ПОСТАНОВА

Іменем України

22 серпня 2019 року

Київ

справа №668/9193/15-а

адміністративне провадження №К/9901/6971/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління соціальної політики Херсонської міської ради на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду (колегія суддів: Яковлєв О.В., Бойко А.В., Танасогло Т.М.) від 16 лютого 2016 року у справі № 668/9193/15-а за позовом ОСОБА_1 до Управління соціальної політики Херсонської міської ради про визнання неправомірними дій, -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому заявлено вимоги Управлінню соціальної політики Херсонської міської ради, а саме: визнання протиправними дій щодо припинення нарахування ОСОБА_1 пільг у отриманні 50 відсотків знижки на плату за користування житлом та комунальними послугами, починаючи з 08 червня 2013 року; зобов`язання Управління соціальної політики Херсонської міської ради вчинити дії щодо відновлення нарахування ОСОБА_1 пільг у отриманні 50 відсотків знижки на плату за користування житлом та комунальними послугами, починаючи з 08 червня 2013 року.

Постановою Суворовського районного суду м. Херсона від 15 жовтня 2015 року, відмовлено у задоволенні позову.

Потсановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року постанову Суворовського районного суду м. Херсона від 15 жовтня 2015 року скасовано та прийнято у справі нову постанову, якою позов задоволено.

Визнано протиправними дії Управління соціальної політики Херсонської міської ради щодо невизнання за ОСОБА_1 пільг у отриманні 50 відсотків знижки на плату за користування житлом та комунальними послугами, починаючи з 08 червня 2013 року.

Зобов`язано Управління соціальної політики Херсонської міської ради здійснити відшкодування витрат підприємствам-надавачам житлово-комунальних послуг за пільги, що надані ОСОБА_1 , починаючи з 08 червня 2013 року.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що позивачу не передбачено пільгу у вигляді 50% знижки на оплату комунальних послуг у зв`язку зі скасуванням ст. 22 Закону України «Про пожежну безпеку». Крім того до повноважень Управління соціальної політики Херсонської міської ради не входить визначення права на надання пільг окремим категоріям громадян, а є лише обов`язок відшкодування витрат підприємств-надавачів житлово-комунальних послуг, послуг зв`язку, транспортних підприємств за пільги, що надані громадянам, які мають на них право відповідно до законодавства.

У зв`язку із відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, ця справа розглядалася в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами встановлено, що позивач ОСОБА_1 є пенсіонером МВС України та у березні 1999 року звільнений в запас через хворобу у званні капітана внутрішньої служби України відповідно до вимог ст. 22 Закону України «Про пожежну безпеку», у зв`язку з чим на підставі ст. 120 Кодексу цивільного захисту України він та члени його сім`ї мають право на знижку у розмірі 50% плати за користування комунальними послугами (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги), що надається особам, звільненим із служби цивільного захисту за віком через хворобу або за вислугою років, та які стали інвалідами під час виконання службових обов`язків.

Постановою Суворовського районного суду м. Херсона від 25.04.2014, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2014, визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Суворовської районної у м. Херсоні ради щодо припинення нарахування позивачу ОСОБА_1 пільг, передбачених п.3 ч.1 ст.120 Кодексу цивільного захисту України, починаючи з 01.07.2013 року та зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Суворовської районної у м. Херсоні ради вчинити дії щодо відновлення ОСОБА_1 вказаних пільг, починаючи з 01.07.2013 року, та вказане рішення суду на даний час виконано у повному обсязі, про що державним виконавцем Відділу Державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м.Херсоні 17.09.2014 року винесено постанову про закриття виконавчого провадження.

Листом від 28.10.2014 за № 1244 Управління соціальної політики Херсонської міської ради повідомило голову правління ОСББ «Росток» про відсутність законних підстав для відшкодування пільг з оплати житлово-комунальних послуг ОСОБА_1 у зв`язку із втратою чинності Закону України «Про пожежну безпеку» та Закону України «Про правові засади цивільного захисту».

Також, про зазначені обставини відповідачем сповіщено начальника Херсонського міжрайонного відділення енергозбуту листом № 458 від 08 квітня 2014 року.

В свою чергу, від Херсонського міжрайонного відділення енергозбуту позивачем отримано лист №39/2145 від 20 квітня 2015 року, яким його сповіщено, що призначена пільга «Пожежник на пенсії» припинена на підставі вказаного листа Управління соціальної політики Херсонської міської ради.

Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що до компетенції Управління соціальної політики Херсонської міської ради не входить визначення права на надання пільг окремим категоріям громадян, а є лише обов`язок відшкодування витрат підприємств-надавачів житлово-комунальних послуг, послуг зв`язку, транспортних підприємств за пільги, що надані громадянам, які мають на них право відповідно до законодавства.

Скасовуючи та задовольняючи позов, апеляційний суд виходив з того, що повідомлення та дії відповідача були спрямовані на визначення права на надання пільг ОСОБА_1 , через що позивач не може реалізувати своє право на отримання належних йому пільг.

Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.

Згідно із статтею 16 Закону України «Про пожежну безпеку» в редакції від 1 жовтня 2002 року, державна пожежна охорона формується на базі існуючих воєнізованої та професійної пожежної охорони органів внутрішніх справ України, входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і здійснює державний пожежний нагляд.

У тексті Закону слова «Міністерство внутрішніх справ України», «Міністр внутрішніх справ України» та «органів державної виконавчої влади» в усіх відмінках замінено відповідно словами «Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи», «Міністр України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи» та «органів виконавчої влади» у відповідних відмінках згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 18 вересня 2003 року № 1181-IV.

Згідно статті 22 Закону України «Про пожежну безпеку» держава гарантує соціальний захист. Особовому складу державної пожежної охорони та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка плати за жилу площу, комунальні послуги, а також паливо.

За особами рядового та начальницького складу державної пожежної охорони, звільненими зі служби за віком, через хворобу або за вислугою років, зберігається право на пільги відповідно до цього Закону.

В рішенні Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року у справі № 8-рп/99 зазначено, що Україна як соціальна держава взяла на себе зобов`язання щодо соціального захисту громадянина, забезпечення права кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, тощо. Позбавлення членів сім`ї працівника міліції чи особового складу державної пожежної охорони права на житлово-комунальні пільги, якими вони користувались протягом усього періоду перебування останнього на службі в міліції чи державній пожежній охороні, у разі його звільнення за віком, через хворобу чи за вислугою років означало б не лише суттєве обмеження прав особи, звуження їх змісту та обсягу, а й дискримінацію непрацездатних, приниження людини, зневаження її честі й гідності, повагу до яких закріплено на конституційному рівню.

3 1 липня 2013 року введено в дію Кодекс цивільного захисту України.

Відповідно до частини 2 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» втратили чинність закони України «Про пожежну безпеку» та «Про правові засади цивільного захисту».

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 120 Кодексу цивільного захисту України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) знижка у розмірі 50 відсотків плати за користування житлом (квартирна плата) та комунальними послугами (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) у жилих будинках незалежно від форми власності у межах норм споживання, передбачених законодавством, та вартості палива, у тому числі рідкого, у межах встановлених норм для осіб, які проживають у будинках, що не мають централізованого опалення, надається, зокрема, особам, звільненим із служби цивільного захисту за віком, через хворобу або за вислугою років, та які стали інвалідами під час виконання службових обов`язків, та членам їхніх сімей.

Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року внесені зміни до вказаної статті та частиною другою передбачено, що пільги, передбачені частиною першою цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З листів Управління соціальної політики Херсонської міської ради від 08.04.2015 та 18.10.2014, які адресовані начальнику Херсонського міжрайонного відділення енергозбуту та Голові правління ОСББ «Росток» відповідно, вбачається що відповідач повідомляє про безпідставне надання адресантами пільг на житлово-комунальні послуги ОСОБА_1 . У вказаних листах наголошено, що ст. 120 Кодексу цивільного захисту України знижка надається звільненим із служби цивільного захисту через хворобу та які стали інвалідами під час виконання службових обов`язків, та членам їхніх сімей.

Проте з аналізу статті 120 Кодексу цивільного захисту України вбачається, що знижка у розмірі 50 відсотків плати за користування житлом (квартирна плата) та комунальними послугами надається особам, звільненим із служби цивільного захисту за віком, через хворобу або за вислугою років, та особам, які стали інвалідами під час виконання службових обов`язків, та членам їхніх сімей. Отже, встановлена інвалідність не є обов`язковою, а лише альтернативною підставою для надання відповідної знижки.

Стосовно посилання на ст. 102 Бюджетного кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною третьою вказаної статті (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот надаються житлові субсидії населенню та пільги, зокрема, звільненим зі служби за віком, у зв`язку з хворобою або за вислугою років особам державної пожежної охорони.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про протиправність дій відповідача, спрямованих на позбавлення знижки по сплаті комунальних послуг, на яку має право позивач.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи те, що доводи касаційної скарги правильності висновку суду апеляційної інстанції не спростовують, останній під час розгляду справи вірно застосував норми матеріального права та не порушив норми процесуального права, відповідно до частини першої статті 350 КАС України, підстави для скасування ухвалених ними рішень відсутні.

Керуючись статтями 345, 350, 356 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління соціальної політики Херсонської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ю. Бучик

Судді: Л. Л. Мороз

А. І. Рибачук