ПОСТАНОВА

Іменем України

31 липня 2019 року

Київ

справа №233/681/17

адміністративне провадження №К/9901/2337/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Губської О. А.,

суддів: Білак М. В., Калашнікової О. В.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності щодо ненадання відповіді незаконною, зобов`язання надати відповідь на лист, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року, прийняту у складі колегії суддів: Ястребової Л.В. (головуючий), Гайдар А.В., Компанієць А.В.

І. Суть спору:

1. ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Костянтинівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просив визнати незаконною бездіяльність Костянтинівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо ненадання відповіді на лист; зобов`язати Костянтинівське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надати відповідь на лист.

2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що у грудні 2016 року він звернувся до Костянтинівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з листом про надання копії паспорту та ідентифікаційного коду з особистої пенсійної справи, проте відповіді на вказане звернення від позивача не отримав, що є порушенням норм ст. 20 Закону України «Про звернення громадян»,

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. 22 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернувся з листом до Костянтинівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, відповідно до якого просив надати копію паспорту та ідентифікаційного коду, які зберігаються у матеріалах його особистої справи. Звернення було прийнято відповідачем 22 грудня 2016 року та зареєстровано за вх. № 5082, що підтверджується відповідною відміткою на листі позивача.

4. Оскільки, позивач не отримував від Костянтинівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецькій області відповіді на лист від 22 грудня 2016 року, він звернувся до суду з даним позовом.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

5. Донецький окружний адміністративний суд постановою від 02 жовтня 2017 року позовні вимоги задовольнив.

6. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано належного та допустимого доказу надіслання документів позивачу. Суд не прийняв як доказ надання відповіді позивачу копію витягу з журналу реєстрації вихідної кореспонденції, оскільки по-перше, зазначене копія витягу з журналу реєстрації вихідної кореспонденції не прошита, не пронумерована та ніким не засвідчена; по - друге, з наданої копії журналу вбачається, що запис № 28870/03 від 29.12.2016 про направлення відповіді позивачу зроблений іншою особою ніж заповнено інші графи в журналі з номеру 28841/04 по 28869/03 та з номеру 28872/06 по 28880/11.

7. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року скасовано та прийнято нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

8. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем надано відповідь на звернення позивача у порядку та строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян». Посилання суду першої інстанції на те, що запис в витягу з журналу реєстрації вихідної кореспонденції зроблений іншою особою ніж заповнено інші графи в той же день, не може бути підставою для не прийняття журналу, як належного доказу, оскільки зазначене свідчить лише на заповнення журналу та направлення листа-відповіді іншою особою.

IV. Касаційне оскарження

9. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року та залишити в силі постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року.

10. Касаційну скаргу мотивує тим, що відповіді на своє звернення він не отримував, відповідач не надав жодних доказів, що дана відповідь була направлена на його адресу.

11. Від відповідача відзив на апеляційну скаргу не надходив.

V. Джерела права й акти їх застосування

12. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

13. Відповідно до статті 40 Конституції України, кожен має право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

14. Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 №393/96-ВР (далі - Закон №393) органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

15. Відповідно до частини 1 статті 19 Закону №393, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані, зокрема, письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

16. Термін розгляду звернень громадян визначено статтею 20 Закону №393, за приписами якої звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому, загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

VI. Висновок Верховного Суду

17. Перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

18. Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить висновку, що судами не в повній мірі дотримано норми матеріального і процесуального права.

19. В матеріалах справи міститься лист-відповідь відповідача від 29 грудня 2016 року № 28870/03-09/17 на звернення позивача від 22 грудня 2016 року, відповідно до якої повідомлено позивача про неможливість надання копії паспорту та копії ідентифікаційного коду з особистої пенсійної справи останнього, оскільки згідно статті 76 Закону України "Про нотаріат" вірність копії з копії документа може бути засвідчена нотаріусом, посадовою особою органу місцевого самоврядування, якщо вірність копії засвідчена в нотаріальному порядку або якщо ця копія видана підприємством, установою, організацією, що видала оригінал документа. В останньому випадку копія повинна бути викладена на бланку даного підприємства, установи, організації з відміткою про те, що оригінал документа знаходиться на даному підприємстві, установі, організації.

20. В матеріалах справи міститься завірена копія журналу реєстрації вихідної кореспонденції, в якому за вихідним № 28870/03 міститься відмітка про надіслання позивачу на його адресу засобами поштового зв`язку простою кореспонденцією вказаного листа-відповіді.

21. У пункті 11 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 визначено, що поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.

22. Відповідно до пункту 2 Правил №270 просте поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання без видачі розрахункового документа та доставляється/вручається без розписки.

23. Разом з тим, судами не витребувано від відповідача інших доказів, які підтверджують направлення відповіді на звернення позивача, не досліджено Інструкцією з діловодства, якою керується відповідач, та не встановлено, чи передбачено нею ведення реєстру на відправку простої кореспонденції, чи вихідна кореспонденція реєструється лише у журналі реєстрації вихідної кореспонденції, не встановлено відповідальну особу за здійснення такої відправки.

24. Викладене в сукупності дає підстави для висновку про недотримання судами принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи під час дослідження зібраних у справі доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

25. Водночас за відсутності усіх встановлених обставин, Верховний Суд в межах своїх повноважень позбавлений можливості прийняти рішення по суті вимог, заявлених у позовній заяві.

26. Таким чином, зважаючи на встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини, касаційний суд вважає їх висновки передчасними, та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а відтак такі судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 КАС України.

27. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

28. Частиною четвертою статті 353 КАС України передбачено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

29. Приписами статті 242 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

30. З огляду на те, що встановлені порушення допущені судами першої та апеляційної інстанцій, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, якому необхідно дослідити усі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та прийняття законного і обґрунтованого судового рішення.

31. Судам під час нового розгляду необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків і надати оцінку заявленим позовним вимогам крізь призму частини другої статті 2 КАС України України та з урахуванням установленого статтею 6 цього Кодексу принципу верховенства права.

VII. Судові витрати

32. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року у справі №233/681/17 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. А. Губська

Судді М. В. Білак

О. В. Калашнікова