ПОСТАНОВА

Іменем України

03 вересня 2019 року

Київ

справа №804/14167/13-а

адміністративне провадження №К/9901/4450/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2014 (суддя - Єфанова О.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2014 (головуючий суддя - Дурасова Ю.В., судді: Проценко О.А., Туркіна Л.П.) у справі № 804/14167/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «ЛІДЕР ПЛЮС» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова група «ЛІДЕР ПЛЮС» (далі - ТОВ «Торгова група «ЛІДЕР ПЛЮС») звернулось до Дніпропетролвського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська) від 14.10.2013 №0004382203, №0004372203, №0004402203, №0004422203, від 17.10.2013 №0007441703; рішення про застосування фінансових санкцій від 14.10.2013 №38/04-61-22-4/37375810.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2014, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2014, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2014, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2014 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

Доводи касаційної скарги дублюють висновки акту перевірки, які були підставою для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Торгова група «ЛІДЕР ПЛЮС» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 22.11.2010 по 31.12.2012.

За результатами перевірки складено акт №568/04-61-22-4/37375810 від 03.10.2013, в якому відображено висновок про наступні порушення позивачем:

п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим занижено податок на додану вартість всього у сумі 607511,00 грн.;

пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, пп. 4.1.6. п. 4.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», чим занижено податок на прибуток всього у сумі 692953,00 грн.;

ч.10 ст.18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та Постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» (із змінами та доповненнями) - роздрібна торгівля коньяком, горілкою та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, загальна сума вартості отриманої партії товару 720512,70 грн.;

п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - нероздрукування фіскальних звітних чеків та незабезпечення їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій в кількості 267 штук;

п.2.8, 3.5, 7.24 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (із змінами та доповненнями) - перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах підприємства на загальну суму 197904,15 грн.;

абз.23 п.1.2, ч.2 п.2.2, п.2.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (із змінами та доповненнями) - несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів в книгах обліку розрахункових операцій у загальній сумі 26394,35 грн.;

п.3.1 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (із змінами та доповненнями) - проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 1561,64 грн.;

пп.164.2.2 п.164.2 ст.164, п.168.1, п.168.4 ст.168, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України - по податку з суми доходу виплаченого гр. ОСОБА_1 у жовтні 2011 року не утримано та до бюджету не перераховано, що призвело до несплати податку з доходів фізичних осіб в сумі 7500,00 грн.

На підставі названого акту перевірки, відповідачем прийнято наступні податкові повідомлення рішення:

№0004382203 від 14.10.2013, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 717903,00 грн., в тому числі за основним платежем 692953,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 24950,00 грн.;

№0004372203 від 14.10.2013., згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 680690,00 грн., в тому числі за основним платежем 607511,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 73179,00 грн.;

№0004402203 від 14.10.2013 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 90780,00 грн. (порушення п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»);

№0004422203 від 14.10.2013 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 529341,69 грн. (порушення абз.23 п. 1.2, п.п. 2.2, 2.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637);

№0007441703 від 17.10.2013 про нарахування податку з доходів фізичних осіб в розмірі 9375,00 грн., в тому числі за основним платежем 7500,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1875,00 грн.;

рішення про застосування фінансових санкцій №38/04-61-22-4/37375810 від 14.10.2013 на загальну суму 720512,70 грн. (порушення ч. 10 ст. 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та Постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв»)

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, виходив з того, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що господарська операція по придбанню позивачем товарно-матеріальних цінностей у спірного контрагента є реальною, фактично відбулася, придбані товари використано у власній господарській діяльності; матеріалами справи підтверджено відсутність порушень з боку позивача при дотриманні вимог Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті України»; спростовано порушення п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» з боку позивача; правомірно позивачем не утримано податок з доходів фізичних осіб, оскільки взаємовідносини між позивачем та ФОП ОСОБА_1 мали характер господарських; підтверджено, що позивач мав правові підстави реалізовувати алкогольну продукцію за оптовими цінами, а факти продажу товару позивачем за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни та такі напої, не підтверджені; матеріалами справи також підтверджено, що сума донарахованого податку на прибуток у розмірі 36214,00 грн. вже була сплачена, але раніше - у загальній сумі податку на прибуток, нарахованого за результатами І кварталу 2011 року в розмірі 26097,00 грн., а тому висновок податкового органу про заниження податку на прибуток за рахунок ненарахування умовних відсотків на надану поворотну фінансову допомогу є безпідставним; в судовому засіданні встановлено, що автоматична помилка, допущена у рядку 07 Декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року (139990,00 грн.) та відповідно, податку на прибуток в рядку 14 і 16 (32198,00 грн.) не спричинила зміни суми об`єкту оподаткування.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За змістом пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.

Згідно з п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст.201 цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці господарських операцій позивача з ТОВ «Південні Традиції» з придбання алкогольної продукції за договорами №35/04 від 04.04.2011 та 34/04 від 04.04.2011 судові інстанції цілком обґрунтовано врахували долучені позивачем до матеріалів справи копії належним чином оформлених документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій і їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій, а саме: податкових накладних, видаткових накладних, платіжних доручень, товарно-транспортних накладних .

ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або можливої фіктивності його постачальників, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ТОВ «Торгова група «ЛІДЕР ПЛЮС» розглядуваної операції за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагент були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавалися.

Також судові інстанції обґрунтовано не взяли до уваги посилання відповідача на акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси «Про результати планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Південні Традиції» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 09.03.2011 по 30.09.2011» №6314/22-4/37550936 від 18.10.2012, в якому відображено висновок про вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, по правочинах, здійснених ТОВ «Південні Традиції», з постачальниками та покупцями по придбанню та продажу товарів (робіт, послуг) період з 09.03.2011 по 30.09.2011 як на підставу для відмови в задоволенні позову, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку.

А відтак якщо останній не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку або мінімізував свої податкові зобов`язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, проте вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на отримання податкової вигоди у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи. Проте, посадовими особами ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Наведені обставини справи свідчать про реальність здійснення господарських операції між позивачем та вказаним вище контрагентом, а тому суди попередніх інстанції дійшли вірного висновку, що позивачем обґрунтовано віднесено до складу валових витрат витрати по вказаним вище договорам, що підтверджується необхідними документами, а також правомірно включено до податкового кредиту суми, які підтверджені податковими накладними, у зв`язку з придбанням позивачем товарів, які були в подальшому використані ним в оподатковуваних операціях.

Надаючи оцінку доводам податкового органу щодо реалізації позивачем товарів за ціною нижче собівартості у періоді з квітня 2011 року по червень 2011 року, що призвело до заниження доходу на загальну суму 306860,00 грн., а саме: згідно журналу-ордера і відомості по рахунку 702 Дохід від реалізації товарів за 2011 рік ТОВ «Торгова група «ЛІДЕР ПЛЮС» отримано за ІІ квартал 2011 року дохід в розмірі 10369237,00 грн.; згідно журналу-ордера і відомості по рахунку 902 Собівартість реалізованих товарів ТОВ «Торгова група «ЛІДЕР ПЛЮС» сформовано наступну собівартість реалізованих товарів за ІІ квартал 2011 року в розмірі 10676096,00 грн. з`ясовано наступне.

При формуванні єдиної облікової системи у програмі « 1С Підприємство» на початку липня 2011 року за період II кварталу 2011 року, за деякими господарськими операціями, а саме, з повернення товару постачальнику, автоматизована система дала збій у бухгалтерських проводках системи, які призвели до невірного відображення операцій з повернення товару в декларації з податку на прибуток підприємства.

Так, видаткова накладна на повернення товару постачальнику повинна в програмі відображати у бухгалтерському обліку наступні проводки: Дт 631 Кт 281, проте у зв`язку з великим об`ємом інформації та порушенням із-за цього синтаксичного контролю при завантаженні структури метаданих, деякі видаткові накладні на повернення товару постачальнику відобразили у бухгалтерському обліку невірну проводку, а саме : Дт 902 Кт 281.

Зокрема, це спричинило неправильне відображення суми собівартості реалізованих товарів і сум видаткових накладних на повернення товару постачальнику на загальну суму 306861,49 грн. і, як наслідок, невірне відображення цієї суми в рядках декларації по податку на прибуток за II квартал 2011 року, а саме, замість рядка 06.5 IB, сума по видаткових накладних на повернення товару постачальнику, була відображена у рядку 05.1 СВ, що призвело до збільшення суми собівартості реалізованих товарів.

Проте, як встановлено судами, зазначена автоматична помилка не спричинила зміни суми об`єкту оподаткування у рядку 07 Декларації з податку на прибуток за II квартал 2011 року (139990,00 грн) та відповідно, податку на прибуток в рядку 14 і 16 (32198,00 грн.).

Стосовно донарахування податку на прибуток у розмірі 3621,00 грн. з тих підстав, що станом на 01.04.2011 у ТОВ «Торгова група «ЛІДЕР ПЛЮС» рахується заборгованість по неповернутій фінансовій допомозі ТОВ «Д.А.С.» за договором про надання поворотної фінансової допомоги б/н від 10.12.2010 встановлено наступне.

ТОВ «Торгова група «ЛІДЕР ПЛЮС» було повернуто фінансову допомогу ТОВ «Д.А.С.» 29.06.2011 відповідно до платіжного доручення №335 у сумі 125000,00 грн.

Також, ТОВ «Торгова група «ЛІДЕР ПЛЮС» було укладено з ФОП ОСОБА_2 договір про надання поворотної фінансової допомоги №1 від 24.10.2011 у сумі 315000,00 грн.

ТОВ «Торгова група «ЛІДЕР ПЛЮС» було повернуто фінансову допомогу ФОП ОСОБА_2 частково згідно платіжних доручень від 17.04.2012 №177 у сумі 40000,00,00 грн.; від 18.04.2012 №178 у сумі 10000,00 грн.; від 19.07.2012 №436 у сумі 26000,00 грн.

Частково отриману фінансову допомогу ТОВ «Торгова група «ЛІДЕР ПЛЮС» було погашено взаємозаліком у рахунок заборгованості ФОП ОСОБА_2 за поставлений товар згідно договору №25/04/12 від 25.04.2012 (акт про зарахування зустрічних вимог від 15.05.2012 на суму 228620,00 грн. та від 10.10.2012 на суму часткової заборгованості 10380,00 грн.).

Відповідачем зазначено, що підприємством не нараховано суму процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду.

Відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України під поворотною фінансовою допомогою розуміють суму коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги, є безповоротною фінансовою допомогою.

Суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування у складі інших доходів (пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України).

Згідно з пп. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із ПКУ мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені п. 151.1 ст. 151 Податкового кодексу України, враховуються у складі інших доходів при визначенні оподатковуваного прибутку.

Судами встановлено, що сума нарахованих умовних процентів за зазначений період на повну суму у розмірі 16298,00 грн. відображена в Декларації з податку на прибуток за період І кварталу 2013 року у рядку 01.1 «Доходи від продажу товарів (робіт, послуг)» показників у розмірі 16298,00 грн. у загальній сумі 5394800,00 грн.

Таким чином, сума донарахованого податку на прибуток у розмірі 3621,00 грн. вже була сплачена, але раніше - у загальній сумі податку на прибуток, нарахованого за результатами І кварталу 2011 року в розмірі 26097,00 грн., а тому висновок податкового органу про заниження податку на прибуток за рахунок не нарахування умовних відсотків на надану поворотну фінансову допомогу є безпідставним.

Надаючи оцінку доводам контролюючого органу про порушення ч. 10 ст. 18 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та Постанову Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв», суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність здійснення роздрібної торгівлі коньяком, горілкою та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, загальна сума вартості отриманої партії товару 720512,70грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» оптова торгівля - діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб`єктам господарювання роздрібної торгівлі, іншим суб`єктам господарювання.

Пунктом 2 Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів встановлено, що у цих Порядку та правилах терміни вживаються у значенні, наведеному у ДСТУ 4303-2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять».

Згідно п.4.5 р.4 ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять» оптова торгівля - вид економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання та надавання пов`язаних із цим послуг.

Судами встановлено, що позивач здійснює оптову торгівлю алкогольними напоями відповідно до ліцензії серії АГ №152831 від 24.12.2010 .

Позивача на кожний фіскальний чек надано відповідні договори з покупцями товару (алкогольної продукції) та ліцензії покупців на право роздрібної торгівлі.

Таким чином, суди дійшли вірного висновку, що позивач мав правові підстави реалізовувати алкогольну продукцію за оптовими цінами, що підтверджується матеріалами справи, а факти продажу товару позивачем за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, не підтверджені.

Згідно акту перевірки встановлено, що у жовтні 2011 року підприємство здійснило виплату доходів ОСОБА_1 , шляхом виплати у перевіряємому періоді безготівкових грошових коштів за ТМЦ в сумі 50000,00 грн.

У зв`язку з вищевикладеним, податковий орган дійшов висновку, що суми грошових коштів, виплачених ОСОБА_1 у жовтні 2011 року за надані ТМЦ, є об`єктом оподаткування та включаються до загального оподатковуваного доходу у відповідних періодах, з яких утримується та сплачується до бюджету у порядку та у строки, встановлені Податковим кодексом України, податок на доходи фізичних осіб.

У відповідності до п. 177.8 ст.177 Податкового кодексу України під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб`єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб`єкта підприємницької діяльності.

Як встановлено судами, між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Торгова група «ЛІДЕР ПЛЮС» укладено договір поставки товару №09/12-2 від 09.12.2010 на поставку тютюнових виробів, виконання якого підтверджується платіжним дорученням № 696 від 12.10.2011, видатковою накладною №145 від 30.07.2011, податковою накладною №232/001 від 30.07.2011.

Позивачем правомірно не утримано податок з доходів фізичних осіб, оскільки взаємовідносини між позивачем та ФОП ОСОБА_1 мали характер господарських.

Щодо висновків відповідача про нездійснення роздрукування фіскальних звітних чеків та незабезпечення їх зберігання в книгах обліку роздрукованих операцій в кількості 267штук, встановлено:

по РРО «Міні ФП» з реєстраційним № 0461004503 встановленим у магазині за адресою м. Запоріжжя пр. Металургів, 6 за 21.10.11, 31.10.11, 30.01.12, 17.05.12, 21.05.12, 22.05.12, 11.06.12, 06.08.12, 07.08.12, 08.08.12, 10.08.12, 13.08.12 та 14.08.12 не роздруковувались та, відповідно, не могли зберігатися звітні денні чеки (Z - звіти) РРО внаслідок неробочих днів в магазині, що оформлено наказами по підприємству №1605 від 16.05.2012, №1805 від 18.05.2012, №0806 від 08.06.2012, №0308 від 03.08.2012, №2010 від 20.10.2011, №2810 від 28.10.2011, №2701 від 27.01.2012;

по РРО «Марія 301 МТМ» з реєстраційним № 0461004527 встановленим на товарному складі за адресою м. Дніпропетровськ вул. Кільченська, 5 за 27.05.2011, 31.08.2011, 30.12.2011 не роздруковувались та, відповідно, не могли зберігатися звітні денні чеки (Z - звіти) РРО внаслідок неробочих днів в магазині, що оформлено наказами по підприємству №2605 від 26.05.2011, №3008 від 30.08.2011, №2912 від 29.12.2011;

за 10.07.2012 та 20.09.2012 роздрукувались звітні денні чеки (Z - звіти) РРО на наступну добу у зв`язку з відсутністю електропостачання, що підтверджується листом Дніпропетровських міських електричних мереж 1-РЕМ ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» №14732/6071 від 31.10.2013;

по РРО «Марія 301 МТМ» з реєстраційним № 0461004846, встановленим у магазині за адресою м. Дніпропетровськ вул. Шмідта, 4-а за 25.12.2012 роздруковано та, відповідно, зберігається звітний денний чек (Z - звіти) РРО №0416 за 25.12.2012;

по РРО «Міні ФП6» реєстраційним № 0461004567 , встановленим за адресою АДРЕСА_1 , роздруковуються та зберігаються фіскальні звітні чеки (Z - звіти) РРО, окрім кількості у 248 звітів, які були вилучені згідно протоколу обшуку від 25.07.2012 разом з іншими первинними документами та основними засобами (комп`ютерна техніка) у м. Сімферополь за місцем знаходження офісного приміщення Сімферопольского підрозділу (договір оренди приміщення № б/н від 01.12.2011 з фізичною особою ОСОБА_3 ) за адресою: АДРЕСА_1 , та були вилучені співробітниками ВВС УПМ в АР Крим в процесі обшуку у ФОП ОСОБА_9 (по кримінальній справі №12012003130008), офісне приміщення якої знаходилось за тією же адресою.

Таким чином, з огляду на встановлені факти судами, спростовуються порушення п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» з боку позивача.

Щодо висновків податкового органу про те, що підприємством порушено п.2.8, 3.5, 7.24 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 - перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах підприємства на загальну суму 197904,15 грн.; несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів в книзі обліку розрахункових операцій не у день їх фактичного надходження, чим порушено абз. 23 п. 1.2, ч.2 п. 2.2, п. 2.6 Положення № 637; видачу готівкових коштів працівнику ОСОБА_6 на господарські потреби по звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт від без документу, який підтверджує факт витрат готівкових коштів підзвітною особою встановлено наступне:

надані позивачем видаткові касові ордери від 08.05.2012 № 351 на суму 40100,00 грн., від 25.05.2012 № 357 на суму 193000,00 грн., від 11.10.2012 № 491 на суму 120000,00 грн. від 23.10.2012 № 506 на суму 170000,00 грн. містять підпис отримувача готівкових коштів ( ОСОБА_6 )

кошти в розмірі 7559,29 грн. оприбутковані у відповідності до чинного законодавства, що підтверджується фіскальним звітним чеком від 26.04.2011 та прибутковим касовим ордером №39 від 26.04.2011, наявний запис в КОРО;

кошти в розмірі 4201,21 грн. та 14584,29 грн. неоприбутковані належним чином, оскільки, згідно листа № 14732/6071 від 31.10.2013 Дніпропетровських міських електричних мереж 1-РЕМ ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» відключено енергопостачання на дати 10.07.2012 та 20.09.2012;

кошти в розмірі 49,56 грн. неоприбутковані належним чином, оскільки, згідно довідки ПАТ «Днепроспецсталь» відключено енергопостачання на 17.05.2012;

здійснена видача готівкових коштів працівнику ОСОБА_6 на господарські потреби по звіту про використання коштів, наданих на сплату послуг з оренди приміщення ПП ОСОБА_7 від 26.01.2011 № ЛП-0000003 на підставі документу, який підтверджує факт витрат готівкових коштів в сумі 750,00 грн. підзвітною особою, в наявності є довіреність, згідно якої ОСОБА_6 доручає ОСОБА_8 здійсняти дії від ТОВ «ТГ «Лідер Плюс» за необхідністю;

здійснена видача готівкових коштів працівнику ОСОБА_6 на господарські потреби по звітам про використання коштів, наданих під звіт від 04.01.2011 № ЛП-0000001, від 24.01.2011 № ЛП-0000002, від 16.02.2011 № ЛП-0000004, від 24.02.2011 № ЛП-0000005, від 28.02.2011 № ЛП-0000006, від 21.03.2011 № ЛП-0000007, від 05.04.2011 № ЛП-0000008, підтверджуються квитанціями до прибуткового касового ордеру та є фактом витрат готівкових коштів в сумі 811,64 грн.

Таким чином, за встановлених судами обставин справи висновки контролюючого органу про порушення законодавчих норм, викладених в акті перевірки, не знайшли свого підтвердження під вирішення даної справи судами попередніх інстанцій, у зв`язку з чим нарахування грошових зобов`язань згідно оскаржуваних актів індивідуальної дії є неправомірним.

Отже, рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог є правильними та підлягають залишенню без змін.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2014 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

І.Я.Олендер

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду