ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 серпня 2019 року

м. Дніпро

справа № 280/937/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Мельника В.В., Чепурнова Д.В.,

за участю секретаря судового засідання: Царьовій Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський завод холодильного машинобудування «Рефма» на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 березня 2019 року (суддя Татаринов Д.В., м. Запоріжжя, повний текст рішення складено 29.03.2019 року)

у справі № 280/937/19 за позовом Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський завод холодильного машинобудування «Рефма» до Мелітопольського міськрайонного Відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про визнання неправомірними результатами оцінки майна,-

в с т а н о в и в:

04.03.2019 року Публічне акціонерне товариство «Мелітопольський завод холодильного машинобудування «Рефма» (далі по тексту – позивач або ПАТ) звернулась до суду з позовом до Мелітопольського міськрайонного Відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі по тексту – відповідач), в якому, просило визнати неправомірними результати оцінки майна: Кондиціонер КК 3-2, у розібраному стані, наявні деталі вентилятора з електродвигуном, конденсатор, ресивер - кількість 1; Кондиціонер КК 4,5, зав.№Е-06, у непрацюючому стані,без компресора - кількість 1; Кондиціонер КА 2-25, зав.№Г-1, у непрацюючому стані, відсутні температурні датчики, у наявності конденсатори МВВД 35 2-4 0200 2 одиниці, у непрацюючому стані - кількість 1; Кондиціонер ІКСА 45, зав.№Г-7, відсутні конденсатор, компресор, температурні датчики кількість 1; Кондиціонер КК 3-І, зав.№А-2, відсутній компресора - кількість 1; Компресорно-конденсаторний агрегат ІАВ6-І-2, зав.№К-І, відсутній компресора, прибори автоматики - кількість І; Частина кондиціонера (верхня частина), що складається з повітряохолоджувача, електродвигуна кількість 1; Ресивер МВВД у працюючому стані - кількість 1; Блок конденсаторний 1 КСА-6,5/25 у працюючому стані, 4 одиниці - кількість 4: Блок конденсаторний 1 КСА-6,5/25 без вентилятора - кількість 1; Кондиціонер КСА 3/15, у непрацюючому стані, відсутні компресор, магнітний пускатель, реле, трубопровід - кількість 1; Кондиціонер КСА 3/15 з компресором, відсутні компресор, магнітний мускатель, реле, трубопровід - кількість 1; Компресорно-конденсаторний агрегат 21АК10 у комплекті 3 одиниці без трубопроводу, до якого додається повітроохолоджувач ВО 20-2-0, 9 одиниць, ресивер МРЛ005А. 1 одиниця кількість 1; Конденсатор КВГ 80, у працюючому стані - кількість 1; Конденсатор КВВ 65, у працюючому стані, 4 одиниці - кількість 4: Конденсатор КВВ 80, 3 одиниці, (з них 1 одиниця з дефектом-порушення цілісності трубок) - кількість 3; Повітряохолоджувач 6МВВ30, у працюючому стані, 6 одиниць - кількість 6; Конденсатор КВГ-230 2 одиниці з імпортними вентиляторами - кількість 2; Конденсатор КВГ-230 3 одиниці з вітчизняними вентиляторами - кількість 3; Повітряохолоджувач ВОВН 27-3-33, 2 одиниці - кількість 2; Повітряохолоджувач ВОВН 36-3-43 - кількість 1; також позовною вимогою просить зобов`язати заступника начальника Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Садомовою Н.В. усунути порушення, шляхом проведення оцінки майна за ринковими цінами та відповідно до ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29.03.2019 року в задоволенні позовних вимог ПАТ «Мелітопольський завод холодильного машинобудування «Рефма» відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції апеляційну скаргу подало ПАТ «Мелітопольський завод холодильного машинобудування «Рефма», в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт вказував на те, що згідно ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження здійснюється, поміж іншого, на засадах верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; забезпечення права на оскарження тішень, дій чи бездіяльності державних виконавців. Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Заявник апеляційної скарги вказував, що у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Заявник апеляційної скарги також вказував, що СОД ОСОБА_1 , було призначено як суб`єкта оціночної діяльності для проведення оцінки арештованого майна заступником начальника відділу Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Садомовою Н.В. постановою від 13 вересня 2018 року ВП №56543538, з порушенням вимог ч. 2 ст. 10 Закону України від 12.07.2001 року №2658-111 «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», а саме без укладання договору з суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та поза конкурсом, доказів укладання такого договору відповідачем суду не надано. Також при проведенні оцінки майно було порушено п. 50 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 року № 1440.Ззвіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору.

Заявник апеляційної скарги у своїх доводах посилається на пункт 53 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», яким передбачено, що незалежно від обраних підходів та методів оцінки оцінювач повинен: зібрати та проаналізувати всі істотні відомості про об`єкт оцінки, зокрема вихідні дані про його правовий статус, відомості про склад, технічні та інші характеристики, інформацію про стан ринку стосовно подібного майна, відомості про економічні характеристики об`єкта оцінки (прогнозовані та фактичні доходи і витрати від використання об`єкта оцінки, у тому числі від його найбільш ефективного використання та існуючого використання); проаналізувати існуючий стан використання об`єкта оцінки та визначити умови його найбільш ефективного використання; зібрати необхідну інформацію для обґрунтування ставки капіталізації та (або) ставки дисконту; визначити правові обмеження щодо об`єкта оцінки врахувати їх вплив на вартість об`єкта оцінки; обґрунтувати застосування методичних підходів, методів та оціночних процедур, у разі потреби застосування спеціальних методів оцінки та оціночних процедур (комбінування кількох методичних підходів або методів). Вказує, що звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен, серед іншого, містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.

Апелянт вказував, що суду першої інстанції було надано беззаперечний доказ, що суб`єкт оціночної діяльності не здійснював фактичного обстеження арештованого майна позивача за адресою: АДРЕСА_1 чи іншою. Цей факт підтверджується наданим позивачем журналом реєстрації відвідувачів ПАТ «Мелітопольський завод холодильного машинобудування «Рефма», також дане підтверджується тим, що суб`єкт оціночної діяльності не звертався до ПАТ чи зберігача арештованого майна, з проханням доступу до вказаного майна для його об`єктивної оцінки.

Заявник апеляційної скарги звертає увагу суду апеляційної інстанції, що Звіт про оцінку майна від 28 вересня 2018 року крім іншого не містить інформації про склад, технічні та інші характеристики об`єкту дослідження. До звіту не додано жодного документу, який підтверджує факт здійснення огляду об`єкта оцінки. Не проведення огляду (обстеження) об`єкту оцінки має прямий вплив на правильність визначення ринкової вартості майна. У звіті суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_1 зазначений стан, як таке, що було у використані, в той час як майно є новим, у пакуванні, в використанні не було. Строк виготовлення майна є 2013-2014 роки, в той час, яку звіті суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_1 зазначені 2009-2013 роки. Звіт не містить фотографій об`єкта оцінки, фото які містяться в звіті не є майном позивача, крім того у звіті містяться лише 9 фото 3 об`єктів оцінку провадили по відношенню до 38 одиниць майна. Даного факту також не взято судом до уваги. Допущені державним виконавцем порушення під час оцінки арештованого майна призвели до суттєвого заниження її реальної ринкової вартості. Процедура визначення вартості майна та оцінка майна проводилась на підставі недостовірних та неактуальних даних наданих державним виконавцем, без проведення особистого огляду суб`єктом оціночної діяльності, що призвело до заниження ринкової вартості майна позивача та безпосередньо впливає на права і обов`язки позивача, в частині суми погашення боргу за рахунок продажу з прилюдних торгів арештованого майна. Згідно звіту про незалежну оцінку майна від 07 лютого року виконаного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Земля плюс 2006», на замовлення ПАТ «Мелітопольський завод холодильного машинобудування «Рефма», ринкова вартість об`єкта оцінки - складає 1876891,00 грн.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що заступником начальника відділу Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області при вчиненні виконавчих дій щодо визначення вартості описаного та арештованого майна, зокрема, під час визначення суб`єкта оціночної діяльності, доручення останньому подати звіт про оцінку майна та повідомлення сторін виконавчого провадження про вартість майна, діяла в межах наданих їй повноважень, в порядок та спосіб, визначені діючим законодавством України. Суд першої інстанції вказував, що у відповідності до частини 1 статті 19 Закону України №1404-VIII сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право, серед іншого, ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом. На думку суду журнал не може бути належним, допустимим, достовірним доказом у розумінні статей 73, 74, 75 КАС України, оскільки є документом довільної форми та беззаперечно не підтверджує єдиного доступу до території товариства.

Суд першої інстанції мотивуючи відмову у задоволенні позовних вимог вказував, що експерт або спеціаліст зобов`язаний надати письмовий висновок, а суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Цей строк може бути продовжений до 30 робочих днів за погодженням з виконавцем. Експерт або спеціаліст зобов`язаний надавати усні рекомендації щодо дій, які виконуються в його присутності. Письмовий звіт надається суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання в межах обсягу питань, що містяться в постанові. Згідно приписів частини 5 статті 57 Закону України №1404-VIII, у разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Законодавець надав можливість оскарження до суду кожною із сторін результатів визначення вартості чи оцінки майна, але з норми Закону України «Про виконавче провадження» прямо не випливає порядку визначення як суб`єктного складу сторін у спорі про оскарження результатів визначення вартості чи оцінки майна, так і способу захисту цивільних прав та інтересів, що, в обох випадках, визначається самостійно суб`єктом оскарження.

Суд першої інстанції відзначав, що позивач не обмежений в наданих йому чинним законодавством процесуальних правах звернення до суду як за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у інший спосіб захисту своїх цивільних прав та інтересів, а також за інших, визначених, на його думку, підстав позову, мотивованих питаннями, пов`язаними з результатами визначення вартості чи оцінки майна. Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Суд першої інстанції вказував, що звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності. Встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.

Матеріалами справи встановлено, що на примусовому виконанні у заступника начальника Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Садомової Н.В. перебуває зведене виконавче провадження №56326008, до складу якого входять 20 виконавчих провадження на загальну суму 747351,13 грн., з них 6 виконавчих документів на суму 115589,94 грн. по стягненню заборгованості із заробітної плати та інших вимог працівників, пов`язаних з трудовими правовідносинами. За вказаним зведеним виконавчим провадженням боржником є ПАТ «Мелітопольський завод холодильного машинобудування «Рефма».

29.05.2018 року державним виконавцем накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника, про що винесена постанова про арешт майна ВП№56321365, обтяження внесені у відповідні реєстри.

08 серпня 2018 року державним виконавцем проведено опис та арешт майна боржника, а саме: кондиціонер КК 3-2 у розібраному стані, наявні деталі: вентилятор з електродвигуном, конденсатор, ресивер, кондиціонер КК 4,5 , зав. № Е-06, у непрацюючому стані, без компресора, кондиціонер КА 2-25 , зав. № Г-1, у непрацюючому стані, відсутні температурні датчики, у наявності конденсатори МВВД 35 2-4 0200 2 одиниці, у непрацюючому стані, кондиціонер ІКСА 45 , зав. № Г-7, відсутні конденсатор, компресор, температурні датчики, кондиціонер КК 3-1 , зав. № А-2, відсутні компресор, компресорно-конденсаторний агрегат 1АВ6-1-2, зав. №К-1, відсутній компресор, прибори автоматики, частина кондиціонера (верхня частина), що складається з повітряохолоджувача, електродвигуна, ресивер МВВД у працюючому стані, блок конденсаторний 1 КСА- 6,5/25 у працюючому стані, 4 одиниці, блок конденсаторний 1 КСА- 6,5/25 без вентиляторів, кондиціонер КСА 3/15, у непрацюючому стані, відсутні компресор, магнітний пускатель, реле, трубопровід, кондиціонер КСА 3/15 з компресором, відсутні компресор, магнітний пускатель, реле, трубопровід, компресорно-конденсаторний агрегат 21АК10 у комплекті 3 одиниці без трубопровода, до якого додається повітряоходжувачі ВО 20-2-0, 9 одиниць, ресивер МРЛ005А, 1 одиниця, конденсатор КВГ 80, у працюючому стані, конденсатор КВВ 65, у працюючому стані, 4 одиниці, конденсатор КВВ 80, 2 одиниці, (з них 1 одиниця з дефектом - порушення цілісності трубок), конденсатор КВВ 80, 1 одиниця, з дефектом - порушення цілісності трубок, повітряохолоджувач 6МВВ30, у працюючому стані, 6 одиниць, конденсатор КВГ-230 2 одиниці з імпортними вентиляторами, конденсатор КВГ-230 3 одиниці з вітчизняними вентиляторами, повітряохолоджувач ВОВН 27-З-ЗЭ, 2 одиниці, повітряохолоджувач ВОВН 36-3-4Э.

29.05.2018 року заступником начальника відділу Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області винесено постанову про арешт майна боржника по виконавчому провадженню №56321365.

08.08.2018 року винесено постанову про опис та арешт майна (коштів боржника), з якою ОСОБА_2 ознайомлений особисто. У постанові про опис та арешт майна боржника ВП№56543638 від 08 серпня 2018 року зазначено, що сторонам виконавчого провадження або заставодержателю роз`яснено можливість у 10-денний строк з дня винесення постанови досягти згоди щодо вартості майна та необхідність письмово повідомити про це виконавця. Копії постанови направлені стягувачам та боржнику простою кореспонденцією за вих.№41763 від 08.08.2018 року, про що свідчить реєстр відправлень.

13.09.2018 року заступником начальника відділу Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, відповідно до якої призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання СОД - СГ ОСОБА_1 , який має сертифікат суб`єкта оціночної діяльності, видану (видане) 23 липня 2018 року за № №578/18, виданий Фонд Державного майна України, строк дії до 23 липня 2021 року.

28.09.2018 року заступником начальника відділу Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області за № 20251/16.9-39 отримано звіт про оцінку майна боржника, згідно якого вартість вищевказаного арештованого майна визначена оцінювачем в розмірі 402740,00 грн. без ПДВ, згідно переліку зазначеному у додатку №1 до цього повідомлення.

У відповідності до наявної копії звіту про оцінку майна за результатами проведення незалежної оцінки обладнання. Огляд в натурі об`єкта оцінки проводився у світлий час доби 21 вересня 2018 року о 11 год. 00 хв. У додатках до вказаного звіту містяться фотографії об`єкта оцінки.

28.09.2018 року за вих. №16.9-41/48474 на адресу сторін зведеного виконавчого провадження направлено повідомлення про оцінку арештованого майна.

У відповідності до наявної копії звіту про оцінку майна за результатами проведення незалежної оцінки, устаткування оцінено у 402740,00 грн.

Відповідно до матеріалів справи, ПАТ «Мелітопольський завод холодильного машинобудування «Рефма» отримало звіт про оцінку майна 03.10.2018 року, до звіту додано перелік майна з визначеною вартістю кожного.

Варто вказати, що оцінка майна проведена для реалізації арештованого майна, так, Мелітопольським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області подано 16.10.2018 року заявки ЗФ ДП «СЕТАМ» про реалізацію арештованого майна. Відповідно до матеріалів справи, оцінене майна реалізовано на електронних торгах, зокрема ця обставина підтверджується копіями протоколів проведення електронних торгів та копіями актів про проведені електронні торги.

Судова колегія звертає увагу, що позивач оскаржує результати оцінки майна, просить зобов`язати заступника начальника Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області усунути порушення, шляхом проведення оцінки майна за ринковими цінами та відповідно до ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Тобто у справі не оскаржується звіт про оцінку майна боржника, згідно якого вартість арештованого майна визначена в розмірі 402740,00 грн., не оскаржується постанова про арешт майна боржника, постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 10, частин 1-4 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами. Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Частинами 4 та 8 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону. Сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Згідно ч. 1 ст. 14 Закону України «Про виконавче провадження» учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176,177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Варто звернути увагу на норму статті 20 вищевказаного Закону, за якою передбачено, що для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання. Експерт або спеціаліст зобов`язаний надати письмовий висновок, а суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Цей строк може бути продовжений до 30 робочих днів за погодженням з виконавцем. Експерт або спеціаліст зобов`язаний надавати усні рекомендації щодо дій, які виконуються в його присутності. Експерт несе кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого висновку під час здійснення виконавчого провадження, про що він має бути попереджений виконавцем. Збитки, завдані сторонам внаслідок видачі завідомо неправдивого висновку, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом. За недостовірну чи необ`єктивну оцінку майна суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання несе відповідальність у порядку, встановленому законом, а оцінювач - кримінальну відповідальність, про що він має бути попереджений виконавцем.

Таким чином, судова колегія звертає увагу, що спеціаліст оціночної діяльності - суб`єкт господарювання зобов`язаний надати - письмовий звіт з питань визначених державним виконавцем у постанові про оцінку майна. Спеціаліст оціночної діяльності - суб`єкт господарювання є виконавцем поставленого питання – оцінки майна, виконує замовлену оцінку на підставі постанови та відповідно укладеного договору.

Згідно частин 1, 6 ст. 48, частин 1- 5, 7 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця. Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов`язковим. Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений виконавцем, але не раніше ніж через п`ять робочих днів після накладення арешту.

Варто вказати, що оцінка майна є однією з стадій спеціальних дій державного виконавця по забезпеченню реального виконання виконавчих проваджень. Зокрема, оцінка майна, яку оскаржує позивач, відбулась на виконання процедури накладення арешту на майно та його вилучення. Державний виконавець слідуючи нормам Закону України «Про виконавче провадження» зобов`язаний замовити оцінку майна щодо якого накладено арешт для його наступного продажу, вилучення, задля покриття сум стягнення за виконавчими провадження.

Частинами 1 – 6 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

Судова колегія наголошує, що оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання.

Визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. ПАТ «Мелітопольський завод холодильного машинобудування «Рефма» було обізнано про опис майна, про арешт майна, тобто було обізнане про майбутню оцінку майна, не оскаржено та не заперечувало проти проведення оцінки майна.

Державний виконавець виконав частину 5 статті 57 Закону та повідомив про результати оцінки майна.

Згідно ч. 1 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження», реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Судова колегія вказує, що державний виконавець не може визнати оцінку майна недійсною, приймає звіт. Повторна оцінка може бути у разі закінчення строку дії звіту про оцінку майна. Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Тобто вимога позивача про зобов`язання заступника начальника Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Садомовою Н.В. усунути порушення, шляхом проведення оцінки майна за ринковими цінами та відповідно до ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», не може бути реалізована, оскільки оцінка проведена і вона є чинною, повторна оцінка передбачена за певної умови. Більше того, оцінка майна, здійснена 28.09.2018 року суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання ОСОБА_1 (має сертифікат суб`єкта оціночної діяльності, від 23 липня 2018 року за № №578/18), здійснена у відповідності до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Оцінка арештованого майна боржника на стадії виконавчого провадження фактично є обов`язковою останньою дією, після якої проводяться прилюдні торги з метою реалізації цього майна. До того ж спеціалізована організація проводить такі торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги, саме за експертною оцінкою.

Слід звернути увагу на дискреційний характер повноважень державного виконавця щодо вибору суб`єкта оціночної діяльності, та щодо здійснення обов`язкової оцінки майна.

Встановлення вартості арештованого майна відбувається шляхом визначення такої вартості експертною оцінкою, за результатами якої суб`єкт оціночної діяльності видає оціночний звіт. Звісно, боржник або стягувач мають право заперечувати проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, правовим наслідком чого буде залучення до виконавчого провадження суб`єкта оціночної діяльності для оцінки майна.

Згідно ст. 3, ч. 2 ст. 4, ст. 8 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. Оціночна діяльність може здійснюватися у таких формах: практична діяльність з оцінки майна, яка полягає у практичному виконанні оцінки майна та всіх процедур, пов`язаних з нею, відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами з оцінки майна; консультаційна діяльність, яка полягає в наданні консультацій з оцінки майна суб`єктам оціночної діяльності, замовникам оцінки та (або) іншим особам в усній або письмовій формі; рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна; методичне забезпечення оцінки майна, яке полягає в розробленні методичних документів з оцінки майна та наданні роз`яснень щодо їх застосування; навчальна діяльність оцінювачів, яка полягає в участі у навчальному процесі з професійної підготовки оцінювачів.

Практична діяльність з оцінки майна може здійснюватися виключно суб`єктами оціночної діяльності, визнаними такими відповідно до статті 5 цього Закону. Не допускається проведення оцінки майна суб`єктами оціночної діяльності - суб`єктами господарювання у таких випадках: проведення суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання оцінки майна, що належить йому або оцінювачам, які працюють у його складі, на праві власності або на яке зазначені особи мають майнові права; проведення оцінки майна фізичної особи-замовника або керівників юридичної особи, яка є замовником оцінки, оцінювачем, який має родинні зв`язки з зазначеними особами, або суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, керівництво якого має зазначені зв`язки; проведення оцінки майна своїх засновників (учасників). Результати оцінки майна, проведеної з порушеннями зазначених обмежень, визнаються недійсними та підлягають обов`язковому скасуванню.

Отже, визначено вичерпний перелік за яким не допускається проведення оцінки майна суб`єктами оціночної діяльності - суб`єктами господарювання, зокрема у разі проведення суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання оцінки майна, що належить йому або оцінювачам, які працюють у його складі, на праві власності або на яке зазначені особи мають майнові права, проведення оцінки майна фізичної особи-замовника або керівників юридичної особи, яка є замовником оцінки, оцінювачем, який має родинні зв`язки з зазначеними особами, або суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, керівництво якого має зазначені зв`язки, проведення оцінки майна своїх засновників (учасників). У випадку необхідності проведення оцінки арештованого майна у межах виконавчого провадження, проведення оцінки майна є обов`язковим.

Згідно частин 1, 2 ст. 11, ст. 32 вищевказаного Закону, договір на проведення оцінки майна укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім. Під час укладання багатостороннього договору крім замовника оцінки стороною договору може виступати особа-платник, якщо оплату послуг суб`єкта оціночної діяльності здійснює інша особа, а не замовник. У цьому випадку на платника як сторону договору поширюються обмеження, зазначені в статті 8 цього Закону. Замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб. Замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки. Оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності несуть відповідальність за порушення вимог цього Закону в порядку, встановленому законами. Оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності - суб`єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема за недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.

Згідно пунктів 4, 11, 13, 17 Національного стандарту N 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 року № 1440, оцінка майна проводитися з дотриманням принципів корисності, попиту і пропонування, заміщення, очікування, граничної продуктивності внеску, найбільш ефективного використання. Оцінка проводиться із застосуванням бази, що відповідає ринковій вартості або неринковим видам вартості. Вибір бази оцінки передує укладанню договору на проведення оцінки майна. Для визначення ринкової вартості враховується найбільш ефективне використання об`єкта оцінки. У звіті про оцінку майна та у висновку про вартість об`єкта оцінки оцінювач відображає факт про включення або невключення до ринкової вартості суми податку на додану вартість. Оціночні процедури, пов`язані з визначенням ринкової вартості, здійснюються з урахуванням включення або невключення до неї суми податку на додану вартість.

У відповідності до пунктів 51, 53, 54 Національного стандарту N 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 року № 1440, незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній азі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби). Залежно від обраних методичних підходів та методів оцінки оцінювач повинен: зібрати та проаналізувати всі істотні відомості про об`єкт оцінки, зокрема вихідні дані про його правовий статус, відомості про склад, технічні та інші характеристики, інформацію про стан ринку стосовно об`єкта оцінки та подібного майна, відомості про економічні характеристики об`єкта оцінки (прогнозовані та фактичні доходи і витрати від використання об`єкта оцінки, у тому числі від його найбільш ефективного використання та існуючого використання); проаналізувати існуючий стан використання об`єкта оцінки та визначити умови його найбільш ефективного використання; зібрати необхідну інформацію для обґрунтування ставки капіталізації та (або) ставки дисконту; визначити правові обмеження щодо об`єкта оцінки та врахувати їх вплив на вартість об`єкта оцінки; обґрунтувати застосування методичних підходів, методів та оціночних процедур, у разі потреби - застосування спеціальних методів оцінки та оціночних процедур (комбінування кількох методичних підходів або методів). Зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього із забезпеченням режиму конфіденційності згідно з умовами договору на проведення оцінки майна та з дотриманням вимог законодавства.

Згідно пунктів 56, 57, 60 вищевказаного Національного стандарту, звіт про оцінку майна може складатися у повній чи у стислій формі. Звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: опис об`єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; дату оцінки та дату завершення складення звіту, а у разі потреби - строк дії звіту та висновку про вартість майна відповідно до вимог законодавства; мету проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки; перелік нормативно-правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка; перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки; виклад усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка; опис та аналіз зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки; висновки щодо аналізу існуючого використання та найбільш ефективного використання об`єкта оцінки; виклад змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна; письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість; висновок про вартість майна; додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки. Звіт про оцінку майна дозволяється складати у стислій формі у разі доопрацювання (актуалізації) оцінки об`єкта оцінки на нову дату оцінки, а також в інших випадках, визначених відповідними національними стандартами. Висновок про вартість майна повинен містити відомості про: замовника оцінки та виконавця звіту про оцінку майна; назву об`єкта оцінки та його коротку характеристику; мету і дату оцінки; вид вартості, що визначався; використані методичні підходи; величину вартості, отриману в результаті оцінки. У разі потреби оцінювач має право відобразити у висновку свої припущення та застереження щодо використання результатів оцінки. Висновок підписується оцінювачем (оцінювачами), який безпосередньо проводив оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. Законодавством можуть бути встановлені додаткові вимоги до оформлення висновку про вартість об`єкта оцінки.

Оцінивши наявний у матеріалах справи звіт про оцінку майна ПАТ «Мелітопольський завод холодильного машинобудування «Рефма», складений суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання ОСОБА_1 , судова колегія вказує, що такий звіт відповідає вимогам Національного стандарту N 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 року № 1440, до звіту не мали зауважень державний виконавець, та не має зауважень позивач. Більше того, з позовної заяви та апеляційної скарги суд не встановив чому позивач вважає результати оцінки майна неправомірними, оскільки оцінку проведено належним чином з дотриманням методичних рекомендацій та правил. Порушення, про які вказує позивач, під час судового розгляду вони не доведені.

Судова колегія звертає увагу, що оцінене майно вже є проданим на електронних торгах та має нових власників.

Позивач, перш ніж стверджувати, що оцінка майна проведена неправомірно, не упевнився щодо укладання договору на проведення оцінки майна державного виконавця з суб`єктом оціночної діяльності, яким було проведено оцінку майна.

Як вже вказувалось вище, вимога позивача про зобов`язання заступника начальника Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Садомовою Н.В. усунути порушення, шляхом проведення оцінки майна за ринковими цінами та відповідно до ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», є хибною, оскільки оцінка проведена і вона є чинною, повторна оцінка передбачена за певної умови.

Згідно частин 1 – 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Не передбачено повернення судових витрат у разі відмови у задоволенні позовних вимог та відмови в задоволенні апеляційної скарги. Судові витрати здійснені позивачем не повертаються.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 242, 287, 314, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський завод холодильного машинобудування «Рефма» - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 березня 2019 року у справі № 280/937/19 – залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку ст.ст. 287, 328 – 329 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя В.В. Мельник

суддя Д.В. Чепурнов