ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
31 липня 2019 року СєвєродонецькСправа № 360/3359/19
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання незаконними та протиправними дій, визнання незаконним, протиправним та скасування наказу від 05.02.2019 № 33, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
26 липня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд:
1) визнати незаконними та протиправними дії відповідача щодо не проведення повного розрахунку в день звільнення та виключення із списків особового складу військової частини та всіх видів грошового забезпечення;
2) визнати незаконними та протиправними дії відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 08 лютого 2019 року;
3) визнати незаконним, протиправним та скасувати наказ відповідача від 05.02.2019 за № 33, яким на позивача накладанню дисциплінарне стягнення «Сувора догана»;
4) визнати незаконними та протиправними дії відповідача в частині не надання відповіді на звернення від 06.02.2019 та не надання в день виключення із списків особового складу, та на протязі місяця наступних документів: довідки про безпосередню участь в АТО та ООС зам весь час служби у військовій частині НОМЕР_1 ; довіки для центру занятості, про нарахування і виплату позивачу грошового забезпечення за весь час служби, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; копії грошового атестату; копії довідки про виплату додаткових видів грошового забезпечення, за весь час безперервної служби з урахуванням щомісячної премії та винагороди, винагороди за участь в АТО та ООС, матеріальної допомоги; розрахуноку вислуги років для призначення пенсії; довідки про нарахування і виплату грошового забезпечення за весь час служби з урахуванням всіх доплат, премій винагород матеріальних допомог, одноразових премій, і окремим рядком утримання із грошового забезпечення;
5) зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 08 лютого 2019 року в розмірі 19544,45 грн;
6) зобов`язати відповідача надати обґрунтовану відповідь на звернення від 06.02.2019 та наступні документи: довідку про безпосередню участь в АТО та ООС за весь час служби у військовій частині НОМЕР_1 ; довідку для центру занятості про нарахування і виплату грошового забезпечення за весь час служби, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; копію грошового атестату; копію довідки про виплату додаткових видів грошового забезпечення за весь час безперервної служби з урахуванням щомісячної премії та винагороди, винагороди за участь в АТО та ООС, матеріально допомоги, розрахунок вислуги років для призначення пенсії; довідку про нарахування і виплату грошового забезпечення за весь час служби з урахуванням всіх доплат, премій винагород матеріальних допомог, одноразових премій, і окремим рядком утримання із грошового забезпечення;
7) зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу суму середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з лав Національної гвардії України у запас та виключенням із списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення з 08.02.2019 до дня проведення повного розрахунку як грошового забезпечення, так і речового, виходячи з розміру середньоденного грошового забезпечення 349,002 грн за кожний день затримки розрахунку при звільненні.
За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд встановив таке.
Відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Як слідує з позовної заяви, у порушення пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України, позивачем у позовній заяві зазначені неповні ідентифікаційні данні відповідача, а саме: відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, а в разі, якщо ці данні не відомі письмово про це не повідомлено.
Суд зауважує, що завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Згідно з пунктом 3 та пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про визнання протиправним дії суб`єкта владних повноважень, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною, зобов`язання вчинити певні дії.
Суд зазначає, що під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло.
В пунктах 1-4 прохальної частини позовних вимог позивач звертає до суду вимоги про визнання незаконними та протиправними дій, визнання незаконним та протиправним наказу від 05.02.2019 № 33.
Таким чином, вбачається, що виклад позовних вимог не відповідає критеріям та вимогам КАС України щодо змісту позовних вимог, повноваженням адміністративного суду, які він може вчинити при вирішенні справи, оскільки кодексом не передбачено можливість визнання дій, актів індивідуальної дії незаконними.
Таким чином, позивачу для усунення зазначених недоліку слід надати уточнену позовну заяву, оформлену з дотриманням вимог статей 160, 161 КАС України, та її копію для вручення відповідачу, виклавши зміст позовних вимог сформулювавши їх максимально чітко і зрозуміло відповідно до критеріїв та вимог КАС України, з урахуванням норм статей 5, 245 КАС України, а також зазначивши всі ідентифікаційні дані відносно відповідача у відповідності до пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України.
Згідно з частиною четвертою статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до частин першої, другої, четвертої, п`ятої статті 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до вимог пунктів 5.26, 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Підпис відповідальної особи на документі засвідчують відбитком печатки організації. Згідно з пунктом 4.5 ДСТУ 4163-2003 у документах, що їх оформлюють на двох і більше сторінках, реквізити 26 - відбиток печатки, 27 - відмітка про засвідчення копії проставляють після тексту (21).
Оглядом позовної заяви встановлено, що письмові докази додані до позовної заяви для приєднання до матеріалів справи та вручення відповідача не засвідчені належним чином, а саме: письмові докази, надані для приєднання до матеріалів справи, мають нерозбірливі написи та підписи особи без зазначення особи, яка засвідчує копію її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, а письмові докази, надані для вручення відповідачу взагалі не засвідчені.
Для усунення вказаного недоліку позовної заяви позивачу необхідно надати письмові докази, у належним чином засвідчених копіях, а саме: з відміткою про засвідчення, яка складається зі слів «Згідно з оригіналом», особистого підпису позивача як особи, яка засвідчує копію, його ініціалів та прізвища, а також дати засвідчення копії документа.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За приписами частини п`ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Тобто, за змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 121 КАС України).
Частиною першою статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому місячний строк визнано законодавцем достатнім для того, щоб у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Як слідує з матеріалів позовної заяви позивач звернувся за оскарженням наказу від 05.02.2019 № 33 та визнання протиправними дій в частині не надання відповіді на звернення від 06.02.2019 тільки 26 липня 2019 року, тобто з пропуском встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України строку звернення до адміністративного суду.
Позивачем до позовної заяви додано клопотання про поновлення строку звернення до суду щодо оскарження незаконних дій відповідача.
В обґрунтування клопотання позивачем зазначено, що про порушення своїх прав в частині накладання 05.02.2019 дисциплінарного стягнення наказом від 05.02.2019 № 233, з яким він не був ознайомлений позивачу стало відомо лише 20.05.2019, але в це й час перебував на стаціонарному лікуванні і не мав можливості підготувати і надати позов.
Щодо поважності пропуску строку на оскарженні протиправних дій військової частини НОМЕР_1 в частині ненадання відповіді на звернення від 06.02.2019 та не нарахування та невиплати мені грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 08 лютого 2019 року, позивач пояснив, що враховуючи, той факт, що під час виключення із списку скобового складу військово частини позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 06.02.2019 по 17.02.2019, а після виписки із лікарні продовжував хворіти і лікуватися в умовах як денного так і стаціонарного лікування, тому позивач був позбавлений можливості, своєчасно звернутися до суду. Вищезазначені аргументи, на думку позивача, дають йому всі підстави винести клопотання перед судом про поновлення строку звернення до суду щодо оскарження протиправних дій військової частини НОМЕР_1 .
Вирішуючи клопотання про поновлення строку звернення до суду, суд виходить з такого.
Позивачем як поважні причини пропуску строку звернення до суду зазначено про перебування на стаціонарному лікуванні з 06.02.2019 по 17.02.2019 та подальшу хворобу.
На думку суду, підстави, наведені позивачем в обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду є неповажними та недостовірними, оскільки на підтвердження наведених у заяві обставин, позивача надав суду виписки із медичної карти про перебування в стаціонарі з 06.02.2019 по 18.08.2019, з 03.05.2019 по 22.05.2019, з 28.05.2019 по 07.06.2019, та з 20.06.2019 по 04.07.2019, в інший період позивач зазначає, що продовжував хворіти та лікуватися в умовах денного стаціонару, проте перебування на амбулаторному лікуванні, на думку суду, не є перешкодою для звернення до суду з позовом.
Крім того на неповажність та недостовірність причин пропуску строку звернення до суду позивача з даним позовом вказує також той факт, що за позовною заявою позивача також було порушено провадження суддею Луганського окружного адміністративного суду Секірською А.Г. у справі № 360/445/19.
Згідно з даними обліково-статистичної картки на справу № 360/445/19, яка міститься в КП «ДСС» позовну заяву ОСОБА_1 подано до суду 01.02.2019, в подальшому ОСОБА_1 26.02.2019 подавались докази на усунення недоліків позовної заяви в зазначеній справі, в межах користування своїми процесуальними правами позивачем подавались інші заяви (28.03.2019, 10.04.2019, 18.04.2019, 02.05.2019 тощо).
Таким чином, з огляду на викладене не вбачається яким чином хвороба і лікування в умовах денного та стаціонарного лікування перешкоджали позивачу звернутись до суду в межах строку звернення з даним позовом, та жодним чином не перешкоджали позивачу здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, зокрема щодо ведення справи у справі № 360/445/19.
Крім того, позивач в позовній заяві зазначає, що про існування наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.02.2019 № 33 йому стало відомо, лише у травні 2019 року, після ознайомлення з відзивом військової частини НОМЕР_1 по справі 360/445/19 (суддя - Секірська А.Г.).
Однак жодних доказів на підтвердження зазначеної обставини позивачем до матеріалів справи не додано.
З урахуванням викладеного, підстави, зазначені позивачем в клопотанні про поновлення строку звернення до адміністративного суду, визнаються судом неповажними.
Таким чином, позивачу слід звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання незаконними та протиправними дій, визнання незаконним, протиправним та скасування наказу від 05.02.2019 № 33, зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом п`яти календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду:
- уточненої позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог статей 160, 161 КАС України, та її копію для вручення відповідачу;
- належним чином засвідчених копій письмових доказів (документів), доданих до позовної заяви, для приєднання до матеріалів справи та надіслання відповідачу;
- обґрунтованого клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду разом з відповідними доказами.
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачу та вважатиметься неподаною.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
СуддяО.В. Захарова
