провадження № 22-ц/824/6614/19 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

19 серпня 2019 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Фінагеєва В.О.,

суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

за участю секретаря Гасюк В.В.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Салон-перукарня «Золушка» на заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Салон-перукарня «Золушка» про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації за втрату частини доходу, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2018 року позивачі звернулися до суду з позовом та просили стягнути з ТОВ «Салон-перукарня «Золушка» на користь ОСОБА_1 не виплачену заробітну плату за січень-березень 2017 року в сумі 4 748 грн. 14 коп., компенсацію за невикористану відпусту у розмірі 79 074 грн. 63 коп., середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 01 квітня 2017 року по 10 грудня 2018 року у розмірі 67 142 грн. 93 коп. та компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати 11 880 грн. 97 коп.; стягнути з ТОВ «Салон-перукарня «Золушка» на користь ОСОБА_2 не виплачену заробітну плату за січень-березень 2017 року в сумі 4 168 грн. 38 коп., компенсацію за невикористану відпусту у розмірі 49 028 грн. 44 коп., середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 01 квітня 2017 року по 10 грудня 2018 року у розмірі 67 142 грн. 93 коп. та компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати 7 672 грн. 31 коп.; стягнути з ТОВ «Салон-перукарня «Золушка» на користь ОСОБА_3 не виплачену заробітну плату за січень-березень 2017 року в сумі 5 039 грн. 55 коп., компенсацію за невикористану відпусту у розмірі 35 144 грн. 28 коп., середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 01 квітня 2017 року по 10 грудня 2018 року у розмірі 67 142 грн. 93 коп. та компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати 5 774 грн. 65 коп.; стягнути з ТОВ «Салон-перукарня «Золушка» на користь ОСОБА_4 не виплачену заробітну плату за січень-березень 2017 року в сумі 4 820 грн. 59 коп., компенсацію за невикористану відпусту у розмірі 79 074 грн. 63 коп., середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 01 квітня 2017 року по 10 грудня 2018 року у розмірі 67 142 грн. 93 коп. та компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати 11 880 грн. 97 коп.; стягнути з ТОВ «Салон-перукарня «Золушка» на користь ОСОБА_5 не виплачену заробітну плату за січень-березень 2017 року в сумі 4 475 грн. 24 коп., компенсацію за невикористану відпусту у розмірі 76 796 грн. 76 коп., середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 01 квітня 2017 року по 10 грудня 2018 року у розмірі 67 142 грн. 93 коп. та компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати 11 546 грн. 56 коп.; стягнути з ТОВ «Салон-перукарня «Золушка» на користь ОСОБА_6 не виплачену заробітну плату за січень-березень 2017 року в сумі 3 757 грн. 50 коп., компенсацію за невикористану відпусту у розмірі 78 532 грн. 28 коп., середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 01 квітня 2017 року по 10 грудня 2018 року у розмірі 67 142 грн. 93 коп. та компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати 11 717 грн. 74 коп.; стягнути з ТОВ «Салон-перукарня «Золушка» на користь ОСОБА_7 не виплачену заробітну плату за січень-березень 2017 року в сумі 3 052 грн. 68 коп., компенсацію за невикористану відпусту у розмірі 68 227, грн.. 63 коп., середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 01 квітня 2017 року по 10 грудня 2018 року у розмірі 67 142 грн. 93 коп. та компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати 10 209 грн. 32 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до 31 березня 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 працювали у ТОВ Салон-перукарня «Золушка». 31 березня 2017 року на підставі поданих заяв позивачі були звільнені з роботи за ст. 38 КЗпП України. У порушення вимог КЗпП у день звільнення відповідач не видав наказ про звільнення, не виплатив нараховану зарплату, протиправно занизив суму нарахованої заробітної плати. Позивачі зазначають, що за період роботи у відповідача вони жодного разу не користувалися відпусткою, а тому відповідач був зобов`язаний виплатити працівникам компенсацію за невикористані відпустки. Сума заробітної плати за І квартал 2017 року та сума компенсації за невикористану відпустку підлягала виплаті 31 березня 2017 року. Позивачі вказують також на те, що з відповідача підлягає стягненню на їхню користь середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 01 квітня 2017 року по 14 лютого 2018 року, а також втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 грудня 2018 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 задоволено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ТОВ «Салон-перукарня «Золушка» просить скасувати рішення суду першої інстанції через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості перед відповідачами та невикористання позивачами права на відпустку є документи первинного бухгалтерського обліку та відповідна кадрово-облікова документація товариства. Позивачі не надали, а суд першої інстанції з власної ініціативи не витребував необхідні належні докази по справі. Мотивувальна частина рішення не містить у собі обґрунтування у вигляді відповідної математичної формули, якою керувався суд під час ухвалення рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивачів компенсації за невикористані дні відпустки.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_1 зазначає, що нею було надано всі наявні у неї докази, які підтверджують позовні вимоги. У відзиві на позовну заяву відсутні посилання на те, що надані позивачем докази є неналежними. Вся документація, яка підтверджує факт своєчасності та повноти виплати працівнику сум знаходиться у роботодавця. Відповідач не надав доказів того, що ним було здійснено виплату позивачу, а також того, що позивачу надавалася відпустка чи здійснювалася компенсація за невикористану відпустку.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 01 липня 1992 року ОСОБА_1 прийнята на роботу на посаду парихмахера у ТОВ «Салон-перукарня «Золушка» (а.с.17, Т.1).

Наказом № 11 від 31 березня 2017 року ОСОБА_1 було звільнено за власним бажанням, на підставі статті 38 КЗпП України.

01 липня 1992 року ОСОБА_4 прийняли на роботу на посаду манікюрши у ТОВ «Салон-перукарня «Золушка».

Наказом № 13 від 31 березня 2017 року ОСОБА_4 було звільнено за власним бажанням, на підставі статті 38 КЗпП України.

01 вересня 1992 року ОСОБА_6 прийняли на роботу на посаду чоловічого перукаря у ТОВ «Салон-перукарня «Золушка».

Наказом № 18 від 31 березня 2017 року ОСОБА_6 було звільнено з роботи за власним бажанням, на підставі статті 38 КЗпП України.

19 березня 1993 року ОСОБА_5 прийняли на роботу на посаду парихмахера у ТОВ «Салон-перукарня «Золушка».

Наказом № 3 від 31 березня 2017 року ОСОБА_5 було звільнено з роботи за власним бажанням, на підставі статті 38 КЗпП України.

22 жовтня 1995 року ОСОБА_7 прийняли на роботу на посаду манікюрщиці у ТОВ «Салон-перукарня «Золушка».

Наказом № 19 від 31 березня 2017 року ОСОБА_7 було звільнено з роботи за власним бажанням, на підставі статті 38 КЗпП України.

28 вересня 2001 року ОСОБА_9 прийняли на роботу на посаду чоловічого перукаря у ТОВ «Салон-перукарня «Золушка».

Наказом № 20 від 31 березня 2017 року ОСОБА_9 було звільнено за власним бажанням, на підставі статті 38 КЗпП України.

03 січня 2006 року ОСОБА_3 прийняли на роботу на посаду манікюрниці у ТОВ «Салон-перукарня «Золушка».

Наказом № 14 від 31 березня 2017 року ОСОБА_3 було звільнено з роботи за власним бажанням, на підставі статті 38 КЗпП України.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції керувався вимогами ст. 43 Конституції України, ст. 21, 38, 74, 79, 83, 94,95,116,117, 233, 259 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», Законом України «Про відпустки», Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

Однак, апеляційний суд не може повністю погодитися з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Положеннями ст. 94 КЗпП України заробітна плата, це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган за трудовим договором виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Звертаючись до суду з позовом, позивачі зазначають, що їх було звільнено з роботи 31 березня 2017 року. Однак, при звільненні відповідач не виплатив позивачам усі належні до виплати суми, а саме заробітну плату та компенсацію за невикористані відпустки.

Під час розгляду справи апеляційним судом представник відповідача визнав вказані обставини, не погодившись лише з розміром заборгованості по заробітній платі та кількістю днів не використаної відпустки. При цьому, директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Салон-перукарня «Золушка» в судовому засіданні суду апеляційної інстанції погодився з доводами позивачів, що заробітна плата останніх за січень - березень 2017 року мала бути нарахована на рівні законодавчо встановленого мінімального розміру. Саме тому відповідач, через некоректні нарахування здійснив позивачам відповідну доплату в грудні 2017 року. Заборгованість з оплати компенсації за не використані дні відпустки погашена не була.

Заявляючи вимогу про стягнення недоплаченої заробітної плати, позивачі визначили її розмір, виходячи з мінімальної заробітної плати у розмірі 3 200 грн. за мінусом суми фактично виплачених їм коштів, не взявши до уваги, що перед виплатою коштів позивачам з них були вирахувані податки та інші обов`язкові платежі.

Задовольняючи позовні вимоги в цій частині у повному обсязі, суд першої інстанції не врахував, що фактична виплата заробітної плати здійснюється з урахуванням податків та інших обов`язкових платежів, а, відтак, при розрахунку недоплаченої заробітної плати стягненню підлягає різниця між заробітною платою, яка підлягала нарахуванню, та фактично нарахованою, а не фактично виплаченою.

Вказані обставини стали причиною невірного визначення розміру недоплаченої заробітної плати, як позивачами, так і судом першої інстанції.

При визначенні розміру недоплаченої заробітної плати кожному з позивачів апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України» установлену у 2017 році мінімальну заробітну плату з 01 січня у розмірі 3 200 грн.

Згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного Фонду України, форма ОК-7 у січні-березні 2017 року ОСОБА_1 було нараховано заробітну плату у загальному розмірі 4 852 грн., тоді як нарахуванню підлягало 9 200 (а.с.18, Т.1). Отже, розмір недоплаченої заробітної плати позивачу становить 4 348 грн.

Згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного Фонду України, форма ОК-7 у січні-березні 2017 року ОСОБА_2 було нараховано заробітну плату у загальному розмірі 5 516 грн., тоді як нарахуванню підлягало 9 200 грн. (а.с.30, Т.1). Отже, розмір недоплаченої заробітної плати позивачу становить 3 684 грн.

Згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного Фонду України, форма ОК-7 у січні-березні 2017 року ОСОБА_3 було нараховано заробітну плату у загальному розмірі 4 490 грн., тоді як нарахуванню підлягало 9 200 грн. (а.с.44, Т.1). Отже, розмір недоплаченої заробітної плати позивачу становить 4 710 грн.

Згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного Фонду України, форма ОК-7 у січні-березні 2017 року ОСОБА_4 було нараховано заробітну плату у загальному розмірі 4 762 грн., тоді як нарахуванню підлягало 9 200 грн. (а.с.58, Т.1). Отже, розмір недоплаченої заробітної плати позивачу становить 4 438 грн.

Згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного Фонду України, форма ОК-7 у січні-березні 2017 року ОСОБА_5 було нараховано заробітну плату у загальному розмірі 5 160 грн., тоді як нарахуванню підлягало 9 200 грн. (а.с.71, Т.1). Отже, розмір недоплаченої заробітної плати позивачу становить 4 040 грн.

Згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного Фонду України, форма ОК-7 у січні-березні 2017 року ОСОБА_10 було нараховано заробітну плату у загальному розмірі 5 462 грн., тоді як нарахуванню підлягало 9 200 грн. (а.с.79, Т.1). Отже, розмір недоплаченої заробітної плати позивачу становить 3 738 грн.

Згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного Фонду України, форма ОК-7 у січні-березні 2017 року ОСОБА_7 було нараховано заробітну плату у загальному розмірі 6 745 грн., тоді як нарахуванню підлягало 9 200 грн. (а.с.89, Т.1). Отже, розмір недоплаченої заробітної плати позивачу становить 2 455 грн.

Заперечення відповідача в частині, що ним в грудні 2017 року проведено доплату позивачам про що в межах апеляційного провадження надано докази поштових переказів, колегія суддів до уваги не приймає виходячи з наступного.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 83, ч. 3 ст. 367 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач та його представники неодноразово приймали участь у розгляді справи в суді першої інстанції, однак не скористались своїм правом надати суду докази, якими сторона відповідача обґрунтовує свої заперечення.

Подаючи зазначені докази до суду апеляційної інстанції, додаючи їх до апеляційної карги, відповідач не зміг навести апеляційному суду поважні причини не подання зазначених доказів до суду першої інстанції.

За таких обставин, виконуючи приписи ч. 3 ст. 367 ЦПК України Апеляційний суд не враховує усі подані після ухвалення рішення суду першої інстанції докази.

Відповідно до статті 74 Кодексу законів про працю України громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.

Відповідно до ст. 83 КЗпП України та ч.1 ст. 24 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.

У відповідності до вимог ст. 6 Закону України «Про відпустки» - щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 47 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи - працівники, які працюють (перебувають у відрядженні) на територіях радіоактивного забруднення, надається щорічна відпустка тривалістю пропорційно відпрацьованому на цих територіях часу: у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 календарних днів.

Оскільки місто Біла Церва Київської області, у відповідності до вимог постанови Кабінету міністрів Української РСР № 106 від 23 липня 1991 року віднесено до зони посиленого радіологічного контролю - тривалість відпустки позивачів складає 30 днів.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці» структура заробітної плати складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати, а також заохочувальних та компенсаційних виплат. До останніх належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені, зазначеними актами, норми.

Тобто, компенсація за невикористану відпустку входить до структури заробітної плати, тому звернення до суду за захистом такого права не обмежено будь-яким строком.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині компенсації за невикористану відпустку, позивачі зазначають, що за період роботи вони взагалі не перебували у відпусках, а тому відповідач був зобов`язаний при їх звільненні виплатити компенсацію за весь час роботи.

Задовольняючи позов у цій частині, суд першої інстанції стягнув компенсацію у розмірах, в яких просили позивачі, не звернувши увагу на те, що позивачі на обґрунтування зазначених вимог жодних доказів суду не надали, а відповідач надав суду докази, що частково спростовують доводи позивачів.

Так, у матеріалах справи містяться відомості нарахування відпускних за 1996-1997 роки (а.с.26-27, 31-32, Т.2), Книга заробітної плати за січень, березень, червень, липень, грудень 2008 року (а.с.33-36, 38-39, 41-42, 44-45, 47-48, 50, Т.2), Книга заробітної плати за січень, лютий, травень, липень, серпень 2010 року (а.с.42, 44, 51-52, 54-55, 57-58, 60-61, 66-67, Т.2), Книга заробітної плати за червень, серпень, вересень 2014 року (а.с.15-16, 18-19, 24-25, 69-72, Т.2).

З зазначених доказів, що були надані суду першої інстанції, вбачається, що кількість днів невикористаної відпустки позивачів становить: ОСОБА_1 - 613 днів, ОСОБА_2 - 392 дні, ОСОБА_11 - 324 дні, ОСОБА_4 - 583 дні, ОСОБА_5 - 532 дні, ОСОБА_6 - 608 днів, ОСОБА_7 - 507 днів.

У абзаці 1 пункту 2, пункті 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року зазначено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. Нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.

Загальна сума заробітної плати позивача ОСОБА_1 за період з 01 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного Фонду України, форма ОК-7 та з урахуванням не виплаченої заробітної плати за січень-березень 2017 року становить 22 860 грн. Кількість календарних днів в році, за винятком святкових та неробочих днів становить 354 дні. Отже, компенсація за невикористану відпустку, яка підлягає стягненню на користь позивача ОСОБА_1 становить 39 581,41 коп.((22 860/354)*613) без врахування податків та інших обов`язкових платежів.

Загальна сума заробітної плати позивача ОСОБА_2 за період з 01 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного Фонду України, форма ОК-7 та з урахуванням не виплаченої заробітної плати за січень-березень 2017 року становить 25 130 грн. Кількість календарних днів у році, за винятком святкових та неробочих днів становить 354 дні. Отже, компенсація за невикористану відпустку, яка підлягає стягненню на користь позивача становить 27 824 грн. 16 коп.((25 130/354)*392) без врахування податків та інших обов`язкових платежів.

Загальна сума заробітної плати позивача ОСОБА_3 за період з 01 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного Фонду України, форма ОК-7 та з урахуванням не виплаченої заробітної плати за січень-березень 2017 року становить 22 728 грн. Кількість календарних днів в році, за винятком святкових та неробочих днів становить 354 дні. Отже, компенсація за невикористану відпустку, яка підлягає стягненню на користь позивача становить 20 800 грн. 80 коп.((22 728/354)*324) без врахування податків та інших обов`язкових платежів.

Загальна сума заробітної плати позивача ОСОБА_4 за період з 01 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного Фонду України, форма ОК-7 та з урахуванням не виплаченої заробітної плати за січень-березень 2017 року становить 22 728 грн. Кількість календарних днів у році, за винятком святкових та неробочих днів становить 354 дні. Отже, компенсація за невикористану відпустку, яка підлягає стягненню на користь позивача становить 37 428 грн. 60 коп.((22 728/354)*583) без врахування податків та інших обов`язкових платежів.

Загальна сума заробітної плати позивача ОСОБА_5 за період з 01 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного Фонду України, форма ОК-7 та з урахуванням не виплаченої заробітної плати за січень-березень 2017 року становить 23 157 грн. Кількість календарних днів у році, за винятком святкових та неробочих днів становить 354 дні. Отже, компенсація за невикористану відпустку, яка підлягає стягненню на користь позивача становить 34 798 грн. 12 коп. ((23 157/354)*532) без врахування податків та інших обов`язкових платежів.

Загальна сума заробітної плати позивача ОСОБА_10 за період з 01 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного Фонду України, форма ОК-7 та з урахуванням не виплаченої заробітної плати за січень-березень 2017 року становить 24 497 грн. Кількість календарних днів у році, за винятком святкових та неробочих днів становить 354 дні. Отже, компенсація за невикористану відпустку, яка підлягає стягненню на користь позивача становить 42 073 грн. 60 коп.((24 497/354)*608) без врахування податків та інших обов`язкових платежів.

Загальна сума заробітної плати позивача ОСОБА_7 за період з 01 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного Фонду України, форма ОК-7 та з урахуванням не виплаченої заробітної плати за січень-березень 2017 року становить 25 489 грн. Кількість календарних днів у році, за винятком святкових та неробочих днів становить 354 дні. Отже, компенсація за невикористану відпустку, яка підлягає стягненню на користь позивача становить 36 504 грн.((25 489/354)*507) без врахування податків та інших обов`язкових платежів.

Що стосується позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

У пунктах 2, 8 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» № 100 від 08 лютого 1995 року середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Останніми повними місяцями роботи позивачів були лютий та березень 2017 року, в яких позивач повинні були отримати заробітну плату у розмірі 3 200 грн. як в лютому, так і в березні 2017 року.

Середньомісячна заробітна плата позивачів буде складати 3 200 грн. Загальна кількість відпрацьованих робочих днів у лютому та березні 2017 року становить 42 дні. Отже, середньоденна заробітна плата позивачів складає 76 грн. 19 коп. (3 200/42).

Враховуючи, що позивачам не було доплачено заробітну плату та компенсації за не використані відпустки, вони мають право на стягнення на їх користь середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01 квітня 2017 року по 10 грудня 2018 року (по день, який просять позивачі), тобто 20 місяців з 01 квітня 2017 року по 31 листопада 2018 року та 6 робочих днів з 01 грудня 2018 року по 10 грудня 2018 року.

Розмір середнього заробітку кожного з позивачів становитиме (3 200*20) + (76,19*6) = 64 000 + 457,14 грн., разом 64 457 грн. 14 коп. без врахування податків та інших обов`язкових платежів.

У позовній заяві позивачі просили стягнути на їх користь компенсацію на підставі Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

Відповідно до ст. 3 вказаного Закону сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Компенсація втрати доходу кожного з позивачів вираховується помісячно з урахуванням розміру невиплаченої заробітної плати та розміру компенсації за невикористані відпустки.

Так, компенсація втрати частини доходу ОСОБА_1 становитиме 9 651 грн. 20 коп.

Місяці прострочення

Індекси інфляції

Сукупний індекс інфляції

Сума боргу

Сума боргу з урахуванням інфляції

Збитки від інфляції

Квітень 2017 - Листопад 2018

100.9 101.3 101.6 100.2 99.9 102 101.2 100.9 101 101.5 100.9 101.1 100.8 100 100 100 101.9 101.7 101.7 101.4

121.97

43 929.41

53 580.20

9 651.20

Всього:

9 651.20

Компенсація втрати частини доходів ОСОБА_2 становить 6 922 грн. 34 коп.

Місяці прострочення

Індекси інфляції

Сукупний індекс інфляції

Сума боргу

Сума боргу з урахуванням інфляції

Збитки від інфляції

Квітень 2017 - Листопад 2018

100.9 101.3 101.6 100.2 99.9 102 101.2 100.9 101 101.5 100.9 101.1 100.8 100 100 100 101.9 101.7 101.7 101.4

121.97

31 508.16

38 430.50

6 922.34

Всього:

6 922.34

Компенсація втрати частини доходів ОСОБА_3 становить 5 604грн. 55 коп.

Місяці прострочення

Індекси інфляції

Сукупний індекс інфляції

Сума боргу

Сума боргу з урахуванням інфляції

Збитки від інфляції

Квітень 2017 - Листопад 2018

100.9 101.3 101.6 100.2 99.9 102 101.2 100.9 101 101.5 100.9 101.1 100.8 100 100 100 101.9 101.7 101.7 101.4

121.97

25 510.80

31 114.55

5 604.55

Всього:

5 604.55

Компенсація втрати частини доходів ОСОБА_4 становить 9 198грн. 09 коп.

Місяці прострочення

Індекси інфляції

Сукупний індекс інфляції

Сума боргу

Сума боргу з урахуванням інфляції

Збитки від інфляції

Квітень 2017 - Листопад 2018

100.9 101.3 101.6 100.2 99.9 102 101.2 100.9 101 101.5 100.9 101.1 100.8 100 100 100 101.9 101.7 101.7 101.4

121.97

41 866.60

51 064.69

9 198.09

Всього:

9 198.09

Компенсація втрати частини доходів ОСОБА_5 становить 8 532 грн. 73 коп.

Місяці прострочення

Індекси інфляції

Сукупний індекс інфляції

Сума боргу

Сума боргу з урахуванням інфляції

Збитки від інфляції

Квітень 2017 - Листопад 2018

100.9 101.3 101.6 100.2 99.9 102 101.2 100.9 101 101.5 100.9 101.1 100.8 100 100 100 101.9 101.7 101.7 101.4

121.97

38 838.12

47 370.85

8 532.73

Всього:

8 532.73

Компенсація втрати частини доходів ОСОБА_10 становить 10 064 грн. 81 коп.

Місяці прострочення

Індекси інфляції

Сукупний індекс інфляції

Сума боргу

Сума боргу з урахуванням інфляції

Збитки від інфляції

Квітень 2017 - Листопад 2018

100.9 101.3 101.6 100.2 99.9 102 101.2 100.9 101 101.5 100.9 101.1 100.8 100 100 100 101.9 101.7 101.7 101.4

121.97

45 811.60

55 876.41

10 064.81

Всього:

10 064.81

Компенсація втрати частини доходів ОСОБА_7 становить 8 559 грн. 29 коп.

Місяці прострочення

Індекси інфляції

Сукупний індекс інфляції

Сума боргу

Сума боргу з урахуванням інфляції

Збитки від інфляції

Квітень 2017 - Листопад 2018

100.9 101.3 101.6 100.2 99.9 102 101.2 100.9 101 101.5 100.9 101.1 100.8 100 100 100 101.9 101.7 101.7 101.4

121.97

38 959.00

47 518.29

8 559.29

Всього:

8 559.29

Розглядаючи справу по суті, суд першої інстанції не повно з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають фактичним обставинам справи, що у відповідності до ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та прийняття постанови по суті вимог позивача.

Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

При подачі позовної заяви позивачі звільнені від сплати судового збору за вимоги про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та компенсації за втрату частини доходу через порушення строку його виплати. Позовні вимоги заявлено на загальну суму 554 691,55 грн. та в цій частині підлягають задоволенню лише на 58,6 %, а тому з відповідача підлягає стягненню у дохід держави судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, а саме у розмірі 3 250 грн. 48 коп. ((5 546,91/100)*58,6).

При подачі позовної заяви за вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у загальному розмірі 470 000 грн. 51 коп. позивачі повинні були сплатити судовий збір у розмірі 4 700 грн. Оскільки судовий збір ними не було сплачено, а їхні вимоги в цій частині задоволено на 95 %, у дохід держави з відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, а саме у розмірі 4 465 грн. ((4700/100)*95). Судовий збір пропорційно до відхиленої частини позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (5 %) підлягає стягненню з позивачів у дохід держави у розмірі 33 грн. 57 коп. з кожного.

При подачі апеляційної скарги відповідач, оскаржуючи рішення суду в частині стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та компенсації за втрату частини доходу сплатив судовий збір у розмірі 8 320 грн. 36 коп. Оскільки в цій частині відхилений позов на 41,6 %, на користь відповідача підлягає стягненню з держави судовий збір у розмірі 4 875 грн. 73 коп.

Враховуючи положення ч. 10 ст. 141 ЦПК України з відповідача у дохід держави підлягає стягненню різниця між сумою, яку має сплатити відповідач у дохід держави та сумою, яку держава має компенсувати відповідачу. Така різниця становить 2 839 грн. 75 коп. ((3 250,48+4 465)-4875,73).

Оскільки позивачі не звільнені від сплати судового збору за вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні вони повинні компенсувати відповідачу судовий збір пропорційно до відхиленої частини позовних вимог в цій частині (5 %), а саме 50 грн. 35 коп. кожен.

На підставі викладеного та керуючись статтями374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Салон-перукарня «Золушка» задовольнити частково.

Заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 грудня 2018 року скасувати та прийняти постанову.

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Салон-перукарня «Золушка» про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації за втрату частини доходу задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Салон-перукарня «Золушка», місце знаходження - вул. О. Гончара, 1, м. Біла Церква, Київської області, ідентифікаційний код 20605260, на користь ОСОБА_1 , проживаючої по АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , невиплачену заробітну плату за січень-березень 2017 року у розмірі 4 348 (чотири тисячі триста сорок вісім) гривень,компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 39 581 (тридцять дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят одна) гривня, 41 копійка, середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 01 квітня 2017 року по 10 грудня 2018 року у розмірі 64 457 (шістдесят чотири тисячі чотириста п`ятдесят сім) грн. 14 копійок, компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 9 651 (дев`ять тисяч шістсот п`ятдесят одна) гривня, 20 копійок без врахування податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Салон-перукарня «Золушка», місце знаходження - вул. О. Гончара, 1, м. Біла Церква, Київської області, ідентифікаційний код 20605260, на користь ОСОБА_2 , проживаючої по АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , невиплачену заробітну плату за січень-березень 2017 року у розмірі 3 684 (три тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні, компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 27 824 (двадцять сім тисяч вісімсот двадцять чотири) гривні, 16 копійок, середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 01 квітня 2017 року по 10 грудня 2018 року у розмірі 64 457 (шістдесят чотири тисячі чотириста п`ятдесят сім) гривень, 14 копійок, компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 6 922 (шість тисяч дев`ятсот двадцять дві) гривні, 34 копійки без врахування податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Салон-перукарня «Золушка», місце знаходження - вул. О. Гончара, 1, м. Біла Церква, Київської області, ідентифікаційний код 20605260, на користь ОСОБА_3 , проживаючої по АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , невиплачену заробітну плату за січень-березень 2017 року у розмірі 4 710 (чотири тисячі сімсот десять) гривень, компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 20 800 (двадцять тисяч вісімсот) гривень, 80 копійок, середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 01 квітня 2017 року по 10 грудня 2018 року у розмірі 64 457 (шістдесят чотири тисячі чотириста п`ятдесят сім) гривень, 14 копійок, компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 5 604 (п`ять тисяч шістсот чотири) гривні, 55 копійок без врахування податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Салон-перукарня «Золушка», місце знаходження - вул. О. Гончара, 1, м. Біла Церква, Київської області, ідентифікаційний код 20605260, на користь ОСОБА_4 , проживаючої по АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , невиплачену заробітну плату за січень-березень 2017 року у розмірі 4 438 (чотири тисячі чотириста тридцять вісім) гривень, компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 37 428 (тридцять сім тисяч чотириста двадцять вісім) гривень, 60 копійок, середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 01 квітня 2017 року по 10 грудня 2018 року у розмірі 64 457 (шістдесят чотири тисячі чотириста п`ятдесят сім) гривень, 14 копійок, компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 9 198 (дев`ять тисяч сто дев`яносто вісім) гривень, 09 копійок без врахування податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Салон-перукарня «Золушка», місце знаходження - вул. О. Гончара, 1, м. Біла Церква, Київської області, ідентифікаційний код 20605260, на користь ОСОБА_5 , проживаючої по АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , невиплачену заробітну плату за січень-березень 2017 року у розмірі 4 040 (чотири тисячі сорок) гривень, компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 34 798 (тридцять чотири тисячі сімсот дев`яносто вісім) гривень, 12 копійок, середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 01 квітня 2017 року по 10 грудня 2018 року у розмірі 64 457 (шістдесят чотири тисячі чотириста п`ятдесят сім) гривень, 14 копійок, компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 8 532 (вісім тисяч п`ятсот тридцять дві) гривні, 73 копійки без врахування податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Салон-перукарня «Золушка», місце знаходження - вул. О. Гончара, 1, м. Біла Церква, Київської області, ідентифікаційний код 20605260, на користь ОСОБА_6 , проживаючої по АДРЕСА_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , невиплачену заробітну плату за січень-березень 2017 року у розмірі 3 738 (три тисячі сімсот тридцять вісім) гривень,компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 42 073 (сорок дві тисячі сімдесят три) гривні, 60 копійок, середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 01 квітня 2017 року по 10 грудня 2018 року у розмірі 64 457 (шістдесят чотири тисячі чотириста п`ятдесят сім) гривень, 14 копійок, компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 10 064 (десять тисяч шістдесят чотири) гривні, 81 копійка без врахування податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Салон-перукарня «Золушка», місце знаходження - вул. О. Гончара, 1, м. Біла Церква, Київської області, ідентифікаційний код 20605260, на користь ОСОБА_7 , проживаючої по АДРЕСА_7 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , невиплачену заробітну плату за січень-березень 2017 року у розмірі 2 455 (дві тисячі чотириста п`ятдесят п`ять) гривень, компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 36 504 (тридцять шість тисяч п`ятсот чотири) гривні, середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 01 квітня 2017 року по 10 грудня 2018 року у розмірі 64 457 (шістдесят чотири тисячі чотириста п`ятдесят сім) гривень, 14 копійок, компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 8 559 (вісім тисяч п`ятсот п`ятдесят дев`ять) гривень, 29 копійок без врахування податків та інших обов`язкових платежів.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у дохід держави судовий збір у розмірі по 33 (тридцять три) гривні, 57 копійок з кожного.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Салон-перукарня «Золушка» у дохід держави судовий збір у розмірі 2 839 (дві тисячі вісімсот тридцять дев`ять) гривень, 75 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Салон-перукарня «Золушка» судовий збір у розмірі по 50 (п`ятдесят) гривень, 35 копійок з кожного.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повне судове рішення складено 20 серпня 2019 року.

Головуючий Фінагеєв В.О.

Судді Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.