Справа № 234/5770/19
Провадження № 2/234/2111/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2019 року місто Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області в складі:
головуючого судді Данелюк О.М.,
при секретарі Антоненко О.В.
за участі:
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Савченко Н.М.
представника третьої особи Ликової В .Ю .
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Краматорську за правилами загального провадження цивільну справу за позовом:
ОСОБА_5 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
до
Приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод», юридична адреса: м. Краматорськ, вул. О. Тихого, 5.
Третя особа:
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Краматорського міського відділення УВДФСЦ в Донецькій області, юридична адреса: м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 37.
про відшкодування моральної шкоди, заподіяної професійним захворюванням на виробництві, -
Обставини справи:
03.04.2019 року позивач ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод», третя особа Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Краматорського міського відділення УВДФСЦ в Донецькій області про відшкодування моральної шкоди, заподіяної професійним захворюванням на виробництві.
Із позову вбачається, що ОСОБА_5 , з 25 квітня 2002 року працював обрубником на обробці литва наждаком та вручну у фасонно ливарному цеху Приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» (ПрАТ «НКМЗ»), до звільнення у 2018 році.
За час роботи на ПрАТ «НКМЗ зі шкідливими та небезпечними умовами праці, він отримав професійне захворювання,яке йому вперше встановили 4 липня 2017 році, і у зв`язку чим він змушений був звільнитися 2 травня 2018 року. Ці обставини підтверджуються трудовою книжкою, актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (форми П-4) від 27 липня 2017 року, довідками МСЕК, виписками з історії хвороби та амбулаторної картки , висновками спеціалістів(копія яких додано до позову).
Він перебував у трудових правовідносинах з ПрАТ «НКМЗ», де відпрацював на посаді обрубника в умовах впливу шкідливих чинників, 16 років 7 днів. Працював він зі шкідливими та небезпечний умовами праці, в умовах перевищуючих гранично - допустимий рівень пилу, шуму, вібрації, фізичних навантажень. Внаслідок такої праці він отримав професійне захворювання та змушений був звільнитись з ПрАТ «НКМЗ», за власним бажанням.
Хворіти він почав вже з 2005 року, але коли у нього з`явилися сильні болі, оніміння, мерзлякуватість кистей рук, сухий кашель, задуха, зниження слуху, то під час проходження, у червні 2017 року, обов`язкового щорічного медогляду у поліклініки міської лікарні м. Краматорська йому було встановлено діагноз на підозру у професійному захворюванню: вібрацій хвороба.
Влітку 2017 року, він вперше пройшов стаціонарне обстеження в клініці професійних захворювань Держаної установі «Інститут медицини праці національної академії медичних наук України» у м.Києві, де у нього, згідно медичного висновку центральної лікарсько-експертної комісії за № 24/589 від 04.07.2017 року було вперше встановлено професійне захворювання: 1.) Вібраційна хвороба ІІ ст.(вегето-сенсорна поліневропатія верхніх кінцівок з деформуючим артрозом І ст. міжфалангових суглобів та деформуючим артрозом, І ст. ліктьових суглобів; 2.) Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість ІІ (легкого) ст. за класифікацією В.Є. Остапкович та Н.І. Пономарьової; 3.) Хронічний бронхіт II ст., фаза затихаючого загострення, прикореневий і базальний пневмосклероз, ЛН І-ІІ(один-два) ст.
Цей діагноз підтвердила лікарська комісія місцевої лікарні № 2 м.Краматорськ у постанові № 1480/1 від 18.07.2017 року.
Спеціалістом управління Держпраці у Донецькій області, проведено санітарно-гігієнічне обстеження мого робочого місця на ПрАТ «НКМЗ», про що складено акт від 24 травня 2017року за №161, копія якого додано до позову. Під час проведення перевірки встановлено численні порушення умов праці, що знайшло відображення у п.п.11.2 , 12, 12.1-12.10 вказаного документа. В акті вказано перелік шкідливих факторів, що мали місце при виконанні робіт: локальна вібрація, запиленість повітря робочої зони, виробничий шум, фізичне перевантаження, несприятливий мікроклімат, фактичні значення яких перевищували нормативні данні.
Факт професійного захворювання в подальшому було підтверджено і комісією, яка в місті Краматорську, Донецької області, на ПрАТ «НКМЗ», склала акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 27 липня 2017 року (за формою П-4). Згідно вказаного акта (пункт 16), встановлено, що професійне захворювання виникло в період тривалої роботи обрубувачем «у зв`язку з недосконалістю технологічного процесу та недостатньою ефективністю засобів індивідуального захисту, виконував роботи в умовах впливу на організм високих концентрацій пилу фіброгенної дії, виробничої вібрації та виробничого шуму,рівень яких перевищував гранично допустимий».
А причинами професійного захворювання (пункт 17 акту) стало: «робота протягом тривалого часу ОСОБА_5 , в умовах дії шкідливих факторів, у т.ч. у ПрАТ «НКМЗ» у якості обрубувача, зайнятого на обробленні лиття наждаком та вручну- 15 років 27днів, у т.ч. в умовах впливу на організм виробничого шуму, рівень якого складав 92-95 дБА, при ГДР-80 дБА, локальної вібрації - 78-91,9 дБ, при ГДР-76 дБ; пилу фіброгенної дії складав до 5,2- 12,4 мг/ куб.м. при ГДК - 4,0 мг/куб.м.
Згідно пункту 19 цього акту встановлено що у зв`язку з недосконалістю технологічного процесу та виробничого обладнання мало місце неповне виконання вимог ДСН 3.3.6.037-99 «Державні санітарні нормі виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку» та СП №5183-90 «Санітарні правила для ливарного виробництва (заводів, цехів, ділянок)».
20.09.2017 року обласна профпатологічна медіко-соціальна експертна комісія у м. Краматорськ, Донецької області, вперше визнала захворювання позивача професійним з 60 (шістдесят)% втрати працездатності (30% вібраційна хвороба, 20% хронічний бронхіт, 10% приглухуватість) та встановила третю групу інвалідності (професійне захворювання). Цей факт підтверджено довідкою МСЕК серії АБ №0047883, довідкою до акту огляду МСЕК серії АВ №0869190 від 20.09.2017 року та пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 від 01.03.2018р., копії яких додаються до позову.
Влітку 2018 року позивач вдруге пройшов стаціонарне обстеження в клініці професійних захворювань Держаної установі «Інститут медицини праці національної академії медичних наук України» у м.Києві, де у нього, згідно медичного висновку центральної лікарсько-експертної комісії за №26/635 від 11.07.2018 року було підтверджено наявність того ж самого професійного захворювання: Вібраційна хвороба ІІ ст. (вегето-сенсорна поліневропатія верхніх кінцівок з деформуючим артрозом І ст. міжфалангових суглобів та деформуючим артрозом, І ст. ліктьових суглобів; 2.) Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість ІІ (легкого) ст. за класифікацією В.Є. Остапкович та Н.І. Пономарьової; 3.) Хронічний бронхіт II ст., фаза затихаючого загострення, прикореневий і базальний пневмосклероз, ЛН І-ІІ(один-два) ст., та встановлене супутнє захворювання, а саме: гіпертонічна хвороба І-ІІ ст. та хронічний холецистит.
11.10.2018 року обласна профпатологічна медіко-соціальна експертна комісія у м. Слов`янськ, Донецької області, повторно визнала моє захворювання професійним з 60 (шістдесят) % втрати працездатності (30% вібраційна хвороба, 20% хронічний бронхіт, 10% приглухуватість) та підтвердила третю групу інвалідності (професійне захворювання). Цей факт підтверджено довідкою МСЕК серії 12ААА №067217 та довідкою до акту огляду МСЕК серії АВ №0869883 від 11.10.2018 року.
Періодично, у зв`язку з отриманим професійним захворюванням, позивач змушений знаходитися на стаціонарному та амбулаторному лікуванні, проходити курси реабілітації, обстеження та консультації лікарів (копії висновків та виписок додаються до позову). Необхідність проходження курсу лікування позивачу встановлено за результатами огляду МСЕК, згідно висновку якого для підтримки здоров`я, необхідно проходження медикаментозного лікування. Внаслідок погіршення стану здоров`я, позивач неодноразово проходив медичний огляд, а саме: у клініці професійних захворювань Державної установи «Інститут медицини праці національної академії медичних наук України» м. Києва двічі: з 23.06.2017р. по 12.07.2017р. та з 21.06.2018р. по 11.07.2018р., також у місцевих лікарнях №2 та №3 м. Краматорська: неодноразово: з 16 по 26 грудня 2016р., з 14 по 23 березня 2018року, з 26 березня по 6 квітня 2018року, з 10 по 20 квітня 2018року.
У зв`язку з отриманим професійного захворювання позивач зазнав фізичних страждань та емоційних переживань, що призвело до завдання моральної шкоди. Стан здоров`я є невідновним, внаслідок чого він отримав психологічну травму. Внаслідок такого захворювання змінився його життєвий уклад, життя зазнало суттєвих змін: позивач частково втратив працездатність, обмежений під час вибору міста праці, час від часу відчуває фізичну біль у грудях, суглобах, дуже погано спить, стан здоров`я дуже незадовільний, позивач не витримує тривалих фізичних навантажень, у нього з`явились шкідливі звички. Він не може вести нормальний спосіб життя, порушилась душевна рівновага, порушилися зв`язки із оточуючими, стало неможливо продовжувати активний спосіб життя, хвороба позбавила його можливостей реалізації своїх звичок та бажань, порушились нормальні зв`язки у сім`ї. Після захворювання та звільнення з ПрАТ «НКМЗ», у зв`язку з медичними обмеженнями при виборі умов праці, позивач так і не знайшов постійного місця праці. Працедавці, під різними приводами, відмовляють у працевлаштуванні, дізнавшись про хворобу. Він доставляю багато труднощів своїм близьким, якім потрібна не тільки моральна але й матеріальна підтримка, тому я змушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя.
Моральна шкода, яка заподіяна мені, полягає у душевному хвилюванні, нервових зривах, несприятливій атмосфері в сім`ї, фізичному болю та стражданнях, які я зазнав безпосередньо під час роботи обрубником та які відчуваю і на теперішній час.
Заподіяна шкода, завдана мені внаслідок професійного захворювання на виробництві, випливає з трудових правовідносин з ПрАТ « НКМЗ».
У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що відповідно до ст.237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Згода позивача на працю в тяжких умовах праці, не знімає обов`язку та відповідальності з відповідача за забезпечення належних умов праці.
Нормами Конституції України, зокрема ст.ст.21, 43, 46 передбачені права працівників на охорону їх життя та здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні та здорові умови праці.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08.10.2008 року №20-рп/2008 у справі №1-32/2008 (про страхові виплати), статтею 237-1 КЗпП України потерпілим надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця). Встановлений законодавцем розподіл обов`язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам ст.22 Конституції України.
Згідно ч.2 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Як вбачається зі змісту даної норми, право на відшкодування моральної шкоди виникає у працівника у разі, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 року №1-9рп/2004 (справа про відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування), моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, які він поніс у зв`язку з каліцтвом. Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинює порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя, право на охорону здоров`я тощо.
З огляду на викладене, сам факт отримання робітником професійного захворювання при виконанні трудових обов`язків свідчить про завдання йому моральних страждань.
Вищенаведені обставини дають підстави стверджувати, що діями ПрАТ «НКМЗ», який не забезпечив безпечні умови праці, мені заподіяно моральну шкоду.
Відповідно до ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку з противоправної поведінкою у відношенні себе та членів його родини, у зв`язку з приниження його чести та гідності.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
З урахуванням конституційної значимості здоров`я, як невідчужуваного і нерушимого блага, що належить людині від народження й охороняється державою, позивач вважає, що моральна шкода у сумі 60000грн. буде малою компенсацією за завданий душевний та фізичний біль.
Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 04.04.2019 року провадження по цивільній справі за позовомОСОБА_5 до Приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод», третя особа Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Краматорського міського відділення УВДФСЦ в Донецькій області про відшкодування моральної шкоди, заподіяної професійним захворюванням на виробництві відкрито та призначено попередній судовий розгляд по справі у судовому засіданні на 26.04.2019 року.
Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 10.06.2019 року підготовче судове засідання закрите та справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 16.07.2019 року.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечувала, надала письмові пояснення із яких вбачається, що відповідач не вчиняв протиправних дій по відношенню до позивача, а навпаки забезпечив йому пільги та компенсації гарантовані законом.
У позові ОСОБА_5 зазначає, що моральна шкода, яка йому заподіяна, полягає у душевному хвилюванні, емоційному переживанні; отриманні психічної травми; зміні його життєвого укладу; порушенні зв`язків із оточуючими, неможливості продовжувати активний спосіб життя, реалізовувати свої звички та бажання. Але жодних доказів щодо наявності цих обставин він не наводить та не додає до позовної заяви. Крім того, позивачем не доведено, що зміни, які сталися в його особистому житті пов`язані саме з наявністю у нього професійного захворювання, а також, які додаткові зусилля він докладає для організації свого життя.
В обґрунтування своїх вимог позивач додає до позову медичні виписки, у яких зазначено, що «загальний стан задовільний», що спростовує його заяви про наявність у нього «психологічної травми» та «нервових зривів». З індивідуальної програми реабілітації інваліда вбачається, що він не потребує психіатричної допомоги та психологічної реабілітації.
Враховуючи вище наведе, вважає, що немає правових підстав для компенсації моральної шкоди позивачу, оскільки відсутній склад цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, моральна шкода, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою моральною шкодою.
В судовому засіданні представник третьої особи просила винести рішення на розсуд суду, надала письмові пояснення по справі, із яких вбачається, що потерпілий на виробництві ОСОБА_5 перебуває на обліку в Краматорському міському відділенні з 27 липня 2017 року.
За висновком МСЕК від 20 вересня 2017 року, серія АБ №0047883 потерпілому встановлена стійка втрата працездатності 60% та 3 група інвалідності внаслідок професійного захворювання, яке отримане за час роботи на підприємстві Приватне акціонерне товариство «Новокраматорський машинобудівний завод».
На підставі статті 44 Закону України №1105-XIV постановами Краматорського міського відділення №0526/3931/3931.1/1, №0526/3931/3931.1/2 від 18.10.2017 року відповідно до статті 36 та 42 Закону України №1105-XIV було призначено одноразову допомогу в сумі 17176,80грн. (сімнадцять тисяч сто сімдесят шість грн. 80коп.) та щомісячні страхові виплати в розмірі 10846,26грн. (десять тисяч вісімсот сорок шість грн., 26коп.).
Під час повторного переогляду за висновком МСЕК від 11.10.2018 року серія 12 ААА № 067217, потерпілому на виробництві ОСОБА_5 встановлена стійка втрата професійної працездатності 60% та 3 група інвалідності (з повторними переоглядом 11.10.2021 року), внаслідок професійного захворювання, яке отримане за час роботи на підприємстві Приватне акціонерне товариство «Новокраматорський машинобудівний завод».
Таким чином, постановою Краматорського міського відділення №0526/3931/3931.1/12 від 17.10.2018 року потерпілому на виробництві ОСОБА_5 продовжено виплати раніше призначеної щомісячної страхової виплати в розмірі 13015,51грн.
Також потерпілому на виробництві ОСОБА_5 не одноразово призначалось фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу.
За таких обставин, вважає, що Краматорське міське відділення права потерпілого не порушувало, оскільки діє на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 7 статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» страхові виплати складаються із:
1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата);
2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім`ї та особам, які перебували на утриманні померлого);
3) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності:
4) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.
Положеннями частини 8 статті 36 зазначеного Закону України №1105-XIV передбачено, що відшкодування моральної (немайнової) шкоди потерпілим від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань і членам їхніх сімей не є страховою виплатою та здійснюється незалежно від часу настання страхового випадку відповідно до положень Цивільного кодексу України та Кодексу законів про працю України.
Так, постановою Верховного Суду України від 21.08.2018 року у справі №579/951/16ц (провадження №61-8699зпв18) задоволено заяву відділення виконавчої дирекції Фонду в м. Конотоп Сумської області: скасовано рішення Кролевецького районного Сумської області від 07.06.2016 року, ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 16.08.2016 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.12.2016 року.
Позивачу відмовлено у позовних вимогах до відділення виконавчої дирекції Фонду в м. Конотоп Сумської області про відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров`я внаслідок нещасного випадку на виробництві та/або професійного захворювання.
У зазначеній постанові Верховний Суд висловив правову позицію, згідно з якою відшкодування моральної (немайнової) шкоди потерпілим від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань і членам їхніх сімей не є страховою виплатою та здійснюється незалежно від часу настання страхового випадку відповідно до положень Цивільного кодексу України та Кодексу законів про працю України. Пункт 1 частини другої статті 10 Закону України №1105-XIV передбачає обов`язок страховика - Фонду виплачувати тільки ті страхові виплати, які передбачені цим законом.
Отже, на підставі вищенаведеного, Фонд соціального страхування України не здійснює відшкодування моральної шкоди постраждалим від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань і членам їхніх сімей.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд відповідно до ст.279 ч.8 ЦПК України вислухавши представників сторін, дослідивши надані сторонами матеріали, вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Так судом встановлено, що позивач ОСОБА_5 у період з 25.04.2002 року по 2018 рік працював обрубником на обробці литва наждаком та вручну у фасонно ливарному цеху ПрАТ «НКМЗ». (а.с.11-13).
Згідно медичного висновку центральної лікарсько-експертної комісії за №24/589 від 04.07.2017 року було вперше встановлено професійне захворювання: 1.) Вібраційна хвороба ІІ ст. (вегето-сенсорна поліневропатія верхніх кінцівок з деформуючим артрозом І ст. міжфалангових суглобів та деформуючим артрозом, І ст. ліктьових суглобів; 2.) Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість ІІ (легкого) ст. за класифікацією В.Є. Остапкович та Н.І. Пономарьової; 3.) Хронічний бронхіт II ст., фаза затихаючого загострення, прикореневий і базальний пневмосклероз, ЛН І-ІІ (один-два) ст.
Цей діагноз підтвердила лікарська комісія місцевої лікарні №2 м.Краматорськ у постанові №1480/1 від 18.07.2017 року. (а.с.17-31).
Згідно акту від 24 травня 2017року за №161, під час проведення перевірки встановлено численні порушення умов праці, що знайшло відображення у п.п.11.2 , 12, 12.1-12.10 вказаного документа. В акті вказано перелік шкідливих факторів, що мали місце при виконанні робіт: локальна вібрація, запиленість повітря робочої зони, виробничий шум, фізичне перевантаження, несприятливий мікроклімат, фактичні значення яких перевищували нормативні данні. (а.с.6-7).
Згідно акта розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 27 липня 2017 року (за формою П-4). Згідно вказаного акта (пункт 16), встановлено, що професійне захворювання виникло в період тривалої роботи обрубувачем «у зв`язку з недосконалістю технологічного процесу та недостатньою ефективністю засобів індивідуального захисту, виконував роботи в умовах впливу на організм високих концентрацій пилу фіброгенної дії, виробничої вібрації та виробничого шуму,рівень яких перевищував гранично допустимий».
А причинами професійного захворювання (пункт 17 акту) стало: «робота протягом тривалого часу ОСОБА_5 , в умовах дії шкідливих факторів, у т.ч. у ПрАТ «НКМЗ» у якості обрубувача, зайнятого на обробленні лиття наждаком та вручну - 15 років 27днів, у т.ч. в умовах впливу на організм виробничого шуму, рівень якого складав 92-95 дБА, при ГДР-80 дБА, локальної вібрації - 78-91,9 дБ, при ГДР-76 дБ; пилу фіброгенної дії складав до 5,2- 12,4 мг/ куб.м. при ГДК - 4,0 мг/куб.м.
Згідно пункту 19 цього акту встановлено що у зв`язку з недосконалістю технологічного процесу та виробничого обладнання мало місце неповне виконання вимог ДСН 3.3.6.037-99 «Державні санітарні нормі виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку» та СП №5183-90 «Санітарні правила для ливарного виробництва (заводів, цехів, ділянок)». (а.с.15).
20.09.2017 року обласна профпатологічна медіко-соціальна експертна комісія у м. Краматорськ, Донецької області, вперше визнала захворювання позивача професійним з 60 (шістдесят) % втрати працездатності (30% вібраційна хвороба, 20% хронічний бронхіт, 10% приглухуватість) та встановила третю групу інвалідності (професійне захворювання). Цей факт підтверджено довідкою МСЕК серії АБ №0047883, довідкою до акту огляду МСЕК серії АВ №0869190 від 20.09.2017 року та пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 від 01.03.2018р., копії яких додаються до позову. (а.с.22-23).
Згідно акту спеціаліста Головного управління Держпраці у Донецькій області, проведено санітарно-гігієнічне обстеження робочого місця на ПрАТ» НКМЗ», від 12.03.2018 року №62 встановлено численні порушення умов праці та вказано перелік шкідливих факторів, що мали місце при виконанні робіт: локальна вібрація, запиленість повітря робочої зони, виробничий шум, фізичне перевантаження, несприятливий мікроклімат, фактичні значення яких перевищували нормативні данні. (а.с.20-22).
Представленими позивачем копіями медичних документів підтверджується факт його неодноразових стаціонарних лікувань та проведенням оздоровлень.
З огляду на наведені в позовних вимогах обґрунтування, позивач ОСОБА_7 вимагає від роботодавця ПрАТ «НКМЗ» відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок отриманих професійних захворювань.
У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що відповідно до ст.237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Згода позивача на працю в тяжких умовах праці, не знімає обов`язку та відповідальності з відповідача за забезпечення належних умов праці.
Нормами Конституції України, зокрема ст.ст.21, 43, 46 передбачені права працівників на охорону їх життя та здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні та здорові умови праці.
Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08.10.2008 року №20-рп/2008 у справі №1-32/2008 (про страхові виплати), статтею 237-1 КЗпП України потерпілим надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця). Встановлений законодавцем розподіл обов`язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам ст.22 Конституції України.
Згідно ч.2 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Як вбачається зі змісту даної норми, право на відшкодування моральної шкоди виникає у працівника у разі, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Статтею 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Частиною 2 цієї статті встановлено, що порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Як вбачається зі змісту даної норми, право на відшкодування моральної шкоди виникає у працівника у разі, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Тому суд набуває висновку про те, що позивачу внаслідок ушкодження здоров`я на виробництві заподіяна моральна шкода, що полягає у душевних стражданнях, які позивач поніс у зв`язку з цим.
Даний висновок суду відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 27.01.2004 року №1-9рп/2004 (справа про відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування) згідно з яким, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, які він поніс у зв`язку з каліцтвом. Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинює порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя, право на охорону здоров`я тощо.
З огляду на викладене, сам факт отримання робітником професійного захворювання при виконанні трудових обов`язків свідчить про завдання йому моральних страждань. Законодавець у даному випадку не ставить право потерпілого на відшкодування немайнової шкоди в залежність від вини самого робітника або роботодавця.
Згідно ч.3 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грошима, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Суд погоджується з розміром грошового відшкодування, який визначив для себе позивач, оскільки на думку суду він відповідає тяжкості отриманих позивачем профзахворювань, у зв`язку з чим суд вважає, що з підприємства на відшкодування моральної шкоди слід стягнути 60000грн.
Таке відшкодування суд вважає розумним та справедливим по відношенню до глибини моральних страждань позивача, погіршення його фізичних здібностей, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір» судові витрати слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст.10, 17, 18, 263, 265, 273, 351, 352, 354 ЦПК України, ст.23 ЦК України, ст.ст.153, 237-1 КЗпП України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_5 до Приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» (третя особа Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Краматорського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області) про відшкодування моральної шкоди, заподіяної професійним захворюванням на виробництві - задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» (код ЄДРПОУ: 05763599, ІПН: 057635905159, 84305, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. О. Тихого, 5) на користь ОСОБА_5 моральну шкоду, завдану професійним захворюванням, в розмірі 60000грн. (шістдесят тисяч гривень 00 коп.)
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» (код ЄДРПОУ: 05763599, ІПН: 057635905159, 84305, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. О.Тихого, 5) судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім гривень) 40коп. на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (вул.Липська, 18/5, м.Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд.
Суддя Краматорського
міського суду: О.М. Данелюк
