ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

За позовом Прокурора м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі, м. Кривий Ріг Дніпропетровської

до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості в сумі 2 157,72 грн.

Суддя Бишевська Н.А.

Секретар судового засідання Бикова А.О.

Представники сторін:

Від позивача - Говорун І.С., довір. №4698/Г/10 від 14.03.07р.;

Від відповідача -представник не з'явився.

В судовому засіданні приймав участь: Кріпак М.В., посвідчення №148, прокурор відділу.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Прокурора м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі (далі - Позивач) до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 2 157,72 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що штрафні санкції застосовані до відповідача внаслідок здійсненої перевірки за порушення ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995р. № 265/95-ВР (у подальшому -Закон “Про РРО”) та ст. 5 Закону України від 23.03.1996 року № 98/96-ВР „Про патентування деяких виді підприємницької діяльності”, а саме за не проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій та відсутність торгових патентів на 2 гральні автомати. Застосування санкцій здійснено шляхом винесення рішення про застосування штрафних санкцій, яке долучено до справи, та є податковим повідомленням рішенням НОМЕР_1 від 18.02.04 р.

Відповідач відзив на позов не надав та не забезпечив явку свого представника в судове засідання.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, так як останній був належним чином попереджений про час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та прокурора, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач зареєстрований виконавчим комітетом Жовтневої районної ради м. Кривого Рогу, про що було видане свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності НОМЕР_2 від 29.09.2003р.

Відповідач взятий на податковий облік в Північній МДПІ у м. Кривому Розі 01.10.2003 року.

Станом на 26.02.2007р. відповідач має борг перед бюджетом в розмірі 2157,72 грн.

Даний борг виник внаслідок проведення перевірки 16.02.2004 року господарської одиниці - гральних автоматів, що розташована за адресою: мкр. 5-й Зарічний, 41-а м. Кривого Рогу, який належить відповідачу.

Під час проведення перевірки, виявлені порушення п. 1, 2, 5 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 1 червня 2000 року № 1776-ІІІ, а саме:

- проведення розрахункової операції без застосування РРО та РК на суму 10,00 грн.

- проведення розрахункової операції без застосування КОРО та РРО на суму 10.00 грн.

Порушення ст. 5 Закону України від 23.03.1996 року № 98/96-ВР „Про патентування деяких виді підприємницької діяльності”, а саме:

- відсутність торгового патенту на 2 гральні автомати.

18.02.2004р. позивачем винесене податкове повідомлення-рішення НОМЕР_3, згідно з яким до відповідача застосовані фінансові санкції на загальну суму 2157,72 грн., яке було отримане відповідачем 27.02.2004р., про що свідчить підпис на поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Зазначене податкові повідомлення -рішення винесене позивачем за порушення відповідачем ст. 3 Закону “Про РРО”, ст.5 Закону України від 23.03.1996 року № 98/96-ВР „Про патентування деяких виді підприємницької діяльності” та ні в адміністративному, ні в судовому порядку відповідачем не оскаржувалися.

Станом на 26.02.2007р. застосовані до відповідача штрафні санкції не сплачені, а заборгованість становить 2157 грн. 72 коп.

Оцінюючи матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення позову, за таких обставин.

Аналіз норм чинного законодавства дозволяє стверджувати, що штрафні санкції за порушення порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій не можуть вважатися податковим зобов'язанням.

Згідно пунктів 1.9 та 1.10 ст.1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове повідомлення і податкові вимоги є письмовими повідомленнями та вимогами контролюючих та податкових органів про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання або погасити суму податкового боргу.

Ці форми актів ненормативного характеру можуть застосовуватись лише щодо обов'язків у сплаті податків і зборів (обов'язкових платежів).

Вичерпний перелік податків і зборів (обов'язкових платежів) визначено у статтях 14 і 15 Закону України “Про систему оподаткування”.

У цих статтях штрафні санкції передбачені Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг” не передбачені як види податків або зборів. Тому обов'язок підприємства по сплаті штрафів не відноситься до категорії податкового зобов'язання або податкового боргу.

Відповідно до п.1.5 ст.1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Таким чином, положення Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” не застосовуються до відповідної категорії штрафів і їх не можна визначати як податкове зобов'язання податковими повідомленнями-рішеннями.

Зокрема, податкові повідомлення-рішення передбаченні виключно Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Вказані акти податкових органів є формою визначення сум саме податкових зобов'язань і їх зміст формулюється відповідно до вимог зазначеного Закону.

Допускаючи можливість нарахування “неподаткових” штрафів податковими повідомленнями-рішеннями таким штрафам фактично надається статус податкового зобов'язання, а згодом і податкового боргу, що в подальшому є підставою для застосування процедури стягнення такого боргу відповідно до Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Як зазначено вище, відповідач не оскаржив податкові повідомлення -рішення. Таким чином, застосовані позивачем штрафні санкції на час звернення до суду мають статус податкового боргу відповідно до Закону України № 2181.

Однак, відповідно до п. п. 15.1.1. п.15.1 ст. 15 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Позовна заява надійшла до суду 10.04.07 р.

Позивачем порушено вимоги п. п. 15.2.1. п. 15.2 ст. 15 Закону України № 2181 У разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

Таким чином, суд приходить до висновку про неможливість задоволення позову виходячи з вищевикладеного , та відмовляє в задоволенні позовних вимог .

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 160, 163, 167 Кодексу адміністративного кодексу України, господарський суд, -

П о с т а н о в и в :

В задоволенні адміністративного позову Прокурора м. Кривого Рогу відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.

Суддя Н.А. Бишевська