вартість купівлі - відсутні. Також були надані додаткові пояснення (вх. 3514 від 04.11.2015) ОСОБА_2 , батьком ОСОБА_1 , в яких вказано, що вищезазначений автомобіль придбано за власні кошти та за власним бажанням зареєстрований на сина, ОСОБА_1 » (а.с.74-75).

На підтвердження того, що спірний автомобіль придбано не позивачем, а його батьком ОСОБА_2 , позивачем надано договір спільної обробки землі від 24.12.2003 (а.с. 27-29), протокол зборів власників земельних паїв від 24.12.2003 № 1 (а.с. 30 -32), Державні акти на право приватної власності на землю, видані ОСОБА_2 (а.с. 33-38) та довідку про наявність земельних ділянок, що включаються для врахування сукупного доходу сім`ї при наданні всіх видів соціальної допомоги, видану 04.04.2016 Райгородською сільською радою Новоайдарського району Луганської області (а.с.39).

Свідок ОСОБА_2 , батько позивача, надав у судовому засіданні пояснення, що після того, як син почав навчання у вищому навчальному закладі, він йому пообіцяв після закінчення навчання подарувати автомобіль. Авто свідок придбав у місті Луганську у листопаді 2005 року приблизно за 60000 гривень, що дорівнювало приблизно 10000 доларів США, у ОСОБА_4 . Зазначена угода укладалась у м. Луганську, при цьому разом з ним був присутнім його син - ОСОБА_1 та ОСОБА_5 На придбання автомобіля було виписано рахунок, у якому вказано покупцем ОСОБА_1 Вказаний рахунок передано до МРЕВ м. Старобільська, де отримано технічний талон на автомобіль. Син закінчив навчання у 2003 році, а потім служив в армії, тому автомобіль придбано лише у 2005 році. Кошти на придбання автомобіля були заощадженнями сім`ї свідка.

Також позивачем до позову долучено письмові пояснення ОСОБА_4 (а.с.54), ОСОБА_5 (а.с.55), які суд не прийняв як належні та допустимі докази, оскільки вони не оформлені належним чином, а саме не завірені належним чином (нотаріально не посвідчені), отже не виявилось можливим встановити особу, яка написала ці пояснення, відсутні дані про те, що особа, яка склала письмові пояснення, попереджена про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань.

Відповідно до листа Територіального сервісного центру 4443 Регіонального сервісного центру МВС в Луганській області від 18.05.2016 вих. № 31/12/443-1671, наданого на виконання ухвали суду першої інстанції від 12.05.2016, за даними Єдиного державного реєстру МВС автомобіль Mercedes-Benz 108DKA, держномер НОМЕР_3 , 1998 року випуску, сірого кольору, кузов - НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 , 24.11.2005 був зареєстрований за гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 29.11.2005 зазначений автомобіль знятий з обліку для реалізації та зареєстрований на гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі довідки-рахунку КІВ № 376988 від 29.11.2005 (видана ТОВ «Східукрторг»), інформація про вартість автомобіля відсутня у зв`язку із закінченням терміну зберігання архівних документів (а.с. 97).

Як вбачається з наданих позивачем у судовому засіданні апеляційної інстанції доказів, які колегія суддів апеляційної інстанції згідно до порядку передбаченого частиною 2 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України вважала за можливе дослідити, а саме: довідки виконкому Райгородської сільської ради Новоайдарського району Луганської області № 740 від 26 липня 2016 року та копії домової книги, ОСОБА_1 , 1982 року народження прописаний в АДРЕСА_1 а з 08 вересня 1998 року по теперішній період і фактично проживав разом з батьками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в 2005 році.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Частиною восьмою статті 3 Закону України «Про очищення влади» від 16 квітня 2014 року № 1682-VII (далі - Закон №1682) визначено, що заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1 - 10 частини першої, доходам, отриманим із законних джерел.

За приписами частини першої статті 4 Закону № 1682 особи, які перебувають на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, подають керівнику або органу, зазначеному у частині 4 статті 5 цього Закону, власноручно написану заяву, у якій повідомляють про те, що до них застосовуються заборони, визначені частинами 3 або 4 статті 1 цього Закону, або повідомляють про те, що до них не застосовуються відповідні заборони, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей щодо них відповідно до цього Закону.

Частиною першою статті 2 Закону № 1682 визначено коло посадових осіб, відносно яких здійснюються заходи з очищення влади (люстрації).

Частиною четвертою статті 5 Закону № 1682 встановлено, що організація проведення перевірки осіб (крім професійних суддів та осіб, зазначених в абзаці третьому цієї частини) покладається на керівника відповідного органу, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої здійснюється перевірка.

Відповідно до частини п`ятої вказаної статті перевірці підлягають: достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону; достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» (далі - декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Згідно частини 10 статті 5 Закону № 1682 у разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п`ятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, повідомляє про них особу, стосовно якої проводиться перевірка. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п`ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджуючі документи, які є обов`язковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 563 від 16.10.2014 «Деякі питання реалізації Закону України "Про очищення влади" затверджено Порядок проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади" (далі - Порядок № 563).

Відповідно до Переліку органів, що проводять перевірку достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами 3 і 4 статті 1 Закону № 1682, затвердженого постановою КМУ № 563 від 16.10.2014, обов`язок зі здійснення перевірок відомостей щодо заборон, які можуть бути застосовані до осіб у частині недостовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", та/або невідповідності вартості майна (майнових прав), зазначеного (зазначених) у поданих ними деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених п.п.1-10 ч. 1 ст. 2 Закону № 1682, доходам, отриманим із законних джерел, покладено на Державну фіскальну службу України (надалі ДФС). Зазначене також відповідає повноваженням ДФС, які визначені пп.92-1 п.4 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою КМУ № 236 від 21.05.2014, згідно з яким ДФС відповідно до покладених на неї завдань проводить перевірку достовірності відомостей, зазначених у п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону № 1682.

За приписами пункту 2 Порядку № 563 перевірки проводяться апаратом ДФС, а також її територіальними органами (державними податковими інспекціями) за місцем проживання особи, стосовно якої проводиться перевірка.

За вимогами пунктів 19, 20 Порядку № 563 із метою проведення перевірки достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації за минулий рік, поданій особою, яка підлягає перевірці, набутого (набутих) за час перебування на посадах, зазначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону № 1682 доходам, отриманим із законних джерел, до ДФС надсилається запит за формою згідно з додатком 3 разом із засвідченими копіями декларації та трудової книжки (послужного списку) такої особи.

Пунктами 27, 28 Порядку № 563 визначено, що в разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, зазначених у пункті 2 частини п`ятої статті 5 Закону № 1682, ДФС протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх фактів недостовірності та/або невідповідності відомостей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня надходження запиту та копії декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, повідомляє про них зазначеній особі.

Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п`ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за фактами, зазначеними у пункті 27 цього Порядку, та підтверджені документи, які є обов`язковими для розгляду та врахування ДФС під час підготовки висновку про перевірку.

Пунктом 35 Порядку № 563 передбачено, що якщо відповідь/висновок/копія судового рішення, що надійшли від органів перевірки за результатами перевірки, є неповними або суперечать іншим матеріалам перевірки, орган, в якому проводиться перевірка, з метою проведення додаткової перевірки чи уточнення отриманої інформації одноразово звертається із запитом до органів перевірки, які зобов`язані розглянути його та надати відповідь протягом десяти робочих днів.

Абзацом другим пункту 1 Порядку проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 5 Закону № 1682, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 3 листопада 2014 року №1100 (далі - Порядок № 1100), визначено, що дія цього Порядку поширюється на осіб, стосовно яких проводиться перевірка, контролюючі органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи, визначені частиною четвертою статті 5 Закону № 1682. Перевірка відомостей щодо членів сім`ї особи, стосовно якої проводиться перевірка, вказаних у декларації, не проводиться.

Пунктом 3 Порядку № 1100 встановлено загальний алгоритм проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки, який включає такі складові: 1) отримання від керівника відповідного органу, передбаченого частиною четвертою статті 5 Закону, запиту про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також копії декларації цієї особи; 2) одержання у разі необхідності та в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, від державних органів, органів місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтвердних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації, у тому числі копії трудової книжки (послужного списку) особи, стосовно якої проводиться перевірка; 3) проведення перевірки, що фактично полягає в: аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з`ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації; порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з`ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності; порівняльному аналізі наявної інформації з метою з`ясування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел; 4) повідомлення особі, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей; 5) одержання від особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмового пояснення та підтвердних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов`язкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку; 6) підготовка висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", за встановленою формою (далі - висновок про результати перевірки) та надсилання його відповідному органу, від якого отримано запит про перевірку та копію декларації особи, стосовно якої проводилася перевірка.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 1100 при проведенні перевірки використовується наявна в інформаційних ресурсах контролюючих органів податкова інформація, інформація, що міститься в податкових деклараціях платників податків (у разі їх подання відповідно до законодавства), інша інформація, що надійшла до контролюючих органів. При перевірці контролюючим органом використовується інформація, надана особою, стосовно якої проводиться перевірка, з власної ініціативи чи за запитом контролюючого органу, а також інформація, що надходить від суб`єктів інформаційних відносин та платників податків (фізичних та юридичних осіб) в установленому законом порядку.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 1100 отримана та узагальнена податкова інформація порівнюється на предмет її достовірності з даними, вказаними в декларації.

За результатами такого порівняння встановлюється відсутність/наявність недостовірностей та/або невідповідностей між податковою інформацією та вказаними в декларації відомостями, а також відсутність/наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», доходам, отриманим із законних джерел.

Недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, зазначається у висновку про проведення перевірки у разі, якщо особою, стосовно якої проводиться перевірка, не вказано або вказано неповну інформацію про таке майно (майнові права) у декларації.

Наявність невідповідності вартості майна, вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону №1682, доходам, отриманим із законних джерел, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо вартість такого майна (майнових прав) перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел.

Пунктом 12 Порядку № 1100 також визначено, що в разі встановлення за результатами перевірки недостовірностей та/або невідповідностей у будь-якому з розділів декларації контролюючий орган, крім одержання в межах своїх повноважень від державних органів, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації та копій необхідних документів щодо зазначених відомостей, протягом трьох робочих днів з дня виявлення таких недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, повідомляє про них таку особу з метою отримання пояснень причин виникнення недостовірностей та/або невідповідностей та копій документів, які підтверджують зазначені у декларації відомості.

Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п`ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджувані документи, які є обов`язковими для розгляду та врахування відповідним контролюючим органом при підготовці висновку про результати перевірки.

За приписами пункту 14 Порядку № 1100 висновок про результати перевірки, підписаний керівником контролюючого органу (або особою, яка виконує його обов`язки), який проводив перевірку, надсилається керівнику органу, передбаченому частиною четвертою статті 5 Закону № 1682, не пізніше ніж на шістдесятий день з дня початку проходження перевірки.

Відповідно до частини п`ятої статті 719 Цивільного кодексу України договір дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує п`ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

Суд зазначає, що суть спірних правовідносин полягає у правомірності висновку податкового органу про невідповідність вартості автомобіля, вказаного позивачем у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за минулий рік, набутого ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», наявній податковій інформації про доходи, отримані позивачем із законних джерел.

Так, наявність невідповідності вартості майна, вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у п.п. 1-10 ч. 1 ст. 2 Закону № 1682, доходам, отриманим із законних джерел, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо вартість такого майна (майнових прав) перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що матеріалами справи підтверджується, що при купівлі автомобіля стороною угоди був не батько позивача, а сам позивач, право власності якого оформлено у встановленому Законом порядку, про що позивачу видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Також, суд першої інстанції правильно вказав, що з листа Територіального сервісного центру 4443 Регіонального сервісного центру МВС в Луганській області від 18.05.2016 вих. № 31/12/443-1671, вбачається, що автомобіль Mercedes-Benz 108DKA, держномер НОМЕР_3, 1998 року випуску, сірого кольору, кузов - НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 , 24.11.2005 був зареєстрований за гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та 29.11.2005 знятий з обліку для реалізації та зареєстрований на гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що в свою чергу свідчить про те, що батько позивача не був стороною правочину купівлі-продажу вказаного автомобілю.

При цьому, колегія суддів критично відноситься до доводів позивача, викладених в запереченнях на касаційну скаргу, стосовно того, що його батько в спірних правовідносинах був стороною договору на користь третьої особи, що передбачено приписами статті 636 Цивільного кодексу України, позаяк договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. При цьому, про наявність такого договору в судах попередніх інстанцій позивачем не зазначалось.

Також, Суд зазначає, що позивачем ні фіскальному органу в ході проведення перевірки, ні суду під час розгляду справи не було надано нотаріально посвідченого договору дарування валютних цінностей на суму приблизно 10 тисяч доларів США, укладеного в письмовій формі між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , як не надано й інших доказів придбання автомобіля саме ОСОБА_2 , а не позивачем.

Таким чином, колегія суддів вважає помилковими висновки суду апеляційної інстанції про придбання позивачем автомобілю за рахунок законних джерел існування, основуючись лише на тому факті, що останній у 2005 році мешкав з батьками та мав з ними загальний бюджет, врахувавши при цьому пояснення батька позивача, який вказував на те, що кошти на придбання спірного автомобіля були надані саме ним.

Колегія суддів звертає увагу про неможливість прийняття судового рішення лише на припущеннях та/або поясненнях особи, яка є прямо заінтересованою в розгляді справи.

Також, матеріалами справи спростовуються висновки суду апеляційної інстанції стосовно того, що судом першої інстанції не враховано відсутність точної вартості придбаного позивачем автомобіля та невідомі обставини, за якими він був придбаний.

Так, листом Територіального сервісного центру 4443 Регіонального сервісного центру МВС в Луганській області від 18.05.2016 вих. № 31/12/443-1671 підтверджено, що 29.11.2005 зазначений автомобіль знятий з обліку для реалізації та зареєстрований на гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі довідки-рахунок КІВ № 376988 від 29.11.2005 (видана ТОВ «Східукрторг»), натомість спору щодо вартості спірного автомобілю між сторонами не було.

Таким чином, висновки № 27 від 03.06.2015 року та № 255 від 11.11.2015 року про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади» Старобільської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області в частині невідповідності вартості майна (майнових прав), набутого на час перебування на посадах визначених у пунктах 1-10 частини 1 статті 2 Закону України «Про очищення влади», наявній податковій інформації про доходи, отримані із законних джерел, є такими, що прийняті в порядку та у відповідності з нормами, встановленими Законом № 1682, Порядком № 563 та Порядком № 1100, та з дотриманням вимог, встановлених частиною третьою статті 2 КАС України.

Таким чином, судом апеляційної інстанції помилково взято до уваги доводи позивача з приводу придбання ним автомобілю за рахунок законних джерел існування, оскільки в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження вказаних обставин.

Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального права, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції скасовано правильне по суті та законне рішення суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 341, 345, п.4 ч.1.ст.349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Старобільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області - задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2016 року - скасувати.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 червня 2016 року - залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді В. М. Бевзенко

Н. В. Шевцова