ПОСТАНОВА

Іменем України

30 липня 2019 року

Київ

справа №813/151/18

адміністративне провадження №К/9901/65044/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В.М.,

Шевцової Н.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року (головуючий суддя - Гулик А.Г., судді - Качур Р.П., Коморний О.І.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2018 року (головуючий суддя - Качмар В.Я., судді - Ніколін В.В., Старунський Д.М.) у справі

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції у Львівській області

третя особа начальник Головного територіального управління юстиції у Львівській області Смачило Іванна Василівна

про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, зобов`язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У січні 2018 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції у Львівській області (далі - ГТУЮ у Львівській області), в якому просив:

1.1. - визнати протиправним і скасувати наказ Міністерства юстиції України «Про накладення дисциплінарного стягнення» від 28.12.2017р. №5097/к;

1.2. - поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Головного територіального управління юстиції у Львівській області;

1.3. - внести запис до трудової книжки ОСОБА_1 про поновлення на посаді начальника ГТУЮ у Львівській області;

1.4. - нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу і до моменту фактичного поновлення на посаді начальника ГТУЮ у Львівській області.

2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що підставою для відкриття дисциплінарного провадження та проведення службового розслідування щодо позивача стало звернення заступника начальника ГТУЮ у Львівській області - начальника управління державної реєстрації ОСОБА_2 від 15.09.2017р. Позивач вважає, що відповідно до п.10.14 Положення про Головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2011 № 1707/5 (далі - Положення №170/5), пропозиції про заохочення або притягнення до дисциплінарної відповідальності має право вносити виключно начальник Головного територіального управління юстиції, а не його заступники. Позивач також звертає увагу на те, що вказане звернення ОСОБА_2 від 15.09.2017р. оформлене без дотримання вимог ст.5 Закону України «Про звернення громадян», оскільки в ньому не зазначено місце проживання громадянина, і його слід було повернути заявнику з відповідними роз`ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження. Позивач вважає, що він правомірно прийняв наказ «Про деякі питання роботи з Державними реєстрами посадовими особами Головного територіального управління юстиції у Львівській області» від 03.05.2017р. №209/6 на підставі службової записки начальника відділу розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Ілечка Т.І . від 03.05.2017р. У вказаній службовій записці та письмових поясненнях заступника начальника відділу Білодіда В .В. і провідного спеціаліста відділу Адамської І.П. наведена інформація та факти отримання незаконних вказівок про здійснення моніторингу реєстраційних дій, а також отримання незаконних вказівок про змушування до написання від невідомих громадян скарг у сфері державної реєстрації. Заходом реагування позивача на виявлені порушення стало прийняття вказаного наказу. Позивач вказує, що жодним нормативно-правовим актом не визначено вичерпних форм реалізації функції контролю у сфері державної реєстрації. Тому, він, як керівник ГТУЮ у Львівській області, вправі обирати будь-яку форму контролю.

3. Також позивач зазначив, що Дисциплінарна комісія не визначила і не встановила у чому ж полягає протиправність його дій при виданні наказу від 03.05.2017р. №209/6, в чому полягає суб`єктивна сторона дисциплінарного проступку, в чому шкідливість наслідків відповідного наказу. На думку позивача, в його діях відсутній протиправний характер, вина, умисел та настання шкідливих наслідків. Також позивач звертає увагу на пропуск відповідачем строку для застосування дисциплінарного стягнення і притягнення до дисциплінарної відповідальності, визначеного у частині 5 статті 74 Закону України «Про державну службу». Вважає, що забезпечення організації ефективної роботи структурних підрозділів і контролю за якісним виконанням наданих повноважень чи доручень Міністра юстиції України - є прямим обов`язком начальника ГТУЮ у Львівській області. Тому, при прийнятті наказу «Про особливий порядок організації роботи окремих відділів управління» від 18.08.2017р. №376/6 він діяв в межах своїх повноважень та жодним чином їх не перевищував. Дисциплінарна комісія дійшла помилкового висновку про невиконання ним протокольного рішення Кабінету Міністрів України від 09.08.2017р. та доручення Міністра юстиції України від 09.08.2017р. №102/1/48-17. Вказаний висновок комісії базується на помилкових твердженнях про те, що представники районних відділів державної виконавчої служби не є працівниками ГТУЮ у Львівській області. Крім того, наказ «Про накладення дисциплінарного стягнення» від 28.12.2017р. № 5097/к протиправно прийнято під час його перебування у відпустці та під час тимчасової непрацездатності.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

4. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

5. Відмовляючи в задоволені адміністративного позову, суд першої інстанції зазначив, що Міністерство юстиції України наділене повноваженнями для здійснення контролю за діяльністю територіальних органів Мін`юсту, зокрема, щодо оцінки якості роботи посадових осіб, що займають посади в територіальних органах Міністерства юстиції. Дисциплінарне провадження ініційовано суб`єктом призначення на підставі звернення заступника начальника ГТУЮ з питань державної реєстрації - начальника УДР ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_2 від 15.09.2017р. Законом України «Про державну службу» не встановлений обов`язок заступника начальника ГТУЮ звертатись до начальника ГТУЮ саме з вимогами щодо усунення розбіжностей, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин, натомість законодавство передбачає право вибору форми звернення. Звернення заступника начальника ГТУЮ з питань державної реєстрації - начальника УДР ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_2 від 15.09.2017р. надійшло до Міністерства юстиції в порядку Закону України «Про звернення громадян», як вищому органу у порядку підлеглості. Крім того, у зверненні чітко вказано дані, які дозволяють ідентифікувати заявника (прізвище, ім`я, по батькові та посада). Тому, суд відхилив доводи позивача про те, що вказане звернення підлягало поверненню як таке, що оформлене без зазначення місця проживання заявника. Адже, листування здійснювалось за службовою адресою ГТУЮ у Львівській області, відомою Міністерству юстиції України. Суд критично оцінив доводи позивача про те, що підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності стало звернення ОСОБА_2 Вказане спростовується підставами, що зазначені в наказі «Про накладення дисциплінарного стягнення» від 28.12.2017р. №5097/к. Дисциплінарне провадження стосовно начальника ГТУЮ у Львівській області відкрито відповідно до положень Закону України «Про державну службу», а саме за ініціативою суб`єкта призначення.

6. Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для прийняття наказу Міністерства юстиції України від 20.10.2017 №4121/к «Про дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 ». Службове розслідування щодо ОСОБА_1 проведене в межах строків, визначених ст.71 Закону України «Про державну службу». Також суд дійшов висновку про наявність у відповідача правових підстав для прийняття наказу від № 4582/к «Щодо продовження строку проведення службового розслідування» та для складення 15.12.2017 р. дисциплінарною комісією висновку за результатами службового розслідування стосовно начальника ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_1 Перебіг строку встановленого для застосування дисциплінарного стягнення стосовно ОСОБА_1 розпочався з моменту, коли в.о. Державного секретаря Міністерства, керівнику Секретаріату Державного секретаря Міністерства юстиції України Косалоповій О. А. стало відомо про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, а саме з моменту отримання нею висновку Дисциплінарної комісії від 15.12.2017р. про наявність в діях начальника ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_1 дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності. З огляду на наведене, суд відхилив доводи позивача про пропущення строків для притягнення до дисциплінарної відповідальності. Заява ОСОБА_1 від 27.12.2017р. «Про звільнення за угодою сторін з 01.03.2018» (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.12.2017 за №36217-0-32-17) не була реалізована, у зв`язку з відсутністю взаємної домовленості із суб`єктом призначення. У зв`язку з прийняттям наказу ГТУЮ у Львівській області від 03.05.2017 №209/6 (зі змінами, внесеними наказом ГТУЮ у Львівській області від 18.08.2017 № 336/6) на державних службовців ГТУЮ у Львівській області покладено обов`язки, що не передбачені та суперечать чинному законодавству. Жодним нормативно-правовим актом не встановлено використання Державних реєстрів виключно на підставі письмового подання начальника УДР, погодженого із начальником ГТУЮ та не встановлено обов`язок посадових осіб звертатись за відповідним погодженням. Тому, обмеження встановленні нормами наказу ГТУЮ у Львівській області від 03.05.2017р. №209/6 прямо суперечать положенням чинного законодавства, що, в свою чергу, порушує права осіб, що звертаються до органу державної влади з метою отримати інформацію, але у зв`язку з прийняттям наказу, обмежені у своєму праві. Суд не взяв до уваги висновок експерта в галузі права, оскільки цей висновок не містить висновків щодо застосування аналогії закону чи аналогії права або змісту норм іноземного права.

7. З огляду на наведене, суд першої інстанції вважав, що відповідач правомірно дійшов висновку про те, що при виданні наказу ГТУЮ у Львівській області від 03.05.2017р. №209/6 «Про деякі питання роботи з Державними реєстрами посадовими особами Головного територіального управління юстиції у Львівській області» начальником ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_1 порушено вимоги статті 19 Конституції України, положення Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пункту 2 частини першої статті 4, частини першої статті 8, частини першої статті 9 Закону України «Про державну службу», а саме вчинено дії (прийнято рішення) за межами повноважень, що є дисциплінарним проступком, передбаченим пунктом 7 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу»: перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення.

8. Аналіз положень наказу ГТУЮ у Львівській області від 18.08.2017р. № 376/6 свідчить про те, що ним встановлено пряме підпорядкування окремих державних службовців УДР, зазначених у вказаному наказі, начальнику ГТУЮ у Львівській області. Таким чином, внаслідок видання ОСОБА_1 , як начальником ГТУЮ у Львівській області, наказу від 18.08.2017р. № 376/6 порушено права заступника начальника ГТУЮ з питань державної реєстрації - начальника УДР ОСОБА_2 як державного службовця, зокрема, гарантовані статтею 7 Закону України «Про державну службу» права на справедливе і шанобливе ставлення з боку керівників, чітке визначення посадових обов`язків; належні для роботи умови служби. З огляду на вказане, суд дійшов висновку про те, що при прийнятті наказу ГТУЮ у Львівській області «Про особливий порядок організації роботи окремих відділів управління» від 18.08.2017р. №376/6 ОСОБА_1 порушив вимоги статті 19 Конституції України, пункту 2 частини першої статті 4, частини першої статті 8, частини першої статті 9, пункту 1 частини першої статті 2 Закону, а саме вчинив дії (прийняв рішення) за межами наданих повноважень та з порушенням принципів безпосереднього підпорядкування державних службовців, що є дисциплінарним проступком, передбаченим пунктом 7 частини другої статті 65 Закону: перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення.

9. Оцінюючи належність виконання ОСОБА_1 доручення Міністра юстиції України від 09.08.2017р. №102/1/48-17 в контексті наявності складу дисциплінарного проступку, суд зазначив, що вказаним дорученням зобов`язано, серед іншого, начальників ГТУЮ в областях включити до оперативного штабу представника від ГТУЮ на рівні начальника ГТУЮ або заступника начальника ГТУЮ з питань державної реєстрації - начальника УДР, а також розробити графік роботи мобільних точок доступу до системи безоплатної правової допомоги. Суд встановив, що до вказаних мобільних груп увійшли представники районних відділів державної виконавчої служби, які не є працівниками ГТУЮ у Львівській області, але перебувають у трудових відносинах з районними відділами юстиції, що не передбачено відповідним Дорученням та свідчить про його неналежне виконання. Той факт, що районні управління юстиції є підпорядкованими ГТУЮ у Львівській області не свідчить про перебування їхніх працівників у трудових відносинах з ГТУЮ у Львівській області. Протиправність дій позивача виражається в прийнятті наказів, що суперечать приписам Конституції України та Закону України «Про державну службу», Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно».

10. Суд відхилив доводи позивача про те, що наказ від 03.05.2017р. №209/6 «Про деякі питання роботи з Державними реєстрами посадових осіб ГТУЮ у Львівській області» та наказ від 18.08.2017р. №376/6 «Про особливий порядок організації роботи окремих відділів управління» станом на 07.05.2018р. Міністерством юстиції України не скасовані та є чинними, оскільки такі не входять до предмету доказування у цій справі та не впливають на правомірність дій позивача при їх прийнятті. Виконуючи обов`язки начальника ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_1 усвідомлював та передбачав наслідки прийняття наказів від 03.05.2017р. №209/6 «Про деякі питання роботи з Державними реєстрами посадових осіб ГТУЮ у Львівській області» та від 18.08.2017р. №376/6 «Про особливий порядок організації роботи окремих відділів управління». З огляду на наведене, суд відхилив доводи позивача про відсутність в його діях вини як елементу складу дисциплінарного поступку.

11. З огляду на наведене, суд дійшов висновку про наявність в діях позивача складу дисциплінарного проступку, який полягає в перевищенні службових повноважень, яке не містить ознак складу злочину або адміністративного правопорушення. Враховуючи тяжкість та характер вчиненого позивачем дисциплінарного проступку, суд вважав співмірним застосоване до нього дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

12. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

13. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2018 року апеляційна скарга залишена без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.

14. Апеляційний суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, зазначив, що встановлення дотримання чи не дотримання начальником УДР у зверненні від 15.09.2017р. вимог, що наведені в Законі №393/96-ВР виходить за межі предмету розгляду цієї справи та не має правового значення. Порушення суб`єктом призначення 10 денного строку для прийняття рішення про застосування до державного службовця відповідного дисциплінарного стягнення не є підставою для скасування такого рішення. Частина перша статті 71 Закону №889-VIII регулює виключно питання можливості, обов`язковості проведення службового розслідування та не є перешкодою для застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади державної служби у разі виявлення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частини другої статті 65 Закону №889-VIII, без наслідків про які йде мова в абзаці 2 частини першої статті 71 цього Закону. Днем виявлення проступку є день, коли про нього дізналася посадова особа або орган, які мають право на застосування дисциплінарного стягнення. Відповідно перебіг зазначеного терміну розпочинається коли проступок виявлено посадовою особою до обов`язків якої входить контроль за виконання працівниками своїх посадових обов`язків. Шестимісячний строк притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності (застосування дисциплінарного стягнення) обчислюється з моменту отримання Державним секретарем звернення. Жодним нормативно-правовим актом наведеним у наказі №209/6 (Положенні, Законах №№755-IV, №1952-IV, Порядку) не встановлено використання Державних реєстрів виключно на підставі письмового подання начальника УДР, погодженого із начальником ГТУЮ та не встановлено обов`язок посадових осіб звертатись за відповідним погодженням. Отже, у зв`язку з прийняттям наказу №209/6 (зі змінами, внесеними наказом №336/6) на державних службовців ГТУЮ покладено обов`язки, що не передбачені та суперечать чинному законодавству. Наказом №209/6 фактично було зупинено роботу УДР, зокрема в частині розгляду та опрацювання документів (запитів суду, правоохоронних органів, інших органів державної влади, громадян та юридичних осіб), які у своїй більшості для надання обґрунтованої відповіді потребують користування даними Держаних реєстрів, яке з прийняттям наказу №209/6 поставлено у залежність від волі начальника ГТУЮ. Обмеження, встановлені нормами наказу №209/6, прямо суперечать положенням чинного законодавства, що порушує права осіб, які звертаються до органу державної влади з метою отримати інформацію, але у зв`язку з прийняттям наказу, обмежені в своєму праві. З огляду на викладене, апеляційний суд, підтримав позицію суду першої інстанції та вважав, що відповідач правомірно дійшов висновку про те, що при виданні Наказу №209/6 начальником ГТУЮ ОСОБА_1 грубо порушено вимоги статті 19 Конституції України, положення пункту 2 частини першої статті 4, частини першої статті 8, частини першої статті 9 Закону №889-VIII, а саме вчинено дії (прийнято рішення) за межами повноважень, що є дисциплінарним проступком, передбаченим пунктом 7 частини другої статті 65 Закону №889-VIII, а саме перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення.

15. Разом з тим, суд апеляційної інстанції не погодився із висновками суду першої інстанції щодо наявності у діях ОСОБА_1 під час прийняття ним Наказу №376/6 інкримінованих йому у висновках Дисциплінарної комісії ознак порушення вимог Закону №889-VIII, яке виразилось у перевищенні ним службових повноважень. Наказ №376/6 не визначає питання організації виконання всіх посадових обов`язків державними службовцями, а лише в частині функціонування оперативного штабу. Наказ №376/6 жодним чином не встановлює заборон чи перешкод для виконання державними службовцями УДР письмових чи усних доручень безпосереднього керівника чи своїх посадових обов`язків, не змінює штатної структури, підпорядкування та принципу субординації, а також не вносить жодних змін положення про УДР, відділи, які входили до структури оперативного штабу чи посадові інструкції державних службовців. Основна мета видання Наказу№376/6 зводиться до якісного виконання Доручення і створення умов у межах компетенції виключно для забезпечення ефективної роботи оперативного штабу. Постановою КМУ від 11.02.2016р. №99 «Про реформування територіальних органів Міністерства юстиції та розвиток системи надання безоплатної правової допомоги» ліквідовано як юридичні особи публічного права всі районні та міські управління юстиції, а відділи державної виконавчої служби включені до структури відповідних головних територіальних управлінь юстиції. Також відділи державної виконавчої служби (у регіоні) включені до штату ГТУЮ, а отже їх працівники відповідно вважаються працівниками ГТУЮ. Про те, що створений відповідно до Наказу №376/6 оперативний штаб належно функціонує та здійснює свою діяльність виключно для виконання тих завдань для яких він створений свідчить лист-відповідь Львівської обласної державної адміністрації, в якому відображено результати діяльності оперативного штабу. Зважаючи на вказані обставини суд апеляційної інстанції, вважав, що висновки Дисциплінарної комісії в частині наявності в діях ОСОБА_1 при прийнятті ним та виконані наказу №376/6 і Доручення відсутні ознаки перевищення службових повноважень та неналежного виконання доручень керівників. На думку апеляційного суду, Дисциплінарна комісія неповно дослідила всі обставини, що пов`язанні з прийняттям наказу №376/6 та виконання Доручення, а також не наддала належної оцінки письмовим поясненням позивача з цього приводу, що призвело до помилкових висновків, щодо допущення останнім дисциплінарних проступків передбачених пунктами 5 та 7 частини другої статті 65 Закону №889-VIII. Водночас, суд апеляційної інстанції вважав обґрунтованими висновки суду першої інстанції, що при прийнятті наказу №209/6 позивач перевищив свої службові повноваження, шляхом закріплення в положеннях наказу №209/6 права, яке дозволяє йому визначати порядок використання державними службовцями УДР Державних реєстрів, а також надання заборони у праві доступу до Державного реєстру. Вказаним Наказом також було порушено права громадян, на отримання запитуваної ними інформації, оскільки така могла бути надана лише після погодження з начальником ГТУЮ. З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність в діях позивача складу дисциплінарного проступку, який полягає в перевищенні службових повноважень, яке не містить ознак складу злочину або адміністративного правопорушення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

16. ОСОБА_1 (далі - скаржник) у жовтні 2018 року звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2018 року.

17. В касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2018 року і прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

18. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що:

18.1. Неправильне застосування норм матеріального права полягає у свавільній реалізації дискреційних повноважень, необґрунтованості прийняття рішення щодо застосування виняткового виду дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби, яке не відповідає критеріям обґрунтованості, розумності та пропорційності.

18.2. Відсутня належна правова мотивація здійснення дисциплінарного провадження, обґрунтування змісту перевищення службових повноважень, порядку його проведення та оцінки тяжкості проступку, а також рівня юридичних гарантій захисту прав позивача, як державного службовця.

18.3. Суд апеляційної інстанції дійшов хибного висновку про те, що «обмеження», встановлені нормами наказу №209/6, прямо суперечать законодавству та порушують права невідомого кола громадян, при цьому посилаючись на конкретні суперечності чи юридичні факти порушення прав громадян. Наказом №209/6 не встановлювалась будь-яка заборона в доступі до реєстру, а визначався порядок організації роботи стосовно «використання державних реєстрів», а також забезпечення дотримання законодавства щодо збирання, поширення та використання даних цих реєстрів з метою запобігання їх можливому протиправному використанню. У судовому рішенні відсутні будь-які обґрунтування для висновку про зупинення роботи структурного підрозділу територіального управління юстиції. Скарга громадянки ОСОБА_9 , яка була взята до уваги судом, була предметом окремого дисциплінарного провадження, за результатами якого Дисциплінарною комісією встановлено відсутність будь-яких порушень зі сторони ГТУЮ у Львівській області. Також скаржнику не зрозуміло в чому полягає «грубе порушення» при виданні наказу №209/6, до яких негативних наслідків воно призвело, які саме права громадян порушено, яку шкоду заподіяно.

18.4. У наказі Міністерства юстиції України «Про накладення дисциплінарного стягнення» від 28.12.2017р. №5097/к не відображено інформацію про продовження строку службового розслідування і внесення змін до наказу від 20.10.2017р. №4121/к. Судами не враховано, що звернення від 15.09.2017р., яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 18.09.2017р. за №23525-0-32-17, розглянуто з порушенням місячного строку. У судових рішеннях стосовно формування дисциплінарної справи взагалі не досліджено питання відповідності змісту і матеріалів дисциплінарної справи вимогам ч.2 ст.73 Закону України «Про державну службу». Вважає хибним висновок про те, що подання було складено 19.12.2017 року. Посилаючись на приписи ч.5 ст.66 та ст.71 Закону України «Про державну службу» вважає, що саме за перевищення службових повноважень, яке призвело до людських жертв або значної матеріальної шкоди, може бути застосоване звільнення з посади державної служби як виняткового виду дисциплінарного стягнення. Судами не надано правової оцінки питання у чому конкретно позивач при виданні наказу №209/6 порушив вимоги закону. Дисциплінарна комісія жодним чином не врахувала зміни, які були внесені до наказу №209/6, аналізувала не чинну редакцію наказу, не досліджувала вказані зміни і тому дійшла до необґрунтованих та помилкових висновків, що свідчить про поверхове здійснення дисциплінарного провадження. Крім того, вважає, що звільнення з посади державної служби як винятковий вид дисциплінарного стягнення повинен застосовуватись в особливих, надзвичайних випадках, як виняток із загальних правил. Перед застосуванням звільнення як виняткового виду стягнення суб`єкт владних повноважень має обґрунтувати неможливість застосування інших видів стягнення. В.о. Державного секретаря Міністерства юстиції України при прийнятті рішення про накладання на державного службовця стягнення повинен був всебічно, безсторонньо та об`єктивно дослідити матеріали та висновки дисциплінарного провадження, а також письмові пояснення державного службовця щодо визначення конкретного виду дисциплінарного стягнення або закриття дисциплінарного провадження.

18.5. Звернення заступника начальник ГТУЮ - начальника Управління державної реєстрації ГТУЮ від 15.09.2017р. оформлене без дотримання вимог ст.5 Закону України «Про звернення громадян», оскільки в ньому не зазначено місце проживання громадянина, і воно мало б бути повернуто заявнику з відповідними роз`ясненнями. Вважає, що підставою для відкриття дисциплінарного провадження мало бути не звернення громадянина, а скарга державного службовця в порядку ст.11 Закону України «Про державну службу», оскільки у зверненні йдеться про можливе порушення прав скаржника, як державного службовця. Суд першої інстанції посилався на протокол засідання дисциплінарної комісії, який в судовому засіданні не досліджувався і в матеріалах справи відсутній. У дисциплінарному провадженні неповно та поверхнево досліджено обставини, що пом`якшують відповідальність державного службовця, а також не враховано результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. На думку скаржника сумнівною є співмірність застосованого дисциплінарного стягнення, а також тяжкість і характер вчиненого проступку. Крім того, зазначає, що на засіданні Колегії Міністерства юстиції України від 22.06.2017р. суб`єкту призначення було відомо про видання наказу від 03.05.2017р. №209/6, а тому саме з цього моменту має розпочинатися перебіг строку давності притягнення скаржника до дисциплінарної відповідальності.

18.6. Наказ від 03.05.2017р. №209/6 є чинним (законним), оскільки не скасований у встановленому порядку. Видання цього наказу здійснено відповідно до п.4.61 Положення про ГТУЮ, на підставі службових записок і в межах повноважень з метою вжиття заходів реагування щодо неправомірного моніторингу інформації в державних реєстрах. Відсутній протиправний характер діяння, тобто не порушено прав заявника чи інших громадян, не порушено положень законодавства у сфері державної реєстрації, інших нормативно-правових актів. Вважає, що в діях скаржника відсутня вина та умисел на настання шкідливих наслідків.

19. Міністерство юстиції України надало відзив на касаційну скаргу, яким просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанції без змін. Вважає, що в касаційній скарзі не спростовано висновки судів попередніх інстанцій про правомірність проведення службового розслідування стосовно начальника ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_1 Судами правомірно встановлено, що при виданні наказу від 03.05.2017р. №209/6 скаржником порушено вимоги статті 19 Конституції України, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» положення пункту 2 частини першої статті 4, частини першої статті 8, частини першої статті 9 Закону №889-VIII, а саме вчинено дії (прийнято рішення) за межами повноважень, що є дисциплінарним проступком, передбаченим пунктом 7 частини другої статті 65 Закону №889-VIII, - перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення. Також судом першої інстанції правильно встановлено, що при виданні наказу ГТУЮ у Львівській області «Про особливий порядок організації роботи окремих відділів управління» від 18.08.2017р. №376/6 ОСОБА_1 порушив вимоги статті 19 Конституції України, пункту 2 частини першої статті 4, частини першої статті 8, частини першої статті 9, пункту 1 частини першої статті 2 Закону, а саме вчинив дії (прийняв рішення) за межами наданих повноважень та з порушенням принципів безпосереднього підпорядкування державних службовців, що є дисциплінарним проступком, передбаченим пунктом 7 частини другої статті 65 Закону: перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення.

20. Міністерство юстиції України вважає, що скаржником вчинено дії (прийнято рішення) за межами повноважень, що є дисциплінарним проступком, передбаченим п.7 ч.2 статті 65 Закону України «Про державну службу», а саме перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення. У дорученні не було передбачено включення до мобільних груп представників районних відділів державної виконавчої служби, що свідчить про його неналежне виконання. Перебіг строку, встановленого для застосування дисциплінарного стягнення стосовно скаржника розпочинається з моменту, коли в.о. Державного секретаря Міністерства, керівнику Секретаріату Державного секретаря юстиції України стало відомо про вчинення скаржником дисциплінарного проступку, а саме з моменту отримання нею висновку Дисциплінарної комісії про наявність в діях начальника ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_1 дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності.

21. ГТУЮ у Львівській області надало відзив на касаційну скаргу, яким просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанції без змін. Зазначає, що при ознайомленні ОСОБА_1 з наказом Міністерства юстиції України від 28.12.2017р. №5097/к ГТУЮ у Львівській області діяло в межах повноважень і в спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України і жодним чином не порушувало трудових прав позивача. Вважає, що судами попередніх інстанцій, при прийнятті оскаржуваних судових рішень, у повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для справи, правильно застосовано норми матеріального права та дотримано норми процесуального права.

22. Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2019 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

23. Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 12.08.2015р. №2496/к ОСОБА_1 призначено на посаду начальника ГТУЮ у Львівській області.

24. ОСОБА_1 як начальник ГТУЮ у Львівській області, видав наказ від 03.05.2017р. № 209/6 «Про деякі питання роботи з Державними реєстрами посадовими особами Головного територіального управління юстиції у Львівській області», пунктом 1 якого встановлено, що «використання Державних реєстрів для пошуку інформації, необхідної для підготовки подання про проведення камеральних перевірок, забезпечення розгляду скарг у сфері державної реєстрації, а також розгляд скарг в порядку ст.37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», ст.34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», розгляд ухвал судів, розгляд запитів правоохоронних органів, а також розгляд скарг у порядку Закону України «Про звернення громадян», здійснюється виключно на підставі письмового подання начальника УДР погодженого із начальником ГТУЮ у Львівській області».

25. Відповідно до п.2, 3 зазначеного наказу від 03.05.2017р. № 209/6 уповноважені посадові особи після отримання письмового подання погодженого з начальником ГТУЮ здійснюють пошук відповідної інформації за заданими критеріями у робочий час і надають письмовий звіт за результатами виконаного доручення. Вчинення дій щодо повернення на опрацювання помилково скерованих заяв суб`єктами державної реєстрації здійснюється на підставі подання начальника відділу розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, погодженого з начальником УДР ГТУЮ у Львівській області.

26. Позивач посилається на те, що Наказ 209/6 прийнятий ним на підставі доповідних записок Начальника відділу розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації УДР Ілечка Т . І. та ще двох працівників вказаного відділу ( Адамської І.П. та Білодіда В.А. ), звернення Начальника відділу взаємодії з суб`єктами державної реєстрації та підвищення кваліфікації державних реєстраторів УДР Гнатіва Г.М. від 14.04.2017р., 24.04.2017р., 26.04.2017р., 27.04.2017р.. У доповідних записках йдеться про те, що начальник УДР здійснює постійний тиск на працівників, які мають доступ до Єдиного державного реєстру речових прав на об`єкти нерухомого майна та їх обтяжень, змушує їх входити до вказаного реєстру та проводити моніторинг дій в реєстрі певних осіб. Крім того, вона зобов`язала працівників забезпечувати щотижневе надходження скарг, шляхом їх написання від імені невідомих людей з метою підвищення показників роботи чи можливого тиску на реєстраторів.

27. Згідно з інформацією, наданою листом ГТУЮ у Львівській області від 15.02.2018р. №3451/0/1-18/07-05, жодні письмові повідомлення (службових чи доповідних записок), поданих посадовими особами ГТУЮ області на ім`я начальника ГТУЮ, щодо незаконного використання державних реєстрів з метою моніторингу реєстраційних дій, в системі електронної реєстрації документів не реєструвалися.

28. Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_9 , яка звернулася до УДР для отримання витягів певних довідок з Державних реєстрів, не могла тривалий час отримати консультації з приводу питання яке її цікавило, так як за новими правила їх спочатку потрібно було написати на ім`я начальника ГТУЮ пояснювальну записку і можливо тоді, якщо буде погодження з боку начальника, отримати потрібну допомогу та консультацію. Вказані обставини описані ОСОБА_9 у скарзі на дії ОСОБА_1 до Міністра від 21.07.2017р. У скарзі зазначено, що очікуваної допомоги у ГТУЮ вона не отримала.

29. Наказом ГТУЮ у Львівській області від 18.07.2017р. №366/6 внесено зміни до наказу від 03.05.2017р. № 209/6 «Про деякі питання роботи з Державними реєстрами посадовими особами Головного територіального управління юстиції у Львівській області», а саме викладено п.1 вказаного наказу в такій редакції: «використання Державних реєстрів для пошуку інформації, необхідної для підготовки подання про проведення камеральних перевірок, забезпечення розгляду скарг у сфері державної реєстрації, а також розгляд скарг в порядку ст.37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», ст.34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», розгляд ухвал судів, розгляд запитів правоохоронних органів, а також розгляд скарг у порядку Закону України «Про звернення громадян», здійснюється уповноваженими посадовими особами з обов`язковим щотижневим звітуванням про входження до Державних реєстрів». Зміни до п.п. 2, 3 вказаного наказу від 03.05.2017р. № 209/6 не вносилися.

30. Згідно копій письмових подань начальника УДР ГТУЮ у Львівській області на ім`я начальника ГТУЮ у Львівській області, використання Державних реєстрів для пошуку інформації продовжувало здійснюватися за погодженням з начальником ГТУЮ у Львівській області і після внесення вказаних змін. Наказ ГТУЮ у Львівській області від 18.07.2017р. «Про внесення змін до наказу від 03.05.2017р. № 209/6 «Про деякі питання роботи з Державними реєстрами посадовими особами Головного територіального управління юстиції у Львівській області» до відома працівників ГТУЮ у Львівській області не доводився.

31. ОСОБА_1 , як начальник ГТУЮ у Львівській області, прийняв наказ від 18.08.2017р. № 376/6 «Про особливий порядок організації роботи окремих відділів управління», відповідно до якого: пункти 1,2- державним службовцям відділів розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, відділу взаємодії з суб`єктами державної реєстрації та підвищення кваліфікації державних реєстраторів «безпосередньо погоджувати (узгоджувати) виконання невідкладних письмових доручень (завдань) виключно із начальником відповідного відділу та персонально з начальником Головного територіального управління юстиції у Львівській області, персонально звітувати про їх виконання»; абзац перший пункту 3 - створено групу швидкого реагування щодо роботи оперативного штабу із забезпечення прав і свобод власників земель чи збіжжя. До складу групи швидкого реагування включено: начальника відділу взаємодії та підвищення кваліфікації із суб`єктами державної реєстрації Гнатів Г. , заступника начальника відділу Малик В. та головного спеціаліста цього ж відділу Децик Р. , заступника начальника відділу розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації Білодід В .; абзац третій пункту 3 - встановлено, що «члени групи швидкого реагування в межах роботи оперативного штабу підпорядковуються і підзвітні виключно перед начальником Головного територіального управління юстиції у Львівській області»; пункт 4 - вставлено, що «державним службовцям Управління державної реєстрації письмово погоджувати (узгоджувати) виключно з начальником Головного територіального управління юстиції у Львівській області всі офіційні (публічні) коментарі (у тому числі у ЗМІ), виступи на конференціях та семінарах стосовно роботи оперативного штабу».

32. За результатами проведення 08.08.2017р. наради з використанням засобів системи відеоконференцзв`язку та на виконання протокольного рішення Кабінету Міністрів України від 09.08.2017р. Міністром юстиції України видано доручення від №102/1/48-17.

33. Доручення видано з метою забезпечення надання безоплатної правової допомоги власникам земель (земельних паїв сільськогосподарського призначення), плодово-садових насаджень чи врожаю.

34. Вказаним дорученням зобов`язано, серед іншого, начальників ГТУЮ в областях включити до оперативного штабу представника від ГТУЮ на рівні начальника ГТУЮ або заступника начальника ГТУЮ з питань державної реєстрації - начальника УДР, а також розробити графік роботи мобільних точок доступу до системи безоплатної правової допомоги. До складу мобільних груп повинні входити працівники ГТУЮ, а також представники місцевих центрів з надання безоплатної правової допомоги.

35. До вказаних мобільних груп увійшли представники районних відділів державної виконавчої служби.

36. На ім`я в.о. Державного секретаря Міністерства, керівника Секретаріату Державного секретаря Міністерства юстиції України Косолапової О.А. надійшов лист заступника начальника ГТУЮ з питань державної реєстрації - начальника УДР ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_2 від 15.09.2017р.

37. Для об`єктивного розгляду вказаного листа Дорученням в.о. Державного секретаря Міністерства, керівника Секретаріату Державного секретаря Міністерства юстиції України від 27.09.2017р. №164/1.3/48-17 доручено ОСОБА_1 надати пояснення стосовно обставин, що містились в листі заступника начальника ГТУЮ з питань державної реєстрації - начальника УДР ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_2 від 15.09.2017р.

38. ОСОБА_1 надав письмові пояснення від 03.10.2017 (зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05.10.2017 за №25776-0-32-17).

39. Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 20.10.2017р. №4121/к «Про дисциплінарне провадження щодо ОСОБА_1 » відкрито дисциплінарне провадження щодо начальника ГТУЮ у Львівській області.

40. На підставі наказів Міністерства юстиції України від 20.10.2017р. №4121/к «Про дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 », від 20.11.2017р. №4582/к «Щодо продовження строку проведення службового розслідування» та відповідно до вимог Закону України «Про державну службу» у період з 24.10.2017р. по 15.12.2017р. Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Міністерства юстиції України здійснено дисциплінарне провадження та проведено службове розслідування стосовно начальника Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_1

41. Вказане дисциплінарне провадження ініційовано суб`єктом призначення (Міністерством юстиції України) у зв`язку зі зверненням заступника начальника ГТУЮ з питань державної реєстрації - начальника УДР ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_2 від 15.09.2017р.

42. Згідно з інформацією, викладеною у зверненні від 15.09.2017р., начальником ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_1 видано наказ від 03.05.2017р. №209/6 «Про деякі питання роботи з Державними реєстрами посадовими особами Головного територіального управління юстиції у Львівській області», яким користування державними службовцями відділу розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації УДР даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно поставлено у залежність від суб`єктивної оцінки доцільності та волі начальника ГТУЮ у Львівській області. З моменту видачі наказу №209/6 більшість подань начальника УДР ОСОБА_1 не погоджено, заблоковано роботу УДР та створено додаткові обов`язки, не передбачені нормативними актами. Відповідно до наказу ГТУЮ у Львівській області від 18.08.2017р. №376/6 «Про особливий порядок організації роботи окремих відділів управління» ОСОБА_1 створив групу швидкого реагування щодо роботи оперативного штабу із забезпечення прав і свобод власників земель чи збіжжя. З положень вказаного наказу випливає, що вказана група забезпечена окремим кабінетом та особливим режимом доступу (члени перебувають за зачиненими дверима).Також жодним нормативно-правовим документом не передбачено проведення будь-яких секретних робіт в ГТУЮ у Львівській області. Функціонування, створення в ГТУЮ у Львівській області режимних приміщень та встановлення особливих режимів доступу до кабінетів не регламентовано жодною нормою закону та є грубим порушенням чинного законодавства.

43. З метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Міністерства юстиції України проведено службове розслідування стосовно ОСОБА_1 щодо викладених у зверненні від 15.09.2017р. обставин.

44. На виконання вимог статей 71, 73 Закону України «Про державну службу» Дисциплінарною комісією 30.10.2017р. направлено запит першому заступнику Міністра юстиції України Севостьяновій Н .І. та до Департаменту персоналу Міністерства юстиції України про надання відомостей та документів, що характеризують державного службовця - начальника ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_1 з проханням надати матеріали, що сприятимуть об`єктивному та неупередженому проведенню службового розслідування.

45. Першим заступником Міністра юстиції України Севостьяновою Н.І. надано характеристику державного службовця, відповідно до якої начальник ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_1 . працездатний, комунікабельний, ввічливий у спілкуванні. Має творчий підхід до вирішення справ.

46. Згідно з інформацією, наданою Департаментом персоналу Міністерства юстиції України, за час роботи на посаді начальника ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності не притягався.

47. Службовою запискою Департаменту персоналу на запит Дисциплінарної комісії надано наступні матеріали: копію наказу Міністерства юстиції України від 12.08.2015р. №2496/к «Про призначення ОСОБА_1 »; біографічну довідку, копію довідки про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», щодо ОСОБА_1

48. Дисциплінарною комісією 30.10.2017р. направлено запит до Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України для надання відомостей про скарги на дії начальника ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_1 та інших матеріалів, що сприятимуть об`єктивному і неупередженому проведенню службового розслідування.

49. У відповідь на вказаний запит Департаментом державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України надано копії скарг на дії начальника ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_1 Крім того, на робочу адресу та на офіційну електронну пошту ГТУЮ у Львівській області начальнику ОСОБА_1 направлено запит Дисциплінарної комісії з проханням у строк до 14.11.2017р. надати Комісії власноручні пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та повідомлено щодо проведення засідання Комісії 14.11.2017р. о 09 год. 30 хв.

50. На запит Комісії начальник ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_1 пояснень не надав.

51. Начальнику ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_1 повторно на робочу адресу та на офіційну електронну пошту ГТУЮ у Львівській області направлено запит про надання відомостей в межах службового розслідування та повідомлено щодо проведення засідання Комісії 22.11.2017р. о 09 год. 30 хв.

52. На повторний запит Комісії начальник ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_1 пояснень не надав.

53. Листом голови Дисциплінарної комісії Воробйова О.В. начальника ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_1 запрошено на засідання Дисциплінарної Комісії, призначене на 15.12.2017р. о 09 год. 00 хв. та роз`яснено йому про права, якими, відповідно до Закону України «Про державну службу», наділено державного службовця щодо якого здійснюється дисциплінарне провадження.

54. На вказаний лист Комісії начальник ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_1 пояснень не надав та на засідання Комісії не з`явився.

55. Пояснення ОСОБА_1 надав 22.12.2017р., тобто вже після підписання висновку, на виконання доручення в.о. Державного секретаря Мін`юсту від 20.12.2017р. №310/1.3/48-17. Згідно з наданими поясненнями, ОСОБА_1 свою вину не визнає та не погоджується з висновками Дисциплінарної комісії.

56. Проаналізувавши всі обставини дисциплінарної справи, врахувавши письмові матеріали, що містяться в матеріалах дисциплінарної справи, Комісія встановила, що наявні підстави для звільнення ОСОБА_1 за перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення.

57. Дисциплінарною комісією встановлено такі порушення в діях начальника ГТУЮ у Львівській області, які свідчать про перевищення ним службових повноважень: 1) прийняття наказу від 03.05.2017р. №209/6 «Про деякі питання роботи з Державними реєстрами посадових осіб ГТУЮ у Львівській області», яким порушено вимоги ст.19 Конституції України, п.2 ч.1 ст.4, ч.1 ст.8, ч.1 ст.9 Закону України «Про державну службу»; 2) прийняття наказу від 18.08.2017р. №376/6 «Про особливий порядок організації роботи окремих відділів управління», яким порушено вимоги ст.19 Конституції України, п.2 ч.1 ст.4, ч.1 ст.8, ч.1 ст.9, п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну службу»; 3) неналежне виконання доручення Міністра юстиції України від 09.08.2017р. №102/1/48-17.

58. Обставиною, що пом`якшує відповідальність, на думку Дисциплінарної комісії, є відсутність в позивача дисциплінарних стягнень, а такою, що обтяжує відповідальність - настання тяжких наслідків, які виявились в порушення прав державного службовця ОСОБА_2

59. Згідно з висновком Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Міністерства юстиції України від 15.12.2017р. у діях ОСОБА_1 встановлено наявність дисциплінарного проступку, передбаченого п.п.5, 7 ч.2 ст.65 Закону України «Про державну службу», і рекомендовано застосувати дисциплінарне стягнення, а саме звільнення з посади.

60. За результатами розгляду відповідного подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Міністерства юстиції України, в.о. державного секретаря Міністерства юстиції України підписав наказ Міністерства юстиції України «Про накладення дисциплінарного стягнення» від 28.12.2017р. №5097/к.

61. Відповідно до вказаного наказу від 28.12.2017 №5097/к ОСОБА_1 з 29.12.2017 звільнено з посади начальника ГТУЮ у Львівській області за перевищення службових повноважень, якщо воно не містить ознак складу злочину або адміністративного правопорушення. Підстава: п.7 ч.2 ст.65, ч.5 ст.66, ч. ст.77, п.4 ч.1 ст.87 Закону України «Про державну службу», подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Міністерства юстиції України, дисциплінарна справа ОСОБА_1, пояснення ОСОБА_1 .

62. Крім того, відповідно до вказаного наказу Управлінню внутрішньої безпеки Державної кримінально-виконавчої служби України та органів юстиції Міністерства юстиції України доручено забезпечити ознайомлення ОСОБА_1 з зазначеним наказом, а першому заступнику начальника ГТУЮ у Львівській області Мазуру Р.В. забезпечити вручення ОСОБА_1 трудової книжки та проведення відповідних розрахунків при звільненні.

63. На виконання пункту 2 наказу Міністерства юстиції України від 28.12.2017р. №5097/к посадовими особами Управління внутрішньої безпеки Державної кримінально-виконавчої служби України та органів юстиції Міністерства юстиції України здійснено відрядження до ГТУЮ у Львівській області у м. Львів.

64. У зв`язку з неможливістю вручення наказу Міністерства юстиції України від 28.12.2017р. №5097/к ОСОБА_1 особисто, вказаний наказ вручено в.о. начальника Управління персоналу ГТУЮ у Львівській області Ілечку Т.І. та начальнику відділу організаційної роботи, документування та контролю ГТУЮ у Львівській області Росип О.Б.

65. Про виконання пункту 3 наказу Міністерства юстиції України від 28.12.2017р. №5097/к ГТУЮ у Львівській області повідомило Міністерство юстиції України листом від 05.01.2018р. №08-15/18/20.

66. Так, наказом ГТУЮ у Львівській області від 02.01.2018р. №2/К оголошено наказ Міністерства юстиції України від 28.12.2017р. №5097/к.

67. На виконання пункту 2 наказу Міністерства юстиції України від 28.12.2017р. №5097/к ОСОБА_1 ознайомився з вказаним наказом та отримав трудову книжку.

68. Водночас, 03.01.2018р. ОСОБА_1 надав ГТУЮ у Львівській області заяву, у додатку до якої містився листок непрацездатності серії АІД № 120954. Відповідно до вказаного листка непрацездатності позивач перебував на лікуванні в період з 28.12.2017р. по 03.01.2018р.

69. З огляду на викладене, Міністерство юстиції України прийняло наказ від №201/к «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 28.12.2017р. №5097/к «Про накладення дисциплінарного стягнення». Вказаним наказом внесено зміни до пункту 1 наказу Міністерства юстиції України від №5097/к «Про накладення дисциплінарного стягнення», замінивши слава та цифри « 29 грудня 2017 року» словами та цифрами « 04 січня 2018 року».

70. Відповідно до платіжного доручення №2 від 15.01.2018р. позивачу при звільненні з посади виплачені грошові кошти на суму 36797,07грн.

71. Згідно організаційно-штатної структури ГТУЮ на 2017 рік, затвердженої Міністром юстиції України 10.05.2017р., відділи державної виконавчої служби (у регіоні) включені до штату ГТУЮ.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

72. Стаття 19 Конституції України: правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

73. Пункт 2 частини 1 статті 4 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу»: державна служба здійснюється з дотриманням таких принципів: законності - обов`язок державного службовця діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

74. Пункти 1 та 8 частини 1 статті 8 Закону України «Про державну службу»: державний службовець зобов`язаний: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.

75. Частини 1 та 2 статті 9 Закону України «Про державну службу»: державний службовець під час виконання посадових обов`язків діє у межах повноважень, визначених законом, і підпорядковується своєму безпосередньому керівнику або особі, яка виконує його обов`язки.

Державний службовець зобов`язаний виконувати накази (розпорядження), доручення керівника, видані в межах його повноважень, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.

76. Частини 1 та 6 статті 11 Закону України «Про державну службу»: у разі порушення наданих цим Законом прав або виникнення перешкод у реалізації таких прав державний службовець у місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про це, може подати керівнику державної служби скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації.

У скарзі державний службовець може вимагати від керівника державної служби утворення комісії для перевірки викладених у скарзі фактів.

Якщо права державного службовця, встановлені цим Законом, порушені керівником державної служби чи державним службовцем вищого органу або якщо ці особи створили перешкоди в реалізації прав державного службовця, він може подати скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації безпосередньо до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

77. Частина 1 статті 65 Закону України «Про державну службу»: підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

78. Пункт 7 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу»: дисциплінарними проступками є: перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення.

79. Частина 3 статті 65 Закону України «Про державну службу»: державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення або постановлення відповідної окремої ухвали суду.

80. Стаття 66 Закону України «Про державну службу»: до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єкт призначення або керівник державної служби може обмежитися зауваженням.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність.

Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.

Дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2-4 частини першої цієї статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії.

За кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

81. Частина 1 статті 67 Закону України «Про державну службу»: дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

82. Частина 1 статті 68 Закону України «Про державну службу»: дисциплінарні провадження ініціюються суб`єктом призначення.

83. Частини 1, 9-11 статті 69 Закону України «Про державну службу»: для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку.

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

84. Частини 1, 3, 9 статті 71 Закону України «Про державну службу»: з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування.

У разі невиконання або неналежного виконання посадових обов`язків державним службовцем, перевищення повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну шкоду фізичній чи юридичній особі, державі або територіальній громаді, службове розслідування проводиться обов`язково.

Тривалість службового розслідування не може перевищувати один місяць. За потреби зазначений строк може бути продовжений суб`єктом призначення, але не більш як до двох місяців.

За результатами службового розслідування складається висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності.

85. Частини 1, 3 статті 73 Закону України «Про державну службу»: з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

86. Частини 1, 2, 5 статті 74 Закону України «Про державну службу»: дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

Дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.

87. Частини 1, 5 статті 77 Закону України «Про державну службу»: рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов`язковими для розгляду суб`єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

88. Пункт 4 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу»: підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є: вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

89. Частина 2 статті 37 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»: <…> територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги: 1) на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора; 2) на дії або бездіяльність суб`єктів державної реєстрації прав.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

90. Частина 1 статті 37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»: контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав.

За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав.

У разі якщо в результаті проведеної перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав виявлено прийняття такими державними реєстраторами чи суб`єктами державної реєстрації прав рішень з порушенням законодавства, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України вживає заходів до негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів, а також заінтересованих осіб.

Частина 2 статті 34 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»: <…> територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення (крім рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державного реєстратора; 2) на дії або бездіяльність суб`єктів державної реєстрації.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги стосовно державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

91. Частина 1 статті 34-1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»: контроль у сфері державної реєстрації здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації.

За результатами моніторингу реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації Міністерство юстиції України проводить камеральні перевірки суб`єктів державної реєстрації.

У разі якщо в результаті проведеної камеральної перевірки суб`єктів державної реєстрації виявлено прийняття рішень державним реєстратором з порушенням законодавства, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України вживає заходів щодо негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів, а також заінтересованих осіб.

92. Пункти 1, 2 та 8 Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року № 990 (далі - Порядок №990): цей Порядок визначає процедуру здійснення Мін`юстом відповідно до Законів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закони) контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державна реєстрація). <…>

Контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації здійснюється шляхом розгляду скарг, поданих відповідно до Закону України "Про звернення громадян", і обґрунтованих подань територіальних органів Мін`юсту, а також моніторингу реєстраційних дій в реєстрах. <…>

Під час проведення камеральної перевірки комісія має право: ознайомлюватися з електронними копіями документів, на підставі яких проводилися реєстраційні дії та які розміщені у реєстрах, а також з документами, створеними за допомогою програмних засобів ведення реєстрів; <…>.

93. Пункти 1, 2 та 8 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затверджеого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 (далі - Порядок №1128): цей Порядок визначає процедуру розгляду відповідно до Законів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закони) скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту (далі - суб`єкт оскарження), що здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами (далі - суб`єкт розгляду скарги). <…>

Для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісія), положення та склад яких затверджуються Мін`юстом або відповідним територіальним органом.

Під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань <…>.

94. Підпункт 4.61 пункту 4 Положення про Головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2011р. №1707/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 червня 2011 р. за №759/19497 (далі - Положення №1707/5): головне територіальне управління юстиції відповідно до покладених на нього завдань: здійснює контроль (нагляд) за дотриманням законодавства у визначених сферах діяльності, вживає заходів для запобігання порушенням у цих сферах та приймає відповідні обов`язкові до виконання рішення; здійснює відповідно до законодавства контроль за діяльністю у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців; державної реєстрації друкованих засобів масової інформації.

95. Пункт 9 Положення №1707/5: <…> начальник Головного територіального управління юстиції несе персональну відповідальність за виконання покладених на Головне територіальне управління юстиції завдань і здійснення ним своїх повноважень, упровадження програми діяльності Кабінету Міністрів України в частині проведення державної правової політики, в межах компетенції установлює ступінь відповідальності заступників начальника Головного територіального управління юстиції, керівників структурних підрозділів відповідного Головного територіального управління юстиції за керівництво окремими ділянками його діяльності, а також за роботу підвідомчих органів та установ юстиції.

96. Підпункти 10.1, 10.2, 10.4 та 10.15 пункту 10 Положення №1707/5: начальник Головного територіального управління юстиції:

96.1. очолює Головне територіальне управління юстиції, здійснює керівництво його діяльністю і підвідомчими органами та установами юстиції, представляє Головне територіальне управління юстиції у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами, організаціями та несе персональну відповідальність за організацію та результати діяльності Головного територіального управління юстиції перед Міністром юстиції України;

96.2. організовує роботу Головного територіального управління юстиції, підвідомчих органів і установ юстиції на виконання завдань, покладених на Мін`юст, його територіальні органи;

96.3. забезпечує виконання Головним територіальним управлінням юстиції Конституції та законів України, указів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мін`юсту та доручень Міністра юстиції України, розпоряджень голови відповідної місцевої державної адміністрації;

96.4. здійснює контроль за дотриманням виконавської та службової дисципліни в Головному територіальному управлінні юстиції та установах нотаріату.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

97. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

98. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

99. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

100. Не використання державним службовцем передбачених ст.11 Закону України «Про державну службу» заходів захисту права на державну службу не позбавляє суб`єкта призначення ініціювати дисциплінарне провадження стосовно посадової особи, яка допустила порушення прав державного службовця. До того ж зі встановлених судами обставин випливає, що порушення прав заступника начальника ГТУЮ з питань державної реєстрації - начальника УДР ОСОБА_2 пов`язувалося з виданням наказу від 18.08.2017р. № 376/6, але не наказу від 03.05.2017р. №209/6.

101. Посилання скаржника на приписи Закону України «Про звернення громадян» є безпідставними, оскільки суб`єкт призначення наділений правом ініціювати дисциплінарне провадження незалежно від результатів розгляду звернення громадянина.

102. За змістом ч.3 ст.65 та ч.5 ст.74 Закону України «Про державну службу» законодавець передбачив два строкових обмеження. Одне з них полягає в тому, що дисциплінарне стягнення не може застосовуватися, якщо минув один рік після вчинення відповідного дисциплінарного проступку. Друге строкове обмеження полягає в тому, що дисциплінарне стягнення не може бути застосоване пізніше шести місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку (не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці).

103. Отже, при виявленні факту вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, суб`єкт призначення, приймаючи рішення про накладення дисциплінарного стягнення, має діяти в межах наведених граничних строків.

104. Враховуючи те, що звернення заступника начальника ГТУЮ з питань державної реєстрації - начальника Управління державної реєстрації ГТУЮ ОСОБА_2 від 15.09.2017р. на адресу виконуючого обов`язки Державного секретаря Міністерства, керівника Секретаріату Державного секретаря Міністерства юстиції України надійшло 18.09.2017р., висновок за результатами службового розслідування стосовно начальника ГТУЮ ОСОБА_1 та висновок про наявність у діях начальника ГТУЮ ОСОБА_1 дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності були складені 15.12.2017р., накладення на скаржника дисциплінарного стягнення 28.12.2017 року було здійснено в межах наведених строкових обмежень.

105. Аргументам скаржника щодо того, що на засіданні Колегії Міністерства юстиції України від 22.06.2017р. суб`єкту призначення було відомо про видання наказу від 03.05.2017р. №209/6, судом апеляційної інстанції надано належну оцінку та вказано, що в тексті вказаного протоколу не зазначено жодної згадки про виданий ОСОБА_1 наказ №209/6.

106. Встановлений ч.11 ст.69 та ч.1 ст.77 Закону України «Про державну службу» строк прийняття рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження має зобов`язальний характер для суб`єкта призначення, проте його недодержання не звільнює державного службовця від дисциплінарної відповідальності.

107. Судами попередніх інстанцій було встановлено, що наказом Міністерства юстиції України від 20.10.2017р. №4121/к призначено службове розслідування стосовно ОСОБА_1 , наказом від 20.11.2017р. №4582/к продовжено строк проведення службового розслідування, а 15.12.2017р. складено висновок Дисциплінарної комісії. Отже, Дисциплінарною комісією додержано встановлені ч.3 ст.71 Закону України «Про державну службу» строки проведення службового розслідування.

108. Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо того, що Наказ №376/6 не визначає питання організації виконання всіх посадових обов`язків державними службовцями, а лише в частині функціонування оперативного штабу. Цей наказ не встановлює заборон чи перешкод для виконання державними службовцями УДР письмових чи усних доручень безпосереднього керівника чи своїх посадових обов`язків, не змінює штатної структури, підпорядкування та принципу субординації, а також не вносить жодних змін положення про УДР, відділи, які входили до структури оперативного штабу чи посадові інструкції державних службовців. Основна мета видання Наказу№376/6 зводиться до якісного виконання доручення Міністра юстиції України від 09.08.2017р. №102/1/48-17 і створення умов у межах компетенції виключно для забезпечення ефективної роботи оперативного штабу.

109. Також суд апеляційної інстанції правильно вказав на відсутність ознак неналежного виконання доручення Міністра юстиції України в частині залучення до мобільних груп представників районних відділів державної виконавчої служби, оскільки відділи державної виконавчої служби (у регіоні) включені до штату ГТУЮ, що відповідає Типовій структурі головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 01.03.2016р. №571/5.

110. Суд зазначає, що Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», Порядком №1128 і Порядком №990 не передбачено, що начальником Головного територіального управління юстиції може бути обмежено використання Державних реєстрів для пошуку інформації, необхідної для підготовки подання про проведення камеральних перевірок, забезпечення розгляду скарг у сфері державної реєстрації, а також розгляд скарг в порядку ст.37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», ст.34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», розгляд ухвал судів, розгляд запитів правоохоронних органів, а також розгляд скарг у порядку Закону України «Про звернення громадян». При цьому, згідно наведених приписів Порядку №1128 і Порядку №990, використання відомостей з Державних реєстрів здійснюється відповідними комісіями без додаткового погодження.

111. З огляду на викладене, прийняття наказу від 03.05.2017р. №209/6, яким використання Державних реєстрів у наведених випадках має бути обов`язково погоджено начальником ГТУЮ у Львівській області, обґрунтовано оцінено як перевищення скаржником його службових повноважень.

112. Посилання скаржника на вжиття ним заходів для запобігання порушенням у відповідних сферах не спростовує наведеного висновку.

113. Щодо посилання скаржника на те, що вказаний наказ не був скасований, Суд зазначає, що наказом ГТУЮ у Львівській області від 18.07.2017р. №366/6 внесено зміни до наказу від 03.05.2017р. №209/6, за змістом яких начальник ГТУЮ у Львівській області вже не погоджував використання Державних реєстрів.

114. У пункті 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992р. «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз`яснено, що суд не в праві визнати звільнення правильним, виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не пов`язували звільнення.

115. З огляду на викладене посилання суду апеляційної інстанції на обставини за участю ОСОБА_9 є безпідставним, оскільки, як випливає зі змісту встановлених судами обставин, дисциплінарне провадження проведено не за наслідком звернення ОСОБА_9 і за наслідками розгляду дисциплінарної справи не було встановлено порушення її прав.

116. Зі змісту ст.ст. 65, 66 Закону України «Про державну службу» випливає, що перевищення державним службовцем службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення, є дисциплінарним проступком, за вчинення якого застосовується такий винятковий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з посади державної служби. У цьому випадку суб`єкт призначення не наділений повноваженнями застосовувати інший вид дисциплінарного стягнення в залежності від передбачених ч.1 ст.74 Закону України «Про державну службу» обставин, зокрема характеру проступку, наявність стягнень тощо.

117. Крім того, наявність людських жертв або значної матеріальної шкоди фізичній чи юридичній особі, державі або територіальній громаді, - є обов`язковою підставою для проведення службового розслідування, проте наявність вказаних наслідків не є обов`язковою умовою для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби.

118. Отже, з огляду на встановлення Дисциплінарною комісією вчинення ОСОБА_1 передбаченого п.7 ч.2 ст.65 Закону України «Про державну службу» дисциплінарного проступку (перевищення службових повноважень), суб`єктом призначення було правомірно застосовано встановлене за такий дисциплінарний проступок стягнення - звільнення з посади державної служби.

119. Щодо посилання суду першої інстанції на протокол засідання Комісії від 27.10.2017р. №28, яким підтверджується відкриття дисциплінарного провадження стосовно позивача, Суд, зазначає, що обставина щодо відкриття дисциплінарного провадження підтверджується іншими доказами, які були досліджені судами, зокрема наказом від 20.10.2017р. №4121/к.

120. Частиною першою статті 350 КАС України (в чинній редакції) передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

121. Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

122. З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про правомірність звільнення скаржника є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судових рішень відсутні.

123. Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

п о с т а н о в и в :

124. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

125. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2018 року - залишити без змін.

126. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді В.М. Бевзенко

Н.В. Шевцова