ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 серпня 2019 року № 826/17357/18

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі судді Мазур А.С., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу:

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України м. Києві

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.11.2018 залишено позовну заяву без руху та з метою дотримання процесуальних прав позивача, надано строк на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.11.2018 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є пенсіонером за віком, відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 21.02.2018 останній звернувся до відповідача із заявою про встановлення пенсії за особливі заслуги перед Україною, однак відповідач відмовив у задоволенні вказаної заяви, з огляду на те, що документи подані для призначення пенсії не були завірені, згідно вимог п. 2.23 Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії. Враховуючи вказану відмову, позивач потворно звернувся до відповідача із заявою та належним чином завіреними копіями документів, однак відповідач відмовив у задоволенні заяви, з огляду на те, що премія Ради Міністрів СРСР за дослідження та розробку нових матеріалів не відноситься до числа державних премій, а відтак не дає позивачу права на призначення пенсії за особливі заслуги.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, з огляду на те, що державними преміями СРСР є щорічні винагороди, які від імені радянської держави вручаються за досягнення у певній галузі діяльності, а також за високі здобутки у соціалістичному змаганні. В свою чергу, премія Міністрів СРСР присуджувалася за видатні досягнення в галузі розвитку народного господарства і науки, крім того, вказаний вид премії не передбачений законом та не дає позивач права на пенсію за особливі заслуги.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що премія Ради Міністрів СРСР заснована на постанові вищого органу державної влади СРСР, а відтак має статус державної премії і підпадає під правове регулювання вимог Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною».

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

ОСОБА_1 є пенсіонером, який отримує пенсію за віком, відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

16.04.1983 постановою Ради Міністрів СРСР позивач був нагороджений премією Ради Міністрів СРСР №03211 за дослідження та розробку засобів нових матеріалів.

21.02.2018 позивач звернувся із заявою до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України м. Києві) про встановлення пенсії за особливі заслуги перед Україною на підставі п. 6 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною».

20.03.2018 відповідач листом №16116/09 відмовив з огляду на те, що відповідно довимог п. 2.23 Порядку надання та оформлення документів для призначення (перарахунку) пенсії відповідно до ЗУ «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» документи, необхідні для призначення (перерахунку) пенсії, можуть бути подані, як в оригіналах, так і в копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи організації що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.

У зв`язку з викладеним, позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за особливі заслуги перед Україною.

28.03.2018 відповідач листом №17626/05 відмовив позивачу у призначенні пенсії, з огляду на те, що винагорода Ради Міністрів СРСР не передбачена Законом, як вид державної премії.

Вважаючи вказану відмову протиправною, а своє соціальне право порушеним, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Розглядаючи адміністративну справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч. 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості, пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, виконанням трудових обов`язків і є однією з форм соціального захисту, цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Так, Закон України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» передбачає встановлення громадянам, які мають значні заслуги у сфері державної, громадської або господарської діяльності, досягнення у галузі науки, культури, освіти, охорони здоров`я, фізичної культури і спорту тощо, пенсій за особливі заслуги перед Україною.

Відповідно до п.6 статті 1 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» пенсії за особливі заслуги перед Україною (далі - пенсії за особливі заслуги) встановлюються громадянам України: особам, відзначеним почесним званням України, колишніх Союзу РСР та Української РСР "заслужений", почесним званням України "Мати-героїня", державними преміями України, колишніх Союзу РСР та Української РСР, нагородженим одним із орденів України або колишнього Союзу РСР, Почесною грамотою Президії Верховної Ради Української РСР або Грамотою Президії Верховної Ради Української РСР, а також особам, яким до 1 січня 1992 року було встановлено персональні пенсії союзного чи республіканського значення.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною», пенсії за особливі заслуги встановлюються громадянам, зазначеним у статті 1 цього Закону, які мають право на пенсію за віком, по інвалідності, у разі втрати годувальника та за вислугу років відповідно до закону.

Згідно ст. 5 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» пенсія за особливі заслуги встановлюється як надбавка до розміру пенсії, на яку має право особа згідно із законом, у розмірі відповідного відсотку від прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність.

Розмір надбавки визначається згідно із схемою визначення розмірів надбавок залежно від заслуг перед Україною, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. У разі якщо особа одночасно має право на надбавку з кількох підстав, передбачених статтею 1 цього Закону, встановлюється надбавка, що є більшою у максимальному розмірі.

Пенсія за особливі заслуги встановлюється з дня звернення за встановленням пенсії або з дня набуття права на неї, якщо звернення за її встановленням відбулося не пізніше 12 місяців з дня набуття права. Днем звернення за встановленням пенсії за особливі заслуги вважається день прийому заяви про встановлення пенсії за особливі заслуги з усіма необхідними документами. Якщо заява про встановлення пенсії за особливі заслуги надсилається поштою і до неї додаються всі необхідні документи, днем звернення за встановленням пенсії за особливі заслуги вважається дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. У разі якщо до заяви додані не всі необхідні документи, територіальний орган Пенсійного фонду України повідомляє заявникові, які документи мають бути подані додатково. Якщо такі документи будуть подані не пізніше трьох місяців з дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, днем звернення за встановленням пенсії за особливі заслуги вважається день прийому або відправлення заяви про встановлення такої пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за особливі заслуги, однак йому було відмовлено у призначенні такої пенсії. При цьому, відповідачем у вказаній відмові не зазначено статтю та положення Закону, на основі якого було прийнято оскаржувану відмову.

Судом встановлено, що премія Ради Міністрів СРСР заснована постановами ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР від 28.05. 1969 № 390; від 26.08.1976 № 307; від 15.03.1997 № 211; від 18.10.1979 № 950.

При цьому, Міністерством праці та соціальної політики на виконання доручення Кабінету Міністрів України в газеті «Урядовий кур`єр» від 23.11.2002 №219 в статті «За почесні звання і нагороди» визначено, що критерієм віднесення премії Союзу РСР до державних може бути статус органу, що заснував відповідну премію.

Отже, з вищевказаного вбачається, що премії присуджувалися Радою Міністрів СРСР за представлення (галузевого) Державного Комітету СРСР по науці і техніці і Всесоюзної Центральної Ради професійних спілок щорічно, починаючи з 1981 року до Дня радянської науки. Особам, яким присуджувалась премія Ради Міністрів СРСР, вручався диплом і нагрудний знак «Лауреат премії Ради Міністрів СРСР». Положення про порядок присудження премій Ради Міністрів СРСР було затверджено постановою Державного комітету СРСР по науці і техніці, Державного комітету СРСР праці та соціальних питань і ВЦРПС від 13.06.1982 № 244/162/П-6.

Отже, враховуючи, що премія Ради Міністрів СРСР заснована рішеннями постанов вищих органів державної влади в СРСР, то вона має статус державної.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати згідно вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України не розподіляються.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 9, 12, 77, 90, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) задовольнити

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за особливі заслуги перед Україною.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) прийняття рішення про встановлення ОСОБА_1 пенсії за особливі заслуги.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу

Суддя А.С. Мазур