ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2019 року Справа № 160/4169/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Віхрової В.С.

при секретарі судового засіданні Мосесові А.Р.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідачів Данилова Л.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про поновлення на державній службі, -

ВСТАНОВИВ:

08.05.2019 р. ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулась до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (надалі - відповідач), в якій просить:

- поновити пропущений з поважних причин строк на звернення до суду та прийняти позовну заяву до розгляду;

- скасувати наказ начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Снісара В.В. від 06.08.2018 № 78-д «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 »;

- скасувати наказ Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №8-к від 09.01.2019 року «Про звільнення ОСОБА_1 » та поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Криворізькому регіоні Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа 160/4169/19 передана на розгляд судді Віхровій В.С.

В обґрунтування позовних вимог позивачем вказано, що вона з 02.06.2015 р. працювала на посаді головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Криворізькому регіоні Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, загальний стаж державної служби більше 17 років, у т.ч. в органах Держпраці - більш ніж 11 років. Перебуваючи на лікарняному (тимчасова втрата працездатності) з 02.08.2018 р. у телефонному режимі від працівників відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Криворізькому регіоні 09.08.2018 р. дізналась, що звільнена з роботи з 06.08.2018 р. наказом начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Снісаря В .В. від 06.08.2018 р. № 208-к за п. 4 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» (підстава - наказ начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Снісаря В.В. від 06.08.2018 р. № 78-д «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 »). Скан-копії вказаних наказів були надіслані на електронну адресу відділу з питань додержання законодавства про працю Криворізькому регіоні від Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області в кінці робочого дня 06.08.2018 р. Позивач зазначає, що про початок періоду тимчасової непрацездатності нею зранку 02.08.2018 р. було своєчасно повідомлено у телефонному режимі начальника відділу у криворізькому регіоні Романів В.С. та заступника начальника відділу Руднєва М.Л. На звернення з проханням надіслати копію наказу та довідки про доходи з 01.01.2018 р., відповідач відповіді не надав. Лише 29.09.2018 р. позивачу було надіслано начальником відділу персоналу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Великою А. завірену копію наказу від 06.08.2018 № 208-к та довідку про доходи за 2018 рік. 15.11.2018 р. позивачу було надіслано начальником Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Снісаром В.В. завірену копію наказу №232-к від 22.08.2018 р. про скасування наказу від 06.08.2018 р. № 208-к «Про звільнення ОСОБА_1 ». Після виходу з лікарняного, 12.01.2019 р. поштою надійшли від Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області накази Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №78-д від 06.08.2018 р. «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 », та винесений на підставі нього наказ Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №8-к від 09.01.2019 року «Про звільнення ОСОБА_1 ». ОСОБА_1 вважає, що оскільки під час звільнення вона була відсутня на службі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, то звільнення в зазначений період є грубим порушенням вимог законодавства. Також, на її думку, не може бути застосовано дисциплінарне стягнення під час відсутності державного службовця на службі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю. В порушення вимог ч.2 ст. 77 Закону України «Про державну службу» накази №78-д від 06.08.2018 р., №8-к від 09.01.2019 р. не містять стислого викладу обставин та юридичної кваліфікації дисциплінарного проступку, отже є такими, що складені та винесені з порушенням вимог, що встановлюються законом. В порушення вимог ч. 6 ст. 77 Закону України «Про державну службу» позивач вказує, що їй не видали під розписку належним чином завірену копію наказу (розпорядження) про накладення дисциплінарного стягнення, адже вона перебувала на лікарняному. З врахуванням вищевикладеного, наказ Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №78-д від 06.08.2018 р. є незаконним та необґрунтованим, а значить підлягає скасуванню, що також автоматично робить незаконним наказ №78-д від 06.08.2018 р. та таким, що підлягає скасуванню. Крім того, позивач вважає, що відсутні підстави для звільнення її з державної служби, оскільки Подання дисциплінарної комісії про звільнення є таким, що не відповідає дійсності, так як ґрунтувалося на хибних висновках за результатами повторної перевірки ТОВ «Спецавтодеталь», які спростовані висновками Дніпропетровського окружного адміністративного суду у рішенні по справі №0440/6340/18 за позовом ТОВ «Спецавтодеталь» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН845/250/АВ/ІП-ФС/455 від 23 липня 2018 року про накладення на ТОВ «Спецавтодеталь» штрафу у розмірі 3723,00 грн., залишеним без змін постановою апеляційної інстанції від 03.04.2019 р. Судом було встановлено факт відсутності порушення трудового законодавства України, зокрема КЗпП України, ЗУ «Про оплату праці», а також ЗУ «Про відпустки», з боку ТОВ «Спецавтодеталь». Позивач зауважує, що нею не було вчинено жодного дисциплінарного проступку, а отже фактичних підстав для звільнення з посади державної служби не існує. Таким чином, дії Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області є необґрунтованими, незаконними та такими, що суперечать принципам добросовісності розумності та справедливості.

У відповідності до ч.1 ст.173 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі.

Стаття 174 КАС України визначає, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 251 цього Кодексу. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Згідно положень ст.ст.175, 182 КАС України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. У строк, встановлений судом, позивач має право подати відповідь на відзив, а відповідач - заперечення.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст.192 КАС України).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2019 р. позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 р. задоволено заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду, поновлено строк звернення до суду з даним позовом, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, підготовче судове засідання призначено на 15.07.2019 р. о 11:20 год.

12.07.2019 р. через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечує проти позовних вимог та вказує, що не порушило вимоги Закону України «Про державну службу», оскільки не застосувало до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державного службовця під час її тимчасової непрацездатності. Після закінчення строку перебування ОСОБА_1 на лікарняному, а саме 09.01.2019 р. її було звільнено згідно наказу «Про звільнення ОСОБА_1 » від 09.01.2019 р. № 8-к. Підставою для звільнення у наказі зазначено наказ Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 06.08.2018 р. № 78-д «Про накладання дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ». У наказі Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 06.08.2018 р. №78-д «Про накладання дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 », який став підставою для звільнення зазначено, що на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби. При цьому, у наказі зазначаються норми Закону України «Про державну службу», пункти посадової інструкції Головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Криворізькому регіоні управління з питань праці Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області відповідно до яких складено наказ. Також, у наказі від 06.08.2018 р. № 78-д зазначено підстави для такого рішення, а саме: пояснення ОСОБА_1 , висновок дисциплінарної комісії, Подання дисциплінарної комісії від 13.07.2018 р. Під час проведення дисциплінарного провадження та відповідно до висновку про результати службового розслідування дисциплінарною комісією встановлені факти використання повноважень в неправомірних особистих інтересах інших осіб. Щодо руху справи №0440/6340/18 відповідач повідомив, що останньою апеляційну скаргу Головного управління Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.11.2018 р. залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.11.2018 р. залишено без змін. 21.05.2019 р. ухвалою Верховного суду у справі № 0440/6340/18, касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на постанову апеляційної інстанції від 03.04.2019 р., залишено без руху у зв`язку з несплатою відповідачем судового збору. Після отримання коштів для оплати судового збору, Головним управлінням буде направлена до суду касаційна скарга по справі № 0440/6340/18. Таким чином, відповідач вважає безпідставними позовні вимоги позивача та зауважує, що звільнення здійснено законно та відсутні підстави для поновлення ОСОБА_1 на посаді державного службовця.

Підготовче судове засідання 15.07.2019 р. було відкладено до 26.07.2019 р. о 10:30 год.

22.07.2019 р. через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої позивач підтримує позицію, викладену у позові.

У судове засідання 26.07.2019 р. прибули позивач та уповноважений представник відповідача.

Судом ухвалено закрити підготовче провадження у справі, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 21.08.2019 р. о 10:45 год.

20.08.2019 р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява про долучення документів.

У судове засідання 21.08.2019 р. прибули позивач, представник позивача та уповноважений представник відповідача.

Позивач вимоги позову підтримала, просила позовну заяву задовольнити.

Представники відповідача проти заявлених позовних вимог заперечували у повному обсязі.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, оцінивши докази наявні у суду, заслухавши пояснення учасників справи, суд, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Кодексом законів про працю України та Про державну службу».

Громадянам згідно зі статтею 43 Конституції України гарантується захист від незаконного звільнення.

За змістом статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно зі статтею 5-1 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема правовий захист від незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до наказу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області 02.06.2015 р. № 9-к ОСОБА_1 було призначено на посаду головного державного інспектора Криворізького відділу з питань додержання законодавства працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління з питань праці з 02.06.2015 р. за переведенням з територіальної державної інспекції з питань праці у Дніпропетровській області.

06.08.2018 р. ГУ Держпраці у Дніпропетровській області винесено наказ № 78-д про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби.

Наказом від 09.01.2019 р. № 8-к ОСОБА_1 звільнено з посади відповідно п. 4 ч. 1 ст. 87, ст. 89 Закону України «Про державну службу» на підставі наказу ГУ Держпраці у Дніпропетровській області від 06.08.2018 р. №78-д.

Відтак, предметом дослідження у даній справі є правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та звільнення з державної служби.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

Правовідносини, пов`язані з проходженням та звільненням з державної служби, регулюються Законом України «Про державну службу», Кодексом законів про працю України та іншими нормативно-правовими актами.

Пункт 12 частини першої статті 92Конституції України визначає, що державна служба, є єдиною за своїми основами.

З системного аналізу норм законодавства України, які регулюють питання проходження державної служби, вбачається, що, визначаючи загальні засади діяльності та статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, ці норми спрямовані на підвищення ефективності державної служби, добір компетентних і відданих справі кадрів, що досягається, у тому числі, і окремими заходами, а саме - встановленням додаткових, крім передбачених законами, процедур відбору громадян на державну службу та вимог, які висуваються до них, шляхів просування по службі, умов оплати праці державних службовців, підвищений рівень їх відповідальності у разі порушення дисципліни тощо.

Відповідно преамбули Закону України «Про державну службу», цей Закон визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.

Згідно ст. 1 Закону України «Про державну службу» державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; управління персоналом державних органів; реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством. Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Відповідно до п. 1, 3, 7 ч. 1 Закону України «Про державну службу», безпосередній керівник - найближчий керівник, якому прямо підпорядкований державний службовець; керівник державної служби в державному органі (далі - керівник державної служби) - посадова особа, яка займає вищу посаду державної служби в державному органі, до посадових обов`язків якої належить здійснення повноважень з питань державної служби та організації роботи інших працівників у цьому органі; суб`єкт призначення - державний орган або посадова особа, яким відповідно до законодавства надано повноваження від імені держави призначати на відповідну посаду державної служби в державному органі та звільняти з такої посади.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну службу», державний службовець у тому числі має право на чітке визначення посадових обов`язків; оплату праці залежно від займаної посади, результатів службової діяльності, стажу державної служби та рангу тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну службу» державний службовець зобов`язаний дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби.

З матеріалів справи вбачається, що 22.05.2018 р. на адресу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області надійшов лист ГО «Всеукраїнський центр протидії корупції та сприяння правоохоронним органами «Антикорупційна ініціатива», в якому зазначалось, що посадова особа Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області ОСОБА_1 можливо отримала хабар розмірі 100 тис. грн. від директора ТОВ «Спецавтодеталь» за приховування виявлених недоліків під час інспекційного відвідування підприємства у травні 2018 року.

Відповідно до вказаного листа та службової записки головного спеціаліста з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, згідно з вимогами статті 68 Закону України «Про державну службу» відкрито дисциплінарне провадження відносно позивача, про що винесено наказ № 89-д від 29.05.2018 р.

Згідно наказу № 89-д від 29.05.2018 р. дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області доручено у період з 29.05.2018 р. по 25.06.2018 р. провести службове розслідування можливих неправомірних дій ОСОБА_1 (п.1).

Відповідно до ч. 1 ст. 64 Закону України «Про державну службу» за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 65 Закону України «Про державну службу» підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» дисциплінарними проступками є:

1) порушення Присяги державного службовця;

2) порушення правил етичної поведінки державних службовців;

3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;

4) дії, що шкодять авторитету державної служби;

5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;

6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;

7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення;

8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;

9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;

10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;

11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;

12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння;

14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення;

15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.

Згідно ч. 1 ст. 66 Закону України «Про державну службу» до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:

1) зауваження;

2) догана;

3) попередження про неповну службову відповідність;

4) звільнення з посади державної служби.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону України «Про державну службу» дисциплінарні провадження ініціюються суб`єктом призначення.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 68 Закону України «Про державну службу» дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В":

зауваження - суб`єктом призначення;

інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Закону України «Про державну службу» з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування. У разі невиконання або неналежного виконання посадових обов`язків державним службовцем, перевищення повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну шкоду фізичній чи юридичній особі, державі або територіальній громаді, службове розслідування проводиться обов`язково.

Згідно ч. 2 вказаної статті службове розслідування стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", проводиться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, а стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", - дисциплінарною комісією у державному органі.

Відповідно до ч. 7 ст. 71 Закону України «Про державну службу» особи, які проводять службове розслідування, мають право: одержувати пояснення від державного службовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб щодо обставин справи; одержувати у підрозділах державного органу чи за запитом в інших органах необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи; одержувати консультації відповідних спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

Згідно ч. 8 ст. 71 Закону України «Про державну службу» державний службовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:

1) надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються;

2) порушувати клопотання про одержання і залучення до матеріалів нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, які причетні до справи;

3) бути присутнім під час виконання відповідних заходів;

4) подавати в установленому порядку скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування.

Відповідно до ч. 9 ст. 71 Закону України «Про державну службу» за результатами службового розслідування складається висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності. Висновок, складений за результатами проведеного службового розслідування центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, передається Комісії.

Матеріалами справи підтверджується, що наказом № 158-к від 13.06.2018 р. ОСОБА_1 відсторонено від виконання посадових обов`язків головного державного інспектора на час здійснення дисциплінарного провадження з 14.06.2018 р. відповідно вимог ст. 72 Закону України «Про державну службу» та на підставі подання дисциплінарної комісії Головного управління від 12.06.2018 р.

Наказами від 19.06.2018 р. № 56-д, від 26.07.2018 р. № 76-д продовжено строк дисциплінарного провадження до 03.08.2018 р. відповідно до ч. 3 ст. 71 Закону України «Про державну службу» та подання дисциплінарної комісії.

26.07.2018 р. дисциплінарною комісією складені:

Висновок про проведення службового розслідування щодо можливих неправомірних дій посадової особи - головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Криворізькому регіоні управління з питань праці ГУ Держпраці у Дніпропетровській області ОСОБА_1 ;

Висновок про наявність чи відсутність у діях головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Криворізькому регіоні управління з питань праці ГУ Держпраці у Дніпропетровській області ОСОБА_1 дисциплінарного проступку та підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

У висновках зазначено, що відповідно до наказу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 29.05.2018р. №39-д «Про дисциплінарне провадження щодо ОСОБА_1 » та на підставі службової записки головного спеціаліста з питань запобігання та виявлення корупції ОСОБА_6 щодо неправомірних дій головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Криворізькому регіоні управління з питань праці Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області ОСОБА_1 (надалі - головний державний інспектор ОСОБА_1 ), які стали відомі з листа ГО «Всеукраїнський центр протидії корупції та сприяння правоохоронним органам «Антикорупційна ініціатива» відкрито дисциплінарне провадження та проведено службове розслідування відносно позивача.

За даними, зазначеними в листі ГО «Антикорупційна ініціатива» головний державний інспектор ОСОБА_1 можливо отримала хабар у розмірі 100 тис.грн від директора ТОВ «Спецавтодеталь» ОСОБА_9 за приховування виявлених недоліків під час інспекційного відвідування підприємства в травні 2018 року. Під час проведення інспекційного відвідування (за зверненням робочого колективу ТОВ «Спецавтодеталь») головний державний інспектор ОСОБА_1 не виявила значних порушень трудового законодавства та сама підготувала та направила електронною поштою проекти пояснень керівника підприємства, документи щодо перевірки, які необхідно було підписати директору ТОВ «Спецавтодеталь».

Таким чином головний державний інспектор ОСОБА_1 навмисно та свідомо приховала факти грубих порушень трудового законодавства на підприємстві, підготувала пояснення від директора підприємства, Акт перевірки, вказавши незначні порушення законодавства, за які підприємство не могло бути притягнуто до відповідальності.

Підставою проведення інспекційного відвідування ТОВ «Спецавтодеталь» головним державним інспектором ОСОБА_1 стало звернення гр. ОСОБА_10 на Урядову гарячу лінію 23.04.2018 р. за №МІ -8050780, з питань зменшення заробітної плати з січня 2018 р. адміністрацією ТОВ «Спецавтодеталь» та колективне звернення працівників цього ж підприємства ( ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ) 24.04.2018 р. (вх.№ Ко-М-535) з питань зменшення заробітної плати та надання відпусток без збереження заробітної плати.

07-08 травня 2018 року головним державним інспектором Єрьоменко Г. С. було здійснено інспекційне відвідування ТОВ «Спецавтодеталь». За результатами інспекційного відвідування встановлені порушення ст. 74 КЗпП України, п.1 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про відпустки», ч.2 ст.30 ЗУ «Про оплату праці». За результатами інспекційного відвідування складено Акт №ДН-512/259/АВ від 08.05.2018 р., винесено припис про усунення порушень та до Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області направлено протокол про адміністративне правопорушення директором ТОВ «Спецавтодеталь» ОСОБА_17 .

Зважаючи на зміст звернення працівників заробітна плата з січня 2018 року зменшилась. Для аналізу заробітної плати необхідно було проаналізувати штатні розписи 2017 та 2018 років, облік робочого часу працівників. В ході інспекційного відвідування головним державним інспектором ОСОБА_1 не був проведений повний та всебічний аналіз дотримання законодавства про працю в частині повноти нарахування заробітної плати та повноти остаточного розрахунку при звільнені.

До скарги ГО «Всеукраїнський центр протидії корупції та сприяння правоохоронним органам «Антикорупційна ініціатива» було додано роздруківку з електронного поштового ящика ТОВ «Спецавтодеталь» з зазначенням часу надсилання листа від головного державного інспектора ОСОБА_1 (10.05.2018 р., 01:52:02) з проектом пояснень керівника підприємства, документами щодо перевірки, які необхідно було підписати директору ТОВ «Спецавтодеталь» та вказівками щодо дій керівника. В своїх поясненнях головний державний інспектор ОСОБА_1 підтверджує факт електронної переписки з підприємством в неробочий час з особистої електронної скриньки.

Під час дисциплінарного провадження дисциплінарної комісією встановлені факти використання повноважень в неправомірних особистих інтересах інших осіб:

-доведено та підтверджено факти листування з керівником ТОВ «Спецавтодеталь» з наданням проекту пояснення керівника підприємства, документами щодо перевірки, які необхідно було підписати директору ТОВ «Спецавтодеталь» та вказівками щодо дій керівника;

-03-04.07.2018 р. головним державним інспектором відділу додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Дніпропетровському регіоні управління з питань праці Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Попко Г.А. (надалі - головний державний інспектор Попко Г.А.) та головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахований осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Нікопольському регіоні управління з питань праці Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Іващенко І.І. (надалі головний державний інспектор Іващенко І .І. ) було проведено повторне інспекційне відвідування ТОВ «Спецавтодеталь», з метою якісного і всебічного розгляду скарги працівників підприємства, в ході якого встановлені наступні порушення: ч.1 ст. 38 КЗпП України, ст.21 Закону України «Про відпустки», ч. 3 ст.115 КЗпП України, ч.3 ст.24 Закону України «Про оплату праці».

Відділом інспекційної діяльності та розслідування нещасних виробництві проведено аналіз матеріалів інспекційного відвідування, проведеного 07-08.05.2018 р. головним державним інспектором Єрьоменко Г. С . і матеріалів інспекційного відвідування, проведеного 03-04.07.2018 р. головними державними інспекторами Попко Г. А. , Іващенко І.І , та встановлено наступне.

В акті №ДН-512/259/АВ від 08.05.2018 р. головного державного інспектора ОСОБА_1 в п. 3.55 стоїть позначка «так», що вказує на виконання підприємством вимог ст. 38 КЗпП України, але актом №ДН845/250/АВ від 04.07.2018 р. , складеним головним державним інспектором Попко Г.А. та головним державним інспектором Іващенко І.І. встановлені випадки розірвання трудових догорів, укладених на невизначений строк, в день звільнення, тобто, без наявності письмового попередження власника або уповноваженого ним органу за два тижні, що вказує на порушення підприємством ст.38 КЗпП України.

Також в акті №ДН-512/259/АВ від 08.05.2018 р. головного державного інспектора ОСОБА_1 в п.6.33 стоїть позначка «так», але актом №ДН845/250/АВ від 04.07.2018, складеним головним державним інспектором Попко Г.А. та головним державним інспектором Іващенко І.І. встановлено, що наказом від 22.01.2018 р. №11-К електрогазозварнику 3 розряду ОСОБА_24 було надано відпустку з 23.01.2018 р., оплату відпустки проведено 22.01.2018 р. відповідно до відомості нарахування коштів №000000007, що порушує вимоги ч.4 ст.115 КЗпП України та ст. 21 ЗУ «Про відпустки», відповідно до яких заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

Заперечення до акту (вхідний №9534 від 09.07.2018 р.) підприємством зазначено наступне: «... п.2 Конвенції про оплачувані відпустки від 24.06.1970 №132, ратифікованої ЗУ від 29.05.2001 №2481-ІІІ встановлено: відпускні виплачуються працівникові до відпустки, якщо інше не передбачено в угоді між працівником і роботодавцем. Тобто, вказаною нормою Конвенції допускається можливість виплати відпускних в інші терміни, ніж визначені національним законодавством, але за умови наявності окремої угоди між працівником і роботодавцем. Ст. 8-1 КЗпП України передбачено, що якщо міжнародним договором або міжнародною угодою, в яких бере участь Україна, встановлено інші правила, ніж ті, які містить законодавство України про працю, то застосовуються правила міжнародного договору або міжнародної угоди ...». Але, зі слів головного державного інспектора Попко А.Г . підприємством не було надано інформації стосовно наявності ні письмової ні усної угоди між ОСОБА_24 та роботодавцем.

Також, в п.6.34 акту №ДН-512/259/АВ від 08.05.2018 р. головного державного інспектора ОСОБА_1 , стоїть позначка «так», але актом №ДН845/250/АВ від 04.07.2018 р., складеним головним державним інспектором Попко Г.А. та головним державним інспектором Іващенко І.І. встановлено, що на підприємстві є випадки виплати заробітної плати за першу половину місяця менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника (працівники ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_26 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ).

Виявлені порушення при повторному інспекційному відвідуванні вказують на неповне дослідження питання, що стали підставою для перевірки.

Своїм відношенням до виконання службових обов`язків головний державний інспектор ОСОБА_1 завдає шкоди авторитету Головного управління та державної служби вцілому. Політика держави реалізується через систему державних органів, тобто державний службовець в уяві суспільства - це не просто спеціаліст, це - людина, яка виступає від імені та в інтересах держави.

Поведінка державного службовця, його ставлення до справи, громадян формують не лише його власний авторитет, а й авторитет служби, яку він представляє та держави.

Під час вчинення цього дисциплінарного проступку головний державний інспектор ОСОБА_1 усвідомлювала всі наслідки свого вчинку, що свідчить про наявність умислу. Своєї провини головний державний інспектор ОСОБА_1 не усвідомлює.

Обставини, що пом`якшують дисциплінарну відповідальність: за час роботи головний державний інспектор ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності не притягалась, дисциплінарних стягнень не має; нарікань з боку безпосереднього керівництва відділу не має; порушень трудової дисципліни не зафіксовано.

На час дисциплінарного провадження головного державного інспектора ОСОБА_1 було відсторонено від виконання посадових обов`язків відповідно до наказу Головного управління від 13.06.2018 р. №158-к (ст.72 Закону України «Про державну службу»).

Розглянувши матеріали дисциплінарної справи дисциплінарною комісією зроблений висновок про наявність у діях головного державного інспектора ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, - використання повноважень в неправомірних особистих інтересах інших осіб (п. 9 ч.2 ст. 65 Закону України «Про державну службу») та порушень пунктів 3.1, 3.3, 3.4, 3.11, 3.12 Посадової інструкції Головного державного інспектора відділу додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Криворізькому регіоні управління з питань праці Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, затвердженої начальником Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області 01.06.2016.

Розглянувши матеріали дисциплінарної справи, дисциплінарною комісією 31.07.2018 р. було винесене Подання на ім`я начальника ГУ Держпраці у Дніпропетровській області Снісаря В .В. , в якому відповідно до ч. 5 ст. 66 Закону України «Про державну службу» запропоновано застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за вчинений дисциплінарний поступок - використання повноважень в неправомірних особистих інтересах інших осіб згідно п. 9 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» та порушень п.п. 3.1, 3.3, 3.4, 3.11, 3.12 Посадової інструкції, затвердженої начальником ГУ Держпраці у Дніпропетровській області 01.06.2016 р.

Відповідно до п. 9 ч.2 ст.65, ч.5 ст. 66, п. 4 ч.1 ст.87 Закону України «Про державну службу», Подання дисциплінарної комісії від 31.07.2018 р., п.п. 3.1, 3.3, 3.4, 3.11, 3.12 Посадової інструкції, затвердженої начальником ГУ Держпраці у Дніпропетровській області 01.06.2016 р. ГУ Держпраці у Дніпропетровській області 06.08.2018 р. винесено наказ № 78-д про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби. В якості підстав вказані: 1. Пояснення ОСОБА_1 ; 2. Висновок про наявність чи відсутність у діях головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Криворізькому регіоні управління з питань праці ГУ Держпраці у Дніпропетровській області ОСОБА_1 дисциплінарного проступку та підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності; 3. Подання дисциплінарної комісії від 31.07.2018 р.

Начальнику відділу персоналу Великій А . І . доручено оформити звільнення згідно чинного законодавства (п.2).

Відповідно до ч.ч. 9-11 Закону України «Про державну службу» дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку.

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Враховуючи, норму передбачену ч. 11 ст. 69 Закону України «Про державну службу» 06.08.2018 р. прийнято наказ № 78-д «Про накладання дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 », тобто в межах 10 календарних днів після складання висновку дисциплінарною комісією за наслідками службового розслідування.

Надалі Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області винесено наказ № 208-к від 06.08.2018 р. про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади на підставі п. 4 ч.1 ст.87 Закону України «Про державну службу».

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

Відповідно до ч. 4 ст. 74 Закону України «Про державну службу» дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.

Наказом Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 22.08.2018 р. № 232-к скасовано наказ від 06.08.2018 р. № 208-к «Про звільнення ОСОБА_1 », у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю на день звільнення ОСОБА_1 та на підставі ст. 40 КЗпП України. В якості підстави вказано листок непрацездатності ОСОБА_1 з 02.08.2018 р. по 10.08.2018 р. серії АДО №934860.

Згідно пояснень відповідача, про факт знаходження у цей період ОСОБА_1 на лікарняному йому стало відомо лише 22.08.2018 р., у зв`язку з чим наказ від 06.08.2018 р. № 208-к «Про звільнення ОСОБА_1 » був скасований у цей же день.

В матеріалах справи міститься службова записка начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Криворізькому регіоні управління з питань праці ГУ Держпраці у Дніпропетровській області Соломки М. від 09.01.2019 р. на ім`я начальника відділу персоналу Великій А. про те, що 09.01.2019 р. ОСОБА_1 перебуває на робочому місці та надання нею листка непрацездатності серії АДС № 189922 , згідно якого зазначено: «стати до роботи з 09.01.2019 р.».

Позивач вказує, що повідомила про свій лікарняний завчасно, в телефонному режими, проте підтверджень цьому до суду не надала. Проти факту перебування на роботі 09.01.2019 р. (у перший день виходу з лікарняного) не заперечувала.

Суд звертає увагу, що відповідач, як роботодавець, має право приймати та скасовувати свої розпорядчі документи за наявності передбачених законодавством обставин, як юридична особа, орган державної влади.

Разом з тим, наказ від 06.08.2018 р. № 78-д «Про накладання дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 », що слугує підставою для прийняття відповідачем наказу про звільнення ОСОБА_1 та який прийнятий за результатом проведеного відносно неї службового розслідування, скасовано не було.

На час розгляду даної справи та прийняття рішення, інформація про оскарження висновків дисциплінарної комісії ОСОБА_1 у суду відсутня.

За таких обставин, відповідачем, у межах повноважень, відповідно до ч. 5 ст.66, п.4 ч.1 ст.87 Закону України «Про державну службу», на підставі наказу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 06.08.2018 р. № 78-д «Про накладання дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 », після закінчення строку перебування ОСОБА_1 на лікарняному, а саме 09.01.2019 р. було винесено наказ №8-к, яким припинено державну службу та звільнено позивача з займаної посади.

Таким чином, Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області не порушило вимоги Закону України «Про державну службу», оскільки не застосувало до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення її з посади державного службовця під час її тимчасової непрацездатності.

Дисциплінарне стягнення було накладено за наслідками висновків дисциплінарної комісії про наявність дисциплінарного проступку у діях державного службовця та застосовано шляхом видання наказу про звільнення після виходу ОСОБА_1 з лікарняного.

Також, суд зазначає, що не може прийняти доводи позивача про відсутність підстав для її звільнення з огляду на висновку суду по справі №0440/6340/18 з огляду на наступне.

Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.11.2018 р., залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 р. було задоволено адміністративний позов ТОВ «Спецавтодеталь» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови № ДН845/250/АВ/ІП-ФС/455 від 23.07.2018 року про накладення штрафу у розмірі 3723,00 грн.

Вказаний штраф було застосовано до підприємства за наслідками інспекційного відвідування, яке проводила позивач та за порушення під час якого її було притягнуто до дисциплінарного стягнення.

На час розгляду даної справи, наявна інформація, що касаційна скарга відповідача на означені рішення залишена без руху ухвалою Верховного Суду від 21.05.2019 р.

Згідно ч.ч.4, 5 ст. 77 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Так, обставини, встановлені означеним рішенням суду, яке набрало законної сили має різний суб`єктний склад, обсяг досліджених доказів, оскільки предмет позову не є тотожним.

Крім того, штраф застосований до підприємства відповідно до абз.8 ч.2 ст. 265 КЗпП України щодо окремих працівників та/або окремих порушень, що зафіксовані у Акті перевірки та відображені у постанові, що вказує на те, що скасування такої постанови жодним чином не охоплює увесь предмет проведеного інспекційного відвідування та не спростовує його висновки.

Дослідивши зміст спірних відносин, на переконання суду, рішення по справі №0440/6340/18 не містить преюдиційних обставин при вирішенні даної справи по суті.

Окремо слід зазначити, що процедурні порушення органу контролю не спростовують висновки по суті проведеного заходу.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що доводи позивача в обґрунтування позовних вимог не знайшли свого правового підґрунтя та у сукупності не свідчать про відсутність підстав для її звільнення.

Судом встановлено, що процедура проведення службового розслідування, накладення дисциплінарного стягнення, що мало наслідком звільнення позивача оскаржуваним наказом, була реалізована у відповідності до вимог законодавства. У зв`язку із чим, суд не знаходить підстав для задоволення позову.

Решта доводів висновків суду по суті заявлених позовних вимог, не спростовують.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

При цьому судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведених обставин у сукупності, позовна заява задоволенню не підлягає.

За наслідками розгляду даної справи розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 9, 11, 14, 72, 73, 77, 90, 132, 241, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про поновлення на державній службі, - - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 30 серпня 2019 року.

Суддя В.С. Віхрова