ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 липня 2019 року № 640/4769/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Рябого І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Приватного акціонерного товариства "Київська пересувна механізована колона-2"

до

Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області

треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДБК-Партнер", Приватне акціонерне товариство "Домобудівний комбінат № 4", Товариство з обмеженою відповідальністю "Центрбудпроект", Відділ містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Вишгородської районної державної адміністрації

про представники учасників справи: у судовому засіданні також були присутні:

визнання протиправним та скасування рішення позивача - Макаренко Ю.О. ; відповідача - Сапсай М.Ю. ; третьої особи-1 - Хоменко В.О. ; вільні слухачі: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

(в судовому засіданні 31.07.2019, відповідно до ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення (скорочене рішення)),

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Київська пересувна механізована колона-2" (адреса: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 67-Б, ідентифікаційний код - 00858473) (далі - позивач або ПрАТ "Київська пересувна механізована колона-2" або Товариство) подало на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (адреса: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код - 37471912) (надалі - відповідач або ДАБІ або Департамент), у якому просить суд визнати протиправним та скасувати повністю рішення головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Сидорова Сергія Вікторовича від 18.03.2019 № 2 про скасування дії Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 . від 29.06.2016 № 01-22/27, прийнятих Відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Вишгородської районної державної адміністрації.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.03.2019 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у даній адміністративній справі, постановлено розглядати справу у порядку загального позовного провадження у підготовче судове засідання на 25.04.2019; залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "ДБК-Партнер" (адреса: 02081, м. Київ, Дарницький район, вул. Олени Пчілки, будинок 2, ідентифікаційний код 37856980), Приватне акціонерне товариство "Домобудівний комбінат № 4" (адреса: 04074, м. Київ, Оболонський район, вул. Лугова, будинок 13, ідентифікаційний код 05503160) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Центрбудпроект" (адреса: 04211, м. Київ, Оболонський район, вул. Оболонська Набережна, будинок 11, корпус 1, квартира 4, ідентифікаційний код 36993709) до участі у справі у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору; витребувано у Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області належним чином завірені копії документів, на підставі яких прийнято рішення про скасування дії Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 від 29.06.2016 № 01-22/27.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.05.2019 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_6 про залучення останньої до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору; залучено Відділ містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Вишгородської районної державної адміністрації до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

У судових засіданнях 25.04.2019, 29.05.2019, 12.06.2019 та 03.07.2019 судом оголошувались перерви, справу призначено до розгляду на 17.07.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.07.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 31.07.2019.

Вказаної дати у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив, за викладених у мотивувальній частині позову підстав, задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача наголосив на наявності підстав для відмови в задоволенні позову повністю, за наведених у відзиві обставин.

Зокрема, відповідач акцентує про прийняття цілком законного рішення № 2 від 18.03.2019 про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 29.06.2016 № 01-22/27.

У своїй відповіді на відзив Товариство відзначило про безпідставність проведення ДАБІ позапланової перевірки за зверненням ОСОБА_6 .

Представник третьої особи-1, з огляду на викладені у позові обставини, зауважив на обґрунтованість позовних вимог ПрАТ "Київська пересувна механізована колона-2".

Треті особи 2, 3 та 4 пояснень щодо позову або відзиву до суду не надали.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

У період з 26.02.2019 до 04.03.2019 посадовими особами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, а саме головними інспекторами будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту: Сидоровим Сергієм Вікторовичем та Ковалем Володимиром Анатолійовичем, проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження Відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Вишгородської районної державної адміністрації містобудівної діяльності, зокрема, надання Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 від 29.06.2016 № 01-22/27 (в тексті скорочено - Містобудівні умови та обмеження), на об`єкт будівництва: комплекс багатоповерхових та житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями, замовником яких є ПрАТ «Київська пересувна механізована колона-2».

За результатами проведення означеної перевірки Сидоровим С.В. та Ковалем В.А. складено акт б/н перевірки від 04.03.2019 (в рішенні - Акт або Акт перевірки).

На підставі Акту перевірки, 18.03.2019 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Сидоровим С.В. прийнято рішення № 2 про скасування дії Містобудівних умов та обмежень (в мотивувальній частині рішення альтернативно - Рішення або Оскаржуване рішення або Спірне рішення).

На думку позивача, проведення перевірки та прийняття Рішення відбулося з боку ДАБІ з порушеннями. Зокрема, позивач зазначає, що ДАБІ були допущені порушення при призначенні перевірки, її проведенні та оформленні результатів.

Товариство відзначає, що відповідно до підпункту 3 пункту 15 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 698, підставою для проведення позапланової перевірки є обґрунтоване звернення фізичної чи юридичної особи про порушення їх прав, визначених законодавством, об`єктом нагляду під час виконання ним повноважень у сфері містобудівної діяльності. Так, в наказі ДАБІ України від 25.02.2019 № 179 «Про проведення позапланової перевірки», як на таку підставу для проведення перевірки йдеться про посилання на звернення ОСОБА_6 (в інтересах якої діє адвокат Рибіцька Ю.Б.), що надійшло з резолюцією Київської обласної державної адміністрації від 21.01.2019 № Р 44.183.2, яке не відповідає вказаним умовам. У цьому контексті ПрАТ «Київська пересувна механізована колона-2» вказує, що питання, що стосуються звернень фізичних осіб, регулює Закон України «Про звернення громадян». В цьому випадку, зазначене звернення адвоката Рибіцької Ю.Б. (в інтересах ОСОБА_6 ), виходячи з його змісту, не є обґрунтованим зверненням фізичної особи про порушення її прав, визначених законодавством, об`єктом нагляду (Відділом містобудування) під час виконання ним повноважень у сфері містобудівної діяльності (при наданні останнім Містобудівних умов та обмежень), поданим відповідно до Закону України «Про звернення громадян», що є правовою підставою для проведення позапланової перевірки. Окрім того, адвокат Рибіцька Ю.Б. у зверненні не просила провести позапланову перевірку.

За твердженнями ПрАТ «Київська пересувна механізована колона-2», посилання Департаментом на недотримання плану зонування території м. Вишгород, який нібито на частині земельної ділянки (яка за позицією відповідача відноситься до санітарно-захисної зони) взагалі не передбачає будівництво багатоквартирних житлових будинків, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки за договором оренди земельної ділянки від 02.07.2007, зареєстр. за № 5823 (який на даний час є поновленим до 01.07.2022, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, індексний № 118015158 від 22.03.2018), Вишгородська міська рада передала в оренду Товариству земельну ділянку площею 2,8 га, кадастровий № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , цільовим призначенням: для будівництва багатоповерхової житлової забудови. До такого правочину жодних змін з приводу припинення (обмеження) користування земельною ділянкою, конкретно у зв`язку з затвердженням плану зонування території м. Вишгород, Вишгородською міською радою ПрАТ «Київська пересувна механізована колона-2» не пропонувалося, а його сторонами не вносилося.

Як вважає Товариство, за загальним правилом рішення об`єкта нагляду, яке порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, зупиняється і, лише у випадку неможливості усунення виявлених порушень - скасовується. Разом з тим, із Акту перевірки, Оскаржуваного рішення не наведено мотивів неможливості усунення виявлених відповідачем порушень, чим не дотримані приписи п. 32 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду».

Позивач звертає увагу, що Рішення про скасування Містобудівних умов та обмежень було прийнято Департаментом без урахування права Товариства на участь у процесі прийняття рішення, враховуючи те, що останнє є стороною, права та інтереси якої безпосередньо зачіпаються вказаним рішенням ДАБІ, та оскільки таке рішення вочевидь має несприятливі наслідки для прав позивача, так як зумовлює неможливість здійснення ним будівництва і перешкоджає реалізації права власності на його об`єкти. Товариство переконане, що мало право на участь у процесі прийняття відповідачем Рішення, а також бути проінформованим про здійснення перевірки Відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Вишгородської районної державної адміністрації з метою можливості надання своїх пояснень по суті питань, які безпосередньо зачіпають права позивача, подання відповідачу документів в обґрунтування своїх доводів, однак ДАБІ не врахувала це при прийнятті Спірного рішення, не надала позивачу право на участь у процесі прийняття такого рішення, що призвело до порушення балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи щодо здійснення будівництва об`єктів і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення відповідача.

Також Товариство примічає про завершення будівництва двох з передбачених чотирьох багатоквартирних житлових будинків на земельній ділянці, що передана в оренду, та про заселення будинків мешканцями. Наголошує, що видача сертифікатів відповідності будівництва ДАБІ, які зберігають свою чинність, є доказом відповідності будівництва вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, та протиправності Рішення, оскільки б в іншому випадку відповідач мав відмовити позивачу у видачі сертифікатів (п. 3 ч. 7 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Підсумовуючи викладені у позові обставини, Товариство окреслює, що, по-перше, отримавши на праві користування земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , цільовим призначенням: для будівництва багатоповерхової житлової забудови та проводячи на ній забудову позивач мав підстави на правомірні очікування на її завершення, оскільки ним подано до уповноваженого органу усі передбачені законодавством документи та отримано у 2016 році Містобудівні умови та обмеження, і, між-іншим, іншу необхідну дозвільну документацію на здійснення будівництва. По-друге, Оскаржуване рішення порушує право позивача на свободу підприємницької діяльності, обмежуючи її здійснення в частині будівництва на земельній ділянці по АДРЕСА_1 та його право на заборону від незаконного втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного нагляду.

Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач подав на розгляд суду відповідний позов.

З викладеними позивачем твердженнями відповідач не погоджується та у своєму відзиві відмітив, що маючи підстави щодо прийняття рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень, у зв`язку з невідповідністю намірів ПАТ «КГІМК-2» щодо забудови земельної ділянки (кадастровий номер: НОМЕР_1 , площа: - 2,8000 га), розрахунковим показникам обсягів будівництва житлового фонду (табл. 7.2, ділянка № 8), встановлених Генеральним планом м. Вишгород - 2011 року та вимогам режимів забудови в зоні Ж-СЗЗ, встановлених Зонінгом частини території м. Вишгород - 2016 року, Відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Вишгородської райдержадміністрації прийнято рішення про надання Товариству Містобудівних умов та обмежень, чим порушено вимоги п. 7.50 табл. 7.5 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень», вимоги п. 2.2, п. 2.4, п. 3.7 «Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 07.07.2011 № 109, та вимоги ст. 5, ст. 17, ст. 18, ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Окремо Департамент зауважив, що на час прийняття рішення про надання вихідних даних, не дотримуючись вимог, встановлених Зонінгом частини території м. Вишгород - 2016 року містобудівних регламентів для частини земельної ділянки (кадастровий номер: НОМЕР_1 ), яка знаходиться в зоні Ж-СЗЗ де будівництво, запропонованих намірами Товариства багатоповерхових житлових будинків не передбачено, Відділом встановлена відповідність намірів забудови ПрАТ «Київська пересувна механізована колона-2» вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, та прийнято Спірне рішення. Об`єктом нагляду не проведено містобудівний моніторинг основного виду містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту, чим порушено вимоги «Порядку проведення містобудівного моніторингу», затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.09.2011 № 170, та вимоги ст. 17, ст. 23, ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

ДАБІ вказує, що при проведенні позапланової перевірки встановлено численні грубі порушення містобудівної документації місцевого рівня, містобудівного законодавства державних будівельних норм, стандартів і правил.

Вирішуючи спір по суті, суд зауважує на таке.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в рішенні - Закон), «Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду», затв. постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 698 (надалі по рішенню - Порядок), та іншими нормативно-правовими актами (тут і по тексту відповідні нормативно-правові акти наведено в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

В площині питань процедури адміністративного оскарження Рішення, суд констатує наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наразі, в рамках означеного в частині другій статті 19 Конституції України критерію, а саме: «На підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України», суд вказує, що за своєю сутністю цей критерій випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України - фундаментальна юридична категорія, що є критерієм правового життя суспільства і громадян. Це «комплексне політико-правове явище, що відображає правовий характер організації суспільного життя, органічний зв`язок права і влади, права і держави»; законність - це принцип, метод та режим суворого, неухильного дотримання, виконання норм права всіма учасниками суспільних відносин.

«На підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» має значення, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. Під встановленими законом повноваженнями розуміються як ті, на наявність яких прямо вказує закон - так звані «прямі повноваження», так і повноваження, які прямо законом не передбачені, але безпосередньо випливають із положень закону і є необхідними для реалізації суб`єктом владних повноважень своїх функцій (завдань) - «похідні повноваження».

«У спосіб» значить, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Поряд з цим, суд також виокремлює, що за ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Даний конституційний припис закріплений у ст. 6 КАС України, згідно якої суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Розкриваючи зміст верховенства права, Європейський суд з прав людини зауважує, що верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи мають обмежуватися законом. Дані позиції знаходять своє практичне застосування і у практиці Верховного Суду (постанова від 28 серпня 2018 року, справа № 820/3789/17).

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Суд вказує, що в силу приписів «Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, завт. Постановою абінету Міністрів України від 9 липня 2014 року № 294 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 року № 408), Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Держархбудінспекція у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Держархбудінспекція відповідно до покладених на неї завдань: проводить перевірки відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; скасовує чи зупиняє дію прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених законом повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з одночасним складенням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції; складає акти перевірок, протоколи про вчинення правопорушень, розглядає справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та справи про адміністративні правопорушення із прийняттям відповідних рішень, накладає штрафи відповідно до закону; приймає в установленому порядку в експлуатацію закінчені будівництвом об`єкти (видає відповідні сертифікати або відмовляє у їх видачі, реєструє декларації про готовність об`єкта до експлуатації, внесення змін до них, а також повертає такі декларації та скасовує їх реєстрацію).

Держархбудінспекція в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів міністерств видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.

Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи.

Так, наприклад, до територіального органу Державної архітектурно-будівельної інспекції України відноситься Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, до повноважень якого входить дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (державний архітектурно-будівельний контроль (нагляд).

Наразі суд примічає, що «Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду» визначається механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду.

Основними завданнями нагляду є, зокрема, скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об`єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів.

Нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.

З метою здійснення нагляду головні інспектори будівельного нагляду перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) письмово ініціювати притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити письмове подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив її призначення; 5) вносити письмове подання про позбавлення посадової особи об`єкта нагляду права виконувати певні види робіт до органу, яким таке право надавалося; 6) скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

Про скасування або зупинення дії рішення об`єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6.

Зважаючи на наведені нормативні приписи, варто зауважити, що Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, як територіальний орган Державної архітектурно-будівельної інспекції України, здійснюючи свої повноваження з державного архітектурно-будівельного нагляду проводить, через головних інспекторів будівельного нагляду або кількох головних інспекторів будівельного нагляду, планові, позапланові, документальні і камеральні перевірки, про що приймається відповідний наказ.

За результатами перевірок інспектор або інспектори будівельного нагляду приймають рішення про скасовування чи зупинення дії прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, чим Держархбудінспекція, як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, здійснює реалізацію своєї компетенції в рамках, в тому числі, скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об`єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів.

Таким чином, прийняті головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду, за результатами планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок рішення, а відповідно, і накази про призначення таких перевірок, що є підставами для їх проведення, мають відповідати критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, якою передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, для встановлення обставин протиправності Спірного рішення, і, між іншим, наказу на проведення відповідної позапланової перевірки, необхідним є перевірка судом прийнятих суб`єктом владних повноважень таких рішень на відповідність критеріям, що встановлені в ч. 2 ст. 2 КАС України.

В контексті нормативного регулювання спірних правовідносин та обставин справи, суд акцентує увагу на такому.

І. Як уже відмічалося судом, нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.

Пунктом 4 Порядку передбачено, що з метою здійснення нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів, приміщень об`єктів нагляду та об`єктів будівництва, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.

Головні інспектори будівельного нагляду під час здійснення нагляду зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати нагляд у межах повноважень, передбачених законодавством. 2) дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами містобудування; 3) ознайомлювати об`єкт нагляду з актом перевірки в останній день її проведення; 4) за письмовим зверненням об`єкта нагляду надавати роз`яснення, організовувати проведення або проводити навчання, підвищення кваліфікації, підготовку та перепідготовку посадових осіб об`єкта нагляду (п. 6 Порядку).

Таким чином, здійснюючи проведення тієї чи іншої перевірки головний інспектор будівельного нагляду або кілька головних інспекторів будівельного нагляду зобов`язані, у тому числі, у повному обсязі та об`єктивно здійснювати нагляд у межах повноважень, передбачених законодавством.

Суд, в контексті питання здійснення Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду позапланової перевірки, зауважує, що за п.п. 14-16 Порядку, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена квартальним планом роботи Держархбудінспекції. Позапланова перевірка проводиться з виїздом на об`єкт нагляду.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання об`єктом нагляду письмової заяви про проведення перевірки щодо нього; 2) перевірка виконання об`єктом нагляду припису головного інспектора будівельного нагляду; 3) обґрунтоване звернення фізичної чи юридичної особи про порушення їх прав, визначених законодавством, об`єктом нагляду під час виконання ним повноважень у сфері містобудівної діяльності; 4) письмова вимога правоохоронних органів про проведення перевірки; 5) виявлення за результатами камеральної чи документальної перевірки відомостей про порушення об`єктом нагляду вимог законодавства під час виконання ним повноважень у сфері містобудівної діяльності.

Позапланова перевірка проводиться на підставі наказу Держархбудінспекції та направлення на проведення перевірки за формою згідно з додатком 1, в яких, серед іншого, зазначається підстава для проведення планової/позапланової перевірки.

Під час проведення позапланової перевірки з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для її проведення.

Зважаючи на п.п. 14-16 Порядку, виключно обґрунтоване звернення фізичної особи про порушення її прав, визначених законодавством, об`єктом нагляду під час виконання ним повноважень у сфері містобудівної діяльності є підставою для здійснення, на підставі наказу Держархбудінспекції і направлення, позапланової перевірки під час якої з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для її проведення.

Окремо, в аспекті питання звернення фізичних осіб до Держархбудінспекції на підставі Конституції України, суд звертає увагу, що Закон України «Про звернення громадян» регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

За ст. 3 Закону України «Про звернення громадян», заява - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги (ч. 7 ст. 5 Закону України «Про звернення громадян»).

За ст. 15 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Зважаючи на приписи Закону України «Про звернення громадян», звернення фізичних осіб, в площині прав та інтересів громадянина, має містити: суть порушеного питання; конкретні вимоги заявника; факти порушення чинного законодавства.

Як видно із матеріалів справи, адвокатом Рибіцькою Ю. подано, в інтересах ОСОБА_6 , листа на ім`я Голови Київської обласної державної адміністрації Терещука О.Л., в якому Рибіцька Ю. , нормативно посилаючись на Конституцію України та Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», просила вжити заходів контролю за наданням Вишгородською районною державною адміністрацією ОСОБА_6 та Департаменту ДАБІ у Київській області матеріалів, необхідних для аналізу/перевірки стосовно видачі відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Вишгородської РДА містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки кадастровий № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування викладених у прохальній частині листа вимог щодо вжиття заходів контролю за наданням Вишгородською районною державною адміністрацією ОСОБА_6 та Департаменту ДАБІ у Київській області матеріалів, необхідних для аналізу/перевірки стосовно видачі відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Вишгородської РДА містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки кадастровий № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , адвокатом зазначено, що: « 03.12.2018 ОСОБА_6 вкотре звернулася з письмовою заявою до Департаменту ДАБІ у Київській області, в якій ставила питання про проведення позапланової перевірки дотримання містобудівного законодавства при будівництві комплексу, а також щодо скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 . Проте, на зазначене звернення отримано відповідь Департаменту ДАБІ у Київській області (лист від 02.01.2019 10/10-29/0201/06/02) про те, що Департаментом «вживаються організаційні заходи щодо проведення позапланової перевірки», про результати якої заявника нібито буде повідомлено додатково. Варто зазначити, що такі «організаційні заходи вживаються» Департаментом вже майже 2 роки, що свідчить про бездіяльність цього органу приховування реальних містобудівних порушень. Разом з тим, у заяві до Департаменту ДАБІ у Київській області ставилося питання не тільки про порушення під час безпосередньо будівництва комплексу, що вимагає перевірки, а й щодо порушень, які передували такому будівництву, зокрема, при видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

В цій частині вимог, як вбачається із зазначеного вище листа-відповіді, Департамент повідомляє, що «неодноразово звертався (листи від 04.05.2018 № 10/10-29/0405/06/02, від 16.08.2017 № 10/10-11/1608/06/02, від 20.09.2018 № 10/10-16/2009/06/02, від 27.11.2018 № 10/10-22/2711/06/02) до відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Вишгородської районної державної адміністрації щодо надання необхідних для перевірки матеріалів. На даний час відповідь від відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Вишгородської районної державної адміністрації до департаменту не надходила.

Із вказаного слідує, що хоча б якісь формальні заходи з боку Департаменту ДАБІ у Київській області все ж таки вживалися, проте, як бачимо, Вишгородська РДА фактично саботує діяльність органів архітектурно-будівельного контролю, що свідчить про бездіяльність та/або заангажованість її посадових осіб».

Таким чином, слід зазначити, що у листі висвітлені питання як щодо фактів звернень ОСОБА_6 до Департаменту та отримання ОСОБА_6 в січні 2019 року від Департаменту листа-відповіді за № 10/10-29/0201/06/02 від 02.01.2019, так і стосовно бездіяльності та/або заангажованості посадових осіб Вишгородської районної державної адміністрації.

При цьому, предметом заявлених у листі вимог є вжиття заходів контролю за наданням Вишгородською районною державною адміністрацією ОСОБА_6 та Департаменту ДАБІ у Київській області матеріалів, необхідних для аналізу/перевірки стосовно видачі відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Вишгородської РДА містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки кадастровий № 3221810100:01:184:0105 за адресою: АДРЕСА_1 , а не проведення позапланової перевірки.

З матеріалів справи слідує, що лист адвоката Рибіцької Ю. зареєстровано за резолюцією Київської обласної державної адміністрації від 21.01.2019 за № Р 44.183.2.

Надалі, лист Рибіцької Ю. , разом з службовою запискою директора Департаменту Коломійця О .М. від 20.02.2019 № 10/10-48/2002/06/02, надійшов на адресу ДАБІ.

25.02.2019 першим заступником Голови ДАБІ Філончуком В. , на підставі вказаного вище листа, видано наказ № 179 про проведення позапланової перевірки, предметом якої визначено надання Містобудівних умов та обмежень.

У наведені частині обставин справи, а також використаних ДАБІ дискреційних повноважень щодо призначення позапланової перевірки, суд окреслює, що дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з приводу питання дискреційних повноважень, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі «Брайєн проти Об`єднаного Королівства» (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі «Путтер проти Болгарії» (Putter v. Bulgaria № 38780/02).

У пункті 74 Рішення у справі "Лелас проти Хорватії" і пункті 70 Рішення у справі "Рисовський проти України" ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування" та пояснив його практичне значення, зокрема, зазначивши, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу. Принцип "належного урядування" передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

Правову позицію щодо юридичних питань меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та про те, що державний орган повинен діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб, викладено в постановах від 06 червня 2018 року, від 07 червня 2018 року та від 27 листопада 2018 року Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного адміністративного суду (справа № 808/163/16, № 822/276/17 та № 826/162/18 відповідно).

За таких обставин, керуючись наведеними концептуальними позиціями Європейського суду з прав людини, зважаючи, що у листі адвоката Рибіцької Ю. не зазначено обґрунтованого звернення від ОСОБА_6 про порушення реальних прав останньої, визначених законодавством, Відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Вишгородської районної державної адміністрації містобудівної діяльності під час виконання ним повноважень у сфері містобудівної діяльності, зокрема щодо надання Містобудівних умов та обмежень, з урахуванням того, що визначений у листі адвоката Рибіцької Ю. предмет звернення, в силу п. 15 Порядку, не відноситься до підстав для проведення позапланової перевірки, що, як наслідок, не висвітлює обґрунтованість відзначеного звернення і виключає його як підставу для проведення позапланової перевірки, на думку суду, посилання у наказі № 179 від 25.02.2019 на лист адвоката Рибіцької Ю., зареєстрованого за резолюцією Київської обласної державної адміністрації від 21.01.2019 за № Р 44.183.2, як підстави для проведення позапланової перевірки, є невмотивованим, що вказує про невідповідність такого наказу п.п. 1, 3, 8 ч. 2 ст. 2 КАС України.

Тому, суд приймає до уваги, як обґрунтовані, доводи Товариства в частині допущення ДАБІ порушень при призначенні перевірки згідно наказу № 179 від 25.02.2019 на підставі означеного вище листа адвоката Рибіцької Ю.

ІІ. Підпунктом першим пункту 6 Порядку встановлено, що головні інспектори будівельного нагляду під час здійснення нагляду зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати нагляд у межах повноважень, передбачених законодавством.

У відповідності до п. 23 Порядку, за результатами планової або позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду, який проводив перевірку, складає акт перевірки за формою згідно з додатком 4, який має містити, зокрема: результати перевірки; порушення (у разі їх виявлення) з посиланням на абзаци, пункти, частини, статті, розділи, глави нормативно-правових актів, будівельних норм, стандартів, норм і правил, вимоги яких порушено.

Згідно п. 32 Порядку, якщо рішення об`єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.

Про скасування або зупинення дії рішення об`єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, в якому зазначається про прийняття відповідного рішення з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Як випливає з положень додатку 6 до Порядку, рішення приймається щодо скасування або зупинення дії рішення.

У разі зупинення дії рішення об`єкт нагляду вживає заходів щодо усунення порушень, зазначених у рішенні про зупинення, та про результати повідомляє головному інспектору будівельного нагляду, який прийняв таке рішення.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку, що до повноважень головних інспекторів будівельного нагляду, в межах здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, входить проведення позапланових перевірок об`єктів нагляду на предмет відповідності їх рішень вимогам законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та, у разі виявлення порушень об`єктами нагляду цих вимог, скасовування чи зупинення дії прийнятих ними рішень.

Аналогічний правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі № 813/2797/17, від 12 лютого 2019 року у справі № 823/1089/18.

Додатково, суд виокремлює, що з огляду положення пункту 6, 23 та 32 Порядку, в їх сукупності, суб`єкт будівельного нагляду, який проводив перевірку, складає акт перевірки із зазначенням у ньому результатів перевірки, які включають в себе як зазначення порушення з посиланням на абзаци, пункти, частини, статті, розділи, глави нормативно-правових актів, будівельних норм, стандартів, норм і правил, вимоги яких порушено, так і відомості на предмет можливості усунення виявлених порушень, чим, в такий спосіб, обґрунтовує необхідність скасування або зупинення дії рішення в аспекті здійснення нагляду у повному обсязі і об`єктивно, та зумовлює факт скасування або зупинення дії рішення.

В наведеному епізоді, варто зауважити, що Департаментом в Акті перевірки не висвітлено питання щодо неможливості усунення Товариством виявлених порушень, що, на переконання суду, приймаючи до уваги визначені пп. 1 п. 6 Порядку обов`язки головних інспекторів будівельного нагляду і передбачені п.п. 23, 32 Порядку вимоги, не свідчить, в розрізі сутності висновків про порушення ПрАТ "Київська пересувна механізована колона-2" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності і скасування Рішення, про здійснення головними інспекторами нагляду у повному обсязі та об`єктивно, що, як наслідок, обумовлює невідповідність Спірного рішення приписам п.п. 3, 8 ч. 2 ст. 2 КАС України.

Даний висновок в межах питання «дотримання принципу належного врядування та необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані застосовані заходи результатів державного нагляду» узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 821/3/17, від 29 серпня 2018 року у справі № 826/14181/17, від 18 жовтня 2018 року у справі № 823/1550/17, від 17 травня 2019 року у справі № 806/1576/18.

В частині тверджень повивача про те, що Оскаржуване рішення прийнято Департаментом без урахування права Товариства на участь у процесі прийняття Рішення, оскільки ПрАТ «Київська пересувна механізована колона-2» є стороною, права та інтереси якої безпосередньо зачіпаються вказаним рішенням, то судом примічені доводи відхиляються як необґрунтовані, позаяк положеннями Порядку не визначено прямої участі юридичних осіб під час здійснення головними інспекторами будівельного нагляду позапланової перевірки.

ІІІ. З матеріалів справи убачається, що рішенням Вишгородської міської ради Київської області від 16.02.2011 № 3/1, затверджено Генеральний план міста Вишгород.

Надалі, рішенням Вишгородської міської ради Київської області від 28.01.2016 № 5/11, затверджено план зонування території міста Вишгорода.

Матеріали справи свідчать про розроблення Містобудівного розрахунку по об`єкту АДРЕСА_1, замовником якого є ПАТ «Київська пересувна механізована колона-2», та затвердження 19.12.2016 ТОВ «Експертиза в будівництві» експертного звіту № 2036-4299-16/УЕБ щодо розгляду проектної документації по проекту «Комплекс багатоповерхових житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями по АДРЕСА_1», замовником будівництва якого виступає ПАТ «Київська пересувна механізована колона-2».

Згідно відомостей зауваженого експертного звіту, за результатами розгляду проектної документації встановлено її розроблення відповідно до вихідних даних на проектування.

В червні 2016 року відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Вишгородської районної державної адміністрації видано замовнику - ПАТ «Київська пересувна механізована колона-2» містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 № 01-22/27 від 29.06.2016. Згідно вказаних умов, серед іншого, видно, що: об`єкт будівництва: комплекс багатоповерхових та житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями; наміри забудови: а) підготовчо-будівельні роботи, благоустрій; б) нове будівництво; документ, що підтверджує право власності або користування земельною ділянкою: договір оренди земельної ділянки від 02.07.2007, зареєстрований в реєстрі за № 5823; площа земельної ділянки - 2,8000 га; цільове призначення земельної ділянки: житлова та громадська забудова; кадастровий номер ділянки: НОМЕР_1 ; враховано містобудівні розрахунки з техніко-економічними показниками запланованого об`єкта будівництва.

15.03.2017 ДАБІ видано позивачу, як замовнику, ПрАТ «Домобудівний комбінат № 4», як генеральному підряднику, дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ 115170741010 по об`єкту: «Комплекс багатоповерхових житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями по АДРЕСА_1».

Зі змісту окресленого дозволу, видно, що проектна документація розроблена ТОВ «Центрбудпроект», та затверджена замовником, згідно наказу від 19.12.2016 № 2036-4299-16/УЕБ.

Поряд із цим, слід вказати, що раніше, 26.06.2015 між ПАТ «Київська пересувна механізована колона-2» (сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДБК-Партнер» (сторона-2) було укладено договір № 14, відповідно до умов якого сторона-1 передає стороні-2 частину прав замовника будівництва в обсязі необхідному для здійснення будівництва об`єкту: «багатоповерхова забудова по АДРЕСА_1» за будівельною адресою АДРЕСА_1, орієнтовною площею 60000,00 кв. м. (об`єкт), на земельній ділянці площею 2,8 га, кадастровий номер № НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та перебуває у користуванні сторони-1 на підставі договору оренди, укладеного 02.07.2007 (земельна ділянка), а сторона-2 приймає частину прав замовника будівництва, що передаються стороною-1, і зобов`язується за власні та/або залучені кошти на вказаній земельній ділянці, збудувати обумовлений об`єкт і разом зі стороною-1 ввести його в експлуатацію у відповідності до діючого законодавства України (п. 1.1. вказаного договору). Вказаний договір набуде чинності з моменту його підписання сторонами і діятиме до закінчення строку будівництва та введення об`єкту в експлуатацію, а в частині прав і зобов`язань сторін, передбачених цим договором, - до їх повного виконання (п. 6.1. договору від 26.06.2015).

Зауважені обставини укладення договору висвітлено у рішенні Господарського суду Київської області від 30.11.2017 у справі № 911/2786/17, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2018.

У вказаному рішенні суду першої інстанції, серед іншого, також зазначено, що позивач продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою, на земельній ділянці знаходиться об`єкт незавершеного будівництва, що належить позивачу, будівництво якого триває, та належно виконує свої обов`язки за договором оренди землі від 02.07.2007 щодо сплати орендної плати, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 11 від 21.07.2017, № 71 від 29.08.2017, № 127 від 29.09.2017, № 161 від 26.10.2017, № 214 від 23.11.2017 та № 215 від 24.11.2017 на загальну суму 151243,95 грн.

Згідно резолютивної частини рішення, вирішено визнати договір оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 2,8 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , цільове призначення: для будівництва багатоповерхової житлової забудови, що був укладений між Вишгородською міською радою та АТ "Київська пересувна механізована колона-2" від 02.07.2007, поновленим строком на п`ять років, а додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки - укладеною.

З огляду на наведені у рішенні Господарського суду Київської області від 30.11.2017 по справі № 911/2786/17 обставини, суд, в межах викладеного епізоду у цій частині, звертає увагу, що в силу ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, викладені у відзначному рішенні обставини щодо: укладення 26.06.2015 між ПАТ «Київська пересувна механізована колона-2» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДБК-Партнер» договору № 14; будівництва об`єкту на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1; виконання позивачем обов`язків за договором оренди землі від 02.07.2007, надають підстави вважати про встановлення відзначених обставин щодо ПрАТ «Київська пересувна механізована колона-2», як особи, стосовно якої ці обставини встановлено.

Згідно Витягу з наявного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 22.03.2018, земельна ділянка для будівництва багатоповерхової житлової забудови, кадастровий номер: НОМЕР_1 , перебуває на праві оренди у позивача, строк дії оренди до 01.07.2022, з правом пролонгації.

В аспекті окресленого договору оренди, суд відмічає, що відповідно до ст. 8 Закону, планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.

Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.

За таких обставин, позивач, як користувач, здійснює планування та забудову об`єкту на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1 на підставі чинного правочину.

Матеріали справи також свідчать, що в липні 2015 року між ТОВ «ДБК-Партнер», як замовником, та ПАТ «Домобудівний комбінат № 4», як генпідрядником, укладено договір генерального підряду № 15, згідно п. 1.1. якого замовник передає генпідряднику частину прав замовника будівництва в обсязі необхідному для здійснення будівництва об`єкту: багатоповерхова забудова по АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 2,8 га, кадастровий номер НОМЕР_1 .

23.08.2018 та 25.01.2019 ДАБІ видано сертифікати: серія ІУ № 163182351721 та серія ІУ № 163190250085 відповідно, якими засвідчується відповідність закінченого будівництвом об`єкта (черги, окремого пускового комплексу): 1. «Комплекс багатоповерхових житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями по АДРЕСА_1 (перша черга будівництва - житловий будинок № 1 , нове будівництво) проектній документації та підтверджується його готовність до експлуатації; 2. «Комплекс багатоповерхових житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями по АДРЕСА_1 » (друга черга будівництва - житловий будинок № 2 , нове будівництво) проектній документації та підтверджується його готовність до експлуатації. Замовник об`єкта - ПрАТ "Київська пересувна механізована колона-2".

В рамках обставин видачі сертифікатів, суд виокремлює, по-перше, що Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Стаття 1 вказаного Закону наводить перелік термінів та їх значення, які застосовуються у ньому, зокрема, містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки - документу, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

У відповідності до приписів «Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст», затв. Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109 (в редакції чинній на момент видачі відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Вишгородської районної державної адміністрації ПАТ «Київська пересувна механізована колона-2», як замовнику, Містобудівних умови та обмеження забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 № 01-22/27 від 29.06.2016), під замовником розуміється фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву. Містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій. Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією. Містобудівний розрахунок - розрахунок щодо граничнодопустимих параметрів забудови, умови ув`язки архітектурно-планувального та об`ємно-просторового рішення, системи обслуговування, інженерних комунікацій, транспортного обслуговування та благоустрою з існуючою забудовою із дотриманням чинних нормативних документів.

Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.

Завдання на проектування об`єктів будівництва складається і затверджується замовником за погодженням із проектувальником.

Завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об`єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень.

Складання завдання на проектування з відхиленням від містобудівних умов та обмежень не допускається.

Містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються:

засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою;

ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі);

викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності);

черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру);

фотофіксація земельної ділянки (з оточенням);

містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об`єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження складаються з текстової та графічної частин.

Текстова частина містобудівних умов та обмежень містить розділи:

"Загальні дані";

"Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки".

Відповідно до положень «Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів», затв. Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23 березня 2012 року № 122), для забезпечення проектування об`єкта будівництва замовник повинен надати генпроектувальнику (проектувальнику) вихідні дані на проектування.

Основними складовими вихідних даних є:

містобудівні умови та обмеження;

технічні умови;

завдання на проектування.

Завдання на проектування об`єктів будівництва складається з урахуванням вимог державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» і затверджується замовником за погодженням із генпроектувальником (проектувальником).

Завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об`єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень.

Проектна документація на будівництво об`єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі вимог доступності для інвалідів та інших маломобільних груп населення. При проектуванні об`єктів експериментального будівництва враховуються також індивідуальні технічні вимоги та вимоги державних будівельних норм щодо науково-технічного супроводу.

Проектна документація затверджується відповідно до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 560.

«Порядком затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи», затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 560, визначається механізм затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи. У цьому Порядку під терміном "проект будівництва" слід розуміти проектну документацію об`єктів архітектури, розроблену для нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будинків і споруд, технічного переоснащення об`єктів виробничого призначення на таких стадіях проектування, як техніко-економічне обґрунтування, техніко-економічний розрахунок, ескізний проект, проект, робочий проект.

Обов`язковій експертизі підлягають проекти будівництва об`єктів, що: належать до IV і V категорії складності, - щодо дотримання вимог до їх міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки.

Експертна організація за результатами проведеної експертизи надсилає її замовникові письмовий звіт, який містить інформацію про: дотримання вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі до доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження і енергоефективності, кошторисної частини проекту будівництва; допущення помилок, які можуть бути виправлені без коригування проекту будівництва, а також допущення помилок та недотримання зазначених вимог, що потребує коригування проекту будівництва.

З правових конструкцій наведених нормативних приписів відповідних Порядків, в їх сукупності, випливає, що містобудівні умови та обмеження є складовою частиною вихідних даних на проектування об`єкту будівництва, які замовник повинен надати генпроектувальнику (проектувальнику), з урахуванням вимог яких розробляється проектна документація на будівництво об`єктів.

Таким чином, слід констатувати, що видані відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Вишгородської районної державної адміністрації замовнику - ПАТ «Київська пересувна механізована колона-2» Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 № 01-22/27 від 29.06.2016, є невід`ємною частиною вихідних даних на проектування відповідного об`єкту будівництва, а відповідно: а) становлять комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією; б) є складовою розробленої проектної документації на будівництво такого об`єкту.

По-друге, «Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів», затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2015 року № 750), визначається механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

За п.п. 3, 23, 24, 25, 27 «Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів», прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, а також комплексів (будов), до складу яких входять об`єкти з різними класами наслідків (відповідальності), здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката.

Сертифікат видається органом державного архітектурно-будівельного контролю за формою, наведеною у додатку 7 до цього Порядку.

Для отримання сертифіката замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронний кабінет до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про прийняття в експлуатацію об`єкта та видачу сертифіката за формою, наведеною у додатку 8 до цього Порядку, до якої додається акт готовності об`єкта до експлуатації за формою згідно з додатком 9до цього Порядку.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю приймає подані замовником заяву, акт готовності об`єкта до експлуатації та вчиняє дії у межах чинного законодавства щодо з`ясування питання достовірності відомостей у поданих документах, відповідності об`єкта проектній документації, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, за результатами яких складається довідка за формою, наведеною у додатку 10 до цього Порядку.

Під час розгляду питання прийняття в експлуатацію об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, орган державного архітектурно-будівельного контролю має право оглядати об`єкт із здійсненням фото- та відеофіксації, відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати проектну та виконавчу документацію, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, отримувати матеріали, відомості, довідки, пояснення з питань, що виникають під час огляду об`єкта, та залучати в разі потреби установи, організації, у тому числі громадські об`єднання осіб з інвалідністю, державні органи (їх консультативно-дорадчі органи).

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви приймає рішення про видачу сертифіката або про відмову в його видачі.

Сертифікат виготовляється в одному примірнику та видається замовнику (уповноваженій ним особі), який має зберігати його протягом всього періоду експлуатації об`єкта.

Підставою для відмови у видачі сертифіката є: неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката; виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; невідповідність об`єкта проектній документації на будівництво такого об`єкта та/або вимогам будівельних норм, стандартів і правил.

Таким чином, обставини видачі 23.08.2018 та 25.01.2019 ДАБІ сертифікатів: серія ІУ № 163182351721 та серія ІУ № 163190250085 свідчать, у тому числі, про відсутність невідповідності відповідного об`єкта проектній документації на будівництво такого об`єкта та/або вимогам будівельних норм, стандартів і правил, а відтак і про відповідність вимогам будівельних норм, стандартів і правил складової вихідних даних як то Містобудівних умов та обмежень.

Також суд звертає увагу на долучену Товариством до матеріалів справи копію висновку експерта № 16/05-2019 від 28.06.2019 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи (судовий експерт Галієва Олена Мансурівна , свідоцтво від 31.07.2015 № 1738).

Досліджуючи вказаний висновок експерта, судом встановлено, що про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384, 385 Кримінального кодексу України за надання завідомо неправдивого висновку та за відмову від надання висновку, експерт обізнаний, про що свідчить підпис на арк. 3 висновку.

Зі змісту вступної частини висновку видно, що перед експертом поставлено таке питання: «Чи відповідають Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 01-21/27 від 29.06.2016 щодо забудови земельної ділянки ПАТ «КПМК-2» (кадастровий номер: НОМЕР_1 , площа: - 2,8000 га), видані відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Вишгородської райдержадміністрації містобудівній документації та вимогам п. 7.50 табл. 7.5 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень» щодо відстані між житловими будинками об`єкта будівництва «Комплекс багатоповерхових житлових будинків з вбудовано- прибудованими приміщеннями по АДРЕСА_1» та гаражами ГК «Гідромеханізатор?».

Відповідно до висновку, Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 01-21/27 від 29.06.2016 щодо забудови земельної ділянки ПАТ «КПМК-2» (кадастровий номер: НОМЕР_1 , площа: - 2,8000 га), видані відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Вишгородської райдержадміністрації в частині умов забудови та зон обмежень ділянки « 8» з кадастровим номером НОМЕР_1 з боку ділянки « 9», на який розташовано ГК «Гідромеханізатор» відповідають: генеральному плану м. Вишгород, розробленому Українським державним НДІ проектування міст «Діпромісто» та затвердженому рішенням Вишгородської міської ради від 16.02.2011 № 3/1, який є містобудівною документацією, згідно до якого на території ділянки « 9» планувалась багатоповерхова забудова; п. 7.50 таблиці 7.5. ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» щодо відповідності мінімальних відстаней між гаражами ГК «Гідромеханізатор» та торцями житлових будинків.

Підсумовуючи викладені висновки у наведеному епізоді, а також зауважені у мотивувальній частині цього рішення в цілому, зважаючи на недотримання ДАБІ передбаченого механізму здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, встановленого Порядком, що свідчить про відсутність правомірності правових наслідків позапланової перевірки, в тому числі права у контролюючого органу на прийняття відповідних рішень за її наслідками, суд дійшов висновку, що Спірне рішення прийнято не у відповідності до приписів п.п. 1, 3, 8 ч. 2 ст. 2 КАС України, що є підставою для визнання його протиправним та скасування.

За ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 КАС України).

У відповідності до ч.ч. 2, 4 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

За переконанням суду, відповідач не довів правомірності прийнятого ним рішення, та не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, які, в свою чергу, спростовували б доводи та аргументи позивача.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом вище вже підкреслювалося, що у відповідності до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, то судові витрати в розмірі 1 921,00 грн. підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, як то відповідача у справі.

Керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Київська пересувна механізована колона-2" - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Сидорова Сергія Вікторовича від 18.03.2019 № 2 про скасування дії Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 . від 29.06.2016 № 01-22/27, прийнятих Відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Вишгородської районної державної адміністрації.

3. Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Київська пересувна механізована колона-2" (адреса: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 67-Б, ідентифікаційний код - 00858473) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (адреса: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код - 37471912) понесені ПрАТ "Київська пересувна механізована колона-2" витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

Рішення , відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення складено 12.08.2019.

Суддя К.С. Пащенко