Постанова

Іменем України

07 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 128/280/17

провадження № 61-16409св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Третя Вінницька державна нотаріальна контора,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 27 квітня 2017 року у складі судді: Саєнко О. Б. та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 31 травня 2017 року у складі колегії суддів: Шемети Т. М., Панасюка О. С., Зайцева А. Ю.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до Третьої Вінницької державної нотаріальної контори про зобов`язання видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3

02 лютого 2017 року представник позивача звернувся з письмовою заявою до відповідача з проханням видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку загальною площею 2.0398 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка згідно державного акту належить спадкодавцю. До заяви були долучені такі документи: копія та оригінал довіреності від 12 серпня 2016 року; копія та оригінал свідоцтва про смерть від 16 серпня 2016 року (два примірники); копія та оригінал свідоцтва про народження від 31 серпня 1955 року (два примірники); рішення суду з відміткою набрання законної сили; засвідчена належним чином копія державного акту; витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку разом з додатком; засвідчена копія паспорта громадянина України спадкодавця; копія та оригінал податкової картки платника податків; квитанція про сплату нотаріальних зборів; заява про видачу свідоцтва про право на спадщину; довідка з Степанівської сільської ради; засвідчена належним чином копія погосподарської книги.

Позивач вказував, що було винесено необґрунтовану постанову від 02 лютого 2017 року, якою безпідставно відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину, вимагаючи оригінал державного акту, яка, на думку ОСОБА_1 , є незаконною.

ОСОБА_1 просив зобов`язати Третю Вінницьку державну нотаріальну контору видати свідоцтво про право на спадщину за законом ОСОБА_1 на земельну ділянку загальною площею 2,0398 га за кадастровим номером НОМЕР_1 .

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 27 квітня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 31 травня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що згідно отриманої нотаріусом інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, - відсутня інформація про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 . В зв`язку з цим та відсутністю оригіналу правовстановлюючого документа нотаріус відмовив у вчиненні нотаріальної дії. Нотаріус при відмові у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, діяв згідно закону, оскільки заявником не було надано оригінал правовстановлюючого документу на землю, а надано лише засвідчену копію державного акту на землю.

Аргументи учасників справи

У червні 2017 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 подав касаційну скаргу на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 27 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 31 травня 2017 року, в якій просить скасувати оскаржені рішення та ухвалити нове про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги після смерті батька ОСОБА_3 , прийняв спадщину після його смерті. Вказує, що оригінал державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_2 від 05 травня 2003 року було втрачено і нотаріусу було надано засвідчену копію державного акту, проте нотаріус необґрунтовано відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. Вказує, що суди не встановили чи звертався нотаріус до уповноважених органів з питання надання інформації про земельну ділянку.

Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 08 листопада 2017 року справа призначена до судового розгляду.

Рух справи

У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України справа передана до Касаційного цивільного суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.

Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Степанівка, Вінницького району Вінницької області помер ОСОБА_3 .

Відповідно до копії свідоцтва про народження позивач ОСОБА_1 є сином померлого ОСОБА_3 .

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 28 листопада 2016 року встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

02 лютого 2017 року представник ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_2 звернувся до Третьої Вінницької державної нотаріальної контори з письмовою заявою про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку загальною площею 2.0398 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка згідно державного акту належить спадкодавцю ОСОБА_3 . До заяви були долучені такі документи: копія та оригінал довіреності від 12 серпня 2016 року; копія та оригінал свідоцтва про смерть від 16 серпня 2016 року; копія та оригінал свідоцтва про народження від 31 серпня 1955 року; рішення суду з відміткою набрання законної сили; засвідчена належним чином копія державного акту; витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку разом з додатком; засвідчена копія паспорта громадянина України спадкодавця; копія та оригінал податкової картки платника податків; квитанція про сплату нотаріальних зборів; заява про видачу свідоцтва про право на спадщину; довідка з Степанівської сільської ради; засвідчена належним чином копія погосподарської книги.

02 лютого 2017 року державним нотаріусом Березовською В. С. було видано довідку № 116/02-14, у тому, що на підставі заяви, поданої 02 лютого 2017 року ОСОБА_2 , котрий діє від імені ОСОБА_1 згідно довіреності, 02 лютого 2017 року відкрита спадкова справа № 32/2017 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Для отримання представником спадкоємця свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку має бути наданий оригінальний примірник державного акту на право приватної власності на землю, що підтверджує право власності спадкодавця на цю земельну ділянку. Також вказаною довідкою було роз`яснено які платежі сплачуються за отримання свідоцтва про право на спадщину.

Постановою державного нотаріуса Третьої Вінницької державної нотаріальної контори Березовської В. С. від 02 лютого 2017 року було відмовлено у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 2,0398 га, кадастровий номер: НОМЕР_1 , розташовану за адресою: Вінницька область, Вінницький район, Степанівська сільська рада, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька - ОСОБА_3 , а також роз`яснено право оскарження цієї постанови у суді.

Постанова державного нотаріуса від 02 лютого 2017 року мотивована тим, що представником спадкоємця ОСОБА_2 на підтвердження факту належності спадкодавцеві нерухомого майна була надана копія державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_2 , виданого ОСОБА_3 Вінницькою районною державною адміністрацією 05 травня 2003 року на підставі розпорядження від 12 квітня 2002 року № 216, зареєстрованого у книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 26. Окрім цього, ОСОБА_2 наданий витяг з державного земельного кадастру НВ-0505676652016, виданий 27 грудня 2016 року управлінням Держгеокадастру у Вінницькому районі Вінницької області щодо земельної ділянки площею 2.0398 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , місце розташування: Вінницька область, Вінницький район, Степанівська сільська рада.

Відповідно отриманої нотаріусом інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, - відсутня інформація про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 .

Відповідно до статті 1 ЦПК України (в редакції, чинній на момент ухвалення оскарженого рішення) завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно частини першої статті 3 ЦПК України (в редакції, чинній на момент ухвалення оскарженого рішення) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У пункті 2 частини першої статті 49 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

У пунктах 4.14., 4.15., 4.18. глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, заначено, що при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Відповідно до статті 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Встановивши, що нотаріус діяв в межах наданих йому повноважень, суди обґрунтовано відмовили в задоволенні позову.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що оскаржені рішення постановлено без додержання норм матеріального та процесуального права, і зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржені рішення без змін, а тому судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 27 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 31 травня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

В. І. Журавель

Є. В. Краснощоков