Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2019 р. Справа № 520/5892/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Шаталовій Н.В.,

за участі представників:

позивача - ОСОБА_5, відповідача - Коваленко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 01.04.2019 року №33796-56 на суму 23 051,00 грн., сформовану Головним управлінням ДФС у Харківській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що сформована Головним управлінням ДФС у Харківській області податкова вимога від 01.04.2019 року №33796-56 на суму 23 051,00 грн. підлягає скасуванню. Визначений у оскаржуваній вимозі податковий борг зі сплати єдиного податку з фізичних осіб нарахований контролюючим органом за період з 20.06.2014 року по 20.09.2018 року є безпідставним, оскільки станом на 31.05.2014 року позивач мав місце проживання та перебував на обліку як платник податків на території м.Джанкой АР Крим, тобто вільної економічної зони Крим, у зв`язку з чим, відповідно до підпункту 3 пункту 12.3 статті 12 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» від 12.08.2014 року № 1636, податкова реєстрація позивача з 01.06.2014 року вважається анульованою, позивач втратив статус платника єдиного податку та прирівнювався до нерезидента.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по даній справі та запропоновано відповідачу у встановлений строк надати до суду відзив на позов.

11.07.2019 року (Вх. 01-26/41964/19) представником відповідача надано до канцелярії суду відзив на позов, в якому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог зазначивши, що згідно АІС «Податковий Блок» ФО-П ОСОБА_1 перебував на податковому обліку з 16.10.2012 року по 17.10.2018 року в ГУ ДФС у Херсонській області, Генічеське управління на спрощеній системі оподаткування, який знаходиться на неокупованій території України та здійснює свої управлінські та контролюючі функції відповідно до норм ПК України. Зазначена у податковій вимозі оскаржувана сума податкового боргу 23 051,00 грн. нарахована за період з 20.02.2014 року по 20.09.2018 року, з яких: 734,00 грн. - за період з 20.02.2014 року по 20.05.2014 року, 22 317,00 грн. - за період з 20.06.2014 року по 30.09.2018 року. Згідно історії недоїмок, податковий борг ФО- ОСОБА_3 виник у результаті несплати обов`язкових щомісячних платежів платника податку спрощеної системи II групи, які нараховуються відповідно до заяви платника, а не податкових повідомлень - рішень. Усі нарахування здійснені за попереднім місцем реєстрації ФО-П ОСОБА_1 (м.Джанкой АР Крим) та передані з відображенням у облікових картках до Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області, після поновлення реєстрації платника у зв`язку з переміщенням на неокуповану територію України.

У відповіді на відзив, наданій до суду 18.07.2019 року (№ 01-26/43375/19), представником позивача підтримаю свою правову позицію, викладену у позовній заяві та додатково зазначено, що податковий борг зі сплати єдиного податку, який виник у ФО- ОСОБА_3 за період з 20.02.2014 року по 20.05.2014 року, у розмірі 734,00 грн., є безнадійним та підлягає списанню контролюючим органом, оскільки стосовно стягнення якого минув строк давності, встановлений ст. 102 ПК України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги та доводи позовних вимог, просив суд їх задовольнити у повному обсязі з огляду на безпідставність оскаржуваної вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог, просив суд відмовити в їх задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позов.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про задоволення та обґрунтованість позовних вимог, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), 15.10.2012 року зареєстрований як фізична особа - підприємець у місті Джанкой Автономної Республіки Крим. Місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане підтверджено випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Серія ААВ № 587705 , витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, номер запису 2 139 000 0000 005575 від 15.10.2012 року (а.с. 15, 17 - 20).

Джанкойською ОДПІ АР Крим ДПС 18.10.2012 року позивачу видано Свідоцтво платника єдиного податку Серія НОМЕР_2 від 18.10.2012 року, за яким з 01.11.2012 року позивач зареєстрований як платник єдиного податку ІІ групи, ставка податку 20% (а.с. 21).

Так, 15 лютого 2017 року управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району ХМР видано позивачу довідку № 632 602 1600 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Адреса реєстрації місяці проживання позивача як ВПО: АДРЕСА_2 (а.с. 13).

У зв`язку із зміною місця проживання 19.10.2018 року позивач знову зареєструвався як фізична особа - підприємець, номер запису 2 480 000 0000 218332 (а.с. 19) та того ж дня став на податковий облік в Центральній ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

Листом Центральної ОДПІ м. Харкова від 01.11.2018 року № 2089/ФОП/20-30-13-11 повідомлено позивача про відмову в реєстрації його платником єдиного податку у зв`язку із наявністю податкового боргу по єдиному податку у розмірі 23 051,00 грн. (а.с. 23).

28.03.2019 року позивач за власним рішенням припинив свою підприємницьку діяльність, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис № 248 000 6000 2218332 (а.с. 20).

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Харківській області у відношенні позивача винесено вимогу від 01.04.2019 року № 33796-56, в якій зазначено, що станом на 31.03.2019 року сума податкового боргу платника податків становить 23 589,66 грн., з яких: 538,66 грн. - податок на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування, 23 051,00 грн. - єдиний податок з фізичних осіб (а.с. 14).

У відзиві на позов представник відповідача зазначив, що сума заборгованості з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 538,66 грн., була сплачена платником самостійно, відповідно до платіжного доручення № 718 від 13.05.2019 року.

Листом ГУ ДФС у Харківській області від 04.03.2019 року № 5482/ФОП/20-40 відмовлено позивачу у списанні податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 23 051,00 грн. (а.с. 26 - 27).

Позивач оскаржує податкову вимогу від 01.04.2019 року № 33796-56 на суму 23 051,00 грн., визначену податковим органом за період з 20.02.2014 року по 20.09.2018 року, з яких: 734,00 грн. - за період з 20.02.2014 року по 20.05.2014 року, 22 317,00 грн. - за період з 20.06.2014 року по 20.09.2018 року.

З приводу суми податкового боргу зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 22 317,00 грн. за період з 20.06.2014 року по 30.09.2018 року, слід зазначити наступне.

Особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України визначено Законом України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» від 12.08.2014 № 1636-VII (далі - Закон №1636).

Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Закону №1636 на території вільної економічної зони «Крим» (далі - ВЕЗ «Крим») діє особливий правовий режим економічної діяльності фізичних та юридичних осіб, у тому числі особливий порядок застосування норм регуляторного, податкового та митного законодавства України, а також особливий режим внутрішньої та зовнішньої міграції фізичних осіб.

Згідно з пунктом 5.3 статті 5 Закону №1636, фізична особа, яка має податкову адресу (місце проживання), юридична особа (відокремлений підрозділ), яка має податкову адресу (місцезнаходження) на території ВЕЗ «Крим», прирівнюється з метою оподаткування до нерезидента.

Так, пп. 291.5.7 п. 291.5 ст. 291 ПК України визначено, що не можуть бути платникам єдиного податку першої - третьої груп фізичні та юридичні особи - нерезиденти.

Підпунктом 3 пункту 12.3 статті 12 Розділу ІІ «Перехідні положення» Закону №1636 визначено, що з 01 червня 2014 року вважається анульованою податкова реєстрація осіб, які станом на 31 травня 2014 року мали місцезнаходження (місце проживання) та перебували на обліку в контролюючих органах на території АРК або міста Севастополя.

Така податкова реєстрація може бути відновленою після евакуації особи на іншу територію України згідно зі статтею 15 цього Закону у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань оподаткування, або внаслідок завершення строку тимчасової окупації.

Аналіз змісту наведених норм свідчить про те, що стосовно платників податків - фізичних та юридичних осіб, які станом на 31.05.2014 року мали місце проживання/місцезнаходження та перебували на обліку в контролюючих органах на території АРК або міста Севастополя, діє особливий правовий режим економічної діяльності: такі особи прирівнюються з метою оподаткування до нерезидентів, а їх податкова реєстрація вважається анульованою.

Як зазначалося судом раніше та підтверджено матеріалами справи, станом на 31.05.2014 року ФО- ОСОБА_4 мав місце проживання та перебував на обліку як платник податків за адресою: АДРЕСА_1 , тобто на території ВЕЗ «Крим», у зв`язку з чим, відповідно до підпункту 3 пункту 12.3 статті 12 Закону №1636, податкова реєстрація позивача з 01.06.2014 року вважається анульованою.

Таким чином, з 01.06.2014 року позивач втратив статус платника єдиного податку з фізичних осіб, а відтак і обов`язок сплати єдиного податку та до 19.10.2018 року (дата взяття на податковий облік Центральній ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області) перебував у статусі суб`єкта ВЕЗ «Крим».

Вказане повністю узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 26 червня 2018у справі № 819/1697/16 (адміністративне провадження №К/9901/33683/18).

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 12 пункту 12.3 статті 12 Закону №1636 зупиняється застосування до платників податків із місцезнаходженням на території ВЕЗ «Крим» норм статей 59, 60, 87-101, 124, 126 і 129 Податкового кодексу України.

Стаття 59 ПК України визначає порядок формування та надсилання (вручення) контролюючим органом платнику податків податкової вимоги про сплату боргу.

Таким чином, податкова вимога від 01.04.2019 року №33796-56 ГУ ДФС у Харківській області на суму єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 22 317,00 грн. за період з 20.06.2014 року по 20.09.2018 року є необґрунтованою, оскільки у період з 01.06.2014 року до 19.10.2018 року ФО- ОСОБА_4 мав податкову адресу на території ВЕЗ «Крим» та прирівнювався з метою оподаткування до нерезидента.

З приводу суми податкового боргу зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 734,00 грн. за період з 20.02.2014 року по 20.05.2014 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 101.1 ст. 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Згідно пп. 101.2.2 п. 101.2 ст. 101 ПК України під терміном «безнадійний» розуміється податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.

У відповідності до п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно положень п. 102.4 ст. 102 ПК України у разі, якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Відповідно до п. 101.5 ст. 101 ПК України, контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно п.п. 3 п. 2.1 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України № 577 від 10.10.2013 року (далі - Порядок № 577), під терміном «безнадійний податковий борг» слід розуміти податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 глави 9 розділу II ПК України.

Пунктами 3.1 та 3.2 Порядку № 577 також передбачено, що визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів (далі - ІС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається: у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника органу доходів і зборів.

Отже, списання податковим органом безнадійного податкового боргу, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, мало здійснюватися податковим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи, станом на день виникнення безнадійного податкового боргу, або за даними довідки відповідного контролюючого органу про наявність безнадійного податкового боргу.

Таким чином, податковий борг позивача зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 734,00 грн., який виник за період з 20.02.2014 року по 20.05.2014 року, не був стягнутий контролюючим органом протягом наступних 1095 календарних днів з дня його виникнення, стосовно його стягнення минув визначений ст. 102 ПК України строк давності, отже в розумінні Порядку № 577 податковий борг в сумі 734,00 грн. за період з 20.02.2014 року по 20.05.2014 року є безнадійним, який підлягає списанню контролюючим органом.

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності сформованої ним податкової вимоги від 01.04.2019 року №33796-56 на суму 23051,00 грн. зі сплати єдиного податку з фізичних осіб за період з 20.02.2014 року по 20.09.2018 року.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв`язку з чим позов належить задовольнити у повному обсязі.

В прохальній частині позову представник позивача просив суд вирішити питання про понесення судових витрат шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати зі сплати судового збору та судові витрати, пов`язані з правничою допомогою.

Згідно ч.7, 8 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В судовому засіданні від 20.08.2019 року представник позивача зазначив, що докази по понесенню судових витрат будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відповідно до ч.4 ст. 143 КАС України, для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

З урахуванням надання позивачем доказів по понесенню судових витрат після ухвалення рішення суду, суд дійшов висновку про призначення судового засідання на 03.09.2019 року о 09:30 год. для вирішення питання понесених позивачем судових витрат.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до положень ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13-14, 77, 139, 242-246, 250, 255-262, 295, пп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) до Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198, адреса: вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) про визнання протиправною та скасування вимоги - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у Харківській області від 01.04.2019 року №33796-56 на суму податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 23051 (двадцять три тисячі п`ятдесят одна) 00 коп.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198).

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 03 вересня 2019 року о 09:30 год. в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду за адресою: м. Харків, майдан Свободи, 6, зал судового засідання №12.

Зобов`язати ОСОБА_1 протягом п`яти днів з моменту постановлення рішення у справі надати докази понесення ним судових витрат.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення складено 27 серпня 2019 року.

Суддя О.В.Шевченко