Справа №:755/3292/18

Провадження №: 1-в/755/538/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" серпня 2019 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання старшого інспектора Дніпровського районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 про заміну ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , несплаченої суми штрафу за вироком суду покаранням у виді громадських робіт, виправних робіт, або позбавлення волі,

встановив

Старший інспектор Дніпровського районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" у м. Києві та Київській області подав до суду дане подання про заміну засудженому несплаченої суми штрафу за вироком суду покаранням у виді громадських робіт виправних робіт, або позбавлення волі, у зв`язку із наявністю обставин регламентованих ч. 3 ст.26КВК України та ст. 53 КК України.

Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 05.06.2018 року ОСОБА_4 визнано винуватим у пред`явленому обвинуваченнізач. 1ст. 309 КК Українита призначено покарання у виді штрафуу розмірі 80 (вісімдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 1360 (одна тисяча триста шістдесят) гривень на користь держави.

06.07.2019 вирок направлено на виконання заявнику.

У ході виконання вироку заявником було направлено повідомлення ОСОБА_4 про необхідність сплати штрафу.

Матеріали подання не місять запитів до отримувача коштів на рахунок якого власне мали надійти грошові кошти від засудженого за вироком суду, а також про отримання ОСОБА_4 повідомлення про необхідність сплати штрафу.

У судове засідання прокурор, інспектор та особа, в інтересах якої подано клопотання/засуджений, не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, однак суд, враховуючи положення абз. 2 ч. 4 ст. 539 КПК України, вважає за можливе провести судовий розгляд провадження у їх відсутність.

Згідно ст.26КВК України засуджений до основного покарання у виді штрафу зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це відповідний суд шляхом представлення документа про сплату штрафу. У разі призначення основного покарання у виді штрафу з розстрочкою виплати певними частинами засуджений зобов`язаний сплачувати штраф у розмірі та строки, встановлені вироком суду. Про сплату відповідної частини штрафу засуджений повідомляє відповідний суд шляхом пред`явлення документа про сплату відповідної частини штрафу. У разі несплати засудженим штрафу, призначеного як основне покарання, у строк, передбачений частиною першою цієї статті, суд розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону. У разі несплати засудженим чергового платежу штрафу, призначеного як основне покарання, з розстрочкою його виплати суд через місяць після закінчення строку виплати чергового платежу замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.

Згідно ст.53КК України штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і межах, встановлених в Особливій частині цього Кодексу. Розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями Особливої частини цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу. З урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф з розстрочкою виплати певними частинами строком до трьох років. У разі неможливості сплати штрафу суд може замінити несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських робіт із розрахунку: десять годин громадських робіт за один встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або виправними роботами із розрахунку один місяць виправних робіт за чотири встановлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але на строк не більше двох років.

При цьому, відповідно до ст.ст. 22, 26 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

ЄСПЛ усправі «Ушаковта Ушаковапроти України» 18 червня 2015 року указує на те, що Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Більше того, слід нагадати, що під час провадження на підставі Конвенції неухильно застосовується принцип той, хто стверджує щось, повинен довести це твердження.

Тобто, указуючи у зверненні про певного роду факти, заявник має довести, що вони дійсно мали місце.

З цього питання підлягає установленню те, чи дійсно особа була засуджена до покарання у виді штрафу та не сплатила його.

Разом з тим, за наслідками розгляду подання не можливо говорити «поза розумним сумнівом», що для прикладу, з часу звернення судом вироку до виконання до моменту розгляду цього подання засуджений не сплатив штраф.

Є реальними тільки припущення з даного питання.

Матеріали подання не місять запитів до отримувача коштів на рахунок якого власне мали надійти грошові кошти від засудженого за вироком суду.

В той же час подання не містить у собі жодних доказів про те, що інспектором здійснювалось повідомлення ОСОБА_4 про обов`язок останнього щодо сплати штрафу, яке було отримано останнім.

Крім тогозаявником ненадано матеріалиособової справизасудженого тадо зверненнядолучено копіювироку суду,яка дотого ж не відповідає вимогам ст. 99 КПК України, тобто не є належним чином засвідченою копією.

Тим самим, відсутня сукупність ознак чи неспростовних презумпцій пов`язаних між собою достатньо вагомими, чіткими і узгоджених ознаками стосовно факту дійсної несплати.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене суд вважає, що подання не підлягає задоволенню, та як не є установленими за наслідками його розгляду «поза розумним сумнівом» обставин регламентовані ч. 3ст. 26 КВК Українитаст. 53 КК України(факт не сплати штрафу).

На підставі викладеного та керуючись ст. 53 КК України, ст. 23 КВК України, ст.ст. 369-372, 376, 537, 539 КПК України, суд,

постановив

У задоволенні подання старшого інспектора Дніпровського районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 про заміну ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , несплаченої суми штрафу за вироком суду покаранням у виді громадських робіт, виправних робіт, або позбавлення волі - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення.

Суддя