ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2019 року м.Дніпро Справа № 910/16821/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Березкіної О.В., Дарміна М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2019, ухвалене суддею Новіковою Р.Г., повний текст якого складений 11.05.2019, у справі №910/16821/18

за позовом Міністерства оборони України, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Військторг", м. Дніпро

про стягнення штрафних санкцій за договором №286/2/17/7 від 28.03.2017 в розмірі 88080,30 грн.

ВСТАНОВИВ:

Міністерство оборони України звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Військторг" про стягнення штрафних санкцій за договором №286/2/17/7 від 28.03.2017 в розмірі 88080 грн. 30 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про закупівлю харчування № 286/2/17/7 від 28.03.2017 в частині здійснення своєчасної та в повному обсязі поставки товару, наслідком чого стало застосування позивачем штрафних санкцій, передбачених п.8.2.2 договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2018 у справі №910/16821/18 судом залишено позовну заяву без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків та встановлено спосіб їх усунення.

28.12.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків, відповідно до якої, позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 18.12.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2019 у справі №910/16821/18 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2019 справу №910/16821/18 за позовом Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Військторг" про стягнення штрафних санкцій за договором №286/2/17/7 від 28.03.2017 в розмірі 88080 грн. 30 коп. передано за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2019 у справі №910/16821/18 (суддя Новікова Р.Г.) в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Міністерство оборони України, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи, просить рішення суду від 08.05.2019 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, стягнув з відповідача на користь позивача 88080,30 грн неустойки.

При цьому в апеляційній скарзі скаржник зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні спору не взято до уваги умови договору та подані до справи докази, зокрема, військовою частиною НОМЕР_1 було виявлено порушення Відповідачем договірних зобов`язань (умови Договору), що зафіксовано у Акті приймання №ЗПХ-27/1556 послуг із забезпечення продуктами харчування військової частини НОМЕР_1 з 11 грудня 2017 року по 20 грудня 2017 (далі - Акт приймання продуктів харчування) та у Акті про порушення суб`єктом господарювання договірних зобов`язань у військовій частині НОМЕР_1 , зокрема, Відповідачем не було поставлено продукти харчування зазначені представником замовника у заявці №11/12/17, зареєстрованій за № 689/ПС від 06.12.2017 (далі - Заявка), а саме, - салат овочевий "Золота осінь" в кількості 553,5 кг. Згідно з пунктом 8.2.2 договору при відмові від надання послуг виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 7% вартості невиконаної суми зобов`язань.

За твердженням скаржника, військовослужбовців військової частини не було забезпечено нормою харчування - Загальновійськова норма №1; при цьому, в даному випадку неможливо з вартості норми загальновійськової №1 (затверджені Постановою КМ України №426 від 29 березня 2002 року) вилучити вартість окремого салату; таким чином, вважає, що в даному випадку порушені умови надання послуг з харчування за нормою загальновійськова №1, отже, і розрахунок здійснений за вартістю наданих послуг за цією нормою. Також зауважує, що відповідачем не були виконані умови договору з поставки послуг з харчування, а не окремого виду харчового продукту.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, правом, передбаченим ст.263 ГПК України, не скористався; про відкриття апеляційного провадження та надання строку для подання відзиву повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали суду (а.с.174).

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.06.2019 (суддя доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2019 залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору у розмірі 2643,00 грн. за оскарження рішення суду та ненадання належних доказів направлення відповідачу апеляційної скарги листом з описом вкладення. Апелянту наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2019 року (головуючий суддя Іванов О.Г., судді Березкіна О.В., Дармін М.О.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2019 року у справі №910/16821/18; з урахуванням суми спору, розгляд справи вирішено здійснювати у письмовому провадженні без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами; сторонам наданий строк для подання відзиву, заяв, клопотань.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

28.03.2017 між Міністерством оборони України (далі замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Військторг" (далі виконавець) підписаний договір №286/2/17/7 (далі договір) (а.с.21-42).

Відповідно до предмета даного договору виконавець зобов`язується у 2017 році надати Міністерству оборони України послуги, зазначені у специфікації до цього договору, освіження продовольства, а замовник прийняти послуги і оплатити у строки та за цінами згідно положень цього договору (пункт 2.1 договору).

Положеннями пунктів 2.2 та 2.3 договору визначені військові частини, заклади, установи (далі військові частини), дислоковані у Чернівецькій, Закарпатській та Івано-Франківській областях, для особового складу яких будуть надаватись послуги з організації харчування та забезпечення харчовими продуктами. Зокрема, до переліку входить військова частина НОМЕР_1 .

Пунктом 2.4 договору (специфікація до договору) визначений перелік послуг щодо забезпечення харчуванням за нормами. Також зазначено, що загальна вартість послуг за договором складає 111921927грн.09коп. з ПДВ. Визначено, що послуги надаються в період з 01.04.2017р. по 31.12.2017р.

Розшифровки специфікацій на кожну військову частину (установу, заклад) викладені у додатках 13.1.1 та 13.1.2, які є невід`ємною частиною договору (пункт 2.4 договору).

Згідно пункту 3.5 договору приймання послуг за якістю та обсягом здійснюють представники замовника відповідно до вимог чинного законодавства у присутності представника виконавця.

Якість та обсяг наданих послуг щодо забезпечення харчуванням оформлюється актом приймання наданих послуг з харчування, який складається представником виконавця та представником замовника щоденно у трьох примірниках.

Підставою для складання акта приймання наданих послуг з харчування за обсягом є виконана заявка на приготування їжі за основними та додатковими нормами харчування, за якісними показниками приготовленої їжі дані книги обліку контролю за якістю приготування їжі.

Відповідно до пункту 6.4.1 договору обсяги послуг щодо забезпечення харчуванням визначає представник замовника шляхом подачі виконавцю заявки на приготування їжі, на необхідну кількість осі, за кожною нормою харчування у розрізі асортименту харчових продуктів на підставі розкладок продуктів, додаткових норм і додаткових продуктів щодоби до 18:00 дня, що передує дню отримання послуг у двох примірниках. Перший залишається у представника виконавця, другий в їдальні та повертається представнику замовника наступного дня.

Пунктом 6.4.4 договору передбачено, що заявка на приготування їжі підписується представником замовника і представником виконавця, заявка на харчові продукти підписується представником замовника та завіряється гербовою печаткою військової частини.

Згідно пункту 8.2.2 договору при порушенні умов цього договору щодо строків надання послуг, визначених внутрішнім розпорядком представника замовника та обумовлених специфікою завдань, які він виконує, виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 7% вартості послуг за окремими приймами їжі за кожний зафіксований випадок.

При відмові від надання послуг виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 7% вартості невиконаної суми зобов`язань.

Відповідно до пункту 11.1 договору, він набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2017 включно, а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення.

На виконання умов договору між відповідачем та військовою частиною НОМЕР_1 підписана заявка №11/12/17 на забезпечення продуктами харчування військової частини НОМЕР_1 за період з 11.12.2017 по 20.12.2017 (вих. №689/ПС від 06.12.2017 а.с.14).

Як вбачається зі змісту заявки №11/12/17, поставці, зокрема, підлягали салат овочевий "Золота осінь" у кількості 553,5 кг та салат овочевий "Ніженський" у кількості 553,5 кг.

Відповідно до накладної №ВЧ00046354 від 11.12.2017 відповідач поставив на адресу військової частини НОМЕР_1 салат овочевий закусочний консервований (без зазначення назви) у кількості 553,5 кг (а.с.13). Вказана накладна підписана сторонами без зауважень та заперечень. З наведеного вбачається, що відповідачем поставлено лише один вид овочевого салату у кількості 553,5 кг. Докази того, що відповідач поставив на адресу військової частини НОМЕР_1 другий вид салату, обумовлений заявкою, а саме - "Золота осінь", у кількості 553,5 кг, в матеріалах справи відсутні.

За вказаним фактом військовою частиною НОМЕР_1 складений акт про порушення №129/ПС від 12.12.2017. Вказаним актом зафіксовано порушення відповідачем умов договору №286/2/17/7 від 28.03.2017, в частині не поставки на адресу військової частини НОМЕР_1 салату овочевого "Золота осінь" у кількості 553,5 кг (а.с.17).

Також між сторонами підписаний акт приймання послуг із забезпечення харчування військової частини НОМЕР_1 за період з 11.12.2017 по 20.12.2017 № ЗПХ-27/1556, відповідно до якого відповідачем надано, а позивачем прийнято послуг за нормами харчування загальновійськова № 1 на суму 1 048 575,00 грн, із зазначенням про надання цієї послуги своєчасно, відповідно стандартам з документами про якість та безпеку харчування, із зауваженням, що з визначеної суми слід відрахувати вартість салату овочевого "Золота осінь" в кількості 553,5 кг, який не був поставлений в частину, про що складено акт про порушення № 129/ПС від 12.12.2017 (а.с.20). Крім того, за актом надано послуг з харчування додатково до норми №2 льготна на суму 287 000 грн та додаткова до норми харчування № 1 загальновійськова підпункт "й" пункту 3 приміток 1,5 л вода питна, на суму 76 875,00 грн.

09.01.2018 листом № 286/6/100 позивач звернувся до відповідача з претензією на суму 251 658,00 грн, яку розрахована на підставі п.8.2.2 договору та становить 20% від вартості послуги з харчування (без врахування питної води) та обґрунтована не доведенням позивачем встановлених норм харчування (а.с.9-10). Доказів надіслання та отримання вказаної претензії відповідачем матеріали справи не містять.

Несплата відповідачем штрафних санкцій у добровільному порядку і стала підставою звернення позивача з позовом до господарського суду.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав про порушення відповідачем зобов`язань за договором №286/2/17/7 від 28.03.2017 в частині поставки на адресу військової частини НОМЕР_1 салату овочевого "Золота осінь" у кількості 553,5 кг, наслідком чого є стягнення штрафних санкцій, обумовлених п.8.2.2 договору (абзац другий), а саме, - стягнення штрафу за відмову відповідача від виконання зобов`язань у розмірі 7% від вартості суми невиконаного зобов`язання.

При цьому, здійснюючи розрахунок суми штрафу, позивачем у якості бази нарахування визначена сума у розмірі 1 258 290,00 грн. Зазначена сума, відповідно до акту приймання продуктів №ЗПХ-27/1556, є загальною вартістю норми харчування №1 загальновійськова, за період з 11.12.2017 по 20.12.2017 (1 048 575,00 грн, з урахуванням ПДВ 20% - 209 715,00 грн).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог господарський суд прийшов до висновку, що розрахунок позивача є недоведеним та неправомірним, оскільки останнім здійснено нарахування на загальну вартість продуктів, в той час, як за цим пунктом передбачено нарахування штрафу розмірі 7% вартості невиконаної суми зобов`язань. При цьому самостійно здійснити розрахунок суд також не мав можливості з огляду на відсутність в матеріалах справи документів, за якими можливо встановити вартість непоставленої продукції.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Аналізуючи правовідносини сторін, колегія суддів зазначає, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є змішаним, який включає в себе як правовідносини у сфері поставки, яка регулюється параграфом 1-3 розділу ІІІ Цивільного кодексу України, Господарським кодексом України, так і правовідносини з надання послуг, що регулюється главою 63 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст.174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1, 2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч.1 ст.669 ЦК України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Згідно з ч.1 ст.670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Частиною 1 ст.671 ЦК України визначено, що якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов`язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами.

Згідно з частинами 1-3 ст.672 ЦК України якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Якщо продавець передав покупцеві частину товару, асортимент якого відповідає умовам договору купівлі-продажу, і частину товару з порушенням асортименту, покупець має право на свій вибір:

1) прийняти частину товару, що відповідає умовам договору, і відмовитися від решти товару;

2) відмовитися від усього товару;

3) вимагати заміни частини товару, що не відповідає асортименту, товаром в асортименті, який встановлено договором;

4) прийняти весь товар.

У разі відмови від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, або пред`явлення вимоги про заміну цього товару покупець має право відмовитися від оплати цього товару, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

За приписами ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За положеннями ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. (ч.ч.1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до абзацу 2 пункту 8.2.2 договору при відмові від надання послуг виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 7% вартості невиконаної суми зобов`язань.

Як вже зазначалось вище, для розрахунку штрафу позивач визначив суму у розмірі 1258290,00 грн (з ПДВ), яка відповідно до акту приймання продуктів №ЗПХ-27/1556, є загальною вартістю норми харчування №1 загальновійськова, за період з 11.12.2017 по 20.12.2017.

При цьому, з урахуванням змішаної форми договору, один з якої є договором поставки, а за накладною № ВЧ00046354 від 11.12.2017 поставці підлягали 44 позиції товару, з яких тільки салат овочевий поставлений частково, тобто невиконаним у повному обсязіє зобов"язання з поставки лише салату, обґрунтованим і правомірним є висновок суду першої інстанції, що штраф слід розраховувати від вартості непоставленого товару тобто вартості салату. Про зазначене також свідчить й акт приймання послуг із забезпечення харчування №ЗПХ-27/1556, в якому також зазначено, що із загальної вартості послуг за нормою №1 загальновійськова, вартістю 1 048 575,00 слід відрахувати вартість салату овочевого "Золота осінь" у кількості 553,5 кг, який не був поставлений.

Слід зауважити, що договір № 286/2/17/7 від 28.03.2017, укладений між сторонами на поставку продукції до 14 військових частин, узгоджує загальну ціну цього договору, як і специфікація лише визначає норми харчування по військовим частинам, без вартісного вираження; заявка на забезпечення продуктами харчування військової частини НОМЕР_1 , в якій і була здійснена недопоставка салату овочевого, містить лише перелік продукції із 44 позицій із зазначенням їх кількісного визначення. Таким чином, колегія суддів констатує, що в матеріалах справи відсутні документи, якими узгоджується вартість продукції кожної позиції асортименту, в зв"язку з чим здійснити самостійний розрахунок штрафу за недопоставку 553,5 кг салату суд можливості не мав.

В зв"язку з викладеним не приймаються загальні доводи апеляційної скарги про те, що в даному випадку порушені умови надання послуг з харчування за нормою загальновійськова №1, отже, і розрахунок здійснений за вартістю наданих послуг за цією нормою, а суд припустився помилки, зазначаючи про поставку окремого виду харчування.

Колегія суддів зауважує, що даними доводами апеляційної скарги скаржник відступає від предмету та підстав позову, оскільки позовними вимогами було стягнення 7% штрафу за відмову від надання послуг, який передбачений абзацом 2 п.8.2.2 договору. В свою чергу, твердження скаржника пов"язані з абзацом третім п.8.2.2 договору, який визначає розмір штрафних санкцій саме за порушення умов договору щодо надання послуг з харчування, за яким при не доведенні встановлених норм харчування (заміни одних продуктів на інші без письмового дозволу представника замовника), виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 20% вартості наданих послуг за окремими прийомами їжі за кожний встановлений та зафіксований випадок. При цьому слід також зазначити, що і в акті про порушення договірних зобов"язань № 129/ПС від 12.12.2017 військовою частиною зазначено про те, що часткова не поставка салату призвела до не доведення встановлених норм харчування військових.

З урахуванням наведеного доводи апеляційного скарги не знайшли свого підтвердження при перегляді справи в апеляційному порядку.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Оскільки загальна ціна позову становить 88 080,30 грн., тобто не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України дана справа відноситься до категорії малозначних справ, у зв`язку з чим відповідно до ст. 287 ГПК України судові рішення у даній справі не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 281, 282, 283 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України, м. Київ на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2019 у справі №910/16821/18 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2019 у справі №910/16821/18 - залишити без змін.

Судові витрати Міністерства оборони України, м. Київ за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду лише у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення .

Повний текст постанови виготовлено та підписано 30.07.2019.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя О.В. Березкіна

Суддя М.О. Дармін