У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2019 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого - судді Придачук О.А.

за участю секретаря судового засідання - Бомбушкар В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді справу за клопотанням Державної казначейської служби України про зміну способу виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.02.2009 року по справі № 2а-1822/07 (стягувач ОСОБА_1 ), -

ВСТАНОВИВ:

Державна казначейська служба України звернулася до суду з клопотанням про зміну способу виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.02.2009 року по справі № 2а-1822/07 в якому зазначає, що виконання дублікату виконавчого листа Ужгородського міськрайонного суду, виданого 19.02.2009 року по справі № 2а-1822/07 щодо зобов`язання Територіального управління Державної судової адміністрації у Закарпатській області придбати та надати ОСОБА_1 , голові Перечинського районного суду, благоустроєне житло, загальною прощею 94 кв. м у м. Перечині, а у разі неможливості виконання такого зобов`язати Державну судову адміністрацію України надати ОСОБА_1 кошти в сумі 230300 (двісті триста тисяч триста) гривень для придбання житла, з урахуванням ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 червня 2016 року по справі № 308/6606/13-а якою змінено спосіб та порядок виконання рішення суду шляхом зобов`язання Територіального управління Державної судової адміністрації України у Закарпатській області надати ОСОБА_1 кошти в сумі 230300 (двісті триста тисяч триста) гривень для придбання житла, шляхом стягнення на користь ОСОБА_1 з Державної казначейської служби України та пред`явлення виконавчого документу до Державної казначейської служби України в порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників є неможливим, оскільки структура бюджетної класифікації у функціональній структурі видатків України не передбачає для Державної казначейської служби України (центрального органу виконавчої влади) видатків (коштів) на придбання житла для суддів. В той же час виходячи зі змісту ст. ст. 147,148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» саме ДСА бере участь в організаційному забезпеченні діяльності судів та здійснює функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів, в т. ч. за бюджетною програмою КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів». А тому, оскільки згідно з Конституцією та КАС судові рішення підлягають обов`язковому виконанню, однак спосіб у вигляді стягнення коштів безпосередньо з Казначейства призведене до нецільового використання бюджетних коштів, та як наслідок унеможливить належне виконання рішення суду заявник просить суд змінити спосіб виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.02.2009 року по справі № 2а-1822/07 обравши належним способом виконання вказаного рішення - стягнення на користь ОСОБА_1 коштів у сумі 230 300,00 гривень за рахунок бюджетної програми КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.

Представник Державної казначейської Служби України в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Стягувач та представник боржника в судове засідання не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч.1 ст.378 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути подання у відсутності представника Державної казначейської Служби України, а також стягувача та боржника.

Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для застосування правил цієї статті є обставини, що перешкоджають належним чином виконати судове рішення в адміністративній справі - ускладнюють його виконання або роблять неможливим. При цьому, під зміною чи встановленням способу виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.

Як встановлено в ході судового розгляду, згідно рішення Ужгородського міськрайонного суду по справі № 2а-1822/07 ухвалено зобов`язати Територіальне управління Державної Судової Адміністрації у Закарпатській області придбати та надати ОСОБА_1 , голові Перечинського районного суду, балагоустроєне житло, загальною прощею 94 кв. м у м. Перечині, а у разі неможливості виконання такого зобов`язати Державну судову адміністрацію України надати ОСОБА_1 кошти в сумі 230300 (двісті триста тисяч триста) гривень для придбання житла.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 червня 2016 року по справі № 308/6606/13-а змінено спосіб та порядок виконання рішення суду на підставі якого видано виконавчий лист Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.02.2009 № 2а-1822/07 про зобов`язання Територіального управління Державної судової адміністрації України у Закарпатській області придбати та надати ОСОБА_1 , голові Перечинського районного суду, благоустроєне житло, загальною прощею 94 кв. м у м. Перечині, а у разі неможливості виконання такого зобов`язати Державну судову адміністрацію України надати ОСОБА_1 кошти в сумі 230300 (двісті триста тисяч триста) гривень для придбання житла, шляхом стягнення на користь ОСОБА_1 з Державної казначейської служби України та пред`явлення виконавчого документу до Державної казначейської служби України в порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 95 Конституції України встановлено правило, за яким виключно Законом “Про Державний бюджет України” визначаються будь-які видатки держави, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Пунктом 8 частини 1 статті 7 Бюджетного кодексу України закріплено принцип цільового використання бюджетних коштів, згідно з яким бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.

Структура бюджетної класифікації у функціональній структурі видатків України не передбачає для Державної казначейської служби України (центрального органу виконавчої влади) видатків (коштів) на придбання житла для суддів.

Відповідно до стаття 43 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI (із змінами і доповненнями) при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Державне казначейство України, що діє у складі Міністерства фінансів України, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

За змістом ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном.

Згідно зі ст. 176 Цивільного кодексу України держава не відповідає за зобов`язаннями створених нею юридичних осіб, а юридичні особи не відповідають за зобов`язаннями держави.

Відповідно до Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, Казначейство є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Кошторисом Казначейства виділено кошти для здійснення видатків щодо оплати праці державних службовців апарату Казначейства, сплату комунальних послуг, придбання матеріально-технічних цінностей тощо, але жодних асигнувань, які можна спрямувати на придбання житла суддям та працівникам апарату судів не передбачено та не може бути передбачено.

Згідно частиною 1 статті 145 Закону України «Про судоустрій і статус суддів від 7 липня 2010 року №2453-VI фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Частиною 2 статті 145 передбачено, що функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють Державна судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів загальної юрисдикції, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України та Державної судової адміністрації України.

Зі змісту ст. ст. 147, 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» саме Державна судова адміністрація України бере участь в організаційному забезпеченні діяльності судів та здійснює функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів.

Відповідно до Положення про Державну судову адміністрацію України, затвердженого рішенням Ради суддів України від 22 жовтня 2010 року №12, Державна судова адміністрація України є органом в системі судової влади, діяльність якого підзвітна з`їзду суддів України. ДСА України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс та рахунки в органах Державного казначейства України.

Пунктом 8 частини першої статті 7 Бюджетного кодексу України передбачено принцип цільового використання бюджетних коштів, а саме: бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.

Згідно статті 22 Бюджетного кодексу України, головний розпорядник бюджетних коштів, зокрема: здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі; здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів.

Будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом (частина перша та друга статті 23 Бюджетного кодексу України).

За приписами частини першої статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначає Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. №845 (далі - Порядок).

Так, пунктом 3 Порядку передбачено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Відповідно до п.24 Порядку №845 стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у п.6 цього Порядку.

Підпунктом 2 пункту 25 Порядку №845 передбачено, що у разі наявності у боржника окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів з боржника (виконання рішень суду про стягнення коштів з боржника) здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому п.п.24-34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми.

Виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів, здійснюється у порядку черговості відповідно до вимог чинного законодавства України Державною судовою адміністрацією України за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів" у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період.

Так, у Законі України від 23.11.2018№2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" затверджена бюджетна програма КПКВК 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів" з загальним фондом у розмірі 5000,0 тис. грн., головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація України.

Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства виконання рішення суду неможливе через відсутність бюджетних призначень чи асигнувань на цю мету, а здійснити виплату нарахованих грошових коштів за рішенням суду можливо лише шляхом списання (стягнення) коштів з рахунків державного органу - боржника, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, а саме - шляхом стягнення коштів з Державного бюджету України за бюджетною програмою 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів".

З огляду на вищенаведене, враховуючи, що боржнику як бюджетній установі не виділялися кошти на виконання рішення суду, у зв`язку з чим в силу об`єктивних причин, які від нього не залежать, боржник не може виконати рішення суду, суд приходить до переконання, що необхідним є змінити спосіб та порядок виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.02.2019 по справі № 2а-1822/07, а тому заява підлягає до задоволення.

При цьому суд звертає увагу, що заява про зміну способу і порядку виконання рішення суду не спрямована на зміну судового рішення по суті в межах позовних вимог, а орієнтована на зміну способу виконання судового рішення, необхідну для захисту порушеного права позивача, та запобігання порушення бюджетного законодавства.

Керуючись ст. ст. 205, 242, 248, 250, 256, 263, 378 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання Державної казначейської служби України про зміну способу і порядку виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.02.2019 по справі № 2а-1822/07 - задовольнити.

Змінити спосіб і порядок виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.02.2019 по справі № 2а-1822/07 шляхом стягнення на користь ОСОБА_1 коштів у сумі 230 300,00 гривень за рахунок бюджетної програми КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.А. Придачук