КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 липня 2019 року м.Київ № 320/1696/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Громадської організації «Правозахисне бюро «Ми - є!» до Київської обласної ради про визнання протиправними дій та скасування рішення,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулась Громадська організація «Правозахисне бюро «Ми - є!» з позовом до Київської обласної ради та просить суд:
визнати протиправними дії щодо підтримки депутатського звернення до Президента України, Кабінету Міністрів України і міністрів, Верховної Ради України і народних депутатів України, Ради національної безпеки і оборони України щодо захисту інституції сім`ї в Україні як такі, що є пособництвом у дискримінації за ознаками сексуальної орієнтації та утиском;
визнати протиправним та скасувати рішення «Про підтримку депутатського звернення депутатів Київської обласної ради VII скликання» від 20.07.2018 № 450-22-VII.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 20.07.2018 відповідачем було прийняте рішення «Про підтримку депутатського звернення депутатів Київської обласної ради VII скликання» від 20.07.2018 № 450-22-VII, яким передбачено звернення депутатів Київської обласної ради до Президента України, Кабінету Міністрів України і міністрів, Верховної Ради України і народних депутатів України, Ради національної безпеки і оборони України щодо захисту інституції сім`ї в Україні направити за належністю для подальшого розгляду, однак Громадська організація «Правозахисне бюро «Ми - є!» не погоджується з діями відповідача, оскільки вважає, що зазначене рішення спрямоване на дискримінацію осіб за ознаками сексуальної орієнтації.
На думку позивача зазначені дії відповідача є протиправними та такими, що порушують права та законні інтереси представників сексуальних та гендерних меншин, у зв`язку з чим звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
15 квітня 2019 року Громадською організацією «Правозахисне бюро «Ми - є!» було подано до суду клопотання про звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо надання висновку у справі про дискримінацію, розглянувши яке суд вирішив відмовити у його задоволенні, оскільки суд вважає, що питання дискримінації не є предметом розгляду адміністративної справи.
З відзиву на позов, який надійшов через канцелярію суду 07.05.2019, вбачається, що відповідач не погоджується з доводами позивача, позовні вимоги не визнає та вважає такими, що не підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення було прийняте відповідно до норм чинного законодавства.
13 травня 2019 року від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі, однак ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2019 у задоволенні такого клопотання відмовлено.
У відповіді на відзив від 15.05.2019 позивач зазначив, що вважає викладені у відзиві твердження відповідача безпідставними та необґрунтованими.
Із заперечень, наданих 27.05.2019 до суду вбачається, що Київською обласною радою було надано повний пакет документів, які підтверджують правомірність та законність прийнятого рішення відповідно до порядку, визначеного Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Регламентом Київської обласної ради.
15 травня 2019 року до суду надійшло клопотання про подальший розгляд справи за відсутності представника позивача у порядку письмового провадження.
В судове засідання, яке відбулося 28.05.2019 учасники справи не з`явилися, однак про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Через канцелярію суду 28.05.2019 від представника відповідача надійшло клопотання про здійснення подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.04.2019 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.
Крім того, зазначеною ухвалою зобов`язано відповідача надати до суду належним чином завірені копії: спірного рішення «Про підтримку депутатського звернення депутатів Київської обласної ради VII скликання» від 20.07.2018 № 450-22-VII; депутатського звернення до Президента України, Кабінету Міністрів України і міністрів, Верховної Ради України і народних депутатів України, Ради національної безпеки і оборони України щодо захисту інституції сім`ї в Україні, що було підтримано спірним рішенням; порядку денного засідання від 20.07.2018; письмові пояснення щодо прийняття спірного рішення з посиланням на докази, які були покладені в основу рішення від 20.07.2018 № 450-22-VII.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Київською обласною радою було прийняте рішення «Про підтримку депутатського звернення депутатів Київської обласної ради VII скликання» від 20.07.2018 № 450-22-VII, відповідно до якого вирішено направити звернення депутатів Київської обласної ради до Президента України, Кабінету Міністрів України і міністрів, Верховної Ради України і народних депутатів України, Ради національної безпеки і оборони України щодо захисту інституції сім`ї в Україні за належністю для подальшого розгляду.
Громадська організація «Правозахисне бюро «Ми - є!» вважає, що зазначене рішення спрямоване на дискримінацію осіб за ознаками сексуальної орієнтації, а саме прийняття такого рішення є пособництвом у дискримінації за ознаками сексуальної орієнтації та утиском.
На думку позивача, оскаржувані дії та рішення відповідача прямо порушують права, зокрема учасників громадської організації, на свободу вираження поглядів, мирних зібрань, повагу до гідності, сімейного життя, а також відповідні інтереси у належному користуванні зазначеними правами, у зв`язку з чим звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР) визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Згідно з ч. 2 ст. 10 Закону № 280/97-ВР обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.
Відповідно до ст. 141 Конституції України до складу сільської, селищної, міської, районної, обласної ради входять депутати, які обираються жителями села, селища, міста, району, області на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Строк повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, депутати якої обрані на чергових виборах, становить п`ять років.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України від 11.07.2002 № 93-ІV «Про статус депутатів місцевих рад» (далі - Закон № 93) депутат місцевої ради має право офіційно представляти виборців свого виборчого округу та інтереси територіальної громади в місцевих органах виконавчої влади, відповідних органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності з питань, що належать до відання органів місцевого самоврядування відповідного рівня.
При цьому, згідно п. 5 ч. 1 ст.11 Закону № 93 депутат місцевої ради має право вносити на розгляд органів і організацій, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, та їх посадових осіб пропозиції з питань, пов`язаних з його депутатськими повноваженнями у виборчому окрузі відповідно до закону, брати участь у їх розгляді.
У розумінні ст. 13 Закону № 93 депутатське звернення - викладена в письмовій формі вимога депутата місцевої ради з питань, пов`язаних з його депутатською діяльністю, до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також керівників правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, здійснити певні дії, вжити заходів чи дати офіційне роз`яснення з питань, віднесених до їх компетенції.
Судом встановлено, що на виконання розпорядження голови Київської обласної ради від 18.07.2018 № 261 було скликано позачергову двадцять другу сесію Київської обласної ради VІІ скликання та згідно з витягом з протоколу пленарного засідання від 20.07.2018 до порядку денного сесії було включене питання про підтримку депутатського звернення до Президента України, Кабінету Міністрів України і міністрів, Верховної Ради України і народних депутатів України, Ради національної безпеки і оборони України щодо захисту інституції сім`ї в Україні.
Так, депутат ОСОБА_1 оголосив зазначене депутатське звернення депутатів Київської обласної ради VІІ скликання щодо захисту інституції сім`ї в Україні з наступними вимогами:
зберегти чинну редакцію ст. 51 Конституції України, в якій декларується, що шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка та жінки;
вилучити словосполучення «сексуальна орієнтація» і «гендерна ідентичність» з Кодексу законів про працю України, інших законів, законопроектів і урядових документів, що несуть виключно ідеологічне та антинаукове навантаження та не допустити включення цих словосполучень у нові закони та нормативно-правові акти;
не допустити ухвалення Закону України «Про цивільне партнерство», що передбачено в п. 6 ст. 105 Плану дій з реалізації національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року;
виключити з проектів регуляторних актів в освітній сфері та текстів підручників норми і положення про статеве виховання, що ставлять за мету подолання тендерних стереотипів;
припинити спроби ратифікувати Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству ( Стамбульська конвенція);
заборонити пропаганду різних видів статевої поведінки у формі так званих маршів гідності, гей-парадів, фестивалів. Ухвалити Закон України «Про заборону пропаганди гомосексуалізму»;
створити Міністерство у справах сім`ї або запровадити інститут Урядового уповноваженого з питань сім`ї. На відповідні посади призначати людей, які відомі своєю відданістю справі захисту інтересів сім`ї та моральності в українському суспільстві;
зупинити процес внесення змін до Конституції України та інших нормативно-правових актів в частині викривлення дефініцій сім`ї, шлюбу, батьківства, материнства, дитинства.
Зазначене депутатське звернення було підтримане 47 депутатами Київської обласної ради, в результаті чого було прийняте рішення «Про підтримку депутатського звернення депутатів Київської обласної ради VII скликання» від 20.07.2018 № 450-22-VII.
Частинами 1, 2 Закону № 280/97 регламентовано, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону № 280/97 районні і обласні ради можуть розглядати і вирішувати на пленарних засіданнях й інші питання, віднесені до їх відання цим та іншими законами.
Частиною 15 ст. 46 Закону № 280/97 визначено, що порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 Регламенту Київської обласної ради, затвердженого рішенням Київської обласної ради від 07.12.2010 № 014-02-VІ (далі - Регламент), пропозиції до порядку денного сесії зазначеними у ч. 1 цієї статті органами та депутатами не пізніше як за 20 робочих днів до пленарного засідання вносяться голові Ради в установленому порядку через виконавчий апарат Ради. Після опрацювання виконавчий апарат Ради формує зведений проект порядку денного, погоджує його з постійними комісіями та підрозділами виконавчого апарату Ради і подає голові Ради.
Голова Ради вносить проект порядку денного для опрацювання та погодження на розгляд Президії Ради.
Проект рішення з кожного питання порядку денного повинен бути завізований ініціатором його внесення та особами і органами Ради, які за дорученням голови Ради брали участь у його опрацюванні.
Проект повинен супроводжуватися висновком постійної комісії, до функціональної спрямованості якої відносяться питання проекту, висновком комісії з питань бюджету та фінансів (якщо реалізація рішення потребує фінансування або стосується питань фінансування), висновками підрозділу виконавчого апарату Ради з питань юридичного забезпечення, експертним висновком головного управління економіки та головного фінансового управління Київської обласної державної адміністрації (у випадках, визначених ч. 4 цієї статті). Висновки зазначених органів повинні містити обґрунтування про погодження (або непогодження) проекту та бути підписані головами відповідних комісій та керівниками відповідних підрозділів виконавчого апарату Ради, Київської обласної державної адміністрації.
Погодження проектів рішень та отримання зазначених вище висновків здійснюється ініціаторами внесення проектів рішень або за їх дорученням працівниками виконавчого апарату Ради, які забезпечують діяльність відповідних комісій Ради. Погодження проектів рішень та отримання зазначених вище висновків забезпечується головою Ради (заступниками голови Ради) за поданням ініціаторів внесення проекту рішення шляхом надання доручення комісіям Ради та виконавчому апарату Ради на виконання погодження проекту та підготовку висновків, зазначених у цій частині.
Проекти рішень, які не відповідають вимогам цієї частини, на розгляд не виносяться і до проекту порядку денного сесії Ради не включаються.
Після розгляду та погодження Президією Ради, проект порядку денного сесії Ради вноситься головою Ради на затвердження Радою.
Згідно з ч. 3 Регламенту пропозиції, внесені пізніше строку, зазначеного у ч. 2 цієї статті, або безпосередньо при розгляді проекту порядку денного на сесії, можуть включатися до порядку денного у тому випадку, якщо вони були попередньо розглянуті відповідними органами Ради чи обласної державної адміністрації та відповідні проекти рішень оприлюднені його розробником у терміни, визначені Законом України «Про доступ до публічної інформації». При цьому заслуховується повідомлення ініціаторів пропозиції про виконану підготовчу роботу, готовність проектів документів та можливість надання їх депутатам, а також заслуховується виступ з цього питання уповноваженого представника відповідної постійної комісії, обласної державної адміністрації тощо.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що рішення «Про підтримку депутатського звернення депутатів Київської обласної ради VII скликання» від 20.07.2018 № 450-22-VII приймалося Київською обласною адміністрацією з дотриманням порядку, визначеного Законом України «Про місцеве самоврядування» та Регламентом Київської обласної ради, а тому підстав для визнання протиправним та скасування такого рішення суд не вбачає.
Крім того, суд звертає увагу, що Київська обласна рада є колегіальним органом, рішення, винесені на розгляд сесії приймаються більшістю голосів депутатів Київської обласної ради, а тому суд приходить до висновку, що відповідач не здійснював пособництва депутатам у дискримінації за ознаками сексуальної орієнтації та утиском, а лише діяв в межах повноважень, визначених чинним законодавством та порядку формування, організації роботи органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Отже, з урахуванням наведеного, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправними дій щодо підтримки депутатського звернення до Президента України, Кабінету Міністрів України і міністрів, Верховної Ради України і народних депутатів України, Ради національної безпеки і оборони України щодо захисту інституції сім`ї в Україні як такі, що є пособництвом у дискримінації за ознаками сексуальної орієнтації та утиском, а також визнання протиправним та скасувати рішення «Про підтримку депутатського звернення депутатів Київської обласної ради VII скликання» від 20.07.2018 № 450-22-VII є безпідставними та необгрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частинами 1, 4 ст. 73 КАС України регламентовано, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, що є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 90, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
в и р і ш и в:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Головенко О.Д.
