-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 381/1425/19
провадження № 22-ц/824/9933/2019
21 серпня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Кирилюк Г. М.,
суддів: Слюсар Т. А., Волошиної В. М.
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами справу за позовом заступника керівника Фастівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади села Велика Снітинка Фастівського району Київської області до Великоснітинської сільської ради Фастівського району Київської області, ОСОБА_2 про визнання недійсними рішення ради та витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння, за апеляційною скаргою виконуючого обов'язки керівника Фастівської місцевої прокуратури на ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20 травня 2019 року у складі судді Соловей Г. В.,
встановив:
02.04.2019 р. заступник керівника Фастівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади села Велика Снітинка Фастівського району Київської області звернувся до суду з позовом до Великоснітинської сільської ради Фастівського району Київської області, ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення Великоснітинської сільської ради від 06.03.2018 № 4.1-ХХV-VII про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 та передачі у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства, яка знаходяться на території села Велика Снітинка Фастівського району Київської області, витребування на користьтериторіальної громади села Велика Снітинка Фастівського району Київської області з незаконного володіння ОСОБА_2 вказаної земельної ділянки.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20 травня 2019 року вказану позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу.
В апеляційній скарзівиконуючий обов'язки керівника Фастівської місцевої прокуратури просить скасувати ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20 травня 2019 року, справу направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження. Судові витрати стягнути з відповідачів на рахунок прокуратури Київської області.
Свої доводи мотивує тим, що прийняттям спірного рішення та відведенням у приватну власність земель водного фонду порушено інтереси держави в особі територіальної громади села Велика Снітинка Фастівського району Київської області.
На даний час центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальні органи. Однак Держгеокадастр та його територіальні органи не наділені повноваженнями щодо звернення до суду з позовами про визнання недійсними рішень щодо відведення у користування, власність земельних ділянок, визнання недійсними державних актів та скасування реєстрації права власності на земельні ділянки.
З огляду на викладене, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 56 ЦПК України пред’явлено даний позов в інтересах саме територіальної громади села Велика Снітинка Фастівського району. Тобто прокурор в даному випадку виступає самостійним позивачем, що передбачено ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 56 ЦПК України, у зв'язку з чим у позовній заяві відображені відповідні відомості.
Судом не застосовано положення вимог ст. 140 Конституції України, згідно якої місцеве самоврядування є правом саме територіальної громади – жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища чи міста самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
В обґрунтування необхідності звернення до суду з даним позовом в інтересах саме територіальної громади в позовній заяві вказано на відсутність органу, в повноваження якого входить захист інтересів територіальної громади від дій та рішень відповідного органу місцевого самоврядування.
Формулювання вимоги про витребування спірної земельної ділянки з чужого незаконного володіння не може бути оцінено як заявлене в інтересах органу місцевого самоврядування, оскільки суб’єктом права комунальної власності є не відповідна сільська рада, яка виконує функції представницькі, а саме територіальна громада села.
Правом надання відзиву на апеляційну скаргу учасники справи не скористались.
Відповідно до положень ч.2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Переглянувши справу за наявними в ній матеріалами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 02 травня 2019 року позовну заяву заступника керівника Фастівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади села Велика Снітинка Фастівського району Київської області до Великоснітинської сільської ради Фастівського району Київської області, ОСОБА_2 про визнання недійсними рішення ради та витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння залишено без руху для усунення недоліків.
При цьому суд першої інстанції виходив з того, що в порушення ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурором не зазначено причини неможливості позивачем, який є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю, самостійно здійснювати захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів у судовому порядку. Крім того, суду не надано жодних доказів вжиття щодо позивача будь-яких заходів реагування на нездійснення останнім захисту інтересів держави у зв'язку із не зверненням з відповідним позовом прокурором.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20 травня 2019 року вказану позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу з підстав не усунення недоліків позову.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (частина четверта статті 56 ЦПК України).
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (абзац 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).
Органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).
Органами місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюються правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності (частина п'ята статті 60 вказаного Закону).
Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (частина п'ята статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Сільські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання (стаття 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Отже, у спірних правовідносинах повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою як об'єктом права комунальної власності належали Великоснітинській сільській раді.
Пред'являючи даний позов до суду прокурор виходив з того, що прийняттям спірного рішення Великоснітинської сільської ради від 06.03.2018 № 4.1-ХХV-VII про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 та передачі у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства, остання позбавила територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі державної чи комунальної власності.
З огляду на відсутність органу, в повноваження якого входить захист інтересів територіальної громади від дій та рішень відповідного органу місцевого самоврядування, прокурор у відповідності до вимог ч. 4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", ст. 56 ЦПК України пред'явив даний позов в інтересах територіальної громади села Велика Снітинка Фастівського району, тобто прокурор у даному випадку виступає самостійним позивачем.
Суд першої інстанції вказаного не врахував та дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви з підстав не зазначення причин неможливості позивачем, який є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю, самостійно здійснювати захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів у судовому порядку.
Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки питання відшкодування судових витрат за наслідками розгляду даної апеляційної скарги може бути вирішено судом за наслідками розгляду справи по суті, правові підстави для відшкодування понесених позивачем судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст. 367, 369, 374, 379, 381, 382, 384 ЦПК України суд
постановив:
Апеляційну виконуючого обов'язки керівника Фастівської місцевої прокуратури на ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області задовольнити частково.
Ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20 травня 2019 року скасувати.
Справу за позовом заступника керівника Фастівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади села Велика Снітинка Фастівського району Київської області до Великоснітинської сільської ради Фастівського району Київської області, ОСОБА_2 про визнання недійсними рішення ради та витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач: Г. М. Кирилюк
Судді: Т. А. Слюсар
В. М. Волошина
скопійовано
-
скопійовано
-
