ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2019 року

м. Полтава

Справа № 816/3372/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чеснокової А.О.,

за участі:

секретаря судового засідання - Безеги А.А.,

представника позивача - Харченка О.В.,

представника відповідачів - Прокопчука О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерком" до Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

10 червня 2013 року ТОВ "Енерком" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000342301 від 25 березня 2013 року, про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" на 52083,75 грн., (за основним платежем - 41667,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 10416,75 грн.).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на хибність висновків контролюючого органа про заниження ТОВ "Енерком" податкових зобов`язань з податку на прибуток за ІІ квартал 2010 року внаслідок незменшення валових витрат на суму повернення товару в розмірі 166666,67 грн. Наполягав на тому, що в результаті помилкового завищення вартості запасів на складах на кінець звітного періоду на 246218,00 грн. мало місце заниження значення рядка 04.2 (убуток балансової вартості) декларації з податку на прибуток за півріччя 2010 року та валових витрат на відповідну суму, однак завищення значення рядка 04.1 на суму повернутого товару в розмірі 166666,67 грн. фактично не призвело до заниження податку на прибуток.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2013 року, в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного суду від 24 квітня 2019 року постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04 липня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2013 року скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03 червня 2019 року вищевказану справу прийнято до провадження, призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження, визначено дату проведення підготовчого судового засідання.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 липня 2019 року допущено заміну первинного відповідача ДПІ у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області його правонаступником - Головним управлінням ДФС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39461639).

22 липня 2019 року судом одержано відзив контролюючого органа на позов, у якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що контролюючий орган, діючи у відповідності до приписів податкового законодавства, забезпечуючи виконання покладених на нього функцій та повною мірою використовуючи надані законодавством права, правомірно, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України прийняв спірне податкове повідомлення-рішення. Підставою для винесення податкового повідомлення-рішення № 0000342301 від 25 березня 2013 року стало виявлення факту заниження позивачем у ІІ кварталі 2010 року податку на прибуток на 41667,00 грн. /т. ІІ а.с. 56-57/.

25 липня 2019 року до суду надійшли додаткові письмові пояснення відповідача, в яких Головне управління ДФС у Полтавській області вказав на те, що невідображення позивачем показників повернутого позивачем товару на суму 166666,67 грн. в декларації з податку на прибуток за півріччя 2010 року негативно вплинуло на визначення ТОВ "Енерком" об`єкта оподаткування податком на прибуток /т. ІІ а.с. 61/.

У відповіді на відзив від 01 серпня 2019 року позивач, не заперечуючи проти допущення помилкового завищення вартості запасів на складах на кінець звітного періоду на 246218,00 грн. у декларації з податку на прибуток за півріччя 2010 року, наполягав на тому, що вищевказана помилка не вплинула на правильність визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток. Зазначав, що вищенаведені доводи позивача узгоджуються з висновком судово-економічної експертизи від 25 липня 2019 року, проведеної ТОВ "Бюро судово-економічної експертизи та аудиту "І.В.А." за замовленням ТОВ "Енерком" /т. ІІ а.с. 70-71, 80-95/.

Ухвалою від 09 серпня 2019 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, підготовче судове засідання закрито, справу призначено до розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог. Зауважив, що висновок судово-економічної експертизи від 25 липня 2019 року, проведеної ТОВ "Бюро судово-економічної експертизи та аудиту "І.В.А." на замовлення позивача не може визнаватись належним доказом, оскільки вищевказане експертне дослідження здійснювалось не на підставі ухвали суду, а за ініціативою ТОВ "Енерком".

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

У період з 11 лютого 2013 року по 01 березня 2013 року на підставі направлень від 11 лютого 2013 року № 194, № 205, відповідно до наказу ДПІ у м. Полтаві від 01 лютого 2013 року № 288 та плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання, посадовими особами ДПІ у м. Полтаві проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Енерком" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року. Термін перевірки продовжувався згідно наказу "Про продовження термінів проведення планової виїзної документальної перевірки ТОВ "Енерком", код ЄДРПОУ 32717788" від 20 лютого 2012 року № 525 /т. І а.с. 54-58/.

У ході проведення перевірки відображених у рядку 04.1 Декларацій з податку на прибуток "витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11" показників за період з 01 січня 2010 року по 31 березня 2011 року у загальній сумі 1163290,00 грн., встановлено завищення задекларованих ТОВ "Енерком" показників у рядку 04.1 Декларацій "витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11" за ІІ квартал 2010 року на загальну суму 16666,67 грн., що виникло в результаті непроведення коригування (перерахунку) валових витрат на суму повернення товару (сої) постачальнику ТОВ "Олімп-Агро" (ЄДРПОУ 35091107) відповідно до накладної на повернення товарів № 1 від 02 квітня 2010 року на суму 200000,00 грн., в т.ч. ПДВ 33333,33 грн. (166666,67 грн. без ПДВ).

Вартість отриманого товару від ТОВ "Олімп-Агро", відповідно до накладної на отримання товару від 30.03.2010 №3/03 - соя в кількості 40 тон на загальну суму 200000,00 грн., в т.ч. ПДВ 33333,33 грн. (166666,67 грн. без ПДВ), ТОВ "Енерком" була оприбуткована та включена до складу валових витрат у 1 кварталі 2010 року в розмірі 166666,67 грн.

Вищевказані обставини зумовили висновок контролюючого органа про завищення платником податків валових витрат за ІІ квартал 2010 року на суму повернення товару (сої) постачальнику товарів в розмірі 166666,67 грн. (без ПДВ) та, відповідно, допущення заниження податку на прибуток на 41667,00 грн.

За результатами перевірки складено акт від 11 березня 2013 року № 1414/22.2-09/32717788, в якому відображено порушення позивачем вимог пункту 5.10., підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що мало наслідком заниження податку на прибуток у ІІ кварталі 2010 року на 41667,00 грн. /т. І а.с. 10-16/.

На підставі акта перевірки від 11 березня 2013 року № 1414/22.2-09/32717788 відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення № 0000342301 від 25 березня 2013 року про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" на 52083,75 грн., з них: за основним платежем - 41667,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 10416,75 грн /т. І а.с. 9/.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

У періоді, що перевірявся, порядок обчислення податку на прибуток підприємств визначався Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 № 334/94-ВР.

Згідно із статтею 3 цього Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

За змістом пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оприбуткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 цього Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, до складу валових витрат належать лише витрати платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, що здійснюються як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пункту 5.10 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів або валових витрат (балансової вартості основних фондів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.

Таким чином, зазначеною нормою Закону встановлено обов`язок як для продавця товарів (робіт, послуг) в разі, зокрема, їх повернення, тобто компенсації їх вартості, так і для покупця таких товарів (робіт, послуг) щодо здійснення відповідного перерахунку валових доходів або валових витрат (балансової вартості основних фондів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.

Судом встановлено, що позивачем за накладною від 30 березня 2010 року № 3/03 придбано у ТОВ "Олімп-Агро" сою у кількості 40 тон на загальну суму 200000,00 грн., в тому числі ПДВ 33333,33 грн. /т. І а.с. 34/.

За видатковою накладною від 02 квітня 2010 року № ЭН-0000001 ТОВ "Енерком" проведено операцію повернення отриманого від ТОВ "Олімп-Агро" товару (сої) у кількості 40 тон на загальну суму 200000,00 грн., в тому числі ПДВ 33333,33 грн. /т. І а.с. 35/.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем не здійснено коригування (перерахунку) валових витрат на суму повернення товару (сої) постачальнику товарів відповідно до видаткової накладної від 02 квітня 2010 року № ЭН-0000001, що призвело до завищення показників витрат у рядку 04.1 декларації з податку на прибуток "витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11" за ІІ квартал 2010 року на суму 166666,67 грн.

Слід зауважити, що порядок складання декларації з податку на прибуток підприємств у звітному періоді (ІІ квартал 2010 року) був затверджений наказом ДПА України "Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання" від 29 березня 2003 року № 143 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08 квітня 2003 року за № 271/7592) (далі - Наказ № 143).

Відповідно до положень пункту 3.1 Наказу № 143 зміна суми компенсації вартості товарів (робіт, послуг) відображається в рядку 05.1.

З наявної в матеріалах справи копії податкової декларації з податку на прибуток підприємства за півріччя 2010 року встановлено, що позивачем не відображено в рядку 05.1 показники вартості повернутого ТОВ "Олімп-Агро" за видатковою накладною від 02 квітня 2010 року № ЭН-0000001 товару на суму 166666,67 грн., що зумовило висновок відповідача про завищення позивачем витрат та заниження податку на прибуток.

За правилами пункту 86.10 статті 86 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час проведення перевірки) в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов`язань платника.

Натомість, з акта перевірки від 11 березня 2013 року № 1414/22.2-09/32717788 випливає, що контролюючий орган зафіксував факт завищення позивачем в декларації з податку на прибуток за I півріччя 2010 року витрат по рядку 04.1 на 166666,67 грн., однак залишив поза увагою обставини щодо одночасного допущення ТОВ "Енерком" заниження витрат по рядку 04.2 на суму 246218,00 грн.

Так, в силу пункту 5.9 статті 5 Закону України "Про оприбуткування прибутку підприємств" платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

З пояснень представника позивача встановлено, що показники рядка декларації з податку на прибуток за півріччя 2010 року 04.2 "убуток балансової вартості запасів" ТОВ "Енерком" занижено помилково на 246218,00 грн., при цьому значення рядка 04.1 цієї декларації "витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11" внаслідок невиключення з його складу суми повернутого товару в розмірі 166666,67 грн. фактично не призвело до заниження об`єкта оподаткування податком на прибуток.

З наявної в матеріалах справи копії податкової декларації з податку на прибуток підприємства за півріччя 2010 року встановлено, що невідкориговані в декларації з податку на прибуток за півріччя 2010 року валові витрати на суму повернення товару на 166666,67 грн. не призвели до зменшення об`єкта оподаткування податком на прибуток, оскільки одночасно у зазначеному документі мало місце помилкове заниження показників рядка 04.2 "убуток балансової вартості запасів" на 246218,00 грн.

Відтак, аналіз показників декларації з податку на прибуток за півріччя 2010 року дає підстави для висновку, що в першому півріччі 2010 року позивачем фактично допущено завищення об`єкта оподаткування на суму 79551,33 грн. (246218,00 – 166666,67 грн.).

Вищевказане в повному обсязі узгоджується з висновком судово-економічної експертизи від 25 липня 2019 року, проведеної ТОВ "Бюро судово-економічної експертизи та аудиту "І.В.А." /т. ІІ а.с. 80-96/.

Відхиляючи доводи відповідача про те, що висновок судово-економічної експертизи від 25 липня 2019 року, проведеної ТОВ "Бюро судово-економічної експертизи та аудиту "І.В.А." за ініціативою позивача, не є належним доказом, суд зазначає про таке.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 зазначеного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За приписами частини першої та пункту 2 частини другої статті 72 Кодексу адміністартивного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема, висновками експертів.

Статтею 101 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. Якщо під час підготовки висновку експерт встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.

Дослідивши наявний в матеріалах справи висновок судово-економічної експертизи від 25 липня 2019 року, проведеної ТОВ "Бюро судово-економічної експертизи та аудиту "І.В.А.", суд зазначає, що останній в повному обсязі відповідає вимогам статті 101 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак, є належним та допустимим доказом у справі.

Посилання представника відповідача на те, що судово-економічна експертиза від 25 липня 2019 року проводилась без вивчення усіх необхідних первинних документів, спростовуються судом, з огляду на те, що розмір неврахованої позивачем в декларації за півріччя 2010 року суми повернутого товару не є спірним. Предметом експертного дослідження було питання щодо випливу вищевказаної помилки позивача на результат визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток у дослідженому періоді.

Обставини, зазначені у висновку експерта були підтверджені експертом в судовому засіданні.

За викладених обставин, висновки контролюючого органа про заниження позивачем об`єкта оподаткування в спірному податковому періоді суд визнає хибними, а спірне податкове повідомлення-рішення - таким, що винесено без достатніх на те правових підстав.

За викладених обставин позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно зі ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 вищезазначеної статті передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Отже, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в розмірі 520,84 грн. та за проведення судово-економічної експертизи в розмірі 8000 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-78, 90, 139, 241-246, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерком" (пров. Романа Шухевича (Піонерський), 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ЄДРПОУ 32717788) до Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ЄДРПОУ 39461639) про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000342301 від 25 березня 2013 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 39461639) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерком" (пров. Романа Шухевича (Піонерський), ,4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ЄДРПОУ 32717788) судові витрати у розмірі 8520 (вісім тисяч п`ятсот двадцять) гривень 84 (вісімдесят чотири) копійки.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30 серпня 2019 року.

Суддя

А.О. Чеснокова