КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 22-ц/824/5613/2019

Справа № 761/35993/18

П О С Т А Н О В А

Іменем України

07 серпня 2019 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,

за участю секретаря Богдан І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на рішення Шевченківського районного суду міста Києва в складі судді Піхур О.В., ухвалене в м. Києві 04 грудня 2018 року у справі за заявою Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, заінтересовані особи Публічне акціонерне товариство «Банк Український Капітал», Товариство з обмеженою відповідальністю «В-Компані», про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, -

в с т а н о в и в :

У вересні 2018 року Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі ГУ ДФС у Львівській області) звернулося до суду із заявою про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, посилаючись на те, що проведеним аналізом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «В-Компані» (далі ТОВ «В-Компані») встановлено ризики щодо реальності проведених фінансово-господарських операцій зазначеного суб`єкта господарювання.

ТОВ «В-Компані» зареєстровано рішенням Управління Державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради від 06 лютого 2018 року № 14151020000043661, взято на податковий облік в органах державної податкової служби від 07 лютого 2018 року за № 130618026621 та станом на 23 серпня 2018 року перебуває на обліку в Личаківський ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, зареєстровано платником податку на додану вартість із 01 березня 2018 року. За період березень - травень 2018 року ТОВ «В-Компані» подано до податкового органу декларації з податку на додану вартість із нульовими показниками. Проведеним аналізом даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що протягом зазначеного періоду ТОВ «В-Компані» здійснює придбання ТМЦ з номенклатурою: металобрухт ДСТУ 3211 мідь 1, металобрухт ДСТУ 3211 2009 мідь 2, лом міді 95 % та реалізацію ТМЦ із номенклатурою: металобрухт ДСТУ 3211 мідь 1, металобрухт ДСТУ 3211 2009 мідь 2.

Встановлено, що протягом червня-липня 2018 року ТОВ «В-Компані» здійснив придбання металобрухту ДСТУ 3211 мідь 1, металобрухт ДСТУ 3211 2009 мідь 2 у таких суб`єктів господарювання як ТОВ «Меркуріал Торг» та ТОВ «Метбрухт Холдинг» в загальній кількості 1400000 кг. на загальну суму 153300000 грн. Однак, відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних, у даних підприємств протягом 2018 року відсутнє придбання зазначених товарів. Враховуючи вищенаведене, проведеним аналізом встановлено відсутність реального (законного) джерела проходження ідентифікованого (придбаного) товару (відсутнє дійсне формування цього активу), а відтак неможливий його рух за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у здійсненні взаємопов`язаних нереальних господарських операцій.

В подальшому ТОВ «В-Компані» декларувало операції з реалізації металобрухту в кількості 1400000 кг. на адресу ТОВ «Волинь-Мідь» на загальну суму 154170331 грн., у якого реалізація ТМЦ із відповідною номенклатурою відсутня. Крім того, у червні 2018 року ТОВ «В-Компані» здійснило придбання лому міді в кількості 80079 т. у ТОВ «ТД «Гал-Кат» на загальну суму 14814615 грн., подальша реалізація якого відсутня.

Крім того, в ЄРПН ТОВ ТД «Гал-Кат» зареєстровані податкові накладні на постачання для ТОВ «В-Компані» 80,079 т. лому міді ціна 185000 грн. за 1 т., обсяг постачання - 14814,6 тис. грн. Станом на 31 липня 2018 року в ЄРПН не зареєстровано ТОВ «В-Компані» жодної податкової накладної на продаж даного лому міді.

Таким чином, проведеним аналізом встановлено ризик здійснення ТОВ «В-Компані» задекларованих операцій з придбання та реалізації ТМЦ (металобрухту) та ймовірне формування податкової вигоди у значних обсягах для третіх осіб, в подальшому ланцюзі постачання ТМЦ.

Вказував, що з метою дослідження зазначених даних в ході доперевірочного аналізу, а також подальшого формування якісної доказової бази, яка б слугувала достатньою підставою для проведення перевірки даного суб`єкта господарювання, необхідний детальний аналіз руху коштів ТОВ «В-Компані» за період діяльності, відповідно до якого буде можливим встановити усіх суб`єктів господарювання, задіяних у вищенаведеній схемі постачання металобрухту та упередити втрати до бюджету.

На підставі вищевикладеного, з метою збору інформації щодо здійснення посадовими особами платника податків дій, спрямованих на приховування фактично здійснених операцій, недопущення втрат до бюджету, недопущення необґрунтованих донарахувань та посилення контролю за повнотою, своєчасністю надходжень до бюджету податків та зборів, запобіганню проведення безтоварних операцій заявник просив зобов`язати ПАТ «Банк Український Капітал» надати інформацію про наявність та рух коштів на рахунку № НОМЕР_1 - ТОВ «В-Компані» за період з 06 лютого 2018 року по 23 серпня 2018 року із зазначенням контрагентів, дату відкриття рахунку, дату зупинення операцій по рахунку, дату відновлення операцій по рахунку, дату закриття рахунку, тощо.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 04 грудня 2018 року в задоволенні заяви Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області відмовлено.

Заявник Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, просив скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 04 грудня 2018 року та прийняти нове, яким заяву ГУ ДФС у Львівській області задовольнити повністю.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ГУ ДФС у Львівській області посилалося на те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам щодо встановлення ризиків щодо реальності проведених фінансово-господарських операцій суб`єкта господарювання. Проведеним аналізом встановлено ризик здійснення ТОВ «В-Компані» задекларованих операцій з придбання та реалізації ТМЦ (металобрухту) та ймовірне формування податкової вигоди (в тому числі легалізації ТМЦ) у значних обсягах для третіх осіб, в подальшому ланцюзі постачання ТМЦ. З метою дослідження зазначених даних в ході доперевірочного аналізу, а також подальшого формування якісної доказової бази, яка б слугувала достатньою підставою для проведення перевірки даного суб`єкта господарювання, необхідний аналіз руху коштів ТОВ «В-Компані» за період діяльності, відповідно до якого буде можливим встановити усіх суб`єктів господарювання, задіяних у вищенаведеній схемі постачання металобрухту, та упередити втрати до бюджету. Оскільки інформація про наявність та рух коштів на рахунках в АТ «Укргазбанк», які відкриті ТОВ «В-Компані», необхідна заявникові для здійснення передбачених законом повноважень, а вказана інформація становить банківську таємницю, отримати яку без її розкриття для заявника є неможливим, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити.

Відзивів на апеляційну скаргу не надходило.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.

Відмовляючи в задоволенні заяви ГУ ДФС у Львівській області про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, суд першої інстанції виходив із того, що порушуючи перед судом питання про розкриття ПАТ «Банк Український Капітал» інформації, яка містить банківську таємницю, щодо суб`єкта підприємницької діяльності ТОВ «В-Компані» за період з 06 лютого 2018 року по 23 серпня 2018 року, заявник не надав суду доказів, що на даний час є чинне рішення керівника відповідного органу державної податкової служби про проведення планової або позапланової виїзної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, не довів витребування інформації за період з 06 лютого 2018 року по 23 серпня 2018 року, а отже підстави для задоволенні заяви відсутні.

Апеляційний суд погоджується із вказаними висновками, так як вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Як вбачається із матеріалів справи, підставами для розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, щодо заінтересованої особи ТОВ «В-Компані» заявник вважає те, що проведеним аналізом встановлено ризик здійснення ТОВ «В-Компані» задекларованих операцій з придбання та реалізації ТМЦ (металобрухту) та ймовірне формування податкової вигоди (в тому числі легалізації ТМЦ) у значних обсягах для третіх осіб, в подальшому ланцюзі постачання ТМЦ. З метою дослідження зазначених даних в ході доперевірочного аналізу, а також подальшого формування якісної доказової бази, яка б слугувала достатньою підставою для проведення перевірки даного суб`єкта господарювання, необхідний аналіз руху коштів ТОВ «В-Компані» за період діяльності, відповідно до якого буде можливим встановити усіх суб`єктів господарювання, задіяних у вищенаведеній схемі постачання металобрухту, та упередити втрати до бюджету.

На підтвердження заяви заявником додано дані про відкриті банківські рахунки та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 1076 ЦК України банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про банки та банківську діяльність» інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею.

Встановлений законом режим банківської таємниці не має абсолютного характеру, оскільки передбачено правомірні правові дії щодо розкриття такого виду інформації, і саме на суд як орган державної влади покладено обов`язок у кожному конкретному випадку оцінити нагальну потребу в розкритті такої інформації.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність» інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками: на письмовий запит або з письмового дозволу відповідної юридичної чи фізичної особи; за рішенням суду; центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику: на його письмову вимогу щодо наявності банківських рахунків; центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, на його запит щодо фінансових операцій, пов`язаних з фінансовими операціями, що стали об`єктом фінансового моніторингу (аналізу) згідно із законодавством щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, а також учасників зазначених операцій.

Відповідно до п. п. 20.1.4, 20.1.5 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; отримувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України, банків та інших фінансових установ довідки у порядку, встановленому Законом України «Про банки і банківську діяльність» та цим Кодексом, довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду - інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках.

Відповідно до ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Пунктом 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 10 «Про судову практику в цивільних справах про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб» роз`яснено, що саме по собі неподання у встановлений строк податкової декларації або їх розрахунків, необхідність перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства тощо є підставою для ініціювання органами державної податкової служби перевірок, згідно з процедурою, визначеною главою 8 Податкового кодексу України. У цьому випадку розкриття банківської таємниці можливе в разі доведення органом державної податкової служби обставин, за яких перевірки є неможливими або є інша об`єктивна потреба в розкритті такої таємниці.

Оцінюючи висновки суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приймає до уваги, що будь-яких доказів наявності ризиків щодо реальності проведених фінансово-господарських операцій ТОВ «В-Компані», на які посилається заявник, останнім надано не було.

Довідка про відкриті банківські рахунки сама по собі не може вважатися підставою для розкриття інформації, яка містить банківську таємницю.

Апеляційний суд враховує, що в заяві про розкриття інформації, що є банківською таємницею, щодо ТОВ «В-Компані» ГУ ДФС у Львівській області обґрунтування необхідності розкриття банківської таємниці не зазначене, і сама по собі вказівка у заяві про проведення детального аналізу діяльності юридичної особи - ТОВ «В-Компані», без надання доказів такого аналізу не може бути законною підставою для задоволення даної заяви.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що ГУ ДФС у Львівській області не надало як доказів на підтвердження наявності чинних рішень керівника відповідно органу державної податкової служби про проведення в установленому порядку перевірки з питань дотримання ТОВ «В-Компані» податкового законодавства.

Докази на підтвердження неможливості вчинення дій відповідно до способів реагування, передбачених законодавством, в матеріалах справи також відсутні.

Обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення заяви про розкриття банківської таємниці, оскільки ГУ ДФС у Львівській області як контролюючий орган не ініціювало здійснення будь-якої з передбачених Податковим кодексом України перевірок, а також не довело існування обставин, за яких перевірки є неможливими або є інша об`єктивна потреба в розкритті такої таємниці.

Доводи апеляційної скарги, що інформація про наявність та рух коштів на рахунках, які відкриті ТОВ «В-Компані», необхідна заявникові для здійснення передбачених законом повноважень, а вказана інформація становить банківську таємницю, отримати яку без її розкриття для заявника є неможливим, не спростовують висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви в зв`язку із її недоведеністю та відхиляються апеляційним судом.

Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах та законі, зводяться до повторення аргументації, викладеної у заяві про розкриття банківської таємниці, і не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382, 389 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 04 грудня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий : Кашперська Т.Ц.

Судді: Фінагеєв В.О.

Яворський М.А.