ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2019

м. Дніпро

Справа № 904/5711/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко Н.Е. за участю секретаря судового засідання Найдьонова Я.О.

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, м. Дніпро

до Приватного вищого навчального закладу "Інститут ділового адміністрування", м. Кривий Дніпропетровська область

про відшкодування збитків у сумі 16 858 544 грн. 00 коп.

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного вищого навчального закладу "Інститут ділового адміністрування" (далі - відповідач) про відшкодування збитків у сумі 16 858 544 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час володіння покупцем (відповідачем) об`єктом приватизації, позивачу заподіяні збитки внаслідок пошкодження об`єкта приватизації.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2018 для розгляду справи №904/5711/18 визначено суддю Петренко Наталію Едуардівну.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 15.01.2019.

15.01.2019 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позов, в яких відповідач заперечує проти позовних вимог, з огляду на наступне.

По-перше, відповідач зазначає, що згідно зведеного акту від 29.05.2017 інвентаризації об`єкту незавершеного будівництва "Навчально-універсальний корпус на 1920 студентів" Криворізького технікуму Національної металургійної академії будівельною готовністю 69%, який розташований на земельній ділянці площею 0,58 га та знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Балакіна 2б , не вбачається, що інвентаризація проведена станом на 25.02.2017.

Також, відповідач зазначає, що інвентаризація об`єкта приватизації має проводиться згідно наказу Мінфіну від 11.08.1994 № 69, який припинив свою чинність на підставі наказу Міністерства фінансів № 879 від 02.09.2014.

Оцінка об`єкта приватизації, що повертається у державну власність проведена станом на 04.03.2017.

Крім цього, відповідач наголошує на тому, що позивачем не враховані результати інвентаризації та оцінки об`єкта отриманими при відчуженні об`єкта органом приватизації.

По-друге, відповідач зазначає, що позивачем не надано доказів прийняття об`єкту незавершеного будівництва "Навчально-універсальний корпус на 1920 студентів" Криворізького технікуму Національної металургійної академії будівельною готовністю 69 %, який розташований на земельній ділянці площею 0,58 га та знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Балакіна 2б у власність.

По-третє, затвердженням відповідача, повивачем не надано акт про стан відшкодування збитків колишнім власником об`єкта приватизації, поверненого у державну власність, на дату складення акта приймання та висновок щодо необхідності здійснення державним органом приватизації заходів, пов`язаних із стягненням з колишнього власника об`єкта приватизації такого відшкодування у судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2019 відкладено підготовче судове засідання на 07.02.2019.

31.01.2019 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій позивач не погоджується з викладеними доводами у відзиві на позов з наступних підстав.

По-перше, позивач заперечив проти посилань відповідача у відзиві на позов щодо того, що позивачем не надано доказів прийняття об`єкту незавершеного будівництва „Навчально-універсальний корпус на 1920 студентів" Криворізького технікуму Національної металургійної академії будівельною готовністю 69%, який розташований на земельній ділянці площею 0,58 га та знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул . Балакіна 2б у власність". Так, позивач зазначив, що на підставі наказу Господарського суду Дніпропетровської області та заяви Регіонального відділення про прийняття до виконання, державним виконавцем Саксаганського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровській області 26.09.2017 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 54787272.

При проведенні виконавчих дій 20.02.2018 за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Балакіна, 26 , в присутності представників Регіонального відділення та ректора Приватного вищого навчального закладу "Інститут ділового адміністрування" було встановлено, що об`єкт незавершеного будівництва являє собою чотирьохповерхову будівлю з підвалом, виконану у подібній формі, перехід на момент обстеження зруйновано. На його місті знаходяться купи будівельного сміття. Чотирьохповерхова будівля розбирається, з лівої сторони крило будівлі являє собою лише остов споруди, стіни цього крила розібрані, перед будівлею складені залізобетонні панелі, всередині будівлі розбираються перестінки між кімнатами. Друга споруда зруйнована, в наявності лише фундамент споруди, який у деяких місцях зруйновано. Відсутні залізобетонні колони та відсутні перегородки, у деяких місцях розбираються залізобетонні плити у підвалі та перегородки, будівельні матеріали вивозяться з будівельного майданчика. Також, викорчовуються чагарники та дерева з корінням, зачищається територія будівельного майданчика. Будівельне сміття, обламки залізобетонних панелей та колон складується у купи, на будівельному майданчику на момент виїзду знаходиться фургон, двері якого зачинені.

Про вказані обставини державним виконавцем 20.02.2018 складений відповідний акт про те, що об`єкт незавершеного будівництва "Навчально-універсальний корпус на 1920 студентів" будівельною готовністю 69% боржником не повернуто і стягувачем відповідно не прийнято.

Постановою державного виконавця від 26.02.2018 виконавче провадження № 54787272 з виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2017 у справі № 904/12558/16 - закінчено відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" (письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі або оплатно вилучена).

Крім того, позивач вказав, що згідно протоколу засідання комісії Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області з питань повернення у державну власність об`єкта незавершеного будівництва "Навчально-універсальний корпус на 1920 студентів" від 03.11.2017, члени комісії, згідно порядку денного (проведення звіряння та визначення наявності збитків, що могли бути завдані об`єкту незавершеного будівництва "Навчально-універсальний корпус на 1920 студентів" під час володіння ним Приватним вищим навчальним закладом "Інститут ділового адміністрування"), розглянули акти обстеження об`єкта приватизації від 11.09.2001 і 23.05.2017 року. Актом від 11.09.2001 встановлено, що на момент приватизації на об`єкті були виконані наступні роботи: фундаменти із бетонованих блоків, 4 поверхи будівлі із стінових блоків з облицюванням із керамічною плиткою, перекриття із плит НТК-59. Актом від 23.05.2017 встановлено, що на стінах будівлі наявні ділянки зруйнованого оздоблювального шару. Фундамент будівлі руйнується. Крізь фундамент проростають кущі та дерева. Вікна та двері відсутні. На залізобетонних колонах руйнується захисний шар бекону, оголені та покриті корозією арматурні стрижні. На панелях наявні відколи. Прилегла територія зазначеного об`єкту незавершеного будівництва занедбана, скрізь ростуть буряни та чагарники, наявні купи будівельного сміття, обламки залізобетонних панелей та колон. Територія навколо об`єкту практично не огороджена та не охороняється. Комісія надала доручення сектору оцінки майна та майнових прав здійснити заходи щодо проведення незалежної оцінки визначення розміру збитків, нанесених державі Приватним вищим навчальним закладом „Інститут ділового адміністрування" за час володіння об`єктом незавершеного будівництва.

По-друге, позивач стверджує, що зазначене відповідачем у відзиві на позов посилання на те, що Інвентаризація об`єкта приватизації має проводитись згідно наказу Мінфіну від 11 серпня 1994 року №69, який припинив свою чинність на підставі наказу Міністерства фінансів України від 02.09.2014 №879, не відповідає обставинам справи, оскільки інвентаризація об`єкта приватизації (крім пакетів акцій, часток) проводиться комісією відповідно до Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02 вересня 2014 року № 879, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2014 року за № 1365/26142 (із змінами), станом на день розірвання договору купівлі-продажу.

07.02.2019 від представника позивача до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи оригіналу ордеру про надання правової допомоги №2480/012 від 06.02.2019 та договору про надання правової допомоги №10 від 04.02.2019.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено розгляд справи на 12.03.2019.

12.03.2019 від представника позивача до суду надійшли додаткові пояснення, щодо визначення розміру збитків.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2019 підготовче провадження закрито; справу призначено до розгляду по суті; представників сторін проінформовано, що судове засідання відбудеться 26.03.2019.

26.03.2019 представником позивача надано до суду клопотання про зупинення провадження у справі № 904/5711/18 до розгляду справи № 904/1903/18 між цими сторонами, з подібних підстав.

Представник відповідача у судовому засіданні 26.03.2019 проти клопотання про зупинення провадження у справі не заперечував.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2019 зупинено провадження у справі № 904/5711/18 до розгляду Центральним апеляційним господарським судом господарської справи № 904/1903/18.

11.06.2019 від представника позивача до суду надійшли наступні документи:

- клопотання про заміну учасника справи № 904/5711/18 позивача на його правонаступника на Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях;

- клопотання, в якому повідомлено суд, про те, що згідно постанови Центрального апеляційного господарського суду від 20.05.2019 у справі № 904/1903/18 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2019 у справі № 904/1903/18 скасовано повністю та ухвалено нове рішення:

"Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного вищого навчального закладу "Інститут ділового адміністрування" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях суму 2 114 481 грн. 00 коп. збитків, 14 819 грн. 00 коп. витрат на судовий збір у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції та 47 575 грн. 82 коп. витрат на судовий збір у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції".

Розглянувши клопотання позивача про заміну учасника справи позивача на його правонаступника, суд вважає за необхідним його задовольнити та здійснити заміну позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (49000, місто Дніпро, вулиця Центральна, будинок 6; код ЄДРПОУ 13467337) його правонаступником - Регіональним відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (49000, місто Дніпро, вулиця Центральна, будинок 6; код ЄДРПОУ 42767945), з наступних підстав.

Відповідно до наказу Фонду державного майна України від 17.01.2019 №39, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях є правонаступником майна, прав та обов`язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (далі - Регіональне відділення) розпочало роботу 22.03.2019 на підставі наказу Фонду державного майна України від 22.03.2019 №290.

Згідно вимог ст. 52 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2019 поновлено провадження у справі № 904/5711/18 з 10.07.2019. Задоволено клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях про заміну учасника справи № 904/5711/18 позивача на його правонаступника. Замінити позивача у справі № 904/5711/18 - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (49000, місто Дніпро, вулиця Центральна, будинок 6; код ЄДРПОУ 13467337) його правонаступником - Регіональним відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (49000, місто Дніпро, вулиця Центральна, будинок 6; код ЄДРПОУ 42767945). Призначено судове засідання на 10.07.2019.

10.07.2019 представники сторін в призначене судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2019, відкладено розгляд справи на 08.08.2019.

08.08.2019 позивач подав до суду клопотання, в якому просив суд розглядати справу за відсутності його представника.

Також позивачем подано до суду письмові пояснення, в яких позивач зазначив, що доказів про відсутність своєї вини у руйнуванні зазначеного об`єкта відповідач до матеріалів справи не надав. Руйнування та пошкодження об`єкту за вказаних обставин свідчить про наявність причинного зв`язку між протиправними діями та бездіяльністю відповідача та спричиненими внаслідок цього збитками. Таким чином, позивач вважає, що для відшкодування збитків відповідачем наявний повний склад цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія та бездіяльність відповідача; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Також позивач зазначив, що розмір заявленої до стягнення суми збитків було визначено позивачем з дотриманням приписів чинного законодавства та є належним доказом у справі. При цьому, з урахуванням тієї обставини, що спірний об`єкт приватизації (об`єкт незавершеного будівництва) знаходився у зруйнованому стані, цокольний поверх порушений та зруйнований, фундамент на місці, для визначення розміру збитків підлягають застосуванню положення пунктів 103-110 Методики її відповідного розділу "Визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди". За викладеного, позивач вказав про безпідставність посилань відповідача про не виконання Регіональним відділенням зазначених в пункті 8 Порядку повернення об`єктів вимог; про не проведення інвентаризації об`єкта; про ненадання доказів прийняття об`єкту у власність позивача; про не надання акту про стан відшкодування збитків колишнім власником об`єкта приватизації, поверненого у державну власність, на дату складення акта приймання та висновку щодо необхідності здійснення державним органом приватизації заходів, пов`язаних із стягненням з колишнього власника об`єкта приватизації такого відшкодування в судовому порядку.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 194 Господарського процесуального кодексу України).

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні, яке відбулося 08.08.2019, в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, беручи до уваги, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а є результатом оцінки належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, і кожному доказу,, який міститься у справі, окремо, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

26 грудня 2001 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (продавець) та приватним навчальним закладом "Інститут ділового адміністрування" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва на аукціоні під розбирання, відповідно до п.1.1. якого продавець зобов`язується передати у власність покупцеві об`єкт незавершеного будівництва "Навчально-універсальний корпус на 1920 студентів" Криворізького технікуму Національної металургійної академії будівельною готовністю 69%, який розташований на земельній ділянці площею 0,58 га та знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Балакіна 2б , а покупець зобов`язується прийняти об`єкт незавершеного будівництва і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.

Вказаний договір 26 грудня 2001 року підписаний представниками сторін та посвідчений державним нотаріусом Першої Криворізької державної нотаріальної контори Шабліян Є.М, про що зроблений запис в реєстрі за №2-4452.

Відповідно до п.1.2 договору право власності на об`єкт незавершеного будівництва переходить до покупця з моменту підписання акту прийняття-передачі.

Згідно п. 2.1 договору покупець зобов`язаний внести 5 000,00грн. за придбаний об`єкт приватизації протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору.

Передача об`єкта приватизації здійснюється продавцем покупцю в п`ятиденний строк після сплати повної вартості придбаного об`єкта незавершеного будівництва, а в разі надання розстрочки платежу 50 відсотків вартості цього об`єкта (п.3.1. договору).

За правилами п.3.2. договору передача об`єкта приватизації продавцем, прийняття об`єкта приватизації покупцем посвідчується актом приймання-передачі, який підписується сторонами.

28 січня 2002 року на виконання умов договору купівлі-продажу від 26 грудня 2001 року між сторонами підписаний акт приймання-передачі об`єкта незавершеного будівництва "Навчально-універсальний корпус на 1920 студентів" Криворізького технікуму Національної металургійної академії будівельною готовністю 69%, який розташований за адресою: м. Кривий Ріг, Саксаганський район, мікрорайон №5.

Розділом 5 договору купівлі-продажу передбачені обов`язки покупця, а саме:

- в установлений цим договором термін сплатити продавцю кінцеву ціну продажу об`єкта приватизації (п.5.1 договору),

- в установлений цим договором термін прийняти від продавця об`єкт незавершеного будівництва та привести будівельний майданчик в належний стан протягом двох років після укладення договору купівлі-продажу (п.5.2. договору),

- забороняється продаж об`єкта до моменту закінчення розбирання. Акт щодо проведеної рекультивації земельної ділянки надати регіональному відділенню, у разі неможливості завершення розбирання об`єкта та рекультивації земельної ділянки в установлені строки за наявності відповідних обґрунтувань строки можуть змінюватися за рішенням органу приватизації та місцевого органу самоврядування з укладенням додаткової угоди до договору купівлі-продажу (п.5.6. договору),

- у разі невиконання умов договору купівлі-продажу він підлягає розірванню в установленому законодавством порядку. При цьому покупець, з яким розірвано договір купівлі-продажу повертає об`єкт приватизації в державну власність за актом приймання передачі, а також відшкодовує державі збитки, завдані невиконанням цього договору (п.5.8 договору).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2007 у справі №39/414-07 за позовом Приватного навчального закладу "Інститут ділового адміністрування" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області про зміну умов договору затверджено мирову угоду, якою змінено зобов`язання покупця за договором від 26.12.2001 №2-4452 з розбирання на добудову об`єкту приватизації по справі № 39/414-07.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2007 у справі №39/414-07 змінено:

- пункт 1.3 розділу 1 "Предмет договору" наступним чином:

Відповідно висновку про вартість, здійсненою Дніпропетровською Торгово-промисловою палатою, вартість об`єкта незавершеного будівництва Навчально-універсальний корпус на 1920 студентів (під добудову), з урахуванням ПДВ становить - 238812 грн. (двісті тридцять вісім тисяч вісімсот дванадцять грн., в тому числі ПДВ - 39802 грн.).

Згідно до п. 6.1 Закону України "Про податок на додану вартість" податок на додану вартість нараховується у розмірі 20% бази оподаткування, що становить 39802 грн.;

- пункти 1.4 та 1.5 розділу 1 "Предмет договору" вилучено з договору купівлі-продажу;

- пункт 2.1 розділу 2 "Порядок розрахунків за придбаний об`єкт " змінено наступним чином:

Покупець зобов`язаний внести 233811,68грн. (двісті тридцять три тисячі вісімсот одинадцять грн. 68 коп.), у тому числі ПДВ-39802 грн. (тридцять дев`ять тисяч вісімсот дві грн.) на протязі 30 днів з моменту набрання чинності цієї мирової угоди;

- пункт 2.2 розділу 2 "Порядок розрахунків за придбаний об`єкт" викладено наступним чином:

Перерахування Позивачем на рахунок Відповідача суми 233811,68 грн. (двісті тридцять три тисяч вісімсот одинадцять грн. 68 коп.) за об`єкт незавершеного будівництва „Навчально-універсальний корпус на 1920 студентів (під добудову), як позитивна різниця між вартістю добудови, визначеною за результатами нової оцінки та вартістю, зазначеною у договорі купівлі-продажу об`єкту незавершеного будівництва під розбирання;

- пункт 2.3 розділу 2 "Порядок розрахунків за придбаний об`єкт" змінено наступним чином:

Згідно висновку про вартість Позивач зобов`язаний внести кошти у сумі 238 812 грн.-5000, 32 грн. = 233 811,68 грн. (двісті тридцять три тисяч вісімсот одинадцять грн. 68 коп.), у тому числі ПДВ у сумі 39 802 грн. (тридцять дев`ять тисяч вісімсот дві грн.);

- договір купівлі-продажу доповнено пунктом 2.6 розділ 2 "Порядок розрахунків за придбаний об`єкт" у наступній редакції:

Грошові кошти у розмірі 20 відсотків від ринкової вартості об`єкта незавершеного будівництва, що складає ПДВ в сумі 39802 грн. (одна тисяча чотириста десять грн. 80 коп.), зараховуються Відповідачу в рахунок ціни об`єкта незавершеного будівництва. Цю суму Позивач протягом 10 днів з моменту набрання чинності рішення суду зобов`язаний перерахувати на рахунок відповідача № 37188500900001 в ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, одержувач: регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 13467337 податок на додану вартість у розмірі 39802 грн. (тридцять дев`ять тисяч вісімсот дві грн.);

- договір купівлі-продажу доповнено пунктом 2.7 розділ 2 "Порядок розрахунків за придбаний об`єкт" у наступній редакції:

Розрахунки за придбаний об`єкт незавершеного будівництва здійснюються Покупцем шляхом безготівкового перерахування коштів з рахунку Позивача: Приватний навчальний заклад "Інститут ділового адміністрування" № НОМЕР_2 у АКІБ "Укрсиббанк", МФО 35105, код ЗКПО 23072048, т. 80564047600 на рахунок Відповідача: № 37188500900001 в ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, одержувач: регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 13467337. Плата за об`єкт приватизації вноситься на підставі цієї мирової угоди;

- пункт 5.3 розділу 5 "Обов`язки Покупця" змінено наступним чином:

Закінчити будівництво об`єкта з участю інвестора товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонінвест КР" за початковим призначенням, або зі зміною профілю, ввести об`єкт в експлуатацію згідно, затвердженої проектно-кошторисної документації та надати до регіонального відділення акт вводу об`єкта в експлуатацію на протязі 10 днів з моменту його затвердження. Виключити пункт 5.6 договору;

- договір купівлі-продажу доповнено пунктом 5.12 розділ 5 "Обов`язки Покупця" у наступній редакції:

Покупець не перешкоджає регіональному відділенню при здійсненні перевірок виконання умов договору купівлі-продажу від 26.12.2001 №2-4452 "Навчально-універсальний корпус на 1920 студентів" (під добудову), розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, Саксаганський район, мкр. № , відповідно цієї мирової угоди;

- пункт 7.1 розділу 7 "Відповідальність покупця" змінено наступним чином:

У разі порушення терміну сплати за об`єкт приватизації позитивної різниці між вартістю добудови, визначеною за результатами висновку про вартість, зазначеною у договорі купівлі-продажу об`єкту незавершеного будівництва під розбирання, а також невиконання інших умов Договору та мирової угоди, мирова угода підлягає розірванню в установленому чинним законодавством порядку;

- пункт 7.2 розділу 7 "Відповідальність покупця" змінено наступним чином:

У разі порушення терміну сплати за об`єкт незавершеного будівництва Позивач сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення платежу;

- договір купівлі-продажу доповнено пунктом 7.4 розділу 7 "Відповідальність покупця" у наступній редакції:

У разі прострочення Позивачем платежів, він несе відповідальність на умовах, передбачених чинним законодавством;

- договір купівлі-продажу доповнено пунктом 7.5 розділу 7 "Відповідальність покупця" у наступній редакції:

Незалежно від сплати штрафних санкцій за несвоєчасність сплати Покупцем ПДВ на вартість об`єкта продажу, останній несе відповідальність перед Продавцем у вигляді штрафних санкцій за несвоєчасне перерахування ПДВ до Державного бюджету України відповідно чинного законодавства.

24 жовтня 2013 року між позивачем та відповідачем був укладений договір №2-457 про внесення змін №1 до договору купівлі-продажу від 26.01.2001 №2-4452 об`єкта незавершеного будівництва, відповідно до якого сторони внесли зміни до пункту 5.3. розділу 5 "Обов`язки покупця" та виклали його зміст наступним чином: «Закінчити будівництво об`єкта з участю інвестора товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонінвест КР" за початковим призначенням, або зі зміною профілю в строк до 01.06.2016, ввести об`єкт в експлуатацію згідно затвердженої проектно-кошторисної документації та надати до Регіонального відділення акт вводу об`єкта в експлуатацію на протязі 10 днів з моменту його затвердження».

Також сторони домовились, що:

- подальше відчуження ОНБ та земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, можливе лише за умови збереження для нового власника ОНБ зобов`язань, визначених договором купівлі-продажу, виключно за згодою державного органу приватизації, який здійснює контроль за їх виконанням (п.5.6 розділу 5 "Обов`язки покупця");

- забезпечення вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього середовища під час добудови об`єкту (п.5.7 розділу 5 "Обов`язки покупця");

- п.5.4 розділу 5 "Обов`язки покупця" виключити.

Всі інші умови договору та Мирової угоди залишені незмінними і сторони підтверджують свої зобов`язання по їх виконанню.

Зазначені вище обставини, вже були встановлені рішенням Господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/12558/16 від 15.02.2017, що набрало законної сили 28.02.2017, яким наведений вище договір купівлі-продажу розірвано, та зобов`язано відповідача повернути об`єкт до державної власності в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області за актом приймання-передачі.

В силу приписів частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За результатами виконання означеного судового рішення, державним виконавцем Саксаганського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровській області 26.02.2018 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №54787272 з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2017 у справі №904/12558/16 відповідно до пункту 6 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", тобто з підстав письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі, або оплатно вилучена. При цьому державний виконавець встановив, що об`єкт незавершеного будівництва, що підлягає поверненню за виконавчим документом стягувачу не повернуто, оскільки на земельній ділянці за адресою місцезнаходження об`єкта знаходяться руйнування, об`єкт відсутній, в деяких місцях знаходиться фрагменти фундаменту, про що складено акт державного виконавця в присутності стягувача та боржника.

Позивач у позовній заяві зазначає, що станом на момент прийняття господарським судом рішення від 15.02.2017 у справі №904/12558/16 про розірвання договору купівлі-продажу від 26.12.2001 означеного об`єкта незавершеного будівництва та зобов`язання відповідача повернути цей об`єкт до державної власності в особі позивача, цей об`єкт вже здебільшого був відсутній в натурі, що й унеможливило в подальшому виконання цього судового рішення у справі №904/12558/16.

Таким чином, оскільки руйнування (розбирання та пошкодження) означеного об`єкту відбулося в період, коли сторонами договору вже було змінено таку суттєву умову, як обов`язок Покупця закінчити будівництво об`єкту приватизації, це свідчить про порушення відповідачем (Покупцем) своїх договірних зобов`язань (невиконання умов договору), так і про протиправність таких дій відповідача - у разі розбирання ним об`єкта та протиправну бездіяльність - у разі розбирання об`єкту іншими особами.

Доказів про відсутність своєї вини у руйнуванні означеного об`єкта відповідач до матеріалів справи не надав.

Руйнування та пошкодження об`єкту за вказаних обставин свідчить про наявність причинного зв`язку між протиправними діями та бездіяльністю відповідача та спричиненими внаслідок цього збитками.

При з`ясуванні розміру таких збитків суд враховує на таке.

Згідно з частиною першою статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини третьої статті 316 Господарського кодексу України господарсько-правова відповідальність базується на принципах, за одним з яких потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі.

Отже обов`язок відшкодування збитків прямо випливає з положень закону, тому не потребує додаткового узгодження між сторонами договірних відносин саме право на відшкодування збитків.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частина перша статті 225 Господарського кодексу України визначає, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

У даному випадку під збитками позивач вважає пошкодження відповідачем, як покупцем об`єкту приватизації, майна - об`єкту незавершеного будівництва „Навчально-універсальний корпус на 1920 студентів" Криворізького технікуму Національної металургійної академії будівельною готовністю 69%, який розташований на земельній ділянці площею 0,58 га та знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Балакіна 2б

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 №1891 затверджено Методику оцінки майна (надалі - Методика).

Відповідно до пункту 1 вказаної Методики (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України №1033 від 25.11.2015 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України №566 від 31.08.2016, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами цього спору), ця Методика застосовується для проведення оцінки об`єктів права державної та комунальної власності, майна суб`єктів господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі у випадках, коли такі об`єкти є об`єктами господарських, цивільних та інших правовідносин, крім випадків оренди та концесії об`єктів державної та комунальної власності, а також відчуження майна згідно із Законом України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", а також для проведення оцінки об`єктів, що повертаються у державну або комунальну власність (зокрема за рішенням суду), для визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, територіальній громаді або суб`єкту господарювання з державною часткою (часткою комунального майна) в статутному (складеному) капіталі, у разі встановлення фактів розкрадання, нестачі, знищення, псування майна.

Відповідно до цієї Методики проводиться оцінка об`єктів у матеріальній формі, об`єктів у формі єдиних (цілісних) майнових комплексів, у тому числі разом із земельними ділянками, на яких такі об`єкти розташовані, об`єктів у нематеріальній формі, у тому числі майнових прав інтелектуальної власності, визначається розмір статутного капіталу акціонерного товариства, пайового фонду колективного сільськогосподарського підприємства, що утворюється в процесі приватизації (корпоратизації), та розмір збитків.

Пункт 4 Методики встановлює, що незалежна оцінка майна проводиться відповідно до вимог національних стандартів оцінки з урахуванням положень цієї Методики, інших нормативно-правових актів з оцінки майна та міжнародних стандартів оцінки в частині, що не суперечить національним нормативно-правовим актам з оцінки майна.

Пункт 21 Методики встановлює, що затвердження оцінки майна здійснюється шляхом видання наказу про затвердження акта оцінки або висновку про вартість майна органом приватизації (іншим державним органом або органом місцевого самоврядування), додатками до якого є акт оцінки або висновок про вартість, що затверджується, і рецензія на зазначені документи.

Погодження висновку про вартість майна або акта оцінки майна оформляється листом за підписом керівника органу приватизації (іншого державного органу або органу місцевого самоврядування) або іншої уповноваженої ним особи. У листі зазначається, зокрема, така інформація: назва об`єкта оцінки та його місцезнаходження (адреса), дата оцінки, вартість, визначена у звіті про оцінку майна або акті оцінки майна, код суб`єкта оціночної діяльності, що провів оцінку, згідно з ЄДРПОУ і його найменування. Невід`ємним додатком до службового листа є рецензія на зазначений звіт про оцінку майна або акт оцінки майна.

За пунктом 22 Методики державний орган приватизації затверджує результати оцінки майна, зокрема, у разі: повернення об`єктів приватизації у державну власність у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об`єктів, у тому числі разом із земельними ділянками; визначення розміру збитків, спричинених внаслідок завдання майнової шкоди державі в особі органів приватизації.

Відповідно до пункту 24 Методики висновок про вартість майна повинен відповідати вимогам до його змісту, визначеним Національним стандартом №1. Вимоги до змісту, форми та порядку складення актів оцінки майна, у тому числі пакетів акцій акціонерних товариств, визначаються нормативно-правовими актами з оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

За приписами пункту 81 Методики визначення вартості об`єкта у матеріальній формі - об`єкта приватизації, що повертається у державну власність, у тому числі за рішенням суду, проводиться за видом вартості та в порядку, встановленому для його приватизації.

Визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди, врегульовані відповідним розділом Методики.

В силу вимог пункту 103 Методики положення цього розділу застосовуються для визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі в особі державних органів, державних підприємств; територіальній громаді в особі органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств або суб`єкту господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі (далі - особа, якій завдано збитків), у разі необхідності обґрунтування наявності або установлення факту розкрадання, нестачі, знищення, псування майна.

У відповідності до пункту 104 Методики визначення розміру збитків здійснюється шляхом проведення незалежної оцінки. У разі коли державний орган або орган місцевого самоврядування є замовником проведення такої оцінки, виконавець оцінки обирається на конкурсних засадах в порядку, що встановлюється Фондом державного майна.

За пунктом 105 Методики дата оцінки визначається з урахуванням положень частини третьої статті 225 Господарського кодексу України, відповідно до якої під час визначення розміру збитків враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі коли вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Орган приватизації (інший державний орган або орган місцевого самоврядування) приймає рішення про розмір збитків з використанням звіту про оцінку збитків за умови наявності позитивного висновку рецензента такого звіту.

Пунктом 106 Методики визначено те, що вихідними даними для оцінки є матеріали інвентаризації, документи з бухгалтерського обліку, оцінки пошкодженого майна, що проводилася з метою, зокрема, його приватизації (корпоратизації), оренди, проектно-кошторисна документація, документи бюро технічної інвентаризації на нерухоме майно, землевпорядна документація на земельну ділянку у разі повернення у державну власність об`єкта приватизації, що був проданий разом із земельною ділянкою, на якій він розташований, документи з відомостями про фізичний стан та технічні характеристики майна, фінансова звітність, матеріали аудиту, а також інші документи.

Згідно пункту 107 Методики незалежна оцінка збитків проводиться із застосуванням оціночних процедур будь-якого з методичних підходів та їх поєднання, які найбільш повно відповідають меті оцінки, з урахуванням вимог статті 22 Цивільного кодексу України. Обґрунтування застосування методичних підходів та окремих оціночних процедур у процесі оцінки зазначається у звіті про оцінку збитків.

Оцінка збитків проводиться на підставі принципів, визначених пунктами 4-10 Національного стандарту №1, та припущення про типовий характер використання майна.

За приписами пункту 108 Методики у разі неможливості фізичного відновлення пошкодженого майна або коли вартість його відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу його складових, які зазнали пошкодження, та знос, що не підлягає усуненню під час ремонту, в сумі не меншій за ринкову вартість такого майна до завдання майнової шкоди, розмір реальних збитків дорівнює ринковій вартості неспеціалізованого майна, визначеній із застосуванням порівняльного та (або) дохідного підходів, або залишковій вартості відтворення (заміщення) спеціалізованого майна, визначеній із застосуванням витратного підходу, виходячи з його стану до розкрадання, нестачі, знищення, псування. За умови повернення пошкодженого майна особі, якій завдано збитків, розмір реальних збитків дорівнює вартості такого майна, визначеній на дату оцінки з урахуванням його стану до розкрадання, нестачі, знищення, псування, зменшеній на вартість пошкодженого майна, визначену з урахуванням його стану після розкрадання, нестачі, знищення, псування.

В іншому разі, коли пошкоджене майно підлягає фізичному відновленню і при цьому вартість його відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу його складових, які зазнали розкрадання, нестачу, знищення, псування, та знос, що не підлягає усуненню під час ремонту, в сумі не перевищують його ринкову вартість до розкрадання, нестачі, знищення, псування, розмір реальних збитків дорівнює сумі вартості його відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу його складових, які зазнали розкрадання, нестачу, знищення, псування, та зносу, що не підлягає усуненню. При цьому вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу його складових визначається шляхом застосування методу прямого відтворення.

Оцінка реальних збитків, що є наслідком розкрадання, нестачі, знищення, псування колісних транспортних засобів, проводиться згідно з методикою, затвердженою Мін`юстом та Фондом державного майна.

За пунктом 110 Методики стандартизована оцінка збитків проводиться у таких випадках:

- відсутність вихідних даних, що містять інформацію про пошкоджене майно до та після його розкрадання, нестачі, знищення, псування, крім даних бухгалтерського обліку;

- неможливість особистого огляду пошкодженого майна виконавцем оцінки, що не дає йому змоги отримати відомості про стан майна до та після розкрадання, нестачі, знищення, псування;

- завдання майнової шкоди внаслідок неправомірних дій з грошовими коштами.

У разі неможливості проведення незалежної оцінки збитків у випадках, зазначених в абзацах другому і третьому цього пункту, оцінка збитків полягає у збільшенні балансової залишкової вартості пошкодженого майна, визначеної станом на дату оцінки, встановлену для приватизації (корпоратизації) або передавання його в оренду; останню звітну дату балансу підприємства - балансоутримувача пошкодженого майна до розкрадання, нестачі, знищення, псування, на коефіцієнт, що дорівнює добутку індексів цін виробників промислової продукції за галузями промисловості, які визначаються Держстатом, або індексів зміни вартості будівельно-монтажних робіт, які визначаються Мінрегіоном, за період з дати, на яку було введено в експлуатацію пошкоджене майно, до дати оцінки збитків. У разі коли відсутня інформація про залишкову балансову вартість майна або коли така вартість дорівнює нулю на дату оцінки, встановлену для приватизації (корпоратизації) або передавання його в оренду; останню звітну дату балансу підприємства - балансоутримувача пошкодженого майна до розкрадання, нестачі, знищення, псування, збільшенню підлягає первісна балансова вартість такого майна, зменшена на 50 відсотків.

Фактичні витрати на об`єкт незавершеного будівництва (будівельно-монтажні роботи) є балансовою вартістю такого об`єкта. Балансова вартість підлягає збільшенню на коефіцієнт, що дорівнює добутку індексів зміни вартості будівельно-монтажних робіт, які визначаються Мінрегіоном, за період з дати, на яку такі витрати були освоєні, до дати оцінки збитків. У разі коли фактичні витрати освоювалися за декілька періодів, оціночна вартість збитків дорівнює сумі поточної вартості фактичних витрат, розподілених за періодами їх освоєння. У разі визначення розміру збитків, завданих внаслідок розкрадання, нестачі, знищення, псування об`єкта незавершеного будівництва разом з будівельними матеріалами, виробами, конструкціями, які перебували на будівельному майданчику об`єкта незавершеного будівництва, та невстановленим устаткуванням, придбаним для функціонування об`єкта після завершення будівництва, балансова вартість кожного із зазначених складових об`єкта підлягає збільшенню на окремий коефіцієнт, що дорівнює добутку відповідних індексів, які визначаються Мінрегіоном, за період з дати, на яку такі витрати були освоєні, до дати оцінки збитків.

Результати оцінки відображаються в акті оцінки збитків, складеному за формою згідно з додатком 14.

У разі завдання майнової шкоди внаслідок неправомірних дій з грошовими коштами оцінка збитків проводиться шляхом збільшення суми грошових коштів на коефіцієнт, що розраховується на підставі встановлених Національним банком облікових ставок за період починаючи з дати завдання майнової шкоди до дати оцінки.

Результати оцінки відображаються в акті оцінки збитків, складеному за формою згідно з додатком 15.

Акт оцінки збитків підлягає рецензуванню відповідно до законодавства про оцінку та оціночну діяльність і за умови наявності позитивного висновку рецензента затверджується органом приватизації (іншим державним органом або органом місцевого самоврядування) відповідно до пункту 21 цієї Методики.

У разі оцінки збитків, завданих державі в особі державних підприємств; територіальній громаді в особі комунальних підприємств; суб`єктам господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, акт оцінки складається комісією, утвореною на підприємстві (у суб`єктів господарювання), який за дорученням суб`єкта управління майном такого підприємства (суб`єкта) за наявності позитивного висновку рецензента акта оцінки затверджується керівником підприємства (суб`єкта) або уповноваженою ним особою.

Чинність акта оцінки збитків установлюється суб`єктом управління майном, що затверджує або за дорученням якого затверджується такий акт оцінки.

Частина перша статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначає, що Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Відповідно до положень статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін, зокрема, для визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів.

Частини перша та друга статті 32 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлюють, що оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності несуть відповідальність за порушення вимог цього Закону в порядку, встановленому законами. Оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності - суб`єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема за недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Судом встановлено, що у відповідності до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Порядку повернення в державну власність об`єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об`єктів та Методиці оцінки майна, позивачем були здійснені заходи щодо проведення незалежної оцінки в порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно з протоколом засідання комісії Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області з питань повернення в державну власність об`єкта незавершеного будівництва "Навчально-універсальний корпус на 1920 студентів" Криворізького технікуму Національної металургійної академії від 03.11.2017, члени комісії, згідно порядку денного (проведення звіряння та визначення наявності збитків, що могли бути завдані об`єкту незавершеного будівництва „Навчально-універсальний корпус на 1920 студентів" Криворізького технікуму Національної металургійної академії будівельною готовністю 69%, який розташований на земельній ділянці площею 0,58 га та знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Балакуна 2 б під час володіння ним Приватним вищим навчальним закладом "Інститут ділового адміністрування"),розглянули акти обстеження об`єкта приватизації від 11.09.2001 і 23.05.2017.

Актом від 11.09.2001 встановлено, що на момент приватизації на об`єкті виконані наступні роботи: фундаменти із бетонованих блоків, 4 поверхи будівлі із стінових блоків з облицюванням їх керамічною плиткою, перекриття із плит НТК-59.

Актом від 23.05.2017 встановлено, що на стінах будівлі наявні ділянки зруйнованого оздоблювального шару. Фундамент будівлі руйнується. крізь фундамент проростають кущі та дерева. Вікна та двері відсутні. На залізобетонних колонах руйнується захисний шар бетону, оголені та покриті корозією арматурні стрижні. На панелях наявні відколи. Прилегла територія зазначеного об`єкту незавершеного будівництва занедбана, скрізь ростуть бур`яни та чагарники, наявні купи будівельного сміття, обламки залізобетонних панелей та колон. Територія навколо об`єкту практично не огороджена та не охороняється.

Враховуючи звіт про незалежну оцінку вартості вищезазначеного об`єкту незавершеного будівництва, комісія надала доручення сектору оцінки майна та майнових прав здійснити заходи щодо проведення незалежної оцінки визначення розміру збитків, нанесених державі Приватним вищим навчальним закладом "Інститут ділового адміністрування" за час володіння об`єктом незавершеного будівництва (арк. справи 122-124).

На замовлення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області суб`єктом оціночної діяльності - приватним підприємцем Данильченко В.В. , сертифікат оціночної діяльності №17068/14 від 17.10.2014, виконано незалежну оцінку об`єкта незавершеного будівництва, за результатами якої складено два звіти: Звіт №2802-17-3, згідно до якого ринкова вартість шкоди, що нанесена державі в результаті невиконання умов договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва станом на 28.02.2017, складає 16 858 544 грн. та Звіт №0312-17/3, згідно якого ринкова вартість об`єкта незавершеного будівництва станом на 28.02.2017, складає 5 748 411 грн.

У Зведеному акті інвентаризації об`єкту незавершеного будівництва від 29.05.2017, складеному комісією Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, також зазначено, що під час проведення інвентаризації 23.05.2017 фактична наявність об`єкта незавершеного будівництва складає - 1 одиницю (арк. справи 130).

Відповідно до рішення Комісії Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області з питань повернення в державну власність об`єкту незавершеного будівництва від 02.06.2017, оформленого Протоколом, що був затверджений головою Комісії, начальником Регіонального відділення ФДМУ по Дніпропетровській області Г.Миргородською, сектору оцінки майна та майнових прав доручено здійснити заходи щодо проведення незалежної оцінки означеного об`єкту незавершеного будівництва (арк. справи 125-126).

Згідно Рецензії, що була надана на Звіт з оцінки об`єкта незавершеного будівництва "Навчально-універсальний корпус на 1920 студентів" Криворізького технікуму Національної металургійної академії, вид вартості обрано у відповідності до вимог нормативно-правових актів з оцінки майна, зібраних вихідних даних та іншої інформації достатньо для визначення вартості об`єкту оцінки.

Під час проведення оцінки, результати якої викладено у Звіті, методичні підходи, методи та оціночні процедури застосовано відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність", Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440, Національного стандарту №2 "Оцінка нерухомого майна", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 31442, Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.122003 №1891. Звіт класифікується за ознакою абзацу третього пункту 67 Національного стандарту 31 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440, як такий, що у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

Наказом начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області від 12.12.2017 №12/07-54-НВМ затверджено висновок про вартість об`єкту незавершеного будівництва „Навчально-універсальний корпус на 1920 студентів" Криворізького технікуму Національної металургійної академії будівельною готовністю 69%, який розташований на земельній ділянці площею 0,58 га та знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Балакіна 2б ( стара адреса: м. Кривий Ріг, Саксаганський район, мікрорайон № ), з метою визначення розміру збитків нанесених державі в сумі 16 858 544,00 грн. без урахування ПДВ (арк. справи 21-22).

Як вже зазначено вище, відповідно до пунктів 103-110 вказаної Методики оцінки майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 №1891, її положення застосовуються для визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі у разі необхідності обґрунтування наявності або установлення факту розкрадання, нестачі, знищення, псування майна, а відповідний звіт суб`єкта оціночної діяльності про незалежну оцінку збитків, за наявності позитивного висновку рецензента такого звіту, щодо якого органом приватизації прийнято рішення про його затвердження, є належним доказом розміру таких збитків.

При цьому суд вважає, що з урахуванням тієї обставини, що спірний об`єкт приватизації (об`єкт незавершеного будівництва) був відсутній в натурі та до обстеження не представлений, для визначення розміру збитків підлягають застосуванню положення пунктів 103-110 Методики її відповідного розділу "Визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди", які не передбачають обов`язкового звіряння результатів інвентаризації та оцінки об`єкта приватизації, отриманих згідно з пунктами 6 та 7 Порядку повернення об`єктів, з відповідними результатами, отриманими на день відчуження цього об`єкта державним органом приватизації.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд відхиляє заперечення відповідача: про невиконання позивачем вимог зазначених в пункті 8 Порядку повернення об`єктів; про не проведення позивачем інвентаризації об`єкта; про ненадання позивачем доказів прийняття об`єкту у власність позивача; про не надання позивачем акту про стан відшкодування збитків колишнім власником об`єкта приватизації, поверненого у державну власність, на дату складення акта приймання та висновку щодо необхідності здійснення державним органом приватизації заходів, пов`язаних із стягненням з колишнього власника об`єкта приватизації такого відшкодування в судовому порядку.

Відповідно до положень ст.ст. 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

При визначенні розміру збитків суд не враховує коштів, що були сплачені відповідачем за об`єкт приватизації, оскільки відповідно до пункту 3 Порядку повернення об`єктів повернення покупцям коштів, сплачених за об`єкт приватизації, у разі розірвання договору купівлі-продажу такого об`єкта у зв`язку з невиконанням його умов або визнання його недійсним у судовому порядку провадиться згідно із законодавством.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача у розмірі 252 878,16 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 73-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 254, 256-259, пунктом 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (49000, місто Дніпро, вулиця Центральна, будинок 6; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42767945) до Приватного вищого навчального закладу "Інститут ділового адміністрування" (50086, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Героїв АТО, будинок 81А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 23072048) про відшкодування збитків у сумі 16 858 544 грн. 00 коп. - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного вищого навчального закладу "Інститут ділового адміністрування" (50086, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Героїв АТО, будинок 81А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 23072048) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (49000, місто Дніпро, вулиця Центральна, будинок 6; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42767945) збитки у сумі 16 858 544, 00 грн. (шістнадцять мільйонів вісімсот п`ятдесят вісім тисяч п`ятсот сорок чотири грн. 00 коп.), витрати по сплаті судового збору в сумі 252 878,16 грн. (двісті п`ятдесят дві тисячі вісімсот сімдесят вісім грн. 16 коп.)

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Реквізити сторін:

Стягувач : Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (49000, місто Дніпро, вулиця Центральна, будинок 6; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42767945).

Боржник : Приватний вищий навчальний заклад "Інститут ділового адміністрування" (50086, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Героїв АТО, будинок 81А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 23072048).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1,2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 12.08.2019

Суддя

Н.Е. Петренко