ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 серпня 2019 року

м. Полтава

Справа №440/2593/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Миргородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог.

ОСОБА _1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Миргородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (надалі - Миргородське ОУПФ), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - ГУПФ), у якому просила:

визнати протиправним повернення без виконання її заяви від 21.05.19 про призначення грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій за віком;

зобов`язати відповідачів розглянути її заяву від 21.05.19 та зарахувати до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону №1788-ХІІ період роботи на посаді викладача по класу домри Миргородської дитячої музичної школи з 1.01.92 по 20.05.19;

зобов`язати відповідачів здійснити нарахування та виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 10-ти місячних пенсій за віком відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що пенсійні органи безпідставно не розглянули по суті заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.11 №1191. За твердження позивача, їй призначено пенсію за віком та вона має право на отримання відповідної допомоги як працівників закладів освіти з урахування правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 30.01.19 у справі №442/456/17.

2. Позиція відповідача.

5.08.19 судом одержано відзив Миргородського ОУПФ на позов, у якому представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 37-40/. Звертав увагу на те, що подана ОСОБА_1 заява про виплату одноразової грошової допомоги не відповідала вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.05 №22-1, а тому розглянута у порядку Закону України "Про звернення громадян". Крім того, зазначив, що позивач не має права на одержання одноразової грошової допомоги, оскільки період її роботи з 1.01.92 по 20.05.19 на посаді викладача в Миргородській дитячій музичній школі не можливо зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років.

8.08.19 судом одержано відзив ГУПФ, у якому представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити /а.с. 44-45/. При цьому зазначив, що посада викладача у позашкільних закладах освіти не враховується при обчисленні стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а тому позивач не має права на отримання грошової допомоги.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.07.19 відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи вирішено здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).

За приписами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Відповідно до частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА _1 з 15.12.86 прийнята на роботу у Миргородську дитячу музичну школу, з 1.09.87 переведена на посаду викладача по класу домри, що підтверджено відповідними записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 /а.с. 26-28/.

Згідно Статуту Миргородська дитяча музична школа ім. А.П. Коломійця заснована на комунальній формі власності, має статус державного закладу освіти /а.с. 29/.

Позивачу з 21.05.19 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", загальний страховий стаж ОСОБА_1 на момент призначення пенсії становив 36 років 11 місяців 7 днів, що підтверджено протоколом про призначення пенсії /а.с. 49-50/.

21.05.19 ОСОБА_1 звернулась до Миргородського ОУПФ із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком згідно пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" /а.с. 13/. У заяві позивач зазначила, що на день досягнення пенсійного віку вона працювала у Миргородській дитячій музичній школі ім. А.П. Коломійця, що згідно зі Статутом заснована на комунальній формі власності і має статус державного закладу освіти, на посаді викладача, що дає їй право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та має страховий стаж більше тридцяти років; будь-яку іншу пенсію раніше не отримувала.

Листом від 30.05.19 вих. №3834/03-24 позивачу повідомлено про те, що її заяву розглянуто відповідно до Закону України "Про звернення громадян" з огляду на невідповідність заяви вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.05 №22-1 /а.с. 14-16/. По суті порушеного питання пенсійним органом зазначено, що ОСОБА_1 не має права на одержання грошової допомоги, оскільки період її роботи з 1.01.92 по 20.05.19 на посаді викладача в Миргородській дитячій музичній школі не можливо зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років.

Крім того, листом ГУПФ від 2.07.19 вих.№2994/К-02 позивача повідомлено про те, що посада музичного працівника не передбачена Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту населення і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4.11.93 №909, а без врахування періодів роботи за займаною позивачем посадою тривалість її спеціального стажу становить менше 30 років, що недостатньо для визначення права на виплату грошової допомоги /а.с. 17/.

Не погодившись з такою відповіддю пенсійних органів, позивач звернулась до суду з цим позовом.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

За змістом частини першої статті 26 Закону України від 9.07.03 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон №1058-IV) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.

До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року.

Згідно з пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України від 5.11.91 №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (надалі - Закон №1788-ХІІ) право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 року - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців.

Постановою Кабінету Міністрів від 4.11.93 №909 затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.

Відповідно до названого Переліку визначено заклади освіти і посади, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років - у позашкільних навчальних закладах: директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України від 5.09.17 №2145-VIII "Про освіту" невід`ємними складниками системи освіти є, зокрема, позашкільна освіта.

За приписами статті 1 Закону України від 22.06.2000 №1841-ІІІ "Про позашкільну освіту" (надалі - Закон №1841-ІІІ) система позашкільної освіти - освітня підсистема, що включає державні, комунальні, приватні заклади позашкільної освіти; інші заклади освіти як центри позашкільної освіти (заклади загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, в тому числі школи соціальної реабілітації, міжшкільні навчально-виробничі комбінати, заклади професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої); гуртки, секції, клуби, культурно-освітні, спортивно-оздоровчі, науково-пошукові об`єднання на базі закладів загальної середньої освіти, навчально-виробничих комбінатів, закладів професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої; клуби та об`єднання за місцем проживання незалежно від підпорядкування, типів і форм власності; культурно-освітні, фізкультурно-оздоровчі, спортивні та інші заклади освіти, установи; фонди, асоціації, діяльність яких пов`язана із функціонуванням позашкільної освіти; відповідні органи управління позашкільною освітою і науково-методичні установи, інші суб`єкти освітньої діяльності, що надають освітні послуги у системі позашкільної освіти.

Частиною п`ятою статті 12 названого Закону визначено, що перелік типів закладів позашкільної освіти затверджується Кабінетом Міністрів України.

За змістом Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6.05.01 №433, до позашкільних навчальних закладів, зокрема, відносяться початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші).

Відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 21 Закону №1841-ІІІ педагогічні працівники закладів позашкільної освіти мають право на пенсію за вислугою років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

За приписами Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 №963, посада викладача відноситься до педагогічних посад.

Згідно з пунктом 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону №1841-III до приведення законів України, інших нормативно-правових актів у відповідність до цього Закону вони застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.11 №1191 затверджений Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати (надалі - Порядок №1191).

Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку, до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 3, ст. 10), що передбачені:

переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. N 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" (ЗП України, 1994 р., N 4, ст. 70; Офіційний вісник України, 2002 р., N 39, ст. 1820; 2004 р., N 46, ст. 3052);

переліком посад артистів театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів, які мають право на пенсію за вислугу років незалежно від віку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. N 583 "Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення" (ЗП України, 1992 р., N 11, ст. 271).

Пунктами 5 - 7 Порядку №1191 визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 р. призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", станом на день її призначення.

Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

ОЦІНКА СУДОМ ОБСТАВИН СПРАВИ

Спір у даній справі стосується наявності у позивача права на одержання грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058-IV.

Заперечуючи право ОСОБА_1 на одержання такої допомоги, відповідачі виходили з того, що позивач не має достатнього стажу, наявність якого є підставою для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону №1788-ХІІ, а тому не має права на одержання грошової допомоги.

При цьому відповідачі зазначили, що період роботи ОСОБА_1 з 1.01.92 по 20.05.19 на посаді викладача у Миргородській дитячій музичній школі не можливо зарахувати до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, оскільки посада викладача у позашкільних закладах освіти не передбачена постановою Кабінету Міністрів України №909.

Оцінюючи наведені доводи пенсійних органів, суд звертає увагу на таке.

Дійсно, постанова Кабінету Міністрів України №909, якою затверджено перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, не відносить посаду викладача у позашкільному закладі освіти (зокрема, музичній школі) до посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону №1788-ХІІ.

Разом з цим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.19 у справі №442/456/17 дійшла висновку, що ураховуючи наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення викладачів у позашкільних закладах освіти, визначених у Конвенції, а також з метою реалізації положень статті 46 Конституції України щодо недопущення обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави, викладачі позашкільних навчальних закладів, які входять до структури освіти України, мають право отримання пенсії за вислугу років.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладач музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти. Стаж роботи викладачем в дитячій музичній школі має зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні пункту "е" статті 55 Закону №1788-ХІІ навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком №909.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, як визначено частиною п`ятою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Отже, наведені вище висновки Великої Палати Верховного Суду мали бути враховані відповідачами під час розгляду заяви ОСОБА_1 про виплату грошової допомоги, а також ураховуються судом у ході розгляду цієї справи.

За таких обставин, стаж роботи позивача на посаді викладача у Миргородській дитячій музичній школі з 1.01.92 по 20.05.19 зараховується до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону №1788-ХІІ.

А оскільки позивач фактично працювала у Миргородській дитячій музичній школі з 15.12.86 по 20.05.19, її спеціальний стаж загалом становить більше 32 років, що надає право на одержання грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058-IV.

Заяву про виплату грошової допомоги ОСОБА_1 подано одночасно із заявою про призначення пенсії за віком. При цьому призначення пенсії за віком позивачу відбулось вперше, до цього ОСОБА_1 пенсію не отримувала.

Наведене є підставою для висновку, що позивачем дотримано усіх визначених законом підстав для одержання грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058-IV та Порядку №1191.

Стосовно посилань Миргородського ОУПФ на те, що заява ОСОБА_1 від 21.05.19 не відповідала вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.05 №22-1, суд звертає увагу на те, що загаданий Порядок розроблений з метою практичної реалізації Закону №1058-IV та ним урегульовано саме порядок призначення пенсій згідно з цим законом. Затверджена даним Порядком форма заяви про призначення/перерахунок пенсії (додаток 3) не стосується виплати грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058-IV. У свою чергу, Порядком №1191 не визначено форму заяви про виплату допомоги.

Таким чином, за відсутності затвердженої форми заяви про виплату грошової допомоги, така заява може подаватись у довільній формі, що і зроблено позивачем.

А відтак, доводи пенсійного органу про недотримання позивачем форми заяви про виплату грошової допомоги суд визнає безпідставними.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права ОСОБА_1 на отримання грошової допомоги, суд виходить з такого.

Пунктом 7 Порядку №1191 передбачено, що виплата грошової допомоги здійснюється одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

Залученою до матеріалів справи копією протоколу про призначення пенсії підтверджено, що ОСОБА_1 на підставі заяви від 21.05.19 вперше призначено пенсію за віком з 13.04.19 /а.с. 49-50/.

Водночас у призначенні грошової допомоги позивачу відмовлено, про що повідомлено листом Миргородського ОУПФ від 30.05.19 вих. №3834/03-24.

Порядком №1191 не передбачено прийняття пенсійним органом окремого рішення про виплату або відмову у виплаті грошової допомоги.

У ході розгляду справи по суті встановлено та підтверджено належними і достатніми доказами, що позивач має право на одержання спірної допомоги.

Позивач перебуває на обліку у Миргородському ОУПФ, виплату пенсії за віком ОСОБА_1 проводить даний пенсійний орган.

Згідно з частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За вищевикладених обставин, суд, виконуючи завдання адміністративного судочинства, з метою повного та всебічного захисту прав позивача, а також унеможливлення подальшого порушення її прав пенсійним органом, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнати протиправними дії Миргородського ОУПФ щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, та зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 належить задовольнити частково.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн, що підтверджено квитанцією від 16.07.19 №42807621 /а.с. 3-4/. Вказану суму судового збору зараховано до спеціального фонду Державного бюджету, що підтверджено випискою /а.с. 5/.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Разом з цим, як визначено частиною восьмою цієї статті, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

А відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки передумовою для виникнення даного спору стала протиправна відмова Миргородського ОУПФ у виплаті позивачу грошової допомоги, суд вважає за необхідне компенсувати судові витрати ОСОБА_1 у повному розмірі за рахунок бюджетних асигнувань Миргородського ОУПФ.

Інші судові витрати у справі відсутні.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Миргородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Миргородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Миргородське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області (код ЄДРПОУ 37844949; вул. Гоголя, 107, м. Миргород, Полтавська область, 37600) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Миргородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (код ЄДРПОУ 37844949; вул. Гоголя, 107, м. Миргород, Полтавська область, 37600) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) судові витрати у розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.О. Кукоба