КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Кулікова С.В.

22-ц/824/10562/2019

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 757/62433/18-ц

14 серпня 2019 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ складі:

головуючого судді - Кулікової С.В.

суддів - Желепи О.В.

- Олійника В.І.

при секретарі - Осінчук Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Бітківського Володимира Михайловича на рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 квітня 2019 року, ухваленого під головуванням судді Литвинової І.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , Благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» («100 ВІДСОТКІВ ЖИТТЯ») до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Телеканал «Прямий» про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації, -

в с т а н о в и в:

В грудні 2018 року ОСОБА_2 , Благодійна організація «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» («100 ВІДСОТКІВ ЖИТТЯ») звернулися до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Телеканал «Прямий» про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначали, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в ефірі телеканалу «Прямий» в програмі «ІНФОРМАЦІЯ_2» ОСОБА_1 було поширено щодо позивачів недостовірну інформацію, яка завдає шкоди їх честі, гідності, а також ділової репутації, а саме:

- Фраза 1. (Хронометраж 20 :00 - 20:13) «… на закиди якоби пацієнтської організації, що «я тут представляю пацієнтів України». Ця людина жодних пацієнтів України не представляє. Представляє 0,1% хворих на ВІЛ/СНІД - і все».

- Фраза 2. (Хронометраж 20:13 - 20:34) «Насправді протягом часів Януковичабули створені грантожерські, псевдо громадські організації. І оце і є приклад класичної грантожерської організації, яка якоби має відношення до всієї пацієнтської спільности, які пиляють міжнародні гроші».

- Фраза 3. (Хронометраж 21:04 - 20:06) «То, шо ви відомий брехун».

- Фраза 4. (Хронометраж 21:15 - 21:17) «Ви класичний маніпулятор і класичний брехун».

Поширена відповідачами інформація є негативною за своїм змістом, нічим не підтвердженою, не відповідає дійсності та порушує немайнові права позивачів: принижує честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_2 та порочить ділову репутацію БО «100 ВІДСОТКІВ ЖИТТЯ».

Зазначена інформація є взаємопов`язаною і спрямованою на маніпулювання громадською думкою глядачів програми та створення негативного образу позивачів.

Поширення відповідачами неправдивої інформації про позивачів як наслідок, може вплинути на широке коло людей, у яких може скластися негативне уявлення про позивачів, як недобросовісних, нечесних, брехливих, які у власних інтересах використовують благодійну допомогу, надану міжнародними донорами. Вказана інформація завдає значної шкоди позивачам та їх діловій репутації. Крім того, поширенням неправдивої інформації відповідачем ОСОБА_1 створює негативну соціальну оцінку позивачів в очах суспільства та партнерів (в тому числі міжнародних), донорів, контрагентів тощо, з якими співпрацюють позивачі. Те, що відповідач ОСОБА_1 є народним депутатом України, завдає ще більшої шкоди позивачам, адже до слів, сказаних народним обранцем, люди традиційно ставляться з більшою довірою, їх аргументи в очах пересічного українця виглядають неспростовними аксіомами. Тому, негативні за своїм змістом та неправдиві вислови ОСОБА_1 стосовно позивачів озвучені в прямому ефірі програми на широку аудиторію завдають значну шкоду честі, гідності, та ділові репутації позивачів.

З огляду на зазначене, позивачі просили:

- визнати недостовірною та такою, що порушують честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_2 , та ділову репутацію БО «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД», інформацію, поширену в ефірі Телеканалу «Прямий» у програмі «ІНФОРМАЦІЯ_2» ІНФОРМАЦІЯ_1 ТОВ «Телеканал Прямий» та ОСОБА_1 , відеозапис якої було розміщено на офіційному сайті Телеканалу «Прямий» за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_3 та на Youtube каналі телеканалу «Прямий» за адресою в Інтернеті: ІНФОРМАЦІЯ_4 наступного змісту:

Фраза 1. (Хронометраж 20 :00 - 20:13) «… на закиди якоби пацієнтської організації, що «я тут представляю пацієнтів України». Ця людина жодних пацієнтів України не представляє. Представляє 0,1% хворих на ВІЛ/СНІД - і все».

Фраза 2. (Хронометраж 20:13 - 20:34) «Насправді протягом часів Януковича були створені грантожерські, псевдо громадські організації. І оце і є приклад класичної грантожерської організації, яка якоби має відношення до всієї пацієнтської спільности, які пиляють міжнародні гроші».

Фраза 3. (Хронометраж 21:04 - 20:06) «То, шо ви відомий брехун».

Фраза 4. (Хронометраж 21:15 - 21:17) «Ви класичний маніпулятор і класичний брехун».

- зобов`язати ОСОБА_1 протягом семи днів з дня набрання судовим рішенням у даній справі законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену про ОСОБА_2 та БО «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» в ефірі Телеканалу «Прямий» у програмі «ІНФОРМАЦІЯ_2» ІНФОРМАЦІЯ_1:

Фраза 1. (Хронометраж 20:00 - 20:13) «… на закиди якоби пацієнтської організації, що «я тут представляю пацієнтів України». Ця людина жодних пацієнтів України не представляє. Представляє 0,1% хворих на ВІЛ/СНІД - і все».

Фраза 2. (Хронометраж 20:13 - 20:34) «Насправді протягом часів Януковича були створені грантожерські, псевдо громадські організації. І оце і є приклад класичної грантожерської організації, яка якоби має відношення до всієї пацієнтської спільности, які пиляють міжнародні гроші».

Фраза 3. (Хронометраж 21:04 - 20:06) «То, шо ви відомий брехун».

Фраза 4. (Хронометраж 21:15 - 21:17) «Ви класичний маніпулятор і класичний брехун», відеозапис якої було розміщено на офіційному сайті Телеканалу «Прямий» за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_3 та на Youtube каналі телеканалу «Прямий» за адресою в Інтернеті: ІНФОРМАЦІЯ_4, шляхом зачитування ОСОБА_1 у програмі «ІНФОРМАЦІЯ_2» в ефірі Телеканалу «Прямий» резолютивної частини рішення суду у цій справі.

- зобов`язати ТОВ «Телеканал Прямий», протягом семи днів з дня набрання судовим рішенням у даній справі законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену про позивачів в ефірі Телеканалу «Прямий» у програмі «ІНФОРМАЦІЯ_2» ІНФОРМАЦІЯ_1, відеозапис якої було розміщено на офіційному сайті Телеканалу «Прямий» за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_3 та на Youtube каналі телеканалу «Прямий» за адресою в Інтернеті: ІНФОРМАЦІЯ_4 - шляхом розміщення на веб-сайті Телеканалу «Прямий» https/prm.ua резолютивної частини рішення суду у цій справі із заголовком «СПРОСТУВАННЯ НЕДОСТОВІРНОЇ ІНФОРМАЦІЇ».

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 23 квітня 2019 року позов ОСОБА_2 , Благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» («100 ВІДСОТКІВ ЖИТТЯ») до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Телеканал «Прямий» про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації задоволеночастково.

Визнано недостовірною та такою, що порушують честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_2 та ділову репутацію Благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» («100 ВІДСОТКІВ ЖИТТЯ») інформацію, поширену в ефірі Телеканалу «Прямий» у програмі «ІНФОРМАЦІЯ_2» ІНФОРМАЦІЯ_1 Товариством з обмеженою відповідальністю «Телеканал Прямий» та ОСОБА_1 , відеозапис якої було розміщено на офіційному сайті Телеканалу «Прямий» за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_3 та на Youtube каналі телеканалу «Прямий» за адресою в Інтернеті: ІНФОРМАЦІЯ_4, наступного змісту:

Фраза 1. (Хронометраж 20:00-20:13) «... на закиди якоби пацієнтської організації, що «я тут представляю пацієнтів України». Ця людина жодних пацієнтів України не представляє. Представляє 0, 1 % хворих на ВІЛ/СНІД - і все»;

Фраза 2. (Хронометраж 20:13-20:34) «Насправді протягом часів Януковичабули створені грантожерські, псевдо громадські організації. І оце і є приклад класичної грантожерської організації, яка якоби має відношення до всієї пацієнтської спільности, які пиляють міжнародні гроші».

Зобов`язано ОСОБА_1 спростувати недостовірну інформацію відносно ОСОБА_2 , Благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» («100 ВІДСОТКІВ ЖИТТЯ») у спосіб, ідентичний способу її поширення, не пізніше семи днів з дня набрання рішенням суду законної сили, у ефірі Телеканалу «Прямий» у програмі «ІНФОРМАЦІЯ_2» шляхом зачитування резолютивної частини рішення суду.

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Телеканал «Прямий» спростувати недостовірну інформацію відносно ОСОБА_2 , Благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» («100 ВІДСОТКІВ ЖИТТЯ») у спосіб, ідентичний способу її поширення, не пізніше семи днів з дня набрання рішенням суду законної сили, у ефірі Телеканалу «Прямий» у програмі «ІНФОРМАЦІЯ_2» шляхом розміщення на веб-сайті Телеканалу «Прямий» https/prm.ua резолютивної частини рішення суду у цій справі із заголовком «СПРОСТУВАННЯ НЕДОСТОВІРНОЇ ІНФОРМАЦІЇ».

Стягнуто з ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Телеканал «Прямий» на користь ОСОБА_2 судовий збір по 352 грн.з кожного.

Стягнуто з ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Телеканал «Прямий» (на користь Благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» (БО «100 ВІДСОТКІВ ЖИТТЯ») судовий збір по 960 грн. з кожного.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Бітковський Володимир Михайлович подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 квітня 2019 року в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовував тим, що рішення суду в частині задоволених вимог ухвалено з порушенням норм процесуального та матеріального права, є незаконним, необґрунтованим, судом першої інстанції не встановлено обставин, які мають значення для справи, не правильно досліджено та оцінено докази у справі. Зазначав, що судом першої інстанції не було належним чином повідомлено ОСОБА_1 про місце проведення судового розгляду справи. Так, суд направив до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Печерської районної в місті Києві державної адміністрації лист від 19.12.2018 року та Начальнику відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГЦ ДМС України від 19.12.2018 року, у яких просив надати відомості про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані, що містяться в реєстрі територіальної громади/Єдиному демографічному реєстрі про ОСОБА_1 з метою встановлення адреси останнього зареєстрованого місця проживання відповідача. У відповідь на лист, Відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Печерської районної в місті Києві державної адміністрації надав довідку про реєстрацію місця проживання особи, у відповідності до даних реєстру територіальної громади міста Києва, зазначивши, що ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 30.08.1988 року по 23.10.2001 рік. Не дивлячись на те, що з 23.10.2001 року відповідач не проживає за вказаною адресою, суд направив повістку про виклик до суду відповідача саме на цю адресу. 19 березня 2019 року судом направлено судову повістку про виклик до суду відповідача ОСОБА_1 на робочу адресу останнього, а саме: м. Київ, вул. Грушевського, 5, Верховна Рада України, яку отримано 27 березня 2019 року. Як вбачається з повістки судове засідання було призначене на 23 квітня 2019 року о 09:30 год. у приміщенні Печерського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, пров. Хрестовий, 4, зал судового засідання 306. 23 квітня 2019 року представник ОСОБА_1 адвокат Андрусенко К.І. з'явився за вищевказаною адресою приблизно о 9:15 год. для участі у судовому засіданні, де йому повідомили, що суд переїхав, і скоріше за все справа слухається за іншою адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 15. Приблизно о 9:40 представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Андрусенко К.І. прибув за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 15, зайшовши до помічника судді ОСОБА_3 був повідомлений, що справа вже слухається і його не допустять до слухання справи. З огляду на зазначене, вважав, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про місце розгляду справи, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Вказував на те, що позивачами не обгрунтоновано та не доведено, що оскаржувані фрази ОСОБА_1 є фактичними твердженнями, а не оціночним судженням, тоді як будь-яке судження, яке має оціночний характер, будь-яка критика та оцінка вчинків, вираження власних думок щодо якості виконуваних публічних функцій, отриманих результатів тощо, не є підставою для захисту права на повагу честі, гідності та ділової репутації та, відповідно, не є предметом судового захисту.

Посилався на те, що висловлювання ОСОБА_1 не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використаних останнім мовностилістичних засобів. При цьому, позивачами не заявлялося клопотання про проведення експертизи, для підтвердження того, що висловлювання ОСОБА_1 є саме фактичним твердженням, а тому доводи позивача грунтуються на припущеннях, а позовні вимоги є безпідставними.

31 липня 2019 року надійшов відзив представника позивачів на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 квітня 2019 року без змін. Вказував на те, що апелянтом не надано доказів, які б підтверджували, що представник відповідача адвокат Андрусенко К.І. 23 квітня 2019 року з'являвся для участі в судовому засіданні за старою адресою Печерського районного суду м. Києва. Крім того, інформація про зміну адреси Печерського районного суду м. Києва була загальновідомою ще з 16 квітня 2019 року, тому представник відповідача мав можливість з`явитися в судове засідання 23 квітня 2019 року для захисту прав та законних інтересів свого довірителя. Зазначав, що суд першої інстанції у своєму рішенні аргументував, що поширена інформація про позивачів сформульована ОСОБА_1 способом категоричного висловлювання, у формі існування конкретних обставин (фактів), при цьому за формою вираження інформації указане повідомлення не містить критики або оцінки дій, виражено без застосування та вживання гіпербол, алегорій, сатири (чи інших мовностилістичних способів) та у формі констатації конкретних фактів (обставин) нічим не підтверджених, тому така інформація, в розумінні Закону України «Про інформацію» є фактичним твердженням, що містить недостовірну та неправдиву інформацію. Також, у відзиві зазначав, що твердження апелянта про те, що не було проведено експертизи для підтвердження, що Фраза 1 та Фраза 2 є фактичними твердженнями, є безпідставними, оскільки процесуальним законодавством не передбачено обов`язкового призначення у справі експертизи для доказування, при цьому позивачем було надано суду докази на підтвердження своїх доводів.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник позивачів ОСОБА_2 , Благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» («100 ВІДСОТКІВ ЖИТТЯ») - ОСОБА_5 проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду без змін.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Телеканал «Прямий» в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи товариство повідомлено у встановленому законом порядку, причин неявки представника суду не повідомило, а тому колегія суддів вважає можливим розгляд справи у його відсутності.

Заслухавши доповідь судді Кулікової С.В., пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в ефірі телеканалу «Прямий», у програмі «ІНФОРМАЦІЯ_2», відповідачем ОСОБА_1 було сказано /т. І а. с. 27/:

Фраза 1. (Хронометраж 20:00 - 20:13) «… на закиди якоби пацієнтської організації, що «я тут представляю пацієнтів України». Ця людина жодних пацієнтів України не представляє. Представляє 0, 1 % хворих на ВІЛ/СНІД - і все».

Фраза 2. (Хронометраж 20:13 - 20:34) «Насправді протягом часів Януковича були створені грантожерські, псевдо громадські організації. І оце і є приклад класичної грантожерської організації, яка якоби має відношення до всієї пацієнтської спільности, які пиляють міжнародні гроші».

Фраза 3. (Хронометраж 21:04 - 20:06) «То, шо ви відомий брехун».

Фраза 4. (Хронометраж 21:15 - 21:17) «Ви класичний маніпулятор і класичний брехун».

Запис ефіру програми «ІНФОРМАЦІЯ_2» збережено і міститься на офіційному сайті відповідача телеканалу «Прямий» за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_3 та на Youtube каналі телеканалу «Прямий» за адресою в Інтернеті: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Представник позивачів звертався із адвокатським запитом до відповідача ТОВ «Телеканал «Прямий» щодо надання запису передачі «ІНФОРМАЦІЯ_2» від 25 жовтня 2018 року, участь у котрій брали ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який залишився без відповіді /т. І а. с. 28, 29/.

Задовольняючи частково позовні вимоги, визнаючи недостовірною та такою, що порушують честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_2 та ділову репутацію Благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» («100 ВІДСОТКІВ ЖИТТЯ») інформацію, поширену в ефірі Телеканалу «Прямий» у програмі «ІНФОРМАЦІЯ_2» ІНФОРМАЦІЯ_1 Товариством з обмеженою відповідальністю «Телеканал Прямий» та ОСОБА_1 , відеозапис якої було розміщено на офіційному сайті Телеканалу «Прямий» за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_3 та на Youtube каналі телеканалу «Прямий» за адресою в Інтернеті: ІНФОРМАЦІЯ_4, наступного змісту: Фраза 1. (Хронометраж 20:00-20:13) «... на закиди якоби пацієнтської організації, що «я тут представляю пацієнтів України». Ця людина жодних пацієнтів України не представляє. Представляє 0, 1 % хворих на ВІЛ/СНІД - і все»;Фраза 2. (Хронометраж 20:13-20:34) «Насправді протягом часів Януковичабули створені грантожерські, псевдо громадські організації. І оце і є приклад класичної грантожерської організації, яка якоби має відношення до всієї пацієнтської спільності, які пиляють міжнародні гроші»; зобов`язуючи ОСОБА_1 спростувати недостовірну інформацію відносно ОСОБА_2 , Благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» («100 ВІДСОТКІВ ЖИТТЯ») у спосіб, ідентичний способу її поширення, не пізніше семи днів з дня набрання рішенням суду законної сили, у ефірі Телеканалу «Прямий» у програмі «ІНФОРМАЦІЯ_2» шляхом зачитування резолютивної частини рішення суду та зобов`язуючи Товариство з обмеженою відповідальністю «Телеканал «Прямий» спростувати недостовірну інформацію відносно ОСОБА_2 , Благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» («100 ВІДСОТКІВ ЖИТТЯ») у спосіб, ідентичний способу її поширення, не пізніше семи днів з дня набрання рішенням суду законної сили, у ефірі Телеканалу «Прямий» у програмі «ІНФОРМАЦІЯ_2» шляхом розміщення на веб-сайті Телеканалу «Прямий» https/prm.ua резолютивної частини рішення суду у цій справі із заголовком «СПРОСТУВАННЯ НЕДОСТОВІРНОЇ ІНФОРМАЦІЇ», суд першої інстанції вважав доведеними обставини, на які посилалися позивачі у частині недостовірності висловленої відповідачем ОСОБА_1 інформації стосовно них у фразах 1 та 2, й законними підставами вважати її такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду 1-ї інстанції зроблений на підставі повного та об`єктивного дослідження наданих сторонами доказів, відповідно до норм матеріального права, із дотриманням норм процесуального права, з огляду на наступне.

Статтею 34 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Разом із тим, відповідно до статті 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституціїта законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Таким чином, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Згідно зі ст.94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Частиною 1 статті 200 ЦК України встановлено, що інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Відповідно до визначення термінів, що містяться в статті 1 Закону України «Про інформацію» інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді; документ - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про інформацію» кожна особа має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Відповідно до частини 1 статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Статтею 201 Цивільного кодексу України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.

Приписами частини 1 статті 277 ЦК України встановлено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Відповідно до статті 297 Цивільного кодексу України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно із статтею 299 Цивільного кодексу України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

За змістом статті 91 ЦК України право на спростування недостовірної інформації, передбачене статтею 277 ЦК України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі, як спосіб судового захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб`єкта.

Отже, юридична особа, так само як і фізична особа, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації відповідно до частини 1 статті 277 ЦК України та право на недоторканість ділової репутації відповідно до частини 1 статті 299 ЦК України.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про спростування недостовірної інформації, є сукупність таких обставин як-то: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Враховуючи встановлені вище обставини справи та вказані норми закону, судом 1-ї інстанції вірно встановлено, що спірна інформація була поширена ІНФОРМАЦІЯ_1 в ефірі Телеканалу «Прямий» у програмі «ІНФОРМАЦІЯ_2» ІНФОРМАЦІЯ_1, так як була доведена до відома необмеженому колу осіб шляхом трансляції телепередачі, безпосередньо стосувалась позивачів.

Так, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. Під діловою репутацією розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.

Під діловою репутацією юридичної особи розуміється оцінка її підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є така інформація фактичним твердженням чи оціночним судженням.

Згідно із частиною другою статті 30 Закону України «Про інформацію», оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

З аналізу даної норми права вбачається, що ознаками оціночного судження є відсутність у його складі посилань на фактичні обставини та відсутність можливості здійснити перевірку такого судження на предмет його дійсності.

Відповідно до статті 277 Цивільного кодексу України, предметом судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб`єктивної думки і поглядів відповідача не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції. Вимога довести правдивість оціночних суджень є нездійсненною і порушує свободу висловлення думки як таку, що є фундаментальною частиною права, яке охороняється статтею 10 Конвенції.

Якщо висловлювання є оціночним судженням, пропорційність втручання у право має залежати від того, чи існує достатній фактичний базис для оспорюваного висловлювання. Залежно від обставин конкретної справи, висловлювання, яке є оціночним судженням, може бути перебільшеним за відсутності будь-якого фактичного підґрунтя.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень і використання практики Європейського суду з прав людини» Європейська Конвенція та рішення Європейського суду є джерелом права в Україні, національні суди мають використовувати практику Європейського суду.

Стаття 10 Конвенції захищає не лише суть висвітлених ідей та інформації, але також і форму, в якій вони надані. Свобода слова передбачає використання висловлювань, деякою мірою перебільшених або навіть провокаційних. При дотриманні умов параграфа 2 статті 10 Конвенції право вільно передавати інформацію поширюється не лише на «інформацію» та «ідеї», які сприймаються сприятливо або вважаються необразливими чи нейтральними, але й такі, які обурюють, шокують чи викликають стурбованість. Такі є вимоги плюралізму, толерантності і лібералізму, без яких немає «демократичного суспільства».

Стороною позивача зазначено, що озвучені відповідачем ОСОБА_1 фрази, які були поширені відповідачем Телеканалом « Прямий », не відповідають дійсності, посилаючись на те, що позивач БО «100 ВІДСОТКІВ ЖИТТЯ» є найбільшою та найпотужнішою організацією, що представляє інтереси людей, які живуть з ВІЛ/СНІД, та інших хворих, в Україні, вона нараховує більше 500 дійсних та 15 000 асоційованих учасників, реалізовує благодійні програми через 25 регіональних представництв (23 із яких є учасниками БО «100 ВІДСОТКІВ ЖИТТЯ» - юридичними особами), до реалізації яких залучено понад 2 500 співробітників, впроваджує свою діяльність відповідно до Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», на виконання Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції / СНІДу на 2014-2018 роки.

Відповідно до статутних цілей, позивач БО «100 ВІДСОТКІВ ЖИТТЯ» має на меті здійснення, провадження та підтримку благодійної діяльності в інтересах суспільства, через надання допомоги та сприяння законним інтересам бенефіціарів у сфері благодійної діяльності, а також впровадження комплексних проектів з профілактики та нерозповсюдження інфекційних та неінфекційних захворювань, що мають соціальне значення, у тому числі ВІЛ/СНІДу та інших захворювань, сприяння у наданні якісних і доступних послуг з профілактики та діагностики ВІЛ-інфекції, а також впровадження інших благодійних програм. Організація отримує гранти (субгранти) у сфері профілактики та протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу як від Глобального Фонду для боротьби із СНІДом , туберкульозом та малярією в Україні, так і від інших донорів: юридичних або фізичних осіб як резидентів, так і нерезидентів /т. І а. с. 33-58/.

БО «100 ВІДСОТКІВ ЖИТТЯ» створена у виді неприбуткової організації і працює для людей, що живуть з ВІЛ, а також пацієнтів з туберкульозом, гепатитами та представників ключових груп, уразливих до ВІЛ. Організація представляє інтереси людей, що живуть з ВІЛ/СНІД у 25 регіонах України і активно бореться за те, щоб 100% пацієнтів з ВІЛ-інфекцією мали 100% доступ до лікування.

Пріоритетом діяльності БО «100 ВІДСОТКІВ ЖИТТЯ» є досягнення для України глобальних цілей ЮНЕЙДС 90-90-90, через: 100% забезпечення всіх хворих лікуванням антиретровірусною терапією; адвокаційні заходи з розширення доступу АРВ-препаратів в Україні; розробку програм з діагностики та лікування ВІЛ-інфекції для максимального задоволення потреб в рамках кожного міста; розширення програм щодо запобігання інфікуванню ВІЛ; розвиток моделі успішної взаємодії державного і громадського секторів для стійкого вирішення соціальних проблем; реформування системи охорони здоров`я та впровадження інноваційних моделей і підходів у наданні медичних і соціальних послуг, розвиток мережі власних медичних центрів «100% життя», формування толерантного ставлення суспільства до прав людей з певними потребами, насамперед хворих на ВІЛ/СНІД.

Позивач БО «100 ВІДСОТКІВ ЖИТТЯ» у своїй діяльності керується Законом України «Про виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні», стаття 3 якого визначає повноваження Національного координатора (Кабінету Міністрів України), який в тому числі, визначає основного реципієнта (основних реципієнтів) та здійснює нагляд за використанням гранту, включаючи оцінку діяльності основного реципієнта (основних реципієнтів), погоджує зміни до програм Глобального фонду.

Постановою Кабінету Міністрів України № 926 від 11 липня 2007 року затверджено «Положення про Національну раду з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу, відповідно якого Національна рада забезпечує виконання Кабінетом Міністрів України функцій Національного координатора з виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні.

18 травня 2017 року під головуванням Віце-прем`єр-мінстра України ОСОБА_6 пройшло засідання Національної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу. Протоколом засідання Національної ради від 18 травня 2017 року було обрано Основних реципієнтів гранту в рамках Запиту України до Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом і малярією на фінансування програми з протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекії/СНІДу у 2018-2020 роках. Одним з Основних реципієнтів було обрано Благодійну організацію «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД». Це свідчить про високу довіру Глобального фонду до України як надійного партнера у боротьбі з епідеміями ВІЛ та туберкульозу, а також довіри до Основних реципієнтів. Проекти Глобального фонду впроваджувались в Україні з 2003 року. З 2015 по 2017 роки співпраця Глобального фонду та України базувалася на трирічному гранті на боротьбу з ВІЛ/СНІДом та туберкульозом, одним з виконавців (реципієнтів) якого виступала БО «100 ВІДСОТКІВ ЖИТТЯ» /т. І а. с. 195-226/.

20 грудня 2017 року між БО «100 ВІДСОТКІВ ЖИТТЯ» та Глобальним фондом для боротьби із СНІДом , туберкульозом та малярією» було укладено Договір про надання гранту (номер гранту 1551, назва гранту UKR-C-AUN), спрямований на реалізацію наступних компонентів /т. І а. с. 230-244/: надання комплексного обслуговування та покращення якості; всебічна програма для осіб у тюрмах та інших закладах; лікування та підтримка; туберкульоз/ВІЛ; догляд за хворими на туберкульоз та профілактика туберкульозу; трудові ресурси для охорони здоров`я, включаючи медико-санітарних робітників громади; пов`язані з громадою реагування і системи; пов`язані з охороною здоров`я інформаційні системи та моніторинг і оцінювання; продукти медичного призначення - фармацевтичні продукти; продукти медичного призначення - нефармацевтичні продукти; продукти медичного призначення - обладнання; витрати на управління закупівлею та ланцюгом постачання; немедичне обладнання; допомога клієнту/цільовому населення на проживання.

01 березня 2018 року Протоколом засідання Національної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу було прийнято інформацію від Основних реципієнтів (в тому числі БО «100 ВІДСОТКІВ ЖИТТЯ» щодо реалізації грантів Глобального фонду протягом 2017 року. Цим же Протоколом прийнято інформацію від ОСОБА_7 , голови Комісії з нагляду Національної ради, щодо результатів наглядової діяльності Національної ради за реалізацією грантів Глобального фонду протягом 2017 року. Тож, БО «100 ВІДСТКІВ ЖИТТЯ» як добросовісний виконавець Проектів Глобального фонду, вживає усіх заходів для забезпечення реалізації проектів Глобального фонду та інших донорів на високому рівні, із дотриманням усіх процедур та вимог донорів та у відповідності до чинного законодавства України /т. І а. с. 191-194/.

Роботу БО «100 ВІДСОТКІВ ЖИТТЯ» у сфері боротьбі з подоланням епідемії ВІЛ/СНІДу та туберкульозу в Україні високо оцінюють її партнери: органи державної влади (Міністерство охорони здоров`я України, Міністерство юстиції, Міністерство соціальної політики України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Центр громадського здоров`я), міжнародні партнери і донори (Глобальний фонд для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією, Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), Центри з контролю і профілактики захворювань (CDC), Надзвичайна ініціатива Президента США з надання допомоги у боротьбі з ВІЛ/СНІД (PEPFAR), Благодійна організація «Фонд Олени Пінчук» (Фонд «АНТИСНІД») та інші.

Відтак, для реалізації благодійних програм позивача БО «100 ВІДСОТКІВ ЖИТТЯ» протягом 2017 року було залучено та інвестовано в подолання епідемії ВІЛ/СНІДу та туберкульозу 743 397 499, 95 грн /т. І а. с. 173-186, 195-226/.

Позивач БО «100 ВІДСОТКІВ ЖИТТЯ» є лідером в країні за кількістю коштів, інвестованих в охорону здоров`я. Згідно Національного рейтингу благодійників у 2017 році БО «100 ВІДСОТКІВ ЖИТТЯ» визнана найбільшим благодійником в Україні і лідером номінацій «Сума витрачених коштів на благодійну діяльність у 2016 році», «Витрати у сфері охорони здоров`я», «Витрати на гуманітарну допомогу» /т. І а. с. 187/.

Інформація про діяльність БО «100 ВІДСТКІВ ЖИТТЯ» широко відома у суспільстві та оприлюднена на офіційному сайті БО «100 ВІДСТКІВ ЖИТТЯ» http://network.org.ua/.

Близько 200 000 клієнтів, серед яких хворі на ВІЛ/СНІД (більше 90 000 клієнтів з ВІЛ-позитивним статусом), туберкульоз, гепатит С, уразливі до інфікування групи населення отримують допомогу від БО «100 ВІДСОТКІВ ЖИТТЯ». Так, протягом 2018 року БО «100 ВІДСОТКІВ ЖИТТЯ» інвестувала у закупівлю АРВ препаратів та препаратів для лікування опортуністичних інфекцій (станом на 16 листопада 2018 року) 276 786 071, 29 грн /т. І а. с. 227-229/.

Протягом періоду з 01 січня 2017 року по 09 листопада 2018 року було здійснено 1 960 розвезень лікарських засобів та товарів медичного призначення для профілактики та лікування ВІЛ-інфекції в медичні закладі і центри по всім областям України, здійснених в рамках проектів БО «100 ВІДСОТКІВ ЖИТЯ» /т. І а. с. 230-244/.

Лікарські засоби та товари медичного призначення, ввезені на митну територію України в рамках проектів БО «100 ВІДСОТКІВ ЖИТЯ», які оплачені за рахунок грантів (субгрантів) наданих на виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні, відповідно до статті 281 Митного кодексу України, були звільнені від оподаткування митом та відповідно до пункту 26 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України звільнені від ПДВ, що підтверджується відповідними Довідками про звільнення від оподаткування /т. ІІ а. с. 76-113/.

667 пацієнтів з гепатитом С отримали лікування, поставлене БО «100 ВІДСОТКІВ ЖИТТЯ» у якості гуманітарної допомоги на суму 17 077 680 грн /т. І а. с. 73-74/.

Протягом періоду з 01.11.2017 року по 10.01.2018 року, в рамках проектів БО «100 ВІДСОТКІВ ЖИТТЯ» було здійснено розвезення 3 400 упаковок лікарських засобів для лікування гепатиту С. Протягом 2017-2018 року за фінансової підтримки БО «100 ВІДСОТКІВ ЖИТТЯ» було проведено навчання 1 945 персоналу медичних установ України.

Таким чином, БО «100 ВІДСОТКІВ ЖИТТЯ» забезпечила розробку та запуск базового продукту системи eHealth, який в повній мірі забезпечує впровадження реформ Міністерства охорони здоров`я України. Розроблені компоненти системи заклали фундамент для принципово нових стандартів підзвітності та прозорості надання медичних послуг, а також для розбудови екосистеми електронних сервісів та послуг для пацієнтів. Станом на 30 листопад 2018 року в системі eHealth зареєструвалось 22 302 691пацієнтів; 24 507 лікарів; 1 546 медичних закладів (посилання на офіційне розміщення системи eHealth в мережі Інтернет https://portal.ehealth.gov.ua/).

Таким чином, позивач БО «100 ВІДСОТКІВ ЖИТТЯ» є представником пацієнтів з різними захворюваннями, у тому числі позивач БО «100 ВІДСОТКІВ ЖИТТЯ» є представником спільноти людей, які живуть з ВІЛ, яка налічує 144 633 ВІЛ-інфікованих пацієнтів офіційно зареєстрованих в України. В 2017 році БО «100 ВІДСОТКІВ ЖИТТЯ» надало послуги більше 90 000 пацієнтів з ВІЛ-позитивним статусом. Це свідчить про те, що БО «100 ВІДСОТКІВ ЖИТТЯ» є представником більше 63 % від всієї спільноти людей, які живуть з ВІЛ в Україні.

Враховуючи встановлені судом обставини та норми матеріального права, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що твердження ОСОБА_1 про те, що «Ця людина жодних пацієнтів України не представляє (стосовно ОСОБА_2 - Голови Координаційної Ради БО «100 ВІДСОТКІВ ЖИТТЯ»). Представляє 0,1% хворих на ВІЛ/СНІД - і все» - є завідомо неправдивим, та таким, що порушує охоронювані законом права і інтереси БО «100 ВІДСОТКІВ ЖИТТЯ», честь, гідність та ділову репутацію позивачів.

БО «100 ВІДСОТКІВ ЖИТТЯ» зареєстрована як Всеукраїнська благодійна організація 5 травня 2001 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію /т. І а. с. 30/.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що твердження відповідача ОСОБА_1 про створення організації за часів президенства Януковича є недостовірною інформацією, яка створює хибне уявлення про пов`язаність з одіозним президентом-втікачем, обвинуваченим у резонансній кримінальній справі, тому висловлювання відповідача стосовно «створення грантожерської організації за часів Януковича» сприймається вкрай негативно, та вказує на поширення негативної та недостовірної інформації у відношення до позивачів, що порушує їх немайнові права.

Так, щороку фінансовий аудит БО «100 ВІДСОТКІВ ЖИТТЯ» проводиться незалежною міжнародною аудиторською компанією Deloitte, яка входить до «великої четвірки» аудиторських компаній світу, яка підтверджує дотримання БО «100 ВІДСОТКІВ ЖИТТЯ» фінансової дисципліни та цільового використання грантових коштів /т. І а. с. 173-186/.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що твердження ОСОБА_1 стосовно «грантожерської, псевдо громадської організації» є неправдивою інформацією, поширеною відповідачами, котра наносить шкоду діловій репутації позивачів.

З урахуванням встановлених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що твердження відповідача ОСОБА_1 : «… на закиди якоби пацієнтської організації, що «я тут представляю пацієнтів України». Ця людина жодних пацієнтів України не представляє. Представляє 0, 1 % хворих на ВІЛ/СНІД - і все»; «Насправді протягом часів Януковича були створені грантожерські, псевдо громадські організації. І оце і є приклад класичної грантожерської організації, яка якоби має відношення до всієї пацієнтської спільности, які пиляють міжнародні гроші», можливо перевірити на предмет їх відповідності дійсності, а тому дана інформація є фактичними твердженням, а не оціночними судженнями.

Виходячи з вищевикладеного та положень законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини сторін, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно вважав доведеними обставини, на які посилалися позивачі у частині недостовірності висловленої відповідачем ОСОБА_1 інформації стосовно них у фразах 1 та 2, й законними підстави вважати її такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не було належним чином повідомлено ОСОБА_1 про місце проведення судового розгляду справи, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки останнім було завчасно отримано судовому повістку, в якій зазначено час та місце розгляди справи.

Посилання на те, що судове засідання було призначене на 23 квітня 2019 року о 09:30 год. у приміщенні Печерського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, пров. Хрестовий, 4, зал судового засідання 306, тоді як справа слухалася за новою адресою суду: м. Київ, вул. Володимирська, 15, при цьому відповідач не був повідомлений про зміну адреси слухання справи, у зв`язку з чим був позбавлений можливості приймати участь у судовому засіданні, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки факт зміни адреси Печерського районного суду м. Києва є загальновідомим, та відповідна інформація містилася на сайті «Судова влада України» (том 2 а.с. 223).

Крім того, доказів на підтвердження того, що представник відповідача ОСОБА_1 з'являвся 23 квітня 2019 року у судове засідання Печерського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, пров. Хрестовий, 4 матеріали справи не містять, так як і відсутні докази перебування останнього у Печерському районному суді м. Київ, за адресою вул. Володимирська, 15, де йому повідомили, що справа слухається і його не допустять до участі в судовому засіданні, тому такі твердження апелянта ґрунтуються на припущеннях, та не можуть бути враховані судом апеляційної інстанції.

Доводи апеляційної скарги, що позивачами не обгрунтоновано та не доведено, що оскаржувані фрази Мусія О.С. є фактичними твердженнями, а не оціночним судженням, колегія суддів відхиляє, з огляду на наступне.

Згідно із статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і Першого протоколу та Протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції, кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини (справи Лінгенса, Де Гаєс і Гійзельс, Гудвіна, Прагер і Обершлік) свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї «інформації» чи тих «ідей», які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких «демократичне суспільство» неможливе.

Свобода преси надає громадськості один з найкращих засобів отримання інформації та формування ідей та ставлення до політичних лідерів. Більш загально, свобода політичних дебатів перебуває в самому серці побудови демократичного суспільства, що наскрізь пронизує Конвенцію. Межі припустимої критики відповідно ширші, коли йдеться про політика, ніж коли йдеться про пересічного громадянина. На відміну від останнього, кожне слово та дія першого неминуче та свідомо стають об`єктом ретельного вивчення з боку журналістів та громадськості, і, отже, він повинен виявляти вищий ступінь толерантності (Lingens v. Austria, рішення від 8 липня 1986, Series A no. 103, n. 42).

Більше того, повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права, гарантованого статтею 19 (Lingens, cited above, p. 28, п. 46).

Оскільки, твердження відповідача ОСОБА_1 : «… на закиди якоби пацієнтської організації, що «я тут представляю пацієнтів України». Ця людина жодних пацієнтів України не представляє. Представляє 0, 1 % хворих на ВІЛ/СНІД - і все»; «Насправді протягом часів Януковича були створені грантожерські, псевдо громадські організації. І оце і є приклад класичної грантожерської організації, яка якоби має відношення до всієї пацієнтської спільности, які пиляють міжнародні гроші» мають фактологічний характер, викладені у формі твердження, а не оціночного судження, та дійсність яких стороною відповідача не підтверджена, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вказані вислови є фактичними твердженням, а не оціночними судженнями.

Посилання на те, що позивачами не заявлялося клопотання про проведення експертизи, для підтвердження того, що висловлювання ОСОБА_1 є саме фактичним твердженням, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки у даній справі проведення експертизи для доведення обставин, на які посилалися позивачі не є обов`язковим, тому відсутність висновку експерта не позбавляє суд можливості розгляду справи та вирішення спору по суті.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За приписами статтей 77, 78 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За правилами ст. 82 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ухвалюючи рішення суд першої інтсанції в повному обсязі встановив фактичні обставини справи, виклав зміст спірних правовідносин, навів мотивацію щодо аргументів сторін у справі, правильно застосував норми матеріального та процесуального права та навів мотиви їх застосування, надав об`єктивну оцінку доказам.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому правові підстави для задоволення апеляційної скарги представника ОСОБА_1 адвоката Бітківського Володимира Михайловичавідсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Бітківського Володимира Михайловича залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено15 серпня 2019 року

Головуючий: Судді: