Постанова

Іменем України

10 липня 2019 року

м. Київ

справа № 188/731/15-ц

провадження № 61-13155св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Ступак О. В. (суддя-доповідач), суддів:Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,Олійник А. С., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Петропавлівському районі Дніпропетровської області, Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 13 червня 2016 року у складі судді Бурди П. О. та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2017 року у складі колегії суддів: Городничої В. С., Баранніка О. П., Лаченкової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішень судів

У червні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Петропавлівському районі Дніпропетровської області (далі - Фонд у Петропавлівському районі Дніпропетровської області), Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (далі - ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля») про зміну розрахункового періоду для обчислення середньої заробітної плати (доходу) для призначення страхової виплати у зв`язку зі стійкою втратою працездатності.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 30 червня 2011 року він звільнений ВСП шахта «Ювілейна» Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля», правонаступником якого є ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», згідно із розпорядженням від 29 червня 2011 року № 932-к на підставі пункту 2 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), у зв`язку з невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров`я, що є перешкодою для виконання ним своїх трудових обов`язків. Висновком лікарської експертної комісії Української НДІ промислової медицини від 22 грудня 2011 року, протокол № 2372, його захворювання визнані професійними. 23 грудня 2011 року на підприємство направлено повідомлення про професійне захворювання (отруєння) - форма П-4, за фактом чого складено акт розслідування хронічного професійного захворювання від 29 грудня 2011 року. Згідно з висновком медико-соціальною експертною комісії (далі - МСЕК) 20 лютого 2012 року йому встановлено первинно стійку втрату професійної працездатності - 60 % із 24 січня 2012 року безстроково, у зв`язку із чим він звернувся до Фонду у Петропавлівському районі Дніпропетровської області за призначенням йому страхових виплат як одноразової страхової суми, так і щомісячної грошової суми, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку. ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» надало довідку про середню заробітну плату (дохід) ОСОБА_1 від 23 лютого 2012 року № 8, згідно з якою середньомісячна заробітна плата за грудень 2010 року - травень 2011 року становить 3 629,97 грн.

Із цією довідкою він не погоджується і вважає, що вона порушує вимоги чинного законодавства, оскільки ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» неправильно визначило розрахунковий період. Для розрахунку середньої заробітної плати відповідачі повинні взяти його заробітну плату за шість місяців, які передували настанню страхового випадку, а саме з січня по червень 2011 року включно.

Враховуючи наведене, позивач просив суд зобов`язати Фонд у Петропавлівському районі Дніпропетровської області здійснити йому призначення (перерахунок) страхових виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, за останні шість календарних місяців (з першого до першого числа) - з 01 січня по 30 червня 2011 року включно, допустивши негайне виконання рішення та виплату недоплаченої щомісячної страхової виплати, а також стягнути із ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» судові витрати у справі.

Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 13 червня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» правомірно надало довідку про заробітну плату позивача за грудень 2010 року - травень 2011 року, складену відповідно до вимог пунктів 4, 22 Порядку обчислення середньої заробітної плати для обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266, та листа виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 10 травня 2011 року, в якому зазначено, якщо застрахована особа звільнена в останній день місяця (30 або 31 числа), то цей місяць не включається до розрахункового періоду, у зв`язку з чим червень 2011 року і не був включений до розрахункового періоду.

Додатковим рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2016 року на позивача покладено судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 487,20 грн.

Стягуючи із позивача судовий збір, суд першої інстанції виходив із того, що статтею 5 Закону України «Про судовий збір» не передбачено пільги щодо сплати судового збору за розгляд справ про призначення страхових виплат.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 13 червня 2016 року залишено без змін.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Ухвалу Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2016 року про виправлення описки залишено без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що висновки місцевого суду є правильними, відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги

У березні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 13 червня 2016 року, додаткове рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2016 року, ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2017 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив суд скасувати рішення судів попередніх інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не повністю з`ясували обставини, які мають значення правильного вирішення справи. Позивач звільнений із роботи в останній день місяця - 30 червня 2011 року, тому при видачі довідки про заробітну плату (дохід) за останні шість місяців роботи для призначення страхової виплати у зв`язку зі стійкою втратою працездатності необхідно враховувати червень 2011 року. Посилання судів на роз`яснення Міністерства праці та соціальної політики є помилковими, оскільки вказане роз`яснення не відповідає вимогам трудового законодавства України.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 травня 2017 року відкрито касаційне провадження, витребувана цивільна справа та надано строк на подання заперечення на касаційну скаргу.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 вересня 2017 року справу призначено до судового розгляду.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У березні 2018 року вказану справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Позиція Верховного Суду

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню із таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у січні 2014 року вже звертався до суду з позовом до відповідачів про визначення розміру середньої заробітної плати (доходу) для призначення страхової виплати у зв`язку зі стійкою втратою працездатності і стягнення недоплати за страховими виплатами.

Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 25 липня 2014 року у справі № 188/9/14-ц позов задоволено частково. Визнано довідку від 23 лютого 2012 року № 8, про середню заробітну плату (дохід) ОСОБА_1 за грудень 2010 року - травень 2011 року, видану ВСП шахта «Ювілейна» Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля», недійсною. Стягнуто з Фонду в Петропавлівському районі Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 заборгованість за щомісячними страховими виплатами з 24 січня 2012 року по 01 березня 2014 року у сумі 1 707,68 грн. Зобов`язано Фонд в Петропавлівському районі Дніпропетровської області проводити щомісячну страхову виплату з 01 березня 2014 року із середньої заробітної плати 3 720,07 грн, відкориговану на коефіцієнти перерахунку щомісячної страхової виплати відповідно до постанов Правління Фонду. У позовній вимозі ОСОБА_1 про прийняття рішенням суду середньої заробітної плати (доходу). для призначення страхових виплат, у зв`язку з стійкою втратою працездатності у розмірі 3 720,07 грн відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2015 року у справі № 188/9/14-ц рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області скасоване у частині визнання недійсною довідки від 23 лютого 2012 року № 8, про середню заробітну плату (дохід) ОСОБА_1 за грудень 2010 року - травень 2011 року, видану ВСП шахта «Ювілейна» Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля»; стягнення з Фонду в Петропавлівському районі Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 заборгованості за щомісячними страховими виплатами з 24 січня 2012 року по 01 березня 2014 року у сумі 1 707,68 грн; зобов`язання Фонду в Петропавлівському районі Дніпропетровської області проводити щомісячну страхову виплату з 01 березня 2014 року із середньої заробітної плати 3 720,07 грн, відкориговану на коефіцієнти перерахунку щомісячної страхової виплати відповідно до постанов Правління Фонду. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 червня 2015 року у справі № 188/9/14-ц відмовлено позивачу у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 5 частини четвертої статті 328 ЦПК України.

Ухвалою Верховного Суду України від 09 вересня 2015 року у справі № 188/9/14-ц відмовлено у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_1 до відповідачів про визнання довідки про середню заробітну плату недійсною, встановлення розміру середньої заробітної плати (доходу) для призначення страхової виплати у зв`язку зі стійкою втратою працездатності та стягнення недоплати за страховими виплатами за заявою позивача про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 червня 2015 року.

Вказаними судовими рішеннями, а також судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи у трудових відносинах із ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» і будучи застрахованою особою, отримав професійне захворювання, про що складено акт за формою П-4 від 29 грудня 2011 року.

Розпорядженням від 29 червня 2011 року № 932-к ОСОБА_1 звільнений на підставі пункту 2 частини першої статті 40 КЗпП України з 30 червня 2011 року у зв`язку з невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров`я, яка перешкоджає виконанню позивачем його трудових обов`язків.

За висновком МСЕК від 20 лютого 2012 року ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності та 60 % втрати професійної працездатності з 24 січня 2012 року, що підтверджується випискою із акта огляду МСЕК до довідки серії 10 ААА № 075167.

Листом від 20 лютого 2012 року № 3/99 Фонд у Петропавлівському районі Дніпропетровської області витребував від ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» довідку про заробітну плату ОСОБА_1 за грудень 2010 року - травень 2011 року і постановою від 26 березня 2012 року № 0417/1358/2 призначив страхові виплати ОСОБА_1 у вигляді одноразової допомоги та щомісячних страхових виплат на підставі вказаної довідки про середню заробітну плату (дохід) ОСОБА_1 від 23 лютого 2012 року № 8, у якій згідно з розрахунком середньомісячна заробітна плата за грудень 2010 року - травень 2011 року становить 3 629,97 грн.

07 квітня 2014 року на вимогу ОСОБА_1 ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» видало йому довідку про середню заробітну плати за січень - червень 2011 року для проведення страхових виплат, у зв`язку з втратою ним професійної працездатності, згідно з якою середня заробітна плата становить 3 720,07 грн. На підставі цієї довідки позивач просив зобов`язати Фонд у Петропавлівському районі Дніпропетровської області провести перерахунок страхових виплат з моменту їх призначення.

Нормативно-правове обґрунтування

Відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», який був чинний на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон), страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.

Частиною першою статті 28 Закону передбачено, що страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Згідно з частиною першою статті 34 Закону сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров`я.

Середньомісячний заробіток для обчислення суми страхових виплат потерпілому у зв`язку із втраченим ним заробітком (або відповідної його частини) визначається згідно з порядком обчислення середньої заробітної плати для виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, що затверджується Кабінетом Міністрів України (частина десята статті 34 Закону).

Відповідно до пункту 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок), розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) для застрахованих осіб (включаючи осіб, які працюють неповний робочий день (робочий тиждень), є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок (для страхування на випадок безробіття - в якому припинено дію трудового договору або особу знято з обліку у державного реєстратора як суб`єкта підприємницької діяльності, припинення адвокатської, нотаріальної, творчої або іншої діяльності, закінчення проходження служби; для страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання осіб, у яких через деякий час погіршився стан здоров`я у зв`язку з раніше отриманим ушкодженням здоров`я внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання - період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням тимчасової непрацездатності).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Встановивши, що позивач перебував у трудових відносинах із ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» та звільнений з роботи 30 червня 2011 року, суд першої інстанції, із яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідач законно призначив позивачу страхові виплати згідно з довідкою про середню заробітну плату (дохід) за період із грудня 2010 року по травень 2011 року, тоді як червень 2011 року не включається до розрахункового періоду, за який обчислюється середня заробітна плата для застрахованих осіб.

Верховний Суд не погоджується із таким висновком судів попередніх інстанцій, оскільки він є помилковим з огляду на таке.

Положеннями статті 241-1 КЗпП України передбачено, що строки виникнення і припинення трудових прав та обов`язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями. Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк.

Відповідно до пункту 2.26 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 (у редакції, чинній на час звільнення позивача з роботи) днем звільнення вважається останній день роботи.

Із урахуванням наведених норм права, Верховний Суд дійшов висновку про те, що червень 2011 року відповідно до положень пункту 4 Порядку включається у розрахунковий період, за який обчислюється середня заробітна плата, оскільки останнім днем роботи позивача було 30 червня 2011 року, місяць червень має 30 днів, отже, позивач відпрацював повністю цей місяць до першого числа наступного місяця - липня 2011 року.

Враховуючи те, що Фондом у Петропавлівському районі Дніпропетровської області призначено позивачу страхові виплати, розмір яких розраховано на підставі довідки про середню заробітну плату за неправильний період часу, висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для зобов`язання відповідача здійснити призначення (перерахунок) страхових виплат позивачу за період із 01 січня 2011 року по 30 червня 2011 року включно не можна вважати обґрунтованими.

Викладене свідчить про те, що судами встановлено всі обставини справи, проте не застосовано норму матеріального права, яка підлягала застосуванню, що призвело до неправильного вирішення справи. Тому рішення судів підлягають скасуванню із ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 13 червня 2016 року, додаткове рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2016 року, ухвалу Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2016 року, ухвали Апеляційного суду Дніпропетровського області від 15 березня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Петропавлівському районі Дніпропетровської області, Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про зміну розрахункового періоду для обчислення середньої заробітної плати (дохід) для призначення страхової виплати у зв`язку зі стійкою втратою працездатності задовольнити.

Зобов`язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Петропавлівському районі Дніпропетровської області здійснити призначення (перерахунок) страхових виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, ОСОБА_1 , згідно з довідкою про середню заробітну плату за період з 01 січня 2011 року по 30 червня 2011 року включно та виплатити ОСОБА_1 недоплачені щомісячні страхові виплати.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийО. В. Ступак Судді:І. Ю. Гулейков А. С. Олійник С. О. Погрібний Г. І. Усик