ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2019 року справа №200/2304/19-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гаврищук Т.Г.,

суддів Компанієць І.Д.

Ястребової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Кобець О.А.

за участю сторін по справі:

позивач: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (за ордером)

відповідач: Хлудєєва А.О. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року в справі № 200/2304/19-а (головуючий І інстанції Голубова Л.Б., повний текст судового рішення складено та підписано 19 квітня 2019 року в м.Слов`янськ) за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області про зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Краматорську Донецької області про зобов`язання поновити виплату пенсії в розмірі 11840,11 грн та доплату за понаднормовий стаж з 01.10.2017 року, а також сплатити виниклу заборгованість.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 06.11.2016 року пенсія нараховувалась в розмірі 11840,11 грн, окрім цього він мав право на доплату за понаднормативний стаж у розмірі 79,10 грн. проте пенсія виплачувалась в розмірі 10740,00 грн згідно з ч. 3 ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». З 01.10.2017 року громадянам України проведено перерахунок розміру пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148, однак пенсійний орган продовжив сплачувати позивачу пенсію в заниженому розмірі (а.с. 3-4).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправними дії щодо застосування до розміру пенсії обмеження у розмірі 10740,00 грн з 01 січня 2018 року; зобов`язано виплачувати пенсію в раніше встановленому розмірі, а саме 11919,21 грн (розмір пенсії за віком 11840,11 грн та доплата за понаднормативний стаж 79,10 грн) без обмеження її розміру починаючи з 01 січня 2018 року та виплатити різницю недоотриманої пенсії в результаті проведеного перерахунку. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що розмір пенсії позивача обчислено, нараховано та виплачено в розмірах, що відповідає нормам чинного пенсійного законодавства. Отже, відповідач діяв у межах своїх повноважень, тому відсутні підстави для визнання його дій протиправними та задоволення позовних вимог (а.с. 74-76).

Позивач та його представник проти доводів апеляційної скарги заперечували, вважають, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та його представника, представника відповідача. перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив на скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, встановила наступне.

Згідно з матеріалами справи позивач перебуває на обліку УПФУ в м. Краматорську та з 06.11.2016 року отримує пенсію за віком.

Протоколом від 16.01.2017 року № 142 позивачу призначено пенсію за віком з 06.11.2016 року в розмірі 10345,64 грн (а.с. 53). Розпорядженням від 21.04.2017 року № 885161 здійснено перерахунок розміру пенсії через зміну надбавки, розмір пенсії з 06.11.2016 року склав 11919,21 грн, який складається з розміру пенсії за віком - 11 840,11 грн та доплати за понаднормативний стаж - 79,10 грн (а.с. 58).

З урахуванням вимог п. 3 ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої максимальний розмір пенсії за віком (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, пенсія позивачу виплачувалась в розмірі 10740,00 грн, про що зазначено в розпорядженні від 21.04.2017 року № 885161.

З 01.10.2017 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року № 2148-VIII відповідачем здійснено перерахунок розміру пенсії позивача, за наслідками якого з 01.10.2017 року загальний розмір пенсії склав 8770,38 гривень, 79,10 гривень - доплата за 7 років понаднормативного стажу.

Оскільки після перерахунку розмір пенсії зменшився до 8770,38 грн, позивачу встановлена доплата до попереднього розміру пенсії 1890,52 грн у зв`язку із чим загальний розмір пенсії з 01.10.2017 року склав 10740,00 гривень.

Листом від 01.05.2018 року № ВЕБ-05001-Ф-С-18-007239 (а.с. 37) Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомило, що розмір пенсії з 06.11.2016 року складав 10740,00 грн, у тому числі 11840,11 грн - розмір пенсії за віком (0,57038 х 20758,29); 79,10 грн - доплата за 7 років понаднормативного стажу (1130,00 х 7 %); 1179,21 грн - розмір, що забезпечує максимальну виплату, згідно ч. 3 ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

3 01.10.2017 року проведено масовий перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій». Після проведеного перерахунку розмір пенсії обчислено з урахуванням страхового стажу, врахованого по 30.11.2016 року, який складає 42 роки 3 місяці 27 днів. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням кратності 1% - 0,42550.

Розмір пенсії позивача з 01.10.2017 року складає 10740,00 грн, у тому числі: 8770,38 грн - розмір пенсії за віком (0,42250 х 20758,29); 79,10 грн - доплата за 7 років понаднормативного стажу (1130,00 х 7 %); 1890,52 грн - доплата до старого основного розміру пенсії (10740,00 грн).

Листом від 28.01.2019 року № 25/Б (а.с. 49) УПФУ у м. Краматорську надало відповідь, аналогічну викладеній в листі Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 01.05.2018 року № ВЕБ-05001-Ф-С-18-007239.

Вважаючи, що пенсійний орган порушує його право на отримання пенсії в належному розмірі ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини першої та другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону № 1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп * Кс, де П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 року № 911-VIII частину 3 ст. 27 Закону № 1058-IV доповнено реченням такого змісту: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».

Окрім цього, вищезазначеним Законом частину 3 ст. 58 Закону України «Про пенсійне забезпечення» доповнено реченням такого змісту: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».

Законом № 911-VIII частину 1 ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року № 3668-VI (далі - Закон №3668-VI) доповнено реченням такого змісту: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.» Тобто 10740,00 грн.

Згідно з протоколом від 16.01.2017 року № 142, позивачу призначено пенсію за віком з 06.11.2016 року відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» при страховому стажі 42 роки 03 місяці 27 днів (коефіцієнт стажу із врахуванням кратності 1,35 становив 0,57038) та середньомісячному заробітку за період з 01.07.2000 року по 30.11.2016 року в розмірі 10345,64 грн (а.с. 53). Розпорядженням від 21.04.2017 року № 885161 позивачу здійснено перерахунок розміру пенсії через зміну надбавки, розмір пенсії з 06.11.2016 року склав 11919,21 грн, яка складається з розміру пенсії за віком - 11840,11 грн та доплати за понаднормативний стаж - 79,10 грн (а.с. 58).

З урахуванням зазначених вище обмежень щодо максимального розміру пенсії, позивачу виплачувалась пенсія в розмірі 10740,00 грн.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року № 1774-VIII, який набрав чинності 01.01.2017 року, строк тимчасової дії положення про обмеження розміру пенсії продовжено до 31.12.2017 року.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року № 2148-VIII, який набрав чинності 11.10.2017 року, розділ XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV доповнено пунктом 4-3 наступного змісту: «Пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %. При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 01 грудня 2017 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», збільшений на 79 гривень.

Відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.10.2017 року, за наслідками якого загальний розмір пенсії позивача склав 10740,00 грн, у тому числі - 8770,38 грн основний розмір пенсії, 79,10 грн доплата за понаднормовий стаж роботи, 1890,52 грн доплата до попереднього (старого) основного розміру пенсії.

Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2148-VIIІ у разі, якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Крім того, аналогічні положення містить п. 4-3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV.

Таким чином, у разі якщо після перерахунку пенсії позивача з 01.10.2017 року відповідно до пункту 4-3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV її розмір зменшився, то відповідач зобов`язаний виплачувати позивачу пенсію в розмірі, що був встановлений до 01.10.2017 року.

Пенсійний орган, посилаючись на пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2148-VІII, обґрунтовує доплату до розміру пенсії позивача до 01.10.2017 року в сумі 1890,52 грн тим, що до здійснення перерахунку пенсія виплачувалася позивачу в розмірі 10740,00 гривень.

Враховуючи, що обмеження розміру пенсії на рівні 104700,00 грн мало строковий характер до 31.12.2017 року, з 01.01.2018 року розмір пенсії позивача мав визначатися з урахуванням визначеного станом на 06.11.2015 року розміру пенсії за віком - 11840,11 грн.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджує викладений в оскаржуваному судовому рішенні висновок, що УПФУ у м. Краматорську всупереч динаміці пенсійного законодавства з 01.01.2018 року протиправно продовжувало обмежувати розмір пенсій ОСОБА_1 на рівні, встановленому по 31.12.2017 року включно. Також судом першої інстанції правильно обрано спосіб захисту порушеного права особи шляхом зобов`язання відповідача виплачувати позивачу пенсію без обмеження її розміру з 01.01.2018 року, сплативши виниклу на момент ухвалення судового рішення заборгованість. Доводи апеляційної скарги про правомірність дій пенсійного органу не ґрунтуються на належних та допустимих доказах, тому підлягають спростуванню.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статями 139, 291, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року в справі № 200/2304/19-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року в справі №200/2304/19-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина постанови прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 07 серпня 2019 року.

Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 08 серпня 2019 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 07 серпня 2019 та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т. Г. Гаврищук

Судді І.Д. Компанієць

Л.В. Ястребова