РІШЕННЯ

Іменем України

19 серпня 2019 року

Київ

справа №9901/377/19

адміністративне провадження №П/9901/377/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Білак М.В. (суддя-доповідач),

суддів: Губської О.А., Загороднюка А.Г., Калашнікової О.В., Соколова В.М.,

при секретарі судового засідання: Кучер Р.В.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Гуцал Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання протиправним та скасування розпорядження,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати розпорядження Президента України № 63/2019-рп від 19 червня 2019 року "Про оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади керівника Державного управління справами".

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що згідно з Указом Президента України "Про Державне управління справами" від 23 лютого 2000 року № 278/2000 Державне управління справами утворено як єдиний орган з матеріально-технічного, соціально-побутового та іншого забезпечення діяльності Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Ради національної безпеки і оборони України, інших державних органів. Зазначеним Указом Президента України не передбачено, що Державне управління справами є державним органом виконавчої або іншої влади та не наділено владними повноваженнями, а створено з метою матеріально-технічного забезпечення державних органів.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державне управління справами, Державне управління справами є спеціальним державним органом з матеріально- технічного, соціально-побутового та іншого забезпечення діяльності Президента України, Кабінету Міністрів України, Ради національної безпеки і оборони України, інших державних органів.

Вважає, що діяльність Державного управління справами не підпадає під поняття діяльності державного органу, оскільки воно не відноситься до жодної гілки влади, а тому його компетенція не може поширюватися на всю територію України або її частину - адміністративно-територіальну одиницю, оскільки здійснення його функцій не пов`язане з територіальною юрисдикцією.

Посаду Керівника Державного управління справами неможливо віднести до категорії посади "А" за встановленими законом ознаками, оскільки, юрисдикція управління не поширюється на всю територію України. Таким чином, єдиною категорією до якої можливо віднести посаду Керівника Державного управління справами є категорія "В".

Серед іншого зазначив, що вимога про пред`явлення заяви про відсутність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання є протиправною, оскільки така заява подається виключно при поданні документів для заміщення вакантних посад категорії "А" та "Б", в той час як, посада Керівника Державного управління справами відноситься до категорії "В".

Враховуючи те, що частина друга статті 25 Закону України "Про державну службу" забороняє вимагати від особи документи не передбачені частиною першою статті 25 цього закону, вимога щодо пред`явлення вказаної вище заяви є протиправною.

На переконання позивача, у разі обрання його переможцем конкурсу та подальшого вступу на посаду, неправомірність проведення такого конкурсу є підставою для скасування не лише його результатів, й підставою для звільнення переможця цього конкурсу з посади.

Позивач вважає, що він відповідає всім передбаченим законодавством вимогам для зайняття посади керівника Державного управління справами, у встановленому порядку подав документи для участі у спірному конкурсі на зайняття цієї посади та був допущений до його проходження.

На його думку, прийняття Президентом України оскаржуваного розпорядження порушує законодавство України та його права, встановлені Конституцією України.

Представник відповідача надала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що під час видання оскаржуваного розпорядження відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. Зокрема зазначила, що до позовної заяви не додано жодних доказів на підтвердження того, що оскаржуване розпорядження Президента України порушило права позивача. Більше того, навіть не вказано, які саме права позивача порушено, натомість позовна заява містить абстрактні твердження про «порушення конституційного права на законну участь у відборі кандидата на посаду керівника Державного управління справами».

Крім того, повноваження Президента України визначаються виключно Конституцією України. Законодавчі акти не можуть покладати додаткових прав чи обов`язків на Президента України, крім тих, що передбачені нормами Конституції України. Згідно з пунктом 28 частини першої статті 106 Конституції України Президент України створює для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби. Відповідно до Указу Президента України від 23 лютого 2000 року № 278 було утворено Державне управління справами. Пунктом 9 Положення про Державне управління справами, затвердженого Указом Президента України від 17 грудня 2002 року № 1180 встановлено, що Державне управління справами очолює Керівник, якого призначає на посаду та звільняє з посади Президент України за поданням Глави Адміністрації Президента України. Перелік посад державної служби та патронатної служби Державного управління справами, відповідно до якого посаду керівника Державного управління справами віднесено до категорії «А», затверджено рішенням комісії з питань вищого корпусу державної служби від 30 листопада 2016 року. На виконання вказаних норм і було видано оскаржуване розпорядження Президента України. Державне управління справами є органом, який здійснює владно-управлінські функції, та юрисдикція якого поширюється на всю територію України.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позову.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані ними докази, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

19 червня 2019 року Розпорядженням Президента України №63/2019-рп затверджено Умови проведення конкурсу на зайняття вакантної посади Керівника Державного управління справами. Вказане розпорядження було підготовлено і затверджено відповідно до частини другої статті 23 Закону України «Про державну службу». Цей документ сформував загальні умови для запровадження конкурсного відбору на вакантну посаду Керівника Державного управління справами. Серед таких умов визначено: посадові обов`язки; умови оплати праці; інформація про строковість чи безстроковість призначення на посаду; перелік документів, необхідних для участі в конкурсі та строк їх подання; місце час і дата початку проведення перевірки (тестування); володіння іноземною мовою, контактні дані особи, яка надає додаткові інформацію з питань проведення конкурсу; а також загальні (кваліфікаційні) вимоги; вимоги до компетентності; професійні знання.

Органи державної влади, їх посадові особи, згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 28 частини першої статті 106 Основного Закону України Президент України створює для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби.

Державне управління справами є допоміжним органом, створеним Президентом України відповідно до пункту 28 статті 106 Конституції України.

Відповідно до Указу Президента України «Про державне управління справами» від 23 лютого 2000 року №278/2000, Державне управління справами здійснює матеріально-технічне, соціально-побутове та інше забезпечення діяльності Президента України, Ради національної безпеки і оборони України, Адміністрації Президента України та інших створених Президентом України консультативних, дорадчих та допоміжних органів і служб.

Відповідно до Положення про державне управління справами, затверджене Указом Президента України від 17 грудня 2002 року №1180/2002 (далі - Положення №1180/2002) Державне управління справами є юридичною особою та підпорядковується Президенту України.

Згідно з пунктом 9 Положення №1180/2002 Державне управління справами очолює Керівник, якого призначає на посаду і звільняє з посади Президент України за поданням Глави Адміністрації Президента України.

Положеннями абзацу шостого пункту 1 частини другої статті 6 Закону України «Про державну службу України» встановлено, що посада керівника державної служби в інших державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, віднесена до категорії «А» (вищий корпус державної служби).

Згідно з пунктом 6 статті 15 Закону України «Про державну службу» Комісія з питань вищого корпусу державної служби затверджує перелік посад державної служби, патронатної служби та посад працівників, які виконують функції з обслуговування, а також встановлює категорії посад державної служби за поданням керівника державної служби в апаратах допоміжних органів, утворених Президентом України.

Перелік посад державної служби та патронатної служби Державного управління справами, відповідно до якого посаду Керівника Державного управління справами віднесено до категорії «А», затверджено Рішенням Комісії з питань вищого корпусу державної служби від 30 листопада 2016 року, що підтверджується протоколом засідання Комісії з питань вищого корпусу державної служби від 25, 30 листопада 2016 року №21.

Відповідно до частини другої статті 23 Закону України «Про державну службу України» рішення про оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби категорії «А» приймає суб`єкт призначення, на вакантні посади державної служби категорій «Б» і «В» - керівник державної служби відповідно до цього Закону.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що саме на виконання вказаних норм Закону було видане оскаржуване Розпорядження Президента України.

З огляду на те, що посада керівника Державного управління справами відноситься до категорій "А", безпідставними є твердження позивача про те, що така посада відноситься до категорії "В", яка в свою чергу, забороняє вимагати документи зі сплати аліментів на утримання дитини від особи.

Спеціальні вимоги до кандидатів на вакантні посади категорії «А» повинні враховувати завдання, функції та повноваження конкретного державного органу, в якому прагне проходити державну службу на відповідній посаді громадянин України. Ці вимоги, відповідно до зазначеного Положення, визначаються з урахуванням положень спеціальних законів та мають узгоджуватися з майбутніми повноваженнями державного службовця, відповідно.

Так, згідно з частиною третьою статті 19 Закону України «Про державну службу» на посаду державної служби категорії «А» або «Б» не може вступити особа, яка має заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Тому, встановлена в пункті 6 розпорядження вимога, яка передбачає відповідне подання заяви про відсутність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання за формою згідно з додатком 2-1 до Порядку до проведення конкурсу на заняття посад державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року №246, є законною, оскільки прийнята на виконання положень, частини третьої статті 19 Закону України «Про державну службу».

З огляду на наведене, колегія суддів не бере до уваги фактичну незгоду позивача з вимогою вказаного закону щодо необхідності подання заяви про відсутність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, оскільки дана заява подається виключно при подачі документів для заміщення вакантних посад категорії «А» та «Б», а посада керівника Державного управління справами, на його думку, відноситься до категорії «В» і забороняє статтею 25 Закону України «Про державну службу» вимагати від особи документи, непередбачені нею.

У зв"язку з цим, твердження позивача про те, що керівником державної служби в державному органі, є керівник апарату (секретаріату), а тому особа, уповноважена на оголошення конкурсу та особа, що направляє подання на призначення переможця конкурсу на посаду керівника Державного управління справами Президенту України, є Глава Адміністрації Президента України, не береться колегією суддів до уваги.

Колегія суддів зазначає, що застереження позивача про неправомірність проведення такого конкурсу, що є підставою для скасування не лише його результатів, а й підставою для звільнення переможця цього конкурсу з посади, є безпідставними, виходячи з наступного.

Оскаржене Розпорядження Президента України про оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади Керівника Державного управління справами та його умови є предметом контролю щодо його відповідності Закону України «Про державну службу», іншим актам чинного законодавства. Таким суб`єктом контролю згідно із частиною третьою статті 23 Закону України «Про державну службу» є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби - Національне агентство України з питань державної служби.

Місією і стратегією цього органу є розвиток професійної, ефективної, стабільної, політично неупередженої державної служби, що відповідає принципам належного врядування та стандартам і кращим практикам держав-членів ЄС, країн Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР); забезпечення якісного та ефективного функціонального управління державною службою в державних органах.

Серед стратегічних цілей діяльності цього органу, одною з ключових є підвищення рівня захищеності права громадян на доступ до державної служби, законних прав та інтересів державних службовців. З метою поновлення порушених прав НАДС може направити відповідному державному органу обов`язкову до виконання вимогу про усунення відповідних порушень.

Рішення про оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби категорії «А», приймає суб`єкт призначення (частина друга статті 23 Закону України «Про державну службу»).

Предметом регулювання цієї статті є визначення змісту інформації про вакантну посаду державної служби та проведення конкурсу на відповідну посаду, суб`єкт оприлюднення відповідної інформації, а також форма і порядок оголошення про проведення конкурсу й граничні терміни оприлюднення інформації про результати проведення конкурсу.

Загальні та спеціальні вимоги до осіб, які претендують на зайняття посад державної служби категорії «А», є предметом попереднього розгляду Комітету з відбору кандидатів, що утворюється згідно зі статтею 21 Положення про Комісію з питань вищого корпусу державної служби, затвердженого постановою КМУ від 25 березня 2016 року №243, а надалі - предметом прийняття відповідного рішення по кандидатурі, що претендує на посаду державної служби категорії «А», з боку Комісії.

В матеріалах справи міститься Протокол №9 засідання Комісії з питань вищого корпусу державної служби від 9 липня 2019 року, проведеним НАДС. Згідно з цим, Протоколом №9 на порядок денний засідання Комісії виносилися питання проведення конкурсів на зайняття вакантних посад, зокрема, Керівника Державного управління справами та затверджено рішення комітету з відбору кандидатів на зайняття вакантних посад державної служби категорії «А» від 5 липня 2019 року №9, до яких належить вказана посада. Також на засіданні були затверджені списки кандидатів, яких допущено до проходження тестування на зайняття вакантних посад, у тому числі й Керівника Державного управління справами відповідно до розпорядження Президента України від 19 червня 2019 року №63/2019-рп «Про оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади Керівника Державного управління справами».

У цьому протоколі міститься інформація щодо перевірки секретаріатом Комісії документів кандидатів на відповідність встановленим законом вимогам та встановлено, зокрема, що конкурс на зайняття посади Керівника Державного управління справами проводиться відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року №246. На цьому ж засіданні було затверджено рішення комітету з відбору кандидатів на зайняття вакантних посад державної служби категорії «А» від 5 липня 2019 року №9 та допущено для проходження тестування на зайняття вакантної посади, у тому числі, Керівника Державного управління справами, на яку претендував ОСОБА_2 .

Як вбачається з Протоколу №9, за результатами розв`язання ситуаційних завдань кандидатами на зайняття вакантної посади Керівника Державного управління справами, позивач, який брав участь у конкурсі на зайняття цієї посади, був недопущений до співбесіди, оскільки під час написання ситуаційних завдань щодо вимог професійної компетенції отримав нижче 0,50 балів (стор.13-14 цього Протоколу №9).

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 .

За правилами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи результати судового розгляду справи, понесені позивачем витрати за подання цього позову відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 241, 244, 245, 246, 250, 255, 257, 262, 266, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання протиправним та скасування розпорядження відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його складення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 23 серпня 2019 року.

...........................

...........................

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

О.А. Губська

А.Г. Загороднюк

О.В. Калашнікова

В.М. Соколов,

Судді Верховного Суду