П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 9901/458/19

Провадження № 11-860ав19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого Золотнікова О. С.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

за участю секретаря судового засідання Сороки Л. П.,

учасники справи:

представник позивача - ОСОБА_1 ,

представник відповідача - Тарасюк Г. В.,

розглянула в судовому засіданні апеляційну скаргу кандидата в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 69 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року ОСОБА_3 на ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 18 серпня 2019 року (суддя Соколов В. М.) у справі № 9901/458/19 за позовом кандидата в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 69 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року ОСОБА_3 до Центральної виборчої комісії (далі - ЦВК) про визнання протиправною та скасування постанови, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії та

ВСТАНОВИЛА:

Зміст позовних вимог

1. 17 серпня 2019 року ОСОБА_3 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до ЦВК, у якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 14 серпня 2019 року № 1871 «Про реєстрацію народних депутатів України, обраних на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в одномандатних виборчих округах» у частині реєстрації ОСОБА_4 , 1963 року народження, народним депутатом України, обраним на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в одномандатному виборчому окрузі № 69;

- визнати протиправними дії та рішення ЦВК із встановлення результатів голосування в межах одномандатного виборчого округу № 69 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року;

- визнати протиправними дії відповідача зі складання протоколу від 05 серпня 2019 року про результати виборів народних депутатів України в одномандатному виборчому окрузі № 69;

- визнати недійсними позачергові вибори народних депутатів України 21 липня 2019 року в одномандатному виборчому окрузі № 69;

- зобов`язати ЦВК оприлюднити в офіційних друкованих виданнях публікацію про спростування інформації щодо обрання ОСОБА_4 , 1963 року народження, народним депутатом України в одномандатному виборчому окрузі № 69;

- зобов`язати відповідача прийняти рішення про проведення повторного голосування з позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року в одномандатному виборчому окрузі № 69 у строки, визначені частиною третьою статті 103 Закону України від 17 листопада 2011 року№ 4061-VI «Про вибори народних депутатів України» (далі - Закон № 4061-VI), обчислюючи їх з дня набрання рішенням у цій справі законної сили.

Короткий зміст рішення суду попередньої інстанції

2. Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 18 серпня 2019 року повернув позовну заяву ОСОБА_3 на підставі пункту 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

3. Ухвалюючи таке рішення, Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду керувався тим, що позивач подав до адміністративного суду позовну заяву, в якій об`єднав позовні вимоги стосовно рішень, дій або бездіяльності ЦВК щодо встановлення нею результатів виборів (пункти 4-7 прохальної частини позовної заяви), що належать до виключної підсудності Верховного Суду як суду першої інстанції, з позовними вимогами про визнання протиправною та скасування постанови ЦВК від 14 серпня 2019 року № 1871 «Про реєстрацію народних депутатів України, обраних на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в одномандатних виборчих округах» у частині реєстрації ОСОБА_4 , 1963 року народження, народним депутатом України, обраним на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в одномандатному виборчому окрузі № 69, а також визнання протиправними дій та рішення ЦВК із встановлення результатів голосування в межах одномандатного виборчого округу № 69 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року (пункти 2, 3 прохальної частини позовної заяви), що не віднесені КАС України до виключної підсудності Верховного Суду як суду першої інстанції, а в силу вимог статей 22, 273 цього Кодексу належать до виключної підсудності апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ, як суду першої інстанції. За вказаних обставин суд першої інстанції дійшов висновку про те, що роз`єднання позовних вимог з їх подальшим розглядом Верховним Судом як судом першої інстанції з урахуванням вимог частини шостої статті 172 КАС України є неможливим.

Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги

4. Не погодившись із постановленим у справі судовим рішенням з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 18 серпня 2019 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

5. ОСОБА_3 не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовна вимога щодо визнання протиправною та скасування постанови ЦВК від 14 серпня 2019 року № 1871 «Про реєстрацію народних депутатів України, обраних на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в одномандатних виборчих округах» у частині реєстрації ОСОБА_4 , 1963 року народження, народним депутатом України, обраним на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в одномандатному виборчому окрузі № 69, не відноситься до виключної підсудності Верховного Суду як суду першої інстанції.

6. На думку скаржника, виборчий процес охоплює усі без винятку виборчі процедури, передбачені Законом № 4061-VI. Із цього випливає, що будь-яка з виборчих процедур, передбачена цим Законом, належить до одного з етапів виборчого процесу, які визначені частиною п`ятою статті 11 Закону № 4061-VI. Реєстрація обраних депутатів належить саме до етапу встановлення результатів виборів депутатів та їх офіційного оприлюднення (пункт 9 частини п`ятої статті 11 Закону № 4061-VI). Підтвердженням цієї обставини є логічна спорідненість норм, що регулюють процедуру встановлення результатів виборів, їх офіційного оприлюднення та реєстрації обраного народного депутата. Норми Закону № 4061-VI, що регулюють встановлення результатів виборів, їх офіційне оприлюднення та реєстрацію обраного народного депутата, викладені в одному розділі, а саме розділі XI «Голосування та встановлення результатів виборів депутатів», що знову ж таки підтверджує тезу про те, що реєстрація обраних народних депутатів є складовою частиною етапу встановлення результатів виборів. Більше того, реєстрація обраних народних депутатів є завершенням етапу встановлення результатів виборів депутатів та їх офіційного оприлюднення. Без прийняття ЦВК рішення про реєстрацію певного кандидата депутатом не можна вважати завершеним етап встановлення результатів виборів, адже в такому випадку такі виборчі процедури, як підрахунок голосів виборців, встановлення підсумків голосування та встановлення результатів виборів, позбавлені логічного завершення у вигляді настання наслідків - реєстрації обраного народного депутата.

7. На переконання ОСОБА_3 , Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду внаслідок неправильного висновку про те, що рішення ЦВК про реєстрацію обраних депутатів саме по собі є лише фіксуванням факту та приймається після завершення такого етапу виборчого процесу, як встановлення результатів виборів, протиправно повернув позовну заяву позивачеві, чим порушив його конституційне право на доступ до правосуддя, що гарантоване частиною третьою статті 8 Конституції України.

Позиція учасників справи щодо апеляційної скарги

8. У судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного судувід 18 серпня 2019 року та просив її задовольнити з наведених у ній мотивів.

9. Представник відповідача заперечив проти задоволення цієї апеляційної скарги і просив залишити оскаржуване судове рішення без змін.

10. Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Рух апеляційної скарги

11. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 21 серпня 2019 року відкрила провадження за апеляційною скаргою кандидата в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 69 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року ОСОБА_3 на ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 18 серпня 2019 року та призначила справу до розгляду в судовому засіданні.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Установлені обставини справи, оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

12. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

13. Згідно із частиною третьою статті 27 КАС України, норми якої регулюють питання виключної підсудності, підсудність окремих категорій адміністративних справ визначається цим Кодексом.

14. За приписами частин другої та четвертої статті 22 КАС України апеляційному адміністративному суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ, як суду першої інстанції підсудні справи щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності ЦВК (окрім визначених частиною четвертою цієї статті), дій кандидатів на пост Президента України, їх довірених осіб.

Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення ЦВК результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

15. Аналогічні приписи містяться і в частині третій статті 273 КАС України, якою передбачено, що рішення, дії або бездіяльність ЦВК щодо встановлення нею результатів виборів чи всеукраїнського референдуму оскаржуються до Верховного Суду. Усі інші рішення, дії або бездіяльність ЦВК, члена цієї комісії, прийняті у межах виборчого процесу, оскаржуються до апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ.

16. Як установлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи (а. с. 25), позивач звернувся до суду з позовом до ЦВК з такими позовними вимогами:

- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 14 серпня 2019 року № 1871 «Про реєстрацію народних депутатів України, обраних на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в одномандатних виборчих округах» у частині реєстрації ОСОБА_4 , 1963 року народження, народним депутатом України, обраним на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в одномандатному виборчому окрузі № 69;

- визнати протиправними дії та рішення ЦВК із встановлення результатів голосування в межах одномандатного виборчого округу № 69 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року;

- визнати протиправними дії відповідача зі складання протоколу від 05 серпня 2019 року про результати виборів народних депутатів України в одномандатному виборчому окрузі № 69;

- визнати недійсними позачергові вибори народних депутатів України 21 липня 2019 року в одномандатному виборчому окрузі № 69;

- зобов`язати ЦВК оприлюднити в офіційних друкованих виданнях публікацію про спростування інформації щодо обрання ОСОБА_4 , 1963 року народження, народним депутатом України в одномандатному виборчому окрузі № 69;

- зобов`язати відповідача прийняти рішення про проведення повторного голосування з позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року в одномандатному виборчому окрузі № 69 у строки, визначені частиною третьою статті 103 Закону № 4061-VI, обчислюючи їх з дня набрання рішенням у цій справі законної сили.

17. Однак позовні вимоги, що стосуються визнання протиправною та скасування постанови ЦВК від 14 серпня 2019 року № 1871 «Про реєстрацію народних депутатів України, обраних на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в одномандатних виборчих округах» у частині реєстрації ОСОБА_4 , 1963 року народження, народним депутатом України, обраним на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в одномандатному виборчому окрузі № 69, а також визнання протиправними дій та рішення ЦВК із встановлення результатів голосування в межах одномандатного виборчого округу № 69 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року, нормами КАС України до підсудності Верховного Суду як суду першої інстанції не віднесені.

18. Інші позовні вимогиналежать до виключної підсудності Верховного Суду як суду першої інстанції.

19. За правилами частини першої статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

20. Водночас відповідно до частини п`ятої цієї статті не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

21. Пунктом 6 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, у яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

22. За частиною шостою статті 172 КАС України суд вправі за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог у самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.

23. Отже, визначальною умовою для роз`єднання позовних вимог є та обставина, що таке роз`єднання сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.

24. Зазначений припис спрямований на те, щоб суб`єкт правовідносин міг з дотриманням принципів адміністративного судочинства і конкретних обставин скористатися правом на судовий захист.

25. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

26. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що суд вправі з власної ініціативи до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог у самостійне провадження для забезпечення виконання завдань адміністративного судочинства, тобто, зокрема, для своєчасного вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Проте таке роз`єднання можливе лише у тому випадку, якщо кожна з виділених вимог може бути предметом розгляду у тому суді, який роз`єднав позовні вимоги.

27. Указаному кореспондує припис абзацу другого частини шостої статті 172 КАС України, згідно з яким розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог.

28. КАС України імперативно врегульовує питання підсудності адміністративних справ, установлюючи певні категорії справ, які підлягають розгляду Верховним Судом як судом першої інстанції та не підлягають розгляду іншими адміністративними судами в разі об`єднання у позові вимог, що хоч і пов`язані між собою, але їх розгляд віднесено до підсудності інших адміністративних судів як судів першої інстанції.

29. Згідно зі статтею 3 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) Високі Договірні Сторони зобов`язуються проводити вільні вибори з розумною періодичністю шляхом таємного голосування в умовах, які забезпечують вільне вираження думки народу у виборі законодавчого органу.

30. Стаття 3 Першого протоколу до Конвенції надає Договірним Сторонам широку свободу розсуду для обмежень зазначених прав без конкретизації переліку легітимних цілей такого обмеження. Договірні Сторони вільні виправдати застосування обмежень за умови, що відповідність такої мети принципу верховенства права та загальним цілям Конвенції доведено конкретними обставинами справи.

31. Оскарження результатів виборів народних депутатів України є частиною виборчого процесу, регламентованого Законом № 4061-VI.

32. Отже, Велика Палата Верховного Суду має оцінити, чи не є свавільними встановлені у КАС України та застосовані Верховним Судом у складі судді Касаційного адміністративного суду обмеження права позивача на звернення до суду, чи переслідує таке обмеження легітимну мету, чи не порушується пропорційність між метою, яка переслідується, та встановленим обмеженням.

33. На думку Великої Палати Верховного Суду, з огляду на приписи Закону № 4061-VIі КАС України право позивача на доступ до суду для оскарження результатів виборів народних депутатів України в межах одномандатного виборчого округу № 69 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року не є абсолютним. Це право підлягає дозволеним КАС України обмеженням, зокрема щодо умов прийняття позовної заяви. Такі обмеження не можуть суперечити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.

34. Вирішуючи питання про те, чи дії суду є свавільними, Велика Палата Верховного Суду виходить з таких міркувань.

35. Відповідно до частини першої статті 11 Закону № 4061-VI виборчий процес - це здійснення суб`єктами, визначеними статтею 12 цього Закону, виборчих процедур, передбачених цим Законом.

36. Згідно із частиною п`ятою цієї статті виборчий процес включає такі етапи: 1) висування кандидатів у депутати; 2) утворення виборчих комісій (крім ЦВК); 3) реєстрація кандидатів у депутати; 4) проведення передвиборної агітації; 5) утворення спеціальних виборчих дільниць, що існують на тимчасовій основі; 6) складання списків виборців, їх перевірка та уточнення; 7) голосування; 8) підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування; 9) встановлення результатів виборів депутатів та їх офіційне оприлюднення; 10) припинення повноважень окружних та дільничних виборчих комісій.

37. Отже, законодавець розмежував такі етапи виборчого процесу, як встановлення підсумків голосування та встановлення результатів виборів депутатів.

38. Порядок встановлення підсумків голосування в одномандатному окрузі визначений статтею 96 Закону № 4061-VI, натомість порядок встановлення результатів виборів депутатів в одномандатних округах установлений статтею 99 цього Закону.

39. Згідно із частиною другою статті 96 Закону № 4061-VI відомості про підсумки голосування в одномандатному окрузі цифрами і прописом заносяться до протоколу окружної виборчої комісії про підсумки голосування в одномандатному окрузі, форму якого встановлено ЦВК.

40. Відповідно до частини першої статті 99 Закону № 4061-VI ЦВК на своєму засіданні на підставі протоколів окружних виборчих комісій про підсумки голосування в одномандатних округах, у тому числі з поміткою «Уточнений», не пізніш як на п`ятнадцятий день з дня голосування встановлює результати виборів депутатів у відповідних одномандатних округах, про що складає протоколи.

41. При цьому частиною п`ятою статті 97 Закону № 4061-VI визначено, що у разі ненадходження до ЦВК протоколу окружної виборчої комісії про підсумки голосування у загальнодержавному окрузі в межах одномандатного округу або протоколу окружної виборчої комісії про підсумки голосування в одномандатному окрузі у строки, визначені цим Законом, ЦВК здійснює повноваження відповідної окружної виборчої комісії щодо встановлення підсумків голосування у загальнодержавному окрузі в межах одномандатного округу або в одномандатному окрузі.

42. З огляду на викладене рішення (протоколи) щодо результатів виборів у відповідних одномандатних округах приймаються ЦВК на підставі рішень (протоколів) окружних виборчих комісій про підсумки голосування в одномандатних округах або рішень (протоколів) ЦВК, яка здійснює повноваження окружної виборчої комісії щодо встановлення підсумків голосування у випадку, визначеному частиною п`ятою статті 97 Закону № 4061-VI.

43. Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що позовна вимога щодо визнання протиправними дій та рішення ЦВК із встановлення результатів голосування у межах одномандатного виборчого округу № 69 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року (пункт 3 прохальної частини позовної заяви) не віднесена КАС України до виключної підсудності Верховного Суду як суду першої інстанції, а в силу вимог статей 22, 273 цього Кодексу належить до виключної підсудності апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ, як суду першої інстанції, є правильним.

44. Відповідно до частини першої статті 100 Закону № 4061-VI ЦВК не пізніш як на п`ятий день з дня встановлення результатів виборів офіційно оприлюднює результати виборів депутатів у газетах «Голос України» та «Урядовий кур`єр». Список обраних депутатів публікується із зазначенням в алфавітному порядку їх прізвища, власного імені (усіх власних імен), по батькові (за наявності), року народження , освіти, посади (заняття), місця роботи, місця проживання, партійності, суб`єкта висування, виборчого округу (загальнодержавний чи номер одномандатного), у якому обраний депутат.

45. Згідно із частинами першою та третьою статті 101 Закону № 4061-VI особа, обрана депутатом, для її реєстрації народним депутатом України зобов`язана подати до ЦВК не пізніш як на двадцятий день з дня офіційного оприлюднення результатів виборів депутатів документ про її звільнення з роботи (посади), не сумісної з депутатським мандатом, та (або) копію зареєстрованої заяви про припинення дії іншого представницького мандата, поданої до відповідної ради.

При отриманні документів, зазначених у частині першій цієї статті, ЦВК приймає рішення про реєстрацію обраної особи народним депутатом України.

46. З огляду на викладене, а також ураховуючи положення статті 99 Закону № 4061-VI, якою визначається порядок встановлення ЦВК результатів виборів депутатів у одномандатних округах, Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що рішення ЦВК про реєстрацію обраних осіб народними депутатами України, що приймається після офіційного оприлюднення результатів виборів депутатів у газетах «Голос України» та «Урядовий кур`єр», не є рішенням ЦВК щодо встановлення нею результатів виборів.

47. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про те, що реєстрація обраних депутатів належить саме до етапу встановлення результатів виборів депутатів та їх офіційного оприлюднення, визначеного пунктом 9 частини п`ятої статті 11 Закону № 4061-VI, тає завершенням указаного етапу виборчого процесу, ґрунтуються на помилковому тлумаченні положень Закону № 4061-VI.

48. Велика Палата Верховного Суду констатує, що згідно з принципом правової визначеності позивач має знати наслідки об`єднання ним кількох позовнихвимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам, для яких Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у такому поєднанні не є судом, встановленим законом.

49. Таким чином, метою обмеження Верховним Судом у складі судді Касаційного адміністративного суду права ОСОБА_3 було забезпечення дотримання цим судом вимог процесуального закону щодо розгляду справи належним судом задля ефективного виконання завдання адміністративного судочинства, визначеного КАС України.

50. Оскільки внаслідок власних помилок і допущених порушень норм процесуального права ОСОБА_3 об`єднав в одному позові вимоги, які у такому поєднанні не підсудні Касаційному адміністративному суду у складі Верховного Суду, то жодне розумне очікування на розгляд такого позову у ОСОБА_3 виникнути не могло.

51. Доводи апеляційної скарги про передачу ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року на розгляд Верховного Суду адміністративної справи № 855/366/19 за позовом кандидата в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 69 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року ОСОБА_3 до ЦВК про визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 14 серпня 2019 року № 1871 «Про реєстрацію народних депутатів України, обраних на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в одномандатних виборчих округах» у частині реєстрації ОСОБА_4 народним депутатом України, обраним на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в одномандатному виборчому окрузі № 69, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному судовому рішенні.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

52. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

53. Згідно з положеннями статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

54. Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують викладених у судовому рішенні цього суду висновків, то апеляційна скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 272, 273, 278, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу кандидата в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 69 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року ОСОБА_3 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 18 серпня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. С. Золотніков

Судді: Н. О. Антонюк Н. П. Лященко

С. В. Бакуліна О. Б. Прокопенко

В. В. Британчук Л. І. Рогач

Ю. Л. Власов О. М. Ситнік

М. І. Гриців О. С. Ткачук

В. І. Данішевська В. Ю. Уркевич

Ж. М. Єленіна О. Г. Яновська

О. Р. Кібенко