Справа № 755/7002/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Виниченко Л.М.,

за участі секретаря Сіренко Д.В.,

розглянувши в приміщенні суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу № 755/7002/19 за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, третя особа ОСОБА_2 про стягнення регламентної виплати,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА _1 в особі представника ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом у якому просить стягнути з МТСБУ регламентну виплату у розмірі 32 914,80 грн. та судові витрати, що включають: втрати по сплаті судового збору в розмірі 768,40 грн. та на правову допомогу в розмірі 4 200 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 30.11.2018 року позивач став учасником дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце по вул. Центральній, 1 в с. Святопетрівське, Києво-Святошинського району Київської області, в якій водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Форд» д.н.з. НОМЕР_1 (транзит), не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху транспортного засобу, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем «Рено», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого транспортний засіб зазнав механічних ушкоджень.

13 лютого 2019 року водія ОСОБА_2 постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі № 369/438/19 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. ст. 122-4, 124 КУпАП.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована не була.

Зазначено, що 03.12.2018 року позивач звернувся до МТСБУ з повідомленням про ДТП до якого було додано схему ДТП.

У визначений законом десятиденний строк МТСБУ не направило аварійного комісара для огляду пошкодженого транспортного засобу та визначення розміру матеріальної шкоди.

Вказано, що 18.12.2018 року позивачем було замовлено проведення автотоварознавчого експертного дослідження у ФОП ОСОБА_4

19 грудня 2018 року до МТСБУ було подано заяву про страхове відшкодування.

Позивач зазначає, що 21.12.2018 року було проведено огляд пошкодженого транспортного засобу, за результатами якого складено протокол огляду транспортного засобу № 1531 за участю його представника ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .

Згідно результату експертного дослідження встановлено, що ринкова вартість транспортного засобу до ДТП становить 113 408,77 грн., ринкова вартість автомобіля у аварійному стані становить 32 565,20 грн., вартість відновлювального ремонту становить 170 738,17 грн.

Також було визначено, що відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля виконувати економічно недоцільно, оскільки вартість ремонту є більшою за ринкову вартість транспортного засобу до ДТП.

20.03.2019 року МТСБУ виплатило позивачу грошові кошти у розмірі 47 928,77 грн., що включають витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 3 500,00 грн. та суму 44 428,77 грн., що становить різницю між ринковою вартістю автомобіля до ДТП та після нього встановлену відповідачем на підставі результатів торгів Інтернет аукціону «Авто онлайн АУДАТЕКС» за найбільшою пропозицією.

Про прийняття відповідачем такого рішення щодо визначення вартості автомобіля в пошкодженому стані через його фізичне знищення було повідомлено листом МТСБУ від 03.04.2019 року № 3.1.-05/10516.

Зазначено, що в розмішеній на сайті інтернет аукціону інформації не було вказано всі наявні пошкодження транспортного засобу, зафіксовані в протоколі огляду № 1531, що ввело в оману потенційних покупців стосовно реального стану автомобіля та після озвучення позивачем переможцю аукціону всіх пошкоджень, останній відмовився від придбання автомобіля за запропонованою ціною.

Позивач вказує, що відповідач визначив вартість транспортного засобу з порушенням вимог ст. ст. 22, 26 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме на підставі даних інтернет аукціону, а не на підставі експертної оцінки.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 15.05.2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в судове засідання та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2

24 червня 2019 року до суду від представника відповідача МТСБУ Патрик Г.Г. надійшов відзив на позов в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог з посиланням на те, що відповідач діяв в межах чинного законодавства, прав позивача не порушував, регламентну виплату здійснено в повному обсязі. Посилання позивача на те, що відповідач мав виходити з положень профільного Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 22 Закону та висновку № 1531/2 експертного дослідження від 21.12.2018 року спростовується пунктами 7.17 - 7.19 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

У відповідності ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Частини 2, 3 вказаної статті регламентують, що у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує ціну позову, значення справи для сторін.

При цьому згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Таким чином, суд з урахуванням предмету спору, наданих сторонами доказів, відзиву, вважає за доцільне у даній справі проведення спрощеного позовного провадження.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 30.11.2018 року о 21 год. 35 хв. водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Форд» д.н.з. НОМЕР_1 (тринзитний), по вул. Центральна, 1 в с. Святопетрівське, Києво-Святошинського району Київської області, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху транспортного засобу, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем марки «Рено» д.н.з. НОМЕР_2 , який в свою чергу допустив зіткнення з автомобілем «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_3 , який здійснив зіткнення з автомобілем «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_4 . В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження та пасажир автомобіля «Рено» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження, ступінь тяжкості яких не визначався. Після здійснення ДТП, водій ОСОБА_2 залишив місце пригоди. Своїми діями водій ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.10, п.п. 12.1, 13.1 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. ст. 122-4, 124 КУпАП.

Вина ОСОБА_2 у скоєнні вищезазначеної ДТП підтверджується постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.02.2019 року у справі № 369/438/19.

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З матеріалів справи убачається, що на дату скоєння ДТП ОСОБА_2 не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Позивач ОСОБА_1 є власником пошкодженого в дорожньо-транспортній пригоді автомобіля «Рено», д.н.з. НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 .

03 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до МТСБУ із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та 19.12.2018 р. подав заяву про відшкодування завданої майнової шкоди.

Відповідно до п.п. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Згідно ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

20 березня 2019 року МТСБУ на підставі наказу № 2790 від 20.03.2019 року було сплачено на користь ОСОБА_1 у відшкодування шкоди кошти у розмірі 47 928,77 грн. що підтверджується копією платіжного доручення № 936187 від 20.03.2019 року та випискою АТ КБ «Приватбанк» від 10.04.2019 р. про надходження коштів позивачу.

Згідно довідки МТСБУ про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих від 19.03.2019 р. № 1, ОСОБА_1 до сплати нарахована сума 47 928 грн. 77 коп., що включає розмір шкоди по майну - 44 428 грн. 77 коп. та витрати на проведення експертизи - 3 500 грн.

Листом МТСБУ від 03.04.2019 року № 3.1.-05/10516 позивачу повідомлено, що регламентна виплата у розмірі 44 428 грн. 77 коп. складає різницю між вартістю транспортного засобу до ДТП (суми 113 408 грн. 77 коп.), визначеної висновком експертного дослідження № 1531 від 21.12.2018 р. ФОП ОСОБА_4 , та вартістю автомобіля в пошкодженого стані (суми 68 980 грн.), визначеною на підставі результатів Інтернет аукціону «Авто онлайн АУДАТЕКС» за найбільшою пропозицією.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на пункти 7.17 - 7.19 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фондом державного майна України від 24.11.2003 р. N 142/5/2092, відповідно яких якщо вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників розукомплектованого або аварійно пошкодженого КТЗ, перевищує його ринкову вартість без зазначених пошкоджень, то ринкова вартість такого КТЗ не розраховується. Відновлення такого КТЗ за принципом внеску є економічно недоцільним. У цьому випадку може бути визначена вартість утилізації КТЗ. Вартість утилізації КТЗ визначається як сума ринкової вартості технічно справних складників та вартості металобрухту складників, які залишилися. У разі наявності даних щодо продажу аналогічного КТЗ у такому самому технічному стані за вартість утилізації КТЗ, що оцінюється, може прийматися ціна продажу зазначеного аналогічного КТЗ.

Щодо доводів сторін по справі про визначення розміру відшкодування позивачу матеріальної шкоди, суд враховує наступне.

Відповідно ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Отже, тлумачення статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» дає підстави для висновку, що оцінка транспортного засобу має здійснюватися у аварійному сертифікаті (рапорті), звіті (акті) чи висновку про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства.

Пунктами 34.2. - 34.4. статті 34 вищезазначеного Закону передбачено протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження). Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

Як убачається з матеріалів справи, у визначений п. 34.2. ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» строк, відповідач самостійно не направив аварійного комісара та не визначив розмір завданої позивачу матеріальної шкоди, пов`язаної із пошкодженням його автомобіля «Рено», д.н.з. НОМЕР_2 .

У зв`язку із цим позивач відповідно до п. 34.3. ст. 34 вищезазначеного Закону самостійно залучив експерта, який визначив вартість матеріальних збитків в результаті пошкодження зазначеного автомобіля. Відповідач не складав аварійний сертифікат (рапорт), звіт (акт) чи висновку про оцінку.

Згідно висновків автотоварознавчої експертизи від 21.12.2018 № 1531, №1531/2, складених експертом ФОП ОСОБА_4 , що проведена за ініціативою позивача, ринкова вартість автомобіля «Рено», д.н.з. НОМЕР_2 до дорожньо-транспортної пригоди становила 113 408, 77 грн., вартість його відновлювального ремонту - 170 738,17 грн., і оскільки вартість відновлювального ремонту більша за ринкову вартість, тому відновлення транспортного засобу визнано економічно не доцільним.

Ринкову вартість автомобіля «Рено», д.н.з. НОМЕР_2 , у аварійному стані визначено за висновком експертного дослідження у розмірі 32 565 грн. 20 коп.

Позивач визначив суму страхового відшкодування виходячи із вищевказаних висновків автотоварознавчої експертизи від 21.12.2018 № 1531 та №1531/2.

Відповідач фактично заперечує правильність визначених у висновку даних щодо вартості автомобіля після дорожньо-транспортної пригоди. Разом з тим МТСБУ не оспорює даних експертного висновку у цілому та не надав суду висновків інших експертиз.

При цьому посилання відповідача на вартість пошкодженого автомобіля «Рено», д.н.з. НОМЕР_2 , визначену шляхом вивчення попиту на ринку з використанням платформи «Автоонлайн» та Інтернет аукціону (зобов`язуюча пропозиція) у період з 13 березня по 06 квітня 2019 року, не є належним доказом для визначення ринкової вартості пошкодженого автомобіля, оскільки встановлена таким способом вартість не відповідає Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092.

Крім того, відповідно до розділу ІІІ вказаної Методики, рівень ціни продажу та поточних цін пропозиції продажу в даному регіоні відносно цін з довідкової літератури є лише одним із коефіцієнтів, який враховується при здійсненні оцінки колісного транспортного засобу. Тому визначення рівня цін попиту на ринку на пошкоджений колісний транспортний засіб, що здійснено відповідачем з використанням платформи «Автоонлайн», не може підміняти висновку експертизи.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, доводи позивача знайшли своє підтвердження під час розгляду справи. Різниця між вартістю транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та після неї, що з урахуванням вже сплаченого відповідачем відшкодування, становить 36 414,80 грн. ((113 408,77 грн. - 32 565,20 грн.) - 44 428,77 грн.). При цьому позивач просить стягнути регламентну виплату у розмірі 32 914,80 грн., тому з урахуванням положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України, позов підлягає задоволенню у межах заявлених позовних вимог.

Також позивач просить стягнути судові витрати пов`язані із наданням правничої допомоги у розмірі 4 200,00 грн.

Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Судові витрати на правничу допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

01 квітня 2019 між Адвокатським об`єднанням «Юнікейс» та ОСОБА_7 укладено договір про надання правової (правничої) допомоги, предметом якого є надання клієнту правової допомоги, у тому числі консультацій, правової допомоги в рамках цивільного провадження, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів в судах, інші види послуг.

Розділом 3 договору визначено, що гонорар складається з суми вартості послуг, узгодженою сторонами; факт наданих послуг з детальним описом та кількістю витраченого часу підтверджується підписаним сторонами актом наданих послуг, що є невід`ємними додатками до цього договору; порядок та строки оплати гонорару погоджується сторонами; гонорар сплачується готівкою або здійснюється у безготівковому порядку на рахунок адвокатського об`єднання; у разі проведення розрахунку готівкою адвокатське об`єднання видає відповідну довідку.

На підтвердження виконаних за Договором про надання правової (правничої) допомоги від 01.04.2019 року послуг між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Юнікейс» 19 квітня 2019 р. складено акт № 1 наданих послуг, відповідно якого загалом адвокатом витрачено 4,5 год., що включає: 1 год. консультації з вивченням документів та правовим аналізом вартістю 1 000 грн., складання адвокатського запиту до МТСБУ - 0,5 год. вартістю 200 грн., складання та подання позову - 3 год. вартістю 3 000 грн., а всього 4 200 грн.

Відповідно довідки від 19.04.2019 р. № 19/04 Адвокатського об`єднання «Юнікейс», позивач оплатив послуги згідно акту № 1 наданих послуг від 19.04.2019 р. у відповідності до умов Договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.04.2019 року в сумі 4 200 грн.

За викладених обставин у зв`язку із задоволення позовних вимог з МТСБУ на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати на правову допомогу у розмірі 4200 грн.

Відповідно положень ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також слід стягнути сплачений останнім судовий збір в дохід держави в сумі 768 грн. 40 коп.

Керуючись ст. ст. 22, 30, 34, 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 2, 3, 11, 15, 16 ЦК України, ст. ст. 4, 12-13, 80, 81, 82, 258-259, 265, 268, 272, 273, 274, 279, 352-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, третя особа: ОСОБА_2 про стягнення регламентної виплати задовольнити.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 регламентну виплату у розмірі 32 914 грн. 80 коп., судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 4200 грн., а всього суму 37 883 (тридцять сім тисяч вісімсот вісімдесят три) грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

Відповідач - Моторне (транспортне) страхове бюро України, місце знаходження: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 21647131.

Третя особа - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Виниченко Л.М.