ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2019 р. Справа№ 910/14694/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Жук Г.А.

Мальченко А.О.

секретар судового засідання Бовсуновська Ю.В.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши матеріали справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Центр»

на рішення Господарського суду міста Києва

від 18.02.2019 (повний текст рішення складено 21.02.2019)

у справі № 910/14694/18 (суддя Трофименко Т.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ-Сервіс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Центр»

про зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Світ-Сервіс» (далі - ТОВ «Світ-Сервіс», позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Центр» (далі - ТОВ «Сервіс-Центр», відповідач) про зобов`язання вчинити дії, а саме, забезпечити ТОВ «Аудиторська фірма «Імона-Аудит» можливість проведення аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності відповідача. В обґрунтування своїх вимог зазначило про порушення відповідачем корпоративних прав позивача як учасника юридичної особи на отримання інформації про господарську діяльність товариства.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.02.2019 у справі №910/14694/18 позовні вимоги задоволено повністю. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Центр» забезпечити Товариству з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Імона-Аудит» можливість проведення аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Центр». Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Центр» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ-Сервіс» судовий збір у розмірі 1762, 00 грн.

Не погодившись із згаданим судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Центр» оскаржило його в апеляційному порядку, просило скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю. В обгрунтування своїх вимог зазначило, що оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, з неправильним застосуванням ст. 41 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», адже після отримання запиту позивача у ТОВ «Сервіс- Центр» не виникало зобов`язання забезпечити аудитору можливість проведення аудиту у розумінні наведеної статті Закону, оскільки позивачем не було надано оригіналу Договору № 25-1/07 від 25.07.2018 із визначеним обсягом аудиторських послуг. Відповідно, за відсутності визначеного обсягу аудиторських послуг у згаданому вище договорі, ТОВ «Сервіс-Центр» не мало можливості виконати обов`язки, які визначені ч. 4 ст. 41 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» щодо підготовки та подання аудитору відповідних документів. Крім цього, апелянт стверджував, що застосована під час вирішення цього спору норма - ст. 41 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» не підлягає застосуванню, оскільки відповідно до п. З Прикінцевих та перехідних положень цього Закону протягом року з дня набрання ним чинності положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, які не відповідають цьому Закону, є чинними в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності цим Законом. Цей пункт не застосовується після внесення змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю. Відтак, на переконання апелянта, оскільки положення статуту ТОВ «Сервіс-Центр» не були приведені у відповідність до Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», а на дату отримання запиту позивача ще не минув рік з дня набрання чинності цим Законом, при вирішенні даного спору застосуванню підлягають положення статуту ТОВ «Сервіс-Центр» в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», зокрема, Закону України «Про господарські товариства», Цивільного кодексу України тощо.

Заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому стверджував про безпідставність та необґрунтованість апеляційних вимог, просив не брати їх до уваги, оскаржуване рішення як законне та обґрунтоване залишити без змін. Зокрема, зазначив, що в силу імперативності ст. ст. 41 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» керівник відповідача зобов`язана була забезпечити працівникам Аудиторської фірми можливість проведення аудиту, але грубо ухилилася від виконання зобов`язання, що підтверджується Актами, складеними працівниками Аудиторської фірми, від 21 та 22 серпня 2018, чим порушила корпоративні права позивача та позбавила його права, наданого йому чинним законодавством. З приіоду тверджень відповідача про ухвалення рішення із застосуванням ст. 41 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», яка не підлягала застосуванню у межах даного спору, позивач вказував, що цей Закон не пов`язує набуття, передачу, обмеження, зміну їх обсягу чи припинення корпоративних прав із внесенням змін до статуту. За твердженнями позивача, спірні правовідносини виникли 31.07.2018 (з моменту надсилання відповідачу вимоги про надання можливості проведення аудиторської перевірки), а Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», норми якого, на думку відповідача, не повинні застосовуватись, набрав чинності 17.06.2018, тобто ці норми матеріального права, які застосував суд при постановленн рішення, вже діяли на момент виникнення спірних правовідносин. На переконання позивача, внаслідок невиконання товариством свого обов`язку щодо надання учаснику товариства на його вимогу для ознайомлення документів, передбачених положеннями закону та статуту, можуть бути визнані порушеними як права учасника товариства на інформацію, так і його корпоративні права. Дана правова позиція міститься у постанові Верховного суду України від 26.06.2018 у справі № 904/3679/17. Позивач, укладаючи договір з Аудиторською фірмою, діяв з метою реалізації передбаченого законом права учасника, яке не залежить від волі самого товариства (його посадових осіб) щодо проведення перевірки, а також від доцільності чи недоцільності її проведення. Такі висновки містяться також у постанові Верховного суду України №904/2194/17 від 16.05.2018.

Оскільки в судове засідання апеляційної інстанції 03.09.2019 представники сторін не з`явились, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином шляхом направлення їм відповідної ухвали про призначення розгляду справи, про причини своєї неявки апеляційний суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не надіслали, апеляційний суд вважав за доцільне справу розглядати за відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції вимог процесуального та матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено матеріалами справи, 25.07.2018 між ТОВ «Аудиторська фірма «Імона-Аудит» (виконавець) та ТОВ «Сервіс-Центр» (замовник) укладено Договір № 25-1/07 (далі Договір) на виконання завдання з погоджених процедур стосовно перевірки окремих питань організації та ведення обліку, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання на виконання завдання з погоджених процедур з приводу проведення перевірки окремих питань організації та ведення обліку (надалі - послуги) об`єкта перевірки. Перелік узгоджених питань наведено в Додатку № 1 до Договору.

Відповідно до п. 1.1 Додатку від 25.07.2018 до Договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання на виконання завдання з погоджених процедур щодо проведення аналізу господарської діяльності об`єкта перевірки, зокрема, таких питань: аналіз складу та структури дебіторської заборгованості об`єкта перевірки, в тому числі повноти її відображення в бухгалтерському обліку об`єкта перевірки; аналіз складу та структури витрат об`єкта перевірки на предмет доцільності їх віднесення до складу господарських витрат об`єкта перевірки; аналіз господарських договорів об`єкта перевірки, в тому числі на предмет економічної обґрунтованості формування вартості орендної плати; аналіз дотримання об`єктом перевірки норм податкового та господарського законодавства та ідентифікація податкових ризиків в цілому.

31.07.2018 позивач направив ТОВ «Сервіс-Центр» в особі генерального директора листа, в якому просив забезпечити працівникам ТОВ «Аудиторська фірма «Імона-Аудит» можливість проведення аудиту ТОВ «Сервіс-Центр» та надати працівникам ТОВ «Аудиторська фірма «Імона-Аудит» завірені підписом уповноваженої особи товариства копії всіх документів відповідно до визначеного у договорі обсягну аудиторських послуг, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 31.07.2018.

У відповіді на пропозицію щодо проведення аудиторської перевірки ТОВ «Сервіс-Центр» № 54118 від 15.08.2018 відповідач запропонував розглянути можливість проведення зазначеної перевірки в інші дати з огляду на необхідність пошуку незалежної аудиторської компанії або винести питання на розгляд Загальні зборів учасників щодо проведення комплексної перевірки із залученням аудиторів зі сторони учасника ОСОБА_1 та зі сторони інших учасників ТОВ «Сервіс-Центр»; Аудиторську компанію обрати на конкурсній основі; укласти з аудиторською компанією договір про конфіденційність, оскільки витребування інформації для проведення аудиторської перевірки входить до переліку відомостей, що становлять комерційну таємницю; перевірку фінансової діяльності товариства провести за період 2012-2017 фінансові роки.

За приписами ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (стаття 20 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

За змістом ч. 3 ст. 80 ГК України, товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов`язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов`язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» установчим документом товариства є статут.

Як встановлено матеріалами справи, відповідно до п. 1.6 Статуту ТОВ «Сервіс-Центр», затвердженого загальними зборами учасників (протокол №34 від 06.40.2007), та відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «Світ-Сервіс» являється засновником (учасником) ТОВ «Сервіс-Центр» з часткою у статутному фонді підприємства 32,2% (196 420,00 грн).

За приписами ст. 5 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасники товариства мають такі права: 1) брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства; 2) отримувати інформацію про господарську діяльність товариства; 3) брати участь у розподілі прибутку товариства; 4) отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість. Учасники товариства можуть мати інші права, передбачені законом та статутом товариства.

Положеннями п. 4.1 Статуту визначено, що учасники товариства мають право, зокрема, брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному цим Статутом; брати участь у розподілі прибутку товариства; брати участь в розподілі прибутку Товариства та одержувати дивіденди, в т.ч. в іноземній валюті; одержувати повну інформацію про діяльність товариства, знайомитись з даними бухгалтерського обліку, звітності та іншою документацією; в першу чергу одержувати продукцію, товари, послуги, які виробляє Товариство; вийти в установленому порядку з Товариства; одержати частину майна Товариства при виході, в розмірі і порядку, передбачених установчими документами; вносити додаткові внески в розмірах, способом і в порядку, передбачених рішеннями зборів товариства.

За змістом ст. 17 Закону України «Про господарські товариства» перевірки фінансової діяльності товариства здійснюються державними податковими інспекціями, іншими державними органами у межах їх компетенції, ревізійними органами товариства та аудиторськими організаціями.

Перевірки фінансової діяльності товариства здійснюються органами доходів і зборів, іншими органами державної влади у межах визначених законом повноважень, ревізійною комісією (ревізором) господарського товариства та/або аудиторами. Достовірність та повнота річного балансу і звітності господарського товариства у випадках, визначених законом, повинні бути підтверджені аудитором (аудиторською організацією) (ч. ч. 2, 3 ст. 90 ГК України).

Перевірка фінансової діяльності товариства здійснюється податковими інспекціями, іншими органами в межах їх компетенцій, ревізійними органами товариства та іншими аудиторськими службами (п. 6.13 Статуту).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про аудиторську діяльність» аудиторська діяльність - підприємницька діяльність, яка включає в себе організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг. Аудит - перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб`єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб`єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів. Суттєвою є інформація, якщо її пропуск або неправильне відображення може вплинути на економічні рішення користувачів, прийняті на основі фінансових звітів. Аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськими фірмами, які уповноважені суб`єктами господарювання на його проведення. Аудит може проводитися з ініціативи суб`єктів господарювання, а також у випадках, передбачених законом (обов`язковий аудит).

Підстави для обов`язкового проведення аудиту передбачено ст. 8 цього Закону, в якій зокрема встановлено, що проведення аудиту є обов`язковим також в інших випадках, передбачених законами України.

За змістом ст. 41 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» на вимогу учасника чи учасників, яким сукупно належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства, проводиться аудит фінансової звітності товариства із залученням аудитора (аудиторської фірми), не пов`язаного (не пов`язаної) майновими інтересами з товариством, посадовими особами товариства чи з його учасниками.

У такому разі учасник (учасники) товариства самостійно укладає з визначеним ним аудитором (аудиторською фірмою) договір про проведення аудиту фінансової звітності товариства, в якому зазначається обсяг аудиторських послуг.

Витрати, пов`язані з проведенням аудиту фінансової звітності, покладаються на учасника (учасників), на вимогу якого проводиться такий аудит, якщо інше не встановлено статутом товариства. Загальні збори учасників товариства можуть ухвалити рішення про відшкодування витрат учасника на аудит фінансової звітності товариства.

Виконавчий орган товариства протягом 10 днів з дати отримання запиту учасника (учасників) про такий аудит та примірника оригіналу договору про проведення аудиту фінансової звітності товариства зобов`язаний забезпечити аудитору можливість проведення аудиту та надати завірені підписом уповноваженої особи товариства копії всіх документів відповідно до визначеного у договорі обсягу аудиторських послуг.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність у ТОВ «Світ-Сервіс» як учасника, якому належить більше 10 відсотків статутного капіталу ТОВ «Сервіс-Центр», права вимагати проведення аудиторської перевірки діяльності останнього.

Разом з цим, матеріалами справи встановлено, що з метою захисту свого права, встановленого Статутом, ст. 41 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», 31.07.2018 позивач звернувся до товариства з вимогою забезпечити працівникам ТОВ «Аудиторська фірма «Імона-Аудит» можливості проведення аудиту ТОВ «Сервіс-Центр» та надання працівникам ТОВ «Аудиторська фірма «Імона-Аудит» завірених підписом уповноваженої особи товариства копії всіх документів згідно визначеного у договорі обсягу аудиторських послуг.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання ч. 2 ст. 41 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» 25.07.2018 ТОВ «Сервіс-Центр» укладено з ТОВ «Аудиторська фірма «Імона-Аудит» Договір № 25-1/07 на виконання завдання з погоджених процедур стосовно перевірки окремих питань організації та ведення обліку, за умовами якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов`язання на виконання завдання з погоджених процедур стосовно проведення перевірки окремих питань організації та ведення обліку (надалі - послуги) об`єкта перевірки. Перелік узгоджених питань наведено в Додатку № 1 до Договору (копія договору з додатком міститься в матеріалах справи).

Однак, як вище згадувалось, у відповідь на пропозицію щодо проведення аудиторської перевірки ТОВ «Сервіс-Центр» № 54118 від 15.08.208, відповідач запропонував розглянути можливість проведення зазначеної перевірки в інші дати з огляду на необхідність пошуку незалежної аудиторської компанії або винести питання на розгляд загальних зборів учасників щодо проведення комплексної перевірки із залученням аудиторів зі сторони учасника ОСОБА_1 та зі сторони інших учасників ТОВ «Сервіс-Центр»; Аудиторську компанію обрати на конкурсній основі; укласти з аудиторською компанією договір про конфіденційність, оскільки витребування інформації для проведення аудиторської перевірки входить до переліку відомостей, що становлять комерційну таємницю; перевірку фінансової діяльності товариства провести за період 2012-2017 фінансові роки.

За висновками місцевого суду, приписи ст. 41 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» є імперативними для товариства у випадку відповідної вимоги учасника чи учасників, яким сукупно належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства. Право учасника вимагати проведення аудиту у цьому випадку не залежить від бажання самого товариства, його посадових осіб, доцільності проведення такої перевірки, натомість, обов`язок товариства забезпечити аудитору можливість провести перевірку виникає в силу прямої вказівки закону.

Відповідно надана відповідачем відповідь на вимогу учасника не узгоджується в приписами ст. 41 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», якою встановлений обов`язок, а не право, виконавчого органу товариства протягом 10 днів з дати отримання запиту учасника про такий аудит та примірника оригіналу договору про проведення аудиту фінансової звітності товариства забезпечити аудитору можливість проведення аудиту та надати завірені підписом уповноваженої особи товариства копії всіх документів відповідно до визначеного договором обсягу аудиторських послуг.

Належить в зв`язку з цим зазначити, що можливість надання зустрічних пропозицій (побажань) у відповідь на звернення учасника товариства про проведення аудиту, ні законодавством, ні положеннями Статуту не передбачено.

При цьому, відповідачем не надано суду й матеріали справи не містять жодних належних та достатніх доказів на підставі ст. ст. 76, 79 ГПК України на підтвердження забезпечення проведення аудиту фінансової звітності ТОВ «Сервіс-Центр» на вимогу ТОВ «Світ-Сервіс» станом на даний час.

Доводи відповідача (апелянта) про не додання до вимоги позивача Додатку до Договору № 25-1/07 від 25.07.2018, в якому зазначено обсяг аудиторських послуг, як безпідставні та необґрунтовані не заслуговують на увагу, адже у відповіді відповідача № 5418 від 15.08.2018 жодних посилань на ці обставини немає, натомість викладено лише свої власні пропозиції щодо порядку проведення аудиту,, ухилення відповідача від проведення аудиту підтверджується Актами ТОВ «Аудиторська фірма «Імона-Аудит» від 21.08.2018 та 22.08.2018.

За змістом ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Таким чином, місцевий суд дійшов висновку, що ухилення відповідача від забезпечення аудитору можливості проведення аудиту суперечить ст. 41 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та відповідно порушує реалізацію учасником його корпоративного права на управління товариством, яке підлягає захисту у судовому порядку.

За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на наведене та вищезгадані положення чинного законодавства України й вставлені фактичні обставини справи, апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про зобов`язання відповідача вчинити дії, а саме, забезпечити ТОВ «Аудиторська фірма «Імона-Аудит» можливість проведення аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності відповідача, які доведено належними та допустимими доказами, відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи апелянта з приводу неправильного та помилкового застосування судом першої інстанції норм матеріального права, зокрема, ст. 41 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Крім цього, враховуючи приписи ч. 1 ст. 9 Конституції України та ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим та апеляційним судами, інші доводи апелянта за текстом його апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст. 269-270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Центр» залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2019 у справі № 910/14694/18 - без змін.

Матеріали справи № 910/14694/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 04.09.2019

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді Г.А. Жук

А.О. Мальченко