ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2019 року

Справа № 280/1599/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Афродіта 2000» (вул. Будівельників, буд. 23, м. Запоріжжя, 69123) до Регіонального сервісного центра в Запорізькій області Міністерства внутрішніх справ України (вул. Незалежної України, буд. 57, м. Запоріжжя, 69035) про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

09.04.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Афродіта 2000» (далі – позивач або ТОВ «Афродіта 2000») до Регіонального сервісного центра в Запорізькій області Міністерства внутрішніх справ України (далі – відповідач або РСЦ в Запорізькій області МВС України), в якій позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 01.04.2019 №31/8-1888 про відмову в проведенні державної акредитації закладу позивача для підготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що зі спірним рішенням він не згоден, оскільки у нього в оренді заходиться частина замощення з асфальтовим покриттям площею 4500 кв.м. Вказаний об`єкт передано для його облаштування орендарем під маневровий майданчик і подальше проведення практичних занять з водіння автотранспортних засобі. Після його облаштування маневровий майданчик міститиме: «майданчик і кільцевий маршрут, обладнаний для виконання завдань початкового навчання водіння; габаритний тунель; габаритний «дворик»; габаритну «вісімку»; габаритну «зигзагоподібний переїзд» або «змійку»; нерегульований залізничний переїзд; естакаду; пагорб; косогір; перехрестя, яке регулюється; дорожні знаки; світлофори; розмітку проїзної частини; орієнтири. Тобто після виконання облаштування орендований позивачем об`єкт буде повністю відповідати вимогам Наказу від 05.04.2016 №255/369/132/344.

Ухвалою від 11.04.2019 позов був залишений без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позову.

19.06.2019 від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позову.

Ухвалою від 24.06.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/1599/19. Судове засідання призначено на 17.07.2019 з викликом (повідомленням) сторін.

Відповідач позов не визнав надав суду відзив (вх.№27912 від 08.07.2019) в якому зазначив, що позивачу було відмовлено в акредитації, оскільки орендоване ним майно не відповідає вимогам законодавства і можливо буде створено лише у майбутньому, а на момент звернення фактично відсутнє. Посилається на те, що позивачем не надано документів, які посвідчують його право власності чи користування на об`єкт, який відповідає вимогам наказу від 05.04.2016 №255/369/132/344, а надано лише документи про можливість такого облаштування у майбутньому. Крім того, на думку відповідача, позивачем не доведено факту наявності у його користуванні земельної ділянки для здійснення такого будівництва, оскільки відповідно до умов наданого договору оренди у його користуванні наявна лише «замощення з асфальтним покриттям», а не земельна ділянка. Відповідно «замощення з асфальтним покриттям» є додатковою (допоміжною) характеристикою або земельної ділянки, або певного типу об`єкту благоустрою (тротуар, дорога, майданчик тощо). Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Також просить розглядати справу за відсутності представника відповідача, в порядку письмового провадження.

17.07.2019 від представника позивача надійшло клопотання (вх.№29293) про відкладення розгляду справи.

В зв`язку з находженням судді Запорізького окружного адміністративного суду Кисіля Р. ОСОБА_1 . в період часу з 16.07.2019 по 18.07.2018 у відпустці без збереження заробітної плати, що підтверджується довідкою за вих.№02-35/19/59 від 19.07.2019, розгляд справи було перенесено на 24.07.2019 на 16:00, про що сторони повідомлені належним чином.

24.07.2019 від ТОВ «Афродіта 2000» надійшло клопотання (вх.№30563) про розгляд справи без участі представника позивача в порядку письмового провадження.

З урахуванням вимог ст.ст. 205, 229 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження та на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч.4 ст.243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.1 ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Повний текст судового рішення виготовлено з урахуванням вищезазначених норм.

Як встановлено з матеріалів справи, 01.04.2019 ТОВ «Афродіта 2000» звернулась до РСЦ в Запорізькій області МВС України із заявою про проведення перевірки документів для проведення державної акредитації закладу ТОВ «Афродіта 2000».

До заяви було додано:

- договір оренди №1 від 19.01.2019, укладений між ТДВ «Автопарк» та ТОВ «Афродіта 2000». Предметом договору є платне користування частиною замощення з асфальтовим покриттям розташовану за адресою: 69123, м. Запоріжжя, вул. Хортицьке шосе, 3 для облаштування маневрового майданчика і проведення практичних занять з водіння автотранспортних засобів. Площа замощення, що надається в оренду становить 4500 м.кв. Маневровий майданчик, розташований на орендованому замощенні обладнаний: Майданчик і кільцевий маршрут, обладнаний для виконання завдань початкового навчання водіння; Габаритний «тунель»; Габаритний «дворик»; Габаритна «вісімка»; Габаритний «зігзагоподібний переїзд» або «змійка»; Нерегульований залізничний переїзд; Естакада; Пагор; Косогір; Перехрестя, яке регулюється; Дорожні знаки; Світлофори; Розмітка проїздної частини; Орієнтири.

- акт приймання-передачі на підставі договір оренди №1 від 19.01.2019. Відповідно до вказаного акту ТДВ «Автопарк» здає, а ТОВ «Афродіта 2000» приймає у платне користування «Замощення» яке має асфальтне покриття та розташоване за адресою: 69123, м.Запоріжжя, вул. Хортицьке шосе, 3;

- Державний акт на право постійного користування землею, виданий ВАТ «Автопарк».

Листом від 01.04.2019 за №31/8-1888 відповідач повідомив позивача, що під час проведення перевірки документів наданих ТОВ «Афродіта 2000», встановлено, що позивачем не надано належних документів, які б посвідчували право власності чи право користування введеним в експлуатацію об`єктом будівництва «майданчик для навчання з початкового керування транспортними засобами» ТОВ «Афродіта 2000», як того вимагає Наказ від 05.04.2016 № 255/369/132/344, у зв`язку із чим РСЦ МВС в Запорізькій області не може затвердити Висновок про матеріально-технічну базу закладу ТОВ «Афродіта 2000».

Не погодившись з наданою відповіддю позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст.15 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-ХІІ, зі змінами та доповненнями, Міністерство внутрішніх справ України створює та веде реєстр закладів, які здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, та здійснює державний контроль за додержанням ними вимог законодавства у цій сфері. Основною формою державного контролю у сфері безпеки дорожнього руху за діяльністю закладів незалежно від форми власності і підпорядкування є державна акредитація закладу та атестація його викладачів, яка проводиться не рідше одного разу на п`ять років у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог зазначеної статті, 20.05.2009 постановою Кабінету Міністрів України № 490 «Про затвердження Порядку державної акредитації закладів, що проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, та атестації їх спеціалістів» затверджено Порядок державної акредитації закладів, що проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, та атестації їх спеціалістів (далі – Порядок №409).

Відповідно до п.1 Порядку №409 цей Порядок визначає процедуру державної акредитації закладів незалежно від форми власності та їх філій, що проводитимуть підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів (далі - заклад), та атестації їх спеціалістів.

Пунктом 8 Порядку №409 встановлено, що для державної акредитації заклад подає до Головного сервісного центру МВС:

1) заяву;

3) сертифікат про державну акредитацію (у разі проходження чергової акредитації);

4) засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують право закладу на користування транспортними засобами, приміщеннями та земельними ділянками для підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв;

5) відомості про склад спеціалістів закладу, копії документів про їх освіту, кваліфікацію, атестацію, а також відомості про матеріально-технічну базу закладу;

6) робочі програми і плани з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв;

7) маршрути з практичного керування транспортним засобом;

8) висновок про матеріально-технічну базу закладу та її відповідність визначеним вимогам, затверджений керівником територіального органу з надання сервісних послуг МВС за місцезнаходженням закладу.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про дорожній рух» та Порядку №409, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.12.2009 №515 затверджено Інструкцію «Про порядок організації роботи територіальних органів з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ України щодо державної акредитації закладів, які проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, та атестації їх спеціалістів», яку зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 січня 2010 року за №72/17367 (далі – Інструкція №515)

Згідно з п.1.3 розділу 1 Інструкції №515 вимоги до закладів, що проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, та кваліфікаційні вимоги до спеціалістів, які здійснюють таку підготовку, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства інфраструктури України та Міністерства соціальної політики України від 05 квітня 2016 року № 255/369/132/344, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 04 травня 2016 року за №672/28802 (далі - Вимоги).

Пунктом 2.2 розділу 1 Інструкції №515 встановлено, що для державної акредитації закладом надаються до Головного сервісного центру МВС:

заява, зразок якої наведений у додатку 1;

сертифікат про державну акредитацію (далі - сертифікат) (у разі проходження чергової акредитації);

відомості про склад спеціалістів закладу (додаток 2), копії документів про їх освіту, кваліфікацію, атестацію, а також відомості про матеріально-технічну базу закладу;

робочі програми і плани з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв, затверджені РСЦ МВС;

учбові маршрути з практичного керування транспортним засобом;

затверджений начальником РСЦ МВС за місцезнаходженням закладу висновок про матеріально-технічну базу закладу (додаток 3) та її відповідність Вимогам;

засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують право закладу на користування транспортними засобами, приміщеннями та земельними ділянками для підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв.

Відповідно до розділу І Вимог заклад, що проводить підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів (далі - заклад), для здійснення підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів повинен мати кабінети (класи), навчальні посібники і наочне приладдя, майданчик для початкового навчання водінню транспортними засобами (далі - майданчик), транспортні засоби.

1.2. Заклад може бути власником або орендарем кабінетів (класів), лабораторій, майданчиків, транспортних засобів, що підтверджується відповідними документами.

1.3. Кабінети (класи) та лабораторії повинні відповідати вимогам законодавства з охорони праці, правилам протипожежної безпеки, санітарно-гігієнічним нормам.

У разі проведення підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів з ручним керуванням з числа інвалідів або маломобільних груп населення кабінети (класи), лабораторії та майданчики обладнуються з урахуванням їх потреб.

1.4. Відповідно до вимог робочих планів та програм кабінети (класи) та лабораторії повинні бути оснащені технічними засобами підготовки, навчальними і наочними посібниками, майданчик - спеціальними спорудами та дорожньою розміткою.

1.5. За наявності двигунів і агрегатів транспортних засобів їх встановлюють на підставки.

1.6. Робочі програми та плани з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації водіїв повинні виконуватися в повному обсязі.

Пунктом 3.6 розділу ІІІ Вимог встановлені вимоги для майданчика.

3.6.1. Майданчик повинен мати тверде покриття та бути обладнаний відповідними засобами, що виключають рух по ньому сторонніх транспортних засобів та пішоходів.

3.6.2. Майданчик повинен бути обладнаний такими елементами:

габаритними «тунелем», «двориком», «вісімкою», «зигзагоподібним переїздом» або «змійкою»;

пагорбом і косогором;

нерегульованим залізничним переїздом;

регульованим перехрестям;

дорожніми знаками, світлофорами, дорожньою розміткою.

3.6.3. Розміри майданчика повинні забезпечувати розміщення всіх його елементів з урахуванням відстані, достатньої для виконання навчальних вправ.

3.6.4. Елементи, що розміщені на майданчику, повинні бути відокремлені вертикальними стійками, що встановлюються на спеціальних підставках.

Хоча в п.1.1 договору оренди №1 від 19.01.2019 вказано, що майданчик обладнаний всіма вищезазначеними елементами, в позові позивач зазначає, що ці елементи майданчик буде містити після його облаштування. Далі позивач зазначає, що «після виконання облаштування орендований позивачем об`єкт буде повністю відповідати вимогам Наказу від 05 квітня 2016 року №255/369/132/344».

В матеріалах справ відсутні докази щодо наявності у позивача об`єктів зазначених в п. 3.6.2 Вимог, а є лише посилання позивача на те, що він збудує ці об`єкти в майбутньому.

Також, позивачем не надано доказів щодо наявності у нього в користуванні приміщення та земельної ділянки для підготовки (п.8 Порядку №409, п.2.2 розділу 1 Інструкції №515).

Відповідно до умов наданого договору оренди у користуванні позивача наявна лише «замощення з асфальтним покриттям», а не земельна ділянка. Відповідно «замощення з асфальтним покриттям» є додатковою (допоміжною) характеристикою або земельної ділянки, або певного типу об`єкту благоустрою (тротуар, дорога, майданчик тощо).

За змістом вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Закону України «Про благоустрій населених пунктів» об`єкти містобудування підлягають прийняттю в експлуатацію, яке здійснюється у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів».

Прийняттю в експлуатацію об`єкта будівництва передують етапи проектування, погодження та виконання робіт. Вказаний комплекс заходів має на меті дотримання замовником усіх вимог чинного законодавства та будівельних норм щодо безпеки такого об`єкту та безпечності його подальшої експлуатації, та є способом контролю з боку держави використання об`єктів подальшої взаємодії з джерелами підвищеної небезпеки (транспортні засоби) під час навчання.

Відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав» належним доказом реєстрації права власності є витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав.

Обов`язок доведення факту наявності матеріально-технічної бази та її відповідності встановленим вимогам законодавством покладається на особу, яка звертається за отримання відповідної акредитації до суб`єкта владних повноважень (п.8 Порядку №409, п.2.2 розділу 1 Інструкції №515).

Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Позивачем не доведено, що при зверненні до відповідача ним були надані всі документи передбачені пунктом 1 Порядку №409, пунктом 2.2 розділу 1 Інструкції №515 та Вимогами.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач правомірно в своїй відповіді зазначив, що у користуванні позивача відсутній об`єкт нерухомості, який не тільки відповідає вимогам спеціального нормативно-правового акту – наказу від 05 квітня 2016 року №255/369/132/344, але й перевірено спеціально уповноваженими органами на предмет його відповідності державним нормам щодо безпеки будівництва, тобто об`єкт було введено в експлуатацію. Натомість з матеріалів справи вбачається, що позивач лише має намір в майбутньому побудувати такий об`єкт та ввести його в експлуатацію (про що зазначено в позові), хоча перевірку матеріально-технічної бази відповідач зобов`язаний перевірити на момент звернення, а не в майбутньому.

За таких обставин суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

В зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог питання щодо судових витрат судом не вирішувалось.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Афродіта 2000» (вул. Будівельників, буд. 23, м. Запоріжжя, 69123) до Регіонального сервісного центра в Запорізькій області Міністерства внутрішніх справ України (вул. Незалежної України, буд. 57, м. Запоріжжя, 69035) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р .В. Кисіль