Постанова від 08.08.2019 по справі № 907/638/15 Касаційний господарський суд

open

Головна
Судові рішення
Постанова
Постанова від 08.08.2019 по справі № 907/638/15 Касаційний господарський суд

скопійовано

Документ має містити точну фразу

Документ не має містити наступного терміну

Документ має містити один з двох термінів

Документ має містити обидва терміни

Замінює символ або декілька символів наприкінці терміну

* Правила використання інтелектуального пошуку

скопійовано

Справа № 907/638/15

Картка справи

Справа № 907/638/15

Картка справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 907/638/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О, Могил С. К.,

за участю секретаря судового засідання - Багрій М. В.

за участю представників:

ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" - Лужбіна Н. Б.

Полянської сільради - Угринчук Г. Р.

ДП "Санаторій "Сонячне Закарпаття" - Ігнатенко С. С.

Реєстраційної служби - не з'явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Полянської сільської ради Свалявського району

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 25.10.2018

(головуючий - Васьковський О. В., судді Пригара Л. І., Ремецькі О. Ф.)

і постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.03.2019

(головуючий - Орищин Г. В., судді Галушко Н. А., Дубник О. П. )

у справі № 907/638/15

за первісним позовом Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"

до Полянської сільської ради Свалявського району Закарпатської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ? Дочірнього підприємства "Санаторій "Сонячне Закарпаття"

про визнання недійсним рішення

та за зустрічним позовом Полянської сільської ради Свалявського району Закарпатської області

до 1) Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" 2) Реєстраційної служби Свалявського районного управління юстиції Закарпатської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1 - Дочірнього підприємства "Санаторій "Сонячне Закарпаття"

про визнання права власності на нерухоме майно,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2015 року Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (далі - ПрАТ "Укрпрофоздоровниця") звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, до Полянської сільської ради Свалявського району Закарпатської області (далі - Полянська сільрада) про визнання недійсним рішення Полянської сільради від 30.07.2014 № 313 "Про згоду на прийняття до комунальної власності територіальної громади села Поляна та села Уклин системи водогону та водовідведення" (далі - рішення № 313).

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" є власником водопроводу "Луг" у селі Поляна, право власності на яке набуто ним згідно з угодою купівлі-продажу від 25.05.2000, на підставі якої Свалявським державним виробничим підприємством технічної інвентаризації 08.10.2001 видано реєстраційне посвідчення на це майно.

3. Прийняття Полянською сільрадою оскаржуваного рішення відбулося без дотримання вимог статті 346 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) і порядку набуття права комунальної власності на об'єкти держаного житлового фонду, внаслідок чого порушено майнові права ПрАТ "Укрпрофоздоровниця".

4. Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 23.08.2016 до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача залучено Дочірнє підприємство "Санаторій "Сонячне Закарпаття" (далі - ДП "Санаторій "Сонячне Закарпаття").

5. Полянська сільрада звернулася до суду з зустрічним позовом до ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" про визнання права власності на нерухоме майно та зобов'язання Реєстраційної служби Свалявського районного управління юстиції Закарпатської області (далі - Реєстраційна служба) внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно відомості про реєстрацію речових прав та права власності за Полянською сільрадою на водопровід "Луг", який знаходиться в селі Поляна, Свалявського району, Закарпатської області.

6. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірний водопровід забезпечує централізоване водопостачання населеного пункту і є невід'ємною частиною місцевого житлового фонду села Поляна, частина якого, разом з об'єктами обслуговування була отримана від ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" у власність територіальної громади.

Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції

7. Справа розглядалася судами неодноразово.

8. Останнім рішенням Господарського суду Закарпатської області від 25.10.2018, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.03.2019, первісний позов задоволено, у задоволенні зустрічного позову - відмовлено.

9. Судові рішення мотивовано тим, що 08.10.2001 ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" оформлено право колективної власності та отримано реєстраційне посвідчення на водопровід "Луг", який розташовано у селі Поляна на території ДП "Санаторій "Сонячне Закарпаття" і перебуває на балансі останнього. Правомірність набуття позивачем права власності на спірне майно підтверджено рішенням Господарського суду Закарпатської області від 15.06.2017 у справі № 907/365/17, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.08.2017 і постановою Вищого господарського суду України від 14.12.2017, яким відмовлено у задоволенні позову Полянської сільради про визнання недійсними угоди купівлі-продажу водопроводу "Луг" від 25.05.2000 та реєстраційного посвідчення від 08.10.2001.

10. Судами досліджено, що водопровід "Луг" будувався для санаторіїв "Поляна", "Сонячне Закарпаття" і "Квітка полонини" за кошти з прибутків профспілкових органів та організацій і протягом тривалого часу перебував на балансі допоміжного підприємства "Закарпаткурортрембуд", а згодом переданий на баланс Закарпатського об'єднання курортами, а потім на баланс санаторію "Сонячного Закарпаття".

11. Полянською сільрадою не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що водопровід "Луг" належить органу місцевого самоврядування, а також, що виконавчі органи обласної та районної ради прийняли відповідні рішення про розмежування майна та передачу в установленому порядку у комунальну власність ради спірного майна. Безпосередньо сільські ради в односторонньому порядку приймати відповідні рішення не уповноважені, що свідчить про незаконність рішення № 313 і про обґрунтованість позовних вимог за первісним позовом та про безпідставність вимог за зустрічним позовом.

12. Крім того, за висновками судів майно ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" не є майном підприємств, виробничих об'єднань і управлінь водопровідно-каналізаційного господарства, а також майном ремонтно-будівельних, автотранспортних та інших підприємств й організацій, що обслуговують або пов'язані з організацією виробничої діяльності підприємств водопровідно-каналізаційного господарства, тому водопровід "Луг" не підлягав передачі у комунальну власність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 № 311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю".

13. Судами досліджено документи про передачу на баланс Полянської сільради житлових будинків у селі Поляна виробничої бази ДП "Закарпаткурортрембуд", очисних споруд, котельні (зокрема, листи ДП "Закарпаткурортрембуд", ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", договори від 25.03.2003 № 2108085/2003-16, № 2108076/2003-17, № 2108080/2003-18, акти приймання-передачі від 27.03.2003), у яких відсутні відомості про передачу Полянській сільраді разом з житловими будинками водопроводу "Луг".

14. За встановлених обставин водопровід "Луг" на момент передачі житлових будинків у комунальну власність був зареєстрований як окремий об'єкт нерухомого майна, який забезпечує водопостачання санаторіїв "Сонячне Закарпаття", "Поляна" та "Квітка полонини", і не відносився до зовнішніх мереж переданих у комунальну власність окремих житлових будинків, чим спростовуються доводи Полянської сільради, що вона набула права власності на спірний водогін відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 19.02.1996 № 222 "Про поетапну передачу до комунальної власності об'єктів соціальної інфраструктури, які належать суб'єктам підприємницької діяльності".

Короткий зміст вимог касаційної скарги

15. Полянська сільська рада звернулася з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні первісного позову, а зустрічний позов задовольнити в повному обсязі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)

16. Судами неправильно застосовано норми Постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 № 311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю".

17. ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" не надано правовстановлюючих документів на спірне майно, таке право власності не зареєстровано за позивачем у Державному реєстрі прав на нерухоме майно та їх обтяжень, тому відсутні підстави вважати, що позивач набув право власності на спірне майно відповідно до закону.

18. Угода купівлі-продажу від 25.05.2000 і реєстраційне посвідчення від 08.10.2001 не відповідають вимогам закону, тому не породжують відповідних правових наслідків.

19. Судами не надано належної оцінки тому, що при передачі ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" до комунальної власності окремих житлових будинків також було передано і зовнішні комунікаційні мережі, до яких відноситься і спірний водопровід.

Позиція інших учасників справи, викладена у відзивах на касаційну скаргу

20. ДП "Санаторій "Сонячне Закарпаття" подало відзив, в якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає рішення судів попередніх інстанцій законними, обґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

21. ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" подало відзив на касаційну скаргу, в якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано задовольнили первісний позов і відмовили у задоволенні зустрічного позову, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

22. Реєстраційна служба Свалявського районного управління юстиції Закарпатської області не надала відзив на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.

Рух касаційної скарги

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 07.08.2019 касаційну скаргу Полянської сільради передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В.- головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

23. 30.07.2014 Полянська сільрада прийняла рішення №313, відповідно до якого:

- надала згоду на прийняття до комунальної власності територіальної громади села Поляна та села Уклин системи водогону та водовідведення (п.1 рішення);

- створила комісію з питань прийняття та передачі об'єктів соціальної інфраструктури в комунальну власність територіальної громади села Поляна, якій доручила провести обстеження технічного стану зазначених об'єктів і підготувати документи щодо їх прийняття до комунальної власності територіальної громади (п.2 рішення);

- зобов'язала комісію з питань бюджету сільської ради передбачити кошти у видатках на 2014-2015 роки на утримання системи водопостачання та водовідведення та на виготовлення технічної документації (п.3 рішення);

- заборонила будь-яке відчуження в будь-якій формі системи водопостачання та водовідведення і віднесла її до об'єктів стратегічного значення територіальної громади села Поляна і Уклин (п.4 рішення).

24. Рішення № 313 прийнято з метою недопущення виникнення надзвичайної ситуації на підставі пропозиції мешканців села Поляна та власників приватних готельно-оздоровчих комплексів, із посиланням на Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував в оперативному управлінні підприємств, установ, організацій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 891 від 06.01.1995 та Положення про порядок передачі об'єктів державної та комунальної власності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1482 від 21.09.1998.

25. Суди встановили і сторони у справі не заперечують, що у рішенні № 313 йдеться про водопровід "Луг".

26. 08.10.2001 ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» (на той час ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця») було оформлено право колективної власності та отримано реєстраційне посвідчення на водопровід «Луг», що розміщений в с. Поляна на території санаторію «Сонячне Закарпаття», який в цілому складається з будівлі фільтрів, свердловини прісної води та водопроводу.

27. Підставою для реєстрації права власності за ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» у реєстраційному посвідченні від 08.10.2001 зазначено угоду купівлі-продажу від 25.05.2000.

28. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 15.06.2017 у справі №907/365/17, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.08.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 14.12.2017, відмовлено у задоволенні позову Полянської сільради до ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» та ДП «Санаторій «Сонячне Закарпаття» про визнання недійсними угоди купівлі-продажу водопроводу «Луг» від 25.05.2000 та реєстраційного посвідчення на водопровід «Луг» від 08.10.2001, виданого ПрАТ «Укрпрофоздоровниця».

29. Також, судами встановлено, що водопровід "Луг" будувався для санаторіїв "Поляна", "Сонячне Закарпаття" і "Квітка полонини" за кошти з прибутків профспілкових органів та організацій та протягом тривалого часу перебував на балансі допоміжного підприємства "Закарпаткурортрембуд", що входить до структури ПрАТ "Укрпрофоздоровниця", а згодом переданий на баланс Закарпатського об'єднання курортами, а потім на баланс санаторію "Сонячного Закарпаття".

30. Майно ДП "Санаторій "Сонячне Закарпаття" передано ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" відповідно до акту приймання-передачі від 24.01.1992, що встановлено у рішенні Господарського суду міста Києва від 04.08.2010 у справі № 6/506.

31. Судами досліджено, що згідно договорів від 25.03.2003 № 2108085/2003-16, № 2108076/2003-17, № 2108080/2003-18 та актів приймання-передачі від 27.03.2003 Полянській сільраді передано на баланс житлові будинки у селі Поляна виробничої бази ДП "Закарпаткурортрембуд", очисні споруди, котельні. В актах приймання-передачі відсутні відомості про передачу Полянській сільраді разом з житловими будинками водопроводу "Луг".

32. Водопровід "Луг" є окремим об'єктом права власності і не відноситься до зовнішніх мереж переданих у комунальну власність житлових будинків.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

33. Касаційний господарський суд наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції згідно зі статтею 300 ГПК України здійснюється виключно в частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Щодо вимог первісного позову про визнання недійсним рішення № 313.

34. Приписи статті 13 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

35. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, частини третьої статті 24 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

36. Підставою для прийняття Полянською сільрадою рішення № 313 визначено Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував в оперативному управлінні підприємств, установ, організацій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 891 від 06.01.1995 (далі - Положення № 891) та Положення про порядок передачі об'єктів державної та комунальної власності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1482 від 21.09.1998 (далі - Положення № 1482).

37. Згідно з абз. 2 пункту 1 Положення № 891 передача в комунальну власність відомчого житлового фонду в інших випадках здійснюється в такому ж порядку з дотриманням вимог Законів України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", "Про місцеве самоврядування в Україні" та інших законодавчих актів.

38. Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" (тут і далі, у редакції, чинній на час прийняття рішення № 313), об'єкти соціальної інфраструктури передаються разом з майном підприємств, що обслуговували ці об'єкти, у тому числі основними фондами, ремонтно-будівельними базами, майстернями, транспортними засобами, прибиральною технікою, в частині, що визначається комісією з питань передачі об'єктів, яка здійснює передачу. Разом з житловим фондом передаються вбудовані і прибудовані приміщення, зовнішні мережі електро-, тепло-, газо-, водопостачання та водовідведення, а також будівлі, призначені для обслуговування цього фонду (бойлерні, котельні, каналізаційні та водопровідні споруди, обладнання тощо).

39. Пунктом 3 Положення № 891 передбачено, що разом з відомчим житловим фондом передаються відповідним комунальним підприємствам зовнішні мережі електро-, тепло-, газо-, водопостачання і водовідведення, а також будівлі, призначені для обслуговування цього фонду (бойлерні, котельні, каналізаційні та водопровідні споруди, вбудовані і прибудовані приміщення, обладнання тощо).

40. Згідно з абз. 2 частини першої статті 4 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" передача об'єктів з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядних організацій - щодо об'єктів, визначених у абзацах четвертому та шостому частини першої статті 2 цього Закону.

41. Відповідно до пункту 5 Положення № 891, передача будинків відомчого житлового фонду в комунальну власність провадиться комісією з питань приймання відомчого житлового фонду в комунальну власність, яка утворюється Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями або виконкомом відповідної Ради. До складу цієї комісії входять представники відповідних місцевих комунальних підприємств, житлово-експлуатаційної організації, на баланс якої передаються будинки відомчого житлового фонду, регіонального відділення (представництва) Фонду державного майна місцевого фінансового органу, бюро технічної інвентаризації, спеціалізованого проектного інституту, підприємства, установи чи організації, що передає відомчий житловий фонд, та представники інших заінтересованих підприємств, установ і організацій. Комісію очолює заступник голови держадміністрації або заступник голови відповідної ради.

42. Таким чином, з наведених норм законодавства вбачається, що порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду визначений спеціальною процедурою, яка, зокрема, передбачає наявність рішення органу, уповноваженого управляти таким майном на передачу цього майна, а також створення спеціальної комісії з питань приймання відомчого житлового фонду в комунальну власність.

43. Судами попередніх інстанцій встановлено, що передача житлових будинків у комунальну власність здійснювалась не у відповідності до приписів Положення № 891, а на підставі договорів про безоплатну передачу, і без включення до комісії про передачу житлових будинків представників відповідних місцевих комунальних підприємств, житлово-експлуатаційної організації, на баланс якої передаються будинки відомчого житлового фонду, регіонального відділення (представництва) Фонду державного майна, місцевого фінансового органу, бюро технічної інвентаризації, спеціалізованого проектного інституту, а відтак, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що до спірних правовідносин неможливо застосувати приписи Положення № 891.

44. Судами також встановлено, що в актах приймання-передачі на баланс Полянській сільраді житлових будинків у селі Поляна виробничої бази ДП "Закарпаткурортрембуд" відсутні відомості про передачу разом з житловими будинками водопроводу "Луг".

45. Згідно з пунктом 1 Положення № 1482 (у редакції, чинній на час прийняття рішення № 313), воно визначає порядок безоплатної передачі об'єктів права державної власності із сфери управління міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Фонду державного майна, інших державних органів, які відповідно до законодавства здійснюють функції з управління державним майном, об'єднань підприємств, яким делеговано функції з управління майном підприємств і організацій, заснованих на державній власності (далі - органи, уповноважені управляти державним майном), Національної академії наук, галузевих академій наук, інших установ та організацій, яким державне майно передано у безоплатне користування (далі - самоврядні організації), до сфери управління інших органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій.

46. Нормами Положення № 1482 визначено перелік майна, яке підлягає передачі згідно з цим Положенням, а також процедуру передачі такого майна.

47. Разом з тим, в Положенні № 1482 також не йдеться про повноваження сільради одноособово прийняти до комунальної власності майно державної власності без згоди власника цього майна, або особи, уповноваженої управляти цим майном.

48. Судами не встановлено наявність рішення уповноваженого органу на передачу у комунальну власність водопроводу "Луг", а також, що спірний об'єкт був переданий у комунальну власність з дотримання спеціальної процедури передачі будинків відомчого житлового фонду у комунальну власність, а відтак суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність у Полянської сільради повноважень прийняти одноособове рішення про прийняття до комунальної власності водопроводу "Луг".

49. З урахуванням встановлених у пунктах 31, 32 цієї постанови обставин справи, суди попередніх інстанцій вірно відхилили доводи Полянської сільради стосовно того, що остання набула права власності на водопровід "Луг" на підставі постанови Кабінету міністрів України від 19.02.1996 № 222 "Про поетапну передачу до комунальної власності об'єктів соціальної інфраструктури, які належать суб'єктам підприємницької діяльності" (далі - Постанова № 222), оскільки відповідно до пункту 3 цієї Постанови, передача об'єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність здійснюється відповідно до Положення № 891.

50. Вказаним спростовуються доводи скаржника, викладені в пункті 19 цієї постанови.

51. Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків також встановлені у статті 11 ЦК України. Відповідно до частини першої цієї статті цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

52. Водночас відповідно до частини другої статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" підставою набуття права комунальної власності є: передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав; створення майна органами місцевого самоврядування в порядку, установленому законом; придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, установленому законом.

53. Проте Полянською сільрадою не надано доказів, які б підтверджували юридичний факт виникнення у неї права комунальної власності на водопровід "Луг", який вона прийняла до комунальної власності.

54. Правом власності згідно з вимогами частини першої статті 316 ЦК України є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Частиною першою статті 317 ЦК України унормовано, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Таким чином, право розпорядження майном є виключним правом власника.

55. За оцінкою судів, Полянська сільрада не надала ні належних доказів існування в неї прав на спірний водопровід, ні доказів створення цього майна, його передачі в комунальну власність в установленому законом порядку.

56. Згідно з частиною першою статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

57. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина десята статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

58. Оскільки, приймаючи рішення № 313, Полянська сільська рада розпорядилася майном шляхом прийняття його у комунальну власність без встановлених законом підстав, суди дійшли правомірного висновку, що рішення № 313, яким прийнято у комунальну власність водопровід "Луг", не відповідає законодавству, яке регулює відповідні правовідносини щодо підстав і порядку набуття права власності і, що рішення № 313 прийнято поза межами компетенції, визначеної законодавством.

59. Доводи скаржника, викладені в пунктах 17, 18 постанови, колегією суддів відхиляються, оскільки вони зводяться до намагання скаржника переоцінити наявні в справі докази, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Щодо вимог зустрічного позову про визнання права власності за Полянської сільрадою на водопровід "Луг".

60. Звертаючись із зустрічним позовом про визнання права власності на водопровід "Луг", Полянська сільрада посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 № 311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)" (далі - Постанова № 311).

61. Постановою № 311 передбачено перелік державного майна України, що передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), а саме: у власність областей, зокрема, водопровідно-каналізаційне господарство, майновий комплекс підприємств, об'єкти виробничих об'єднань і управлінь водопровідно-каналізаційного господарства Рад народних депутатів, у тому числі міжрайонні водопроводи з магістральними водоводами, що обслуговують декілька населених пунктів області (крім водопроводів промислових підприємств); ремонтно-будівельні, автотранспортні та інші підприємства й організації, що обслуговують або пов'язані з організацією виробничої діяльності підприємств водопровідно-каналізаційного господарства (розділ І переліку); у власність м. Києва - водопровідно-каналізаційне господарство; майновий комплекс виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства; ремонтно-будівельне, автотранспортне та інші підприємства й організації, що обслуговують або пов'язані з організацією виробничої діяльності підприємств водопровідно-каналізаційного господарства (розділ ІІ переліку); у власність м. Севастополя - водопровідно-каналізаційне господарство; майновий комплекс виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства; ремонтно-будівельне, автотранспортне та інші підприємства й організації, що обслуговують або пов'язані з організацією виробничої діяльності підприємств водопровідно-каналізаційного господарства (розділ ІІІ переліку).

62. Відповідно до пунктів 2, 3 Постанови № 311, на її виконання міністерства і відомства та органи, що уповноважені управляти державним майном, зобов'язані були до 01.01.1992 передати до комунальної власності відповідне майно, в свою чергу, обласні виконавчі комітети повинні були прийняти рішення про розмежування майна між власністю областей, районів та міст обласного підпорядкування, а виконкоми районних рад прийняти рішення про розмежування майна між власністю районів та інших адміністративно-територіальних одиниць.

63. Судами встановлено, що водопровід "Луг" не передавався у встановленому Постановою № 311 порядку у комунальну власність, а виконавчі органи обласної та районних рад не приймали рішення про розмежування майна, за яким спірний водопровід передавався би у комунальну власність.

64. Судами також досліджено, що водопровід «Луг» не є майном підприємств, виробничих об'єднань і управлінь водопровідно-каналізаційного господарства, чи майном ремонтно-будівельних, автотранспортних та інших підприємств й організацій, що обслуговують або пов'язані з організацією виробничої діяльності підприємств водопровідно-каналізаційного господарства, в розумінні Постанови № 311, а відтак суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що у Полянської сільської ради не виникло право комунальної власності на водопровід "Луг" на підставі положень Постанови № 311.

65. Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, окрім випадків і в порядку, встановлених законом.

66. Законом встановлено способи захисту права власності. Одним із таких способів захисту є визнання права власності у судовому порядку. Так, за приписами статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Разом з тим, зазначений спосіб матиме відповідні правові підстави лише у випадку, коли особа, що звертається, володіє необхідним статусом - статусом власника та зазначений статус ґрунтується на беззаперечних доводах по відношенню до інших осіб. Проте, у випадку, якщо щодо власності у іншої особи існують претензії, відповідно, виникає спір, що може бути вирішений у судовому порядку. У такому випадку саме на суд покладається обов`язок захисту права власності.

67. Таким чином, рішення суду про визнання права власності, прийняте за результатами розгляду вказаного спору, в силу статті 392 ЦК України, є правозахисним актом і спрямоване на захист наявного у позивача права власності. При цьому, момент виникнення права власності не залежить від набрання рішенням законної сили, оскільки підставою для прийняття рішення є наявність у позивача до моменту звернення до суду правових підстав, з якими законодавство пов`язує виникнення права власності. Отже, підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності, згідно статтею 392 ЦК України, є оспорення або невизнання існуючого права, а не намір набути вказане право за рішенням суду.

68. Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

69. Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 73, 74, 76-79, 86 ГПК України визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив під час вирішення позову.

70. Наведені норми зобов`язують суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, необхідних для правильного вирішення спору, на основі вичерпних і підтверджених висновків.

71. Отже, тягар доказування обставин, на які посилається позивач за зустрічним позовом, в силу вимог статті 74 ГПК України лежить на цій стороні, а тому саме Полянська сільрада повинна довести належними і допустимими доказами, що вона є власником спірного майна.

72. Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що Полянська сільрада не довела документально в порядку статті 74 ГПК України виникнення у неї права власності на водопровід "Луг" на момент звернення до суду з позовом про визнання права власності на цей водопровід.

73. Водночас, доводи позивача за зустрічним позовом стосовно того, що у Полянської сільради виникло право власності на водопровід "Луг" на тій підставі, що цей водопровід повинен був бути переданий у комунальну власність разом з житловими будинками не є тією правовою підставою, в розумінні статті 328 ЦК України, на підставі якої у особи виникає право власності, а відтак колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову.

74. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що зазначена обставина щодо недоведеності наявності у Полянської сільради на час подання позову права власності на спірне майно є єдиною і достатньою підставою для відмови у задоволенні зустрічного позову про визнання права власності, безвідносно до інших обставин справи.

75. Водночас, доводи касаційної скарги, наведені в пункті 16 постанови, Судом відхиляються з підстав, наведених у даній постанові.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

76. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків попередніх судових інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень у справі.

77. За таких обставин, касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Полянської сільської ради Свалявського району залишити без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.

Розподіл судових витрат

78. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Полянської сільської ради Свалявського району Закарпатської області залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 25.10.2018 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.03.2019 у справі № 907/638/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил

Джерело: ЄДРСР 83691550

скопійовано

Замовити платну консультацію

Відновити пароль

Авторизація

Реєстрація

Реєстрація

Навчальні відео: Як користуватись системою

Ця функція стане доступною в повній версії продукту

Зберегти в обраному

Надіслати на вказаний адрес

Шановний користувач!