ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2019 р.

Справа № 480/947/19

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Катунова В.В.

суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М.

розглянувши в письмовому провадженні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.04.2019 (суддя С.О. Бондар, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 159, 40021, повний текст складено 22.04.19) по справі № 480/947/19

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 (далі за текстом позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовною заявою до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради (далі за текстом відповідач) , в якій просила:

- визнати протиправними дії щодо відмови в наданні права на користування пільгами відповідно до ст. 6 Закону України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції деяких інших осіб та їх соціальний захист” як члену сім`ї ветерана військової служби.

- зобов`язати поновити надання пільг відповідно до ст.6 Закону України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист” як члену сім`ї ветерана військової служби з 09.11.2018.

- зобов`язати внести до списку пільговиків та подати інформацію організаціям, які надають житлово-комунальні та інші послуги в місті Суми про включення ОСОБА_1 до списку осіб, які мають пільги згідно ст.6 Закону України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист” як члена сім`ї ветерана військової служби.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 18.04.2019 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржуване рішення суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з`ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв`язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства, а висновки суду є законними та обґрунтованими.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином.

01.08.2019 до суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому процесі.

Розглянувши вказане клопотання представника позивача, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи, з огляду на відсутність підстав для обов`язкового відкладення розгляду справи, передбачених ч.2 ст.205 КАС України, та необхідність дотримання строку розгляду даної справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, Житлова Т ОСОБА_2 є інвалідом з дитинства 2 групи (а.с.7).

Мати позивача - ОСОБА_3 перебувала на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги з 12.05.2005, як вдова ветерана військової служби.

З листопада 2018 року позивачу припинено надання пільг, як члену сім`ї вдови померлого (загиблого) ветерана військової служби, який перебував на її утриманні.

У зв`язку з цим, ОСОБА_1 звернулася до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради із заявою про надання їй пільг з оплати послуг за користування житлом та житлово-комунальні послуги, як члена сім`ї ветерана військової служби.

Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради листом від 07.02.2019 № Ж-331/12.06-29 повідомив ОСОБА_1 про те, що підставою для нарахування пільг було приналежність до членів сім`ї вдови ветерана військової служби. На даний час державою не встановлено будь-яких гарантій для доньки члена сім`ї військової служби, тому права на пільги вона не має (а.с.20-21).

Не погодившись з вказаним листом, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що діючим законодавством України не встановлено будь-які гарантії для доньки ветерана військової служби, після смерті самого ветерана військової служби та смерті його вдови. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для надання позивачу права на користування пільгами відповідно до ст. 6 Закону України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції деяких інших осіб та їх соціальний захист” як члену сім`ї ветерана військової служби.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 17 Конституції України Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Преамбулою до Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» встановлено, що цей Закон встановлює статус ветеранів військової служби та членів їх сімей, визначає гарантії, які забезпечують їм гідне життя, активну діяльність, шану та повагу в суспільстві.

Згідно з ч. 1 ст. 1 вказаного Закону України державна політика стосовно ветеранів військової служби здійснюється в рамках обов`язкових цільових державних і місцевих програм соціального захисту ветеранів військової служби спрямованих на забезпечення реалізації гарантій та пільг, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами для ветеранів військової служби та членів їх сімей.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 вказаного Закону ветерани військової служби та члени їх сімей нарівні з іншими громадянами користуються всіма соціально - економічними правами і свободами, закріпленими Конституцією України, законами та іншими нормативно-правовими актами України.

Статтею 3 цього Закону держава гарантує кожному ветерану військової служби рівні з іншими громадянами можливості в економічній, соціальній, політичній сферах щодо задоволення різноманітних життєвих потреб, а також подає різні види допомоги шляхом, зокрема, надання пільг, компенсацій та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності та заслуженого відпочинку.

Ветерани військової служба та члени їх сімей нарівні з іншими громадянами користуються всіма соціально-економічними правами і свободами, закріпленими Конституцією України, законами та іншими нормативно-правовими актами України.

Забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів щодо соціального захисту ветеранів військової служби та членів їх сімей, згідно з ст. 4 вказаного Закону, покладається на органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Перелік пільг викладений в ст. 6 цього Закону, як соціальний захист ветеранів військової служби та членів їх сімей, зокрема передбачає: 50-відсоткову знижку плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги), користування квартирним телефоном ветеранами військової служби і членами їх сімей, які проживають разом з ними, в жилих будинках усіх форм власності в межах норм, передбачених законодавством; право на безоплатне отримання у власність займаного ними та членами їх сімей житла незалежно від розміру його загальної площі в будинках державного житлового фонду; безоплатний проїзд і перевезення багажу ними та членами їх сімей при переїзді до вибраного місця проживання після звільнення з військової служби в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України та міжнародними договорами України.

Згідно ч.1, 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» ветерани військової служби, ветерани органів внутрішніх справ, ветерани Національної поліції, ветерани податкової міліції, ветерани державної пожежної охорони, ветерани Державної кримінально-виконавчої служби України, ветерани служби цивільного захисту, ветерани Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та члени їх сімей поряд з пільгами, передбаченими цим Законом, користуються пільгами, встановленими для них іншими нормативно-правовими актами.

Вдови (вдівці) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранів служби цивільного захисту, ветеранів Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та члени їх сімей, які перебувають на їх утриманні, користуються пільгами, передбаченими пунктами 6 - 9 статті 6 цього Закону.

Згідно з ч. 5 ст. 51 Бюджетного кодексу України при наданні пільг та здійсненні видатків з бюджету щодо їх виплати до членів сім`ї пільговика належать: дружина (чоловік), їхні неповнолітні діти (до 18 років); неодружені повнолітні діти, визнані інвалідами з дитинства І та ІІ групи або інвалідами І групи; особа, яка проживає разом з інвалідом війни І групи та доглядає за ним, за умови що інвалід війни не перебуває у шлюбі; непрацездатні батьки; особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, який має право на пільги, та проживає разом з ним.

Позбавлення права на пільги ветерана військової служби та членів їх сімей відбувається виключно на період відбування призначеного судом покарання у вигляді позбавлення волі, що передбачено ст. 8 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».

Аналіз наведених приписів Законів дає підстави для висновку, що гарантії, надані військовослужбовцям «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» розповсюджуються і на членів їх сім`ї, до яких, зокрема, належать неодружені повнолітні діти, визнані інвалідами з дитинства І та ІІ групи або інвалідами І групи.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є інвалідом з дитинства другої групи та членом сім`ї померлого ветерана військової служби та знаходилась на його утриманні, який за життя мав пільги з оплати послуг за користування житлом та житлово-комунальних послуг відповідно до Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_1 , як член сім`ї ветерана військової служби, яка перебувала на його утриманні має право на пільги, передбачені Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист», в тому числі і 50-відсоткова знижку плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги), користування квартирним телефоном ветеранами військової служби, ветеранами органів внутрішніх справ, ветеранами Національної поліції, ветеранами податкової міліції, ветеранами державної пожежної охорони, ветеранами Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранами служби цивільного захисту, ветеранами Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України і членами їх сімей, які проживають разом з ними, в жилих будинках усіх форм власності в межах норм, передбачених законодавством, або 50-відсоткова знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення.

Таким чином відмова відповідача в наданні позивачу права на користування пільгами, відповідно до ст. 6 Закону України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції деяких інших осіб та їх соціальний захист” як члену сім`ї ветерана військової служби є протиправною.

Між тим, суд першої інстанції не врахував зазначених приписів норм матеріального права та прийняв помилкове рішення про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в зазначеній частині.

Одночасно, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 5 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117 для включення до Реєстру інформації про пільговика він подає уповноваженому органу копії документів, що підтверджують право пільговика та членів його сім`ї на пільги (з пред`явленням оригіналів цих документів), копію довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків, пред`являє паспорт та надає інформацію про характеристику житла та послуги, щодо отримання яких він має пільги та реально ними користується.

Згідно з п. 6 цього Положення пільговик, який має право на конкретну пільгу згідно з кількома законами України, включається до Реєстру як пільговик, що користується цією пільгою згідно з одним Законом України за його вибором.

Якщо фізична особа має право на пільги згідно з кількома законами, до Реєстру включається така інформація про пільговика.

У разі коли фізична особа, яка має і використовує право на пільга на підставі одного із законів України, використовує також своє право на інші пільги як член сім`ї пільговика, який має право на пільги згідно з іншими законами, ця фізична особа включається до Реєстру також як член сім`ї пільговика.

Згідно з п. 3 вказаного Положення Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - уповноважені органи):

-організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної в пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для контролю відомостей, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги, і проведення виплати соціальних стипендій та державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей;

-ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою "1 - пільга", в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків;

-ведуть облік отримувачів соціальних стипендій та державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей шляхом формування на кожну особу персональної облікової картки згідно з формою "1 - допомога", в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків або реквізити паспорта громадянина України, документа, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, а також особу, яку визнано в Україні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

-вносять до Реєстру відповідні уточнення в разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії окремих норм законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги;

-надають консультації пільговикам, постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей, підприємствам та організаціям, що надають послуги.

Разом з цим, оскільки в прохальній частині позову позивач просить суд зобов`язати поновити надання пільг відповідно до ст.6 Закону України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист” як члену сім`ї ветерана військової служби з 09.11.2018, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в її задоволенні, оскільки згідно відповіді Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради від 07.02.2019 № Ж-331/12.06.29 позивач до 09.11.2018 користувалась 50-відсотковою знижкою плати за користування житлом та плати за комунальні послуги, як член сім`ї вдови ветерана військової служби.

Також Житлова Т ОСОБА_2 з заявою про внесення її до списку пільговиків не зверталась, необхідного пакету документів, які визначені законодавством та які необхідні для вирішення питання щодо надання пільг не надавала, а тому відсутні підстави для зобов`язання Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради внести її до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги. Також вказані обставини справи свідчать про передчасність позовних вимог в частині зобов`язання відповідача подати інформацію організаціям, які надають житлово-комунальні та інші послуги в місті Суми про включення ОСОБА_1 до списку осіб, які мають пільги згідно ст.6 Закону України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист”, як члена сім`ї ветерана військової служби.

Водночас, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

При цьому слід враховувати, що діючим законодавством встановлена процедура внесення даних до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.

У відповідності з Рекомендаціями № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 року під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, в свою чергу, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим Кодексом адміністративного судочинства України критеріям, не може втручатися у дискрецію суб`єкта владних повноважень в межах такої перевірки.

За таких обставин, належним захистом прав позивача є зобов`язання відповідача розглянути питання щодо надання пільг ОСОБА_1 відповідно до ст.6 Закону України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист” як члену сім`ї ветерана військової служби з 09.11.2018 з урахуванням висновків суду.

Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, в той час як доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.04.2019 по справі № 480/947/19 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 в наданні права на користування пільгами, відповідно до ст. 6 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції деяких інших осіб та їх соціальний захист" як члену сім`ї ветерана військової служби.

Зобов`язати Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради розглянути питання щодо надання пільг ОСОБА_1 відповідно до ст.6 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" як члену сім`ї ветерана військової служби з 09.11.2018 з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя

В.В. Катунов

Судді

Г.Є. Бершов І.М. Ральченко