У Х В А Л А

15 липня 2019 року

м. Київ

справа № 554/1365/18

провадження № 61-13322 ск 19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 22 лютого 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 22 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В :

У березні 2018 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя. Просила визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку поділу спільно набутого майна подружжя та стягнути з відповідача судові витрати.

Позовна заява мотивована тим, що з 23 вересня 1981 року вона, на той час ОСОБА_2 , уклала шлюб з відповідачем. 15листопада 1994 року відділом реєстрації актів громадянського стану Октябрського райвиконкому м. Полтави за актовим записом № 772 зареєстровано розірвання шлюбу. 27 грудня 1995 року у зв`язку з реєстрацією шлюбу з ОСОБА_4 позивач змінила прізвище з ОСОБА_2 на ОСОБА_2 . За час шлюбу з ОСОБА_1 , а саме 01 червня 1994 року в інтересах сім`ї ним укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . Оплата вартості квартири здійснена двома платежами на суму 52 700 руб. від 05 травня 1994 року та на суму 35 050 руб. від 20 січня 1994 року. Після розірвання шлюбу фактично були припинені шлюбно-сімейні відносини між позивачем та відповідачем, який переїхав проживати до своєї матері у квартиру АДРЕСА_2 , де і проживає на даний час. Позивач залишилася проживати без реєстрації у квартирі АДРЕСА_1 з чоловіком ОСОБА_7 . У квартирі також зареєстрований, але не проживає її син ОСОБА_8 . Оскільки вказана квартира є спільно набутим майном за час шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , просила визнати за нею права власності на 1/2 її частину.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 22 лютого 2019 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя - задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку поділу спільно набутого майна подружжя.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 2 496, 40 грн.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 22 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

21 червня 2019 року ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного суду касаційну скаргу на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 22 лютого 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 22 травня 2019 року у вказаній справі.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною дев`ятою статті 19 ЦПК України встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено що з 1 січня 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 1 921,00 грн.

Станом на 01 січня 2019 року п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 960 500 грн (1 921* 500).

Згідно зі статтею 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Верховний Суд урахував ціну та предмет позову, складність справи та дійшов висновку, що дана справа є незначної складності, ціна позову якої не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень на визнання справи малозначною, оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена у Загальних положеннях цього Кодексу, то вона поширюються й на касаційне провадження.

З огляду на положення статті 19 у системному зв`язку з нормами статей 274, 389 та 394 ЦПК України, суд вправі віднести справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду.

Предметом спору у зазначеній справі є поділ майна подружжяу вигляді квартири вартість якої 87 750 крб.

Указами Президента України №549 «Про реформу грошової системи України» від 07 листопада 1992 року та №762 від 25 серпня 1996 року «Про грошову реформу в Україні» врегульовано порядок обміну рублевої готівки на український карбованець у співвідношенні 1:1 та обміну українського карбованця на гривні за курсом 100 000 крб. за 1 грн. відповідно.

Заявником не наведено вартості спірної квартири станом на момент звернення до суду з касаційною скаргою, а Верховний Суд позбавлений цього права, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 400 ЦПК України, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Таким чином, справа є незначної складності і ціна позову не перевищує п`ятсотрозмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Верховним Судом також ураховано, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено після набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», тобто після 15 грудня 2017 року.

Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, судом не встановлено і заявник на такі не посилається.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Верховний Суд зауважує, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій в межах своїх повноважень, заявник не переконав у наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Оскільки оскаржувані заявником рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 22 лютого 2019 року та постанова Полтавського апеляційного суду від 22 травня 2019 року постановлені у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 22 лютого 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 22 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжявідмовити.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Петров