Справа № 560/2314/19

УХВАЛА

30 липня 2019 року

м. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Ковальчук О.К., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби у Хмельницькій області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 в інтересах ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправною відмову відповідача щодо видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки та зобов`язати відповідача оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки та проставити відмітку без передачі будь-яких даних про дитину і про батьків, без передачі до Єдиного державного демографічного реєстру України, без формування (присвоєння) унікального номеру запису в реєстрі, без використання будь-яких засобів ЄДДР, без надання згоди на обробку персональних даних.

У позовній заяві позивачка зазначила, що звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 14 частини 2 статті 3 та пункту 7 частини 1 статті 5 закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі по тексту - №3674-VI).

Вимоги до позовної заяви визначені статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 встановлений у розмірі 1921,00 грн.

Предметом цього позову є вимоги немайнового характеру (визнання відмови протиправною та зобов`язання відповідача оформити та видати паспорт у формі книжечки).

Позивачка, в порушення вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, не надала документ про сплату судового збору або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В обґрунтування звільнення від сплати судового збору позивачка послалась на пункт 14 частини 2 статті 3 та пункт 7 частини 1 статті 5 Закону №3674-VI.

Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 5 Закону №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

Зазначену норму слід враховувати в системному зв`язку зі статтею 53 Кодексу адміністративного судочинства України, яка визначає участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

За змістом частини 1 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах.

Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

Таким чином, звертаючись з позовом в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ОСОБА_1 діє як законний представник неповнолітнього в розумінні частини 1 статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України, а не як фізична особа, якій законом надане право звертатися до суду в інтересах інших осіб відповідно до частини 1 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вказана правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 29.05.2019 по справі №640/109/19.

Відповідно до пункту 14 частини 2 статті 3 Закону №3674-VI судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

Однак вказана норма не передбачає звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви до адміністративного суду в інтересах зазначених осіб.

Таким чином, позивачка повинна сплатити судовий збір на загальних підставах.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті позивачкою шляхом подання доказів сплати судового збору за вимогу немайнового характеру в розмірі 768,40 грн або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддя

О.К. Ковальчук