ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

^{_____________________________________________________________________________________________}

^{П О С Т А Н О В А}

^{ІМЕНЕМ УКРАЇНИ}

29 серпня 2019 року

м. Одеса

Справа № 923/243/18

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюка І.Г.,

суддів: Аленіна О.Ю., Лавриненко Л.В.

секретар судового засідання - Чеголя Є.О.

за участю:

До Новокаховського міського суду Херсонської області з`явився:

Особисто - ОСОБА_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , дата видачі : 15.11.1995;

розглянувши апеляційну скаргу Гаражного кооперативу «Славутич»

на рішення Господарського суду Херсонської області від 25.06.2019

суддя Закурін М.К.

час та місце ухвалення: 16:30:41 год., м. Херсон,

повний текст рішення складено 27.06.2019

по справі № 923/243/18

за позовом ОСОБА_2

до відповідача Гаражного кооперативу «Славутич»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1

про визнання недійсними рішень загальних зборів та державної реєстрації змін до статуту

ВСТАНОВИВ:

02.04.2018 ОСОБА_2 звернувся з позовом до Гаражного кооперативу «Славутич» про визнання недійсним рішення Загальних зборів членів гаражного кооперативу від 30.05.2016 та скасування державної реєстрації Статуту кооперативу зі змінами від 16.08.2016 та 10.12.2016.

У якості обґрунтування власної позиції, Позивач вказав, що:

- на Загальних зборах членів гаражного кооперативу, які проведені 30.05.2016, відповідно до протоколу були присутніми лише 49 членів кооперативу, у зв`язку з чим кворум був відсутній, а тому це є безумовною підставою для недійсності рішень таких зборів,

- доказом відсутності кворуму є аудиозапис зборів, який доданий ним до позову,

- уповноважені не були обрані зборами кооперативу, а тому не мали права представляти інтереси відсутніх членів кооперативу на зборах. Рішенням Господарського суду Херсонської області від 29.05.2018 у позові відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.09.2018 рішення Господарського суду Херсонської області від 29.05.2018 у справі № 923/243/18 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування Статуту Гаражного кооперативу «Славутич» із змінами від 16 серпня та від 10 грудня 2016 року скасовано та в цій частині закрито провадження у справі № 923/243/18. В решті рішення Господарського суду Херсонської області від 29.05.2018 у справі № 923/243/18 залишено без змін.

За результатами касаційного перегляду вказаних судових рішень Постановою Верховного Суду від 11.12.2018 останні скасовані, а справа направлена на новий розгляд. Зокрема, Верховний Суд вказав, що при розгляді справи не було вирішене клопотання Позивача про витребування доказів, які необхідні для розгляду справи, а також не з`ясовано змісту рішень оспорюваних зборів у контексті вимог про стягування Статуту.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 25 червня 2019 року провадження у справі в частині скасування державної реєстрації змін до Статуту кооперативу від 16.12.2016 закрито. В іншій частині позову позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним рішення Загальних зборів членів Гаражного кооперативу «Славутич» від 30.05.2016, оформлене протоколом від 30.05.2016.

Скасовано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційні дії, проведені 16.08.2016 відносно Гаражного кооперативу «Славутич», а саме: «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; 16.08.2016 15011050012000484» щодо реєстрації змін до Статуту згідно протоколу зборів від 30.05.2016.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого суду, Гаражний кооператив «Славутич» звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду Херсонської області від 25.06.2019 скасувати повністю та ухвалите нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

Гаражний кооператив «Славутич» зазначає, що Протокол від 30.05.2016 який є предметом дослідження, у назві та по тексту документа не містить посилань на проведення саме загальних зборів членів кооперативу (мовою оригіналу - «звітно-виборчі збори членів гаражного кооперативу «Славутич»), та свідчить про участь у проведенні зборів уповноважених членів. Приведене дозволяє констатувати, що 30.05.2016 у ГК «Славутич» були проведені збори уповноважених, в яких приймали участь члени кооперативу.

Отже, за твердженням скаржника, кворум для проведення саме зборів уповноважених членів кооперативу, був дотриманий, оскільки були присутні 21 уповноважений.

Крім того, скаржник зазначає, що ОСОБА_2 не зазначив у позовній заяві про жодне порушення оспорюваних рішеннями загальних зборів його прав або ж законних інтересів, позивачем не подано належних та допустимих доказів, які б підтверджували фактичне порушення його корпоративних прав у розумінні ст.167 ГК України при проведенні спірних зборів.

Як свідчить зміст Протоколу загальних зборів від 30.05.2016, позивач особисто брав участь у таких зборах та голосував на них, а отже реалізовував належні йому корпоративні права.

Гаражний кооператив «Славутич», посилається на правову позицію викладену у постанові КГС ВС від 31.01.2018 у справі №927/265/17, відповідно до якої «вирішуючи спір щодо визнання недійсними рішень загальних зборів, який виник з корпоративних відносин, слід виходити з того, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову».

Отже, при вирішенні справи по суті, суд першої інстанції не встановив факту порушення оскаржуваним рішенням ГК «Славутич» прав члена кооперативу ОСОБА_2 , та скасувавши протокол зборів від 30.05.201, безпідставно втрутившись у внутрішньогосподарську діяльність кооперативної організації, а отже порушив положення ст. 15 Цивільного кодексу України, ч.2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України.

Також, скаржник зазначає, що при вирішенні справи по суті, судом були вирішенні позовні вимоги, що не були заявлені позивачем, а саме суд визнав недійсними збори кооперативу від 30.05.2016, проте позивачем заявлені вимоги про скасування рішення загальних зборів, отже судом порушено приписи статті 5 та ч.2. статті 237 ГПК України.

Крім того, скаржник звертає увагу, що суд першої інстанції при вирішенні справи, не звернув увагу на неналежність та недопустимість такого доказу, як аудіо запис перебігу зборів членів кооперативу від 30.05.2016, та помилково врахував його при розгляді позовних вимог.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі.

13.08.2019 ОСОБА_2 до суду апеляційної інстанції надав відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Гаражного кооперативу «Славутич», а рішення Господарського суду Херсонської області від 25.06.2019 у справі № 923/243/18 без змін.

Позивач вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою у відповідності до фактичних обставин справи, а вимоги, викладені в ній є безпідставними.

Процесуальний рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.07.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Гаражного кооперативу «Славутич» на рішення Господарського суду Херсонської області від 25.06.2019 у справі № 923/243/18. Призначено справу № 923/243/18 до розгляду на 29.08.2019 о 16:00 год.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2019 клопотання ОСОБА_3 про проведення судового засідання 29.08.2019 о 16:00 год. в режимі відеоконференції задоволено. Доручено Новокаховському міському суду Херсонської області забезпечити проведення судового засідання у справі №923/243/18, розгляд якої призначено на 29.08.2019 о 16:00 год., в режимі відео конференції.

Член кооперативу ОСОБА_1. в судовому засіданні 29.08.2019 заперечував щодо вимог скаржника, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду Херсонської області від 25.06.2019 - без змін.

Інші учасники провадження у справі у судове засідання повноважених представників не направили. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились.

Відповідно до даних з офіційного сайту «Укрпошта» рекомендоване повідомлення за №6511911068482 з ухвалою суду від 29.07.2019 про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду надійшло на поштове відділення Гаражного кооперативу «Славутич» - 05.08.2019.

Таким чином, Південно-західний апеляційний господарський суд вжив усіх заходів для повідомлення скаржника про призначення його апеляційної скарги до розгляду на 29.08.019.

Крім того, відповідно до статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Таким чином, Гаражний кооператив «Славутич» не був позбавлений об`єктивної можливості дізнатися про рух поданої ним апеляційної скарги, користуючись засобами поштового зв`язку, відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень тощо, однак наданими йому процесуальними правами не скористалося.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 ГПК України, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається зі змісту прохальної частини позовної заяви ОСОБА_2 , останнім заявлено дві вимоги немайнового характеру, а саме:

1) вимога про скасування рішень загальних зборів членів Гаражного кооперативу «Славутич», оформлених протоколом загальних зборів членів кооперативу від 30.05.2016;

2) вимога про скасування державної реєстрації Статуту Гаражного кооперативу «Славутич» зі змінами від 16 серпня та 10 грудня 2016 року.

Щодо вимоги позивача про скасування рішень загальних зборів членів ГК «Славутич», оформлених протоколом загальних зборів членів кооперативу від 30.05.2016 судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про кооперацію» (далі Закон) кооперація базується, зокрема, на принципі безпосередньої участі членів кооперативної організації у її діяльності.

Частиною 1 статті 12 Закону, до основних прав члена кооперативу відносяться, зокрема, право на участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління кооперативом.

Відповідно до статті 15 Закону вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.

До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить: затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; заслуховування звітів його органів управління і органів контролю; затвердження порядку розподілу доходу кооперативу; визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв; визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу; визначення розмірів оплати праці голови правління, голови ревізійної комісії (ревізора), а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу; затвердження річного звіту і балансу кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства; прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном; утворення спеціальних комісій із залученням як консультантів найманих працівників; прийняття рішень про вступ кооперативу до кооперативних об`єднань; прийняття рішень про реорганізацію або ліквідацію кооперативу.

Рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу. Чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік. Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

Позачергові загальні збори членів кооперативу скликаються на вимогу: не менше третини його членів; спостережної ради; ревізійної комісії (ревізора); органу управління кооперативного об`єднання, членом якого він є.

Позачергові загальні збори членів кооперативу повинні бути скликані протягом 20 днів з дня надходження такої вимоги. У разі незабезпечення правлінням (головою) кооперативу скликання позачергових загальних зборів вони можуть бути скликані особами, які вимагали їх скликання, протягом наступних 20 днів.

У разі коли з організаційних причин (через територіальне розміщення чи значну чисельність членів кооперативу) проведення загальних зборів членів кооперативу неможливе, статутом кооперативу може бути передбачено скликання зборів уповноважених кооперативу. Кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених визначаються статутом кооперативу.

Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених за наявності не менше двох третин уповноважених.

Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі.

Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах.

Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.

Предметом позову у даній справі в цій частині є визнання недійсними рішень загальних зборів ГК «Славутич», підставами позову - прийняття рішень за відсутності кворуму.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 30.05.2016 Гаражний кооператив «Славутич» зареєстрований в якості юридичної особи 18.09.1991, про що 29.06.2005 внесені відповідні відомості до реєстру, з організаційно-правовою формою - обслуговуючий кооператив, а його засновниками є 1134 особи.

Як слідує з «Членської книжки» Гаражного кооперативу «Славутич» № НОМЕР_2 ОСОБА_2 вступив до кооперативу 29.08.1991 та є його членом.

Таким чином, вказаними доказами підтверджується, що Позивач є членом Гаражного кооперативу «Славутич».

За текстом Статуту Гаражного кооперативу «Славутич», затвердженого рішення зборів № 12 від 06.04.2008.

- «Член кооперативу має право: … 3.6.2. Брати участь у загальних зборах і користуватися правом ухвального голосу …» (пункт 3.6.),

- «Вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу, або збори уповноважених» (пункт 5.1.),

- «Чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік» (пункт 5.3.),

- «Загальні збори правомочні, якщо в них приймає участь не менше ніж дві третини від загального числа членів кооперативу, або їх повноважних представників.

Рішення приймаються простою більшістю голосів» (пункт 5.4.),

- «Уповноваженим може бути тільки член кооперативу» (пункт 5.8.1.),

- «Уповноважений має право представляти повноваження не більше як від 30 членів кооперативу» (пункт 5.8.2.).

Відповідно до Положення «Про уповноважених членів Гаражного кооперативу «Славутич», затвердженого рішенням правління кооперативу № 47 від 02.02.2015:

- «Положення визначає правовий статус, функції, склад, строк повноважень, порядок формування та організацію роботи уповноважених кооперативу та збори уповноважених кооперативу» (пункт 1.2.),

- «У відповідності до пункту 5.8. Статуту кооперативу для оперативного управління кооперативу обираються уповноважені кооперативу на необмежений строк. Уповноважений кооперативу обирається згідно протоколу виборів уповноваженого представника від членів Гаражного кооперативу «Славутич» по сектору та затверджується головою правління» (пункт 2.1.),

- «… Кількість уповноважених кооперативу встановлюється: один уповноважений кооперативу від 30 членів кооперативу …» (пункт 2.2.),

- «Список уповноважених кооперативу затверджується на загальних зборах (зборах уповноважених) членів кооперативу» (пункт 2.4.),

- «Уповноважений кооперативу представляє своїх членів кооперативу по секторам, які делегували свої права уповноваженому, що завіряються особистим підписом члена кооперативу за списком у протоколі виборів уповноваженого представника від членів Гаражного кооперативу «Славутич» по секторам та затвердженим головою правління» (пункт 2.5.). Відповідно до протоколу № 1 від 29.04.2016, підписаного головою правління кооперативу, у кооперативі існує 28 секторів, в яких обрано 28 уповноважених.

Так, відповідно до протоколів виборів уповноваженого представника по секторам:

- за протоколом № 1 від 28.12.2009 та списком членів по сектору № 4: обраний уповноважений ОСОБА_2 , кількість членів по сектору - 40 (т. 2, а.с. 122-123),

- за протоколом № 2 від 21.12.2009 та списком членів по сектору № 13: обраний уповноважений ОСОБА_4 , кількість членів по сектору - 40 (т. 2, а.с. 124-125),

- за протоколом № 3 від 28.12.2009 та списком членів по сектору № 10: обраний уповноважений ОСОБА_5 , кількість членів по сектору - 34 (т. 2, а.с. 126-127),

- за протоколом № 4 від 22.12.2009 та списком членів по сектору № 16: обраний уповноважений ОСОБА_6 , кількість членів по сектору - 39 (т. 2, а.с. 128-129),

- за протоколом № 5 від 21.12.2009 та списком членів по сектору № 17: обрані уповноважені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , кількість членів по сектору - 39 (т. 2, а.с. 130-131),

- за протоколом № 6 від 21.12.2009 та списком членів по сектору № 14: обраний уповноважений ОСОБА_9 , кількість членів по сектору - 38 (т. 2, а.с. 132-133),

- за протоколом № 8 від 28.12.2009 та списком членів по сектору № 7: обраний уповноважений ОСОБА_10 , кількість членів по сектору - 39 (т. 2, а.с. 134-135),

- за протоколом № 11 від 21.12.2009 та списком членів по сектору № 11: обраний уповноважений ОСОБА_11 , кількість членів по сектору - 51 (т. 2, а.с. 136-137),

- за протоколом № 12 від 21.12.2009 та списком членів по сектору № 8: обраний уповноважений ОСОБА_12 , кількість членів по сектору - 39 (т. 2, а.с. 138-139),

- за протоколом № 13 від 21.12.2009 та списком членів по сектору № 3: обраний уповноважений ОСОБА_13 , кількість членів по сектору - 39 (т. 2, а.с. 140-141),

- за протоколом № 14 від 28.12.2009 та списком членів по сектору № 23: обраний уповноважений ОСОБА_14 , кількість членів по сектору - 36 (т. 2, а.с. 142-143),

- за протоколом № 15 від 21.12.2009 та списком членів по сектору № 25: обраний уповноважений ОСОБА_15 , кількість членів по сектору - 34 (т. 2, а.с. 144-145),

- за протоколом № 16 від 28.12.2009 та списком членів по сектору № 1: обрані уповноважені ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , кількість членів по сектору - 41 (т. 2, а.с. 146-147),

- за протоколом № 17 від 21.12.2009 та списком членів по сектору № 26: обрані уповноважені ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , кількість членів по сектору - 54 (т. 2, а.с. 148-149),

- за протоколом № 18 від 21.12.2009 та списком членів по сектору № 27: обраний уповноважений ОСОБА_20 , кількість членів по сектору - 44 (т. 2, а.с. 150-151),

- за протоколом № 21 від 28.12.2009 та списком членів по сектору № 18: обраний уповноважений ОСОБА_21 , кількість членів по сектору - 38 (т. 2, а.с. 152-153),

- за протоколом № 22 від 21.12.2009 та списком членів по сектору № 19: обраний уповноважений ОСОБА_22 , кількість членів по сектору - 39 (т. 2, а.с. 154-155),

- за протоколом № 23 від 12.04.2009 та списком членів по сектору № 2: обраний уповноважений ОСОБА_23 , кількість членів по сектору - 39 (т. 2, а.с. 156-157),

- за протоколом № 24 від 21.12.2009 та списком членів по сектору № 22: обраний уповноважений ОСОБА_24 , кількість членів по сектору - 43 (т. 2, а.с. 158-159),

- за протоколом № 25 від 21.12.2009 та списком членів по сектору № 21: обраний уповноважений ОСОБА_25 , кількість членів по сектору - 39 (т. ., а.с. 160-161),

- за протоколом № 26 від 21.12.2009 та списком членів по сектору № 28: обрані уповноважені ОСОБА_26 та ОСОБА_27 , кількість членів по сектору - 44 (т. 2, а.с. 162-163),

- за протоколом № 275 від 21.12.2009 та списком членів по сектору № 12: обраний уповноважений ОСОБА_28 , кількість членів по сектору - 32 (т. ., а.с. 164-165),

- за протоколом № 28 від 21.12.2009 та списком членів по сектору № 24 обраний уповноважений ОСОБА_29 , кількість членів по сектору - 34 (т. 2, а.с. 166-167).

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідно до списків членів кооперативу по секторам кількість членів кооперативу у секторі більша ніж кількість членів кооперативу, від якої може бути надане право уповноваженому на представлення інтересів членів кооперативу, тобто більше 30, як то встановлено положеннями пункту 5.8.2. Статуту кооперативу та пункту 2.2. Положення «Про уповноважених членів Гаражного кооперативу «Славутич».

30.05.2016 у Гаражному кооперативі «Славутич» були проведені «Звітно-виборчі збори членів Гаражного кооперативу «Славутич» (т. 2, а.с. 47-48), на яких прийняті рішення про:

- визнання роботи голови «задовільною»,

- визнання роботи членів правління «незадовільною»,

- затвердження звіту голови ревізійної комісії,

- затвердження змін та доповнень до Статуту,

- затвердження штатного розпису на 2016 рік,

- затвердження кошторису видатків на 2016 рік,

- визначення витрат на установлення відео-нагляду,

- затвердження списку уповноважених,

- обрання членів правління кооперативу,

- обрання членів ревізійної комісії,

- затвердження списку осіб на виключення із членів кооперативу,

- визначення порядку обліку електричної енергії.

Як зазначено вище, відповідно до пункту 5.1. Статуту кооперативу, Вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу, або збори уповноважених», отже колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що 30.05.2016 були проведені саме «загальні збори членів кооперативу», а не «збори уповноважених», хоча у протоколі поєднана присутність як «членів кооперативу», так і «уповноважених».

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 30.05.2016 - кількість членів кооперативу складає 1134 особи.

За змістом протоколу зборів від 30.05.2016 в їх роботі прийняли участь 58 осіб, з яких 24 уповноважених та 34 членів кооперативу при загальній кількості членів кооперативу 1052.

Загальна кількість членів кооперативу, яка вказана у протоколі зборів від 30.05.2016, не відповідає відомостям про кількість членів кооперативу відповідно до відомосте, які містяться в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань

Поряд із цим у протоколі зборів зазначено, що на зборах присутні 72% членів кооперативу, проте відомості про кількість членів кооперативу, від яких присутні уповноважені, відсутні, а тому яким чином визначена кількість присутніх, а саме 72%, Відповідачем не доведено.

У відповідності до списку реєстрації членів кооперативу на загальних зборах 30.05.2016 (т. 2, а.с. 20) до участі у зборах зареєструвалося за списком 58 осіб, але підписи уповноваженого ОСОБА_30 та члена кооперативу ОСОБА_31 відсутні, отже доказів присутності на зборах зазначених осіб відсутні.

Отже, відповідно до списку реєстрації були присутніми 21 уповноважених та 33 члени кооперативу.

Крім того, при формуванні списку була допущена помилка у послідовності цифр « 43» - «46», тобто цифри « 44» та « 45» пропущені, а тому загальна кількість вказаних у списку осіб є не 58, а 54.

Таким чином, відповідно до протоколу зборів на зборах 30.05.2016 були присутніми 54 учасника зборів, а не 58, а тому відомості які містяться у протоколі щодо кількості присутніх є недостовірними.

Крім того, у протоколі зборів не вказано яка кількість членів кооперативу представлена конкретним уповноваженим при його участі у загальних зборах гаражного кооперативу, оскільки безпосередньо саме обрання уповноважених у кооперативі відбулося без урахування максимальної кількості членів кооперативу, від яких можливе обрання такого уповноваженого, а також у протоколі зборів не зазначено про кількість членів кооперативу представництво яких здійснюється кожним з уповноважених.

Також, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що якщо кожний уповноважений і представляв інтереси лише 30 членів кооперативу, то у такому випадку 21 уповноважений представляв інтереси 600 членів кооперативу (21 х 30 = 630). Загальною кількістю членів кооперативу згідно з Витягом з державного реєстру є 1134, а тому дві третини від цієї кількості складають 756 членів кооперативу (1134 : 3 х 2 = 756).

Так, на зборах відповідно до оформленого Відповідачем протоколу зборів від 30.05.2016 були присутніми лише 663 члени кооперативу (630 + 33 = 663), що менше ніж 756, тобто менше двох третин від загальної кількості членів.

Під час підготовки справи до апеляційного розгляду, колегією суддів досліджений та прослуханий аудиофайл Windows Media Audio з його розширенням «wma», під назвою «Собрание 30.05.2016», розміром 71,4 МБ, наданий Позивачем у якості підтвердження перебігу проведених зборів, при прослуховуванні якого встановлено, що на зборах були присутніми на їх початок 31 особа, з якої 15 уповноважених (в оригіналі «старший»), та кожний з таких уповноважених представляв інтереси 30 членів кооперативу.

Отже, фактично на зборах на час початку їх роботи та прийняття рішень були присутніми лише 466 членів кооперативу (15 х 30 = 450; 450 + 16 = 466), що становить менше ніж дві третини від загальної кількості членів кооперативу.

Враховуючи викладене, у даному випадку на Загальних зборах кооперативу 30.05.2016 були присутніми 466 членів кооперативу, що становить менше ніж дві третини (756 членів) від загальної кількості членів кооперативу, яка складає 1134 членів, а тому на зборах не було забезпечено відповідного кворуму.

Виходячи із фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів Гаражного Кооперативу «Славутич» 30.05.2016, оскільки останні відбулися з порушенням порядку їх проведення - без відповідного кворуму.

Щодо вимоги позивача про скасування державної реєстрації Статуту Гаражного кооперативу «Славутич» зі змінами від 16 серпня та 10 грудня 2016 року судова колегія зазначає наступне.

30.05.2016 рішенням зборів кооперативу внесені зміни та доповнення до Статуту кооперативу, та їх державна реєстрації здійснена 16.08.2016 за номером 15011050012000484, що слідує з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 11.09.2018. Отже, редакція Статуту з його державною реєстрацією 16.08.2016 нерозривно пов`язана із оспорюваним у даній справі рішенням зборів від 30.05.2016, а тому вимога про скасування державної реєстрації відповідних змін до статуту є похідною вимогою від вимог про недійсність рішення зборів , яким такі зміни внесені.

Крім того, згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 11.09.2018 до Реєстру 16.12.2016 також внесені відомості про державну реєстрацію змін до Статуту кооперативу за номером реєстрації 15011050014000484.

Зокрема, з тексту Статуту Гаражного кооперативу «Славутич» у редакції від 10.12.2016 слідує, що така редакція затверджена рішенням зборів № 2 від 10.12.2016, отже, як вірно зазначено місцевим господарським судом внесення змін до статуту з державною реєстрацією 16.12.2016 не пов`язане з позовними вимогами про недійсність рішення зборів від 30.05.2016, оскільки такі зміни внесені рішенням зборів від 10.12.2016, яке не є предметом спору у даній справі.

Отже, до Реєстру внесені відомості про внесення змін до Статуту гаражного кооперативу не 10.12.2016, як про це зазначив Позивач, а 16.12.2016, а тому така обставина була розцінена судом першої інстанції, як допущена позивачем помилка, яка не впливає на зміст позовної вимоги. Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» № 755-IV від 15.05.2003 з наступними змінами і доповненнями.

Зокрема, основними правовими положеннями цього Закону, які впливають на вирішення даного спору, є наступні:

- державна реєстрація юридичних осіб - це «…офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи …, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу ..., а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом» (пункт 4 частини 1 статті 1),

- державними реєстраторами є «… особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації», а також «…нотаріус» (пункт 5 частини 1 статті 1),

- «державний реєстратор: 1) приймає документи; 2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду документів; 3) перевіряє документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації; 4) проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; 5) веде Єдиний державний реєстр; 6) веде реєстраційні справи; 7) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом» (частина 2 статті 6),

- «якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою» (частина 1 статті 10),

- «якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними» (частина 2 статті 10),

- «документи для державної реєстрації можуть подаватися у паперовій або електронній формі. У паперовій формі документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням» (частина 1 статті 14),

- «державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі: 1) документів, що подаються заявником для державної реєстрації; 2) судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи; … скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі…» (частина 1 статті 25),

- «Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду» (частина 1 статті 34).

Таким чином з наведених правових положень слідує, що:

- державний реєстратор є державним реєстратором відносно відомостей, що вносяться до Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про юридичну особу,

- лише державному реєстратору належить право внесення відомостей до відповідного Реєстру,

- законом встановлена спростовна презумпція відомостей, наявних у Реєстрі,

- особа, яка вважає своє право чи інтерес порушеним через подання та внесення до Реєстру недостовірних відомостей може вимагати їх захисту через корегування відомостей Реєстру та відображення дійсних відомостей та дій у спосіб, що забезпечує ефективне відновлення та захист її порушених прав, у тому числі скасуванням у судовому порядку недостовірного запису,

- до суду можуть бути оскаржені рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора.

За змістом статей 15 та 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення та таке право може бути захищене судом у спосіб, що встановлений законом.

У даному спорі Позивач обрав спосіб захисту, який полягає у «скасуванні державної реєстрації статуту із змінами від 16.08.2016 та 10.12.2016».

Місцевим господарським судом, вказав, що зазначений спосіб не відповідає встановленому законом способу захисту порушених прав, а саме «скасування державної реєстрації змін до статуту», як окремої реєстраційної дії.

З урахуванням положень статті 5 ГПК України, необхідним є застосування способу, який є як законним, так і ефективним для відновлення порушених прав Позивача, тобто - скасування державної реєстрації змін до статуту.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд вірно прийшов до висновку, про похідний характер реєстраційних дій по внесенню змін та доповнень до Статуту гаражного кооперативу від 16.08.2016 за номером 15011050012000484 від корпоративного спору, який фактично пов`язаний із забезпеченням права Позивача на відновлення його порушених унаслідок прийняття оспорюваного рішення належних йому корпоративних прав.

Натомість вимоги Позивача про скасування внесених до Реєстру 16.12.2016 відомостей про державну реєстрацію змін до Статуту кооперативу за номером реєстрації 15011050014000484 не пов`язані зі спірним рішенням зборів від 30.05.2016 та такі зміни внесені на підставі рішення зборів від 10.12.2016, яке не є предметом спору у даній справі.

У зв`язку з наведеним, господарський суд закрив провадження у справі в частині скасування державної реєстрації Статуту кооперативу зі змінами від 10.12.2016 у відповідності до пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України, оскільки спір за такими вимогами не підлягає вирішенню у порядку господарського судочинства, у тому числі з огляду на положення пункту 13 частини 1 статті 20 ГПК України. Зокрема, за цією статтею господарським судам юрисдикційно належать спори з вимогами щодо реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо корпоративних прав. Натомість у даному випадку такі вимоги не пов`язані з оспорюваним рішенням зборів, оскільки державна реєстрація змін здійснена на підставі іншого рішення, яке не є предметом спору у даній справі. В цій частині рішення господарського суду Херсонської області в даному апеляційному провадженні не оскарженою

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з вірним висновком місцевого господарського суду, що здійснені реєстраційні дії, які пов`язані із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей від 16.08.2016 № 15011050012000484, з огляду на недійсність рішення зборів, є незаконними та підлягають скасуванню, проте здійснені реєстраційні дії, які пов`язані із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей від 16.12.2016 за номером 15011050014000484 не пов`язані зі спірним рішенням зборів від 30.05.2016, а тому не є похідними.

Щодо доводів апеляційної скарги, про неналежность аудиозапису як доказу, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що у відповідності до статті 73 ГПК України доказами є будь-які данні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; ці данні встановлюються серед іншого електронними доказами.

Отже, вказаний електронний доказ, який у собі містить аудиозапис перебігу зборів членів кооперативу, є належним та допустимим доказом у відповідності до положень статей 76 та 77 ГПК України.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції були вирішенні позовні вимоги, що не були заявлені позивачем, а саме суд визнав недійсними збори кооперативу від 30.05.2016, проте позивачем заявлені вимоги про скасування рішення загальних зборів, отже судом порушено приписи статті 5 та ч.2. статті 237 ГПК України.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Положеннями статті 20 Господарського кодексу України та статті 16 Цивільного кодексу України визначені способи захисту прав і законних інтересів суб`єктів господарювання.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (провадження № 12-158гс18)). Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), та від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18).

Отже, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси юридичних осіб у спосіб, визначений законом або договором. Суд, відповідно до викладеної в позові вимоги, може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, який не суперечить закону, але лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів (пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18)).

З огляду на зазначену норму, судом апеляційної інстанції під час прийняття постанови також враховується те, що незважаючи на конкретні позовні вимоги позивача про скасування рішення загальних зборів кооперативу та скасування державної реєстрації Статуту, господарські суди визнають недійсними договори чи акти органу, що його видав, а також ст. 20 ГК України передбачено як спосіб захисту порушеного права, визнання недійсними актів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству. При цьому, поняття про визнання незаконним і скасування передбачено як спосіб захисту порушеного права у ст. 21 ЦК України під час визнання такими актів органу влади чи органу місцевого самоврядування.

А тому, у даному разі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що законодавчо закріпленні поняття «незаконний» в сукупності із «скасуванням», є тотожним «визнанню недійсним» і достатнім для реалізації такого способу захисту порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної, що 30.05.2016 у ГК «Славутич» були проведені збори уповноважених, в яких приймали участь члени кооперативу, а не загальні збори членів кооперативу, відповідно до наступного.

У відповідності до пункту 2.4. Положення «Про уповноважених членів Гаражного кооперативу «Славутич» список уповноважених затверджується на загальних зборах (зборах уповноважених) членів кооперативу.

Проте, такий список був затверджений безпосередньо на самих зборах, які відбулися 30.05.2016, тобто на оспорюваних зборах були присутні уповноважені, які при прийнятті рішень з порядку денного до моменту затвердження списку уповноважених, не були такими. При цьому інших доказів щодо затвердження списку уповноважених до моменту проведення зборів Відповідачем не надано, а тому повноваження «уповноважених» не підтверджені належними та допустимими доказами.

Таким чином, позачергові збори 30.05.2016 проведені з порушенням пункту 5.4. Статуту кооперативу, пункту 2.4. Положення «Про уповноважених членів Гаражного кооперативу «Славутич», тобто без належного кворуму для їх проведення, та такі порушення вплинули на легітимність результатів їх проведення, а саме рішення зборів, оформлене протоколом від 30.05.2016.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної, що позивачем не зазначено у позовній заяві про жодне порушення оспорюваних рішеннями загальних зборів його прав або законних інтересів, позивачем не подано належних та допустимих доказів, які б підтверджували фактичне порушення його корпоративних прав у розумінні ст.167 ГК України при проведенні спірних зборів, відповідно до наступного.

Так, під час розгляду справ про визнання недійсними рішення загальних зборів кооперативу/товариства, господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону, зокрема, є: - прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України «Про господарські товариства», статті 41 та 42 Закону України «Про акціонерні товариства», стаття 15 Закону України «Про кооперацію»);

Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення (пункт 2.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин»).

Таким чином, прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів є самостійним порушенням прав члена кооперативу на легітимність дії органів управління кооперативу та участь позивача у роботі такого органу.

За таких обставин, колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком Господарського суду Херсонської області, який відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, у зв`язку з чим підстав для скасування чи зміни рішення Господарського суду Херсонської області від 25.06.2019 у справі № 923/243/18 не вбачається.

Відповідно до п. «в» ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

В даному випадку витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги) покладаються на Гаражний кооператив «Славутич», оскільки доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Херсонської області від 25.06.2019 по справі № 923/243/18 - залишити без змін.

Апеляційну скаргу Гаражного кооперативу «Славутич»- залишити без задоволення.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Гаражний кооператив «Славутич».

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.

Повний текст постанови підписано 02.09.2019.

Головуючий суддя І.Г. Філінюк

Суддя О.Ю. Аленін

Суддя Л.В. Лавриненко