ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 49089 м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, (веб адреса сторінки на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://adm.dp.court.gov.ua)

05 серпня 2019 року

Справа № 160/4474/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Жукової Є.О.,

при секретарі судового засідання Рубані А.М.,

за участю:

представника позивача Гончарова Д.І. ,

представників відповідача Дроздюк А.В., Власової І.Б..

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (вул.Рудна, буд.47, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50064) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (вул.Дегтярівська, 11 г, м.Київ, 04119) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000534615 від 01.02.2019 р. на загальну суму 83 081 667,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

16 травня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (вул.Рудна, буд.47, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50064) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (вул.Дегтярівська, 11 г, м.Київ, 04119), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби та надіслане ПРИВАТНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» №0000534615 від 01 лютого 2019 за формою «Р», яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 83 081 667 грн., з яких 55 387 778 грн. - сума збільшення податкового зобов`язання, 27 693 889 грн. - сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.05.2019 року було відкрито провадження в адміністративній справі №160/4474/19 та призначено справу до розгляду у порядку підготовчого провадження, за правилами загального позовного провадження.

В матеріалах спраи міститься довідка від 30.07.2019 р. №218, складена начальником відділу управління персоналом - А.В. Шевченко, в тексті якої зазначено, що суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Жукова Євгенія Олексіївна перебувала: з 24 червня 2019 р. по 17 липня 2019 р. у щорічній відпустці; з 18 липня 2019 р. по 29 липня 2019 р. на лікарняному.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

На підставі направлень на перевірку, виданих Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників Державної фіскальної служби від 19.11.2018 №514/28-10-46-08, №516/28-10-46-08, №515/28-10-46-08, Шаблій Наталією Миколаївною - заступником начальника Криворізького відділу податкового супроводження підприємств Дніпропетровського управління Офісу ВПП ДФС, Власовою Іриною Борисівною - головним державним ревізором-інспектором Криворізького відділу податкового супроводження підприємств Дніпропетровського управління Офісу ВПП ДФС, Костіною Галиною Іванівною - головним державним ревізором-інспектором Криворізького відділу податкового супроводження підприємств Дніпропетровського управління Офісу ВПП ДФС, та пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України від 02Л2.2010р. №2755-VІ (відповідно до наказу №2130 від 16.11.2018 року Офісом ВПП ДФС, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (код ЄДРПОУ 00190905) з питання повноти визначення податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємства за півріччя 2018 р. щодо правомірності застосування норм пункту 15 підрозділу 4 розділу XX «Перехідних положень» ПК України від 02.12.2010 №2755-VІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Приватного акціонерного товариства «ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (код ЄДРПОУ 00190905) з питання повноти визначення податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємства за півряччя 2018 року щодо правомірності застосування норм пункту 15 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI».

За результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ», контролюючим органом складено акт від 29.12.2018 р. №114/28-10-46-15/00190905 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (код ЄДРПОУ 00190905) з питання повноти визначення податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємства за півряччя 2018 р. щодо правомірності застосування норм п. 15 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України від 02.12.2010 р. №2755-VI».

На підставі висновків, викладених в акті перевірки від 29.12.2018 р. №114/28-10-46-15/00190905, контролюючим органом було сформовано податкове повідомлення-рішення №0000534615 від 01 лютого 2019 за формою «Р», яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 83 081 667 грн., з яких 55 387 778 грн. - сума збільшення податкового зобов`язання, 27 693 889 грн. - сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Позивач висновки вищевказаного акту перевірки вважає неправомірними та незаконними, а тому відповідно і зазначене вище податкове повідомлення-рішення №0000534615 від 01 лютого 2019 за формою «Р», яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 83 081 667 грн., з яких 55 387 778 грн. - сума збільшення податкового зобов`язання, 27 693 889 грн. - сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) таким, що підлягає скасуванню.

В судове засідання, призначене на 05.08.2019 р., з`явились всі сторони у справі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі за викладених у ньому підстав.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти позовної заяви та просили відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на відзив від 03.06.2019 р., в якому зазначено наступне.

ПРАТ «ІНГЗК» зареєстровано платником акцизного податку 25.03.2016 р., номер запису в Реєстрі (унікальний ідентифікатор) №3382. Реєстраційний номер облікової картки платника податків 2602406298 .

За період з 01.01.2018 р. по 30.06.2018 р. підприємством надано до контролюючого органу декларації акцизного податку, форму яких затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 26 вересня 2016 року N 841 зі змінами внесеними наказом Міністерства фінансів України від 24 квітня 2017 року N 451).

Відповідно до наданих щомісячних декларацій акцизного податку, відповідно до пп.213.1.12 п.213.1 ст.213 ПК України, ПРАТ «ІНГЗК» податкові зобов`язання з акцизного податку не декларує, та відповідно не сплачує до бюджету.

Представники відповідача, у поданому відзиві також зазначають, що п. 15 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК визначено, що податок на прибуток, що підлягає сплаті до державного бюджету платниками податку за поточний податковий (звітний) період, зменшується на суму сплаченого за такий поточний податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД, якщо вони були використані для транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 згідно з УКТ ЗЕД.

У поданому вдзиві від 03.06.2019р. зазначено, що протягом січня-червня 2018 р. підприємством виписувалися акцизні накладні: неплатнику; на власне споживання.

Відповідно до поданих підприємством декларацій акцизного податку за період січень - червень 2018, підприємство у графах «Сума акцизного податку» та у додатках «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального відповідно до пп. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Кодексу» у графах «Сума податкового зобов`язання з обсягів відповідно до пп. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 ПК України (грн.) (гр. 12 х гр. 19 х курс євро)» задекларовано прокреслення та/або 0 грн.

Підприємство за звітні періоди січень-червень 2018 не нараховувало/не сплачувало до Державного бюджету суми акцизного податку.

Відповідно до Єдиного реєстру акцизних накладних у січні-червні 2018 підприємство не реєструвало заявки на поповнення обсягів залишків пального та відповідно не перераховувало грошові кошти на електронний рахунок акцизного податку.

Так, в ході здійснення податкового контролю стосовно ПРАТ «ІНГЗК», Офісом ВПП ДФС встановлено, що ПРАТ «ІНГЗК»:

- не є виробником або імпортером дизельного пального;

- зареєстроване як платник акцизного податку;

- отримує акцизні накладні від постачальників, складені та зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних постачальниками при реалізації важких дистилятів (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00 згідно з УКТ ЗЕД;

- самостійно складає та реєструє в електронному вигляді в Єдиному реєстрі акцизних накладних, накладні при реалізації пального (важкі дистиляти) підрядникам - неплатникам акцизного податку та при використанні придбаного пального для власних потреб в господарській діяльності;

- податкові зобов`язання з акцизного податку по дизельному пальному не декларує та не сплачує до державного бюджету.

На підставі викладеного вище, представники відповідача зазначають, що платник податку, який не сплатив до Державного бюджету суму акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД, які були використані для транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 згідно з УКТ ЗЕД, не має права на зменшення податку на прибуток, що підлягає сплаті до державного бюджету за поточний податковий (звітний) період.

При проведенні документальної позапланової перевірки було досліджено надані до перевірки паперові носії за формою первинних документів, та, як зазначають представники відповідача було встановлено, що позивачем не підтверджено сплату за півріччя 2018 р. акцизного податку до бюджету за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД; не підтверджено використання важких дистилятів (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД для транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 згідно з УКТ ЗЕД, у зв`язку з ненаданням (не в повному обсязі наданням) належним чином оформлених паперових носіїв за формою первинних документів, що підтверджують списання дизельного палива у виробництві, а саме: 1) ПРАТ «ІНГЗК» не надано до Декларацій за 1 квартал 2018 та півріччя 2018 доповнення, встановленого абзацом 2 пункту 46.4 статті 46 розділу ІІ Податкового кодексу, а саме: розшифровку сум сплаченого за поточний податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), із зазначенням реквізитів відповідних платіжних доручень; 2) проведеним аналізом наданих до перевірки підприємством паперових носіїв встановлено, що постачальники дизельного палива зазначають акцизний податок в окремих документах, а саме: ПП «ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ» - в актах прийому-передачі Продукції, ТОВ «АЛЬЯНС ЕНЕРГО ТРЕЙД» - у видаткових накладних, ТОВ "ТД"СОКАР УКРАЇНА" - у видаткових накладних та актах прийому-передачі,

ТОВ "ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД" - в актах прийому-передачі, ПАТ "КОНЦЕРН ГАЛНАФТОГАЗ" - в актах прийому-передачі; 3) невідповідність періоду декларування списання дизельного палива фактичному періоду оплати, а саме:

оплата за дизельне паливо у розмірі 18 765 739,84 грн. здійснена у квітні 2018 відповідає наступному звітному періоду - 2 квартал 2018, але врахована в оплату 1 кварталу 2018; у розмірі 8 230 978,31 грн. - у липні 2018 р., тобто у третьому кварталі 2018; 4) у паперових носіях за формою первинних документів (рахунки, рахунки на оплату, рахунки-фактури), які надано постачальником під час відвантаження ДП, сума акцизного податку, яка підлягає сплаті постачальнику за отримане ДП, не вказана/не визначена окремим рядком.

ПРАТ «ІНГЗК» у виписках банку, у яких наведено номер та дата платіжного доручення, форма якого встановлена додатком 2 та п.1.13 глави 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена Постановою Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» №22 від 21.01.2004 р. (зі змінами та доповненнями), зареєстрована у Міністерстві юстиції України 29.03.2004 р. №377/8976, у полі платіжного доручення «Призначенні платежу» - не вказано суму акцизного податку.

На підставі вищевикладеного, представники відповідача зазначають, що підтвердити сплату акцизного податку у загальній сумі перерахованих коштів підприємством за отримане ДП постачальнику не має можливості.

Проведеним співставленням залишків ДП станом на 01.01.2018 р., оприбуткуванням придбаного ДП за півріччя 2018 р., внутрішнім переміщенням ДП за півріччя 2018 р., списанням ДП за півріччя 2018 р. та залишків ДП станом на 30.06.2018 р. встановлено настпуне.

Залишки дизельного палива станом на 01.01.2018 Р. складаються з 62 партій, придбання ДП протягом півріччя 2018 складається з 293 партії, залишки ДП станом на 30.06.2018 складаються з 29 партій.

Відтак, представники відповідача зазначають, що при списанні ДП залишки, які обліковуються станом на початок звітного (податкового) періоду, приймають участь у формуванні ціни під час руху та вибуття ТМЦ, що унеможливлює видокремлення сум акцизного податку поточного (звітного) періоду у вартості списаного ДП.

Відтак, зважаючи на викладене, представники Офісу великих платників податків ДФС вважають вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

При цьому, суд зазначає, що 12.06.2019 р. повноважним представником відповідача було подано на адресу суду відповідь на відзив, в тексті якої зазначено наступне.

Щодо правомірності застосування ПРАТ «ІНГЗК» п. 15 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України, зазначено наступне.

П. 15 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України не містить вимоги щодо сплати акцизного податку платником податку на прибуток, що застосовує зазначену пільгу, безпосередньо до Державного бюджету.

Контролюючий орган в акті перевірки на стр. 19 зазначає, що у ПРАТ «ІНГЗК» відсутній акцизний податок до сплати у зв`язку з тим, що обсяги реалізованого дизельного палива за акцизними накладними, які не видані отримувачу пального, не перевищують обсягів залишків ДП на початок звітного періоду та обсягів, яке отримано від постачальників за акцизними накладними.

Повноважний представник позивача з посиланням на ст. ст. 212. 213 ПК України зазначає, що оскільки ПРАТ «ІНГЗК» не реалізує пальне, та в ході здійснення господарської діяльності під час експлуатації транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00, 8707 10 10 10 згідно з УКТ ЗЕД використовує важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00 згідно з УКТ ЗЕД лише на власні потреби, та є кінцевим споживачем підакцизного пального, у ПРАТ «ІНГЗК» не виникає об`єкта оподаткування, та, відповідно, й обов`язку з нарахування та сплати акцизного податку до бюджету.

Якщо підприємство використовує підакцизне дизельне пальне, що класифікується у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00 згідно з УКТ ЗЕД, цілком на власні потреби для експлуатації транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00, 8707 10 10 10 згідно з УКТ ЗЕД, і не є його реалізатором, у підприємства не виникає податкового зобов`язання з нарахування та сплати акцизного податку до Державного бюджету. Однак, контролюючий орган зазначає, що ПРАТ «ІНГЗК» не сплатив акцизного податку до Державного бюджету, через що в нього не виникає права на зменшення податку на прибуток, на суму сплаченого за такий поточний податковий (звітний) період акцизного податку у вартості важких дистилятів (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00 згідно з УКТ ЗЕД за зареєстрованими акцизними накладними.

Оскільки фактично акцизний податок з виробленого в Україні пального та з ввезеного на митну територію України пального сплачується кінцевими споживачами пального в його ціні, то придбаваючи важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД, ПРАТ «ІНГЗК» сплачує акцизний податок, перераховуючи його постачальникам палива.

Відтак, представник відповідача зазначає, що логічним є введення п. 15 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України, пільги для платників податку на прибуток, які сплачують акцизний податок у вартості дизельного палива, але застосовують таке пальне для заправки транспортних засобів (для кар`єрних самоскидів та тепловозів), які під час експлуатації не використовують автомобільні дороги, на фінансування яких цей податок спрямовується.

ПРАТ «ІНГЗК» протягом звітних періодів, а саме: за І квартал 2018 р. та перше півріччя 2018 р. отримав прибуток, який задекларував у податкових деклараціях з податку на прибуток.

Представник позивача зазначає, що факт прибутковості ПРАТ «ІНГЗК» протягом І кварталу та першого півріччя 2018 р. не заперечується висновками акту перевірки.

ПРАТ «ІНГЗК» має на балансі та експлуатує у своїй діяльності 58 одиниць кар`єрних самоскидів БелАЗ, 10 автосамоскидів кар`єрних (позашляхових) Caterpillar 785C - цех технологічного автотранспорту (скорочено - ЦТА), що класифікуються у товарних підкатегоріях 8704 10 10 10 згідно з УКТ ЗЕД та 13 одиниць тепловозів - Залізничний цех (скорочено - ЖДЦ), що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД.

Факт наявності та використання на ПРАТ «ІНГЗК» транспортних засобів, що класифікуються згідно кодів УКТ ЗЕД 8602100000, 8704101010 підтверджується висновками п. 3.1 на стр. 7 акта перевірки.

В ході здійснення господарської діяльності під час експлуатації вказаних транспортних засобів ПРАТ «ІНГЗК» використовує важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00 згідно з УКТ ЗЕД.

На підставі зазначеого вище, представник позивача зазначає, що відповідно до пп. 14.1.4 п.14.1 ст.14 ПК України, акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Відтак, як і податок на додану вартість, акцизний податок сплачується кінцевими споживачами підакцизних товарів.

Отже, представник позивача зазначає, що ПРАТ «ІНГЗК», здійснюючи оплату постачальникам за придбані підакцизні товари важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00 згідно з УКТ ЗЕД, фактично здійснює, у тому числі, сплату суми акцизного податку.

В підтвердження сплати за дизельне паливо, що класифікується в зазначених товарних підкатегоріях, до перевірки були надані реєстри платежів та виписки банку на адресу постачальників палива, а саме: ПП «ОККО БІЗНЕС КОНТРАКТ» (код за ЄДРПОУ 33614922) договір №1097/17 від 01.11.2017 р.; ТОВ «АЛЬЯНС ЕНЕРГО ТРЕЙД» (код за ЄДРПОУ 38489035) договір №925/17 від 14.04.2017р.; ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СОКАР УКРАЇНА» (код за ЄДРПОУ 37037544) договір №1002/17 від 14.04.2017р.; ТОВ «ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД» (код за ЄДРПОУ 24316073) договір №0002/15/0-ЖД від 05.01.2015р.; ПАТ «КОНЦЕРН ГАЛНАФТОГАЗ» (код за ЄДРПОУ 31729918) договір №1047/17 від 03.08.2017 р.

Отже, представник позивача зазначає, що факт сплати акцизного податку у вартості важких дистилятів (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00 згідно з УКТ ЗЕД підтверджується в п. 3.3 на стр.10 акта перевірки від 29.12.2018 р. №114/28-10-46-15/00190905.

Щодо ненадання до податкових декларацій з податку на прибуток за І квартал 2018 р. та перше півріччя 2018 р. доповнення, встановленого абз. 2 п. 46.4 ст. 46 ПК України, а саме: розшифровки сум сплаченого за поточний податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), із зазначенням реквізитів відповідних платіжних доручень, представник позивача зазначає, що у зв`язку із включенням п. 15 до підрозділу 4 розділу XX ПК України, показники рядка 16 додатка, які враховуються у зменшення нарахованої суми податку на прибуток підприємств, доповнено рядком 16.5. Відповідно показник рядка 16 дорівнює сумі рядків (рядок 16.1 + рядок 16.4.1 + рядок 16.5). У рядку 16.5 відображається зменшення податку на прибуток підприємств на суму сплаченого за поточний звітний період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у відповідних товарних підкатегоріях УКТ ЗЕД, якщо вони були використані для транспортних засобів, що класифікуються у відповідних товарних підкатегоріях УКТ ЗЕД, визначених у п. 15 підрозділу 4 розділу XX ПК України.

Відтак, зауваження контролюючого органу стосовно того, що ненадання разом з декларацією з податку на прибуток розшифровки сум сплаченого за поточний податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), із зазначенням реквізитів відповідних платіжних доручень є протиправним та таким, що суперечить чинному законодавству України.

Стосовно того, що сума акцизного податку не вказана в рахунках, наданих постачальником пального, у виписках банку та платіжних дорученнях, представник позивача зазначає, що контролюючий органу у відзиві на те, що в первинних документах необхідно зазначати окремим рядком суму акцизного податку, не підтверджується жодною законодавчою нормою.

При цьому, представник позивача зазначає, що для визначення суми акцизного податку, сплаченого у загальній сумі перерахованих коштів, достатньо здійснення простих розрахункових операцій, адже ставка податку за важкі дистиляти (газойль) встановлена пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПК України, та визначена в євро за 1000 літрів за одиницю реалізованого товару (продукції), а обсяг - вказаний в первинних документах на поставку.

Щодо зауваження контролюючого органу про те, що вартість дизельного палива, постачання якого здійснювалося в І кварталі 2018 року, частково сплачена на початку квітня 2018 року, представник позивача зазначає, що оплата за ДП, яке ПРАТ «ІНГЗК» отримало в січні - червні 2018 р. здійснювалась відповідно до умов договорів поставки ДП. Зокрема, за оприбутковане ДП, що класифікується у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД, яке отримане від постачальників у періоді з 01.01.2018 р. по 31.03.2018 р. та за яке виникла кредиторська заборгованість по сплаті поставлених обсягів пального, у тому числі суми акцизного податку було здійснено оплату у сумі 174 621 376,94 грн. з яких перераховано у квітні 2018р. - 13 600 390,64 грн. Останні платежі були здійснені 11.04.2018 р.

ПРАТ «ІНГЗК» 23.05.2018 р. задекларувало зменшення нарахованої суми податку на прибуток та збільшення Різниць, які виникають відповідно до ПК України (ряд. 03 за рахунок збільшення показника по рядку 4.1.8 додатку Р1) за І квартал 2018 року у розмірі 28 278 434 грн. Тобто на дату подачі уточнюючої декларації на прибуток за І квартал 2018 року ПРАТ «ІНГЗК» повністю розрахувалось за поставлене ДП за І квартал 2018 року.

За оприбутковане ДП, що класифікується у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД, яке отримане від постачальників у періоді з 01.04.2018 р. по 30.06.2018 р. та в первинних документах котрих зазначений акцизний податок було здійснено оплату у сумі 242 765 516,18 грн. з яких перераховано у липні 2018 р. - 8 230 978,31 грн. Останні платежі були здійснені 12.07.2018 р.

05.10.2018 р. ПРАТ «ІНГЗК» задекларувало зменшення нарахованої суми податку на прибуток та збільшення різниць, які виникають відповідно до ПК України (ряд. 03. за рахунок збільшення показника по рядку 4.1.8 додатку РІ) за півріччя 2018 р. у розмірі 67 546 071 грн. у т.ч. за 2 квартал 2018 р. - 27 109 344 грн. Тобто на дату подачі уточнюючої декларації на прибуток за півріччя 2018 р. ПРАТ «ІНГЗК» повністю розрахувалось за поставлене у 2 кварталі 2018 року ДП.

Щодо врахування залишків дизельного палива станом на 01.01.2018 р., представник позивача зазначає, що станом на 01.01.2018 року згідно даних бухгалтерського обліку у ПРАТ «ІНГЗК» в обліку знаходяться залишки ДП за номенклатурою «19.20.260000.00015 зимове» у розмірі 1 573,533 тн.

В підтвердження факту придбання зазначених залишків до перевірки надані первинні документи в повному обсязі, про що засвідчено в реєстрах передачі документів в рамках позапланової документальної податкової перевірки.

Щодо не відображення окремих реквізитів в первинних документах, наданих до перевірки, представник позивача зазначає, що всі обов`язкові реквізити первинного документа, перелік яких визначено у ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» містяться в актах списання.

Діючою на ПРАТ «ІНГЗК» системою обліку SAP ERP не передбачено в актах списання графи «Місце використання ТМЦ». Однак в актах списання передбачені ідентичні графи «Вид об`єкту (МВВ, СПП, замовлення)», тобто місце виникнення витрат та графа «№ об`єкту обліку» - кодування МВВ згідно системи обліку SAP ERP у розрізі цехів, участків, служб, видів транспортних засобів. Тому зауваження контролюючого органу, щодо відсутності переліку транспортних засобів за найменуванням основних засобів в графах актів на списання «Вид об`єкту обліку (МВВ, СПП, замовлення)» та «№ об`єкту обліку», що не дає можливості підтвердити використання ДП транспортними засобами, які класифікуються згідно коду УКТ ЗЕД 8602 10 00 00, 8704 10 10 10, є абсолютно безпідставними.

Відносно операцій по списанню дизельного пального у звітному (податковому) періоді залишків, які обліковувалися станом на початок звітного (податкового) періоду та приймали участь у формуванні ціни під час руху та вибуття ТМЦ, що по суті унеможливлює виокремлення сум акцизного податку поточного (звітного) періоду у вартості списаного ДП для застосування пільги відповідно до п. 15 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу.

На ПРАТ «ІНГЗК» при вибутті запасів застосовуються метод середньозваженої вартості та метод ідентифікованої вартості. ПРАТ «ІНГЗК» зберігає дизельне паливо у загальних резервуарах. Іншої можливості, через великі обсяги палива, яке закуповується, у підприємства немає. Ідентифікувати кожну окрему одиницю об`єму дизельного палива неможливо. Таким чином, ПРАТ «ІНГЗК» застосовує метод середньозваженої вартості для списання дистилятів (газойлів), що класифікуються у товарній підкатегорії 2710 19 43 00 згідно УКТ ЗЕД.

Щодо зауваження контролюючого органу про порушення п. 14 Інструкції № 281 внаслідок ненадання до перевірки товарних книг кількісного руху нафтопродуктів (нафти) за формою № 31-НП, журналів обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою № 6-НП, журналів вимірювання нафти і нафтопродуктів у резервуарах за формою № 7-НП, представник позивача зазначає, що контролюючий орган безпідставно стверджує про порушення ПРАТ «ІНГЗК» п. 14 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуск та облік нафти та нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, яка затверджена Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155 (далі - Інструкція № 281), через ненадання ним документів, ведення яких врегульовується даним пунктом.

На стор. 11 відзиву на позовну заяву, контролюючий орган наводить норми п. 14 Інструкції № 281, якою визначено порядок ведення товарної книги кількісного руху нафтопродуктів (нафти) за формою № 31-НП, журналів обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою № 6-НП, журналу вимірювання нафти і нафтопродуктів у резервуарах за формою № 7-НП та іншої документації. Однак, в пункті 14 Інструкції № 281, як і у Відзиві на позовну заяву не міститься обов`язку підприємств надавати до податкової перевірки документи, ведення яких передбачено наведеним пунктом.

Предметом перевірки, результати якої заперечуються, є повнота визначення податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємства за І квартал і перше півріччя 2018 року щодо правомірності застосування норм пункту 15 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України, умовами якого передбачено зменшення податку на прибуток на суму сплаченого акцизного податку на дизельне паливо, використане для транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 згідно з УКТ ЗЕД.

25.07.2019 р. повноважними представниками відповідача, через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду було подано заперечення на відповідь на відзив, в тексті яких зазначено насиупне.

Вимоги позивача не підлягають задоволенню, та доводи не ґрунтуються на вимогах податкового законодавства з наступних підстав.

Пунктом 15 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України визначено, що податок на прибуток, що підлягає сплаті до державного бюджету платниками податку за поточний податковий (звітний) період, зменшується на суму сплаченого за такий поточний податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД, якщо вони були використані для транспортних засобів, що класифікуються у товарних під категоріях 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 згідно з УКТ ЗЕД.

Позивач податкові зобов`язання з акцизного податку по дизельному пальному не задекларував та не сплатив.

Протягом січня-червня 2018 р. підприємством виписувалися акцизні накладні неплатнику та на власне споживання ДП, які не видано отримувачу ДП.

Контролюючим органом встановлено невідповідність періоду декларування списання дизельного палива фактичному періоду оплати, а саме: звітний період: 1 квартал 2018 р. починається з 01.01.2018 р. та закінчується 31.03.2018 р.; півріччя 2018 р. починається з 01.01.2018 р. та закінчується 30.06.2018 р. (у тому числі другий квартал починається з 01.04.2018 р. та закінчується 30.06.2018 р.); оплата за дизельне паливо у розмірі 18 765 739,84 грн. здійснена у квітні 2018 відповідає наступному звітному періоду - 2 квартал 2018, але врахована в оплату 1 кварталу 2018; у розмірі 8 230 978,31 грн. - у липні 2018 р., тобто у третьому кварталі 2018, а врахована у півріччі.

В порушення положень п.14 Інструкції №281 підприємством не надано до перевірки товарні книги кількісного руху нафтопродуктів (нафти) за формою № 31-НП, журнали обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою №6-НП, журнали вимірювання нафти і нафтопродуктів у резервуарах за формою №7-НП.

Відсутність інформації щодо розрахунків/визначення коефіцієнту та методики переведення важких дистилятів (газойль) із кілограм у літри при оприбуткуванні, списанні, передачі, реалізації тощо не дає можливості перевірити розрахунок переведення дизельного палива із кілограм у літри та, як наслідок, не має можливості визначити обсяги дизельного палива, яке використано транспортними засобами за кодом УКТ ЗЕД 8602100000, 8704101010, що дає право на зменшення податку на прибуток на суму акцизного податку.

Представники відповідача зазначають, що підприємством під час судового розгляду справи надано до матеріалів справи пакет документів, з яких деякі документи не було надано в ході проведення позапланової документальної виїзної перевірки, а саме: свідоцтва про реєстрацію великотоннажного транспортного засобу або іншого технологічного транспортного засобу (БЕЛАЗ-75131).

Факт відсутності зазначених документів у ході перевірки зафіксовано на 4-й сторінці акту перевірки №114/28-10-46-15/00190905 від 29.12.2018 р. та у актах прийому - передачі документів, підписаних в ході перевірки з обох сторін представником підприємства та ревізорами, які здійснювали перевірку.

На підставі викладеного вище, представники відповідача зазначають, що у підприємства відсутнє право для зменшення податку на прибуток на суму сплаченого акцизного податку, яка проведена після закінчення відповідного звітного періоду, а саме: у квітні 2018 р. у сумі 18 765 739,84 грн. (тобто у другому кварталі 2018); у липні 2018 р. у сумі 8 230 978,31 грн. (тобто у третьому кварталі 2018).

У паперових носіях за формою первинних документів (рахунки, рахунки на оплату, рахунки-фактури), які надано постачальником під час відвантаження ДП, сума акцизного податку, яка підлягає сплаті постачальнику за отримане ДП, не вказана/не визначена окремим рядком. Тобто, постачальник не визначив для оплати розмір акцизного податку.

Представник відповідача зазначає, що відсутність інформації щодо розрахунків/визначення коефіцієнту та методики переведення важких дистилятів (газойль) із тонн у літри при оприбуткуванні, списанні, передачі, реалізації тощо, не дає можливості перевірити розрахунок переведення дизельного палива із тон у літри та, як наслідок, не має можливості визначити обсяги дизельного палива, яке використано транспортними засобами за кодом УКТ ЗЕД 8602100000, 8704101010, що дає право на зменшення податку на прибуток на суму акцизного податку.

В судовому засіданні судом було поставлено на розгляд питання щодо можливості переходу до розгляду справи по суті за доказами, які наявні у матеріалах справи.

Повноважні представники як позивача, так і відповідача не заперечували щодо переходу до розгляду справи по суті.

Таким чином, враховуючи зазначене вище, суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду зазначеної справи по суті, застосувавши принцип процесуальної економії, та у відповідності до ст.ст.192 - 211, 217, 224 - 228 КАС України безпосередньо 05.08.2019 року.

Дослідивши в судовому засіданні докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» є юридичною особою, що підтверджується відповідними відомостями, які містяться в матеріалах справах.

ПРАТ «ІНГЗК» зареєстровано платником акцизного податку 25.03.2016 р., номер запису в Реєстрі (унікальний ідентифікатор) №3382. Реєстраційний номер облікової картки платника податків 2602406298 .

Відповідно до п.2.1 ст.2 Статуту ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ», метою діяльності Товариства є здійснення підприємництької діяльності з метою одержання прибутку в інтересах акціонерів Товариства, покращення добробуту акціонерів у вигляді зростання ринкової вартості акцій Товариства, а також отримання акціонерами дивідендів.

Відповідно до п.2.2 ст.2 Статуту ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ», предметом діяльності Товариства є відкрите та підземне добування залізних руд; пошук, розвідка і розробка рудних (чорних і кольорових) нерудних і техногенних родовищ корисних копалин; переробка руди чорних метілів, видобуток нерудних корисних копалин і збут продуктів їх переробки; вирокистання будівельних, ремонтних, будівельно-монтажних, ремонтно-будівельних, інжинірингових художньо-оздоблювальних та дизайнерських робіт тощо.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби було винесено наказ № 2130 від 16.11.2018 р. «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірка ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (далі - ПРАТ «ІНГЗК»)» з питання повноти визначення податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємства за півріччя 2018 року щодо правомірності застосування норм пункту 15 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України.

На підставі направлень на перевірку, виданих Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників Державної фіскальної служби від 19.11.2018 р. №514/28-10-46-08, №516/28-10-46-08, №515/28-10-46-08, Шаблій Наталією Миколаївною - заступником начальника Криворізького відділу податкового супроводження підприємств Дніпропетровського управління Офісу ВПП ДФС, Власовою Іриною Борисівною - головним державним ревізором-інспектором Криворізького відділу податкового супроводження підприємств Дніпропетровського управління Офісу ВПП ДФС, Костіною Галиною Іванівною - головним державним ревізором-інспектором Криворізького відділу податкового супроводження підприємств Дніпропетровського управління Офісу ВПП ДФС, та пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України від 02Л2.2010р. №2755-VІ (відповідно до наказу №2130 від 16.11.2018 року Офісом ВПП ДФС, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (код ЄДРПОУ 00190905) з питання повноти визначення податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємства за півріччя 2018 р. щодо правомірності застосування норм пункту 15 підрозділу 4 розділу XX «Перехідних положень» ПК України від 02.12.2010 №2755-VІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Приватного акціонерного товариства «ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (код ЄДРПОУ 00190905) з питання повноти визначення податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємства за півряччя 2018 року щодо правомірності застосування норм пункту 15 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI».

За результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ», контролюючим органом складено акт від 29.12.2018 р. №114/28-10-46-15/00190905 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (код ЄДРПОУ 00190905) з питання повноти визначення податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємства за півряччя 2018 р. щодо правомірності застосування норм п. 15 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України від 02.12.2010 р. №2755-VI».

В зазначеному вище акті перевірки від 29.12.2018 р. №114/28-10-46-15/00190905, контролюючим органом зроблено висновок про порушення пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.15 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, в результаті чого виявлено, а саме: завищення податкових різниць, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу (рядок 03 Декларації) за півріччя 2018 - 67 546 071 грн., у т.ч. 1 квартал 2018 - 34 485 896 грн.; завищення об`єкту оподаткування (рядок 04 Декларації) за півріччя 2018 - 67 546 071 грн., у т.ч. 1 квартал 2018 - 34 485 896 грн.; завищення показника зменшення нарахованої суми податку (рядок 16 Декларації) за півріччя 2018 - 67 546 071 грн., у т.ч. 1 квартал 2018 - 34 485 896 грн.; заниження податку на прибуток підприємства (рядок 17, 19 Декларації) за півріччя 2018 - 55 387 778 грн., у т.ч. 1 квартал 2018 - 28 278 434 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки від 29.12.2018 р. №114/28-10-46-15/00190905, контролюючим органом було сформовано податкове повідомлення-рішення №0000534615 від 01 лютого 2019 за формою «Р», яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 83 081 667 грн., з яких 55 387 778 грн. - сума збільшення податкового зобов`язання, 27 693 889 грн. - сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

В матеріалах справи містяться відомості, що не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки від 29.12.2018 р. №114/28-10-46-15/00190905, та їх обґрунтуванням, ПРАТ «ІНГЗК» були надіслані до Офісу ВПП ДФС та Дніпропетровського управління Офісу ВПП ДФС заперечення на акт перевірки від 29.12.2018 р. №114/28-10-46-15/00190905 за вих. № 10/591 від 21.01.2019 р.

11.02.2019 р. ПРАТ «ІНГЗК» було отримано висновок Офісу ВПП ДФС «Про результати розгляду заперечень» від 31.01.2019 № 4955/10/28-10-46-15, яким контролюючий орган залишив не переглянутими висновки, викладені в акті перевірки.

ПРАТ «ІНГЗК», не погоджуючись із оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням від 01 лютого 2019 за формою «Р», яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 83 081 667 грн., з яких 55 387 778 грн. - сума збільшення податкового зобов`язання, 27 693 889 грн. - сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), 20.02.2019 р. звернувся зі скаргою з вих. № 10/1553 до Державної фіскальної служби України, в прохальній частині якої просив переглянути та скасувати висновки акту перевірки від 29.12.2018 р. №114/28-10-46-15/00190905 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (код ЄДРПОУ 00190905) з питання повноти визначення податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємства за півряччя 2018 р. щодо правомірності застосування норм п. 15 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України від 02.12.2010 р. №2755-VI», та скасувати податкове повідомлення-рішення, видане Офісом великих платників податків форми «Р» від 01.02.2019 р. №0000534615.

08 травня 2019 року, ПРАТ «ІНГЗК» було отримано рішення про результати розгляду скарги Державної фіскальної служби України від 24.04.2019 № 19367/6/99-99-11-04-02-25, яким податкове повідомлення - рішення Офісу великих платників податків ДФС від 01.02.2019 р. № 0000534615 залишено без змін.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що підставою для винесення контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення - рішення Офісу великих платників податків ДФС від 01.02.2019 р. № 0000534615, стало наступне.

За період з 01.01.2018 р. по 30.06.2018 р. підприємством надано до контролюючого органу декларації акцизного податку, форму яких затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14.

В матеріалах спраив містяться відомості, що відповідно до декларацій ПРАТ «ІНГЗК» акцизного податку за період січень - червень 2018 р., підприємство у графах «Сума акцизного податку» та у додатках «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального відповідно до підпункту 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 Кодексу» у графах «Сума податкового зобов`язання з обсягів відповідно до підпункту 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 Кодексу (грн.) (гр. 12 х гр. 19 х курс євро)» задекларовано прокреслення та/або 0 грн.

При цьому, суд зазначає, що позивач - ПРАТ «ІНГЗК» використовує в господарській діяльності транспортні засоби, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 відповідно до УКТ ЗЕД, останній сплатив за поточний податковий звітний період акцизний податок за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД.

ПРАТ «ІНГЗК» протягом звітних періодів І квартал 2018 року, та перше півріччя 2018 року отримав прибуток, який задекларував у податкових деклараціях з податку на прибуток, що підтверджується відповідними деклараціями, копії яких містяться в матеріалах справи, а саме: звітною від 08.05.2018 р. №9086536742; уточнюючою від 23.05.2018 р. №9100200575; звітною від 09.08.2019 р. №9165258126; уточнюючолю від 05.10.2018 р. №9215463198.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ПРАТ «ІНГЗК» має на балансі та експлуатує у своїй діяльності 58 (п`ятдесят вісім) одиниць кар`єрних самоскидів БелАЗ, 10 автосамоскидів кар`єрних (позашляхових) Caterpillar 785C - цех технологічного автотранспорту (далі - ЦТА), що класифікуються у товарних підкатегоріях 8704 10 10 10 згідно з УКТ ЗЕД та 13 одиниць тепловозів - Залізничний цех (далі - ЖДЦ), що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, що підтверджується технічними паспортами останніх, копії яких долучено до матеріалів справи.

В ході здійснення господарської діяльності під час експлуатації вказаних транспортних засобів ПРАТ «ІНГЗК» використовує важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00 згідно з УКТ ЗЕД.

Відтак позивач - ПРАТ «ІНГЗК», здійснюючи оплату постачальникам за придбані підакцизні товари важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00 згідно з УКТ ЗЕД, здійснює, у тому числі, сплату суми акцизного податку.

В підтвердження сплати за дизельне паливо, що класифікується в зазначених товарних підкатегоріях, до перевірки позивачем були надані реєстри платежів та виписки банку на адресу постачальників палива, а саме: ПП «ОККО БІЗНЕС КОНТРАКТ» (код за ЄДРПОУ 33614922) договір №1097/17 від 01.11.2017 р.; ТОВ «АЛЬЯНС ЕНЕРГО ТРЕЙД» (код за ЄДРПОУ 38489035) договір №925/17 від 14.04.2017р.; ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СОКАР УКРАЇНА» (код за ЄДРПОУ 37037544) договір №1002/17 від 14.04.2017р.; ТОВ «ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД» (код за ЄДРПОУ 24316073) договір №0002/15/0-ЖД від 05.01.2015р.; ПАТ «КОНЦЕРН ГАЛНАФТОГАЗ» (код за ЄДРПОУ 31729918) договір №1047/17 від 03.08.2017 р.

Факт сплати акцизного податку у вартості важких дистилятів (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, згідно з УКТ ЗЕД підтверджується наступним.

Розрахунки позивачем з постачальниками, а саме: ПП «ОККО БІЗНЕС КОНТРАКТ» (код за ЄДРПОУ 33614922); ТОВ «АЛЬЯНС ЕНЕРГО ТРЕЙД» (код за ЄДРПОУ 38489035); ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СОКАР УКРАЇНА» (код за ЄДРПОУ 37037544); ТОВ «ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД» (код за ЄДРПОУ 24316073); ПАТ «КОНЦЕРН ГАЛНАФТОГАЗ» (код за ЄДРПОУ 31729918) здійснювалися в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальнику.

Відповідно до наданих до перевірки виписок банку за отримане у півріччі 2018 року ДП підприємством проведено оплату постачальникам на загальну суму 443 856 499,83 грн., а саме: за ДП, яке отримано у періоді з 01.01.2018 р. по 31.03.2018 р. перераховано 200 372 В2В,65 грн. із яких перераховано у квітні 2018 р. - 18 765 739,84 грн.; за ДП, яке отримано у періоді з 01.04.2018 р. по 30.06.2018 р. - 243 483 671,18 грн., о яких 235 252 692,6 грн. перераховано до 30.06.2018 включно (що відповідає звітному періоду півріччя 2018 р.), 8 230 978,31 грн. - у липні 2018 р., тобто у третьому кварталі 2018 р.

Остаточні розрахунки з постачальниками у розмірі 8 230 978,31 грн. проведено у липні 2018 року, а саме: ТОВ «ПАРАЛЛЕЛЬ - М ЛТД» на загальну суму 384 339,82 грн. (платіжне доручення №4500052257 від 12.07.2018 р.); ТОВ «АЛЬЯНС ЕНЕРГО ТРЕЙД» на загальну суму 7 846 638,49 грн. (платіжні доручення №4500050136 від 04.07.2018 на суму 779 233,81 грн.; №4500050135 від 05.07.2018 на суму 895 583,63 грн.; №4500050137 від 06.07.2018 на суму 874 230,82 грн.; №4500050135 від 07.07.2018 р. на суму 853 939,92 грн.; №4500050138 від 08.07.2018 р. на суму 890 101,92 грн.; №4500050147 від 09.07.2018 р. на суму 214 015,93 грн.; №4500050146 від 10.07.2018 р. на суму 689 575,00 грн.; №4500050143 від 11.07.2018 р. на суму 706 134,90 грн.; №4500050141 від 12.07.2018 р. на суму 183 077,33 грн.; №4500050140 від 13.07.2018 р. на суму 678 869,89 грн.; №4500050144 від 14.07.2018 р. на суму 195 447,02 грн.; №4500050145 від 15.07.2018 р. на суму 287 947,14 грн.; №4500050142 від 16.07.2018 р. на суму 598 481,18 грн.

При цьому, суд зазначає, що тексті акту перевірки від 29.12.2018 р. №114/28-10-46-15/00190905 контролюючим органом зазначено, що оплата за ДП, яке отримано у звітному періоді за 1 квартал 2018 р. та здійснена/відповідає звітному періоду за 1 квартал 2018 р., становить 181 607 088,81 грн.; оплата за ДП, яке отримано у звітному періоді за 2 квартал 2018 та здійснена/відповідае звітному періоду 2 квартал 2018 р., становить 235 252 692,6 грн.; оплата за ДП здійснена у липні 2018 у розмірі 8 230 978,31 грн., відповідає звітному піроду три квартали 2018 р.

Правовідносини сторін, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків і зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податковою контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, тощо.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтями 61, 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до п.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Оцінивши надані сторонами у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, відповідно до ст.86 КАС України, та надавши відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника в світлі висновку, викладеного в пункті 25 Рішення Європейського Суду з прав людини «Проніна проти України» (заява №63566/00, Страсбург 18 липня 2006 року), суд приходить до висновку про можливість винесення законного і обєктивного рішення у справі з урахуванням всіх обставин, наведених вище.

При цьому, суд зауважує, що п.1 статті 6 Конвенції зобовязує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обовязку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Стаття 2 КАС України зазначає, що основними завданнями (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне зясування всіх обставин у справі; 5) обовязковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ч.3 ст.2 КАС України, є принцип верховенства права, який відповідно до ст.6 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. ст.8, 9 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, а розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом частин 4 ст. 9 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; зясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд прийшов до висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до пп.14.1.4 п.14.1 ст.14 ПК України, акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Відповідно до п.п. 14.1.4 ст.14 ПК України, акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Відповідно до п.п.14.1.212 пункту 14.1 ст. 14 ПК України, реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам.

Поняття "реалізація спирту етилового" застосовується виключно для суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність з виробництва спирту етилового.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України: у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками; при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб`єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу.

Реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об`єктах громадського харчування.

Відповідно до п.46.4 ст.46 ПК України, якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, збільшує або зменшує його податкові зобов`язання, всупереч нормам цього Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.

У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід`ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.

Згідно з п.55.1. ст.55 ПК України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства. Процедура адміністративного оскарження рішень органів державної податкової служби є дворівневою.

Контролюючими органами вищого рівня є Державна податкова адміністрація України - для державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які у свою чергу є контролюючими органами вищого рівня для державних податкових інспекцій (п.55.2 ст.55 ПК України).

Порядок оскарження рішень контролюючих органів визначений у ст.56 ПК України, п. 56.1 якої визначає, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.51.1 ст.51 ПК України, за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п.56.2 ст.56 ПК України).

Згідно з п. 56.18. ст.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов`язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов`язань платника податків; суму грошового зобов`язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення результатів господарської діяльності або від`ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов`язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов`язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов`язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов`язання визначається центральним контролюючим органом.

Відповідно до п.п. 61.1. ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способи здійснення податкового контролю перелічені у ст.62 ПК України, до них відноситься, зокрема, відповідно до п.62.1.3. ПК України здійснення податкового контролю шляхом проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до п.85.2 ст.85 ПК України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до пп.213.1.12 п. 213.1 ст.213 ПК України, об`єктами оподаткування є операції з: реалізації з акцизного складу/акцизного складу пересувного будь-яких обсягів пального або спирту етилового понад обсяги, що: отримані з інших акцизних складів/акцизних складів пересувних, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних; ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією; вироблені в Україні, реалізація яких є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 213.1.1 цього пункту, або не підлягає оподаткуванню, або звільняється від оподаткування, або оподатковується на умовах, встановлених статтею 229 цього Кодексу, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

П. 214.4 ст. 214 ПК України, визначено, що у разі обчислення податку із застосуванням специфічних ставок з підакцизних товарів (продукції) базою оподаткування є їх величина, визначена в одиницях виміру ваги, об`єму, кількості товару (продукції), об`єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках.

Ставки податку для пального встановлені пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПК України.

Відповідності до п. 217.2 ст. 217 та п. 218.1 ст. 218 ПК України, суми акцизного податку з підакцизних товарів визначаються, виходячи з об`єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку.

Відповідно до п.231.3 ст.231 ПК України - акцизна накладна складається платником в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального.

Відповідно до п. 232.1 ст. 232 ПК України, система електронного адміністрування реалізації пального забезпечує автоматичний облік обсягів пального в розрізі платників податку за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, зокрема обсягів пального, що містяться у виданих та отриманих акцизних накладних, а також виробленого або ввезеного на митну територію України, з яких сплачено акцизний податок.

Пунктом 15 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу визначено, що податок на прибуток, що підлягає сплаті до державного бюджету платниками податку за поточний податковий (звітний) період, зменшується на суму сплаченого за такий поточний податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарних під категоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД, якщо вони були використані для транспортних засобів, що класифікуються у товарних під категоріях 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до ст.3 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підприємства, які мають право ведення спрощеного обліку доходів і витрат та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, можуть узагальнювати інформацію в регістрах бухгалтерського обліку без застосування подвійного запису.

Відповідно до ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.

Права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Копії первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами. Обов`язковим є складання реєстру документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством.

Вилучення оригіналів таких документів та регістрів забороняється, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

Відповідно до п.4 р.І Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 25.02.2016 №218 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 березня 2016 р. за № 405/28535, акцизна накладна, розрахунок коригування акцизної накладної, заявка на поповнення (коригування) залишку пального заповнюються державною мовою.

Кількісні показники відповідних граф акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального заповнюються в кілограмах та літрах, приведених до температури 15 -0 С, з округленням до двох знаків після коми.

Приведення літражу пального до температури 15 -0 С здійснюється згідно з чинною нормативно-технічною документацією.

Кількісні показники відповідних граф акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального заповнюються в кілограмах та літрах, приведених до температури 15 -0С, з округленням до двох знаків після коми.

Відповідно до пп.3 п.4 розділу ІІ Порядку №218, у верхній лівій частині акцизної накладної, яка не надається отримувачу пального, зазначається тип причини: пальне відвантажено з метою власного споживання.

У верхній лівій частині акцизної накладної, яка не надається отримувачу пального, зазначається тип причини: пальне відвантажено з метою власного споживання.

Відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України 21.01.2004 №22, та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 р. за №377/8976, визначено форму платіжного доручення, яка встановлена додатком 2 та пунктом 1.13 глави 1 Інструкції № 22.

Вимоги щодо заповнення такого реквізиту платіжного доручення, як «Призначення платежу» містяться в пункті 3.8 Інструкції № 22, а саме: реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.».

Здійснивши системний аналіз наведених вище норм чинного законодавства України та надаючи оцінку доводам сторін, як викладених в заявленій позовній заяві та відзиві до неї, так і в поясненнях, наданих в судовому засіданні, суд виходить з наступного.

Суд вважає необгрунтованою позицію Офісу великих платників податків Державної фісепльної служби, яка викладена в акті перевірки від 29.12.2018 р. №114/28-10-46-15/00190905, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення, а саме: №0000534615 від 01 лютого 2019 за формою «Р», яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 83 081 667 грн., з яких 55 387 778 грн. - сума збільшення податкового зобов`язання, 27 693 889 грн. - сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), виходячи з наступного.

Як встановлено судом та підтведжено доказами, наявними в матеріалами справи, висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 29.12.2018 р. №114/28-10-46-15/00190905, мають характер припущень, оскільки відсутнє їх підтвердження будь-якими належними і допустимими доказами в розумінні ст. ст.73-76 КАС України та в контексті предмета перевірки.

Суд зауважує, що, викладаючи зазначені припущення у формі висновків в акті перевірки від 29.12.2018 р. №114/28-10-46-15/00190905, відповідач жодними належними доказами в розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України не довів в судовому засіданні викладених у вказаному вище акті перевірки обставин, що мали наслідком виникнення зазначених припущень у відповідача та мали наслідком винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем.

Натомість, судом при розгляді зазначеної справи було встановлено наступне.

Висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 29.12.2018 р. №114/28-10-46-15/00190905, про порушення ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» Податкового законодавства були зроблені без належного дослідження первинних документів ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ».

Суд зазначає, що форму та порядок заповнення акцизної накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2016 р. № 218 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального».

Так, пунктом 4 розділу I зазначеного порядку визначені типи причин, коли акцизна накладна не надається отримувачу пального, одним з яких є тип 3 - пальне, що відвантажено з метою власного споживання.

Отже, акцизна накладна з типом причини «3 - пальне, що відвантажено з метою власного споживання» може бути складена виробником пального на обсяги пального, переданого в межах одного підприємства з метою власного споживання, з якого сплачується акцизний податок, а також особою-реалізатором пального на обсяги пального, отриманого від інших платників акцизного податку, з якого вже сплачувалася сума акцизного податку, що підтверджено зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та використаного виключно для власних потреб.

Проте, жодною нормою чинного ПК України не встановлено залежність факту сплати акцизного податку платником від можливості чи неможливості вирахування конкретної суми такого податку контролюючим органом.

Відтак, посилання відполвідача на відсутність факту конкретизації суми акцизного податку, що, виходячи з припущень відповідача, має наслідком і відсутність сплати такого податку, є хибним, та не відповідає дійсним обставинам справи.

Суд зазначає, що, якщо позивач використовує підакцизне дизельне пальне, що класифікується у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00 згідно з УКТ ЗЕД, цілком на власні потреби для експлуатації транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00, 8707 10 10 10, згідно з УКТ ЗЕД, і не є його реалізатором, у підприємства не виникає податкового зобов`язання з нарахування та сплати акцизного податку до Державного бюджету.

Суд також зазначає, що сплативши постачальнику вартість підакцизного товару, в ціну якого включено суму акцизного податку, та отримавши від постачальника зареєстровану акцизну накладну, ПРАТ «ІНГЗК», який використовує підакцизне дизельне пальне, що класифікується у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00 згідно з УКТ ЗЕД цілком на власні потреби для експлуатації транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00, 8707 10 10 10 згідно з УКТ ЗЕД та є кінцевим споживачем такого підакцизного товару, набуває право застосування норми пункту 15 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, яка не містить вимоги щодо сплати акцизного податку платником податку на прибуток, що застосовує зазначену пільгу, безпосередньо до Державного бюджету.

Судом встановлено, що ПРАТ «ІНГЗК», здійснюючи оплату постачальникам за придбані підакцизні товари важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00 згідно з УКТ ЗЕД, фактично здійснює, у тому числі, сплату суми акцизного податку. На підтвердження сплати за дизельне паливо, що класифікується в зазначених товарних підкатегоріях, як до перевірки, так і під час судовго розгляду справи були надані реєстри платежів та виписки банку на адресу постачальників палива, а саме: ПП «ОККО БІЗНЕС КОНТРАКТ» (код за ЄДРПОУ 33614922); ТОВ «АЛЬЯНС ЕНЕРГО ТРЕЙД» (код за ЄДРПОУ 38489035); ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СОКАР УКРАЇНА» (код за ЄДРПОУ 37037544); ТОВ «ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД» (код за ЄДРПОУ 24316073); ПАТ «КОНЦЕРН ГАЛНАФТОГАЗ» (код за ЄДРПОУ 31729918).

При цьому, суд зазначає, що факт сплати акцизного податку у вартості важких дистилятів (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, згідно з УКТ ЗЕД не заперечується представниками контролюючого органу, однак останні при цьому зазначають, що суму визначену за акцизним податком неможливо вирахувати.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач дійсно використовує в господарській діяльності транспортні засоби, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 відповідно до УКТ ЗЕД, що підтверджується технічними паспортами останніх, копії яких містяться в матеріалах справи.

При цьому, доводи представника відповідача щодо необгрунтованого надання представником позивача та долучення до матеріалів справи копій технічних паспортів на зазначені вище транспортні засоби, спростовуються наступним.

Права та обов`язки контролюючого органу при проведенні позапланової виїзної перевірки, порядок проведення такого виду перевірки визначено ст.ст. 75, 78 ПК України.

Зокрема, п.73.3 ст.73 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

В матеріалах справи містяться відомості, що 19.11.2018 р. контролюючим органом було направлено на адресу генерального директора ПРАТ «ІНГЗК» Герасимчуку О.М. запит від 19.11.2018 р. вх.№48101/10/28-140-46-15 «Про надання до перевірки інформації та її документального підтвердження».

При цьому, суд зазначає, що 05.12.2018 р. посадовими особами контролюючого органу було направлено на адерсу позивача запити як від 05.12.2018 р., так і від 05.12.2018 р. про надання документів (копій документів).

Так, 17.12.2018 р. позивачем було направлено на адресу контролюючого органу лист із зазначенням правомірності застосування норм пункту 15 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України, та доданими документами, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Суд зазначає, що уважно вивчивши текст запитів від 19.11.2018 р. вх.№48101/10/28-140-46-15, від 05.12.2018 р., від 05.12.2018 р., які відповідачем було направлено на адресу позивача, а також відповідь на вказані запити приходить до висновку про відсутність з боку відповідача конкретизації переліку документів, необхідних для проведення перевірки в сенсі змісту ст.73 ПК України.

Натомість, суд, встановлюючи всі обставини у справі, як того вимагає ст.73 КАС України, ухвалою занесеною в протокол судового засідання, витребував у позивача конкретний перелік документів на підтвердження позиції, викладеної в позовні заяві, внаслідок чого позивачем і було надано для долучення до матеріалів справи технічних паспортів на відповідні транспорті засоби.

Доводи представників відповідача стосовно того, що сума акцизного податку не вказана в рахунках, наданих постачальником пального, в виписках банку та платіжних дорученнях, спростовуються наступним

Порядок безготівкових розрахунків в Україні визначається Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена Постановою Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» № 22 від 21.01.2004 р. Форма платіжного доручення встановлена додатком 2 та пунктом 1.13 глави 1 Інструкції № 22.

Вимоги щодо заповнення такого реквізиту платіжного доручення, як «Призначення платежу» містяться в пункті 3.8 Інструкції № 22: «Реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України».

Отже, законодавством передбачено заповнення реквізиту «Призначення платежу» на розсуд платника з урахуванням документів, на підставі яких здійснюється перерахування коштів. ПРАТ «ІНГЗК» в полі «Призначення платежу» зазначає, за що конкретно здійснюється перерахування коштів, номер та дату договору, який є підставою для здійснення господарської операції, номер та дата рахунку на оплату, виписаного постачальником. Обов`язку вказувати суму акцизного податку у платіжних дорученнях при сплаті за поставлені важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 11, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД, жодним законодавчим документом не передбачено. Тому відсутність суми акцизного податку в полі «Призначення платежу» платіжного документу ніяким чином не пов`язана з правом платника податків на застосування норм визначених у п. 15 підрозділу 4 розділу XX ПК України, а також не свідчить про відсутність сплати акцизного податку в ціні поставленого товару.

Відтак, суд зазначає, що повноважним предстаником позивача - ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ», у відповідності до ст.ст. 73-77 КАС України було надано відповідні підтверджуючі документи, які наведені вище по тексту, що підтверджують факт необгрунтованості та доказової неспроможності висновків, викладених в акті перевірки від 29.12.2018 Р. №114/28-10-46-15/00190905.

При цьому, будь-яких інших документів, на підставі яких контролюючим органом, начебто встановлено порушення, які знайшли своє відображення в акті перевірки від 29.12.2018 р. №114/28-10-46-15/00190905 контролюючим органом, під розгляду даної справи надано не було.

Судом встановлено, що наказом по підприємству від 15.11.2017 р. № 1235 затверджено та введено в дію Облікову політику ПРАТ «ІНГЗК». Згідно п.п. 3.6.5 п. 3.6 «Метод оцінки запасів при вибутті» наказу № 1235 при вибутті запасів ПРАТ «ІНГЗК» застосовує наступні методи оцінки: метод середньозваженої вартості; метод ідентифікованої вартості.

Метод ідентифікованої вартості застосовується лише в тому разі, якщо фізичний облік запасів на підприємстві організований таким чином, що надає можливість чітко ідентифікувати кожну одиницю запасів.

Оскільки, дизельне паливо - рідкий продукт, що використовується як паливо в дизельному двигуні внутрішнього згоряння, ідентифікувати кожну окрему одиницю його об`єму неможливо, тому при списанні застосовується саме метод середньозваженої вартості.

У відповідності до п. 27 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 2 «Запаси», згідно з формулою середньозваженої собівартості, собівартість кожної одиниці визначається із середньозваженої собівартості подібних одиниць на початок періоду та собівартості подібних одиниць, що були придбані або вироблені протягом періоду, тобто залишки дизельного палива, які обліковуються на ПРАТ «ІНГЗК» станом на кожну звітну дату приймають участь у формуванні його ціни для відображення у обліку руху та вибуття.

Відтак, позивач - ПРАТ «ІНГЗК» при вибутті запасів застосовував метод середньозваженої вартості та метод ідентифікованої вартості.

Судом також встановлено, що ПРАТ «ІНГЗК» зберігає дизельне паливо у загальних резервуарах.

На підставі викладеного вище, та з урахуванням доказів, які містяться в матеріалах справи, ПРАТ «ІНГЗК» застосовував метод середньозваженої вартості для списання дистилятів (газойлів), що класифікуються у товарній підкатегорії 2710 19 43 00 згідно УКТ ЗЕД.

При цьому, судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач - ПРАТ «ІНГЗК» правомірно, у відповідності до норм чинного законодавства України, застосував метод середньозваженої вартості для списання дистилятів (газойлів), що класифікуються у товарній підкатегорії 2710 19 43 00 згідно УКТ ЗЕД.

Водночас суд зазначає, що позивачем - ПРАТ «ІНГЗК» протягом звітних періодів за І квартал 2018 р. та перше півріччя 2018 р. було отримано прибуток, який задекларований у податкових декларація з податку на прибуток, а саме: звітною від 08.05.2018 р. №9086536742; уточнюючою від 23.05.2018 р. №9100200575; звітною від 09.08.2019 р. №9165258126; уточнюючолю від 05.10.2018 р. №9215463198.

При цьому, судом встановлено, що акцизний податок за транспортні засоби, які знаходяться у власності підприємства, що підтверджується технічними паспортами останніх, було включено в суми визначені за вище зазначеними податковими деклараціями, а саме: звітною від 08.05.2018 р. №9086536742; уточнюючою від 23.05.2018 р. №9100200575; звітною від 09.08.2019 р. №9165258126; уточнюючолю від 05.10.2018 р. №9215463198.

Суд також зазначає, що під час судового розгляду судом встановлено факт сплати акцизного податку, шляхом включення останнього до податкових декларацій, а саме: за 1 квартал 2018 р., що становить 181 607 088,81 грн.; за 2 квартал 2018 р., що становить 235 252 692,60 грн., та три квартали 2018 р., що також не заперечувалось контролюючим органом, як під час перевірки, так і під час судового розгляду справи.

Щодо порядку заповнення поданих позивачем податкових декларацій, суд зазначає наступне.

П. 46.4 статті 46 ПК України передбачено, що якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, збільшує або зменшує його податкові зобов`язання, всупереч нормам цього Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.

У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід`ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.

У відповідності до абз. 1 п. 46.4 ст. 46 ПК України, позивач - ПРАТ «ІНГЗК» у спеціально відведеному місці в податкових деклараціях надав доповнення, що підтвердується відомостями, які містяться в матеріалах справи.

Абз. 2 п. 46.4 ст. 46 ПК України, визначено право платника податків у разі необхідності подати доповнення до декларації, форма якої не відповідає чинному законодавству.

При цьому, суд ззаначає, що форма податкової декларації з податку на прибуток підприємств, яка вступила в дію з 14.12.2018 р. відповідно наказу Мінфіну від 19.10.2018 р. № 842, та яка враховує зміни, необхідні для декларування норм п. 15 підрозділу 4 розділу XX ПК України, не передбачає заповнення будь-яких граф чи подання окремих додатків або доповнень до декларації з розшифровкою сум сплаченого за поточний податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), із зазначенням реквізитів відповідних платіжних доручень.

У зв`язку із включенням п. 15 до підрозділу 4 розділу XX ПК України, показники рядка 16 додатка, які враховуються у зменшення нарахованої суми податку на прибуток підприємств, доповнено рядком 16.5. Відповідно показник рядка 16 дорівнює сумі рядків (рядок 16.1 + рядок 16.4.1 + рядок 16.5). У рядку 16.5 відображається зменшення податку на прибуток підприємств на суму сплаченого за поточний звітний період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у відповідних товарних підкатегоріях УКТ ЗЕД, якщо вони були використані для транспортних засобів, що класифікуються у відповідних товарних підкатегоріях УКТ ЗЕД, визначених у п. 15 підрозділу 4 розділу XX ПК України.

Відтак, суд зазначає, що, як жодною нормою чинного ПК України, так і будь-якою іншою нормою чинного законодавства України не встановлено імперативної норми щодо подання разом з декларацією з податку на прибуток розшифровки сум сплаченого за поточний податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), із зазначенням реквізитів відповідних платіжних доручень.

Оскільки відповідачем в порядку, передбаченому ч.2 ст.77 КАС України не доведено правомірності позиції, викладеної в акті перевірки від 29.12.2018 р. №114/28-10-46-15/00190905, що стала підставою для винесення податкового повідомлення-рішення, а саме: №0000534615 від 01 лютого 2019 за формою «Р», яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 83 081 667 грн., з яких 55 387 778 грн. - сума збільшення податкового зобов`язання, 27 693 889 грн. - сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), суд приходить до висновку про необґрунтованість та протиправність тверджень відповідача, та зазначає, що доводи контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 29.12.2018 р. №114/28-10-46-15/00190905 є оціночними поняттями, які під час судового розгляду даної справи не зайшли свого підтвердження відповідними доказами в розумінні ст. ст.73-77 КАС України.

Також суд зауважує, що при розгляді зазначеної справи особлива увага була приділена саме з`ясуванню підстав, що передували винесенню оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а саме: №0000534615 від 01 лютого 2019 р. за формою «Р», яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 83 081 667 грн., з яких 55 387 778 грн. - сума збільшення податкового зобов`язання, 27 693 889 грн. - сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), суд приходить до висновку про необґрунтованість тверджень відповідача, які знайшли своє відображення в акті перевірки від 29.12.2018 р. №114/28-10-46-15/00190905.

Відтак суд зазначає, що відповідачем - Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби, у відповідності до норм ст.73, 74 КАС України, під час судового розгляду справи, не було доведено правомірності підстав формування оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення: №0000534615 від 01 лютого 2019 за формою «Р», яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 83 081 667 грн., з яких 55 387 778 грн. - сума збільшення податкового зобов`язання, 27 693 889 грн. - сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), всупереч положенням ст.77 КАС України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Натомість, позивачем з урахуванням належних письмових доказів в розумінні ст.ст. 73, 74КАС України, як доданих до позовної заяви, так і наданих в судовому засіданні та долучених до матеріалів справи, детально наведених вище, спростовані доводи відповідача відповідно як пояснень, так і відзиву останнім в порядку ст.77 КАС України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необ`єктивність та недостовірність висновків Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, викладених у акті документальної планової перевірки ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» від 29.12.2018 р. №114/28-10-46-15/00190905.

Таким чином, встановивши в судовому засіданні та підтвердивши доказами, наявними в матеріалах справи, факт прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття зазначених рішень; недобросовісно; нерозсудливо; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, що мають наслідком порушення прав та законних інтересів позивача в публічно-правових відносинах з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень, суд вважає, що належним засобом щодо поновлення такого порушеного права буде визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, а саме: №0000534615 від 01 лютого 2019 за формою «Р», яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 83 081 667 грн., з яких 55 387 778 грн. - сума збільшення податкового зобов`язання, 27 693 889 грн. - сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.Відповідно до ч. 8 ст. 6 Закону України «Про судовий збір`розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Відповідно до платіжного доручення №4500034595 від 13.05.2019 р. позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 19 210,00 грн., який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету України.

Враховуючи задоволення позовних вимог ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (вул.Рудна, буд.47, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50064) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (вул.Дегтярівська, 11 г, м.Київ, 04119) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000534615 від 01.02.2019 р. на загальну суму 83 081 667,00 грн., суд вважає за необхідне відшкодувати ПРИВАТНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" суму, сплачену у якості судового збору за подання даної позовної заяви з Державного бюджету України в сумі 19 210,00 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті десять грн., 00 коп.), відповідно до платіжного доручення №4500034595 від 13.05.2019 р.

Керуючись ст. ст. 242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (вул.Рудна, буд.47, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50064) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (вул.Дегтярівська, 11 г, м.Київ, 04119) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000534615 від 01.02.2019 р. на загальну суму 83 081 667,00 грн., - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби та надіслане ПРИВАТНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» №0000534615 від 01 лютого 2019 за формою «Р», яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 83 081 667 грн., з яких 55 387 778 грн. - сума збільшення податкового зобов`язання, 27 693 889 грн. - сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Стягнути судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" з оплати судового збору у розмірі 19 210,00 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті десять грн., 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 14 серпня 2019 року.

Суддя

Є.О. Жукова