Справа № 450/2189/19 Провадження № 1-кп/450/335/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2019 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника-адвоката ОСОБА_5 ,

потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Пустомити клопотання прокурора, подане у кримінальному провадженні №12013150270001050 , внесеному в ЄРДР 30.08.2013 року, про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, громадянина України, з вищою освітою, тимчасово не працюючого, не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -

в с т а н о в и в:

27.06.2019р. прокурор Пустомитівського відділу Львівської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_3 звернувся в суд в порядку ст.ст.286,287 КПК України з клопотанням про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Згідно клопотання, підозрюваний ОСОБА_4 23.10. 2005 року, приблизно о 20:00 годині, керуючи автомобілем марки «ВАЗ-2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись ним по автодорозі «Мукачево-Івано-Франківськ-Рогатин-Львів» в напрямку м.Львова, поблизу с.Відники Пустомитівського району Львівської області, порушив вимоги п.п. 1.2; 1.5; 2.3 (б,д); 10.1; 11.2; 11.3;12.3 Правил дорожньогоруху України , які виразилось в тім, що він під час руху не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагував на її зміну, своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, рухаючись по автодорозі із двохстороннім рухом, яка має по одній смузі руху в кожному напрямку, не надав переваги зустрічному транспортному засобу, не врахував ширину проїзної частини дороги, не рухався якнайближче до правого краю проїзної частини дороги, при виникненні небезпеки для руху, яка проявилась у вигляді автомобіля марки « Фольксваген Гольф, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_6 , який рухався в напрямку до м.Бібрка, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу або безпечного об`їзду пішохода, що призвело до виїзду автомобіля на зустрічну смугу руху та зіткнення з автомобілем

« Фольксваген Гольф» , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Внаслідок ДТП водій автомобіля « Фольксваген Гольф» ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді множинних ран та саден голови, струсу головного мозку, закритого перелому лівої стегнової кістки, закритого перелому внутрішньої кісточки правої великогомілкової кістки, рани в ділянці лівого колінного суглобу, розриву тонкої кишки та її грижі, забою лівої легені, які відносяться до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.

А два пасажири даного автомобіля отримали тілесні ушкодження у вигляді : ОСОБА_8 - забою лівої половини грудної клітки та розриву селезінки, які відносяться до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння; ОСОБА_7 - множинних спадин на обличчі, струс головного мозку, закритого перелому лівої стегнової кістки, рани на лівій кисті з ушкодженням сухожилка розгинавача 3-го пальця, які відносяться до середньої тяжкості тілесного ушкодження за ознакою тривалого розладу здоров`я.

За таких обставин ОСОБА_4 будучи особою, яка керує транспортним засобом, своїми діями вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, що заподіяло потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_8 тяжких тілесних ушкоджень, а потерпілому ОСОБА_7 середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.286 КК України.

Подане клопотання обґрунтоване тим, що 13.06.2019р. підозрюваний ОСОБА_4 звернувся з письмовим клопотанням щодо звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Санкція ч.2 ст.286 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, даний злочин відноситься до тяжких злочинів, з дня вчинення злочину закінчилися строки давності притягнення винного до кримінальної відповідальності за його вчинення, тому підозрюваний підлягає звільненню від відповідальності на підставі ч.1 ст.49 КК України.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання, яке просить задоволити.

Обвинувачений ОСОБА_4 після роз`яснення йому судом наслідків звільнення від кримінальної відповідальності, просить звільнити його від кримінальної відповідальності в частині обвинувачення за ч.2 ст.286КК України та закрити кримінальне провадження .

Захисник підозрюваного, адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечив щодо задоволення клопотання прокурора та просить звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження закрити.

Потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , не заперечили щодо звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження відносно останнього за ч.2 ст.286 КК України, однак просять задовольнити подані ними в даному кримінальному провадженні цивільні позови.

Заслухавши думку учасників судового процесу, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора ОСОБА_3 слід задоволити з наступних підстав.

Відповідно до ст.44КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.4) ч.1 ст.49КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло десять років у разі вчинення тяжкого злочину.

Пленум ВерховногоСуду України у п.2Постанови №12від 23грудня 2005року «Пропрактику застосуваннясудами Українизаконодавства прозвільнення особивід кримінальноївідповідальності» роз`яснив, що звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності (ст.49 КК України.), можливе лише за наявності визначених у КК умов і підстав.

Умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності є вчинення нею певного умисного злочину, незалежно від того, закінчено його чи ні, вчинений він одноособово чи у співучасті. Підставою такого звільнення може бути або певна поведінка особи після вчинення злочину, яку держава заохочує (дійове каяття, примирення винного з потерпілим, припинення злочинної діяльності та добровільне повідомлення про вчинене тощо), або настання певної події (наприклад, зміна обстановки, закінчення строків давності).

Відповідно до ст. 12 КК України, злочин, передбачений ч.2 ст.286 КК України, відносяться до тяжких злочинів.

Згідно висновку, викладеного в постанові Верховного Суду у справі №760/18016/15-к від 09.04.2019, виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання й, у випадку встановлення передбачених у ст.49КПК підстав та відсутності заперечень з боку обвинуваченого закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності. Якщо ж обвинувачений, щодо якого передбачено звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку. В цьому разі, якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок, призначає покарання і на підставі ч. 5 ст. 74, ст. 49КК може звільнити від нього засудженого.

Згідно з приписами п. 1 ч. 2 ст.284КПК кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Виходячи з системного аналізу зазначених вище норм кримінального та кримінального процесуального законодавства, звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язком суду.

Тому суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження. Суд, за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст.49 КК України, та за згодою обвинуваченого, ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Зі змісту поданого прокурором клопотання та доданих матеріалів вбачається, що ДТП за участю підозрюваного ОСОБА_4 та потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 мала місце 23.10.2005 року. Доказів на підтвердження можливого ухилення ОСОБА_4 від слідства або суду, вчинила нового злочину, суду не надано.

Таким чиномз моментувчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.286 КК України, строк давності притягнення його до кримінальної відповідальності за вчинене сплив 24.10.2015 року.

Оскільки звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є нереабілітуючою підставою, закон надає право підозрюваному ОСОБА_4 заперечувати проти закриття провадження. Однак підозрюваний не заперечує проти закриття провадження з відповідних підстав, його захисником подане клопотання повністю підтримано.

З`ясувавши позицію підозрюваного ОСОБА_4 та впевнившись у його добровільності та усвідомленні наслідків закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, суд вважає що клопотання прокурора про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження підлягає до задоволення.

Вирішуючи питанняпро звільненнявід кримінальноївідповідальності ОСОБА_4 та закриттякримінального провадженняза ч.2ст.286КК України, суд враховує, що ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався та не судимий, кримінальне правопорушення вчинив вперше , вчинене кримінальне правопорушення належить до категорії тяжких злочинів, та сам ОСОБА_4 не заперечує проти закриття кримінального провадження з цих підстав.

Що стосується цивільних позовів, поданих потерпілими в даному кримінальному провадженні, які поступили в суд разом з клопотанням про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, суд виходить із наступного.

Згідно цивільних позовів потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 від 13.06.2019р., останні просять стягнути з ОСОБА_4 на їх користь, в рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої в результаті ДТП, що мала місце 23.10.2005 року з вини ОСОБА_4 кошти, а саме: ОСОБА_6 - 289385,68 грн .; ОСОБА_7 - 88533,76 грн .; ОСОБА_8 - 102011,27 грн.

Порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні встановлений ст.129 КПК України, згідно частини 1 якої суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому. Таким чином, цивільний позов суд розглядає по суті у випадках, передбачених ч.1 ст.129 КПК України.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 31.03.1989 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна», у разі закриття справи з передбачених законом підстав, цивільний позов не розглядається. Вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди у цьому разі можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, у зв`язку з прийняттям судом рішення про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, суд позбавлений можливості вирішити цивільні позови потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди , оскільки такі вирішується судом згідно зі ст.129КПК України у випадку постановлення вироку чи ухвали про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Тому вказані цивільні позови необхідно залишити без розгляду, та роз`яснити потерпілим ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , що наведене не позбавляє можливості вирішити їх у порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.49 КК України, п. 1 ч. 2 ст.284, ст. ст. 286, 314, 370, 372, 395 КПК України, суд-

п о с т а н о в и в:

клопотання прокурора Пустомитівського відділу Львівської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_3 про звільнення підозрюваного ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальноївідповідальності завчинення кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.286КК України, на підставі ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження,внесене вЄдиний реєстрдосудових розслідувань№12013150170001050 від 30.08.2013р.відносно ОСОБА_4 за ч.2ст.286КК України, закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284КПК України у зв`язку із звільненням від кримінальної відповідальності.

Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 від 13.06.2019р., про відшкодування 289385,68 грн . майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_4 від 13.06.2019р., про відшкодування 88533,76 грн . майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_4 від 13.06.2019р., про відшкодування 102011,27 грн . майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи діб з дня її оголошення.

СуддяОСОБА_1