ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

05 серпня 2019 року

Сєвєродонецьк

Справа № 360/2824/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області (далі - відповідач), в якому позивач просив:

- визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч.3 ст. 59 ЗУ "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", п. 9-1 Постанови КМУ від 23.11.2011р. №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", п.п. 2-3 Постанови КМУ від 15.11.2017р. №851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з врахуванням проведених виплат;

- зобов`язати управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області провести позивачу перерахунок та виплату пенсії з 01.06.2019 року, обчисливши її з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 ст. 59 ЗУ "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", п. 9-1 Постанови КМУ від 23.11.2011р. №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", п.п. 2-3 Постанови КМУ від 15.11.2017р. №851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з врахуванням проведених виплат (а.с.3-19).

В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне.

ОСОБА_1 є інвалідом війни 2 групи, учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (1 категорії), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданого 12.01.2000р. Луганською обласною державною адміністрацією. В період проходження військової служби в Управлінні пожежної охорони УМВС України Ворошиловградській області наказом начальника УВС №046 від 8 вересня 1986 року позивач був відряджений в складі зведеного загону ППС для роботи в оперативно-режимній зоні Чорнобильської АЕС (підстава: вказівка МВС УРСР №509 с/КН від 31.07.86, виписка з наказу №046). Свої службові обов`язки виконував по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 25.08.1986 по 03.10.1986 (довідка від 03 жовтня 1986 року). Позивач отримує пенсію, відповідно до норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

23.05.2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою викладеною в довільний формі про перерахунок пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, п. 9-1 Постанови КМУ від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», п.п. 2-3 Постанови КМУ від 15.11.2017 №851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з врахуванням проведених виплат.

Листом від 06.06.2019 №12743/03-22 відповідачем було безпідставно відмовлено в перерахунку призначеної пенсії. В цьому листі не зазначено про необхідність звернення з заявою про перерахунок пенсії встановленого Порядком №22-1 зразка. Верховним Судом у постанові від 30.05.2018 у справі №537/3480/17 зроблено висновок, що зазначаючи про недотримання порядку звернення до Пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії, суд апеляційної інстанції припустився формалізму, оскільки, по- перше, зі змісту заяви вбачається, що вона містить всю необхідну інформацію, що передбачена і заявою встановленого зразка, а, по- друге , з огляду на відповідь УПФ, неналежна форма заяви не була підставою для відмови.

Свою відмову відповідач аргументував тим, що перерахунок пенсії відповідно до ч.3 ст.59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХП, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати тільки особам, які проходили дійсну строкову службу у зоні відчуження.

Особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосування ядерної зброї під час проходження служби, набудуть право на обчислення розміру пенсії відповідно до частини третьої статті 59 Закону України ''Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" після внесення відповідних змін до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та пункту 9-1 постанови Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011.

Враховуючи зазначене, здійснити перерахунок пенсії позивачу, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, на даний момент не має законних підстав.

Вважаючи протиправними дії відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач до відділу діловодства та обліку звернення громадян 25.07.2019 за вхідним реєстраційним номером 39349/2019 надав відзив на позовну заяву від 23.07.2019 №15698/07-22 (а.с.51-53), в якому заперечував проти задоволення позову. В обґрунтування зазначив, що позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області та отримує пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". 23.05.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою довільної форми (копія додається) про здійснення перерахунку обчисленої пенсії на підставі ч.3 ст.59 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2019 року. Особи, які брали участь у ліквідації наслідків на Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби, набудуть право на обчислення розміру пенсії відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" після внесення відповідних змін до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та пункту 9-1 постанови Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011. Оскільки на момент звернення позивача вищевказані відповідні зміни до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та пункту 9-1 постанови Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011 не були внесені, то управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку не мало правових підстав провести позивачу перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2019, обчисливши її з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 ст. 59 ЗУ «Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», п. 9-1 Постанови КМУ від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», п.п. 2-3 Постанови КМУ від 15.11.2017 року №851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з врахуванням проведених виплат. Тобто на час звернення позивача, управління не мало правових підстав для перерахування пенсії позивача, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року. З урахуванням норм законодавства, діючих на момент звернення позивача (23.05.2019), листом управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 03.06.2019 вих.№12743/03-22 позивачу надано відповідь. На момент звернення позивача вищевказані відповідні зміни до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та пункту 9-1 постанови Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011 не були внесені, то управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку не мало правових підстав провести позивачу перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2019, обчисливши її з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч.3 ст. 59 ЗУ «Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», п. 9-1 Постанови КМУ від 23.11.2011р. №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», п.п. 2-3 Постанови КМУ від 15.11.2017 №851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з врахуванням проведених виплат. Тобто на час звернення позивача, управління не мало правових підстав для перерахування пенсії позивача, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

Постановою Кабінету Міністрів України №543 від 26.06.2019 року „Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" було затверджено зміни, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, а саме: Абзац перший пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Офіційний вісник України, 2011 р., № 92, ст. 3343; 2017 р., № 94, ст. 2841), викласти в такій редакції: "9-1 За бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов`язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою:". У вказаній постанові зазначено, що вона набирає чинності з 01.07.2019, тому управлінням було проведено перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.07.2019, з врахуванням законодавчих змін, обчисливши її з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч.3 ст.59 ЗУ «Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», п. 9-1 Постанови КМУ від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Провести перерахунок та виплату пенсії з 01.06.2019 року позивачу немає правових підстав, оскільки, як було зазначено вище постанова Кабінету Міністрів України №543 від 26.06.2019 „Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" набрала чинності 01.07.2019 року. З огляду на вищенаведене, управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 05.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а.с.1-2).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 КАС України, суд дійшов наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий 07.10.1999 року Сєвєродонецьким МВ УМВС України в Луганській області, ідентифікаційний код НОМЕР_3 , є особою 1 категорії, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відповідно до інформації зазначеної у посвідченні Серії НОМЕР_1 (а.с.20-21,22,23).

Позивач також є інвалідом ІІ групи, що підтверджується посвідчення серії НОМЕР_4 від 30.01.2003 (а.с.24).

23.05.2019 позивач звернувся до відповідача із письмовою заявою про перерахунок пенсії відповідно до ч.3 ст.59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №769-ХІІ зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення (а.с.30-31).

Відповідачем надано відповідь від 03.06.2019 №12743/03-22 на звернення від 23.05.2019, в якому зазначено, що особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби, набудуть право на обчислення розміру пенсії відповідно до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» після внесення відповідних змін до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та пункту 9-1 постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011. Враховуючи зазначене здійснити перерахунок пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, на даний момент відповідач не має законних підстав (а.с.32).

Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

У ч. 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з ч.6 ст.2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон №2232-XII) визначено види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.

Відповідно до ч.7 ст.2 Закону №2232-XII строкову військову службу громадяни України проходять відповідно до законів України у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни.

Статтею 10 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-ХІІ) встановлено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

Згідно з приміткою до статті 10 Закону № 796-XII до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов`язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Зазначеною нормою визначено, що учасниками ліквідації наслідків ЧАЕС є громадяни, військовослужбовці строкової і надстрокової служби, військовозобов`язані, призвані на військові збори, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій, особи, які працювали не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

Отже, законодавство визначає декілька окремих категорій серед військовослужбовців за критерієм виду військової служби, одним з яких є строкова військова служба.

Згідно з ч.3 ст.59 Закону №796-ХІІ (у редакції з 01.10.2017) встановлено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія щодо інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Для аналізу вказаних норм суд врахував правову позицію Верховного Суду (далі - ВС) у постанові від 11.12.2018 (справа №822/1346/18), яка відповідно до ч.5 ст.242 КАС України обов`язкова для врахування судами нижчих інстанцій під час застосування норм права.

ВС у зазначеному рішенні вказав, що ч.3 ст.59 Закону № 796-ХІІ передбачає, що її дія (право на обчислення пенсії з інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям та за наявності їх у сукупності:

1) особа має статус особи з інвалідністю;

2) особа отримала статус особи з інвалідністю виключно внаслідок участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або інших ядерних аварій та випробувань, або у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї;

3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

При цьому, зазначена законодавча норма є чіткою та не передбачає можливості здійснення розширеного тлумачення.

Рішенням Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року у справі у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19) щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч.3 ст.59 Закону № 796-ХІІ визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях ч.3 ст.59 Закону № 796-ХІІ зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

Відповідно до ч.1 ст.91 Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII "Про Конституційний Суд України" закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Частиною 2 ст.152 Конституції України передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Конституційний Суд України у Рішенні від 24 грудня 1997 року № 8-зп у справі за конституційним поданням народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) розпоряджень Президента України про призначення перших заступників, заступників голів обласних, Київської міської державних адміністрацій, виданих протягом липня - грудня 1996 року, січня 1997 року (справа щодо призначення заступників голів місцевих державних адміністрацій) зазначив, що частина друга статті 152 Конституції України закріплює принцип, за яким закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. За цим принципом закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю.

У Рішенні від 30 вересня 2010 року № 20-рп/2010 у справі за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 року № 2222-IV (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України) Конституційний Суд України вказав, що незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність".

Отже, за змістом статті 152 Конституції України рішення Конституційного Суду України не має ретроактивності та змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення.

Згідно з резолютивною частиною вказаного рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року зазначене у ч.3 ст.59 Закону №796-XII словосполучення "дійсної строкової" визнано неконституційним і втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

З огляду на вказане вище рішення Конституційного Суду України не може вплинути на правовідносини, які виникли до його прийняття.

З цього приводу суд також врахував правову позицію ВС, викладену в постанові від 17.07.2019 у справі №826/14077/18, у подібних правовідносинах щодо наявності в особи з інвалідністю, отриманою внаслідок ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, призваної на військові збори, права на перерахунок пенсії відповідно до ч.3 ст.59 Закону № 796-ХІІ.

ВС зазначив, що до 25 квітня 2019 року право на перерахунок пенсії з інвалідності, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, мали військовослужбовці строкової служби, а з 25 квітня 2019 року право на такий перерахунок мають військовослужбовці незалежно від виду служби.

Чинний станом на час виконання позивачем робіт з ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС Закон СРСР від 12.10.1967 "Про загальний військовий обов`язок" передбачав такі види військової служби: дійсну військову службу за призовом (Глави 2-4); службу на військових зборах осіб, звільнених в запас (Глава 6).

Проаналізувавши судову практику ВС у подібній категорії справ у взаємозв`язку зі вказаним рішенням Конституційного Суду, суд дійшов висновку, що оскільки у період з 25.08.1986 до 03.10.1986 позивач був призваний на спеціальні збори та направлений в зону відчуження для ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а не проходив дійсну строкову службу, право на перерахунок йому пенсії відповідно до ч.3 ст.59 Закону № 796-ХІІ виникло з 25.04.2019.

При цьому на підставі ч.4 ст.45 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV) перерахунок призначеної пенсії провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Отже, для перерахунку вказаної пенсії діє заявочний принцип. Тобто підставою для прийняття рішення та здійснення відповідачем дій з перерахунку пенсії позивача є його заява.

Оскільки заява про перерахунок пенсії позивача датована 23.05.2019, а докази звернення позивача до вказаної дати відсутні, дотримуючись меж заявлених підстав позову, суд дійшов висновку, що вказаний перерахунок пенсії позивача мав бути здійснений відповідачем з 01.06.2019 відповідно до вимог ч.4 ст.45 Закону №1058-IV. Тому саме в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими.

Суд врахував, що згідно з підп.4.3. п.4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії, орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії. Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу начальника управління щодо розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління.

Отже, рішенням відповідача, як суб`єкта владних повноважень, є акт розпорядчого характеру. Однак прийняття такого рішення за заявою позивача від 23.05.2019 відповідачем суду не доведено.

Суд також врахував що відсутність підзаконного нормативно-правового акту для реалізації суб`єктом владних повноважень покладених на нього законом обов`язків не є підставою для їх невиконання. Водночас Конституційний Суд України не уповноважений приймати такі акти для органів виконавчої влади згідно зі ст.ст.1, 7-8 Законом України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII "Про Конституційний Суд України".

Відносно тверджень представника відповідача, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 року №543 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», відповідачем з 01.07.2019 в межах наданих повноважень, позивачу здійснено перерахунок та нарахування пенсії, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 року №543 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», яка набрала чинності 01.07.2019, абзац перший пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Офіційний вісник України, 2011 р., N 92, ст. 3343; 2017 р., № 94, ст. 2841), викладено в такій редакції: "9-1. За бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов`язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою:"

Суд зазначає, що вказаною Поставою Кабінету Міністрів України абзац перший пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи приведено у відповідність до положень частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Факт набуття чинності вказаною постановою 01.07.2019 жодним чином не впливає на законодавчо визначене право позивача на отримання з 01.06.2019 пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року на підставі частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Також суд звертає увагу на той факт, що подача заяви позивачем у довільній формі не стала підставою для відмови в проведенні перерахунку пенсії.

Аналізуючи у сукупності норми матеріального права та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що викладена у листі від 03.06.2019 №12743/03-22 відмова у перерахунку пенсії свідчить про протиправність дій відповідача.

На підставі абз.1 ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Не втручаючись у дискреційні повноваження відповідача, для забезпечення виконання завдання адміністративного суду, вказаного у ст.2 КАС України, суд дійшов висновку, що належним і ефективним способом повного захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача здійснити перерахунок з 01.06.2019 та виплату позивачу пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, згідно з ч.3 ст.59 Закону №796-ХІІ з урахуванням виплачених йому сум коштів пенсії.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, відсутні підстави для його повернення.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263, 295, п.15.5 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області щодо відмови листом від 03.06.2019 №12743/03-22 у перерахунку ОСОБА_1 пенсії за його заявою від 23.05.2019 відповідно до ч.3 ст.59 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", п. 9-1 Постанови КМУ від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», п.п. 2-3 Постанови КМУ від 15.11.2017 №851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з врахуванням проведених виплат.

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул.Шевченка, буд.9, код ЄДРПОУ 21792459) здійснити з 01.06.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) пенсії відповідно до ч.3 ст.59 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", п. 9-1 Постанови КМУ від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», п.п. 2-3 Постанови КМУ від 15.11.2017 №851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, з врахуванням проведених виплат.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя

Н.М. Басова