ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2019 р. Справа№ 910/1166/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Хрипуна О.О.

Чорногуза М.Г.

Секретар судового засідання: Мельничук О.С.,

за участю представників сторін:

від позивача - Кохно А.О.,

від відповідач -Папакін Г .В.

Грабовицький О .О.,

розглянувши апеляційну скаргу

Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського Національної академії наук України

на рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2019

у справі № 910/1166/19 (суддя Сівакова В.В.)

за позовом Українського культурного фонду

до Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського Національної академії наук України

про стягнення 210 000, 00 грн., -

В С Т А Н О В И В :

У 2019 році Український культурний фонд звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського Національної академії наук України про стягнення 210 000, 00 грн.

Позов мотивовано тим, що між сторонами було укладено договір про надання гранту № 1097 від 19.09.2018, відповідно до умов якого позивач надає відповідачу грант для реалізації культурного проекту, опис та мінімальні технічні вимоги до якого наведені у проектній заявці, а відповідач реалізовує проект. В подальшому сторони підписали додаткову угоду № 1 від 14.12.2018 про розірвання договору № 1097 від 19.09.2018 та повернення відповідачем протягом 3 (трьох) робочих днів коштів у розмірі 210.000,00 грн., у зв`язку з невиконанням проекту. Проте відповідачем у встановлений строк кошти не повернуто, у зв`язку з чим позивачем 22.12.2018 надіслано претензію (повідомлення) про добровільне виконання зобов`язання по поверненню авансового платежу, яка відповідачем до цього часу не виконана.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.04.2019 року позовну заяву Українського культурного фонду задоволено в повному обсязі. Присуджено до стягнення з Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського Національної академії наук України на користь Українського культурного фонду 210 000, 00 грн. боргу, 3 150 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення мотивовано тим, що позивач належними та допустимими доказами довів факт наявності у відповідача обов`язку повернути кошти в сумі 210 000,00 грн., натомість відповідач доказів повернення коштів не надав, у зв`язку з чим заборгованість підлягає стягненню у судовому порядку.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського Національної академії наук України подав до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2019 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки, які містяться в рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та наданим документам, рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

За твердженням відповідача, суд першої інстанції не врахував неналежне виконання договірних зобов`язань позивачем, а саме перерахування коштів в сумі 210 000,00 грн. з порушенням строків передбачених Договором.

Крім того, відповідач зазначає, що він належним чином повідомляв позивача про причини відкладення реалізації проекту.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2019 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г., Чорна Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду 16.05.2019 апеляційну скаргу Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського Національної академії наук України на рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2019 у справі №910/1166/19 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019, після усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського Національної академії наук України на рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2019 у справі №910/1166/19. Запропоновано позивачу надати відзив на апеляційну скаргу, а відповідачу відповідь на відзив. Розгляд справи №910/1166/19 призначено на 11.07.2019.

11.07.2019 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшли письмові пояснення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2019 року розгляд апеляційної скарги Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського Національної академії наук України на рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2019 року у справі №910/1166/19 відкладено на 25.07.2019 року.

Відповідно до витягу з протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 24.07.2019, у зв`язку з відпусткою судді Чорної Л.В., сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі №910/1166/19 колегію суддів у складі головуючого судді: Агрикової О.В., суддів: Чорногуз М.Г., Хрипун О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2019 року апеляційну скаргу Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського Національної академії наук України на рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2019 року прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі та призначено її розгляд на 25.07.2019 року.

25.07.2019 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача надійшли додаткові документи.

В судовому засіданні 25.07.2019 року представник відповідача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу, представник позивача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

28.09.2018 між Українським культурним фондом (Фонд, позивач) та Інститутом української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського Національної академії наук України (грантоотримувач, відповідач) укладено договір про надання гранту № 1097 (надалі - Договір). (а.с. 18-23).

Відповідно до розділу І договору Фонд надає грантоотримувачу на умовах, визначених даним договором, грант для реалізації культурного проекту «Публікація спадщини митрополита Української Автокефальної Православної Церкви Василя Липківського (1864-1937)» (далі - проект), опис та мінімальні технічні вимоги до якого наведено у проектній заявці згідно з додатком 1 до цього договору, а грантоотримувач реалізує проект на умова, визначених цим договором.

Згідно з п. 1 розділу ІІІ Договору позивач перераховує кошти на реалізацію проекту у розмірі 350.000,00 грн. без ПДВ в такому порядку:

1) кошти у розмірі 60%, що становить 210.000,00 грн. без ПДВ від загальної суми гранту не раніше 50 календарних днів до підписання акту про виконання проекту;

2) залишок коштів, що становить 40% суми гранту, протягом 10 календарних днів з моменту отримання та затвердження документів, зазначених у підпункті 4 пункту 2 розділу IV цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем на виконання вимог Договору перераховано відповідачу кошти в сумі 210.000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 699 від 16.10.2018. (а.с. 44).

Згідно розділу ІІ договору роботи з реалізації проекту мають бути завершені до 03.12.2018. Завершення виконання проекту підтверджується підписанням акту про виконання проекту.

Положеннями п. 4 ч. 1 розділу IV договору сторони погодили, що грантоотримувач зобов`язаний надати Фонду акт про виконання проекту, який включає змістовий і підсумковий фінансовий звіти про використання гранту до 03.12.2018 згідно з формою, викладеними у додатках 2, 3 до цього договору.

Також, п. 2, ч. 1 розділу IV договору передбачено, що грантоотримувач зобов`язаний невідкладно інформувати Фонд про будь-які зміни, що можуть вплинути на реалізацію Проекту або спричинити відкладення реалізації Проекту.

Відтак, умовами договору передбачено, що відповідач повинен виконати роботи з реалізації проекту до 03.12.2018, при цьому також передбачено умови щодо інформування позивача про зміни, які можуть вплинути на реалізацію Проекту або спричинити відкладення реалізації Проекту, тобто передбачено можливість перенесення кінцевої дати виконання проекту.

Також, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п. 6, ч. 1 розділу IV договору грантоотримувач зобов`язаний у разі якщо виконання проекту буде тимчасово припинено чи не завершено протягом дії цього договору, повідомити фонд про такі обставини та документально підтвердити всі витрати, здійснені за рахунок коштів фонду, у строк, що не перевищує 10 календарних днів з моменту настання обставини, та повернути фонду частину коштів, які залишились невикористаними.

Отже, колегія суддів зазначає, що відповідно до умов договору, зокрема п. 6, ч. 1 розділу IV сторони обумовили, що в разі не завершення виконання проекту протягом дії договору, грантоотримувач зобов`язаний повернути частину коштів, які не використані.

Відповідно до п. 3, розділу ІХ договору у разі дострокового розірвання цього договору внаслідок встановленого факту використання будь-якої частини гранту не за призначенням або з порушенням чинного законодавства грантоотримувач зобов`язаний протягом 20 календарних днів з дня отримання повідомлення про розірвання цього договору в односторонньому порядку повернути у повному обсязі перераховані фондом кошти.

Тобто, умовами договору передбачено повернення перерахованих фондом коштів лише у разі одностороннього розірвання договору фондом та за наявності такої умови, як використання будь-якої частини гранту не за призначенням або з порушенням чинного законодавства.

Згідно з п. 7 розділу ІV договору грантоотримувач є відповідальним за реалізацію проекту, в тому числі у разі залучення третіх осіб до виконання певних робіт в межах реалізації проекту.

З зазначеного вище випливає, що умовами договору грантоотримувачу не забороняється залучати до виконання робіт для реалізації проект третіх осіб.

Відповідно до п. 1 розділу ХІІ Договору він набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2018. Усі зміни до цього договору вносяться шляхом укладення додаткових угод.

Спір виник внаслідок того, що відповідач у визначений умовами договору строк проект не реалізував, а отже на думку позивача має повернути сплачену суму на реалізацію проекту в розмірі 210 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України "Про Український культурний фонд" у разі прийняття Дирекцією Фонду рішення про надання фінансування певному проекту за рахунок коштів Українського культурного фонду з отримувачем коштів укладається договір про надання гранту.

Грант - фінансові ресурси, що надаються на безоплатній і безповоротній основі Українським культурним фондом суб`єкту, який провадить діяльність у сфері культури, для реалізації проекту, рішення про фінансування якого прийняте в порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно із ч. 3 ст. 3 Закону України "Про Український культурний фонд" під терміном "проект" у цьому Законі розуміється діяльність фізичних і юридичних осіб, спрямована на створення певного культурного продукту, культурного блага чи культурної послуги (їх сукупності) з метою досягнення чітко визначених цілей у межах визначеного кошторису (бюджету) та здійснення якої вимагає вчинення в узгоджені строки дій, передбачених укладеною з Українським культурним фондом угодою.

Частиною 3 статті 12 Закону України "Про Український культурний фонд" визначено, за договором про надання гранту Український культурний фонд набуває право здійснювати контроль за реалізацією проекту відповідно до порядку, встановленого таким договором та законодавством, у тому числі вимагати виконання зазначеного порядку та вживати заходів у разі його порушення. Договір про надання гранту не може передбачати замовлення та (або) отримання Українським культурним фондом будь-яких товарів, робіт, послуг, майнових прав та (або) витрачання грошей на такі товари, роботи, послуги, майнові права.

Істотними умовами договору про надання гранту є визначення конкретного проекту, для реалізації якого надаються кошти; сума гранту (обсяг коштів) з відповідним кошторисом із зазначенням об`єктів, на які вона витрачатиметься; графік платежів; зобов`язання особи, яка отримує кошти, у тому числі щодо звітності; мінімальні технічні вимоги до проекту, які мають бути забезпечені; строк реалізації гранту; порядок надання доказів на підтвердження належного виконання договору про надання гранту; відповідальність за порушення умов договору.

Відповідно до ч. 5, ст. 12 Закону України "Про Український культурний фонд" у разі істотного порушення умов договору про надання гранту договір може бути розірваний в односторонньому порядку за заявою Українського культурного фонду.

Істотним порушенням, зокрема, є нецільове використання коштів, здійснення витрат у розмірах, більших, ніж передбачено договором про надання гранту, та інші порушення, що дають підстави для обґрунтованих припущень, що договір не буде виконано або його виконання не відповідатиме цілям, якими сторони керувалися при його укладенні.

Рішення про розірвання договору про надання гранту приймається Дирекцією Фонду за результатами розгляду інформації, що підтверджує вчинення істотного порушення умов договору про надання гранту, та, за наявності, пояснень іншої сторони такого договору щодо причин вчинення порушень.

Сторона договору, договір з якою розірвано Українським культурним фондом, повинна повернути сплачені їй за таким договором кошти впродовж 20 календарних днів з дня отримання відповідного повідомлення.

В матеріалах справи наявна додаткова угода № 1 від 14.12.2018 до договору, відповідно до п. 1 якої сторони дійшли згоди розірвати Договір № 1097 від 28.09.2018 відповідно до заяви грантоотримувача про відмову від реалізації проекту. Пунктом 2 цієї угоди визначено, що грантоотримувач зобов`язаний повернути на поточний рахунок Фонду протягом 3 (трьох) робочих днів з дати підписання цієї угоди кошти у розмірі гранту в сумі 210.000,00 грн. (а.с. 51).

При цьому, заяви грантоотримувача про відмову від реалізації проекту матеріали справи не містять, а відповідач заперечує її наявність.

В преамбулі даної угоди та реквізитах сторін зазначено, що вона з боку Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського Національної академії наук України в особі ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності № 302/267 від 13.09.2018.

Однак, згідно наказу директора Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського Національної академії наук України № 5-о від 05.12.2018 скасовано довіреність № 302/267 від 13.09.2018, видану без права доручення ОСОБА_3 . (а.с. 87).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дана угода з боку відповідача укладена неповноважною на те особою, а отже не підтверджує розірвання 14.12.2018 договору за згодою обох сторін.

Крім того, в матеріалах справи наявна претензія (повідомлення) №1307-18 від 22.12.2018 року, яку Фонд направив відповідачу. Зі змісту зазначеної претензії вбачається, що фонд отримав від грантоотримувача лист №30/356 від 20.11.2018 року (а.с. 90) в якому останній просив відзвітуватись про виконання договору №1097 від 28.09.2018 року не 03.12.2018 року, а 17.12.2018 року. Проте, фонд відмовив у погоджені такого строку. Також, зі змісту зазначеної претензії вбачається, що 03.12.2018 року фондом було отримано від грантоотримувача змістову та фінансову звітність. Дослідивши вказану змістову та фінансову звітність фонд дійшов висновку, що використання коштів наданих для реалізації проекту не відповідає умовам договору, а проект не реалізовано. Крім того у зазначеній претензії йдеться посилання на договір №1-П2018 від 07.11.2018 року, який укладено між грантоотримувачем та ТОВ «Видавництво «Українські пропілеї». Враховуючи зазначене, фонд повідомив грантоотримувача про розірвання договору та просив повернути у повному обсязі раніше перераховані фондом кошти у розмірі 210 000, 00 грн. (а.с. 45-46).

Колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи наявний лист №302/404 від 18.12.2018 року, який відповідач направив позивачу (отриманий 20.12.2018 року) з якого вбачається, що роботи з реалізації проекту велися й ведуться по сьогодні, грантоотримувач надавав звіти про виконання робіт та витрачені кошти. Також у даному листі вказано, що грантоотримувач використав кошти в розмірі 210 000, 00 грн. на реалізацію проекту, що був предметом договору №1097, а тому останній не має можливості повернути кошти в розмірі 210 000, 00 грн. До вказаного листа також було долучено фінансові документи щодо витрат коштів гранту, змістовий звіт проекту ОТР 1097, остаточний змістовний звіт від 14.12.2018 року, форма фінансового звіту про використання гранту. Крім того, відповідач у даному листі просив фонд переглянути рішення щодо припинення виконання проекту, та ужити заходів для реалізації проекту, що потребує надання додаткового терміну (до 21.01.2019 року), за який грантоотримувач буде спроможний завершити всі дії, передбачені договором. (а.с. 89).

Також в матеріалах справи наявна виписка банку за період з 08.11.2018 року по 08.11.2018 року з якої вбачається, що відповідач сплатив кошти в розмірі 193 490, 00 грн. на користь ТОВ «Видавництво «Українські пропілеї» за підготовку до друку та друкарські послуги відповідно до договору №1-П2018 від 07.11.2018 року. (а.с. 96).

Як стверджує відповідач, між ним та ТОВ «Видавництво «Українські пропілеї» було укладено договір №1-П2018 від 07.11.2018 року відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується підготувати до друку та виконати друкарські послуги щодо книги «ТВІР «Вибрані твори митрополита УАПЦ Василя Липківського» 4 Томи». Зазначений договір відповідач долучив до апеляційної скарги.

Колегія суддів, аналізуючи вище наведені умови договору та вимоги чинного законодавства зазначає, що повернення перерахованих фондом коштів можливе лише за умови одностороннього розірвання договору. (п. 3, розділу ІХ договору, ч. 5, ст. 12 Закону України "Про Український культурний фонд").

При цьому, як і умовами договору (п. 1 п. 3 розділу ІХ договору) так і вимогами чинного законодавства (ч. 5, ст. 12 Закону України "Про Український культурний фонд") підставами одностороннього розірвання договору є істотне порушення умов, зокрема нецільове використання коштів, здійснення витрат у розмірах, більших, ніж передбачено договором про надання гранту та інші підстави, що дають підстави для обґрунтованих припущень, що договір не буде виконано або його виконання не відповідатиме цілям.

З огляду на вище викладене, для звернення позивачем до відповідача з вимогою про повернення перерахованих фондом коштів, останньому необхідно довести нецільове використання коштів, здійснення витрат у розмірах, більших, ніж передбачено договором, а також те, що договір не буде виконано або його виконання не відповідатиме цілям.

Як було вище досліджено, з матеріалів справи вбачається, що грантоотримувач на виконання п.4, розділу IV договору 03.12.2018 року надав фонду змістову та фінансову звітність (вказане зазначено у претензії позивача).

Крім того, відповідач на виконання п. 2, розділу IV договору 20.11.2018 року (до 03.12.2018 року) повідомив (а.с. 90) позивача про те, що проект є дуже великим за своїм обсягом, проте на даний момент закінчується верстка всіх томів, а тому грантоотримувач просив надати останньому можливість відзвітуватись про виконання договору №1097 від 28.09.2018 року не 03.12.2018 року, а 17.12.2018 року (вказане також зазначено у претензії позивача).

Також, як вище встановлено, грантоотримувач сплатив кошти в розмірі 193 490, 00 грн. на користь ТОВ «Видавництво «Українські пропілеї» за підготовку до друку та друкарські послуги відповідно до договору №1-П2018 від 07.11.2018 року. (а.с. 96), тобто залучив третіх осіб для реалізації проекту, що не суперечить умовам договору (п.7, розділу IV договору).

Проте, колегія суддів звертає увагу, що позивачем у своїй претензії №1307-18 від 22.12.2018 року було безпідставно повідомлено відповідача про одностороннє розірвання договору №10791 від 19.09.2018 року, оскільки не доведено істотних порушень умов договору, як того вимагають вимоги чинного законодавства та умови договору, що було встановлено вище.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не було порушено істотних умов договору, а саме грошові кошти перераховані останньому були використані за призначенням, а також виконувались роботи для реалізації проект (проте з затримкою, що не суперечить умовами договору), що спростовує доводи позивача про те, що грантоотримувачем були використані кошти фонду не за призначенням та наявні підстави вважати, що договір не буде виконано.

Більше того, сам позивач у претензії №1307-18 від 22.12.2018 року навпаки вбачається, що відповідачем здійснювались роботи з реалізації проект, було залучено третіх осіб для реалізації проекту, та надано звітність використання грошових коштів за призначенням.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що договір №1097 від 19.09.2018 року не розірваний, а ні за додатковою угодою №1 про розірвання дії договору від 14.12.2018 року, а ні в односторонньому порядку, оскільки у позивача, як вже вище встановлено відповідно до вимоги чинного законодавства та умов договору були відсутні підстави для одностороннього розірвання договору, а відтак колегія суддів зазначає, що у позивача відсутні підстави вимагати від відповідача повернення грошових коштів у розмірі 210 000, 00 грн. раніше отриманих у зв`язку з невиконанням проекту, а тому місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку щодо задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 210 000, 00 грн.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 210 000, 00 грн. заборгованості слід відмовити.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції мало місце неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, тому рішення господарського суду міста Києва від 04.04.2019 року у справі № 910/1166/19 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи вимоги, викладені в апеляційній скарзі, скарга Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського Національної академії наук України підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.

Відповідно до ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судовий збір за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції підлягає розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського Національної академії наук України на рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2019 року у справі № 910/1166/19 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2019 року у справі № 910/1166/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким:

« 1. У задоволенні позовних вимог Українського культурного фонду відмовити повністю».

3. Стягнути з Українського культурного фонду (01601, м. Київ, вул. І.Франка, 19, код ЄДРПОУ 41436842) на користь Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського Національної академії наук України (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4, код ЄДРПОУ 16292950) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 4 725 (чотири тисячі сімсот двадцять п`ять гривень) 00 коп.

4. Видачу наказів на виконання цієї постанови доручити Господарському суду міста Києва.

5. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/1166/19.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 29.07.2019 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді О.О. Хрипун

М.Г. Чорногуз